Позначка: російський олігарх

  • «Загадкова смерть викривачки»: у США знайшли мертвою дослідницю Еллісон Герріеро, яка розкрила зв’язки експосадовця ФБР із Дерипаскою

    «Загадкова смерть викривачки»: у США знайшли мертвою дослідницю Еллісон Герріеро, яка розкрила зв’язки експосадовця ФБР із Дерипаскою

    Правоохоронні органи США розслідують обставини раптової смерті 52-річної дослідниці у сфері безпеки та викривачки Еллісон Герріеро. Її тіло виявили у власному будинку в місті Бойнтон-Біч (штат Флорида). Офіційну причину смерті наразі не оголошено — поліція чекає на висновки судово-медичної експертизи.

    Ключові деталі та резонансний контекст

    • Роль у гучному скандалі: Свідчення та матеріали Герріеро стали вирішальними у розкритті протиправної діяльності колишнього очільника контррозвідки ФБР у Нью-Йорку Чарльза Макгонігала. Пізніше Макгонігал визнав провину у змові та таємній роботі на підсанкційного російського олігарха Олега Дерипаску.
    • Серія дописів за кілька годин до смерті: Напередодні загибелі Герріеро опублікувала в соцмережі X близько 75 дописів та відео. У них вона жорстко критикувала ФБР, конгресмена Джима Джордана, Макгонігала та звинувачувала посадовців у приховуванні масштабної корупції.
    • Версії та первинні дані: Поліція Бойнтон-Біч зазначає, що під час первинного огляду місця події явних ознак насильницької смерті виявлено не було, проте справа залишається відкритою до завершення експертиз. Батько дослідниці заперечує версію суїциду, припускаючи раптове погіршення стану здоров’я чи нещасний випадок.
    • Професійний статус: Попри проблеми зі здоров’ям у минулі роки, останнім часом Герріеро активно працювала аналітиком і розслідувачем у сфері безпеки та співпрацювала з Guidepost Solutions і політичними консультантами.

    З останніх публікацій Еллісон Герріеро у соцмережі X перед загибеллю:

    «Я завжди казала, що моя мета в житті — стати ще більшим клопотом для ФБР. Якщо я помру, залишившись для них більшим головним болем, ніж будь-хто інший, то нарешті зможу спочивати з миром. Серйозно».

  • Печерський райсуд блокує кримінальні провадження проти російського бізнесу

    Печерський райсуд блокує кримінальні провадження проти російського бізнесу

    Один із найвпливовіших і найбільш престижних судів столиці — Печерський районний суд Києва — опинився в центрі гучного скандалу. Замість того, щоб забезпечувати законність і сприяти слідству, він фактично став інструментом прикриття діяльності бізнесменів із російським корінням, які роками будують свої імперії в Україні, уникаючи відповідальності.

    Справи Вагіфа Алієва

    Серед ключових фігурантів — відомий девелопер Вагіф Алієв. Його компанії зводять масштабні торгові центри на землях із порушенням цільового призначення. Так, у Дарницькому районі столиці планують будівництво ТРЦ PozniakyMall на ділянці понад 3 гектари, яка мала використовуватися для об’єктів дорожнього сервісу. Спершу орендарем виступала компанія «Енергопласт», власником якої був сам Алієв, а після березня 2023 року — його донька Марина Дорохіна. Це класична схема уникнення санкцій і контролю.

    Попри факти податкових махінацій та фіктивних фінансових операцій, судді Печерського райсуду відмовляють у відкритті проваджень. Зокрема, слідчий суддя Ільєва Т.Г. відмовилася зобов’язати Національну поліцію внести відомості до ЄРДР (справа №757/35024/25-к).

    Алієв роками зберігає контроль над компаніями «ТРЦ Лавина», «Інвестбуд Гарант», «Мандарин Плаза», які використовували схеми з випуском фіктивних облігацій, щоб мінімізувати податки. Його бізнес-імперія залишається впливовою навіть після початку повномасштабної війни.

    Справи Євгена Сотніченка

    Інший приклад — громадянин РФ Євген Сотніченко. Попри визнання його українського паспорта недійсним у 2022 році, він зумів офіційно служити у ЗСУ, отримати нагороди й навіть іменний пістолет від РНБО. За цим прикриттям він розгорнув масштабну тіньову мережу криптообмінників під брендом C1K, яка займається відмиванням грошей, незаконним обігом криптовалюти та фінансуванням терористичних угруповань “ДНР/ЛНР”.

    Обіг такої мережі сягає до 5 мільйонів доларів на місяць, прибуток із комісій — сотні тисяч доларів. Кошти легалізуються через банківські картки та дроп-сервіси й виводяться за кордон, зокрема до Росії. Робота відбувається без ліцензії НБУ та під “дахом” корумпованих співробітників СБУ, БЕБ, податкової й поліції. За інформацією джерел, щомісячні хабарі силовикам становлять близько 15 тисяч доларів.

    Попри численні докази, суддя Печерського райсуду Григоренко І.В. відмовилася зобов’язати БЕБ внести відомості до ЄРДР (справа №757/30475/25-к).

    Такі рішення демонструють системну бездіяльність Печерського суду. Очевидні факти порушень залишаються без реакції, а впливові бізнесмени — безкарними. Це підриває довіру до судової системи, послаблює роботу антикорупційних органів та створює загрозу для національної безпеки.

    Фактично Печерський суд сьогодні перетворився на механізм захисту інтересів тіньових гравців із російським корінням, замість того, щоб бути гарантом справедливості.

  • Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

    Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

    Максим Кріппа, компанії якого масово скуповують нерухомість та медіа активи в Україні, робить відчайдушні спроби пояснити українцям походження “своїх” капіталів.

    Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха  Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

    Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує  Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

    Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

    Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю  Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

    Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

    Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

    Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

    За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

    На початку 2010-х Максим Кріппа  отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

    Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.