Mmakaje

Позначка: повітряна тривога

  • Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Російські війська під ранок у середу, 26 серпня, знову атакували Чернігів безпілотниками. Один з ударів припав по приватному житловому будинку, який після атаки охопила потужна пожежа. Оселя була фактично знищена вогнем. Під час пошуково-рятувальних робіт на місці удару знайшли тіла 49-річної жінки та 4-річної дівчинки. Ще одну дитину — 14-річну дівчинку — доправили до лікарні.

    Трагедія стала продовженням серії російських атак на Чернігів, які протягом останніх кількох днів відбуваються практично хвиля за хвилею. Російські безпілотники атакували обласний центр і 24, і 25 серпня, завдаючи ударів як по житловій забудові, так і по критичній інфраструктурі.

    За інформацією Чернігівської міської ради, удар 26 серпня стався під ранок. Внаслідок нього спалахнув приватний житловий будинок. Вогонь фактично повністю знищив оселю, також були пошкоджені господарські споруди. Окрім цього, загорівся магазин, який розташований поруч.

    Попередньо було відомо, що на момент російського удару всередині будинку перебували троє людей.

    Спочатку міська влада повідомила про госпіталізацію 14-річної дівчинки. Під час подальших пошукових робіт інформація про наслідки атаки стала значно трагічнішою: рятувальники виявили тіла двох загиблих — 49-річної жінки та чотирирічної дівчинки.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський також підтвердив, що внаслідок ранкової атаки загинули двоє людей, а 14-річна дитина отримала травми.

    За даними ДСНС, пожежа виникла не лише в житловому будинку, а й у розташованому поруч магазині. Загоряння рятувальникам вдалося локалізувати.

    Перед вибухами повідомляли про дрони

    Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух російських безпілотників у напрямку Чернігова. За даними українських медіа, цього разу для атаки росіяни застосовували реактивні безпілотники.

    Перші повідомлення міської влади про удар з’явилися ще близько 04:55 ранку. Спочатку масштаби наслідків були невідомі, оскільки на місці працювали екстрені служби.

    Згодом стало зрозуміло, що удар припав безпосередньо по житловому сектору.

    Таким чином, російська атака цієї ночі завершилася загибеллю одразу двох цивільних, одна з яких — маленька дитина.

    Чернігів атакували і напередодні

    Особливо показово, що удар стався після надзвичайно важкої для міста доби 25 серпня.

    Протягом дня російські війська атакували Чернігів більш ніж десятьма безпілотниками. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомляв про пошкодження критичної інфраструктури та складських приміщень. Тоді було відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Унаслідок ударів постраждала й енергетична система регіону. За інформацією «Чернігівобленерго», російська атака пошкодила енергетичний об’єкт. Без електропостачання залишилися понад 30 тисяч абонентів у Чернігівському районі та Славутичі.

    Удари відбувалися в кілька хвиль. Повітряні сили попереджали про рух ударних дронів у напрямку обласного центру, після чого в Чернігові неодноразово лунали вибухи.

    Увечері ситуація знову загострилася. Російські війська атакували приватний сектор міста. За попередніми даними, один приватний будинок згорів, ще щонайменше п’ять отримали пошкодження.

    Постраждали троє людей, серед яких була 10-річна дитина, а також жінка та чоловік. Їм надавали медичну допомогу.

    А вже за кілька годин, під ранок 26 серпня, російська армія завдала наступного удару — цього разу з летальними наслідками.

    Атаки почалися ще у День Незалежності

    Серія ударів по Чернігову почалася ще 24 серпня — у День Незалежності України.

    Того дня російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині міста. Після влучання виникла пожежа.

    За подальшою інформацією місцевої влади, кількість постраждалих унаслідок тієї атаки сягнула 20 людей, серед них були двоє дітей.

    Таким чином, лише за три дні Чернігів пережив одразу кілька хвиль російських ударів безпілотниками: 24 серпня було атаковано багатоповерхівку, 25 серпня понад десять БпЛА били по місту, інфраструктурі та приватному сектору, а вранці 26 серпня удар по житловому будинку забрав життя жінки та чотирирічної дитини.

    Під ударом не лише Чернігів

    Російські війська одночасно посилюють атаки й на населені пункти Чернігівської області, передусім прикордонні громади.

    Зокрема, ввечері 25 серпня російські війська атакували Семенівку. За даними Суспільного, безпілотник типу «Молнія» влучив у приміщення «Укрпошти».

    Того самого дня під ударами опинилася Мена. Унаслідок двох російських атак у центрі міста була знищена будівля, де розташовувалися «Укрпошта» та «Укртелеком». Пошкоджень також зазнали три багатоповерхові житлові будинки, початкова школа та будинок культури.

    Чернігівщина через близькість до російського кордону залишається однією з областей, які регулярно потерпають від застосування різних видів озброєння. Російські війська використовують проти прикордонних громад FPV-дрони, ударні безпілотники, артилерію та міномети.

    Однак останні удари демонструють, що небезпека дедалі частіше стосується не тільки прикордонних сіл, а й самого обласного центру.

    Ранкова атака 26 серпня стала найтрагічнішою з останньої серії ударів по Чернігову. Там, де ще вночі був житловий будинок, після атаки залишилося згарище. Рятувальники продовжували працювати на місці, ліквідовуючи наслідки удару.

    Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань може уточнюватися.

  • Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Росія не дала Києву оговтатися після одного з найтяжчих обстрілів останнього часу. Уже вдень 20 серпня російські війська знову запустили ударні безпілотники на українську столицю. У Голосіївському районі уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, де виникла пожежа. Внаслідок атаки загинула людина, ще двоє постраждали. Усе це сталося лише через кілька годин після нічного ракетно-дронового удару, який забрав у Києві життя щонайменше 15 людей.

    Столиця України 20 серпня пережила повторну російську атаку. Після масованого нічного обстрілу, рятувальні роботи після якого тривали ще протягом дня, російські військові знову спрямували на Київ безпілотники. Повітряну тривогу оголошували через загрозу застосування ворожих БпЛА, у місті працювали сили протиповітряної оборони.

    Перші повідомлення про нові наслідки атаки з’явилися ще в другій половині дня. За даними Суспільного, о 15:35 міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про падіння уламків російського безпілотника на території нежитлової забудови. Там виникло загоряння. Згодом столиця знову опинилася під атакою.

    Близько 17:40 Кличко поінформував уже про серйозні наслідки у Голосіївському районі. За його словами, уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, після чого там спалахнула пожежа. До місця події вирушили екстрені служби. Під час обстеження приміщень рятувальники виявили загиблого та двох постраждалих. Розвідка будівлі після удару продовжувалася.

    Таким чином, російські війська фактично здійснили нову атаку на столицю ще до того, як Київ устиг завершити ліквідацію наслідків нічного удару.

    Ніч проти 20 серпня стала для міста надзвичайно важкою. Росія застосувала проти столиці ракети та безпілотники. За інформацією Київської міської військової адміністрації, станом на 12:30 кількість загиблих унаслідок нічної атаки зросла до 15 людей, ще 39 людей були поранені.

    Масштаби руйнувань виявилися значними. Наслідки фіксували щонайменше у Святошинському, Солом’янському та Дарницькому районах столиці. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомляв, що в Києві суттєво пошкоджено близько 20 житлових будинків, а також школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Для розбору завалів залучали рятувальників і спеціальну роботизовану техніку.

    Одні з найтяжчих руйнувань сталися у Солом’янському районі. У дев’ятиповерховому житловому будинку були зруйновані восьмий та дев’ятий поверхи, після удару виникла пожежа. В інших будинках вибило вікна. Також постраждали два медичні заклади, горіли автомобілі, гаражі та магазин. У частині будівель і навіть в укритті школи люди виявилися заблокованими.

    У Святошинському районі зафіксували влучання на території промислового об’єкта. Рятувальники гасили пожежі у складських будівлях. В іншому місці також загорілися склади. У Дарницькому районі російський удар припав на територію нежитлового об’єкта — там горіли складські приміщення та автомобілі. Одну людину надзвичайники врятували та передали медикам.

    Офіційний портал Києва станом на 12:40 також підтверджував уже 15 загиблих унаслідок масованої нічної атаки. На місцях влучань і руйнувань продовжували працювати рятувальники, комунальні служби, медики та правоохоронці.

    Удар позначився і на енергопостачанні столиці. Після нічної атаки без електрики залишилися близько 90 тисяч родин. Вранці енергетикам вдалося повернути світло приблизно 50 тисячам абонентів, а вже після полудня ДТЕК повідомив про відновлення електропостачання в усіх будинках Києва, які були знеструмлені через обстріл.

    Пошкодження цивільної інфраструктури були настільки масштабними, що міська влада вирішила оголосити 21 серпня Днем жалоби у Києві за людьми, яких Росія вбила під час масованої атаки. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Але навіть після оголошення кількості жертв і продовження пошуково-рятувальних робіт небезпека для столиці не минула.

    Удень російські дрони знову з’явилися над Києвом. Нове падіння уламків у Голосіївському районі перетворило окрему будівлю бізнес-центру на ще одне місце роботи рятувальників. Саме там було виявлено ще одну загиблу людину та двох постраждалих.

    Водночас слід розмежовувати дані щодо двох атак. 15 загиблих і 39 поранених, про яких КМВА повідомляла станом на 12:30, стосувалися наслідків нічного масованого удару. Один загиблий і двоє постраждалих у бізнес-центрі — це вже наслідки окремої денної атаки російських БпЛА.

    Російський удар 20 серпня не обмежився самим Києвом. Під масштабною ракетно-дроновою атакою перебувала й Київська область. За даними обласної влади, у Броварському районі загинув чоловік, загалом на Київщині було щонайменше восьмеро поранених. Більшість постраждалих зафіксували у Бориспільському районі. Також виникали пожежі на паливних об’єктах, складах і у приватних будинках.

    Особливо показовою стала інтенсивність атак: між нічним масованим обстрілом і новою появою російських БпЛА над столицею минуло лише кілька годин. У той час, коли в одному районі Києва продовжували розбирати завали житлового будинку та шукати людей, в іншому вже довелося ліквідовувати наслідки нового російського удару.

    За добу 20 серпня столиця фактично опинилася в умовах тривалої повітряної загрози — від нічного комбінованого удару до повторних запусків дронів удень.

    Остаточні наслідки денної атаки ще могли уточнюватися, оскільки після влучання уламків у бізнес-центр екстрені служби продовжували обстежувати будівлю.

    Станом на вечір підтвердженими наслідками повторної атаки у Голосіївському районі залишалися одна загибла людина та двоє постраждалих. І це — окремо від жертв кривавого нічного обстрілу, після якого Київ уже готувався до Дня жалоби.

  • Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія проводить передислокацію стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми в європейській частині РФ. Моніторингові ресурси пов’язують переміщення авіації з можливими приготуваннями до нового масованого ракетного удару по Україні найближчими днями. Водночас офіційного підтвердження конкретної дати чи часу атаки наразі немає.

    Росія перекидає Ту-95МС

    Про переміщення російської стратегічної авіації стало відомо вранці 19 серпня. Моніторинговий ресурс «єРадар» повідомив про початок передислокації Ту-95МС із Далекого Сходу на російські аеродроми «Оленья» та «Енгельс».

    Станом на 09:30 монітори фіксували виліт першого літака. За попередньою інформацією, загалом Росія планувала передислокувати близько шести-семи стратегічних бомбардувальників.

    Ту-95МС є одним з основних компонентів російської стратегічної авіації, яку Москва регулярно використовує під час комбінованих атак на Україну. Ці літаки можуть бути носіями крилатих ракет великої дальності.

    Саме переміщення бомбардувальників ближче до районів, звідки Росія традиційно здійснює бойові вильоти, стало причиною попереджень про підвищення рівня ракетної загрози.

    Коли може відбутися атака

    Моніторингові ресурси припускають, що ризик нового масштабного обстрілу може зрости протягом найближчих кількох діб. Деякі джерела називають потенційним періодом підвищеної небезпеки найближчі 48 годин.

    Водночас називати конкретну дату майбутньої атаки як встановлений факт наразі некоректно. Передислокація стратегічної авіації сама по собі не означає, що бойовий виліт обов’язково відбудеться одразу після переміщення літаків.

    Крім того, моніторинговий ресурс Strategic Control уже ввечері повідомив про подальше переміщення одного Ту-95МС з аеродрому «Оленья» на «Дягілєво», що свідчить про продовження маневрів російської стратегічної авіації.

    З’явилося попередження про період до 23 серпня

    Окремо українські медіа 19 серпня поширили інформацію про можливе підвищення загрози російських атак у період з ночі 19 серпня до 23 серпня. Зокрема, повідомляється про ризик масштабних комбінованих ударів із застосуванням різних засобів повітряного нападу.

    При цьому інформація про конкретні цілі та напрямки можливого удару потребує особливо обережного трактування. Офіційні військові структури не повідомляють наперед достовірний час майбутніх російських атак.

    Тому українцям варто орієнтуватися передусім на повідомлення Повітряних сил ЗСУ та сигнали повітряної тривоги.

    Росія продовжує активно застосовувати повітряні засоби нападу

    Попередження про можливу активізацію стратегічної авіації з’явилося на тлі інтенсивного застосування Росією безпілотників.

    За даними Повітряних сил, лише протягом денного часу 18 серпня — з 07:00 до 18:30 — російські війська завдали удару по Україні 76 реактивними безпілотниками типу Shahed.

    19 серпня повітряна загроза також зберігається. Зокрема, моніторингові ресурси ввечері повідомляли про загрозу застосування балістичних ракет із території Росії.

    На цьому тлі переміщення стратегічних бомбардувальників може свідчити про підготовку РФ до подальшого використання різних компонентів своїх ударних сил. Проте остаточно визначити мету передислокації літаків можна буде лише за подальшою активністю російської авіації.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та у разі оголошення небезпеки прямувати до укриттів.

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.

  • У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У Києві почали тестувати новий принцип організації станцій метро, які під час повітряних тривог використовуються як укриття. Пілотний проєкт запустили на станції «Сирець»: платформу умовно поділили на чотири окремі зони для різних категорій пасажирів. Йдеться про людей із дітьми, власників домашніх тварин, маломобільних громадян, а також тих, хто приходить до укриття з власними стільчиками, карематами чи іншим спорядженням для тривалого перебування.

    Про нововведення повідомила прессекретарка КП «Київський метрополітен» Оксана Никифорук в етері телеканалу «Апостроф». За її словами, проєкт наразі має виключно тестовий і рекомендаційний характер: примусово пересаджувати або переводити пасажирів у визначені зони ніхто не планує.

    На платформі «Сирця» вже з’явилися спеціальні навігаційні позначки, які мають допомагати людям швидше зорієнтуватися під час повітряної тривоги й знайти найбільш зручне місце для перебування.

    Чотири зони для різних груп

    За задумом метрополітену, платформа умовно поділяється на чотири категорії.

    Одна зона призначена для батьків або інших дорослих із дітьми. Інша — для власників домашніх тварин. Окремий простір передбачили для маломобільних груп населення. Ще одну зону виділили для людей, які приходять до метро з власними карематами, складними стільцями чи іншими речами для більш комфортного тривалого перебування.

    Головна мета такого поділу — не створити жорсткі правила, а зробити перебування людей на платформі більш організованим.

    Під час тривалих повітряних тривог на станціях одночасно можуть перебувати сотні або навіть тисячі людей. Частина приходить із маленькими дітьми, хтось — із собаками чи котами, літнім людям та особам з інвалідністю може знадобитися додаткова допомога, а люди з карематами та стільчиками займають більше місця.

    Саме ці відмінності і намагаються врахувати в новому пілотному проєкті.

    Ніхто нікого не змушуватиме переходити

    У Київському метрополітені окремо наголошують: зонування носить рекомендаційний характер.

    Тобто якщо людина прийшла до метро під час тривоги, вона не зобов’язана перебувати саме у визначеній для її категорії частині платформи.

    Працівники метрополітену не мають примусово переміщувати пасажирів між зонами.

    Нові позначки передусім виконують навігаційну функцію та пропонують більш логічний спосіб організації простору.

    Оксана Никифорук пояснила, що підприємство тільки починає експеримент і хоче спочатку побачити реакцію пасажирів.

    Метрополітен планує відстежувати відгуки містян і підготувати окрему форму опитування. Якщо практика справді зробить перебування людей під час тривог комфортнішим, систему можуть поширити й на інші станції.

    Чому обрали саме «Сирець»

    Для запуску пілотного проєкту обрали станцію метро «Сирець» на Сирецько-Печерській лінії.

    За словами представниці метрополітену, причиною стала оптимальна кількість людей, які використовують цю станцію як укриття.

    Тобто тут достатньо пасажирів для того, щоб перевірити, чи працює ідея на практиці, але навантаження водночас дозволяє співробітникам спостерігати за поведінкою людей та оцінювати ефективність зонування.

    Крім того, станція має платформу, на якій можна відносно зрозуміло організувати окремі сектори.

    Якщо тест виявиться успішним, формат потенційно можна буде адаптувати під інші підземні станції — залежно від їхньої конфігурації та кількості людей під час тривог.

    Зонування має допомагати і працівникам метро

    Нововведення створюють не тільки для зручності пасажирів.

    Працівникам станції також буде легше зрозуміти, де перебувають люди, яким може знадобитися додаткова інформація чи допомога.

    Наприклад, у разі зміни ситуації можна швидше звернутися до батьків із дітьми, зорієнтувати маломобільних пасажирів або попередити власників тварин.

    Під час масового перебування людей у метро навіть проста навігація може мати значення.

    Особливо це актуально для нічних тривог, коли частина містян приходить на станції на кілька годин і намагається організувати собі місце для відпочинку.

    Метро залишається одним із головних укриттів Києва

    Підземні станції київського метро від початку повномасштабної війни стали одними з найбільш затребуваних укриттів столиці.

    Під час масованих ракетних і дронових атак одночасно в метро можуть ховатися десятки тисяч людей.

    Наприкінці липня КМДА повідомляла, що під час однієї з нічних повітряних тривог у підземці перебували понад 56 тисяч містян.

    Саме велика кількість людей робить питання організації простору дедалі актуальнішим.

    Крім звичайних пасажирів, уночі на станції приходять сім’ї з дітьми, літні люди, власники тварин. Частина людей приносить ковдри, каремати, туристичні стільці, воду, їжу та інші речі.

    Без певної системи це може ускладнювати пересування платформою та створювати незручності для інших.

    У липні виник скандал через нібито закрите метро

    Тема доступу до станцій під час тривог набула додаткового резонансу після масованої атаки на Київ у ніч проти 30 липня.

    У соцмережах тоді поширилося відео, автори якого стверджували, що людей нібито не пускають у переповнене метро.

    КМДА згодом заявила, що відео було зняте не на вході до метрополітену, а біля прохідної промислового підприємства.

    У міській адміністрації наголошували, що доступ до станцій, які працюють як укриття, під час повітряної тривоги не обмежували.

    Цей епізод ще раз продемонстрував, наскільки чутливим для киян залишається питання доступу та умов перебування в метро під час атак.

    Чи запровадять зонування на всіх станціях

    Наразі говорити про повсюдне впровадження нової системи зарано.

    «Сирець» — саме тестовий майданчик.

    Метрополітен планує оцінити кілька речей: чи дотримуються люди рекомендацій, чи допомагає поділ зменшити хаотичне розміщення, як реагують різні категорії пасажирів і чи справді працівникам станції стає легше організовувати укриття.

    Важливими будуть і безпосередні відгуки киян.

    Якщо експеримент отримає позитивну оцінку, його можуть масштабувати на інші станції.

    Однак формат, імовірно, доведеться адаптувати, оскільки різні станції київського метро мають різну глибину, ширину платформ, конфігурацію переходів та пасажиропотік.

    Що зміниться для пасажирів уже зараз

    Для більшості киян кардинальних змін поки немає.

    Як і раніше, під час повітряної тривоги пасажири можуть безкоштовно користуватися визначеними підземними станціями як укриттями.

    На «Сирці» тепер додатково пропонують орієнтуватися на навігаційні наліпки та, за можливості, розміщуватися у відповідній зоні.

    Людей із дітьми, власників тварин або маломобільних пасажирів не відокремлюватимуть фізичними перегородками.

    Йдеться лише про умовний поділ простору.

    Таким чином, новий проєкт у київському метро — це передусім спроба зробити перебування під час тривог більш упорядкованим, а не запровадити нові обмеження.

    Якщо експеримент на «Сирці» покаже, що така схема справді працює, у майбутньому схожі позначки можуть з’явитися й на інших станціях столичної підземки.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • Повітряні сили змінили ранкові звіти: що тепер не публікуватимуть про російську балістику

    Повітряні сили змінили ранкові звіти: що тепер не публікуватимуть про російську балістику

    Повітряні сили ЗСУ більше не вказуватимуть у ранкових звітах точну кількість запущених, збитих або подавлених російських балістичних цілей під час масованих атак. Водночас українців і надалі оперативно інформуватимуть про повітряні загрози та результати роботи ППО.

    Про це повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у Facebook.

    Ігнат наголосив, що Повітряні сили не припиняли інформувати населення про повітряні атаки Росії. У режимі реального часу в Telegram, Viber та WhatsApp продовжують публікувати повідомлення про повітряні цілі та характер загроз.

    Також зберігаються ранкові зведення, у яких військові повідомляють про результати роботи українських захисників за попередню ніч.

    Однак військове керівництво ухвалило рішення обмежити обсяг інформації щодо російської балістики саме в ранкових звітах. Йдеться про точні цифри щодо кількості запущених, збитих або подавлених балістичних цілей, які не досягли своїх об’єктів.

    “Втім, військовим керівництвом прийнято рішення ввести певні зміни (обмеження) в ранкових зведеннях щодо ворожої “балістики” (під час масованих атак) — кількості запущених/збитих/пригнічених цілей, що не досягли”, — пояснив Ігнат.

    Водночас повністю приховувати інформацію про застосування балістичних ракет Росією не планують. Медіа й надалі отримуватимуть узагальнені дані про загальну кількість запущених ракет, зокрема балістичних.

    За словами Ігната, лише протягом липня Росія застосувала по Україні понад 450 ракет, близько 200 із них були балістичними.

    Представник Повітряних сил також нагадав, що формат ранкових зведень уже неодноразово змінювався. Від початку повномасштабної війни військові коригували принципи оприлюднення інформації приблизно десять разів.

    Чому змінили формат звітів

    Рішення про обмеження деталізації, очевидно, пов’язане насамперед із безпековими міркуваннями. Надмірно детальна інформація про кількість запущених та перехоплених ракет може містити дані, які потенційно допомагають противнику оцінювати ефективність української протиповітряної оборони.

    При цьому громадяни не залишаться без інформації про повітряні загрози. Попередження про запуски та рух повітряних цілей продовжують надходити в реальному часі, а після завершення атак Повітряні сили повідомляють про загальні результати бойової роботи.

    Питання зміни формату звітів обговорюється вже певний час. Раніше Bloomberg із посиланням на джерела повідомляв, що Україна може припинити публікувати у щоденних зведеннях детальну інформацію про кількість російських ракет. Тоді співрозмовники видання також пояснювали це вимушеними заходами безпеки.

    Юрій Ігнат, зі свого боку, закликав українські медіа обережніше подавати інформацію про результати роботи ППО. Зокрема, він критикував заголовки на кшталт “не збито жодної ракети”, наголошуючи, що подібні формулювання можуть використовуватися російською пропагандою.

    Таким чином, Повітряні сили не припиняють звітувати про російські атаки, але поступово зменшують кількість деталей, які можуть розкривати реальні можливості української протиповітряної оборони.

  • Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    У ніч на 8 серпня в Києві вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Повітряна тривога також була оголошена в низці областей України.

    Про небезпеку повідомили Київська міська військова адміністрація, Повітряні сили ЗСУ та міський голова Києва Віталій Кличко.

    У КМВА зазначили, що причиною оголошення тривоги стало застосування російськими військами балістичних ракет. Мешканців столиці закликали перебувати в укриттях та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Повітряні сили ЗСУ повідомили про швидкісну повітряну ціль, яка рухалася у напрямку Києва. Через високу швидкість такої цілі час на реагування та перехід до безпечного місця може бути вкрай обмеженим, тому військові закликали киян та жителів області залишатися в укриттях до завершення небезпеки.

    Згодом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про попередні наслідки атаки. За його словами, у Голосіївському районі столиці виникло загоряння на території нежитлової забудови. Інформація про характер займання та можливі причини пожежі уточнювалася.

    Також повідомлялося про загоряння резервуарів із паливом в Оболонському районі Києва. На місцях могли працювати відповідні екстрені служби. Дані про масштаб пожеж та можливі пошкодження уточнювалися.

    Станом на 03:35 у Києві оголосили відбій повітряної тривоги. Після завершення небезпеки відповідні служби продовжили встановлювати наслідки нічної атаки.

    Цієї ж ночі Київ та низка областей України вже потрапляли під повітряну тривогу через загрозу застосування російських ударних безпілотників. Таким чином, нічна атака на столицю відбувалася у кілька етапів, спочатку із загрозою дронів, а згодом — балістичного озброєння.

    Повідомлялося про загоряння у двох районах Києва, однак інформація щодо масштабів пошкоджень, постраждалих та остаточних наслідків атаки могла уточнюватися. Влада закликала громадян користуватися лише офіційними джерелами інформації та не поширювати неперевірені дані про роботу української протиповітряної оборони.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • “Життя важливіше за електричку”: “Укрзалізниця” звернулася до пасажирів через масовані атаки РФ

    “Життя важливіше за електричку”: “Укрзалізниця” звернулася до пасажирів через масовані атаки РФ

    “Укрзалізниця” закликала українців не нехтувати сигналами повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки під час перебування на об’єктах залізничної інфраструктури. У компанії наголошують, що в умовах масованих російських атак перебування на вокзалах, станціях і платформах може становити підвищену небезпеку.

    Про це повідомляє “Укрзалізниця”.

    У компанії пояснили, що під час повітряної тривоги пасажирам необхідно, за можливості, негайно переходити до найближчих укриттів. Якщо поблизу немає захисної споруди, слід відійти на безпечну відстань від об’єктів залізничної інфраструктури та уникати скупчення людей на відкритій місцевості.

    Також в “Укрзалізниці” наголосили, що під час масованих ракетних і дронових атак рух поїздів у регіонах, які можуть опинитися під ударом, оперативно призупиняють із міркувань безпеки.

    “Життя важливіше за електричку”, — підкреслили в компанії, закликавши пасажирів із розумінням ставитися до тимчасових затримок і суворо виконувати рекомендації щодо безпеки.

    Звернення пролунало після масованої атаки Росії в ніч на 5 серпня, коли під ударами опинилися Київ та Київська область. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, складські комплекси та об’єкти логістичної інфраструктури.

    Поблизу атакованих логістичних центрів у Броварському районі на території залізничної платформи виявили загиблих. Через загрозу повторних ударів “Укрзалізниця” тимчасово зупиняла рух поїздів, а пасажирів і працівників станцій евакуювали у безпечні місця.

    За останніми даними, внаслідок російської атаки на Київську область загинули щонайменше 17 людей, ще 36 отримали поранення.

    Крім того, через російський удар було зруйновано сортувальний центр одного з поштових операторів у Києві, а уряд розпочав консультації з представниками бізнесу щодо ліквідації наслідків атаки та підтримки підприємств, які зазнали збитків. Одночасно президент Володимир Зеленський заявив про суттєве скорочення постачання Україні ракет для систем протиповітряної оборони, наголосивши на необхідності посилення підтримки з боку міжнародних партнерів.