Mmakaje

Позначка: податки

  • Податкову Вінниці сколихнув корупційний скандал

    Податкову Вінниці сколихнув корупційний скандал

    У Вінницькій області правоохоронці затримали головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів Державної податкової служби Ярослава Охрімовського за отримання неправомірної вигоди. Сума хабара становила 1 200 доларів.

    За інформацією журналіста Сердича, затримання відбулося в межах розслідування кримінального провадження, яке стосується корупційних дій посадовців ДПС. Деталі щодо обставин отримання хабара наразі уточнюються.

    Представники правоохоронних органів наголошують, що справу буде передано до суду після завершення всіх необхідних процесуальних дій. Сам Охрімовський наразі перебуває під слідством.

    Цей випадок став черговим сигналом щодо необхідності посилення контролю за діяльністю державних службовців та боротьби з корупцією у сфері оподаткування.

  • Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому заступнику керівника департаменту Генеральної прокуратури України. Його дії, за даними слідства, призвели до багатомільйонних збитків для державного бюджету.

    За версією правоохоронців, експрокурор сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем під час розгляду податкового спору. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення в ДФС.

    Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

    Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

    У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

    У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

  • Київські правоохоронці викрили схему ухилення від сплати податків на 53,8 млн грн

    Київські правоохоронці викрили схему ухилення від сплати податків на 53,8 млн грн

    Печерська окружна прокуратура міста Києва спільно з Службою безпеки України викрила масштабну схему ухилення від сплати податків, у межах якої державі було завдано збитків на десятки мільйонів гривень.

    За даними слідства, організатор так званого «конвертаційного центру», директор приватного товариства та двоє бухгалтерів через мережу з близько 50 фіктивних підприємств у Києві та Одеській області надавали бізнесу послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

    У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

    Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

    У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

    Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

  • Податки для українців за кордоном: коли платити в Україні не потрібно

    Податки для українців за кордоном: коли платити в Україні не потрібно

    Через повномасштабну агресію Росії мільйони українців були змушені виїхати за кордон, де шукають безпеку та роботу. У зв’язку з цим у суспільстві активно обговорюють питання: чи повинні українські біженці сплачувати податки в Україні з доходів, отриманих в інших країнах.

    За словами експерта з податків Павла Себастьяновича, загальний принцип полягає в тому, що податки сплачуються відповідно до законодавства країни перебування. Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з країнами Європейського Союзу, що захищає громадян від необхідності платити податки двічі з одного і того ж доходу.

    Як пояснює експерт, якщо українець працює, наприклад, у Польщі чи Німеччині та сплачує податки там, додатково платити податки в Україні не потрібно. Винятком є США, де громадяни зобов’язані декларувати доходи та сплачувати податки незалежно від країни проживання.

    Себастьянович наголошує, що якщо податки вже сплачені в іншій державі, повторна сплата в Україні не вимагається. Водночас він звертає увагу на нюанс: у деяких випадках може виникати потреба в доплаті різниці, якщо податкова ставка в країні перебування нижча, ніж в Україні. Проте в більшості країн ЄС податкові ставки є вищими, тож така ситуація трапляється рідко.

    Окремо експерт пояснив ситуацію з віддаленою роботою. Багато українців за кордоном продовжують працювати на українські компанії. У такому разі податкові зобов’язання покладаються на роботодавця, а працівнику не потрібно самостійно займатися сплатою податків.

    Якщо ж людина працює як фізична особа-підприємець, перебуваючи за кордоном, вона продовжує сплачувати податки в Україні через електронний кабінет. Для найманих працівників, за словами експерта, усі податкові питання вирішує роботодавець.

    Окремо Павло Себастьянович торкнувся теми податкових реформ. За його словами, після Майдану він брав участь у робочих групах при Міністерстві фінансів і податковому комітеті, однак реального бажання змінювати систему тоді не було. Зокрема, не вдалося реалізувати модель, подібну до естонської, із податком на виведений капітал та спрощеним адмініструванням для ФОП.

    Натомість, як вважає експерт, нині в Україні простежується курс на ускладнення умов для підприємців. Ідеться про спроби нав’язати адміністрування ПДВ для ФОП, що фактично може зруйнувати спрощену систему оподаткування та створити додаткові бар’єри для малого бізнесу.

  • У декларації податківця зникли майно та кошти: що купила дружина

    У декларації податківця зникли майно та кошти: що купила дружина

    В Одесі активно обговорюють розкішний спосіб життя Дар’ї Кочуріної – дружини податківця Дмитра Хандусенка. Жінка пересувається на Bentley Continental GT, вартість якого становить 400 тисяч доларів, і суттєво перевищує фінансові статки чоловіка. Хандусенко одружився з бізнес-леді Дар’єю 18 грудня 2024 року. Вона є власницею бренду Lior, а частина доходу родини формувалася завдяки продажу майнових прав бренду “Ліор Україна” Ірині Гречці, що принесло бізнес-леді понад 4,1 мільйона гривень.

    У декларації податківця також відображені позики від Гречки на суму 358 тисяч доларів. Крім того, з переліку майна Хандусенків зникло нежитлове приміщення, ймовірно продане за 835 тисяч гривень. Частина земельних ділянок і автопарк були оформлені через лізинг та фірми родичів, а право користування транспортом мала Дар’я Кочуріна.

    Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

    Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

    Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.

  • У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого зниження або скасування неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається складним і потребує зваженого підходу. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи дискусію навколо імпортних відправлень.

    За її словами, тема оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги держави, зокрема в контексті співпраці з міжнародними партнерами та необхідності наповнення бюджету. Податки, наголосила вона, мають критичне значення для фінансування оборони країни та потреб Збройних сил. Водночас чинна пільга на імпортні посилки відіграє важливу роль для волонтерів і виробників безпілотників, адже значна частина комплектуючих не виробляється в Україні й змушено імпортується.

    Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

    Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

    У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

    Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

    Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

  • Детективи БЕБ розслідують ухилення від податків у торговельній мережі Чернівців

    Детективи БЕБ розслідують ухилення від податків у торговельній мережі Чернівців

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області здійснюють досудове розслідування за фактом ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схему організував власник мережі з понад 100 продуктових магазинів, які працювали у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

    Слідством встановлено, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. До схеми були залучені окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати в конвертах і контролювали, щоб офіційні доходи ФОПів не перевищували встановлені законодавством ліміти.

    Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

    Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

    У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

    Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

    Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

  • Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський окреслив головні тіньові практики, через які державний бюджет щороку недоотримує сотні мільярдів гривень. Йдеться про масштабні схеми — від нелегального ринку підакцизних товарів до конвертаційних центрів і зарплат «у конвертах», — які продовжують залишатися найбільш латентною частиною економічних злочинів в Україні.

    За словами Цивінського, лише контрафакт і нелегальний обіг підакцизної продукції щороку забирають у держави понад 50 мільярдів гривень. До цього додаються порушення митних правил, маніпуляції з експортно-імпортними операціями та контрабанда, які формують ще близько 150 мільярдів гривень втрат. Окремим сегментом залишається діяльність конвертаційних і транзитних центрів — за оцінками БЕБ, це ще 40–50 мільярдів гривень тіні.

    Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

    Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

    Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

    «Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

  • Українців перевіряють за великі перекази через онлайн-сервіси: податкова виявляє приховані доходи

    Українців перевіряють за великі перекази через онлайн-сервіси: податкова виявляє приховані доходи

    Державна податкова служба України значно посилила контроль за фінансовими потоками громадян, які отримують кошти через онлайн-платформи та небанківські сервіси. Як повідомили у відомстві, цього року платникам податків було направлено понад 6 тисяч запитів із вимогою пояснити походження грошей та підтвердити законність їх отримання.

    Після таких перевірок майже 2 тисячі громадян зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Ще понад сотню осіб отримали адміністративні протоколи за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Матеріали цих справ уже передані до судів за місцем виявлення порушень.

    У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

    У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

    Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

  • На Волині викрили масштабну незаконну плантацію тютюну

    На Волині викрили масштабну незаконну плантацію тютюну

    Правоохоронці Волині викрили масштабний незаконний бізнес з вирощування та обробки тютюну, організований 53-річним мешканцем Володимирського району та його двома синами. Про це 4 грудня повідомила пресслужба Західного регіонального управління Держприкордонслужби.

    За даними слідства, родина без необхідних документів вирощувала тютюн на близько 40 га землі, орендованої в Поромівській громаді. Продукцію продавали без сплати податків і зборів. На території господарств було встановлено обладнання для ферментації тютюну та його зберігання, а також лінії для фасування сировини.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили майже дев’ять тонн тютюну, техніку для збору та транспортування врожаю, промислові сушарки та обладнання для обробки продукції. Орієнтовна вартість вилученого становить понад 11 млн грн.

    Досудове розслідування триває за ч. 2 ст. 204 (незаконне виготовлення підакцизних товарів) та ч. 2 ст. 212 (ухилення від сплати податків) Кримінального кодексу України. Підозрюваним загрожує від трьох до п’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.