Mmakaje

Позначка: ПриватБанк

  • Прикордонник оформив втечу олігарха Боголюбова потягом під виглядом іншої особи

    Прикордонник оформив втечу олігарха Боголюбова потягом під виглядом іншої особи

    Втеча співзасновника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова стала черговим скандалом, що оголив слабкість українських інституцій. Олігарх, який десятиліттями заробляв мільйони на фінансових та промислових схемах, залишив країну під чужим іменем і за сприяння високопосадовців прикордонної служби.

    За офіційними даними, для перетину кордону він скористався закордонним паспортом 67-річного волинянина Миколи Сюмака, котрий ще у 2022 році заявив про втрату документа. Виїзд потягом «Київ – Хелм» не був відображений у базах даних прикордонників.

    Організацію схеми слідство пов’язує з начальником групи інспекторів прикордонної служби «Ягодин» Володимиром Макаренком. Саме він відсканував чужий паспорт, поставив печатки й не провів жодної перевірки купе. За даними джерел, Макаренко зайшов до вагона вночі під виглядом передачі «подарунку» від голови ДПСУ Сергія Дейнеко.

    Втім, усі деталі вказують, що прикордонник діяв не самостійно. Згідно з неофіційними версіями, виїзд олігарха узгоджували на рівні керівництва ДПСУ. Дейнеко начебто дав «добро» в обмін на гарантії від НАБУ уникнути переслідувань у власних корупційних справах. Умовою було те, що Боголюбов дозволить спецслужбам використовувати його квартиру для технічного спостереження за бізнесменом Тимуром Міндічем.

    Ключову роль у прикритті схеми відігравав командир Волинського прикордонного загону Сергій Лозінський. Під час обшуку в його будинку ДБР виявило 1 млн доларів готівкою — ймовірну «винагороду» за успішну операцію. Згодом Лозінського перевели до Краматорська з обіцянкою генеральського звання, а Макаренку забезпечили адвоката та оплату застави в обмін на мовчання.

    Давні зв’язки між учасниками схеми простежуються ще з Мостиського прикордонного загону, де служили і Дейнеко, і Макаренко. Тоді останній мав репутацію «касира» контрабанди.

    Втеча Боголюбова — це не просто спроба втекти від відповідальності. Це демонстрація того, як державні ресурси роками використовуються для приватного збагачення. Олігарх контролював низку компаній, через які виводилися гроші з «ПриватБанку», займався нелегальним експортом зерна через термінал «Боріваж», а також разом із Коломойським і Хомутинніком мав частку в «Укрнафтобурінні», що експлуатувало державне Сахалінське родовище через офшори.

    Прибутки від використання українських надр і активів осідали у кишенях приватних структур, тоді як держава залишалася без доходів. Ба більше, експерти не виключають, що ці схеми могли мати приховані зв’язки з російськими спецслужбами.

    Втеча Боголюбова стала лакмусовим папірцем того, що в Україні досі можливо «купити» вихід із країни навіть на тлі війни. Поки кордон можна перетнути за чужим паспортом, а керівництво державних органів домовляється заради власного захисту, країна залишається вразливою не лише перед ворогом ззовні, але й перед внутрішніми зрадниками.

  • Кримінальні провадження не заважають Геннадію Боголюбову зберігати контроль над прибутковими активами

    Кримінальні провадження не заважають Геннадію Боголюбову зберігати контроль над прибутковими активами

    Втікач-олігарх Геннадій Боголюбов, один із ключових фігурантів справи «ПриватБанку», попри гучні звинувачення та втечу з України, зберігає прихований контроль над прибутковими активами — зокрема, часткою в одному з найбільших страхових підприємств Росії, компанії «Ингосстрах». Про це свідчать нові дані, отримані з корпоративних джерел і пов’язані з аналізом ланцюга номінальних власників.

    Ключову роль у схемі відіграє компанія ТОВ «Каріама», яка володіє 9% акцій «Ингосстраха». Ця частка була передана їй безоплатно від Шейхетова С.М. — чоловіка рідної сестри самого Боголюбова. Ще кілька часток сконцентровані у руках фізичних осіб, пов’язаних із колом бізнесмена:

    • Бондар Денис Юрійович — 7,9%;

    • Іртюго Олександр Петрович — 7,9%, вважається особистим представником інтересів олігарха;

    • Рувинський Євген Семенович — 6,7%.

    У 2020 році компанія ТОВ «КУА „Фінансовий капітал“» володіла 22,44% акцій «Ингосстраха», а сам Шейхетов мав ще майже 9%. Ці частки згодом були передані новим власникам — знову ж таки без жодної оплати, що свідчить про контрольовану зміну власності задля приховування справжніх бенефіціарів.

    Інші докази посилюють підозри: Бондар та Іртюго займають керівні посади в компаніях ТОВ «Агротермінал Логістик» та ТОВ «Бориваж» — обидві структури також асоціюються з інвестиційним портфелем Боголюбова.

    Ці факти викликають серйозні запитання щодо ефективності механізмів міжнародної юридичної співпраці та санкційного тиску. Попри кримінальні провадження в Україні та судові процеси в інших юрисдикціях, бізнес-імперія олігарха не лише збереглась, а й, вочевидь, продовжує генерувати чималі прибутки.

  • Шахраї вигадали нову схему крадіжки грошей у клієнтів ПриватБанку

    Шахраї вигадали нову схему крадіжки грошей у клієнтів ПриватБанку

    Центр протидії дезінформації при РНБО попереджає про нову схему шахрайства, спрямовану на власників карток “ПриватБанку”.

    Зловмисники телефонують із номера (044)-364-53-20, представляючись співробітниками служби безпеки банку. Вони повідомляють, що нібито за останні 20 хвилин із картки клієнта були здійснені кілька дрібних транзакцій на території країни-агресора.

    Шахраї пропонують скасувати ці операції, оформити страховку від шахраїв та вимагають негайно виконувати їхні інструкції: записати голосове повідомлення і надати дані картки. Щоб підвищити довіру, вони навіть наводять “персональний номер”, який начебто можна перевірити на офіційному сайті “ПриватБанку”.

    Таким чином злочинці отримують доступ до персональних даних клієнтів для викрадення коштів.

    У ЦПД нагадали: співробітники банків ніколи не запитують номер картки, PIN-код або CVV-код. У разі підозрілих дзвінків слід негайно звертатися до контакт-центру банку або повідомити про випадок до кіберполіції.

  • Колишній співвласник ПриватБанку Боголюбов утік з України з чужим паспортом і живе у Відні

    Колишній співвласник ПриватБанку Боголюбов утік з України з чужим паспортом і живе у Відні

    Колишній співвласник ПриватБанку Геннадій Боголюбов, якого пов’язують з виведенням мільярдів з українського бюджету, вже майже рік безперешкодно мешкає у Відні. Його історія втечі з України – як інструкція з обходу законів під час воєнного стану. Попри публічні обіцянки влади “притягнути до відповідальності”, ані підозри, ані справи від Бюро економічної безпеки досі немає.

    Журналісти “Української правди” зафіксували Боголюбова у фешенебельному районі Відня. Поруч – приватна охорона, яка нещодавно викликала поліцію через появу знімальної групи. Біля його будинку стоїть знайомий автомобіль з українськими номерами — той самий, яким олігарха, за даними слідства, у червні 2024 року вивезли з Києва на вокзал.

    Як вдалося з’ясувати журналістам, виїзд Боголюбова з України організувала колишня заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова. Саме вона доставила його на вокзал, звідки він сів у потяг Київ – Пагорб. Але головне — олігарх скористався паспортом зовсім іншої людини — 67-річного Миколи Сюмака з Волині. Витяг з бази підтверджує, що той виїхав з країни саме у день, коли Боголюбов “зник”.

    На підставі цих даних вже повідомлено про підозру прикордоннику, який “не помітив” підміни особи. Сам Боголюбов запевняє, що не порушував закон, мовляв, має п’ятьох неповнолітніх дітей та вік 62 роки. Але документи на це – не показує.

    У лютому 2025 року проти Боголюбова запровадили санкції — підставою стали підозри у причетності до масштабних фінансових махінацій. Йдеться, зокрема, про оборудки з коштами ПриватБанку, які фігурували у звітах Kroll та аудиті НБУ.

    Однак, попри резонанс і тиск громадськості, Бюро економічної безпеки не відкрило жодного кримінального провадження щодо самого Боголюбова. Понад те — у БЕБ заявили, що наразі “збирають матеріали”.

    У квітні Апеляційна палата має розглянути питання щодо оголошення Боголюбова у міжнародний розшук. У разі позитивного рішення документи передадуть до Інтерполу. Але адвокати олігарха вже готують нову лінію захисту, посилаючись на “дискримінацію за громадянством”.

    Попри санкції і втечу, Боголюбов почувається у Відні доволі впевнено. Його регулярно бачать в офісі у діловому кварталі міста, де він пересувається з охоронцями. Жодних коментарів журналістам він не дає, посилаючись на “поради юристів”.

    Згідно з розслідуванням Михайла Ткача, елітна нерухомість, в якій мешкає олігарх, оформлена на офшорну компанію. На місці працює охорона, а спроби журналістів поставити питання закінчуються прибуттям поліції.

  • Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

    Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

    Зерновий термінал “Боріваж” 13 березня було передано в управління АРМА за рішенням суду. Це стало можливим завдяки розслідуванню Бюро економічної безпеки України, яке виявило незаконну передачу терміналу ще у 2016 році. У центрі справи опинилися колишні топменеджери “ПриватБанку”, серед яких Володимир Яценко, а також нерезиденти-засновники юридичних осіб, представники Міністерства юстиції та судді. Очікуються нові підозри та арешти.

    Слідство встановило, що термінал, який перебував у заставі Національного банку України, був переданий ТОВ “Агротермінал Логістик” незаконно. В ухвалі суду зазначено, що службові особи “Боріваж” діяли у змові зі службовими особами “Агротермінал Логістик”, “ПриватБанку” та іншими невстановленими особами. Це дало змогу колишнім власникам та менеджменту “ПриватБанку” заволодіти активом і уникнути відповідальності перед державним банком.

    Ключову роль у схемі відіграв Володимир Яценко, який на той час був заступником голови правління “ПриватБанку”. Саме він організував юридичне оформлення схеми, що дозволило у вересні 2016 року перевести порт “Боріваж” від боржника “ПриватБанку” до нової компанії – “Агротермінал Логістик”. Як заставу банк отримав не реальний актив, а лише корпоративні права на нову компанію, що фактично означало втрату контролю над портом.

    Ця схема дозволила колишньому керівництву банку згодом використовувати порт для власної вигоди, залишивши державний “ПриватБанк” без забезпечення. Протягом дев’яти років ситуація залишалася без належної уваги правоохоронних органів, однак зараз БЕБ займається розслідуванням та встановлює всіх причетних.

    За даними слідства, серед фігурантів справи – Володимир Яценко, інші представники колишнього менеджменту “ПриватБанку”, засновники офшорних компаній, які використовувалися для оборудок, а також члени Центральної колегії Міністерства юстиції та два судді, один із яких наразі перебуває за межами України.

    Ця справа є продовженням масштабного розслідування щодо розкрадань у “ПриватБанку” перед його націоналізацією. У 2016 році, під керівництвом Яценка, з банку було виведено майже 6 млрд грн. Частину цих коштів, як випливає з ухвали суду, відмили через Єврейську общину України.

  • Сукупний дохід топ-10 банків України зріс на 14%

    Сукупний дохід топ-10 банків України зріс на 14%

    Сукупний дохід десяти найбільших банків України у 2024 році зріс на 14%, сягнувши 267,2 млрд грн. Лідерами за фінансовими показниками залишаються державні банки, зокрема ПриватБанк та Ощадбанк.

    Державні банки забезпечили 68% загального доходу топ-10, зібравши 182,15 млрд грн. Найкращий результат показав ПриватБанк, чий дохід становив 110,51 млрд грн. Голова правління банку Мікаель Бьоркнерт підкреслив, що 2024 рік став для установи періодом розвитку та стійкості.

    Ощадбанк продемонстрував найшвидше зростання серед державних банків — його дохід збільшився у 1,6 раза, а прибуток зріс утричі. Також значне зростання показав Укрексімбанк, його дохід збільшився на 40%. Водночас Сенс Банк зафіксував падіння доходів на 14%, а прибуток скоротився на 24%.

    Три іноземні банки з топ-10 заробили 47,52 млрд грн, що становить 18% загального доходу. ОТП Банк показав найкращий результат серед них — його прибуток зріс на 11%. Водночас Райффайзен і Укрсиббанк зафіксували зниження прибутків на 11% і 6% відповідно.

    Приватні банки також продемонстрували позитивну динаміку. Універсал Банк (Моно) збільшив свій дохід на 22%, а ПУМБ — на 14%. Пресслужба ПУМБ відзначила, що банк зріс на 25% по всіх ключових показниках, а роздрібне кредитування зросло на 65%.

    Єдина зміна в рейтингу топ-10 банків відбулася через входження державного Укрексімбанку, який витіснив з переліку іноземний Креді Агріколь, що опустився на 11-те місце.

    У підсумку, попри виклики, українська банківська система показала зростання та фінансову стійкість. Державні банки продовжують домінувати, а приватні й іноземні банки демонструють впевнені результати.

  • ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

    ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

    Станом на 1 лютого 2025 року українці зберігали у 61 банку загалом 1,218 трильйона гривень. Лише за січень цей показник зріс на 1,7 мільярда гривень. Про це повідомляє Національний банк України.

    Лідером за обсягом вкладів залишається державний ПриватБанк – 440,8 млрд грн.
    На другому місці Ощадбанк – 211,9 млрд грн.
    Третій – приватний Універсал Банк – 82,2 млрд грн.

    До п’ятірки також увійшли:
    Райффайзен Банк (іноземна банківська група) – 69,1 млрд грн
    ПУМБ – 54,5 млрд грн
    УкрСиббанк (іноземна банківська група) – 47,7 млрд грн

    Загалом у банківському секторі працює 96,3 тис. осіб, з яких 19 тис. – у ПриватБанку.

    Частка державних банків на ринку поступово зменшується: у 2024 році їхня частка чистих активів скоротилася до 53,3%, а обсяг коштів населення – до 63,3%.

    В Україні з 1 лютого банки запровадили обмеження на перекази з картки на картку (не більш ніж 150 тис. грн на місяць). Таке обмеження стало продовженням боротьби з виведенням коштів через рахунки фізосіб. Фінансовий моніторинг за останні роки значно посилився. Тепер заблокувати можуть будь-яку підозрілу операцію, а через підозру в порушенні закону банк може, не розкриваючи причину, закрити рахунок українця.

  • Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Коломойського щодо ПриватБанку

    Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Коломойського щодо ПриватБанку

    Верховний Суд України відхилив касаційну скаргу Ігоря Коломойського щодо повернення йому ПриватБанку. Це рішення є остаточним і підтверджує законність націоналізації фінустанови у 2016 році.

    Остаточне рішення суду

    Як повідомляє Національний банк України (НБУ), Верховний Суд залишив без задоволення позов Коломойського та підтвердив неможливість повернення ПриватБанку колишнім власникам. Таким чином, націоналізація банку, яка відбулася у грудні 2016 року, залишається чинною та законною.

    26 лютого 2025 року суд залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження у справі про оскарження рішень органів державної влади про виведення ПриватБанку з ринку за участю держави. Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

    – повідомили у НБУ.

    Національний банк привітав рішення Верховного Суду, яке назвав свідченням утвердження принципу верховенства права в Україні.

    Як вказали у НБУ, Верховний Суд підтвердив законність закриття провадження у справі на підставі норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності” № 590-ІХ.

    “Наголошую, що рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку за участю держави приймалося відповідно до норм чинного законодавства, було підтримане РНБО та урядом з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. (…) Отже, вчергове в судовому порядку підтверджено неможливість повернення ПриватБанку у власність колишнім акціонерам. Також слід констатувати, що всі рішення державних органів щодо націоналізації ПриватБанку є чинними”, – пропокоментував голова Національного банку Андрій Пишний.

  • ПриватБанк призупиняє проведення платежів

    ПриватБанк призупиняє проведення платежів

    ПриватБанк повідомив про тимчасове призупинення платежів через платформу Приват24 для фізичних осіб у ніч на 26 січня 2025 року. Це пов’язано із плановими регламентними роботами, які банк виконає задля забезпечення стабільної роботи своїх сервісів.

    За офіційною заявою, технічні роботи розпочнуться опівночі (00:00) і триватимуть до 5 ранку. У цей період всі платежі клієнтів через Приват24 будуть недоступні.

    ПриватБанк пояснює, що такі роботи є необхідними для безперебійного функціонування цифрового банку та безпеки операцій. Банк навмисно проводить ці оновлення у нічний час, коли активність клієнтів найнижча, аби мінімізувати незручності.

    Що робити клієнтам?
    Банк радить тим, хто планує здійснювати платежі, подбати про це заздалегідь — до початку технічних робіт або після їх завершення.

    Подібні технічні перерви є звичною практикою для банківських установ у всьому світі. Вони гарантують, що клієнти отримують якісний і безпечний сервіс.

  • Як банки в Україні працюватимуть 31 грудня та 1 січня

    Як банки в Україні працюватимуть 31 грудня та 1 січня

    Через дію воєнного стану в Україні більшість жителів країни залишаться без традиційних вихідних на Новий рік 2025. Це стосується не лише працівників багатьох сфер, але й банків, які хоч і працюватимуть, але з деякими особливостями.

    Графік роботи банків та СЕП

    Національний банк України (НБУ) повідомив, що система електронних платежів (СЕП) залишатиметься доступною 24/7 у період зимових свят, проте частина послуг буде обмежена.

    30 грудня:

    • Банки та СЕП працюватимуть у звичному режимі.
    • Платежі в іноземній валюті через Державну казначейську службу та Укрексімбанк здійснюватимуться до 13:00.
    • Операції з погашення та обслуговування держборгу в національній валюті можливі до 16:00.

    31 грудня та 1 січня:

    • СЕП працює в стандартному режимі.
    • Обмежено надсилання платіжних повідомлень до/від Державної казначейської служби.

    НБУ наголошує, що банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів і достатній запас готівки в касах.

    “ПриватБанк” у більшості відділень працюватиме за стандартним графіком з 9:00 до 18:00, із перервою на обід з 13:00 до 14:00. Однак у деяких точках каси 1 січня будуть закриті. Актуальну інформацію можна знайти на офіційному сайті банку або за допомогою інтерактивної мапи.

    “Ощадбанк” також працюватиме в звичайному режимі — з 9:00 до 17:00 без перерви на обід. Однак у різних регіонах графік може відрізнятися, тому клієнтам радять уточнювати інформацію через офіційний ресурс банку.

    Що слід врахувати клієнтам?

    1. Перевіряйте графік роботи конкретного відділення. Більшість банківських точок працюють у звичайному режимі, але можливі регіональні винятки.
    2. Плануйте заздалегідь готівкові та безготівкові операції. У святкові дні доступ до деяких державних платежів може бути обмеженим.
    3. Скористайтеся онлайн-сервісами. Усі основні послуги, включаючи перекази, залишатимуться доступними через мобільні додатки.

    Попри воєнний стан і відсутність традиційних святкових вихідних, банки України докладають зусиль, аби забезпечити стабільну роботу фінансової системи навіть під час зимових свят.