Позначка: правоохоронні органи

  • Екс-очільник ОП Андрій Єрмак найближчим часом може покинути країну. Джерела

    Екс-очільник ОП Андрій Єрмак найближчим часом може покинути країну. Джерела

    За інформацією наших джерел, екс-очільник Офісу президента Андрій Єрмак може найближчим часом покинути Україну на фоні розслідування НАБУ.

    “Перший день судового засідання у справі НАБУ щодо Андрія Єрмака закінчився нічим, і паспорта у Андрія Борисовича не відібрали. 

    Крім того, він може скористатися тим самим вікном, яким скористався Тімур Міндіч, і виїхати до Європи, а потім приватним рейсом вилетіти до Ізраїлю.

    З огляду на ситуацію, яка наразі складається для Єрмака та його оточення, це найкращий варіант. 

    У разі якщо Андрій Єрмак прийме рішення залишиться, йому ймовірно буде обрано запобіжний захід у вигляді застави на суму близько 80 мільйонів гривень.

    Структури, близькі до Єрмака, вже підготували необхідні кошти для заставу.

    Дана ситуація з Єрмаком — це відповідь Кирила Буданова на спроби блокувати дії нового глави Офісу президента. І це ще не кінець” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інший фігурант розслідування НАБУ Тімур Міндіч покинув Україну та наразі перебуває в Ізраїлі, де його знайшли журналісти УП.

    Читайте також: Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

  • Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    В Україні вперше винесено судовий вирок у справі щодо перешкоджання діяльності представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з боку працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд у Закарпатській області після розгляду матеріалів, що стосуються інциденту під час офіційного моніторингового візиту.

    Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі. За його словами, йдеться про прецедентне рішення, яке підтверджує юридичну відповідальність за створення перешкод у роботі інституції парламентського контролю.

    Суть справи полягала в тому, що під час перевірки одного з підрозділів ТЦК та СП на Закарпатті представникам Офісу Омбудсмана не було надано доступу до службових приміщень, а також до необхідної документації. Це, згідно з позицією сторони обвинувачення та висновками суду, є порушенням законодавства, яке гарантує безперешкодну діяльність Уповноваженого з прав людини та його представників під час здійснення моніторингових візитів.

    Як зазначив Дмитро Лубінець, подібні випадки не є поодинокими і фіксуються в різних регіонах України. За його словами, йдеться про системну проблему, яка проявляється у різних формах: відмові у доступі до приміщень, ненаданні інформації, спробах блокування перевірок, а іноді й створенні штучних перешкод для роботи моніторингових груп.

    Омбудсман наголосив, що такі дії безпосередньо впливають на можливість держави забезпечувати контроль за дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану, коли діяльність ТЦК та СП перебуває у фокусі підвищеної суспільної уваги. Він підкреслив, що парламентський контроль не може бути обмежений або заблокований, а всі спроби перешкоджання мають отримувати правову оцінку.

    Окрему увагу в цій справі привернули обставини, зафіксовані під час перевірки на Закарпатті. За словами Лубінця, під час моніторингового візиту могли бути виявлені потенційно серйозні порушення прав людини, зокрема ймовірні випадки незаконного утримання осіб, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки жорстокого або нелюдського поводження. Саме це, за його словами, могло стати причиною спроб обмежити доступ перевіряючих до інформації та приміщень.

    Уповноважений наголосив, що всі ці факти були задокументовані під час перевірки і передані до відповідних правоохоронних органів для подальшого розслідування. Він підкреслив, що держава має забезпечити прозорість роботи всіх інституцій, які залучені до процесів мобілізації та військового обліку, а також гарантувати дотримання прав громадян.

    «Ми не лише зафіксували ці порушення, але й довели, що спроби обмежити доступ представників Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал: закон має працювати для всіх однаково», — зазначив Лубінець, коментуючи рішення суду.

    Судове рішення в Ужгороді, за оцінками експертів, може стати важливим прецедентом у практиці контролю за діяльністю ТЦК та СП, оскільки вперше офіційно встановлено факт перешкоджання роботі представників Омбудсмана з боку їхнього працівника. Це підкреслює, що навіть у період воєнного стану діяльність державних органів має залишатися в межах закону і підлягати контролю з боку незалежних інституцій.

    Водночас тема діяльності ТЦК та СП залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. В останні місяці в Україні неодноразово повідомлялося про інциденти за участю працівників цих структур, які ставали предметом перевірок та розслідувань. Зокрема, раніше фіксувалися конфліктні ситуації у різних регіонах країни, що лише посилює суспільну дискусію щодо прозорості та законності мобілізаційних процедур.

    На цьому тлі рішення Ужгородського міськрайонного суду розглядається як сигнал про посилення юридичної відповідальності за дії, які перешкоджають роботі контрольних інституцій держави. Воно також підкреслює важливість забезпечення доступу Омбудсмана до інформації та об’єктів перевірки як ключового елементу системи захисту прав людини в Україні.

    Дмитро Лубінець наголосив, що всі подібні випадки й надалі перебуватимуть під його особистим контролем, а Офіс Омбудсмана продовжить системну роботу з моніторингу дотримання прав людини у всіх сферах, включно з діяльністю військових та мобілізаційних структур.

  • Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    В Україні спостерігається системна проблема: значна частина кримінальних проваджень так і не доходить до вироків суду, попри велику кількість зареєстрованих злочинів і гучні заяви правоохоронних органів. За офіційними даними Офіс Генерального прокурора України, щороку в країні фіксуються сотні тисяч кримінальних правопорушень, однак лише частина з них скеровується до суду, а ще менша — завершується обвинувальними вироками.

    Аналітичні дослідження, зокрема на основі звітів прокуратури та судової адміністрації, підтверджують цей дисбаланс: між кількістю відкритих проваджень і кількістю засуджених осіб існує значний розрив. Фактично система демонструє високу активність на старті — у реєстрації злочинів, але значно нижчу ефективність на фінальному етапі — винесенні вироків.

    Це добре ілюструють дані по окремих категоріях злочинів. Наприклад, лише у сфері шахрайства у 2025 році було зафіксовано майже 49 тисяч кримінальних проваджень, однак лише частина з них отримує судову перспективу. У військових злочинах, пов’язаних із самовільним залишенням частини чи дезертирством, також видно значний розрив: із сотень тисяч відкритих справ до суду доходить лише невелика частина.

    Експерти пояснюють це комплексом системних причин. Насамперед — перевантаженістю слідчих органів. Один слідчий може вести десятки або навіть сотні справ одночасно, що критично знижує якість розслідувань. У таких умовах збір доказів часто є поверхневим, що ускладнює перспективу справи в суді.

    Друга причина — затягування процесів. Підозрювані та їхні адвокати активно використовують процесуальні інструменти для відтермінування розгляду справ. У результаті строки давності можуть спливати ще до винесення вироку, що автоматично закриває можливість покарання.

    Третій фактор — корупційні ризики. У резонансних справах, особливо тих, де фігурують впливові особи або великі фінансові інтереси, часто виникають підозри щодо неформального впливу на слідство чи суд. Хоча такі факти не завжди доведені, сама їхня ймовірність підриває довіру до системи правосуддя.

    Четверта причина — орієнтація правоохоронної системи на «кількість відкритих справ», а не на їх результативність. Відкриття провадження часто розглядається як показник ефективності, тоді як доведення справи до вироку — складніший і менш контрольований процес.

    Окрему увагу привертають резонансні кейси, які стають символами цієї проблеми. Серед них — справи щодо високопосадовців, представників великого бізнесу або правоохоронних органів. Навіть у випадках, коли фіксуються підозри, проводяться обшуки чи затримання, багато проваджень роками не доходять до вироку або взагалі зникають із публічного поля.

    Такі ситуації створюють у суспільстві відчуття вибірковості правосуддя. Якщо у справах із очевидними доказами немає результату, це формує переконання, що система працює не однаково для всіх.

    Аналітики наголошують: головна проблема полягає не в тому, що злочини не фіксуються — навпаки, їх реєструють у великій кількості. Ключова проблема — у відсутності завершеного циклу правосуддя. Без вироку будь-яке розслідування втрачає сенс як інструмент відновлення справедливості.

    Фахівці також звертають увагу на ще один аспект — якість доказової бази. Багато справ розвалюються в судах саме через слабкі або неправильно оформлені докази. Це свідчить про проблеми не лише на рівні слідства, а й у загальній підготовці процесуальних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі така ситуація має серйозні наслідки. Відсутність вироків формує відчуття безкарності, що може стимулювати зростання злочинності та підривати довіру до державних інституцій.

    Експерти сходяться на думці, що для зміни ситуації необхідні системні реформи: зменшення навантаження на слідчих, підвищення якості розслідувань, цифровізація процесів, а також реальне посилення незалежності судової системи. Без цих змін дисбаланс між кількістю відкритих справ і кількістю вироків зберігатиметься.

    Таким чином, українська правоохоронна система сьогодні демонструє парадокс: велика кількість кримінальних проваджень не перетворюється на реальні судові рішення. І поки цей розрив не буде подолано, питання ефективності правосуддя залишатиметься одним із ключових викликів для держави.

  • Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    У Бюро економічної безпеки України перед зміною керівництва було закрито майже 300 кримінальних проваджень. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, звернувши увагу на аномальну активність відомства напередодні призначення нового директора.

    За його словами, у період із 1 липня по 6 серпня 2025 року БЕБ закрило 295 справ. Це становить приблизно третину від загальної кількості проваджень, закритих відомством за весь рік.

    Нардеп наголосив, що частина цих справ розслідувалася менше одного місяця. Така динаміка, на його думку, може свідчити або про швидке досягнення неформальних домовленостей, або про те, що окремі провадження відкривалися як інструмент тиску на бізнес.

    Також, за словами Железняка, серед закритих були справи, що стосувалися великих бізнес-груп, забудовників і олігархів. Деякі з них пов’язані з підозрами в ухиленні від сплати податків на суми від 100 до 150 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ще 37 кримінальних проваджень у цей період були передані до інших правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України.

    Йдеться про події, що відбувалися безпосередньо перед призначенням нового очільника БЕБ Олександра Цивінського. Наразі офіційної реакції самого відомства на ці заяви не оприлюднено.

    Озвучені цифри можуть свідчити про суттєві зміни у підходах до розслідування економічних злочинів напередодні кадрових рішень, однак остаточні висновки потребують додаткової перевірки.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.

  • Суд заарештував екскерівника прокуратури Івано-Франківщини Романа Химу із заставою 4,33 млн грн

    Суд заарештував екскерівника прокуратури Івано-Франківщини Романа Химу із заставою 4,33 млн грн

    Суд обрав запобіжний захід для колишнього керівника Івано-Франківської прокуратури Романа Хими. Його взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4,33 мільйона гривень.

    Відповідне рішення передбачає низку процесуальних обов’язків для підозрюваного. Зокрема, він має з’являтися до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою, а також повідомляти про зміну місця проживання.

    Крім того, Роману Химі заборонено спілкуватися зі свідками у справі та іншими підозрюваними. Також він повинен здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, і носити електронний засіб контролю.

    Строк дії запобіжного заходу становить два місяці.

    Колишнього керівника прокуратури підозрюють у вчиненні корупційного злочину. Йдеться про частини третю та четверту статті 368 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за отримання неправомірної вигоди службовою особою.

  • Фіктивні ГО та «VIP-пакети»: як працювала схема ухилення від служби

    Фіктивні ГО та «VIP-пакети»: як працювала схема ухилення від служби

    Правоохоронні органи викрили масштабну схему ухилення від мобілізації, яка діяла в Одесі, Дніпрі, Харкові та інших регіонах. За даними слідства, окремі представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) створювали або використовували підконтрольні громадські організації для оформлення фіктивного «бронювання» військовозобов’язаних.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, одна з громадських організацій — «Україна – це матір» — продавала так звану «бронь» від мобілізації за 1000 доларів США.

    Слідство встановило, що за 3000 доларів клієнтам пропонували «VIP-пакет», який передбачав відсутність чергувань разом із представниками ТЦК, а також «вирішення питань» у разі затримання та зняття з розшуку через маніпуляції в облікових системах.

    За попередніми оцінками, схема могла приносити організаторам до 30 млн грн щомісяця. Лише в Одесі, за даними правоохоронців, налічувалося близько 300 учасників, а загалом по країні — до 1500 осіб.

    У межах кримінального провадження проведено обшуки, частину фігурантів затримано, їм обрано запобіжні заходи. Розслідування триває.

    Скандал розгортається на тлі суспільної напруги навколо методів мобілізації. У різних регіонах фіксувалися конфлікти між працівниками ТЦК та громадянами, які набували широкого розголосу в соцмережах і медіа.

    Експерти наголошують, що подібні корупційні схеми підривають довіру до системи мобілізації та створюють додаткові ризики для обороноздатності держави. Водночас у правоохоронних органах заявляють про намір дати правову оцінку діям усіх причетних — як організаторів, так і тих, хто користувався незаконними послугами.

  • Перевірка прокуратури Харківщини: чому досі немає результатів

    Перевірка прокуратури Харківщини: чому досі немає результатів

    У Харківській області триває перевірка з боку Офісу генерального прокурора на тлі резонансних публікацій та пильної уваги громадськості. Водночас у регіональній прокуратурі демонструють впевненість та публічно звітують про роботу.

    Прокурор області Аміл Омаров провів координаційну нараду з керівниками правоохоронних органів регіону, присвячену стану правопорядку та протидії злочинності. Під час заходу були озвучені пріоритети, які раніше декларував генеральний прокурор Руслан Кравченко: захист бізнесу, забезпечення прав дітей та контроль за використанням коштів, спрямованих на відновлення інфраструктури.

    На нараді були присутні всі заступники прокурора області, включно з тими, хто раніше перебував на лікарняних. Зовні ситуація виглядає як демонстрація стабільності та керованості процесів у відомстві.

    Втім, на тлі перевірки, яку проводить Офіс Генерального прокурора, виникають запитання щодо її результативності. За інформацією з відкритих джерел, комісія неодноразово доопрацьовує акт перевірки, проводить додаткові заходи, однак фінальний документ досі не завершено.

    У професійному середовищі говорять і про можливі кадрові торги навколо посади прокурора Харківської області. Це породжує дискусії щодо реальної ефективності роботи Генеральної інспекції та здатності системи оперативно реагувати на виклики.

    Наразі остаточні висновки перевірки не оприлюднені, а ситуація довкола прокуратури регіону залишається предметом публічного інтересу.

  • У ексзаступника начальника ТЦК в Одесі знайшли активи на 3 млн грн

    У ексзаступника начальника ТЦК в Одесі знайшли активи на 3 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань виявили у колишнього заступника начальника Київського територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Одесі необґрунтовані активи на суму близько 3 млн грн. Йдеться про квартиру в одному з житлових комплексів та автомобіль Honda HR-V.

    За інформацією місцевих ЗМІ з посиланням на Державне бюро розслідувань, під час перевірки не встановлено легальних доходів ані в ексвійськкома, ані в його близьких родичів, які могли б пояснити придбання цього майна.

    У відомстві зазначають, що загальна вартість квартири та автомобіля становить орієнтовно 3 млн грн. Наразі триває перевірка обставин набуття активів та джерел їх фінансування.

    Правоохоронці аналізують фінансові операції, можливі схеми легалізації коштів та відповідність задекларованого майна офіційним доходам посадовця. За результатами перевірки можуть бути ухвалені процесуальні рішення.

  • Експоліцейський із Харкова не задекларував елітну квартиру та позашляховик

    Експоліцейський із Харкова не задекларував елітну квартиру та позашляховик

    Дружина колишнього поліцейського з Харкова Максима Северіна опинилася в центрі уваги після відео в TikTok, де заявила, що для базових потреб їй необхідно три тисячі доларів щомісяця. За даними журналістського розслідування, йдеться про тренерку з Харкова Вікторію Северіну, яка офіційно не має задекларованих доходів.

    Її чоловік до 2025 року працював у правоохоронних органах. У 2023 році він обіймав посаду інспектора сектору кримінального захисту Харківського районного управління поліції №1. За рік він отримав близько 700 тисяч гривень зарплати та ще 400 тисяч гривень від продажу автомобіля. У декларації було зазначено 13,5 тисячі доларів готівки. Також він безоплатно проживав у квартирі площею 75,5 м² та мав третину частки у квартирі площею 63 м² у Харкові.

    У квітні 2023 року Северін придбав Mazda 6 2015 року випуску за 400 тисяч гривень. Його дружина володіла Mazda 3 2015 року, купленою у 2019 році за 120 тисяч гривень. Доходи Вікторії Северіної у декларації не відображалися.

    У 2024 році правоохоронець переїхав до Рівненської області, де очолив відділ управління карного розшуку. Його річна зарплата склала 564 тисячі гривень, готівкові заощадження — 15 тисяч доларів. Дружина продала автомобіль за 500 тисяч гривень, однак її власні доходи знову не були вказані. Сім’я орендувала квартиру у Рівному площею 78 м², але вартість оренди в декларації не зазначалася.

    У березні 2025 року Максим Северін звільнився з посади. За перші два з половиною місяці року він отримав понад 203 тисячі гривень зарплати. У декларації за цей період зазначена лише частка квартири у Харкові, набуту ще у 2003 році. Інших об’єктів нерухомості або транспортних засобів не вказано.

    Водночас журналісти стверджують, що родина могла приховати від НАЗК та ДБР інформацію про інше майно. За даними джерел, у екс-поліцейського нібито є квартира в елітному житловому комплексі «Авантаж» у Харкові, а також автомобіль Toyota Land Cruiser 200, яким він користується, але не задекларував.

    У соціальних мережах Вікторія Северіна регулярно публікує фото та відео з квартири в Одесі в одному з житлових комплексів компанії Kadorr. Витрати на це житло також не фігурують у деклараціях чоловіка.

    Окрему увагу привертає новий автомобіль Mazda, який з’явився у користуванні жінки у 2025 році після звільнення чоловіка. Також у соцмережах вона демонструє брендові речі та продає частину з них через Instagram. При цьому Северіна займається продажем онлайн-курсів з тренувань, однак інформація про такі доходи не відображалася в деклараціях екс-поліцейського.

    Після звільнення Максим Северін втратив бронювання від мобілізації, однак, як зазначається, до лав ЗСУ його не призвали.

    Журналісти вважають, що в діях подружжя можуть бути ознаки порушення вимог фінансового контролю та декларування доходів членів сім’ї посадовця. Остаточну оцінку цим обставинам мають надати компетентні органи.