Mmakaje

Позначка: Рінат Ахметов

  • Ахметова пов’язують із розкішною віллою в Куршевелі вартістю понад 17 мільйонів євро

    Ахметова пов’язують із розкішною віллою в Куршевелі вартістю понад 17 мільйонів євро

    Французька компанія Holdview Properties, яка, ймовірно, пов’язана з українським бізнесменом Рінатом Ахметовим, володіє престижною нерухомістю у французьких Альпах. Журналісти проєкту «Слідство.Інфо» з’ясували, що компанія має у власності дві земельні ділянки і шале в елітному районі Куршевеля. Загальна вартість об’єкта, за приблизними підрахунками, може сягати 17,5 мільйона євро.

    У французькому реєстрі нерухомості журналісти знайшли згадки про те, що компанії Holdview Properties належать:

    • земельна ділянка площею 781 м²,

    • ще одна ділянка — 25 м²,

    • житловий будинок (шале) площею 100 м².

    Хоча точна дата купівлі та сума угоди залишаються невідомими, за даними документів, шале розташоване на висоті 1840 метрів над рівнем моря. Це відповідає престижному району Куршевель-1850 — найдорожчому на курорті.

    За даними профільного ресурсу Residences Immobilier, у червні 2025 року середня ціна одного квадратного метра в Куршевель-1850 становила 21,7 тисячі євро. Це дозволяє орієнтовно оцінити вартість об’єктів, записаних на Holdview Properties:

    • менша ділянка – близько 480 тис. євро,

    • більша ділянка – майже 15 млн євро,

    • шале – близько 2 млн євро.

    Сумарно — приблизно 17,5 мільйона євро.

    У французькому реєстрі директором Holdview Properties вказано Андрія Пастухова — він же очолює кіпрську компанію SCM Finance Ltd. Засновниками французької компанії є:

    • SCM Holdings Ltd (Кіпр) — головна інвестиційна компанія групи СКМ Ахметова;

    • Sunhold Estates SARL (Люксембург).

    Ці дані підтверджують, що компанія має прямий зв’язок з бізнес-структурами Ахметова.

    На момент публікації цього матеріалу ні сам Рінат Ахметов, ні його представники публічно не коментували розслідування журналістів. Редакція залишає за собою право оновити матеріал у разі появи офіційної позиції бізнесмена.

  • Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    Голова ОП Єрмак поспішає змінити уряд, поки має вплив на Зеленського

    У кулуарах Банкової розгортається новий раунд політичного протистояння. За інформацією з джерел, наближених до Офісу Президента, Андрій Єрмак відчуває втрату впливу на Володимира Зеленського та шукає способи відновити контроль. Один з таких — тотальна рокіровка в уряді, яку він намагається провернути ще до того, як остаточно втратить важелі впливу.

    Ключова ціль — заміна Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На його місце, за задумом Єрмака, готується перший віцепрем’єр Юлія Свириденко — лояльна, контрольована, з досвідом, але головне — повністю залежна від голови ОП.

    Втім, проти такого сценарію активно виступив олігарх Рінат Ахметов. Для нього Шмигаль — гарант певної економічної стабільності й прогнозованості. Саме тому, за даними джерел, Ахметов запустив публічну кампанію на захист Прем’єра, яку опосередковано веде ексспікер Дмитро Разумков. Він збирає підписи за нібито добровільну відставку Шмигаля в Раді, хоча мета — навпаки: дискредитувати саму ідею зміни Прем’єра зараз.

    У цьому контексті варто згадати нещодавній викривальний матеріал у Politico про кулуарні ігри Банкової. За припущенням співрозмовника з ОП, такий «антиєрмаківський накид» міг бути організований особисто Давидом Арахамією — лідером фракції «Слуга народу» й одним із тих, хто також претендує на «вуха Зеленського».

    Арахамія, втративши низку своїх людей у фіскальному блоці, намагається повернути вплив хоча б через інформаційні атаки. Тому не виключено, що він причетний до останніх скандалів за участі міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, і навіть лояльного до ОП міністра Мінцифри Олександра Борнякова.

    Зараз коло осіб, які можуть напряму впливати на Зеленського, суттєво звузилося. За словами джерела, залишилися лише троє:
    – Марія Левченко — давній кадровий «кварталітет»,
    – сам Єрмак,
    – керівник особистої охорони Олексій Дубовик («Дава»).

    «Малюк» — прізвисько заступника голови ОП Ростислава Шурми — не рахується як повноцінний гравець. А колишній фаворит Єрмака Буданов (керівник ГУР МО) уже фактично відсунений на другий план.

    Попри роздуту гру з перевірками міністрів, обшуками, постійними чутками про зміни в Кабміні, головне питання залишається незмінним: хто контролює щоденний доступ до Президента, а отже — порядок денний країни.

    У цій боротьбі Єрмак діє швидко, розуміючи, що лояльність Зеленського — не вічна. Але й опоненти, як-от Ахметов і Арахамія, демонструють, що мають важелі для стримування його апетитів.

  • Схеми з додатковими угодами: як змінювалася ціна електроенергії для державних установ

    Схеми з додатковими угодами: як змінювалася ціна електроенергії для державних установ

    Нові розслідування привернули увагу до тіньових механізмів на ринку постачання електроенергії для державних і комунальних установ. У фокусі — компанії, пов’язані з найбільшим гравцем енергетичного ринку України — Рінатом Ахметовим.

    Згідно з офіційною звітністю, у 2025 році ТОВ «Д.Трейдінг» задекларувало доходи на рівні 215 мільярдів гривень, ставши абсолютним лідером серед приватних енергетичних компаній. У десятку найбільших також увійшли «Дніпровські енергетичні послуги» та «Київські енергетичні послуги» — обидві структури, що належать до енергетичного бізнесу групи ДТЕК.

    Попри колосальні обсяги прибутків, у суспільстві зростають підозри щодо прозорості роботи енергокомпаній. Правоохоронні органи наразі розслідують імовірне застосування схеми каскадного підписання додаткових угод до вже укладених контрактів. Саме ці дії могли призвести до значного зростання цін на електроенергію для бюджетних установ — іноді більш ніж удвічі протягом року.

    Суть схеми полягає в послідовному перегляді початкових умов постачання електроенергії: спочатку компанія виграє тендер із привабливою ціною, а згодом укладає кілька додаткових угод, які істотно підвищують вартість. У підсумку держава витрачає значно більше коштів, ніж передбачалося початково, а ринок залишається неконкурентним.

    Аналітики зазначають, що подібна практика шкодить не лише держбюджету, а й спотворює сам принцип чесної ринкової конкуренції. Експерти закликають до ретельної перевірки укладених договорів, зокрема щодо умов їх зміни після підписання.

    На тлі воєнного часу та високих бюджетних навантажень такі схеми викликають особливу чутливість у суспільстві. Водночас наглядові органи мають з’ясувати, чи йдеться лише про комерційні дії в межах правового поля, чи про ознаки зловживань, які потребують кримінальної оцінки.

  • Ізраїльський інвестор купує ТРЦ «Україна» та частину БЦ «Леонардо» у центрі Києва

    Ізраїльський інвестор купує ТРЦ «Україна» та частину БЦ «Леонардо» у центрі Києва

    Ізраїльський підприємець Офер Керцнер через свою групу компаній City Capital Group уклав угоду про купівлю низки ключових об’єктів комерційної нерухомості в центрі Києва. Серед них — перша черга бізнес-центру «Леонардо» та торговельно-розважальний центр «Універмаг «Україна».

    Як повідомляє Forbes, продавцем виступає ірландська банківська корпорація IBRC. Подробиці вартості угоди не розкриваються, однак експерти зазначають: ідеться про десятки мільйонів доларів.

    Попри те, що офіційно Рінат Ахметов володів лише другою чергою БЦ «Леонардо», джерела Bankova Mail стверджують: фактично контроль над об’єктом здійснювався також Ахметовим та його партнером Леонідом Юрушевим.

    Хто такий Офер Керцнер

    Офер Керцнер — підприємець із ізраїльським громадянством, який переїхав до України у 1998 році. Він відомий як співвласник торгового центру «Даринок» та арт-кластера «Арт-завод Платформа». Також Керцнер має бізнес-зв’язки з Ігорем Ніконовим, одним із наближених до родини ексмера Києва Леоніда Черновецького.

    За деякими даними, ім’я Керцнера згадується в контексті ділових контактів із бізнесменами, які працювали на пострадянському просторі, зокрема — з російсько-ізраїльським підприємцем Михайлом Черноєм, відомим на прізвисько «Міша-Кришка».

    Суперечки навколо землі в Козині

    Одна з найбільш резонансних історій, пов’язаних з ім’ям Керцнера, — скандал із земельними ділянками у селищі Козин на Київщині. У 2004 році, за даними ЗМІ, він та інший ізраїльський громадянин — Вадим Авербух (також відомий під іменами Зеєв Гордон або Гада Зеєві) — отримали в користування понад 30 га землі. Ділянки було оформлено на підставі документів, які згодом визнали сумнівними, а їхня ринкова вартість на той час сягала $20 млн. На цій землі було зведено гольф-клуб.

    У публічному просторі фігурувала інформація, що підприємці нібито надавали особисті послуги представникам української політичної еліти — серед іншого, організовували лікування для дочки тодішнього президента України та для народного депутата.

    Контексти та перспективи

    Сьогодні Керцнер — впливовий гравець на ринку нерухомості Києва. Його ім’я фігурує не лише у зв’язку з новими інвестиціями, але й в окремих публікаціях — у контексті зв’язків із різними політичними та бізнесовими колами.

    Наразі не відомо, які саме плани має інвестор щодо новопридбаних об’єктів у центрі столиці, однак експерти вказують, що подібні активи можуть бути ключовими для реконцепції київського ділового центру після завершення війни.

  • Сімейні таємниці Ахметова: журналісти викрили мільйонні активи для коханки та дітей

    Сімейні таємниці Ахметова: журналісти викрили мільйонні активи для коханки та дітей

    Рінат Ахметов, один із найбагатших українців, виявився героєм нового журналістського розслідування, яке проливає світло на його приховане особисте життя. За даними Слідства.Інфо, олігарх має другу родину — дітей і багаторічні стосунки з 43-річною Аліною Литвиненко. Саме вона, за даними журналістів, за останні два десятиліття стала власницею розкішної нерухомості, елітного автопарку та навіть міжнародного бізнесу.

    Серед головних активів, оформлених на Литвиненко, — елітний маєток у Козині під Києвом площею понад 1 150 кв. м. Комплекс включає не лише житловий будинок, а й котельню, охорону, альтанку та навіть футбольне поле у формі півмісяця. Угода купівлі має ознаки фіктивної — оплату розписано на вісім років без чіткого графіка, а передача об’єкта відбулася одразу після підписання договору. У документах вказано, що покупцем була саме Литвиненко — на той момент їй було лише 25 років.

    Журналісти звертають увагу, що інтереси сторін представляли особи, пов’язані з бізнес-структурами Ахметова. У той же період Литвиненко відкриває в Донецьку салон краси, а згодом стає власницею компанії «Козін-Люкс», яка раніше входила до активів бізнес-групи СКМ.

    Ця компанія володіє ще майже 12 гектарами землі в елітному Козині. Земля має призначення для індивідуального житлового будівництва, і нині на ділянці активно триває забудова.

    Окрім нерухомості, Литвиненко володіє люксовими автомобілями: серед них — Range Rover, Mercedes GL 500, Porsche Cayenne і Bentley Continental.

    Та географія розкішного майна не обмежується Україною. Через компанію Almarin Properties неповнолітні діти Ахметова — Даніяр і Даміра — володіють шале у французькому Куршевелі площею 217 кв. м вартістю майже 78 мільйонів євро. Директоркою цієї компанії є Анна Нечай — донька юриста Юрія Воропаєва, який публічно неодноразово згадувався як представник інтересів Ріната Ахметова.

    Офіційно Ахметов перебуває у шлюбі з Лілією Смирновою, з якою має двох синів. Пресслужба його компанії регулярно підкреслює, що бізнесмен «залишається щасливим у шлюбі». Водночас журналісти викривають паралельну реальність — тіньову історію родини, якій передаються мільйонні активи по всьому світу.

  • Ахметов будує проросійську партію на чолі з Арестовичем

    Ахметов будує проросійську партію на чолі з Арестовичем

    За інформацією джерел український олігарх Рінат Ахметов, відновив спроби налагодити комунікацію з російськими політичними колами та бізнесменами. Його основним посередником у цьому процесі виступає давній знайомий – російський мільярдер Роман Абрамович.

    За задумом Ахметова, він прагне використати свої впливи на Південному Сході України, щоб стати “посередником” між Києвом і Москвою після закінчення війни. Основний меседж його переговорів – майбутнє України як частини “зони культурного і політичного впливу Росії”, зберігаючи при цьому зовнішню нейтральність.

    Серед ключових інструментів олігарха в цьому процесі – Олексій Арестович, ексрадник Офісу президента, який активно просуває ідеї компромісу з Росією. Ахметов розглядає Арестовича як потенційного “фронтмена” нової політичної сили, яка могла б взяти участь у перерозподілі влади в Україні.

    Втім, у Москві немає ілюзій щодо Ахметова. Кремль усвідомлює, що українська олігархія гратиме у власну гру, а довіра до таких діячів, як Ахметов, значно ослабла після 2022 року. Це підтверджує і ситуація з Владиславом Сурковим – колишнім “куратором України” у Кремлі, чий вплив зведено нанівець через провал проросійської стратегії.

    Очевидно, що постконфліктна Україна не буде писатися в Донецьку чи Києві – це питання вирішуватимуть Вашингтон і Москва. Водночас, Росії доведеться відбудовувати заново свій “пул” лояльних політиків, який за останні роки майже повністю знищений.

    Поки що ці спроби виглядають як тактична гра Ахметова, спрямована на збереження свого капіталу та політичного впливу. Але чи готовий Кремль знову довіритися українському бізнесу, що вже не раз “перегравав” Москву – велике питання.

  • Команда президента США тисне на українських олігархів

    Команда президента США тисне на українських олігархів

    Українські олігархи Рінат Ахметов та Віктор Пінчук опинилися під прицілом команди Дональда Трампа. Наші джерела повідомляють, що оточення президента США дало їм чіткий сигнал: або підтримка «ідей Трампа» щодо миру та боротьби проти глобалістів, або санкції та економічні обмеження.

    Перший публічний натяк вже проявився – адміністрація США запровадила 25% мита на українську сталь, що напряму б’є по бізнесу Ахметова. Подібний сигнал отримав і Пінчук, який традиційно мав добрі зв’язки з демократичним істеблішментом США.

    Відомо, що Ахметов уже почав неофіційні перемовини з представниками трампістів, проте поки що утримується від активної підтримки. Ймовірно, він намагається зрозуміти перспективи повернення Трампа у Білий дім перед тим, як робити ставку на одну з політичних сил США.

  • Разумков висловив намір балотуватися на пост президента в приватних розмовах під час Молитовного сніданку

    Разумков висловив намір балотуватися на пост президента в приватних розмовах під час Молитовного сніданку

    Екс-спікер Верховної Ради Дмитро Разумков неодноразово висловлювався про свої наміри балотуватись на пост Президетна України в приватних розмовах під час Національного молитовного сніданку в США.

    За інформацією наших джерел, Дмитру Разумкову вдалось заручитись підтримкою деяких впливових представників Республіканської партії, які лобіюють його креатуру як “кандидата від США”. Також, за повідомленням джерел, фінансування та вибудовування партійної структури політсили Разумкова мають забезпечити екс-міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та екс прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

    Нагадаємо, у 2021 році Дмитро Разумков, Арсен Аваков та Арсеній Яценюк часто появлялись на медіа ресурсах українського олігарха Ріната Ахметова, що стало підґрунтям для чуток про створення спільної політсили. Пізніше Аваков і Яценюк спростували створення партії з Разумковим.

  • Стало відомо де Офіс Президента шукатиме кошти для подальшого фінансування війни

    Стало відомо де Офіс Президента шукатиме кошти для подальшого фінансування війни

    Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що ОП активно розробляє нові підходи до фінансування війни на тлі скорочення західної підтримки. Серед основних напрямків – націоналізація активів олігархів, які генерують прибуток і не потребують складного управління. Найперспективнішим із них вважаються енергетичні активи Ріната Ахметова, зокрема обленерго, чия цінність різко зросла через підвищення тарифів та розподіл електроенергії в мережі.

    Офіс Президента на чолі з Андрієм Єрмаком готує масштабну стратегію залучення коштів до державного бюджету через активи олігархів, здобуті внаслідок корупційних схем у період незалежності України. Як повідомляє джерело, досвід кримінальних справ проти Ігоря Коломойського, який наразі перебуває під вартою, може стати моделлю для подальших дій держави.

    Зокрема, Банкова доручила силовикам активізувати роботу над кримінальними справами, що стосуються Ріната Ахметова, та підготувати план подальших дій на 2024 рік. За задумом Офісу Президента, цей крок допоможе наповнити бюджет і частково компенсувати скорочення зовнішньої фінансової допомоги.

    Одним із об’єктів державного інтересу, окрім обленерго, є гірничо-металургійний комплекс Ахметова, який, попри війну, продовжує приносити олігарху значні прибутки. Протидія та активізація слідства щодо Ахметова є частиною загального курсу ОП на економічну стабільність шляхом контрольованої націоналізації.

  • Кондитерська імперія Рошен випереджає промислових гігантів

    Кондитерська імперія Рошен випереджає промислових гігантів

    У 2023 році десять провідних компаній української переробної промисловості продемонстрували вражаюче зростання доходів, які зросли на 23% порівняно з попереднім роком. Загальний дохід цих компаній склав 317,53 млрд грн, згідно з даними Індексу Опендатабота.

    Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

    Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

    Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

    Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

    Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

    Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

    До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

    • Вінницька птахофабрика, де дохід зріс на 30%, досягнувши 39,25 млрд грн, але чистий прибуток знизився на 11%, до 1,05 млрд грн.
    • Катеринопільський елеватор з доходом 22,32 млрд грн, але із збитками в 156 млн грн.

    «Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

    Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

    З рейтингу випали такі компанії як:

    • «Дніпросталь» з доходом 11,9 млрд грн (+10% за рік).
    • «Дельта Вілмар Україна» з доходом 11,06 млрд грн (-6%).
    • Нікопольський завод феросплавів з доходом 9,5 млрд грн (-6%).