Mmakaje

Позначка: погрози

  • «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    У Києві 13-річна донька українського військовослужбовця стала жертвою складної шахрайської схеми, побудованої на знайомстві в соцмережах, залякуванні звинуваченнями у співпраці з Росією та психологічному тиску. За даними столичної поліції, підліток винесла з дому сімейні заощадження — 54 550 доларів та 90 тисяч гривень — і передала сумку водієві таксі, який мав доставити її з Києва до Сум. Загальна сума становила понад 2,5 млн грн. Забрати гроші зловмисники, однак, не встигли: батьки дівчини звернулися до поліції, а правоохоронці перехопили передачу та затримали двох імовірних учасників схеми.

    Історія почалася не з телефонного дзвінка про «проблеми з банківською карткою», а зі звичайного для підлітка спілкування в соцмережі. Як повідомили правоохоронці, з дівчиною познайомилися невідомі, які видавали себе за її однолітка. Після певного часу спілкування вони домовилися з нею про особисту зустріч. Саме на цьому етапі шахраї отримали інформацію про місце перебування дитини, після чого сценарій різко змінився.

    Дівчині надіслали відеоролик, на якому люди, одягнені в російську військову форму, нібито дякували їй за «допомогу та співпрацю». Таким чином дитину поставили у ситуацію, в якій звичайне онлайн-знайомство раптом перетворилося на вигадане звинувачення у співпраці з державою-агресором. Після цього до розмови долучився ще один учасник схеми — він представився правоохоронцем.

    За версією слідства, псевдосиловик переконував 13-річну дівчину, що її нібито вже викрили у співпраці з Росією. Головним інструментом впливу стала погроза не самій дитині, а її родині. Шахрай заявляв, що через її дії батькам може загрожувати до 25 років ув’язнення. Для підлітка така погроза могла виглядати абсолютно реальною, особливо з огляду на попередньо надіслане відео з людьми у військовій формі.

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    Потім з’явилася умова, яка нібито мала «врятувати» сім’ю від кримінальної відповідальності. Дитині наказали передати всі наявні вдома заощадження для так званої перевірки. Дівчина знайшла 54 550 доларів та 90 тисяч гривень, склала гроші у сумку та віддала водієві таксі. За задумом організаторів схеми, автомобіль мав перевезти гроші з Києва до Сум, де їх уже чекали отримувачі.

    Лише після повернення додому підліток розповіла батькам про те, що сталося. Ті одразу звернулися до поліції. Саме швидкість звернення виявилася критичною: правоохоронці встановили автомобіль, яким перевозили сумку, вилучили справжні гроші та замінили їх імітаційними. Далі операція продовжилася вже під контролем поліції.

    У Сумах правоохоронці затримали одного з учасників схеми, коли той прийшов забирати посилку. Згодом затримали і його спільника. Таким чином родині вдалося повернути заощадження, хоча розслідування самого механізму шахрайства та можливої причетності інших осіб триває.

    Ця історія показова тим, що аферистам фактично не знадобилося зламувати банківські рахунки або отримувати доступ до смартфона жертви. Вони змусили дитину самостійно виконати всі необхідні дії. Кіберполіція називає подібні прийоми соціальною інженерією — маніпуляціями, під час яких злочинці грають на довірі, страху й тривозі людини та змушують її добровільно передавати гроші чи конфіденційну інформацію. За даними Кіберполіції, саме соціальна інженерія залишається одним із ключових механізмів фінансового шахрайства в Україні.

    Особливо небезпечним елементом київської історії стала експлуатація теми державної зради та співпраці з Росією. Це не нова тактика. На початку серпня Кіберполіція окремо попереджала про шахраїв, які телефонують громадянам, представляються співробітниками СБУ чи інших правоохоронних органів, заявляють про нібито фінансування ворога або відкриту кримінальну справу, а далі вимагають гроші. Правоохоронці наголошували: справжні співробітники державних органів не пропонують «вирішити питання» передачею готівки чи переказами.

    Подібні випадки цього року вже фіксували і в самому Києві. У липні столична поліція повідомляла про 81-річну жінку, якій псевдопрацівник СБУ заявив, що придбані нею ліки нібито «фінансують країну-агресора». Від потерпілої вимагали передати гроші начебто для їхнього «декларування». В іншій справі поліція заявила про двох учасників схеми, які, представляючись співробітниками спецслужби, ошукали літніх киян на понад 8 млн грн.

    Ще одна справа, яку столична поліція розслідувала у травні, стосувалася трьох пенсіонерів. За інформацією правоохоронців, псевдопрацівник спецслужби так само звинувачував людей у спонсоруванні держави-агресора і під приводом «декларування» виманював заощадження. Загальна сума збитків у тій справі перевищила 3 млн грн. Тобто сценарій зі страхом перед кримінальним переслідуванням уже використовувався, але цього разу мішенню стала не літня людина, а 13-річна дитина.

    Окрему увагу правоохоронці останнім часом приділяють саме використанню державної символіки, назв силових відомств та фейкових звинувачень. 21 серпня Кіберполіція попередила про електронні листи, де зловмисники від її імені повідомляли людям про нібито вчинені кримінальні правопорушення, погрожували обшуками та відповідальністю, а потім вимагали криптовалюту за «закриття справи». Це показує, що авторитет силових структур шахраї використовують як інструмент психологічного тиску в різних варіаціях однієї схеми.

    У випадку з донькою військового зловмисники пішли ще далі: вони спочатку створили довіру через спілкування нібито з однолітком, отримали інформацію про дитину, потім підкріпили легенду відео з людьми у російській формі і лише після цього використали образ «правоохоронця». Тобто кожен наступний крок робив попередню вигадку переконливішою.

    Подібна побудова афери добре відповідає механіці соціальної інженерії: жертву вводять у стан сильного страху, не дають часу перевірити інформацію та пропонують одну «термінову» дію, яка начебто дозволить уникнути катастрофічних наслідків. Кіберполіція пояснює, що під дією страху або тривоги людина значно гірше оцінює ситуацію і може зробити те, на що у спокійному стані ніколи не погодилася б.

    Історія у Києві закінчилася без фактичної втрати мільйонів насамперед тому, що дитина все-таки розповіла про ситуацію батькам, а вони негайно повідомили правоохоронців. Поліцейським вдалося перехопити сумку ще до того, як гроші остаточно потрапили до шахраїв.

    Водночас цей випадок стає важливим сигналом для батьків підлітків. Небезпека в соцмережах сьогодні обмежується не лише викраденням паролів або підозрілими посиланнями. Зловмисник може тижнями видавати себе за ровесника, збирати інформацію про сім’ю, а потім використати її для персоналізованого шантажу. Кіберполіція вже фіксувала випадки, коли через соцмережі та месенджери сторонні особи намагалися втягувати українських школярів навіть у протиправну діяльність, тому правоохоронці закликають дітей повідомляти дорослим про підозрілі контакти, погрози й спроби змусити їх щось приховувати від батьків.

    Наразі поліція продовжує встановлювати всі обставини афери. Публічно не повідомлялося, чи були у затриманих інші жертви та хто саме створював фейкові акаунти і відео, використані для залякування дівчини. Тому стверджувати про масштаби всієї групи або остаточну кількість її учасників поки зарано. Однак уже відомі деталі показують одну з найбільш цинічних схем останнього часу: страх дитини за батьків перетворили на інструмент, за допомогою якого з дому фактично винесли всі сімейні заощадження.

  • Виробник дронів “Генерал Черешня” погрожував БФ “Твій Крок” через відмову купували продукцію по завищеним цінам. Аудіо

    Виробник дронів “Генерал Черешня” погрожував БФ “Твій Крок” через відмову купували продукцію по завищеним цінам. Аудіо

    У розпорядженні нашої редакції аудіозапис розмови між представником виробника дронів “Генерал Черешня” та співробітницею БФ “Твій Крок” Ксенією Нефьодовою, де представник виробника дронів погрожував фонду проблемами, у разі якщо ті відмоляться закуповувати їх дрони.

    За інформацією джерела, інцидент з погрозами з боку виробника дронів “Генерал Черешня” – ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” відбувся в лютому 2026 року.

    До  БФ “Твій Крок” надійшов дзвінок з офіційного номеру ТОВ “ЦДБС” 0635428773. Людина, яка представилась “Русланом” повідомила, що являється офіційним представником  компанії “Генерал Черешня” та запропонувала придбати 100 одиниць дронів “Антишахед” (аналог / тепловізійний 640) BULLET, на що представник фонду попросив вислати комерційну пропозицію на електронну пошту.

    Водночас, після аналізу отриманих на електронну пошту документів, представники фонду зрівняли ціни та дійшли висновку, що  вартість дронів у комерційній пропозиції виявилася значно вищою не лише за ту ціну, яку “Генерал Черешня” вказує на своєму офіційному сайті, а і за аналогічні дрони, які продаються в мережі.

    Зокрема, на дрон BULLET – Антишахед  Генерал Черешня ціна на сайті – 58 тис. гривень, на Flash Army – 85, а в комерційній пропозиції вказано 110 тис. гривень.

    ФОТО: Вартість дронів Генерал Черешня у комерційній пропозиції вища чим на сайті

    Комерційна пропозиція була підписана гендиректором  ТОВ “ЦДБС” Михайлом Прасолом, який разом з своїм бізнес-партнером Ярославом Гришиним входять до ОЗУ Арташі.

    Після аналізу цін в комерційній пропозиції, які виявились значно вище ринкових, керівники фонду Артем Пічурін та Сергій Алфьоров наказали не реагувати на цього листа.

    Водночас, уже в березні 2026 року представник виробника дронів Генерал Черешня Руслан знову зателефонував до БФ “Твій Крок” та запитав, чому фонд відмовився від закупівлі.

    Отримавши відмову, представник Генерал Черешня почав погрожувати фонду перевірками та проблемами з боку спецслужб, зокрема Служби безпеки України.

    Аудіозапис погроз представника Генерал Черешня співробітниці благодійного фонду “Твій Крок”.

    Повний бэкграунд бенефіціарів виробника дронів Генерал Черешня у наступному нашому журналістському розслідуванні.

  • «Є погрози»: Винник пояснив, чому боїться повертатися в Україну

    «Є погрози»: Винник пояснив, чому боїться повертатися в Україну

    Український співак Олег Винник, який від початку повномасштабної війни живе в Німеччині, заявив, що поки не готовий повертатися в Україну навіть для концертних виступів. Артист назвав дві головні причини: страх, що після перетину кордону він не зможе знову виїхати до Європи, а також нібито погрози на адресу нього та його родини.

    Про це виконавець розповів в інтерв’ю блогеру Артему Безкровному, оприлюдненому 12 липня. Винник наголосив, що залишається громадянином України, однак уже понад два десятиліття має статус резидента Німеччини, де живе його сім’я. Деталей щодо погроз співак не навів, не назвав їхніх авторів і не повідомив, чи звертався до правоохоронців.

    Чому Винник боїться українського кордону

    За словами артиста, теоретично він міг би приїхати до України та виступити перед слухачами. Водночас співак побоюється, що після в’їзду йому можуть обмежити можливість повернутися до Німеччини.

    «Я можу приїхати виступити. Мені здається, що я не поїду назад. Я ж українець, але я резидент Німеччини», — пояснив Винник.

    Співак раніше неодноразово заявляв, що з 2000 року не має внутрішнього українського паспорта та користується закордонним документом. Він також стверджував, що багато років офіційно проживає у Німеччині й не вважає свій від’їзд на початку великої війни втечею з України. За його версією, він лише повернувся до країни, де тривалий час мешкала його родина.

    Водночас відсутність внутрішнього паспорта сама по собі не означає втрату українського громадянства. Винник у новому інтерв’ю прямо визнав, що залишається громадянином України. Саме з цим він і пов’язує побоювання щодо можливих обмежень на виїзд під час воєнного стану.

    Публічно підтверджених відомостей про те, що українські органи заборонили артисту в’їзд або виїзд, наразі немає. Так само співак не повідомив про конкретне рішення державного органу, яке унеможливлювало б його повернення до Німеччини. Тому його слова варто розглядати як особисті побоювання, а не як підтверджений юридичний факт.

    Артист заявив про погрози

    Другою причиною небажання повертатися Винник назвав загрозу безпеці своєї сім’ї. Співак заявив, що отримує погрози, але відмовився пояснювати, від кого саме вони надходять і з чим пов’язані.

    «Я не хочу про це багато говорити. Я вже десь казав — є погрози. Я хочу жити спокійно. Щоб моя родина жила спокійно. Просто не хочеться потрапляти в ситуацію, коли мені погрожують. Це якось не по-людськи і незаслужено», — сказав виконавець.

    Винник не уточнив, чи йдеться про повідомлення у соціальних мережах, приватні звернення або реальні спроби завдати шкоди. Він також не повідомив, чи звертався через ці погрози до поліції Німеччини або України.

    Через відсутність конкретних доказів перевірити слова артиста неможливо. Водночас після його тривалої відсутності в українському інформаційному просторі та мовчання на початку повномасштабної війни співак регулярно стикається з гострою критикою в соцмережах.

    Чому українці критикують співака

    До 2022 року Олег Винник був одним із найпопулярніших українських артистів. Він збирав великі концертні майданчики, брав участь у телевізійних проєктах і мав численну аудиторію прихильниць.

    Після початку повномасштабного вторгнення виконавець майже зник із публічного простору. На відміну від багатьох українських артистів, він не виступав регулярно на благодійних концертах в Україні, рідко коментував події війни та довгий час не пояснював причин перебування за кордоном.

    Лише влітку 2023 року Винник дав перше велике інтерв’ю після тривалої паузи. Тоді він повідомив, що мав серйозні проблеми зі здоров’ям, однак точного діагнозу не назвав.

    Згодом артист почав частіше з’являтися у соціальних мережах, випускати пісні та давати концерти за кордоном. Проте його спроби повернутися до публічності супроводжувалися критикою через відсутність в Україні та неоднозначні пояснення свого від’їзду.

    Винник поскаржився на колег

    У розмові з Артемом Безкровним співак також заявив, що частина українських артистів і представників шоу-бізнесу нібито поширює про нього неправдиву інформацію.

    Конкретних імен Винник не назвав. Він лише зазначив, що така поведінка колег його ображає і посилює небажання повертатися в український публічний простір.

    Водночас артист розповів, що зберіг тепле спілкування з народною артисткою України Ольгою Сумською. За його словами, акторка підтримує контакт і «не забувається».

    Це не перша ситуація, коли Винник конфліктує з українськими медіа та публічними особами. Раніше співак погрожував судовими позовами виданням, які, на його думку, неправдиво описували обставини його виїзду або ставлення до війни. Однак про конкретні завершені судові процеси він не повідомляв.

    Що Винник говорив про виїзд

    У попередніх інтерв’ю співак наголошував, що до початку повномасштабного вторгнення жив між Україною та Німеччиною. За його словами, у Німеччині перебувають його дружина та син, а сам він має там постійний статус резидента.

    Винник заперечував звинувачення в незаконному перетині кордону. Він стверджував, що виїхав законно і повернувся до Німеччини, яку вважає своїм місцем постійного проживання.

    Водночас артист не оприлюднював документів, які підтверджували б конкретну дату, підстави та обставини його виїзду. Українські правоохоронні органи також публічно не повідомляли про кримінальне провадження проти Винника через незаконний перетин державного кордону.

    Саме тому називати його виїзд незаконним без офіційного рішення слідства або суду некоректно.

    Суперечка довкола Молдови

    Наприкінці червня 2026 року ім’я Олега Винника з’явилося у списку артистів, виступи яких Міністерство культури Молдови не рекомендувало організаторам культурних заходів.

    Разом із ним у переліку були російські виконавці та артисти з інших пострадянських країн. Молдовські медіа пояснювали, що документ сформували на основі звернень державних культурних установ і організаторів концертів.

    Частина українських видань назвала це внесенням Винника до «чорного списку» або оголошенням персоною нон грата. Проте ці формулювання перебільшують юридичне значення документа.

    Йшлося передусім про рекомендацію не запрошувати зазначених артистів на культурні заходи, а не про автоматичну офіційну заборону на в’їзд до Молдови. У деяких випадках організаторам могли відмовити в дозволі на концерт, але це не тотожне дипломатичному статусу persona non grata.

    Сам Винник публічно детально не пояснював, чому потрапив до цього переліку.

    Чи планує артист повернення на українську сцену

    У новому інтерв’ю Винник не назвав ані конкретної дати повернення, ані умов, за яких готовий знову виступати в Україні.

    Його заява фактично означає, що найближчим часом українських концертів не планується. Артист допускає можливість приїзду, але вважає ризики для себе та сім’ї надто високими.

    Продюсер Михайло Ясинський раніше висловлював сумнів, що Винник зможе повноцінно повернутися в український шоу-бізнес. На його думку, тривала відсутність і реакція суспільства суттєво змінили ставлення аудиторії до співака.

    Водночас Винник досі має відданих прихильників, які чекають на його нові пісні та концерти. Тому остаточне майбутнє його кар’єри залежатиме не лише від юридичної можливості повернутися, а й від того, чи готова українська аудиторія прийняти пояснення артиста.

    Запитань залишилося більше, ніж відповідей

    Нове інтерв’ю дало відповідь на головне питання лише частково. Олег Винник не заперечує можливості приїзду в Україну, однак боїться, що не зможе повернутися до Німеччини. Він також заявляє про погрози, але не наводить жодних деталей.

    Неясно, хто саме йому погрожує, чи звертався співак до правоохоронців і чи існують реальні юридичні перешкоди для його виїзду з України після можливого повернення.

    Поки ці питання залишаються без відповідей, слова Винника навряд чи припинять дискусії навколо нього. Для одних прихильників артист залишається жертвою несправедливої критики, для інших — публічною людиною, яка досі не дала переконливого пояснення своєї поведінки після 24 лютого 2022 року.

    Сам виконавець, схоже, зробив свій вибір: залишатися в Німеччині, дбати про безпеку родини та не повертатися до України, доки не почуватиметься впевнено. Конкретного терміну цього повернення він не назвав.

  • Погрози президенту Польщі: у Варшаві затримали українця

    Погрози президенту Польщі: у Варшаві затримали українця

    У Польщі затримали 36-річного громадянина України після появи в мережі аудіозапису розмови, у якій, за версією слідства, могли звучати погрози на адресу президента Польщі Кароля Навроцького. Інцидент викликав оперативну реакцію польських правоохоронців, які після моніторингу оприлюдненого контенту розпочали перевірку та встановили особу чоловіка, після чого провели його затримання.

    Про це повідомляє Polsat News.

    За даними польської поліції, увагу слідчих привернув запис, який поширювався на одному з інтернет-каналів і містив фрагменти розмови, що могли бути інтерпретовані як висловлювання загрозливого характеру щодо глави польської держави. Після виявлення цього матеріалу правоохоронці розпочали оперативні заходи з метою ідентифікації осіб, причетних до його створення та розповсюдження, а також встановлення місцеперебування одного з учасників розмови.

    Представниця поліції Зеленої Гури Анна Баран підтвердила, що слідчі змогли швидко встановити особу чоловіка, якого пов’язують із записом, і затримати його в рамках невідкладних слідчих дій. Вона наголосила, що реагування було максимально оперативним, оскільки йшлося про потенційні погрози на адресу чинного президента, що в Польщі розцінюється як посягання на конституційний орган державної влади.

    Після затримання громадянина України доставили до прокуратури, де розпочалося вивчення зібраних матеріалів справи та визначення правової кваліфікації можливих дій. Наразі вирішується питання щодо висунення офіційних обвинувачень, а також подальшого процесуального статусу затриманого. За попередніми оцінками слідства, йому можуть інкримінувати образу конституційного органу Республіки Польща, а також погрози на адресу президента держави.

    У польських правоохоронних органах зазначають, що відповідальність за такі дії передбачена статтею 226 Кримінального кодексу Польщі, яка встановлює покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі строком до двох років. Остаточне рішення щодо обвинувачень залежатиме від результатів експертизи запису, його автентичності та встановлення всіх обставин появи аудіоматеріалу в мережі.

    Інцидент відбувається на тлі підвищеної уваги польських правоохоронців до контенту в соціальних мережах та месенджерах, який може містити ознаки погроз державним посадовцям або інституціям. У поліції підкреслюють, що будь-які подібні висловлювання, незалежно від контексту, розглядаються як потенційні загрози національній безпеці та підлягають ретельній перевірці.

    Водночас ситуація розвивається на тлі політичної напруженості у відносинах між Польщею та Україною, яка останнім часом опинилася у центрі суспільної уваги в обох країнах. Раніше рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла викликало значний резонанс і стало причиною дипломатичних заяв з обох сторін. Польська влада пояснила свій крок історико-політичними мотивами, тоді як українська сторона у відповідь ініціювала повернення низки державних нагород польського походження окремими високопосадовцями.

    На цьому тлі в польському суспільстві триває активне обговорення питань безпеки, міграції та інформаційного впливу, а правоохоронні органи посилюють контроль за потенційно конфліктними ситуаціями в інформаційному просторі. Справу затриманого українця наразі розглядають як частину ширшої практики реагування на інциденти, пов’язані з можливими загрозами державним діячам.

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.

  • У Росії знову погрожують Україні “ударами у відповідь”

    У Росії знову погрожують Україні “ударами у відповідь”

    У Міністерстві закордонних справ Росії заявили про намір і надалі завдавати ударів по території України, зокрема по Києву, називаючи їх “ударами у відповідь”. Про це повідомила офіційна представниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова, передають російські державні пропагандистські медіа, зокрема агентство ТАСС.

    За її словами, такі “удари у відповідь” нібито вже здійснювалися раніше і продовжаться надалі, без уточнення їхнього характеру, масштабів чи потенційних цілей. У російському МЗС також заявили, що найближчим часом планують оприлюднити окрему спеціальну заяву, яка, за словами російської сторони, буде містити звернення до західного дипломатичного корпусу та так звані “попередження”.

    Жодних деталей щодо змісту цієї заяви, можливих вимог або формату її оприлюднення у російському зовнішньополітичному відомстві наразі не надали. Водночас сама риторика Москви вкладається у попередні публічні заяви російського керівництва, які супроводжують ескалацію бойових дій проти України та масовані ракетно-дронові атаки.

    Нові погрози пролунали після чергового масштабного удару Росії по Києву, який призвів до руйнувань у різних районах столиці та постраждалих серед цивільного населення. Українська влада та міжнародні партнери неодноразово наголошували, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані насамперед на цивільну інфраструктуру, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Попри це, російська сторона продовжує публічно виправдовувати удари як “відповідь” на дії України, не надаючи при цьому конкретних доказів чи підтверджених фактів щодо заявлених причин ескалації. Аналітики зазначають, що подібні заяви часто використовуються Москвою як елемент інформаційного тиску та спроба легітимізувати подальші атаки.

    На тлі цих заяв у міжнародному середовищі тривають обговорення щодо подальшого посилення санкційного та дипломатичного тиску на Росію, а також щодо посилення протиповітряної оборони України у відповідь на регулярні масовані удари.

  • Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина заявила, що не має наміру змінювати роботу свого посольства в Києві, попри погрози з боку Росії та інформаційні заклики про можливу небезпеку для іноземних дипломатичних місій в українській столиці. Про це повідомив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи останні заяви російського керівництва, які супроводжуються риторикою про загострення ситуації навколо Києва.

    За словами глави німецького МЗС, Берлін уважно стежить за розвитком безпекової ситуації в Україні та перебуває у постійному контакті з союзниками, чиї дипломатичні представництва також продовжують роботу в Києві. Водночас він підкреслив, що Німеччина не розглядає сценарії евакуації чи скорочення своєї присутності, оскільки це розцінюється як політичний сигнал, на який Кремль, за його словами, і розраховує.

    Вадефуль наголосив, що Німеччина не піддається тиску і не дозволить залякати себе погрозами. Він прямо вказав, що добре розуміє методи, які використовує Росія у своїй зовнішній політиці, включно з інформаційними кампаніями, психологічним тиском і спробами впливу на рішення західних урядів. За його словами, такі дії є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на послаблення підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    У Берліні вважають, що нинішня риторика Росії щодо можливих ударів по Києву та заклики до евакуації іноземних представництв не є випадковими, а вписуються у модель гібридного впливу, яка поєднує військові дії, інформаційний тиск і дипломатичні сигнали. Метою таких заяв, на думку німецької сторони, є створення атмосфери невизначеності та страху, що мало б вплинути на рівень підтримки України з боку її союзників.

    Попри це, у МЗС Німеччини підкреслюють, що дипломатична присутність у Києві має принципове значення і є важливою складовою підтримки України в умовах повномасштабної війни. Робота посольства розглядається не лише як інституційна взаємодія між державами, а й як політичний сигнал про довгострокову солідарність з Україною.

    Окремо Йоганн Вадефуль прокоментував можливість потенційних контактів із російською стороною. Він не виключив, що у майбутньому такі переговори можуть відбутися, однак наголосив, що будь-які дипломатичні кроки можливі лише за умови реальних змін у поведінці Москви. Йдеться насамперед про припинення бойових дій та готовність до конструктивного діалогу щодо завершення війни проти України.

    На цьому тлі позиція Європейського Союзу залишається узгодженою: країни-члени не планують згортати діяльність своїх дипломатичних місій у Києві, попри періодичні заклики з боку Росії про необхідність евакуації іноземного персоналу. У Брюсселі та столицях держав ЄС розглядають такі заяви як елемент політичного та інформаційного тиску, який не має впливати на реальні рішення щодо присутності дипломатів в Україні.

    Таким чином, реакція Німеччини фактично підтверджує спільну позицію західних партнерів України, які продовжують підтримувати роботу своїх дипломатичних представництв у Києві навіть в умовах війни та регулярних російських погроз. У Берліні наголошують, що така присутність є важливою не лише з практичної точки зору, а й як демонстрація довіри до української держави та її здатності функціонувати попри воєнні виклики.

  • ЄС відмовився евакуйовувати дипломатів із Києва попри погрози Росії

    ЄС відмовився евакуйовувати дипломатів із Києва попри погрози Росії

    Європейський Союз не планує евакуйовувати своїх дипломатів із Києва та змінювати формат роботи представництва попри нові погрози з боку Росії щодо можливих атак на українську столицю. Про це заявив речник Європейської комісії Ануар Ель-Ануні, наголосивши, що позиція Брюсселя залишається незмінною навіть в умовах зростання безпекових ризиків.

    У Єврокомісії прямо заявляють, що публічні заяви Москви про потенційні удари по Києву розглядаються як елемент політики тиску та ескалації, а не як підстава для перегляду присутності ЄС в Україні. За словами речника, Росія продовжує використовувати риторику погроз і перекручування фактів, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки війни на Україну, тоді як саме російська армія щоденно здійснює атаки на українську територію.

    Ель-Ануні підкреслив, що для Києва та інших українських міст обстріли з боку Росії стали постійною реальністю з моменту початку повномасштабного вторгнення. Він також нагадав, що російські удари вже неодноразово завдавали шкоди дипломатичним об’єктам у столиці, зокрема представництву Європейського Союзу, що, за його словами, лише підтверджує небезпечний характер дій Москви та їхню повну непередбачуваність.

    У Брюсселі зазначають, що попри численні заклики України та міжнародних партнерів до припинення вогню, Росія не демонструє жодних реальних кроків у напрямку деескалації. Навпаки, європейські посадовці констатують продовження інтенсивних бойових дій і регулярні повітряні атаки по українських містах, включно зі столицею.

    Заява Євросоюзу пролунала на тлі повідомлень про нові заклики Росії до іноземних держав нібито розглянути можливість евакуації своїх дипломатичних місій із Києва перед 9 травня, яке в Росії традиційно супроводжується масштабними військовими заходами. Українська сторона у відповідь закликає міжнародну спільноту не піддаватися на подібні заяви та натомість підтримувати вимогу негайного і безумовного припинення бойових дій.

    Водночас у низці європейських столиць, зокрема в Німеччині та Норвегії, наголошують на необхідності продовження дипломатичної присутності в Україні як елементу підтримки держави в умовах війни. Там підкреслюють, що відсутність представництв у Києві означала б фактичне послаблення міжнародної присутності та сигнал про зниження рівня підтримки України.

    Окремо дипломатичні джерела звертають увагу на те, що російські заяви про “ризики для іноземних місій” збігаються у часі з періодами загострення бойових дій і можуть використовуватися як інструмент інформаційного впливу. У цьому контексті ЄС розглядає свою незмінну присутність у Києві як політичний сигнал стійкості та підтримки України, навіть попри постійні загрози безпеці.

    Станом на зараз Європейський Союз не оголошував жодних змін у роботі своїх дипломатичних структур в Україні, а представництво ЄС у Києві продовжує виконувати свої функції в штатному режимі.

  • Держдума РФ вимагає застосувати проти України “більш потужну зброю”

    Держдума РФ вимагає застосувати проти України “більш потужну зброю”

    Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін заявив, що російські депутати вимагають завдати по Україні удару так званою “зброєю відплати” вже з наступного тижня. Відповідну заяву він зробив публічно, коментуючи перебіг війни проти України.

    За словами Володіна, депутатський корпус Держдуми наполягає на застосуванні “більш потужної зброї” для досягнення цілей так званої “спеціальної військової операції” — терміну, яким у Росії офіційно називають повномасштабну війну проти України.

    Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

    Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

    Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

    Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

    Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

    Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.

  • Українець у Польщі викрав 9-річного хлопчика та погрожував йому життям

    Українець у Польщі викрав 9-річного хлопчика та погрожував йому життям

    У Варшаві 36-річний громадянин України Павло Р. викрав 9-річного сина своєї колишньої партнерки та утримував його на відкритій місцевості в районі Білоленка. Про це повідомила столична поліція 23 грудня, інформує Super Express.

    Інцидент стався 21 грудня, коли чоловік вдерся до квартири колишньої партнерки та забрав дитину. Після кількох годин пошуків поліція знайшла Павла Р., який утримував хлопчика на зелених насадженнях біля вулиці Образкової. За даними правоохоронців, викрадач погрожував вбити дитину, якщо його вимоги не будуть виконані, та знущався над нею.

    Переговори з викрадачем тривали кілька годин, після чого поліції вдалося визволити хлопчика. Потерпілий отримав травми, що загрожували життю, і був госпіталізований. Стан дитини наразі стабільний.

    23 грудня Павло Р. у Окружній прокуратурі Варшава-Прага почув звинувачення у замаху на вбивство неповнолітнього, утриманні заручника з особливими тортурами, викраденні, погрозах і заподіянні тілесних ушкоджень. Чоловік відмовився визнавати провину та давати пояснення.

    Йому загрожує довічне позбавлення волі. Прокуратура направила клопотання до суду про тримання підозрюваного під вартою на три місяці.