Позначка: рух

  • Вчені пояснили, як мінімальна активність знижує ризик смертності

    Вчені пояснили, як мінімальна активність знижує ризик смертності

    Навіть мінімальні зміни у щоденній активності можуть мати відчутний вплив на тривалість життя. До такого висновку дійшли автори масштабного міжнародного дослідження, яке охопило понад 135 тисяч людей із Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Про результати роботи повідомило видання The Guardian.

    Дослідження провели науковці з Норвезької школи спортивних наук. Вони встановили, що додаткові п’ять хвилин фізичної активності помірної інтенсивності на день, зокрема швидкої ходьби, можуть знизити ризик передчасної смертності приблизно на 10%. Водночас скорочення сидячого способу життя лише на пів години щодня асоціюється зі зменшенням цього ризику ще на 7%.

    Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

    Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

    Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

    Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

    Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.

  • Масовані удари РФ по Укрзалізниці

    Масовані удари РФ по Укрзалізниці

    У ніч на 2 жовтня Росія завдала ударів по залізничній інфраструктурі України. Постраждали депо “Укрзалізниці” в Одесі та об’єкти на півночі країни, зокрема в Конотопі. Внаслідок цього продовжуються значні затримки потягів, деякі рейси спізнюються більш ніж на 4 години.

    Про нові удари повідомив віцепрем’єр із відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. За даними УЗ, в Одесі внаслідок атаки депо отримав осколкове поранення машиніст поїзда, йому надається необхідна медична допомога. У Конотопі та інших громадах півночі країни потяги зупинялися на безпечній відстані від зон уражень.

    Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

    Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

    У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.