Mmakaje

Позначка: Пекін

  • Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Володимир Путін планує відвідати Пекін одразу після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, головна мета цієї поїздки — переконати китайське керівництво, що Росія нібито зберігає контроль над ситуацією у війні проти України.

    За даними South China Morning Post, візит Путіна до Китаю може відбутися 20 травня. Ця поїздка запланована лише через кілька днів після переговорів президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Шлінчак вважає, що для Кремля цей візит має не лише дипломатичне, а й демонстративне значення. Путін намагатиметься показати Китаю, що Москва не втратила ініціативи, не готова йти на поступки та продовжує вести війну за власним сценарієм.

    За словами експерта, масована атака Росії по Україні 14 травня могла бути сигналом після триденного перемир’я, яке ініціював Дональд Трамп на 9, 10 та 11 травня. На його думку, Кремль таким чином продемонстрував, що не збирається зупиняти бойові дії.

    «Багато хто сподівався, що перемир’я продовжиться якийсь період часу. Зараз уже зрозуміло, що Росія відтягнула той момент, коли вона збиралася внести цей “акт відплати” за приниження щодо параду. Ті, хто сподівався у Європейському Союзі, що війна йде до закінчення, все ще помиляються», — заявив Шлінчак.

    Експерт переконаний, що Путін ухвалив рішення продовжувати війну та посилювати внутрішній тиск у Росії. Саме з цим меседжем він, імовірно, вирушає до Пекіна, адже підтримка Китаю залишається для Москви критично важливою на тлі західних санкцій.

    Китай є одним із ключових економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Москва дедалі більше залежить від китайського ринку, технологій, імпорту товарів подвійного призначення та політичної підтримки на міжнародній арені.

    Водночас Пекін намагається балансувати між Росією та США. З одного боку, Китай зберігає стратегічні відносини з Москвою. З іншого — намагається не допустити повного погіршення відносин із Вашингтоном, особливо на тлі торговельних суперечок, ситуації навколо Тайваню та війни Росії проти України.

    Саме тому зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна могла викликати занепокоєння у Кремлі. Якщо США та Китай почнуть активніше домовлятися щодо глобальних питань, Росія ризикує втратити частину своєї ролі у великій геополітичній грі.

    Шлінчак вважає, що Китай теоретично може вплинути на Росію, якщо захоче домогтися принаймні припинення вогню.

    «Китай може натиснути на Росію з тим, щоб Росія, якщо й не підписувала мирний договір, то принаймні йшла на зупинку бойових дій. Тому і Україні, і європейцям важливо дипломатично пропрацювати цю історію та вести з Китаєм діалог щодо можливого припинення вогню», — зазначив він.

    На тлі цих процесів західні медіа пишуть, що візит Путіна до Китаю навряд чи буде таким урочистим, як поїздка Трампа. Для Пекіна прийом лідерів США та Росії в одному місяці є рідкісним дипломатичним маневром, який демонструє бажання Китаю одночасно підтримувати контакт із двома головними центрами сили.

    Однак для Путіна така поїздка може виглядати радше спробою терміново підтвердити свою значущість перед Сі Цзіньпіном. Особливо після того, як Трамп, за повідомленнями медіа, під час останніх контактів порадив Кремлю зосередитися на припиненні війни проти України.

    У Кремлі намагаються показати, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції та має сильних партнерів. Проте сама потреба терміново їхати до Пекіна після зустрічі Сі з Трампом свідчить про нервову реакцію Москви на можливе зближення Китаю зі США.

    Для України ця ситуація відкриває дипломатичне вікно. Київ та європейські партнери можуть активніше працювати з Пекіном, пояснюючи, що припинення російської агресії відповідає не лише інтересам України, а й стабільності світової економіки.

  • На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    Президент США Дональд Трамп опинився у центрі курйозної ситуації під час державного банкету у Пекіні, який китайський лідер Сі Цзіньпін влаштував для американської делегації. Відео моменту швидко стало вірусним у соцмережах та викликало бурхливе обговорення серед користувачів.

    Курйоз стався 14 травня під час офіційної вечері у Великому залі народних зборів у Пекіні. За столом Трамп сидів поруч із Сі Цзіньпіном, однак у певний момент китайський лідер підвівся та відійшов, імовірно, для виступу перед гостями.

    Саме тоді камери зафіксували незвичну поведінку президента США. На відео видно, як Трамп нахилився до місця Сі Цзіньпіна та зазирнув до його теки або записника, який лежав на столі. Кілька секунд американський президент уважно дивився всередину, після чого швидко закрив теку та зробив вигляд, ніби нічого не сталося.

    Ролик майже одразу почали активно поширювати у соцмережах. Користувачі жартували про «дипломатичну цікавість» Трампа, а також припускали, що саме могло бути всередині папки китайського лідера.

    Водночас офіційних коментарів щодо цього епізоду ні Білий дім, ні китайська сторона не робили.

    Сам банкет став частиною офіційного візиту Дональда Трампа до Китаю та його переговорів із Сі Цзіньпіном. Зустріч відбулася на тлі складних відносин між Вашингтоном і Пекіном, торговельних суперечок та обговорення війни Росії проти України.

    Американські та китайські делегації під час вечері пригощали традиційними китайськими стравами. За інформацією CNN, меню складалося з лобстера у томатному супі, хрустких яловичих реберець, качки по-пекінськи, тушкованих овочів, лосося у гірчичному соусі та смаженої свинини у булочці.

    На десерт гостям подали тістечка у формі мушлі, тірамісу, морозиво та фрукти.

    Журналісти звернули увагу, що деякі страви були підібрані з урахуванням гастрономічних вподобань Трампа. Зокрема, качка по-пекінськи вважається однією з головних кулінарних візитівок китайської столиці, а булочки зі свининою є популярною стравою у східних регіонах Китаю.

    Це вже не перший незручний момент під час візиту Трампа до Пекіна. Напередодні користувачі соцмереж активно обговорювали його рукостискання із Сі Цзіньпіном під час офіційної церемонії зустрічі біля Великого залу народних зборів. Частина експертів із невербальної комунікації звернула увагу на традиційно жорстку манеру рукостискання американського президента.

    Попри курйози, переговори між США та Китаєм мають важливе геополітичне значення. Сторони обговорювали економічну співпрацю, торговельні відносини, ситуацію у Тайванській протоці та війну в Україні.

    Раніше у МЗС Китаю підтвердили, що тема російсько-української війни також була частиною переговорів між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом.

  • Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Російський диктатор Володимир Путін планує відвідати Китай уже 20 травня — лише через кілька днів після зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Про це повідомляє South China Morning Post із посиланням на джерела, знайомі з підготовкою візиту.

    За даними видання, поїздка Путіна до Пекіна не матиме такого масштабного дипломатичного та медійного супроводу, як візит Трампа. Водночас сам факт того, що Китай протягом одного місяця приймає лідерів США та Росії окремо, уже називають безпрецедентним випадком для китайської дипломатії останніх років.

    Журналісти наголошують, що зазвичай Пекін проводить подібні контакти в межах багатосторонніх самітів або міжнародних форумів, однак тепер ідеться про окремі двосторонні візити найвпливовіших геополітичних гравців світу.

    На думку аналітиків South China Morning Post, така дипломатична активність демонструє прагнення Китаю одночасно зберігати стратегічне партнерство з Росією та стабілізувати відносини зі США на тлі глобального економічного та безпекового напруження.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертає те, що переговори Трампа та Сі Цзіньпіна відбулися на тлі активних дискусій щодо війни Росії проти України, санкційної політики Заходу та подальшого балансу сил у світі.

    Раніше у Міністерстві закордонних справ України заявляли, що Київ розраховує на вплив США та Китаю у питанні тиску на Росію для припинення війни. Водночас у МЗС Китаю підтверджували, що тема війни в Україні також порушувалася під час переговорів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа.

    Окремо західні медіа звернули увагу на те, що напередодні переговорів Китай відновив експортні дозволи для американських переробників яловичини. Цей крок розцінили як сигнал про спробу Пекіна пом’якшити торговельну напругу зі Сполученими Штатами після кількох років жорсткого економічного протистояння.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться в умовах, коли Росія дедалі більше залежить від економічної співпраці з Пекіном. Після повномасштабного вторгнення в Україну Москва значно переорієнтувала свою торгівлю, енергетичний експорт та імпорт технологій на китайський ринок.

    Попри це Китай офіційно продовжує декларувати «нейтральну позицію» щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Пекін у підтримці російської економіки та допомозі Росії в обході санкцій.

    Експерти також припускають, що Кремль намагатиметься використати поїздку Путіна для демонстрації відсутності міжнародної ізоляції Росії. Для самого Пекіна одночасне балансування між Вашингтоном та Москвою стає дедалі складнішим завданням, особливо на тлі конкуренції зі США та залежності китайської економіки від західних ринків.

    Тим часом у Європі дедалі частіше лунають попередження про потенційну загрозу з боку Росії для країн НАТО. Зокрема, командувач Збройних сил Німеччини Карстен Броєр нещодавно заявив, що Росія може бути готовою до потенційної атаки на Альянс уже до 2029 року.

  • Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Президент США Дональд Трамп прибув до Пекіна з дводенним офіційним візитом, у межах якого заплановані переговори високого рівня з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Візит одразу супроводжувався масштабною урочистою церемонією зустрічі, яку китайська сторона організувала в аеропорту Пекіна. Про це повідомляє CNN.

    За даними медіа, зустріч американського президента була оформлена з особливою помпою: на злітній смузі та в зоні офіційного прийому зібралися сотні учасників, включно з почесною вартою, військовим оркестром та групою з близько 300 китайських дітей і підлітків. Вони тримали прапорці Китаю та США, створюючи символічну сцену “дружнього вітання” між двома державами.

    Діти були одягнені в однакові синьо-білі уніформи та вигукували китайською мовою: “Ласкаво просимо, ласкаво просимо, щиро вітаємо”. Такий формат зустрічі, за оцінками журналістів CNN, є типовим для китайських протокольних заходів, коли Пекін прагне продемонструвати контрольовану урочистість і дипломатичну значущість події.

    Делегацію США на місці зустрічав віцепрезидент Китаю Хань Чжен. Він є одним із ключових представників китайського керівництва, якому доручають дипломатичні контакти на найвищому рівні. У минулому Хань Чжен також був присутній на низці важливих міжнародних церемоній, зокрема пов’язаних зі США, і вважається одним із досвідчених переговорників у структурі Комуністичної партії Китаю.

    Крім нього, у зустрічі брали участь посол США в Китаї Девід Пердью, посол Китаю у США Се Фен та заступник міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосю. Присутність одразу кількох дипломатичних фігур підкреслює важливість візиту та високий рівень очікуваних переговорів.

    Після офіційної частини зустрічі Дональд Трамп привітав присутніх, піднявши кулак, після чого сів у президентський кортеж, який очікував його біля термінала. Основна програма візиту передбачає серію переговорів і зустрічей із китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка має відбутися вже найближчими днями. Офіційна церемонія переговорів запланована на четвер вранці за місцевим часом.

    Візит проходить на тлі складної міжнародної ситуації та загострення глобальної геополітичної напруги. Очікується, що сторони обговорюватимуть не лише двосторонні торговельно-економічні питання, але й ширший спектр міжнародної безпеки, включно з конфліктами на Близькому Сході.

    Перед поїздкою Трамп заявляв, що не розраховує на суттєву допомогу Китаю у врегулюванні війни з Іраном, а також коментував контакти з китайським керівництвом на тлі повідомлень про можливі постачання озброєнь до регіону. Пекін, зі свого боку, неодноразово наголошував на необхідності дипломатичного вирішення конфліктів і стабілізації міжнародних ринків.

    Переговори у Пекіні розглядаються як один із ключових дипломатичних етапів у відносинах США та Китаю, які залишаються складними через торговельні суперечності, питання безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та глобальні конфлікти. Водночас обидві сторони демонструють зацікавленість у підтриманні робочого діалогу на найвищому рівні.

  • Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Росія почала передавати Китаю контроль над важливою частиною свого енергетичного сектору — страхуванням постачань скрапленого природного газу. Таким чином Кремль намагається зменшити фінансове навантаження та компенсувати втрату доступу до західних страхових ринків після санкцій.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, Центробанк РФ розіслав великим російським страховим компаніям рекомендації перестраховувати ризики постачань СПГ до Китаю через китайські страхові структури.

    Після 2022 року російські страховики фактично втратили доступ до міжнародного ринку перестрахування, а власних ресурсів дедалі менше вистачає для покриття масштабних ризиків енергетичного експорту та складної логістики.

    У результаті Москва дедалі сильніше залежить від Пекіна не лише як від покупця газу, а й як від фінансового та логістичного партнера.

    У СЗРУ наголошують, що така співпраця відкриває Китаю додаткові механізми впливу на Росію, адже саме страхування визначає умови перевезень, маршрути постачань і загальну стабільність експорту.

    Фактично Пекін отримує можливість впливати на ціну російського газу, вимагати додаткових поступок та диктувати власні умови співпраці.

    За даними китайської митниці, у 2025 році імпорт російського СПГ до КНР зріс на 18,3%. Лише у першому кварталі 2026 року Росія поставила до Китаю 1,4 мільйона тонн скрапленого газу — це на 6,72% більше, ніж роком раніше.

    У розвідці зазначають, що Китай уже фактично став головним і майже безальтернативним ринком для російського СПГ.

    Втім, така залежність несе для Москви серйозні ризики. Китайські компанії враховуватимуть у страховій вартості санкційні, політичні та логістичні ризики, що означає для РФ додаткові витрати та жорсткіші умови.

    Серед потенційних проблем — посилена бюрократія, додаткові вимоги до розкриття інформації та залежність від рішень китайських регуляторів.

    Крім того, Пекін у будь-який момент може змінити умови співпраці: підвищити тарифи, скоротити страхове покриття або вимагати нижчих цін на російський газ.

    У Службі зовнішньої розвідки України заявили, що так званий «розворот Росії на Схід» фактично перетворюється на поступову економічну залежність від Китаю.

    Водночас, попри санкції, Європа продовжує закуповувати російський СПГ. За перші чотири місяці 2026 року країни ЄС імпортували рекордні обсяги скрапленого газу з російського проєкту «Ямал», заплативши за нього майже 3,9 мільярда євро.

  • Адмірал НАТО: Росія може діяти проти Альянсу лише з дозволу Китаю — “Москва стала васалом Пекіна”

    Адмірал НАТО: Росія може діяти проти Альянсу лише з дозволу Китаю — “Москва стала васалом Пекіна”

    Колишній голова Військового комітету НАТО (2021–2025) Роб Бауер заявив, що Росія втратила стратегічну автономію і у випадку можливого нападу на країни НАТО не здатна діяти самостійно — рішення, за його словами, можуть ухвалюватися в Пекіні.

    Про це Бауер сказав під час 18-го Київського безпекового форуму, наголосивши на глибокій залежності Росії від Китаю у військовій, економічній та політичній сферах. Він підкреслив, що сучасна конфігурація відносин між Москвою та Пекіном дедалі більше нагадує модель “васалітету”, де ключові стратегічні рішення визначаються не в Росії.

    За словами адмірала, у разі потенційної ескалації проти НАТО Кремль може діяти лише за умови підтримки або схвалення з боку Китаю. Він зазначив, що без такої координації Росія навряд чи ризикне відкрито вступати у прямий конфлікт з Альянсом.

    Бауер наголосив, що для НАТО критично важливо правильно оцінювати глобальний баланс сил і враховувати посилення зв’язків між авторитарними державами. На його думку, сучасні загрози вже не обмежуються лише Європою, а формуються в ширшому геополітичному контексті.

    Він також звернув увагу на необхідність посилення оборонних можливостей Альянсу не лише у військовому вимірі, а й у промисловому та фінансовому. Йдеться про здатність швидко виробляти озброєння, підтримувати економічну стійкість і забезпечувати довгострокову обороноздатність.

    Окремо адмірал закликав країни НАТО зберігати єдність і уникати внутрішніх розколів, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами. Він підкреслив, що трансатлантична співпраця залишається ключовим елементом безпеки Європи.

    Бауер також зазначив, що сучасні війни дедалі рідше завершуються класичною “перемогою” однієї зі сторін. На його думку, конфлікти трансформуються у затяжні процеси виснаження, де визначальним фактором стає не лише військова сила, а й економічна та технологічна витривалість.

    У цьому контексті він згадав і війну Росії проти України, підкресливши, що її результат не буде простим або однозначним, а матиме довготривалі наслідки для всієї системи міжнародної безпеки.

    Заяви адмірала стали черговим сигналом для західних союзників щодо необхідності враховувати посилення впливу Китаю на глобальні процеси та його роль у підтримці Росії.

    У НАТО дедалі частіше розглядають російсько-китайську взаємодію як один із ключових факторів майбутньої безпекової архітектури світу, що може впливати на потенційні сценарії розвитку конфліктів у Європі та за її межами.