Mmakaje

Позначка: російські атаки

  • Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Данська судноплавна компанія Maersk тимчасово призупинила контейнерний сервіс до Чорноморського рибного порту через безпекову ситуацію, що впливає на роботу фідерного оператора. Водночас у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України наголосили, що рішення компанії не означає зупинку роботи морського порту «Чорноморськ», який продовжує функціонувати у штатному режимі.

    У Maersk повідомили, що фідерний оператор більше не може обслуговувати напрямок через Чорноморський рибний порт до окремого повідомлення. У зв’язку з цим судно MEDKON MIRA V.629S, яке мало доставити імпортні контейнери до Чорноморська, буде перенаправлене до румунського порту Констанца. Також до Констанци направлятимуть усі імпортні вантажі, які вже перебувають або очікують відправлення з єгипетського Порт-Саїда.

    Клієнтам, які не погоджуються зі зміною порту призначення, компанія запропонувала скористатися процедурою зміни місця доставки (Change of Destination). Для експортерів із портом навантаження Чорноморськ доступні два варіанти: безкоштовне скасування бронювання або перенесення відвантаження до Констанци зі збереженням чинної ставки морського фрахту для контейнерів, що вже знаходяться в порту.

    У міністерстві підкреслили, що повідомлення Maersk стосується лише терміналу Чорноморського рибного порту, який є окремим портовим оператором, а не державного морського порту «Чорноморськ». За даними відомства, Український морський коридор продовжує працювати, а перевалка вантажів здійснюється у звичайному режимі.

    Maersk відновила регулярний контейнерний сервіс до Чорноморська у червні 2024 року, а вже восени відкрила прямий маршрут між Чорноморськом, Констанцою та Порт-Саїдом. Однак останнім часом безпекова ситуація в регіоні суттєво погіршилася через інтенсивні російські удари по портовій інфраструктурі.

    За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2026 році Росія атакує українські порти в середньому кожні п’ять днів. Внаслідок ракетних і дронових ударів уже пошкоджено 193 об’єкти портової інфраструктури та 25 цивільних суден. Попри це, за підсумками першого півріччя українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Тимчасове рішення Maersk свідчить про те, що безпекові ризики дедалі більше впливають на міжнародну логістику. Водночас українська влада наголошує, що ключові морські маршрути залишаються відкритими, а зміна роботи одного терміналу не означає припинення функціонування всього порту чи Українського морського коридору.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Національна енергетична компанія “Укренерго” повідомила, що у четвер, 25 червня, не планує застосовувати графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для бізнесу. Попри стабільну ситуацію в енергосистемі, українців закликали ощадливо користуватися електроенергією та по можливості переносити використання енергоємних приладів на денний час.

    Про це повідомила пресслужба “Укренерго”.

    За даними компанії, станом на вечір 24 червня енергосистема України зберігає достатній баланс потужності для забезпечення потреб споживачів без застосування аварійних чи планових обмежень.

    “Застосування заходів обмеження споживання не планується. Користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00. Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо у вечірні години”, — наголосили в компанії.

    Енергетики пояснюють, що денний період нині є найбільш сприятливим для споживання завдяки активній роботі сонячних електростанцій. Саме тому громадянам рекомендують у цей проміжок часу вмикати пральні машини, бойлери, кондиціонери та інші потужні електроприлади.

    Водночас ситуація в українській енергосистемі залишається напруженою через постійні російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Протягом останньої доби ворог завдав нових ударів по енергетичних об’єктах у кількох областях України.

    За інформацією “Укренерго”, внаслідок обстрілів та атак безпілотників на ранок 24 червня були зафіксовані нові знеструмлення у Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    На пошкоджених об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики працюють над якнайшвидшим відновленням обладнання та поверненням електропостачання для споживачів.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади продовжують працювати навіть в умовах постійної загрози повторних атак. Відновлення енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових завдань галузі в умовах війни.

    Позитивним фактором для енергосистеми стало зниження рівня споживання електроенергії. За даними “Укренерго”, вранці 24 червня споживання було на 4,2% нижчим, ніж у цей самий час попередньої доби.

    Фахівці пояснюють це сприятливими погодними умовами. Безхмарна погода майже на всій території країни забезпечує ефективну роботу побутових сонячних електростанцій, які дедалі активніше впливають на загальний енергобаланс.

    Сонячна генерація дозволяє частково компенсувати дефіцит потужності в мережі та знижує навантаження на традиційні джерела виробництва електроенергії.

    Водночас енергетики застерігають, що ситуація може оперативно змінюватися залежно від наслідків нових російських атак або аварій на об’єктах інфраструктури.

    Тому українцям рекомендують стежити за офіційними повідомленнями “Укренерго”, операторів систем розподілу та місцевих обленерго.

    У компанії нагадують, що навіть за відсутності графіків відключень важливо зберігати культуру ощадливого споживання електроенергії, особливо у вечірні години, коли навантаження на систему традиційно зростає.

    Протягом останніх місяців енергетична система України регулярно зазнає ударів з боку Росії. Основними цілями ворога залишаються електростанції, підстанції та об’єкти передачі електроенергії.

    Попри це українські енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати стабільну роботу енергосистеми країни.

    Станом на 25 червня підстав для запровадження графіків відключення електроенергії для населення немає. Водночас громадян закликають не перевантажувати мережу у пікові години та за можливості користуватися енергоємною технікою вдень, коли система має найбільший резерв потужності.

  • У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Державній думі Російської Федерації заявили, що будівлі Верховної Ради України та Офіс Президента України нібито не є “центрами ухвалення рішень”, по яких Росія планує завдавати ударів. Таку заяву зробив голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов на тлі чергових погроз Москви щодо можливих масштабних атак по Україні та заяв російського МЗС про “системні удари” у відповідь на дії Києва.

    В інтерв’ю російській “Парламентській газеті” Картаполов фактично спробував пояснити, що саме російська влада вкладає у поняття “центри ухвалення рішень”, яким Кремль регулярно погрожує від початку повномасштабної війни. За словами російського депутата, Верховна Рада України не є стратегічним військовим об’єктом, оскільки народні депутати “не контролюють війська” і “не визначають, куди та коли завдавати ударів”.

    Подібну тезу він озвучив і щодо Офісу президента України. Картаполов заявив, що президент Володимир Зеленський нібито “не з’являється” у будівлі ОП та “сидить у бункері”. За його словами, в офісі президента “два охоронці та п’ять прибиральниць”, тому, як він висловився, “немає сенсу витрачати дорогі боєприпаси на порожнє місце”.

    Такі заяви пролунали на тлі постійних російських інформаційних кампаній, спрямованих на демонстрацію готовності Кремля до ескалації війни та психологічного тиску на українське суспільство. Російські посадовці та пропагандисти вже неодноразово використовували риторику про удари по “центрах ухвалення рішень”, однак у більшості випадків під російські атаки потрапляли житлові будинки, торговельні центри, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Сам Картаполов заявив, що під “центрами ухвалення рішень” Росія має на увазі захищені підземні командні пункти та штаби Збройні сили України, а також окремі структури державного управління. За його словами, йдеться про укріплені об’єкти, які нібито розташовані не в центрі Київ, а в прихованих та спеціально захищених місцях.

    Російський депутат наголосив, що завданням армії РФ є виявлення таких пунктів управління та їхнє знищення за допомогою високоточного озброєння. Він також дав зрозуміти, що Росія не планує відмовлятися від масованих ударів по Україні. За словами Картаполова, атаки триватимуть доти, доки Москва не побачить зміни позиції українського керівництва та готовності Києва “беззастережно прийняти умови” Кремля.

    На запитання журналістів про те, чи може сам Зеленський бути потенційною ціллю для ліквідації, Картаполов відповів, що таке рішення “може визначити лише одна людина” — верховний головнокомандувач РФ Володимир Путін. Ця заява стала ще одним натяком на можливість подальшої ескалації риторики Кремля щодо українського політичного керівництва.

    Водночас в Україні та серед західних партнерів неодноразово наголошували, що заяви Росії про удари по “центрах ухвалення рішень” на практиці часто завершуються атаками по цивільних об’єктах. Під час масованих обстрілів російські ракети та дрони регулярно влучають у житлові квартали, торговельні центри, лікарні, школи та об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Особливо активно подібна риторика почала звучати після українських атак по військових об’єктах у Росії та на окупованих територіях. Кремль дедалі частіше використовує погрози “відповіддю” та “ударами по центрах ухвалення рішень” як елемент тиску та демонстрації готовності до нових етапів ескалації війни.

    Паралельно міжнародні ЗМІ та західні розвідки повідомляють про суттєве посилення заходів безпеки навколо самого Путіна. За даними європейських спецслужб, російський президент останнім часом проводить дедалі більше часу у спеціально обладнаних підземних бункерах, звідки координує військові та державні процеси.

    Причиною такого посилення безпеки, за інформацією медіа, стали побоювання Кремля щодо можливих замахів, внутрішньої дестабілізації та ризиків державного перевороту на тлі затяжної війни, економічних проблем і посилення напруги всередині російських еліт. Після заколоту ПВК Вагнер та конфліктів усередині російського військово-політичного керівництва питання особистої безпеки Путіна, за даними західних джерел, стало одним із ключових пріоритетів Кремля.

    На цьому тлі нові заяви російських чиновників щодо можливих ударів по Україні лише підсилюють напруження навколо безпекової ситуації та ризиків подальшої ескалації війни.

  • На Сумщині двоє чоловіків загинули після вибуху збитого дрона

    На Сумщині двоє чоловіків загинули внаслідок вибуху збитого безпілотника, який вони намагалися самостійно перевезти автомобілем — поліція та влада вкотре застерігають про смертельну небезпеку подібних дій

    У Сумській області стався трагічний інцидент із вибухонебезпечними залишками російського безпілотника. Двоє місцевих мешканців загинули після того, як спробували завантажити збитий дрон у власний автомобіль. Під час цих дій один із елементів безпілотника здетонував, спричинивши потужний вибух.

    Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    За попередньою інформацією, подія сталася вранці у Путивльській громаді. Після однієї з ворожих атак місцеві жителі виявили уламки безпілотного літального апарата. Замість того щоб дочекатися фахівців ДСНС або поліції, чоловіки вирішили самостійно оглянути та перевезти небезпечну знахідку транспортним засобом.

    Під час завантаження деталей дрона в автомобіль стався раптовий вибух. Внаслідок детонації загинули двоє чоловіків віком 45 та 47 років. Отримані травми виявилися несумісними з життям, і постраждалі загинули на місці події.

    На місце інциденту оперативно прибули правоохоронці та вибухотехнічні служби. Обставини трагедії наразі встановлюються, зокрема фахівці з’ясовують, який саме елемент безпілотника здетонував і чи міг він зберігати бойову частину або додаткові вибухові компоненти після збиття.

    Сумська ОВА та рятувальні служби вкотре наголошують, що будь-які уламки безпілотників, ракет чи інших боєприпасів можуть залишатися вкрай небезпечними навіть після ураження засобами протиповітряної оборони. Часто такі об’єкти містять нерозірвані бойові частини, детонатори або елементи самоліквідації, які можуть спрацювати навіть від незначного механічного впливу.

    Голова ОВА Олег Григоров підкреслив, що подібні випадки мають стати застереженням для населення. Він закликав громадян у жодному разі не торкатися підозрілих предметів, не переміщувати їх і не намагатися транспортувати самостійно, адже навіть мінімальний контакт може призвести до вибуху.

    У регіоні нагадують алгоритм дій у разі виявлення небезпечних об’єктів: відійти на безпечну відстань, попередити інших людей, не користуватися поруч мобільними телефонами чи будь-якими засобами, які можуть спричинити детонацію, та негайно повідомити ДСНС або поліцію.

    Удари росіян по Сумщині

    Сумська область залишається одним із найбільш уражених прифронтових регіонів України, де російські війська регулярно застосовують ударні безпілотники, авіаційні бомби та ракети. Через близькість до кордону з РФ область перебуває під постійною загрозою нових атак.

    Лише протягом останніх тижнів у різних громадах Сумщини фіксувалися численні удари дронів-камікадзе. Частину повітряних цілей знищували сили протиповітряної оборони, однак окремі безпілотники все ж досягали цілей, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі, житловим будинкам та енергетичним об’єктам.

    Зокрема, у Роменській громаді внаслідок атак були пошкоджені об’єкти транспортної інфраструктури та житлові будівлі, що призвело до перебоїв з електропостачанням. У Конотопі раніше фіксувалися пожежі після ударів дронів, пошкодження багатоповерхівок та знищення автомобілів.

    Фахівці наголошують, що ситуація в регіоні залишається напруженою, а загроза повторних атак зберігається постійно. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та не ігнорувати сигнали попередження.

  • “Перемир’я” лише на словах: Генштаб повідомив про 147 боїв і масовані атаки РФ по всьому фронту

    “Перемир’я” лише на словах: Генштаб повідомив про 147 боїв і масовані атаки РФ по всьому фронту

    Росія не припинила бойові дії попри оголошене так зване “перемир’я” на 9 травня. За минулу добу на фронті зафіксували 147 бойових зіткнень, а російська армія продовжувала штурми та обстріли практично по всій лінії фронту.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, підбиваючи підсумки першого дня оголошеного Росією режиму тиші.

    Найскладнішою ситуація залишалася на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 28 атак окупантів. Бої тривали поблизу Білицького, Никанорівки, Дорожнього, Новоолександрівки, Родинського, Василівки, Удачного та низки інших населених пунктів.

    На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили ще 27 атак у районах Нового Запоріжжя, Рибного, Цвіткового, Залізничного, Святопетрівки та Чарівного.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках окупанти 30 разів обстрілювали позиції українських військових і населені пункти. Зокрема, зафіксували один удар із реактивних систем залпового вогню. Також там відбулося дві штурмові атаки.

    На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів атакував позиції Сил оборони поблизу Приліпки, Ізбицького, Стариці, Тернової, Петро-Іванівки, Синельникового та Нововасилівки.

    На Куп’янському напрямку російські війська здійснили атаку в бік Куп’янська.

    На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в районах Лимана, Зарічного, Ямполя та Озерного.

    Ще дві атаки відбулися на Слов’янському напрямку — біля Різниківки та у напрямку Рай-Олександрівки.

    На Краматорському напрямку противник атакував поблизу Тихонівки, а на Костянтинівському напрямку українські захисники відбили 11 штурмів у районах Іллінівки, Плещіївки, Русиного Яру та Костянтинівки.

    Також п’ять атак росіяни провели на Олександрівському напрямку у бік Олександрограда, Січневого, Вороного та Соснівки.

    Водночас на Оріхівському та Придніпровському напрямках активних штурмових дій не зафіксували. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань РФ також не виявили.

    У Генштабі повідомили, що за добу російська армія втратила ще 840 військових убитими та пораненими. Також українські сили знищили:

    • три бойові броньовані машини;
    • 75 артилерійських систем;
    • дві РСЗВ;
    • два засоби ППО;
    • 11 наземних роботизованих комплексів;
    • 1489 безпілотників;
    • 227 одиниць автомобільної техніки;
    • три одиниці спецтехніки.

    Крім того, у ніч проти 10 травня Росія знову атакувала Україну дронами. Окупанти запустили 27 ударних безпілотників та дронів-імітаторів типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” і “Пародія”.

    Сили протиповітряної оборони України заявили, що всі ворожі цілі були знищені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби. Попередньо, влучань не зафіксовано.

    Таким чином, попри заяви Кремля про “перемир’я”, бойові дії на фронті фактично не припинялися, а російські війська продовжували штурми, обстріли та атаки дронами.

  • З Білорусі в Україну залетів невідомий повітряний об’єкт — Демченко

    З Білорусі в Україну залетів невідомий повітряний об’єкт — Демченко

    У ніч на 2 травня з території Білорусі в повітряний простір України зайшов невідомий повітряний об’єкт — повітряна куля, яку українські військові розглядають як технічний засіб, що може бути пов’язаний із підтримкою російських повітряних атак. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За попередніми даними, об’єкт був зафіксований на тлі масованої атаки російських безпілотників. Після аналізу його ідентифікували як повітряну кулю, яка, ймовірно, виконує функцію ретранслятора сигналу для повітряних засобів ураження.

    У ДПСУ пояснюють, що подібні повітряні системи можуть використовуватися як допоміжний елемент для забезпечення зв’язку або навігації дронів та інших літальних апаратів. Зокрема, ретрансляційні платформи в повітрі дозволяють збільшувати дальність роботи безпілотних систем і стабільність їхнього управління.

    Водночас точні технічні характеристики виявленої кулі, її походження та спосіб запуску наразі встановлюються. Українські служби не розкривають деталей з міркувань безпеки та оперативної роботи.

    Речник ДПСУ наголосив, що будь-які об’єкти, які заходять із території Білорусі, розглядаються як потенційні елементи загрозливої активності, навіть якщо їхній прямий військовий характер одразу не підтверджений.

    Інцидент стався одночасно з черговою масованою атакою російських ударних безпілотників по території України. Саме в цей період у соцмережах також з’являлися повідомлення про незвичну активність у повітряному просторі поблизу північного кордону.

    За словами Демченка, ситуація вздовж кордону з Білоруссю залишається контрольованою, але напруженою. Українські підрозділи постійно моніторять повітряний простір і фіксують будь-які потенційні загрози.

    «Загроза з цього напрямку ніколи не зникає. Ми не можемо розкривати всі деталі, але маємо бути готовими до різних сценаріїв, включно з провокаціями», — зазначив він.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв про «специфічну активність» на кордоні з Білоруссю, не розкриваючи деталей, але підкреслюючи, що українські сили оборони уважно стежать за ситуацією та готові реагувати на будь-які зміни.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко раніше припускав, що з білоруського напрямку можуть відбуватися лише обмежені провокаційні дії без ознак масштабної ескалації, однак наголошував на необхідності постійного контролю.

    Білорусь залишається важливим фактором у системі регіональної безпеки через її політичну та військову взаємодію з росією. Українська сторона неодноразово заявляла, що розглядає північний напрямок як потенційно небезпечний через можливе використання його для логістики або технічної підтримки атак.

    У цьому контексті навіть поодинокі інциденти, такі як поява невідомих повітряних об’єктів, викликають підвищену увагу військових структур.

    Наразі українські спеціалісти продовжують аналіз маршруту руху повітряної кулі, її технічних параметрів та можливого призначення. Також перевіряється, чи пов’язаний цей інцидент із ширшими атаками безпілотників у той самий період.

    Офіційні висновки щодо походження об’єкта ще не оприлюднені.

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.

  • Зеленський: ракети ППО в Україні можуть закінчитись «будь-якого тижня»

    Зеленський: ракети ППО в Україні можуть закінчитись «будь-якого тижня»

    Запаси ракет для систем протиповітряної оборони, які Україна отримує від західних партнерів, залишаються критично обмеженими і можуть бути вичерпані «будь-якого тижня» залежно від інтенсивності російських атак. Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю нідерландській програмі Buitenhof.

    За словами глави держави, ситуація з ракетами ППО є нестабільною, оскільки їх витрати напряму залежать від масштабу та частоти повітряних атак з боку Росії. Він підкреслив, що інтенсивні обстріли можуть швидко виснажувати наявні запаси, навіть попри регулярні поставки від союзників.

    «Вони можуть закінчитися будь-якого тижня. Це залежить від того, наскільки масована атака, щоденна атака або атака вдень, вночі та вранці», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що система протиповітряної оборони України працює в умовах постійного бойового навантаження. Через регулярні ракетні та дронові удари ракети ППО використовуються щоденно, що не дозволяє накопичувати значні стратегічні резерви.

    Зеленський зазначив, що Україна фактично перебуває у режимі постійного «витратного захисту», коли кожна масштабна атака одразу зменшує доступні запаси перехоплювачів.

    Він додав, що постачання від партнерів триває, однак вони надходять поступово, що ускладнює формування достатнього запасу для довгострокової стабільності.

    Окремо президент підкреслив, що питання протиповітряної оборони є одним із головних пріоритетів у його міжнародних контактах. За його словами, він щодня займається пошуком нових систем і ракет, оскільки від цього безпосередньо залежить захист українських міст.

    Зеленський пов’язав частину своїх закордонних поїздок із необхідністю посилення ППО, наголошуючи, що дипломатія сьогодні значною мірою зосереджена саме на оборонних питаннях.

    Президент окремо звернув увагу на нестачу антибалістичних систем, зокрема комплексів Patriot, які відіграють ключову роль у захисті від балістичних ракет.

    За його словами, Україна має певні технологічні рішення для боротьби з дронами та крилатими ракетами, однак систем, здатних ефективно перехоплювати балістичні загрози, недостатньо.

    Він підкреслив, що саме ці системи є найбільш дефіцитними та водночас найбільш критичними для оборони великих міст та стратегічної інфраструктури.

    Зеленський також опосередковано пов’язав потребу в ППО із захистом енергетичної системи України. Через регулярні удари Росії по енергетичних об’єктах навантаження на систему протиповітряної оборони зростає, особливо в періоди масованих атак.

    Україна змушена використовувати ракети ППО не лише для захисту військових об’єктів, а й для запобігання руйнуванню критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність країни.

    Президент підтвердив, що Україна поступово рухається до створення власних систем протиповітряної оборони. Це визначено як стратегічний напрямок, спрямований на зменшення залежності від зовнішніх постачань у майбутньому.

    Водночас Зеленський визнав, що повноцінне розгортання власного виробництва потребує часу, інвестицій та технологічної співпраці з міжнародними партнерами.

    Україна розглядає можливість спільних проєктів з європейськими країнами, які можуть допомогти прискорити розвиток відповідних технологій.

    На тлі дефіциту озброєнь Україна активно розвиває інноваційні оборонні технології. Зокрема, впроваджується єдина наземна станція для керування оптоволоконними дронами, яка має підвищити ефективність бойового застосування безпілотників.

    Також повідомлялося про випадки, коли російські дрони типу «Шахед» були знищені за допомогою приватних систем ППО, що свідчить про появу нових гравців у сфері оборонних технологій.

    Питання постачання ППО Україні залишається частиною ширшої міжнародної дискусії про розподіл оборонних ресурсів. На тлі одночасних глобальних криз країни-партнери змушені балансувати між різними напрямами підтримки.

    Україна наполягає, що її потреби залишаються невідкладними, оскільки щоденні повітряні атаки становлять пряму загрозу життю цивільного населення та стабільності держави.

    Заява Володимира Зеленського вкотре підкреслює критичну залежність України від стабільних поставок ракет для систем ППО та високий рівень їх витрат унаслідок постійних російських атак. На тлі обмежених запасів і складної міжнародної логістики Київ одночасно розвиває власні оборонні технології та посилює дипломатичні зусилля для забезпечення безперервної підтримки союзників.

  • Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Росія продовжує нарощувати дальність застосування безпілотних літальних апаратів, що дедалі чіткіше демонструє нагальну потребу України у традиційних системах протиповітряної оборони. Про це йдеться в аналітичному огляді Інституту вивчення війни.

    Аналітики звернули увагу на відео російського підрозділу «Рубікон», оприлюднене 29 грудня. На ньому зафіксовані атаки безпілотниками по українських повітряних цілях у глибокому тилу. Зокрема, російські дрони намагалися уразити гелікоптер Мі-24 у Полтавській області, приблизно за 50 кілометрів від державного кордону з Росією, а також транспортний літак Ан-26 на території міжнародного аеропорту Миколаєва, що розташований за 60 кілометрів від окупованої Кінбурнської коси.

    Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

    У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

    Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

    Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

    На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.