Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.
Про це йдеться в розслідувальному матеріалі УНІАН від 18 жовтня.
За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.
Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.
До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.
Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.
Які об’єкти мають захистити до 15 листопада
Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.
Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.
Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.
До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.
Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.
За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.
Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.
Що передбачає план стійкості Київської області
Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.
Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.
Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.
Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.
Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.
Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.
План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.
Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.
На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень
За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.
Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.
Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.
Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.
Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.
Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.
Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.
Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.
На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників
Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.
Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.
Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.
Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.
За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.
Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.
Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.
Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.
Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.
Чому строки можуть бути зірвані
За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.
Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.
Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.
Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.
Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.
Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.
Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.
Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.
Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.
Чим займатиметься Руслан Олійник
За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.
Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.
Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.
Згідно з офіційною біографією на сайті Мінвідновлення, Олійник раніше працював у Київській обласній державній адміністрації.
У липні 2026 року він також тимчасово виконував обов’язки керівника Київської ОДА.
Таким чином, посадовець має попередній досвід роботи в столичному регіоні та знайомий з особливостями місцевої інфраструктури.
Чому захист енергетики Київщини став критично важливим
Російські війська протягом жовтня неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Києва та області.
Зокрема, 15 жовтня після удару по об’єкту критичної інфраструктури виникли масштабні перебої з електропостачанням.
В окремих районах столиці та Київщини застосовували аварійні відключення.
Про наслідки атаки повідомляло Deutsche Welle.
У тому матеріалі йшлося про ймовірне ураження важливої підстанції. Конкретні технічні обставини тоді залишалися непідтвердженими офіційно.
Також «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення в Києві та області.
Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.
Чи встигнуть завершити захист до морозів
Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.
Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.
Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.
При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.
Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.
Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.
Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.
