Mmakaje

Позначка: Reuters

  • Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    За інформацією наших джерел із числа власників крупних мереж АЗК, у найближчі 10 днів різких стрибків цін не передбачається, так як “контракти на нафту і паливо дійсні і не змінюватимуться, а робота логістики стабільна”.

    “Підвищення цін на паливо може відбутися у разі більш серйозної ескалації на Близькому Сході, що відіб’ється в першу чергу на азіатському регіоні. Прогноз експертів паливного ринку – ціни на українських АЗС до кінця березня можуть зрости максимум на 2-3 відсотки” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше інформаційне агентство Reuters повідомило про зупинку після атаки дронів на Саудівську Аравію НПЗ Aramco – найбільшого у світі.

  • Трамп звинуватив Зеленського у зриві переговорів про завершення війни

    Трамп звинуватив Зеленського у зриві переговорів про завершення війни

    Президент США Дональд Трамп публічно звинуватив Україну у затягуванні можливих переговорів про завершення війни з Росією та заявив, що, на його думку, Володимир Путін нібито готовий до мирної угоди. Про це він сказав в інтерв’ю агентству Reuters.

    За словами Трампа, Кремль демонструє більшу готовність до компромісів, ніж Київ.
    «Я думаю, він готовий укласти угоду, — сказав Трамп про Путіна. — Я думаю, Україна менш готова укласти угоду».

    На запитання журналістів, чому переговори за посередництва США досі не змогли зупинити найбільший сухопутний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів однозначно: «Зеленський».

    Він також наголосив, що Вашингтон має тиснути саме на українського президента.
    «Ми повинні переконати президента Зеленського підтримати це», — сказав Трамп, маючи на увазі можливу мирну угоду.

    При цьому, коли журналісти поцікавилися, чому, на його думку, Володимир Зеленський затягує переговорний процес, президент США не навів конкретних аргументів. Він обмежився загальною фразою: «Я просто думаю, що йому, знаєте, важко домогтися свого».

    Окремо Трамп прокоментував інформацію агентства Bloomberg про можливу поїздку до Москви його соратників — Віткоффа і Кушнера. За його словами, йому нічого не відомо про такі плани.

    Також президент США підтвердив, що готовий зустрітися з Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, якщо український лідер туди прибуде.
    «Я б зустрівся, якщо він буде там. Я буду там», — заявив Трамп, водночас давши зрозуміти, що жодних конкретних домовленостей про зустріч поки що немає.

    Заяви Трампа пролунали на тлі триваючих бойових дій в Україні та відсутності будь-яких підтверджених домовленостей між Києвом і Москвою щодо припинення війни.

  • Бої за Покровськ і тиск на Київ: як Росія використовує ситуацію у війні та дипломатії

    Бої за Покровськ і тиск на Київ: як Росія використовує ситуацію у війні та дипломатії

    Взяття Покровська Росією є питанням часу, а не ймовірності, і його можливе падіння може послабити позиції Києва у чутливий момент переговорів про припинення війни під егідою США. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Reuters, де наголошується: навіть якщо оборона України на цьому напрямку не зазнає раптового краху, інформаційно-політичний ефект битви за місто працює на користь Москви.

    1 грудня російська сторона заявила про повний контроль над Покровськом — за два дні до того, як зять президента США Дональда Трампа разом зі спецпосланцем відвідали Москву для переговорів із Володимиром Путіним. Американська сторона повідомила, що узгодження мирного плану близьке до завершення. Київ ці заяви заперечує і стверджує, що українські сили утримують позиції на півночі Покровська — колишнього міста-вузла на 60 тисяч мешканців, яке мало значення для логістики ЗСУ до підходу фронту.

    За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

    За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

    Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

    Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

    Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

    Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

    Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

    За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

    Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

    Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

  • Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    «Мирний план» для України, який передбачає відсутність деокупації й фактичне закріплення окупованих Росією територій, може дорого обійтися Європейському Союзу та створити тривалий період невизначеності. Про це пише оглядач Reuters П’єр Бріансон, оцінюючи можливі наслідки такого сценарію для регіону.

    За словами Бріансона, головний виклик полягає в тому, чи погодиться Кремль коли-небудь віддати Україні заморожені російські резерви — близько 300 мільярдів доларів, розміщених у США, Великій Британії, Японії та Європі. Саме ці кошти, на думку багатьох урядів ЄС, мали б стати ключовим джерелом фінансування відновлення.

    Проте якщо Москва на це не піде, основний тягар ляже на Європу. «Замість того, щоб Росія взяла на себе половину витрат, відмовившись від своїх заморожених резервів, союзникам України, можливо, доведеться взяти на себе більшу частину тягаря», — зазначає оглядач.

    Світовий банк нагадує, що відновлення України потребує участі іноземних урядів, міжнародних інституцій і приватних інвесторів. Але саме приватний сектор не братиме участі в інвестиціях, поки статус територій лишається невизначеним, а ризик повторної війни — занадто високим. Це означає, що фінансовий тягар ще довго залишатиметься на плечах партнерів.

    До війни на Донеччину і Луганщину припадало близько 15% ВВП України. Втрата цих регіонів і невизначеність щодо їхнього статусу робить відновлення економіки довгим і складним процесом.

    Крім того, ЄС доведеться фінансувати повернення й адаптацію українських біженців, забезпечувати їхнє навчання та соціальну підтримку, а також допомагати тисячам військових, які повернуться до цивільного життя.

    Порушення територіальної цілісності ускладнює і можливий вступ України до ЄС. Поки міжнародний статус окупованих регіонів «підвішений», шлях до членства матиме суттєві політичні й юридичні перешкоди.

    Бріансон попереджає, що навіть умовний «мир» не означатиме зниження ризиків для Заходу. Навпаки — європейські країни можуть бути змушені збільшити оборонні витрати швидше, ніж планують.

    «Інвестори, чиї акції європейських оборонних компаній впали на 5% після оголошення першого “мирного” плану Трампа, схоже, не розуміють, що Україна — не єдиний пункт призначення європейської зброї. Зростання оборонних бюджетів у регіоні має витрачатися на підготовку до потенційного конфлікту з Росією», — пише він.

    Окреме занепокоєння — можливе зняття частини американських санкцій проти РФ у разі перемир’я. Це дозволить російській економіці відновитися і направити ресурси на подальше переозброєння.

    Видання The Atlantic припускає, що «мирний план» Вашингтона може бути тактичним ходом для зниження вимог Москви. Утім у Європі ставляться до цієї ідеї з помітним скепсисом, побоюючись довготривалої нестабільності.

    Водночас глава Офісу президента Андрій Єрмак наголосив: Україна не відмовиться від своїх територій в обмін на мир.

  • Загроза депортації: українці у США масово потрапили у бюрократичну пастку після зміни адміністрації

    Загроза депортації: українці у США масово потрапили у бюрократичну пастку після зміни адміністрації

    Українці, які в’їхали до Сполучених Штатів за гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, опинилися на межі втрати свого правового статусу. Після зміни адміністрації у Вашингтоні процес продовження дозволів фактично зупинився, а часткове відновлення роботи не вирішило проблему. Про це повідомляє Reuters.

    Запущена у квітні 2022 року адміністрацією Джо Байдена програма дозволила близько 260 тисячам українців отримати дворічний гуманітарний статус із можливістю продовження. Проте на початку січня команда президента Дональда Трампа припинила розгляд заяв на поновлення, пояснивши це «питаннями безпеки».

    Після зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у березні та публічної заяви Трампа про можливе повне скасування статусу українців ситуація стала ще більш напруженою. Хоча програму зрештою не зупинили, система продовження дозволів залишилася паралізованою.

    У травні федеральний суд зобов’язав імміграційні служби відновити обробку заяв. Але за оприлюдненими минулого тижня урядовими даними, за кілька місяців було опрацьовано лише близько 1900 заяв українців та інших іноземців — мізерна частина від загальної кількості людей, у яких спливає термін дії статусу.

    Конгресмен-демократ Майк Квіглі повідомив, що лише до його офісу надійшло понад 200 звернень від українців, які опинилися у невизначеному стані. Він наголосив, що через затримки люди ризикують формально втратити легальний статус і стати кандидатами на депортацію.

    Енн Сміт, виконавча директорка Імміграційної робочої групи України, повідомила, що адвокати щотижня отримують десятки дзвінків про затримання українців імміграційними органами. За її словами, затримання фіксують у різних сферах — на будівельних майданчиках, у службах доставки їжі, серед водіїв Uber, у сфері вантажних перевезень, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.

    Правозахисники попереджають: затягування розгляду заяв перетворює тисячі українців, які рятувалися від війни, на заручників американської бюрократичної системи. Вони закликають владу негайно прискорити процедури, щоб уникнути масової втрати статусу та хвилі депортацій.

  • Стратегічний вузол під загрозою: що означає просування ворога в Покровську

    Стратегічний вузол під загрозою: що означає просування ворога в Покровську

    У мережі з’явилося відео, на якому під прикриттям густого туману російські військові під’їжджають до Покровська на мотоциклах, баггі та автомобілях — кадри, що посилили побоювання щодо ймовірного прориву оборони в цьому стратегічному транспортному й залізничному вузлі на південному сході України.

    У мережі поширюють відео, на якому видно групи солдатів і техніки, що рухаються в тумані в напрямку Покровська — факт, який західні ЗМІ вже охрестили як «сцени, схожі на фільм» і який спричинив тривогу через можливість подальших просувань противника.

    За повідомленнями українських військових і західних медіа, у місті вже перебувають близько 300 російських солдатів; Москва посилює зусилля, щоб вклинитися у північні околиці Покровська й спробувати оточити агломерацію. Це робить місто одним із найгарячіших напрямків на фронті — за деякими оцінками, на цю ділянку доводиться значна частина бойових дій уздовж лінії фронту.

    Бої йдуть «будинок за будинком» серед руїн багатоповерхівок: захисники утримують позиції попри значну перевагу противника в інтенсифікованих штурмових спробах. Аналітики відзначають, що московські сили використовують тактику частих дрібних диверсійних груп і масованих хвиль піхоти, що приносить локальні, але дорогі здобутки — подібно до тактики під Бахмутом.

    Українські військові й експерти попереджають, що падіння Покровська означатиме серйозний стратегічний і моральний удар: місто — важливий логістичний вузол, його втрата відкриває напрямки на північ і захід і загрожує ланцюжку опорних пунктів у Донбасі. У разі відступу ЗСУ під загрозою опинилися б сусідні позиції, зокрема Мирноград.

    Українські командири та аналітики наполягають, що оперативні рішення повинні залишатися за військовими; у публічних коментарях лунають заклики до організованого відходу звідти, де це тактично виправдано, щоб уникнути марних людських втрат і не допустити важкої тактичної поразки. Одночасно тривають контратаки та спроби утримати коридори постачання вогневою підтримкою та ударами по накопиченнях супротивника.

    Станом на час публікації перевірити всі заяви в режимі реального часу складно через обмежений доступ журналістів до зони боїв; частина відеокадрів та повідомлень походить із соціальних мереж і телеканалів, тому аналітики застерігають від некоректної інтерпретації поодиноких записів без додаткової верифікації.

  • США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії дозволити урядам країн ЄС використовувати частину заморожених російських суверенних активів як інструмент для допомоги Україні та тиску на Кремль. За даними Reuters, мова йде про механізм, що дозволив би задіяти до 185 млрд євро із загальної суми активів, які були заблоковані в Європі після початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Ініціатива Єврокомісії передбачає, що ці кошти використовуватимуться без формальної конфіскації, тобто збережеться юридичний статус заморожених активів, але створюватиметься механізм їхнього тимчасового використання для фінансування допомоги Україні та відновлення. Сам документ має переконати столиці країн-членів ЄС погодитися на технічні та юридичні рішення, які забезпечать швидкий доступ до фондів у разі ухвалення.

    Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

    У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

    Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

  • Президент США Трамп пояснив свою позицію щодо Донбасу

    Президент США Трамп пояснив свою позицію щодо Донбасу

    Президент США Дональд Трамп на борту Air Force One заявив, що Росія й Україна мають “зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз”, і заперечив, що обговорював передачу всього Донбасу Росії. Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналістів.

    Трамп також додав, що “нехай усе буде розділено так, як є… вони можуть домовитися пізніше”, і промовив спірну цифру: “78% території вже зайнято Росією”.

    Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

    Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

    Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

    Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

  • Reuters опублікував текст мирної ініціативи України для зустрічі в Стамбулі

    Reuters опублікував текст мирної ініціативи України для зустрічі в Стамбулі

    Інформагентство Reuters оприлюднило повний текст проєкту документа, який Україна планує представити на переговорах у Стамбулі. Документ містить принципи мирної угоди з Росією та окреслює ключові етапи і умови врегулювання війни.

    Серед головних умов — повне і беззастережне припинення вогню на суші, морі й у повітрі терміном щонайменше на 30 днів з можливістю продовження. Це має стати тлом і передумовою для подальших переговорів.

    Окремий блок документа стосується заходів зі зміцнення довіри, зокрема:

    • обміну військовополонених за формулою “всіх на всіх”,

    • повернення всіх депортованих українських дітей,

    • звільнення цивільних заручників, включаючи осіб, утримуваних з 2014 року.

    Також документ передбачає:

    • участь США та європейських партнерів у переговорах та контролі над режимом припинення вогню,

    • визнання права України вступити до ЄС і НАТО, без жодних обмежень на розміщення її збройних сил чи військ партнерів,

    • невизнання територіальних захоплень Росії з 2014 року,

    • можливість зняття санкцій із РФ — поступово, з механізмом “snapback” у разі порушень,

    • використання заморожених російських активів для виплати репарацій або продовження їх замороження.

    Ключовим етапом має стати зустріч лідерів України та Росії, де мають бути погоджені всі основні пункти остаточної мирної угоди, зокрема:

    • гарантії безпеки,

    • механізми припинення бойових дій,

    • територіальні питання,

    • компенсації і відновлення інфраструктури,

    • санкційні механізми у разі порушень домовленостей.

    Документ також передбачає узгодження чіткої “дорожньої карти” для імплементації мирної угоди.

    Наразі російська сторона офіційно не коментувала зміст документа, однак сам факт підготовки такої пропозиції свідчить про спробу Києва просунути чіткий, структурований формат мирного діалогу на міжнародному рівні.