Mmakaje

Позначка: Печерський район

  • Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

    Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

    Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

    Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

    Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

    За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

    Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

    Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

    Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

    Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

    За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

    Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

    Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

    Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

    Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

    Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

    За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

    На кількох вулицях виникли пожежі.

    За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

    На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

    Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

    Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

    Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

    Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

    Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

    Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

    Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

    Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

    Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

    За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

    • «Сирець» — «Видубичі».
    • «Осокорки» — «Червоний хутір».

    Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

    Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

    Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

    В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

    Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

    За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

    Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

    Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

    Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

    Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

    Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

    Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

    Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

    За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

    Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

    Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

    Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

    За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

    У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

    У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

    Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

    На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

    До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

    Чому атака спричинила транспортні проблеми

    Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

    Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

    Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

    Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

    Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

    Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

    Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

    Правоохоронці документують наслідки ударів

    На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

    Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

    Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

    Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

    Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

    Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

    Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

    За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

    Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

    Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

    Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

    Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.

  • Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Російські війська в ніч проти 1 серпня завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки атаки зафіксували одразу у семи районах столиці. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 28 постраждалих, серед яких четверо неповнолітніх. Рятувальні та аварійні роботи на окремих локаціях тривають.

    За даними Офісу генерального прокурора, найбільше загиблих — у Дарницькому районі. Там внаслідок російської атаки загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами удару у Солом’янському районі. Серед загиблих — 22-річний працівник поліції.

    Поранення отримали 28 людей. Серед них четверо неповнолітніх: 14-річна дівчина, двоє 13-річних дітей — дівчина і хлопець, а також 17-річний юнак. За попередніми даними, одна з дівчат отруїлася продуктами горіння, у решти дітей зафіксували множинні осколкові поранення та різані рани.

    Наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах Києва.

    У Солом’янському районі внаслідок удару загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали, серед них двоє дітей. За однією з адрес сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники евакуювали 35 людей із верхніх поверхів. Трьох постраждалих госпіталізували. Пожежу вдалося ліквідувати.

    Ще за однією адресою в районі загорілися автомобілі на парковці. Пожежу також ліквідували.

    У Дарницькому районі ситуація виявилася найтяжчою. Там сталися пожежі та руйнування в адміністративній і нежитловій будівлях. За іншою адресою горіли автомобілі, були пошкоджені житлові будинки. Загинули семеро людей, ще 14 постраждали, серед них двоє дітей.

    На відкритій території в одному зі скверів рятувальники та правоохоронці виявили вирву. Крім того, вздовж однієї з вулиць у кількох місцях горіло узбіччя.

    У Шевченківському районі сталася пожежа у нежитловій будівлі, а також загорілися автомобілі швидкої допомоги. Пожежу ліквідували. За однією з адрес повідомлялося про одну постраждалу людину.

    Крім того, займання виникло на території кіностудії. Його вдалося локалізувати.

    У Дніпровському районі внаслідок атаки пошкоджено магазин. У Печерському районі зафіксовано пошкодження чотирьох приватних житлових будинків і господарських споруд.

    У соцмережах та місцевих Telegram-каналах уранці почали поширювати фото і відео з місць ударів. На окремих кадрах видно тіла загиблих просто на вулиці. За інформацією місцевих пабліків, одну людину могли виявити загиблою у салоні автомобіля, ще одне тіло — на вулиці у Дарницькому районі. Водночас такі деталі потребують офіційного підтвердження правоохоронців.

    Після нічної атаки частину Києва затягнуло димом від пожеж, що виникли на місцях влучань. Найбільше задимлення спостерігалося в районах, де тривали активні роботи ДСНС.

    Через наслідки обстрілу у столиці також змінили рух транспорту. За інформацією Київської міської військової адміністрації, було перекрито рух на вулиці Урлівській та вулиці Здолбунівській у напрямку вулиці Гліба Бабіча.

    У зв’язку з цим автобус №35 тимчасово курсує через вулицю Анни Ахматової та проспект Петра Григоренка, після чого повертається на звичний маршрут.

    Автобус №108 у напрямку станції метро «Харківська» рухається через вулицю Урлівську та вулицю Анни Ахматової, а у напрямку вулиці Шептицького — через проспект Петра Григоренка та вулицю Петра Радзіня.

    Атака відбулася вночі кількома хвилями. У столиці лунали вибухи, повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння. Через високу швидкість таких ракет у мешканців було дуже мало часу, щоб дістатися укриття після сигналу тривоги.

    ДСНС продовжує розбирати завали та перевіряти пошкоджені будівлі. Правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики надають допомогу пораненим.

    Остаточна кількість загиблих і постраждалих ще може змінитися, оскільки пошуково-рятувальні роботи на окремих локаціях не завершені.

  • У центрі Києва на три тижні обмежать рух: водіїв попередили про зміни біля метро «Печерська»

    У центрі Києва на три тижні обмежать рух: водіїв попередили про зміни біля метро «Печерська»

    У Києві з 22 червня до 15 липня частково обмежать рух транспорту на одній із ключових магістралей Печерського району. Йдеться про бульвар Лесі Українки поблизу станції метро «Печерська», де дорожники проводитимуть роботи з облаштування огородження на розділювальній смузі.

    Про це повідомили в комунальній корпорації «Київавтодор».

    Згідно з інформацією дорожників, роботи виконуватимуть фахівці Печерського шляхово-експлуатаційного управління. Вони триватимуть щоденно з 08:00 до 20:00 на ділянці від станції метро «Печерська» до Печерського шляхопроводу.

    На час проведення робіт рух транспорту частково обмежуватимуть крайніми лівими смугами в обох напрямках. Водіїв закликають враховувати тимчасові зміни під час планування маршрутів та, за можливості, обирати альтернативні шляхи руху.

    Бульвар Лесі Українки є однією з найважливіших транспортних артерій столиці. Він з’єднує центральну частину міста з Печерським районом та забезпечує рух до урядового кварталу, ділових центрів і житлових масивів. Через високу інтенсивність руху навіть часткове перекриття окремих смуг може призвести до утворення заторів у години пік.

    У «Київавтодорі» пояснюють, що роботи пов’язані з підвищенням безпеки дорожнього руху. Нове огородження на розділювальній смузі має допомогти зменшити кількість небезпечних маневрів та підвищити рівень безпеки як для водіїв, так і для пішоходів.

    Очікується, що найбільше навантаження припаде на ранкові та вечірні години, коли бульваром щодня користуються тисячі автомобілістів. Через це мешканцям столиці рекомендують завчасно планувати поїздки, враховуючи можливі затримки в русі.

    Це вже не перше масштабне обмеження руху в Києві цього літа. Раніше міська влада повідомляла про тимчасові обмеження на Північному мосту, де також проводяться ремонтні та експлуатаційні роботи. Крім того, в різних районах столиці триває оновлення дорожньої інфраструктури, що є частиною програми підтримки транспортної мережі міста.

    Попри воєнний стан, Київ продовжує реалізовувати проєкти з модернізації дорожньої інфраструктури, ремонту мостів, шляхопроводів та транспортних розв’язок. За словами міської влади, це необхідно для забезпечення безпечного та безперебійного руху транспорту, особливо в умовах підвищеного навантаження на столичні дороги.

    У «Київавтодорі» перепрошують за тимчасові незручності та просять водіїв бути уважними на ділянці проведення робіт, дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків і не перевищувати швидкість поблизу робочої зони.

    Завершити роботи та повністю відновити рух на бульварі Лесі Українки планують до 15 липня.

  • Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок житлової нерухомості в Україні продовжує демонструвати неоднорідну динаміку. Попри війну, економічну нестабільність та безпекові ризики, вартість житла у більшості регіонів країни у травні 2026 року знову зросла. Водночас попит залишається нерівномірним: в одних областях покупці активно цікавляться новими квартирами, тоді як в інших ринок поступово охолоджується.

    Про це свідчать результати аналітичного дослідження маркетплейса нерухомості DIM.RIA.

    Найбільше зростання цін на первинному ринку житла у травні зафіксовано в Чернігівській області. Тут середня вартість квадратного метра у новобудовах за місяць збільшилася одразу на 13%. Така динаміка стала найбільшою серед усіх регіонів України.

    Якщо ж аналізувати ситуацію за останній рік, абсолютним лідером стала Івано-Франківська область. Тут квадратний метр у новобудовах подорожчав на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значне зростання також продемонстрували Тернопільська та Житомирська області, де ціни збільшилися на 19%. У Кіровоградській, Вінницькій та Хмельницькій областях житло подорожчало на 14%.

    Експерти пояснюють таку тенденцію насамперед переміщенням населення до відносно безпечних регіонів, а також обмеженою пропозицією якісного нового житла. Водночас забудовники продовжують поступово піднімати ціни через зростання вартості будівельних матеріалів, логістики та робочої сили.

    Попри загальну тенденцію до подорожчання, у столиці відбулося незначне коригування цін. У травні середня вартість квадратного метра в київських новобудовах становила 1429 доларів, що на 0,6% менше порівняно з квітнем.

    Київ, однак, залишається найдорожчим містом України за вартістю первинного житла. Найвищі ціни традиційно фіксуються у Печерському районі, де квадратний метр коштує в середньому 2729 доларів. Для порівняння, у Деснянському районі столиці новобудови продаються майже втричі дешевше — в середньому по 882 долари за квадратний метр.

    Не менш цікавою є ситуація з попитом на новобудови. У травні найбільше зріс інтерес покупців у Кіровоградській області — одразу на 29%. Значне пожвавлення також зафіксували у Волинській області, де кількість звернень потенційних покупців збільшилася на 25%.

    До переліку регіонів із високою активністю також увійшли Миколаївська область із приростом попиту на 22% та Хмельницька область із показником 18%.

    Водночас у низці областей спостерігалося помітне зниження інтересу до новобудов. Найбільше скорочення попиту відбулося у Харківській області — мінус 13%. Також зменшення кількості звернень зафіксовано у Рівненській області (-8,6%) та Дніпропетровській (-8,4%).

    На вторинному ринку житла ситуація виявилася ще більш контрастною. У травні найбільше зростання кількості нових оголошень спостерігалося у Волинській та Сумській областях, де пропозиція збільшилася на 10%. У Чернігівській області кількість об’єктів на продаж зросла на 8%.

    Водночас у Києві власники почали виставляти на продаж менше квартир. Кількість оголошень на вторинному ринку столиці скоротилася на 11%, що стало одним із найбільших спадів серед усіх регіонів країни.

    Попри коливання попиту та пропозиції, ціни на вторинному ринку в більшості областей продовжили рухатися вгору. Найбільше житло подорожчало у Чернівецькій області — плюс 12% за місяць. Значне зростання також зафіксовано в Кіровоградській області (+9%) та Рівненській області (+8%).

    Водночас у прифронтових та прикордонних регіонах ситуація залишається складною. Найбільше падіння цін зафіксовано у Херсонській області, де квартири подешевшали на 9%. У Чернігівській області вартість житла знизилася на 8%.

    Саме Херсонщина залишається регіоном із найдоступнішою нерухомістю в Україні. Середня ціна однокімнатної квартири тут у травні становила лише 15,5 тисячі доларів.

    Для порівняння, у Києві середня вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку вже досягла 89 тисяч доларів. При цьому найбільш дорогим районом столиці залишається Печерський, де середня ціна однокімнатного житла сягає 180 тисяч доларів. Найдешевші квартири продаються у Деснянському районі — приблизно за 48 тисяч доларів.

    Попит на вторинне житло в більшості регіонів країни продовжує скорочуватися. Найбільше падіння інтересу покупців зафіксовано у Херсонській області — мінус 18%. У Сумській області попит зменшився на 11%, а в Чернівецькій — на 9%.

    Серед регіонів, де покупці навпаки почали активніше шукати житло, лідирує Закарпатська область. Тут попит зріс на 15%. У Рівненській області зафіксовано зростання на 9%.

    Аналітики зазначають, що ринок нерухомості дедалі більше залежить від безпекової ситуації. Західні області та відносно безпечні регіони продовжують приваблювати покупців і демонструють стійке зростання цін. Натомість прифронтові території стикаються зі зниженням вартості житла та скороченням попиту.

    Водночас соціологічні дослідження свідчать, що інтерес українців до купівлі власного житла залишається високим. За останніми опитуваннями, понад половина громадян — 51,1% — планують придбати нерухомість у найближчій перспективі. При цьому дедалі більше українців звертають увагу не лише на квартири, а й на приватні будинки. Найпопулярнішим бюджетом для майбутньої покупки залишається сума від 30 до 60 тисяч доларів.

    Експерти прогнозують, що до кінця року ринок житла залишатиметься активним, однак темпи зростання цін багато в чому залежатимуть від ситуації на фронті, макроекономічної стабільності та доступності іпотечних програм для населення.

  • Прокурор ОГП Ганілов отримав 110 м² у Печерському після розслідування справи Магамедрасулова

    Прокурор ОГП Ганілов отримав 110 м² у Печерському після розслідування справи Магамедрасулова

    Олександр Ганілов, прокурор Офісу Генпрокурора, який представляв обвинувачення у справі детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, отримав службову квартиру площею 110 м² у Печерському районі Києва.

    Квартиру Ганілов отримав на підставі наказу генпрокурора Руслана Кравченка від 28 листопада 2025 року. Цікаво, що наказ про виділення житла був підписаний наступного дня після скерування до суду угоди зі свідченнями нардепа Христенка, яка стосувалася справ проти керівництва НАБУ і САП.

    За інформацією, загалом із жовтня 2025 року вісім працівників ОГП отримали службові квартири в Печерському районі. Ганілов, ймовірно, отримав таку велику квартиру через наявність п’яти дітей, проте за декларацією його сім’я фактично проживає в Калуші, що підтверджується судовою постановою щодо водіння дружини у нетверезому стані.

    Раніше Ганілов працював із справами ДБР під керівництвом Дмитра Басова, фігуранта справи «Мідас», яку розслідував Магамедрасулов. Про можливий конфлікт інтересів прокурор у суді не повідомив, що викликає додаткові питання щодо мотивів надання йому житла.

    Скандал із службовою квартирою створює враження, що винагорода могла бути пов’язана з професійною діяльністю прокурора у справі проти детектива НАБУ.

  • Квартира на тестя, Infiniti 2021 і Lexus 2019: активи родини депутата Железняка

    Квартира на тестя, Infiniti 2021 і Lexus 2019: активи родини депутата Железняка

    Народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк задекларував проживання у квартирі площею 134 кв. м у Києві вартістю 12 млн грн, яка оформлена на його тестя — Володимира Коваля. У декларації також зазначено, що у 2024 році сім’я почала орендувати два паркомісця в Печерському районі, проте вартість оренди політик не вказав.

    Народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у своїй декларації вказав, що мешкає в київській квартирі площею 134 кв. м, власницею якої є його тесть — Володимир Коваль. За даними документу, вартість житла оцінена в 12 млн грн. Там разом із Железняком проживає його дружина — також народна депутатка, та їхній син.

    У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

    Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

    Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

    Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

    У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

  • Корупційна схема у правоохоронних органах: роль НАБУ і колишнього митника

    Корупційна схема у правоохоронних органах: роль НАБУ і колишнього митника

    Руслана Черкасського, колишнього працівника митниці, звільнили з посади, після чого він розпочав співпрацю з Національним антикорупційним бюро України. За даними джерел, він передавав інформацію про діяльність представників митниці за грошову винагороду та під гарантії можливого поновлення на службі. Наразі триває процес його відновлення, а всі матеріали досудового розслідування засекречено.

    За даними розслідувачів, покровителем Черкасського у НАБУ виступає Сергій Сотниченко, власник мережі точок обміну криптовалюти, зокрема у Печерському районі Києва. Черкасський особисто доставляв до офісу Сотниченка готівку та через криптовалютні операції вивів за кордон понад два мільйони доларів.

    Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

    Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.

  • Екс-митник Черкаський співпрацює з НАБУ та передає інформацію про митницю

    Екс-митник Черкаський співпрацює з НАБУ та передає інформацію про митницю

    Екс-заступника голови Державної митної служби Руслана Черкаського звільнили з посади, після чого він почав співпрацювати з НАБУ, передаючи інформацію про представників митниці за грошову винагороду та під гарантії можливого відновлення на службі. Наразі триває процес його поновлення, а всі матеріали досудового розслідування засекречені. В інших публічних джерелах Черкаський більше не фігурує.

    Покровителем колишнього митника в НАБУ виступає Сергій Сотниченко, який володіє точками обміну криптовалюти, зокрема в Печерському районі Києва. Саме до нього в офіс №96 на вулиці Коновальця, 26а, Черкаський особисто доставляв готівку і зміг вивести з країни понад два мільйони доларів через криптовалютні операції.

    Фігура Сотниченка досить загадкова. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та носіння військової форми у соцмережах, він не має жодного стосунку до військових. У 2023 році він отримав подяку від РНБО, а згодом — медаль та наградну зброю.

    За словами джерел, такі привілеї Сотниченко отримав завдяки дружбі з впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує через щедрі подарунки та участь у корупційних схема