Mmakaje

Позначка: Рада

  • Парламент підтримав законопроєкт щодо припинення діяльності КРАІЛ та посилення контролю над гральним сектором

    Парламент підтримав законопроєкт щодо припинення діяльності КРАІЛ та посилення контролю над гральним сектором

    У першому читанні народні депутати підтримали законопроєкт про припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) та посилення контролю над гральним сектором. Цю інформацію поширили Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

    Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів. Він передбачає:

    • обмеження реклами азартних ігор, зокрема заборону спекуляції на темі війни та волонтерства, і припинення спонсорства;
    • впровадження додаткових заходів для запобігання гральній залежності серед потенційно вразливих груп населення під час воєнного стану;
    • посилення контролю над гральним бізнесом, включаючи контрольні закупівлі та моніторинг в Інтернеті;
    • встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій та покращення вимог до ділової репутації посадових осіб у галузі азартних ігор.

    Цей рух у законодавстві передував ініціативі військовослужбовця 59 бригади, Павла Петриченка, який запропонував обмежити гральний бізнес через петицію на сайті Офісу президента. За короткий час петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало зацікавленість президента Володимира Зеленського.

    Також голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, закликав до розгляду законопроєкту щодо припинення діяльності КРАІЛ, вказуючи на невдачі комісії у формуванні культури відповідальної гри та відсутність законопроєкту щодо регулювання азартних ігор під час воєнного стану.

  • Парламенту запропоновано розглянути три законопроєкти військового спрямування

    Парламенту запропоновано розглянути три законопроєкти військового спрямування

    Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Ірина Фріз, оголосила, що парламенту було рекомендовано ухвалити три законопроєкти на першому читанні. Ці законопроєкти стосуються покращення початкової загальновійськової підготовки, процедур ведення військового обліку та розширення завдань Державного спеціального зв’язку щодо використання безпілотників, радіоелектронної боротьби та протидії розвідці. “Сьогодні відбулося засідання Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на якому розглянули три законопроєкти під номерами 11144, 11143 і 11092. Комітет рекомендував всі три до першого читання в парламенті”, — заявила Фріз у коментарі для ЗМІ.

    Вона уточнила, що разом з колегою Андрієм Парубієм підтримала лише законопроєкт про вдосконалення механізму початкової загальновійськової підготовки (№11092).

    У законі “Про військовий обов’язок і військову службу” пропонується внести зміни, зокрема щодо нової назви та редакції 9-ї статті “Початкова загальновійськова підготовка”. Тепер вона проводиться на рівні повної загальної середньої освіти і відбувається в навчальних закладах з ліцензією: загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Під час підготовки також вивчається предмет “Захист України” та проводяться військово-патріотичні заходи. Програми з “Захисту України” розробляються спільно з Міністерством оборони України.

    Щодо порядку ведення військового обліку, законопроєкт №11143 передбачає повернення до Реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів персональних даних, які були вилучені під час розгляду законопроєкту про внесення змін до законів №10062, що був підтриманий парламентом 16 січня. Законопроєкт також передбачає повернення до Реєстру інформації про притягнення до адміністративної відповідальності за адмінправопорушення.

    Фріз підкреслила, що згідно з законопроєктом до Реєстру також вноситься інформація про примусове виконання рішення щодо особи-боржника, підозру у скоєнні кримінального правопорушення, батьків призовника, військовозобов’язаного, резервіста, опікунів, усиновлювачів, піклувальників та дітей, дату виїзду за межі України та дату повернення, а також досвід роботи за фахом.

    Законопроєкт №11144 пропонує надати Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації можливість здійснювати закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої військової та спеціальної техніки для сектору оборони.

  • Прийняття Радою закону про посилення мобілізації: основні положення

    Прийняття Радою закону про посилення мобілізації: основні положення

    Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт щодо посилення мобілізації, який отримав номер №10449. Цей крок української влади визнається як надзвичайно важливий для протистояння російській агресії, але зазнає критики з боку опозиції через відсутність конкретних термінів демобілізації та суворі норми покарання для ухилянтів.

    Проєкт було підтримано 283 голосами депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

    Основні зміни, внесені до законопроєкту, передбачаються наступним чином: початкову версію проєкту, яку було ухвалено у першому читанні 7 лютого, значно перероблено після внесення понад чотирьох тисяч поправок від депутатів. Профільний комітет з національної безпеки працював над цими поправками майже два місяці.

    Початковий проєкт щодо мобілізації було внесено в парламент наприкінці 2023 року, але після критики з боку Міністерства оборони він був відкликаний. Після цього Міністерство підготувало нову версію.

    Посилення мобілізації, за словами влади, необхідне для максимального забезпечення військового складу та поповнення втрат, зазначених під час понад двохрічної війни з Росією.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про плани мобілізувати в цьому році приблизно 450-500 тисяч новобранців. Проте головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський вказав, що цю кількість можуть зменшити після оцінки внутрішніх можливостей та уточнення складу ЗСУ.

    Під час голосування за закон про мобілізацію головний командувач ЗСУ та міністр оборони присутні були у залі, але не виступали перед депутатами. На попередньому засіданні більшість парламентарів підтримала ідею вислухати військове керівництво.

    Єдиний, хто виступив під час засідання, це командувач Об’єднаних сил генерал Юрій Содоль, який підкреслив критичну ситуацію на фронті та зазначив, що оборона тримається на межі можливостей.

    Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік. Це полегшить процес мобілізації для влади, оскільки територіальні центри комплектування (ТЦК) матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.

    Громадяни повинні особисто звертатися до військкоматів для отримання військово-облікових документів, уникнувши таким чином “виловування” їх співробітниками ТЦК на вулицях.

    Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет призовника.

    Також вони повинні мати та носити при собі військово-облікові документи, які можуть бути вимагані поліцією чи працівниками ТЦК. Без таких документів українці за кордоном не матимуть доступу до оформлення паспорта чи консульських послуг.

    Місцеві державні органи мають активно сприяти мобілізації.

    Громадяни, які знаходяться на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

    Відстрочка від служби для аспірантів, які навчаються на контракті, та для осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню, скасовується.

    Закон встановлює “базову військову підготовку” замість строкової служби для громадян. Її можна пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

    Ухилянтів від мобілізації чекають проблеми із законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК. Також їх очікує значне збільшення штрафів.

    Військкомат може звертатися в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо це неможливо, то ТЦК може надіслати громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі. Цей лист вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

    Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.

    Проєкт закону передбачає низку винятків з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян.

    Ці винятки стосуються осіб з інвалідністю, батьків трьох або більше неповнолітніх дітей (за винятком тих, хто має заборгованість із сплати аліментів), одиноких батьків, що самостійно виховують неповнолітню дитину.

    Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.

    Відстрочку від мобілізації можуть отримати також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники (не більше двох), керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, а також члени Рахункової палати.

    Закон також не передбачає призову на військову службу для студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримують рівень освіти вищий за попередній. Також винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки.

    Лише за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.

    Закон також визначає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звернутися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.

    Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

  • Розглядаючи ініціативу бронювання за доходами, Рада вбачає загрозу для соціальної єдності

    Розглядаючи ініціативу бронювання за доходами, Рада вбачає загрозу для соціальної єдності

    Учасники Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народні депутати України Ірина Фріз та Вадим Івченко, висловили свої погляди щодо ідеї економічного бронювання від мобілізації, зазначивши потребу в комплексному підході до цього питання.

    Під час ефіру національного марафону депутати підкреслили, що ініціатива щодо бронювання від мобілізації з економічною прив’язкою до рівня доходів може негативно вплинути на єдність українського суспільства під час війни.

    Ірина Фріз відзначила, що така ідея є безперспективною та має аморальний характер, нікак не сприяючи справедливості. Вона закликала до чіткої структуризації економіки та перерозподілу бюджетних коштів для забезпечення Збройних Сил України.

    Вадим Івченко підкреслив необхідність комплексного вирішення питання економічного бронювання, пропонуючи мотиваційні заходи та уникання дискримінації між громадянами на основі їхнього соціального статусу.

    Однак обидва депутати погодилися на тому, що розгляд цього питання потребує глибокого аналізу та консенсусного рішення.

    Зазначимо, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив своє сумнівання щодо ідеї економічного бронювання, порівнюючи її з історичним прикладом “податку на боягузтво”. Раніше Дмитро Наталуха, очільник Комітету Ради з питань економічного розвитку, повідомив про можливе реєстрування законопроекту про економічне бронювання до кінця березня.

  • Посилення мобілізації ухвалено Радою в першому читанні: Омбудсмен висловив стурбованість щодо неконституційних аспектів

    Посилення мобілізації ухвалено Радою в першому читанні: Омбудсмен висловив стурбованість щодо неконституційних аспектів

    Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації. Голосування спровокувало жваві обговорення серед політичних колег та громадськості.

    За урядовий законопроєкт проголосували 243 з 226 необхідних голосів.

    Первісний варіант проєкту, підготовлений Міністерством оборони, викликав значну критику та зауваження. Він був зареєстрований у парламенті ще на Різдво, проте після бурхливих дебатів влада вирішила не вносити його на голосування навіть у першому читанні, а повернула його до кабінету міністрів.

    Міністерство оборони обіцяло переробити документ та внести його знову найближчим часом, і ці обіцянки були виконані.

    За словами української влади, посилення мобілізації є необхідним кроком для забезпечення максимальної мобілізації ресурсів та поповнення військових підрозділів, які зазнали серйозних втрат під час майже двохрічної війни з Росією.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що військове командування очікує мобілізувати у 2024 році приблизно 450-500 тисяч новобранців.

    Прогнози вказують на те, що законопроєкт щодо посилення мобілізації може бути повністю ухвалений вже у березні цього року.

    Законопроєкт пропонує кілька ключових змін, перш за все, зниження віку мобілізації з 27 до 25 років. Президент Володимир Зеленський вже заявив про свою готовність підтримати цю норму, якщо будуть наведені переконливі аргументи. Зазначимо, що він раніше має на підписі інший закон, який також передбачає зниження планки мобілізації до 25 років.

    Окрім цього, вводиться нове поняття “електронного кабінету призовника”, який стане обов’язковим для всіх військовозобов’язаних. Вони також будуть зобов’язані протягом 60 днів оновлювати свої облікові дані у Центрі надання адміністративних послуг населенню (ЦНАП), військкоматах або в електронному кабінеті призовника.

    Отримавши повістку, військовозобов’язані мають невідкладно прибути у зазначений термін та місце. Порядок вручення повістки тепер значно спрощений: вона може бути вручена як особисто, так і через електронний кабінет призовника.

    Якщо особа прибуває за повісткою у військкомат, вона матиме додатково два місяці на проходження військово-лікарської комісії та вирішення своїх питань перед приєднанням до війська.

    Законопроєкт також передбачає санкції для тих, хто саботує виконання військових обов’язків, але скандальну норму, за якою співробітники військкоматів могли самостійно внести ухилянців до Єдиного реєстру боржників, у новій редакції вилучено. Замість цього для запровадження найсуворіших санкцій потрібне буде рішення суду, до якого може звернутися представник військкомату.

    Якщо громадянин не з’являється у військкомат у встановлений термін, його може доставити силовиками поліція. Якщо це неможливо, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) висилає вимогу про виконання обов’язку (в тому числі в електронний кабінет).

    Після 10 календарних днів бездіяльності громадянина, влада звертається до суду, який може:

    1. Обмежити право виїзду за кордон.
    2. Обмежити право керування автомобілем.
    3. Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, в тому числі на депозити, електронні гроші тощо.

    Законопроєкт передбачає, що всі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-облікові документи, навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації. Ці документи потрібно показати співробітникам Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), поліції або представникам Державної прикордонної служби.

    Українцям, які перебувають за кордоном і бажають отримати консульські послуги, також потрібно мати військово-облікові документи.

    Законопроєкт пропонує скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Усі, хто має такий статус, мають протягом дев’яти місяців пройти військово-лікарську комісію для остаточного визначення їхньої придатності для служби.

    Також вперше пропонується дозволити мобілізацію за бажанням раніше засуджених осіб, які вже відбули покарання, за винятком тих, хто вчинив тяжкі злочини або злочини проти основ національної безпеки.

    Планується скасування відстрочки від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.

    Законопроєкт пропонує замінити поняття “строкової служби” на “базову військову службу”. Чинних строковиків пропонується звільнити в запас не пізніше, ніж за шість місяців після набуття чинності закону. Їхню мобілізацію без їхнього бажання буде заборонено протягом наступних шести місяців.

    Законопроєкт також передбачає можливість демобілізації для тих, хто перебував у війську протягом останніх 36 місяців. Однак звільнення цих військових буде здійснюватися за рішенням верховного головнокомандувача.

    Перед початком ухвалення урядового законопроєкту щодо мобілізації, уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець висловив свої зауваження стосовно неконституційних аспектів деяких положень цього законопроєкту.

    “Я, як Омбудсмен України, в цілому підтримую необхідність вдосконалення нормативної бази в галузі мобілізації та підготовки до неї. Однак важливо, щоб ці зміни були відповідні Конституції України та міжнародним правовим стандартам у сфері прав людини”, – наголосив він.

    Однією з проблематичних позицій для омбудсмена є порядок зняття чоловіків віком від 18 до 60 років з військового обліку або їх виключення з нього, яке вказується у військовому квитку. Це створює питання щодо правової точності цих процедур та потребує врегулювання.

    Також обговорюється можливість встановлення тимчасових обмежень на право виїзду за кордон громадян України з військовим обліком. Проте, згідно зі статтею 17 Конституції України, жодні військові формування не мають права обмежувати права та свободи громадян.

    Додатково, Дмитро Лубінець вказав на неконституційність обов’язку реєстрації громадян у електронному кабінеті військовозобов’язаного, що не відповідає нормам Конституції України, закону “Про захист персональних даних” та позиціям Конституційного Суду України щодо права на особисте та сімейне життя.

    Незважаючи на ці зауваження, Лубінець закликав Раду ухвалити законопроєкт у першому читанні та зауважив, що проблеми можуть бути вирішені під час подальших дебатів над законом.

    “Після нашої наради з міністром оборони Рустемом Умєровим прийшли до висновку, що законопроєкт слід ухвалити у першому читанні. Тому я звертаюся до народних депутатів з проханням підтримати його. Зауваження Офісу Омбудсмана можна буде врахувати під час другого читання”, – підкреслив він.

    Глава антикорупційного комітету парламенту, Анастасія Радіна, заявила про наявність корупційних ризиків у законопроєкті щодо мобілізації.

    “Разом із нашими колегами з антикорупційного комітету ми виявили у новій редакції законопроєкту норми, які можуть стати причиною вибірковості або корупції. Ці аспекти необхідно виправити до другого читання законопроєкту — і це зробити абсолютно можливо”, — зазначила вона.

    Радіна вказала на наступні пункти:

    1. Демобілізація. За словами голови комітету, важливо встановити чіткий строк та умови, за яких військовослужбовці фактично будуть демобілізовані. Запропоновані норми проєкту закону можуть спричинити “вибірковий підхід”.
    2. Відстрочка від призову з приводу догляду за особою з інвалідністю. Необхідно чітко визначити принцип “одна особа із інвалідністю І або ІІ групи — відстрочка для одного доглядача”.

    3. Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного, неявку до ТЦК за повісткою і т.д. Необхідно встановити справедливий механізм виявлення порушників, щоб уникнути вибіркового застосування санкцій до деяких осіб, або “не помічати” інших, підкреслила Радіна.

  • Як Рада легалізувала посмертне батьківство для військових та його застосування для всіх українців

    Як Рада легалізувала посмертне батьківство для військових та його застосування для всіх українців

    Верховна Рада прийняла нову процедуру, що дозволить чоловікам та жінкам, навіть не військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством.

    Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента. Але проблему можливого знищення сперми загиблих військових вже вирішено ухваленням головного документа в цілому.

    Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі.

    Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію.

    Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

    У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років.

    Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

    Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім.

    Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця.

    У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий “визнається батьком чи матір’ю народженої у такий спосіб дитини”.

    Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі.

    Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

    Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, з допису якої у соціальних мережах розпочався весь скандал щодо попереднього закону.

    “Я не можу повірити своїм очам! Цим законом планується реалізувати те, про що ми з репродуктивною спільнотою говорили й намагались зробити багато років — законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи й не тільки військовослужбовців”, – писала вона у Facebook.

    Крім того, у першому читанні Рада ухвалила ще один законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу.

    Радуцький пояснив, що цей закон потрібний для “визнання батьківства та поширення на таких дітей пільг”.

    “Ми додаємо, що захисник у разі смерті може розпорядитися репродуктивними клітинами, написавши відповідне розпорядження, а також застосувати допоміжні репродуктивні технології. Ця фізична особа визнається батьком або матір’ю народженої у такий спосіб дитини”, – пояснює депутат.

    У кінці січня стало відомо, що в листопадовому законі щодо права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових внесли поправку, згідно з якою в разі загибелі військових їхній біоматеріал мали утилізувати.

    Це сталося в той час, коли українське законодавство взагалі не мало вирішення в питанні посмертного батьківства.

    Фактично, не існувало механізму для громадян, навіть за наявності заповіту, розпорядитися своїм біоматеріалом — спермою, яйцеклітинами чи ембріонами, дозволяючи таким чином їхнім партнерам мати дітей в разі смерті одного з них.

    Вирішення цього питання стало особливо актуальним в умовах війни з Росією, коли тисячі чоловіків та жінок кожен день ризикують життям та здоров’ям на фронті.

    Коли скандал навколо попередньої редакції закону набув обертів, багато депутатів стверджували, що поправку про утилізацію біоматеріалу внесли на останній етапі, і це рішення не було схвалено профільним комітетом.

    Навіть автор скандальної поправки, Радуцький, відкинув її.

    Він заявив, що ідея утилізації біоматеріалу військових є “неправильною і несправедливою щодо наших героїв і пам’яті про них”, і обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.