Mmakaje

Позначка: повітряні сили

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

  • «Почули вибух і побачили стовп диму»: на Хмельниччині розбився військовий літак

    «Почули вибух і побачили стовп диму»: на Хмельниччині розбився військовий літак

    У Хмельницькій області ввечері 16 червня сталася авіакатастрофа за участю військового літака. За попередніми даними, повітряне судно впало поблизу Шепетівського району. Наразі офіційні структури не розкривають тип літака та обставини інциденту, однак у місцевих Telegram-каналах і серед військових оглядачів уже з’явилися припущення, що йдеться про винищувач МіГ-29.

    Про авіакатастрофу першими повідомили місцеві пабліки та журналісти. За словами очевидців, незадовго до падіння мешканці району чули характерний звук польоту реактивного літака, після чого пролунав потужний вибух. У мережі також поширюються відео, на яких видно густий дим над полем, де, ймовірно, сталося падіння літака.

    За інформацією джерел РБК-Україна, факт авіакатастрофи підтверджується, однак офіційно тип літака поки що не називають. Водночас низка українських військових оглядачів та Telegram-каналів повідомляють, що мова може йти саме про винищувач МіГ-29. Проте на момент публікації підтвердження від Повітряних сил ЗСУ або Міністерства оборони України не було.

    Відомо, що інцидент стався в районі між Шепетівським та Полонським районами Хмельниччини. Рятувальні та спеціальні служби вже працюють на місці події. Інформації про долю екіпажу поки не оприлюднено. Офіційні органи традиційно не розкривають подібні дані до завершення первинних перевірок та інформування родичів.

    Додаткової уваги ситуації додає те, що раніше цього дня влада Хмельницької області повідомляла про проведення військових навчань у регіоні. Мешканців попереджали про можливі гучні звуки та активність авіації. Втім, наразі немає жодних підтверджень того, що катастрофа пов’язана саме з навчальними польотами.

    Не перша втрата української військової авіації

    Від початку повномасштабної війни українська авіація неодноразово зазнавала втрат як під час виконання бойових завдань, так і через аварійні ситуації.

    Однією з найболючіших стала трагедія на Житомирщині у серпні 2023 року, коли під час навчального польоту зіткнулися два літаки L-39. Тоді загинули троє українських пілотів, серед яких був відомий льотчик Андрій Пільщиков із позивним «Джус».

    У серпні 2024 року Україна втратила винищувач F-16 під час відбиття масштабної російської ракетної атаки. Тоді загинув один із перших українських пілотів, які освоїли цей тип літака, Олексій Месь («Мунфіш»).

    Наразі офіційні структури не коментують можливі причини нинішньої катастрофи на Хмельниччині. Серед версій можуть розглядатися технічна несправність, людський фактор або інші обставини, які встановлюватиме спеціальна комісія після розслідування.

    Станом на вечір 16 червня Повітряні сили ЗСУ та Міністерство оборони України не оприлюднили офіційної заяви щодо типу літака, причин падіння та можливих втрат серед екіпажу.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат звернувся до громадян із закликом не публікувати у соціальних мережах фото та відео уламків ракет і їхніх фрагментів, пояснивши, що такі матеріали можуть бути використані російською пропагандою для поширення дезінформації та викривлення реальної картини подій.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи наслідки чергової масованої ракетної атаки на Україну.

    За словами Ігната, російські інформаційні ресурси систематично монтують і перекручують будь-які українські фото- та відеоматеріали, пов’язані з наслідками обстрілів, щоб формувати вигідні для себе наративи.

    Зокрема, навіть звичайні знімки уламків збитих ракет можуть ставати частиною інформаційних кампаній, у яких Росія намагається довести неправдиві твердження про нібито «самообстріли» України або «провокації» з боку українських сил.

    «Вкотре показую, чому не потрібно виставляти в соцмережі уламки будь-яких ракет… Українці фотографують фрагмент ракети Patriot, яка сьогодні вночі ймовірно збила російський “Циркон”, і, навіть не розуміючи чия вона, публікують це фото в мережах. Ось приклад, як ворог використовує будь-який український контент для просування власних наративів та пропаганди: чергова брехня про те, що ми самі себе обстріляли», — зазначив речник Повітряних сил.

    Він наголосив, що навіть фрагменти збитої техніки ППО або російських ракет після перехоплення можуть бути вирвані з контексту та використані для створення фейкових сюжетів у російських медіа та Telegram-каналах.

    Ігнат підкреслив, що сучасні ракетні та дронові атаки Росії супроводжуються не лише фізичними руйнуваннями, а й активною інформаційною війною, де будь-яка публікація з місця події може стати інструментом маніпуляції.

    За його словами, противник постійно відстежує український інформаційний простір, оперативно забирає фото та відео з відкритих джерел і використовує їх для власних медійних кампаній.

    Тому, як наголосив речник, громадяни, самі того не усвідомлюючи, можуть сприяти поширенню ворожих наративів, публікуючи кадри з місць обстрілів.

    Коментуючи нічний обстріл, Ігнат заявив, що атака стала однією з найбільш масштабних за кількістю застосованих балістичних ракет. За його словами, під час відбиття удару Повітряні сили активно застосовували зенітні ракетні комплекси Patriot.

    Системи протиповітряної оборони працювали в складних умовах через одночасне застосування різних типів озброєння з боку Росії, включно з ракетами та безпілотниками.

    Внаслідок масованого удару по Києву та іншим регіонам України зафіксовано значні руйнування інфраструктури та людські втрати. Станом на ранок повідомлялося про щонайменше чотирьох загиблих та близько 30 поранених, серед яких є діти.

    Також у столиці виникли масштабні пожежі, зокрема на території Києво-Печерської лаври, яка зазнала пошкоджень унаслідок прямого влучання.

    За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок російського удару виникло займання на території Києво-Печерської лаври. Пошкоджень зазнав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину даху.

    Рятувальні служби працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак, продовжуючи ліквідацію масштабних пожеж у столиці.

    Раніше предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній назвав удар по Києво-Печерській лаврі черговим злочином проти людяності.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в рамках ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів, вимагаючи жорсткої реакції світової спільноти на атаку.

    Українська влада наголошує, що удари по об’єктах культурної спадщини є частиною як воєнної, так і інформаційної агресії Росії проти України.

    Київська влада та військові підкреслюють, що Росія активно веде інформаційну війну паралельно з ракетними ударами, використовуючи будь-які доступні матеріали для формування фейкових наративів.

    У зв’язку з цим громадян закликають дотримуватися інформаційної безпеки та утримуватися від публікації фото уламків, місць влучань і роботи систем ППО у реальному часі.

  • Російський удар по Дніпру: частково зруйновано будинок, є жертви

    Російський удар по Дніпру: частково зруйновано будинок, є жертви

    У ніч проти 2 червня російські війська завдали ракетного удару по Дніпру. Унаслідок атаки частково зруйновано двоповерховий житловий будинок, виникла масштабна пожежа. Станом на останні дані кількість загиблих унаслідок нічного російського ракетного удару зросла до дев’яти осіб. Серед жертв — маленький хлопчик 2023 року народження та рятувальник. Ще щонайменше 37 людей дістали поранення, частину з них госпіталізовано у важкому стані. Доля шести мешканців міста залишається невідомою, тривають пошуково-рятувальні роботи під завалами.

    Про це повідомляють голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, міський голова Дніпра Борис Філатов, ДСНС, обласна прокуратура, а також президент Володимир Зеленський і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

    За словами очільника області, рятувальники дістали з-під завалів зруйнованої чотириповерхової будівлі тіло дитини 2023 року народження. Саме після цього стало відомо, що кількість загиблих у місті зросла до восьми осіб. Згодом міський голова Борис Філатов уточнив, що станом на 10:00 у Дніпрі вже дев’ятеро загиблих.

    Серед загиблих також — співробітник ДСНС, заступник начальника пожежно-рятувального загону, майор служби цивільного захисту Антон Ярмоленко. За даними міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, він загинув під час виконання службових обов’язків, прямуючи на виклик у момент повторного удару.

    ДСНС повідомляє, що під завалами зруйнованого будинку можуть залишатися люди, тому пошуково-рятувальна операція триває безперервно. Рятувальники працюють у складних умовах через значні руйнування конструкцій та ризик повторних обвалів.

    Президент Володимир Зеленський повідомив, що наразі доля щонайменше шести людей невідома. За його словами, усі екстрені служби залучені до розбору завалів та пошуку постраждалих.

    Кількість поранених у Дніпрі, за даними станом на ранок, зросла до 37 осіб. Серед них — четверо дітей. Хлопці віком 6 і 16 років, а також 13-річна дівчинка госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Ще одна 14-річна дівчинка перебуває на амбулаторному лікуванні. Загалом у лікарнях залишаються 22 постраждалих, четверо з них — у важкому стані.

    Окремо повідомляється, що ще троє людей постраждали у сусідньому Кам’янському. До лікарень доправили 50-річного чоловіка та двох жінок віком 49 і 72 роки. Їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості. У місті також зафіксовано руйнування адміністративної будівлі та житлових будинків.

    За даними Дніпропетровської ОВА, російські війська завдали ударів одразу по п’яти районах області із застосуванням ракет та безпілотників. У Синельниківському районі під удар потрапила Васильківська громада — там зайнялася будівля, яка не експлуатується. У Криворізькому районі внаслідок атаки виникла пожежа в Апостолівській громаді.

    Нічна атака на Дніпропетровщину стала частиною масштабного російського обстрілу, що охопив кілька регіонів України. Раніше повідомлялося про удари по Харкову та інших містах, де також є загиблі та поранені.

    Рятувальні роботи у Дніпрі тривають. Влада не виключає, що кількість жертв може зрости у міру розбору завалів і встановлення долі зниклих безвісти.

  • Нічний удар по Києву: руйнування в кількох районах, є загиблі та десятки постраждалих

    Нічний удар по Києву: руйнування в кількох районах, є загиблі та десятки постраждалих

    У ніч проти 2 червня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ за останній час, застосувавши крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Внаслідок масованого обстрілу в різних районах столиці спалахнули пожежі, були пошкоджені житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та транспортна мережа. За останніми даними, загинули четверо людей, ще понад пів сотні отримали поранення.

    Повітряна тривога в Києві та низці областей України була оголошена після повідомлень Повітряних сил про запуск російськими військами крилатих ракет типу «Калібр» з акваторії Каспійського моря. Згодом військові попередили про загрозу застосування балістичних ракет та масовану атаку ударних безпілотників. У столиці протягом ночі лунали вибухи, а сили протиповітряної оборони працювали по повітряних цілях над містом та його околицями.

    Перші повідомлення про наслідки атаки почали надходити з Подільського району Києва. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, там виникли пожежі в нежитлових спорудах. Крім того, внаслідок падіння уламків та влучань були пошкоджені житлові будинки та транспортні засоби.

    У Подільському районі також зафіксували загоряння автомобілів. За однією з адрес уламки ракети впали на дах будинку, що спричинило пожежу та пошкодження вікон і фасаду. Пізніше ситуація ускладнилася після повторного влучання в дев’ятиповерховий житловий будинок. Внаслідок удару стався частковий обвал конструкцій будівлі.

    Рятувальники одразу розпочали пошуково-рятувальну операцію, оскільки під завалами могли перебувати люди. На місці працювали співробітники ДСНС, медики та правоохоронці. Роботи тривали протягом усієї ночі та вранці після завершення атаки.

    В Оболонському районі столиці уламки російського безпілотника впали поблизу дитячого садка. За іншою адресою було зафіксовано займання на території недобудованого об’єкта. Інформація про пошкодження уточнювалася впродовж ночі, а екстрені служби обстежували територію для виявлення можливих нових осередків загоряння.

    У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків виникла пожежа на території автозаправної станції. Рятувальникам вдалося оперативно локалізувати загоряння та не допустити поширення вогню на резервуари з паливом, що могло призвести до значно масштабніших наслідків.

    Серйозні руйнування зафіксовано і в Шевченківському районі столиці. За попередньою інформацією, ймовірне влучання ракети спричинило пожежу в 24-поверховому житловому будинку. Вогонь охопив кілька поверхів багатоповерхівки, а мешканців довелося терміново евакуйовувати. Паралельно в районі спалахнула будівля сервісного центру, яка також зазнала пошкоджень внаслідок атаки.

    У Солом’янському районі уламки або вибухова хвиля пошкодили верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Частина квартир залишилася без вікон, а мешканці були змушені залишити свої помешкання через небезпеку подальших руйнувань.

    Наслідки удару відчули також мешканці кількох районів столиці через перебої в електропостачанні. За словами міського голови Віталія Кличка, тимчасові відключення світла були зафіксовані в Подільському, Оболонському та Святошинському районах. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи одразу після отримання доступу до пошкоджених ділянок мереж.

    Кількість постраждалих у Києві протягом ночі стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про кількох поранених, однак із надходженням нової інформації та завершенням обстеження місць влучань цифри постійно збільшувалися. Станом на 03:25 було відомо про чотирьох постраждалих. Менше ніж за годину їхня кількість зросла до 11 осіб, з яких десять були госпіталізовані.

    Близько четвертої години ранку міська влада повідомила вже про 14 поранених, більшість із яких потребували стаціонарного лікування. О 04:32 стало відомо про першого загиблого внаслідок атаки та 20 постраждалих.

    Проте кількість жертв продовжувала зростати. Станом на 05:04 повідомлялося вже про 29 постраждалих мешканців столиці, серед яких двоє дітей. Через деякий час начальник Київської міської військової адміністрації повідомив про трьох загиблих.

    За оновленими даними медиків, унаслідок масованої атаки постраждала 51 людина, серед них троє дітей. До лікарень було доставлено 35 поранених, включно з однією дитиною. Частина потерпілих отримала допомогу амбулаторно.

    О 06:27 мер Києва Віталій Кличко повідомив про збільшення кількості загиблих до чотирьох осіб. Рятувальники не виключали, що число жертв може зрости, оскільки пошукові роботи в місцях найбільших руйнувань тривали.

    Паралельно з атакою на столицю російські війська завдали ударів по інших українських містах. У Харкові внаслідок атаки були пошкоджені об’єкти в двох районах міста, виникли пожежі та постраждали люди. Під обстрілом також опинився Дніпро, де через влучання було частково зруйновано двоповерховий житловий будинок, а одна жінка отримала поранення.

    Чергова масована атака стала ще одним свідченням того, що Росія продовжує застосовувати тактику комбінованих ударів по українських містах, використовуючи одночасно ракети різних типів і безпілотники. Такі атаки ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та створюють додаткові ризики для цивільного населення.

    Ліквідація наслідків удару в Києві триває. На місцях працюють рятувальники, правоохоронці, медики та комунальні служби. Влада продовжує уточнювати масштаби руйнувань, кількість постраждалих і обсяг необхідної допомоги мешканцям пошкоджених будинків.

  • Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, за підсумками якого доручив дипломатичному корпусу активізувати роботу із міжнародними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони держави. Головним пріоритетом визначено пошук додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет-перехоплювачів для захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських атак.

    Про це глава держави повідомив після наради, під час якої учасники обговорили ситуацію на фронті, забезпечення української армії боєприпасами, зміцнення бойових бригад та розвиток оборонних спроможностей держави.

    За словами президента, значна частина рішень, ухвалених у другій половині минулого року, вже дала відчутний результат для українських військових. Йдеться насамперед про пряме фінансування бригад, удосконалення системи комплектування особового складу та розширення можливостей для підготовки військовослужбовців.

    «Пряме фінансування додало бригадам реальних бойових спроможностей», – наголосив Зеленський.

    Окрему доповідь на засіданні представив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він поінформував про поточну ситуацію на фронті та стан виконання бойових завдань на основних напрямках.

    Президент підкреслив, що українські військові продовжують утримувати позиції, попри постійний тиск з боку російських окупаційних військ. За його словами, стійкість оборони має важливе значення не лише для військової ситуації, а й для міжнародних переговорних процесів та подальшої підтримки України союзниками.

    Однією з ключових тем засідання стало забезпечення армії артилерійськими боєприпасами калібру 155 мм. За словами Зеленського, учасники Ставки детально обговорили постачання далекобійних снарядів, можливості збільшення виробництва та залучення додаткового фінансування для забезпечення потреб Сил оборони.

    Окремий блок був присвячений питанням логістики та забезпечення військових підрозділів транспортом. Зокрема, обговорювалася реалізація рішень щодо постачання пікапів для бойових бригад, які активно використовуються на фронті для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання оперативних завдань.

    Водночас головною темою засідання залишалося посилення української системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що захист українських міст від російських ракетних та дронових атак залишається одним із найважливіших державних завдань.

    «Маємо знайти все необхідне для України», – заявив глава держави, коментуючи роботу дипломатичного корпусу.

    За словами Зеленського, українські дипломати отримали доручення активізувати переговори з міжнародними партнерами щодо отримання додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет до них.

    Питання посилення протиповітряної оборони набуває особливого значення на тлі попереджень міжнародних експертів про можливе виснаження запасів ракет-перехоплювачів. Зокрема, Financial Times повідомляла, що українська ППО змушена працювати в умовах постійних російських масованих атак, що створює значне навантаження на наявні запаси озброєння.

    Експерти зазначають, що додатковими факторами ризику залишаються нерівномірні темпи міжнародних поставок та складна ситуація із забезпеченням необхідної кількості боєприпасів для сучасних систем протиповітряної оборони.

    На цьому тлі Україна продовжує переговори з партнерами щодо отримання нових комплексів Patriot, SAMP/T, IRIS-T, NASAMS та інших засобів протиповітряної оборони. Окремий акцент робиться на антибалістичних системах, які здатні перехоплювати балістичні ракети, що регулярно використовує Росія під час атак на українські міста.

    Засідання Ставки відбулося на тлі активних бойових дій на сході України. За останніми даними Генерального штабу, російські війська продовжують штурмові дії на кількох напрямках, однак українські сили утримують оборону та завдають противнику значних втрат.

    Президент наголосив, що Україна має не лише зберігати стійкість на фронті, а й нарощувати власні оборонні можливості, одночасно працюючи з міжнародними партнерами над отриманням сучасного озброєння та фінансової підтримки.

    Таким чином, після чергового засідання Ставки головним завданням для української дипломатії стало посилення системи протиповітряної оборони. Саме захист неба, забезпечення армії боєприпасами та підтримка бойових бригад визначені серед ключових пріоритетів державної політики на найближчий період.

  • Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала від американських та європейських партнерів інформацію про можливу підготовку Росією удару із застосуванням ракетного комплексу «Орєшник». За словами глави держави, ці дані зараз перевіряються українською розвідкою, однак уже є ознаки підготовки масштабної комбінованої атаки.

    Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі ввечері 23 травня.

    «Була доповідь нашої розвідки: отримали дані, у тому числі від американських та європейських партнерів, про підготовку росіянами удару із застосуванням “Орєшніка”. Перевіряємо цю інформацію», — заявив президент.

    За його словами, йдеться про можливий комбінований удар по території України, зокрема по Києву, із застосуванням різних типів озброєння. Президент закликав громадян особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги вже найближчим часом.

    «Вказане озброєння середньої дальності може бути в такому ударі. Важливо свідомо реагувати на сигнали повітряної тривоги, починаючи із сьогоднішнього вечора», — наголосив Зеленський.

    Президент також заявив, що Україна вже інформує міжнародних партнерів про потенційні ризики ескалації та очікує не лише реакції після можливого удару, а й превентивного тиску на Москву.

    «Розраховуємо на реакцію світу і що реакція буде не постфактум, а превентивною — треба тиснути на Москву, щоб вони не розширювали війну», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що Україна посилює систему протиповітряної оборони настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах, і пообіцяв відповідь на кожен російський удар.

    Заява президента пролунала на тлі нової хвилі ядерної риторики Кремля. Лише тиждень тому Володимир Путін під час наради з військовими знову заявив про посилення стратегічних сил РФ та прямо згадав ракетний комплекс «Орєшник», допустивши його оснащення ядерними боєголовками.

    Що саме являє собою «Орєшник», офіційно достеменно невідомо. Росія майже не розкриває характеристик цього комплексу. Водночас наприкінці 2025 року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Росія планує серійне виробництво та модернізацію цієї ракети.

    За даними української розвідки, «Орєшник» позиціонується як ракета середньої дальності з потенційною можливістю оснащення ядерною бойовою частиною. Аналітики припускають, що Кремль намагається використати тему нового ракетного комплексу як елемент психологічного тиску на Україну та Захід.

    На цьому тлі українська влада дедалі частіше говорить про ризики нової хвилі ескалації з боку Росії. Останніми тижнями РФ суттєво наростила масовані комбіновані удари по українських містах, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістику та ударні дрони.

    Лише в ніч проти 23 травня Росія атакувала Україну 124 безпілотниками різних типів, зокрема Shahed, «Гербера» та «Італмас». За даними Повітряних сил, сили ППО знищили або подавили понад сотню цілей, однак влучання були зафіксовані у кількох регіонах.

    Паралельно Кремль продовжує активно використовувати ядерну риторику у своїх політичних заявах. Експерти зазначають, що подібні сигнали часто супроводжують періоди дипломатичного тиску або спроби Москви вплинути на рішення західних партнерів України.

    Зеленський у своєму зверненні фактично пов’язав можливе застосування «Орєшніка» із ширшою глобальною проблемою безкарності агресивних режимів.

    «Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й ударів інші подібні режими, що засновані на ненависті», — наголосив президент.

    Окрему увагу в Києві зараз приділяють міжнародній реакції. Українська влада намагається переконати партнерів у необхідності не лише постачання нових систем ППО, а й жорсткішого економічного та політичного тиску на Москву.

    На тлі цих заяв президентка Молдови Майя Санду також закликала міжнародну спільноту посилити санкційний та економічний тиск на Кремль. Під час форуму GLOBSEC у Празі вона заявила, що Росія не демонструє жодної реальної готовності до миру та продовжує використовувати війну як інструмент дестабілізації всієї Європи.

    Тим часом військові експерти зазначають, що навіть сама поява інформації про можливе використання «Орєшніка» вже є частиною інформаційно-психологічного тиску. Кремль традиційно намагається демонструвати нові типи озброєння саме в моменти, коли прагне вплинути на міжнародний порядок денний або переговорні процеси.

    Попри це, українська влада закликає громадян не панікувати, але максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та рекомендацій сил оборони.

  • Приватна ППО в Україні: 25 підприємств і вже перші збиті дрони

    Приватна ППО в Україні: 25 підприємств і вже перші збиті дрони

  • Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія останніми тижнями змінила підхід до ведення повітряних атак проти України, збільшивши інтенсивність застосування дронів та розширивши часові рамки ударів. Якщо раніше масовані атаки безпілотниками відбувалися переважно вночі, то тепер противник дедалі частіше використовує їх і вдень.

    Експерти зазначають, що така зміна є частиною нової тактики, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення психологічного тиску на населення. Удари стали більш тривалими — вони охоплюють як ніч, так і день, а кількість дронів у атаках зростає.

    За словами фахівців, ключова відмінність нової тактики полягає у зміні принципу управління безпілотниками. Якщо раніше діяла модель «запустив і забув», то тепер противник активно використовує мережеві системи зв’язку, які дозволяють коригувати маршрут, змінювати цілі та адаптувати поведінку дронів уже під час польоту.

    Денний час, у свою чергу, дає додаткові можливості для навігації та розпізнавання цілей завдяки кращій роботі сенсорів і камер. Це підвищує ефективність ударів і робить їх більш точними.

    Ще одним фактором стала відмова від використання супутникових систем зв’язку на користь наземної інфраструктури — ретрансляторів і мережевих вузлів. Такий підхід є складнішим, однак забезпечує більшу гнучкість та стійкість системи управління.

    Аналітики наголошують, що нова тактика має не лише військову, а й психологічну мету. Тривалі атаки змушують сили ППО постійно перебувати у стані підвищеної готовності, що виснажує ресурси та особовий склад. Крім того, денні удари сильніше впливають на повсякденне життя, порушуючи роботу установ, навчальних закладів та інфраструктури.

    У Повітряних силах ЗСУ підтверджують зміну характеру атак. Там зазначають, що удари стали більш розтягнутими у часі, а їх інтенсивність зростає протягом доби. Водночас денні атаки мають і певні переваги для оборони — у світлий час доби дрони легше виявляти візуально.

    Попри це, головною метою противника залишається створення постійного тиску на країну та спроба паралізувати окремі сфери життя. Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують працювати на максимумі, знищуючи більшість ворожих безпілотників.