Mmakaje

Позначка: повномасштабне вторгнення

  • Як Верховна Рада працює над законом про мобілізацію: огляд процесу та очікувані строки прийняття рішення

    Як Верховна Рада працює над законом про мобілізацію: огляд процесу та очікувані строки прийняття рішення

    Україна готується до значних змін у сфері військового обліку та проходження служби під час воєнного стану за новим законодавством про мобілізацію. Після тривалого обговорення у Верховній Раді, фінальний проєкт закону може незабаром розглянути.

    З врахуванням поточних воєнних реалій, які відображають ситуацію на фронті під час російської агресії, про необхідність оновлення механізмів мобілізації наголошував президент Володимир Зеленський.

    Попередні спроби реформування військового законодавства не вдалося завершити через критику та суперечності. Однак, новий законопроєкт, внесений у січні 2024 року, отримав підтримку народних обранців у першому читанні.

    Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту. Особливо гостро обговорювалися питання щодо електронного військового обліку, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, а також умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю.

    Поряд з цим, закон містить положення щодо можливості демобілізації після 36 місяців служби, умов бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкової наявності військового облікового документа при собі та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.

    Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту про мобілізацію було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які будуть детально розглянуті нижче.

    Стосовно голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський оголосив про завершення роботи з усіма поправками, проте для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.

    3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні.

    На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа.

    За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня. Проте, за його словами, Комітет ще не прийняв остаточного рішення.

    Щодо права на відстрочку від мобілізації, у процесі роботи над поправками профільний комітет вирішив питання відстрочки для військовозобов’язаних, які доглядають за особами з інвалідністю та здобувачів освіти.

    У новому законопроєкті прописано, що для осіб з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім’ї першого ступеня споріднення.

    Після обговорення поправок у фінальному проєкті закону буде визначено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:

    дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності; дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв’язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину; один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов’язаними або особами з інвалідністю; для членів сім’ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).

    Студенти, які отримують освіту на денній формі та проходять послідовне навчання, не будуть мобілізовані.

    Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також отримають право на відстрочку. Слід зазначити, що в оригінальному законопроєкті було намір позбавити відстрочки аспірантів-контрактників.

    Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.

    Отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дозволить отримати право на відстрочку.

    Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у початковому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет. Проте під час обговорення поправок від цієї норми відмовилися, а також від обов’язкової реєстрації електронного кабінету.

    Реєстрація електронного кабінету буде правом українців, а не обов’язком. Функціонал кабінету дозволить військовозобов’язаному оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату. Також будуть доступні інші варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.

    Новий закон може містити терміни для оновлення особистих даних військовозобов’язаного. Представник Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв раніше зазначав, що громадяни мають 60 днів на оновлення даних після набуття законом чинності.

    Слід відзначити, що 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав окремий закон щодо запуску цифрових облікових документів та удосконалення електронного Реєстру призовників “Оберіг”. На базі цього реєстру запустять електронний кабінет військовозобов’язаного (очікується у другому кварталі 2024 року), буде можливість отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД онлайн.

    У першому варіанті законопроєкту, що пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації. Серед цих обмежень були обмеження управління транспортними засобами, арешт коштів та інших цінностей, а також обмеження права на виїзд за кордон.

    Проте, під час обговорення поправок профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив положення щодо блокування рахунків громадян, яке викликало серйозну обуреність у суспільстві.

    Також було виключено заборону на виїзд за кордон для тих, хто уникає мобілізації, оскільки це питання вже регулюється чинним законодавством.

    Залишається невизначеним питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами, яке залишається під питанням у фінальному проєкті закону.

    За словами народного депутата Федора Веніславського, спочатку комітет розглядав можливість залишити на розгляді Ради лише обмеження щодо права на керування транспортним засобом. Але під час обговорення поправок практично всі наведені обмеження було відхилено чи суттєво модифіковано.

    Також у Раді наголошували, що відповідальність за уникання мобілізації може бути посиленою, але це питання буде розглянуто правоохоронним комітетом Верховної Ради України після ухвалення фінального варіанту законопроєкту.

    Новий закон також стосуватиметься українців, які знаходяться за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але обов’язковим буде отримання військово-облікового документа при оформленні нового закордонного паспорта. Проте, комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

    Раніше Федор Веніславський зазначив, що особам, які перебувають за кордоном, буде надана можливість отримати військово-обліковий документ або уточнити свої дані дистанційно через електронний кабінет або телефонний зв’язок.

  • Зеленський розкрив причину недоліків для контрнаступу в Україні

    Зеленський розкрив причину недоліків для контрнаступу в Україні

    На сьогоднішній день Україна не має  наявності снарядів для проведення контрнаступу, але забезпечена їхнім достатнім обсягом для захисту. Про це заявив президент Володимир Зеленський у своєму виступі у телемарафоні у суботу, 6 квітня.

    “У нас відсутні снаряди для проведення контрнаступальних операцій. Але ми маємо достатньо засобів для оборони, які дозволяють здійснювати удари по літаках, складах та базах противника”, — підкреслив президент.

    За словами Зеленського, Україні також не вистачає снарядів для відбиття контрнаступальних дій з боку Російської Федерації.

    “Щодо відповіді на їхні дії в будь-якому напрямку, ми маємо достатню кількість снарядів далекого діапазону дії та зброї. Проте цього нам недостатньо. Ми маємо укладені домовленості, але не отримуємо необхідний обсяг снарядів”, — зазначив Зеленський.

    Президент також висловив занепокоєння через затримку голосування за допомогу Україні у Конгресі США, наголосивши, що це стало внутрішньополітичним питанням. Він впевнений, що американська допомога критично важлива для безпеки України та всього світу і сподівається на позитивне голосування.

  • Україна: виклики для саперів та прогнози розмінування в одній з найбільш замінованих країн світу

    Україна: виклики для саперів та прогнози розмінування в одній з найбільш замінованих країн світу

    Сьогодні, 4 квітня, відзначається Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації як держави-агресора, Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі. Загальна площа території, потенційно забрудненої вибухонебезпечними предметами, становить 156 тисяч квадратних кілометрів, що становить 25% від загальної площі.

    На сьогоднішній день, Україна зіткнулася з різноманітними випадками мінувань, які створюють небезпеку для мирного населення. Сапери працюють над використанням новітніх технологій та методів розмінування, прогнозуючи та визначаючи найефективніші шляхи врегулювання цієї проблеми.

    Територія України, забруднена вибухонебезпечними предметами внаслідок вторгнення Російської Федерації, нараховує 174 тисячі квадратних кілометрів, що становить близько 30% загальної площі країни.

    Під час візиту до Загреба, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль порівняв область, яка зараз під загрозою мін, з територією трьох Хорватій. Це також майже дві площі Угорщини, понад дві площі Чехії, понад чотири площі Нідерландів та майже вісім площ Ізраїлю.

    Проте, за даними Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), завдяки роботі фахівців із розмінування, площа цієї зони зменшилась на 18 тисяч квадратних кілометрів, до 156 тисяч квадратних кілометрів, що становить близько 25% загальної площі України.

    Спеціалісти відзначають, що найбільш небезпечними залишаються Харківська, Херсонська і Донецька області.

    За даними Міністерства внутрішніх справ України на кінець лютого, сапери виявили понад 760 тисяч вибухонебезпечних предметів за час повномасштабного вторгнення. Більшість з них були знайдені на деокупованих територіях.

    ДСНС наголошує, що головним пріоритетом для фахівців є розмінування деокупованих населених пунктів, критичних та транспортних маршрутів, а також сільськогосподарських земель.

    Під час відступу ворога усвідомлено залишилося значна кількість мін у територіях, що раніше були окуповані. Особливо велика кількість вибухонебезпечних предметів залишається у лісах, зокрема в Ізюмському та Балаклійському районах, де тимчасово перебували російські війська.

    За інформацією Держлісагентства, значна частина лісового фонду, який повернувся під контроль України, залишається непридатною для використання. Приблизно 0,5 мільйона гектарів лісів Держлісагентства потребує розмінування. Вказується, що процес розмінування у лісах може зайняти кілька десятиліть.

    Також уряд працює над швидшим розмінуванням сільськогосподарських земель, що є важливим кроком для відновлення сільського господарства на деокупованих територіях. У цьому контексті уряд затвердив порядок компенсації витрат фермерам на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.

    “Рішення уряду сьогодні надасть можливість фермерам укладати контракти з державними та приватними операторами протимінної діяльності цієї весни та отримувати компенсацію з державного бюджету”, – зазначає Міністерство економіки України.

    У той же час, фахівці повідомляють, що вибухонебезпечні предмети часто виявляються в найнесподіваних місцях.

    “Ми виявляємо “вибухові подарунки” у найбільш неочікуваних місцях, від вхідних дверей до особистих речей, шаф, ліжок, навіть у вуликах. Найбільш небезпечними є гранати на розтяжках”, – зазначив начальник відділу організації роботи з гуманітарного розмінування Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергій Рева.

    Крім того, фахівці повідомляють про випадки мінування дитячих іграшок та інших предметів, які привертають увагу дітей, а отже, становлять велику загрозу для їхнього життя та здоров’я. Також піротехніки зіткнулися з ситуаціями, коли ворог підміщував під протитанкову міну протипіхотну – як тільки сапери підходять, щоб вилучити протитанкову міну, спрацьовує протипіхотна. Крім того, вибух протипіхотного боєприпасу може спричинити вибух протитанкового, і відповідно кількість жертв може бути значно вищою.

    За даними Міністерства оборони на лютий 2024 року, унаслідок підриву на вибухонебезпечних предметах загинули 287 цивільних, у тому числі 15 дітей, ще 641 особа отримала травми, серед них 77 дітей.

    Працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій нагадують про правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних та підозрілих предметів:

    1. Не торкайтеся та не пересувайте підозрілий предмет руками.
    2. Позначте місце, де знаходиться підозрілий предмет, за допомогою палиць, одягу, каменів тощо.
    3. Попередьте про знахідку інших осіб поруч і відведіть їх на безпечну відстань (не менше 100 метрів).
    4. Використовуйте лише офіційні канали повідомлень про виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів, зателефонувавши на екстрені номери “101” або “102”.
    5. Утримуйтеся від користування телефонами або іншими засобами радіозв’язку у  близькості до підозрілого предмету.
    6. Не намагайтеся розібрати підозрілий предмет, вилучити з нього вибухівку або детонатор.
    7. Майте на увазі, що небезпечні предмети можуть знаходитися у найнеочікуваніших місцях, таких як поля, ліси, водойми, городи та руїни.
    8. Активація вибухонебезпечних предметів може відбутися навіть при найменшому зовнішньому впливі, такому як удар, струс, тертя або нагрівання.

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що всі сили МВС, включаючи Державну службу з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію та саперні підрозділи Національної гвардії, зараз залучені до розмінування території України. За його словами, кожного дня понад 1500 підготовлених саперів та 33 машини механізованого розмінування працюють на цю мету.

    “Ми розрахували, що один день функціонування цих машин еквівалентний 100 дням роботи піротехніка чи сапера”, – зауважив Клименко.

    Тим часом, він також зазначив, що для України необхідно щонайменше 100 машин механізованого розмінування та близько 5000 піротехніків для подальшого розмінування. Міністр також розповів про зусилля відомства у пошуку інноваційних методів розмінування, зокрема, використання безпілотників для розвідки територій та виявлення забруднених ділянок.

    З свого боку, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що в Україні ведуться розробки щодо впровадження штучного інтелекту у процес розмінування.

    “Українські розробники штучного інтелекту UADamage працюють над технологією для прискорення ідентифікації мін, снарядів та кратерів від вибухів, де також можуть міститися небезпечні уламки”, – додав він.

    У Харківській області розпочала роботу вітчизняна машина для підготовки ґрунту перед розмінуванням. Ця машина працює дистанційно, керується за допомогою автоматичного пульта, що забезпечує безпеку піротехніків під час виконання робіт.

    Машина важить 16 тонн і рухається зі швидкістю 3-4 кілометри на годину. У ДСНС підкреслюють, що цей технічний засіб дозволяє виконувати завдання швидше, безпечніше та більш ефективно, ніж це можуть зробити сапери вручну. За їхніми словами, машина PM-В, про яку говорять як про найбезпечніший транспортний засіб для них наразі, повністю броньована і легка у керуванні.

    Піротехніки наголошують на перевагах цієї машини, яка дозволяє їм швидко та безпечно транспортувати вибухонебезпечні матеріали до місць їх ліквідації. Машина PM-В виготовлена в Україні і може вмістити кілька тонн боєприпасів, зокрема, великогабаритні авіабомби та уламки ракет, розміри яких можуть досягати 2-3 метрів.

    Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, Руслан Стрілець, повідомляє, що для повного розмінування України раніше потрібно було б 700 років, проте завдяки прийняттю низки урядових рішень цю оцінку вдалося знизити до 70 років.

    “Але я впевнений, що з розвитком ринку розмінування, з’явленням нового обладнання і машин, а також приватних компаній, які надають такі послуги, ми можемо потенційно говорити про цифру у 7 років для повного розмінування України після нашої Перемоги, після деокупації наших територій”, – наголошує він.

    Зокрема, прем’єр-міністр України, Денис Шмигаль, у вересні 2023 року повідомив, що майже 40 країн та організацій-партнерів погодилися виділити приблизно $250 мільйонів, зокрема на спецтехніку для гуманітарного розмінування.

    У березні 2024 року було оголошено, що Міністерство економіки України планує за 10 років очистити 80% забруднених земель і зробити їх безпечними для використання.

    “Чим довше наша територія перебуває під окупацією, тим більше ворог замінює її мінами, але ми готові до цієї роботи. Наші сапери вже чекають, щоб увійти на деокуповані території і продовжити розмінування. Ми готові до цього завдання”, – підкреслив Голова МВС України.

  • Україна перевищує більшість країн світу у виробництві артилерійських снарядів

    Україна перевищує більшість країн світу у виробництві артилерійських снарядів

    Перед початком повномасштабного вторгнення російських військ, Україна мала лише один робочий екземпляр самохідної артилерійської установки “Богдана”. Її ефективність довелося переконатися навіть російським окупантам, коли Збройні Сили України переміщували її від Харківщини до Херсонщини та використовували для звільнення острова Зміїний. Навіть російські війська спочатку не усвідомлювали, що артилерією можна досягти такої віддаленості. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, “Богдана” зараз виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.

    За даними матеріалу The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, Україна цьогоріч витратить понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, що є потрібними для застосування українськими Збройними Силами в новітній західній зброї.

    Попри постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки перевищують за якістю російські аналоги. Однак питання, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим.

    Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.

    До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.

    Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, впевнений, що з часом Україна зможе самостійно задовольнити свої потреби у зброї, зокрема у снарядах. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та купувати частину виготовленого, оскільки можливості українського військово-промислового комплексу вже перевищують закупівельні ліміти Збройних Сил України. Однак, Камишін щодня отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах, такі як працюють у непридатних для цього приміщеннях або виробничі лінії, що ламаються без видимих причин.