Mmakaje

Позначка: Покровськ

  • Окупанти посилюють атаки на Покровсько-Мирноградську агломерацію

    Окупанти посилюють атаки на Покровсько-Мирноградську агломерацію

    На всьому Покровському напрямку фіксується високий рівень тиску з боку російських військ. Основним об’єктом атак залишається Покровсько-Мирноградська агломерація. Про це повідомив військовослужбовець 68-ї єгерської бригади ЗСУ з позивним «Гусь».

    За його словами, противник регулярно поєднує різні тактики ведення бою. Час від часу російські війська здійснюють механізовані атаки із застосуванням квадроциклів, мотоциклів, а також бронетехніки — танків і бойових машин піхоти. Паралельно з цим активно використовується тактика малих штурмових груп.

    Військовий також прокоментував погодні умови на позиціях. За його словами, холод упродовж останніх днів справді відчутний, однак підрозділи мають можливість зігріватися і забезпечені необхідними умовами для несення служби.

    Раніше ситуацію на цьому ж напрямку коментував заступник командира 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи» бригади «Рубіж» Володимир Назаренко. Ще 20 грудня він зазначав, що на Покровському напрямку російські війська зазнають у десятки разів більших втрат, ніж Сили оборони України. За його словами, це свідчить про ефективне застосування наявного озброєння, а також про високий рівень підготовки українських військових.

    Назаренко наголошував, що противник має значно більші ресурси, тому в умовах такої переваги ключову роль відіграють тактична хитрість, якісне застосування озброєння, а також професійні навички й точні розрахунки операторів безпілотних літальних апаратів.

    Водночас аналітики Інститут з вивчення війни раніше повідомляли, що Росія теоретично може спробувати захопити Покровськ та оточити Мирноград до кінця року. Проте, за оцінками експертів, навіть у разі втрати Покровська це не призведе до негайного обвалу всієї української оборони в Донецькій області.

  • Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Командування російських окупаційних військ дедалі чіткіше розглядає Лиман як ключову ціль для майбутнього наступу на Слов’янськ. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), фіксуючи значне підвищення динаміки бойових дій на Лиманському напрямку. Аналітики зазначають, що просування на окремих ділянках є з обох сторін: українські сили продовжують стабілізувати оборону й відбивати позиції, тоді як російські підрозділи намагаються знайти слабкі місця для подальшого натиску.

    За даними геолокаційних матеріалів від 13 грудня, українським військовим вдалося відновити контроль над втраченими позиціями у південній частині села Карпівка на північний захід від Лиману. Водночас у північній частині цього ж населеного пункту російські війська досягли часткового тактичного успіху. Це створює складну ситуацію на ділянці, де ініціатива постійно змінюється.

    Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

    Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

    Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

    Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

  • Бої за Покровськ і тиск на Київ: як Росія використовує ситуацію у війні та дипломатії

    Бої за Покровськ і тиск на Київ: як Росія використовує ситуацію у війні та дипломатії

    Взяття Покровська Росією є питанням часу, а не ймовірності, і його можливе падіння може послабити позиції Києва у чутливий момент переговорів про припинення війни під егідою США. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Reuters, де наголошується: навіть якщо оборона України на цьому напрямку не зазнає раптового краху, інформаційно-політичний ефект битви за місто працює на користь Москви.

    1 грудня російська сторона заявила про повний контроль над Покровськом — за два дні до того, як зять президента США Дональда Трампа разом зі спецпосланцем відвідали Москву для переговорів із Володимиром Путіним. Американська сторона повідомила, що узгодження мирного плану близьке до завершення. Київ ці заяви заперечує і стверджує, що українські сили утримують позиції на півночі Покровська — колишнього міста-вузла на 60 тисяч мешканців, яке мало значення для логістики ЗСУ до підходу фронту.

    За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

    За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

    Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

    Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

    Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

    Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

    Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

    За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

    Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

    Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

  • Російський тиск зростає, Україна виснажена і змушена стримувати наступ на кількох напрямках

    Російський тиск зростає, Україна виснажена і змушена стримувати наступ на кількох напрямках

    Ситуація на полі бою останніми тижнями різко погіршилася, і російські війська просуваються одразу на кількох напрямках. Як пише The New York Times, це дає Володимиру Путіну підстави займати жорстку позицію на переговорах і відмовлятися від будь-яких поступок у мирних ініціативах.

    За словами фінського військового аналітика Еміля Кастехельмі з Black Bird Group, Росія має відчутну перевагу. Україна, за його словами, не готова капітулювати, однак виглядає достатньо виснаженою, щоб Москва могла висувати власні вимоги.

    За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

    «Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

    Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

    Під загрозою не лише Покровськ

    Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

    Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

    Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

    Наступ у Запоріжжі й ризики для Мирнограда

    Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

    Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:
    «Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

    Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

    «Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

  • Російські ДРГ у Покровську створюють «війну без ліній»: місто перетворюється на сіру зону

    Російські ДРГ у Покровську створюють «війну без ліній»: місто перетворюється на сіру зону

    Покровськ став символом нового етапу російсько-української війни — протистояння у щільній міській забудові, де фактична лінія фронту зникає. Малочисельні групи російських диверсантів проникають у місто, маскуються під цивільних або українських військових і точково підривають оборону. Українські підрозділи змушені працювати у постійному тумані підозр, де ворог може виявитися зовсім поруч, пише The Telegraph.

    “Ми проїхали прямо повз них“, — згадує Іван, 21-річний кулеметник з підрозділу безпілотних систем “Вовки Да Вінчі”. Зовні диверсанти нічим не відрізнялися від українських бійців. Подібні епізоди у Покровську вже стали буденністю.

    За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

    “Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

    Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

    Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

    Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

    Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

    “Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

    За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

    До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

    Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

    “Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

    Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

  • Мир на сході України ще далеко: депутатка закликає до відставки головнокомандувача

    Мир на сході України ще далеко: депутатка закликає до відставки головнокомандувача

    Народна депутатка Мар’яна Безугла повідомила про критичну ситуацію на сході України. За її словами, Покровськ «фактично вже захоплений», а Мирноград «повністю оточений».

    Безугла також заявила, що російські війська вже давно закріпилися у Костянтинівці та активно наближаються до Запоріжжя. У зв’язку з цим вона закликала до відставки головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та проведення ретельної перевірки в армії.

    Депутатка зазначила, що нинішні переговори про мир не дадуть очікуваних результатів, а завершення війни може відбутися не раніше ніж через кілька років.

    За її словами, критична ситуація потребує термінових дій для зміцнення обороноздатності та контролю над стратегічними районами на сході країни.

  • Битва за Покровськ і Мирноград загострюється: росіяни розпорошуються по місту

    Битва за Покровськ і Мирноград загострюється: росіяни розпорошуються по місту

    На Покровському напрямку ситуація залишається однією з найнапруженіших на всій лінії фронту. Російські війська не полишають спроб захопити Покровськ та Мирноград Донецької області, розширюючи присутність у місті та намагаючись встановити фізичний контроль над окремими кварталами.

    За даними моніторингового проєкту DeepState, противник просувається невеликими групами, розпорошуючись по центральних та північних районах Покровська. Фіксацій російських підрозділів у цих локаціях стає дедалі більше. Українські підрозділи проводять зачистки, але ключову роботу зараз виконують пілоти ударних і розвідувальних дронів, які цілодобово полюють на групи ворога.

    Втім, навіть після того, як українські сили вибивають противника з окремих кварталів, росіяни мають можливість швидко перекидати нові піхотні групи у вже очищені зони, що ускладнює стабілізацію фронту.

    Особливо проблемною DeepState називає ділянку між Покровськом та Красним Лиманом, а також район населеного пункту Рівне. Тут постійно фіксуються ворожі переміщення, працюють засідки, окупанти активно мінують місцевість і зводять інженерні загородження. Це створює суттєві ризики для логістики та пересування в напрямку Мирнограда.

    За словами аналітиків, доставка боєприпасів і спорядження зараз фактично здійснюється за допомогою наземних роботизованих комплексів та дронів. Традиційна техніка або автомобілі давно не використовуються — будь-яке висування живої сили в цій зоні майже гарантовано закінчується контактом з противником.

    Військові також повідомляють, що через складність ситуації окремі підрозділи отримують додаткові завдання щодо утримання «перешийка», який критично важливий для логістики. Це потребує додаткових сил, і бійці наголошують, що доцільніше було б посилити цей напрямок окремими підрозділами, аби розвантажити інші бригади.

    Попри критичний характер бойової обстановки, битва за Покровськ і Мирноград триває. Українські сили продовжують стримувати наступ, використовуючи максимально технологічні засоби, тоді як російська армія намагається закріпитися в міській агломерації.

  • Росія нарощує наступ біля Оріхова й Гуляйполя, прагнучи послабити оборону Запоріжжя

    Росія нарощує наступ біля Оріхова й Гуляйполя, прагнучи послабити оборону Запоріжжя

    Україна, зосередивши основні резерви на обороні Покровська, зіткнулася з посиленим російським тиском на південному сході. На стику Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей російські війська за кілька тижнів захопили нові території й створили додаткову загрозу для Оріхова та Гуляйполя, які мають стратегічне значення для оборони Запоріжжя. Про це повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на проукраїнські карти та оцінки західних аналітиків.

    За даними видання, українські підрозділи дедалі частіше перекидаються на північ для посилення оборони Покровська. Це робить південно-східний відтинок фронту вразливішим до безперервних російських атак і дозволяє окупаційним військам «тихим» просуванням відкушувати нові шматки української території. За останні шість тижнів у цьому районі, за оцінками, росіяни просунулися приблизно на 19 миль (близько 30 км).

    Російський наступ особливо активізувався на напрямку, де сходяться межі трьох областей. Агресор цілиться в локальні лінії постачання ЗСУ, роботу українських операторів дронів і намагається використати ослаблені укріплення для масованих атак невеликими штурмовими групами. Така тактика вже неодноразово застосовувалася Росією на інших ділянках фронту – зокрема, в межах новопавлівського та покровського напрямків.

    Аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) попереджають, що російські війська продовжують наступ у бік Гуляйполя та траси Т-0401, яка з’єднує Покровське в Дніпропетровській області з Гуляйполем у Запорізькій. Ця дорога є однією з ключових артерій, що забезпечують українське угруповання в районі міста. За оцінками ISW та українських джерел, російські підрозділи просуваються в районах населених пунктів, розташованих на північний схід і схід від Гуляйполя, намагаючись створити загрозу його частковому охопленню.

    Британська газета цитує військового аналітика Майкла Кофмана, який наголошує, що, попри фокус уваги на боях за Покровськ, більша частина російського наступу нині відбувається саме «на південному заході – на кордоні Запоріжжя, Дніпра і Донеччини». За його словами, оборона України навколо Гуляйполя виглядає дедалі більш фрагментованою, а контратаки й спроби стабілізувати ситуацію в районі Покровська означають, що на інші напрямки, зокрема на запорізький, резервів уже істотно менше.

    Водночас аналітик зауважує, що російська армія традиційно залишається неефективною в тактичному плані: підрозділи часто «заявляють» про захоплення позицій або просування, яке не підтверджується незалежними джерелами. На цьому фоні інтенсивність втрат окупантів залишається високою, що змушує Москву постійно підтягувати нові сили й формування.

    Контекст ситуації доповнюють і останні зведення міжнародних медіа. Так, агенція Reuters відзначає, що Росія заявила про захоплення кількох населених пунктів у Запорізькій області, включно з Малою Токмачкою, яка вважається «воротами» до Оріхова. Це посилює ризик того, що місто може опинитися під подвійним тиском – як зі сходу, так і з південного сходу.

    За оцінками агентства, росіянам вдалося просунутися на щонайменше 30 км на південному сході України за останні тижні, при цьому вони вже контролюють близько 75% території Запорізької області й приблизно 19% території України загалом. Стратегічною метою Москви, як і раніше, залишається повний контроль над Донбасом, а також над усією Херсонською та Запорізькою областями, включно з самим Запоріжжям, яке Україна утримує.

    Частина західних і українських експертів не виключає, що теперішнє російське просування в районі Оріхова й Гуляйполя може мати й відволікальний ефект. Кремль може прагнути змусити Київ ще більше розпорошити сили, перекидаючи резерви до Запорізької області й одночасно послаблюючи оборону Покровська, де тривають важкі бої. Утім, українське командування зберігає публічну стриманість, обмежуючись повідомленнями про «складну, але контрольовану» ситуацію на південному сході.

    На тлі затяжних боїв, дефіциту особового складу та снарядів, а також постійних російських атак дронами й авіацією, завдання Збройних сил України – утримати баланс між критично важливим Покровським напрямком і не менш важливою лінією оборони на підступах до Запоріжжя. Саме від того, чи вдасться Києву не допустити прориву в районі Оріхова й Гуляйполя, значною мірою залежатиме безпека великого промислового центру на Дніпрі та стабільність усього південно-східного фронту.

  • Росіяни намагаються прорватися до Покровська і Мирнограда та закріпитися там до зими

    Росіяни намагаються прорватися до Покровська і Мирнограда та закріпитися там до зими

    Російські війська до зими намагатимуться прорватися та закріпитися в районі Покровська й Мирнограда Донецької області, суттєво нарощуючи сили на цьому напрямку. Про це в етері телеканалу «Київ24» заявив начальник штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодший лейтенант Микола Гриценко (позивний «Одеса»).

    За його словами, зараз значна частина російських підрозділів на цій ділянці фронту зосереджена в лісистій місцевості. Водночас український офіцер наголосив, що з настанням стійких морозів вибити ворога з таких позицій буде простіше.

    «Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

    Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

    «Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

    За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

    Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

  • Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Російська армія намагається перехопити ініціативу на фронті, використовуючи проти України… туман і дощ. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатують: окупанти цілеспрямовано б’ють у слабке місце української оборони – залежність від дронів, які гірше працюють за поганої видимості.

    ISW звертає увагу на ділянку біля Новопавлівки, де 14 листопада росіяни пішли в атаку після відносного затишшя в цьому районі. Геолокаційні кадри показують удари ЗСУ по російських бронемашинах на північному сході від села, але водночас російські воєнкори хваляться, що штурмові підрозділи змогли двічі перетнути понтонний міст, прикриваючись густим туманом.

    За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

    Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

    «Стіна дронів» і її слабкі місця

    ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

    Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

    Що пропонує ISW: повернення до «класики» війни

    У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

    Аналітики наголошують:
    – Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;
    – лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;
    – війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

    Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.