Позначка: С-400

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    У ніч проти 24 вересня Росія провела нову масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістичні ракети різних типів та 282 безпілотники. Основними напрямками удару Повітряні сили назвали Київщину та Одещину. Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знищення або подавлення 227 повітряних цілей.

    За даними Повітряних сил, російські війська застосували протикорабельні ракети «Циркон» із районів Курської, Ростовської та Орловської областей РФ, а також балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 у режимі удару по наземних цілях та північнокорейські KN-23 із Курської та Брянської областей.

    Окремою складовою атаки стали 282 ударні й допоміжні безпілотники. Йдеться про Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Запуски здійснювалися з Орла, Міллерового, Шаталового, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Гвардійського і Чауди в Криму та з акваторії Азовського моря.

    За попередніми результатами бойової роботи ППО, до восьмої ранку вдалося збити або подавити чотири ракети «Циркон», три балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-400/KN-23, одну «Бандероль»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Близько першої години ночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістики, після чого в столиці пролунало кілька серій потужних вибухів. Тривога поширилася на більшість областей України. Близько 02:27 у Києві оголосили відбій.

    Станом на ранок відомо щонайменше про одного загиблого та двох поранених у столиці. За даними КМВА, загинув 65-річний чоловік. Двох постраждалих госпіталізували.

    У Дніпровському районі уламки впали у двір приватного будинку, частково зруйнувавши споруду. Також пошкодження фіксували у дворах 16-поверхового житлового будинку та на території адміністративної будівлі. Перші повідомлення міської влади не виключали, що під завалами приватного будинку могли перебувати люди.

    У Подільському районі уламки впали на автомобільну парковку біля медичного закладу — там загорілися автомобілі. Ще одне падіння уламків зафіксували на території нежитлової забудови. У Солом’янському районі уламки також впали в нежитловій зоні.

    Ця атака стала для Києва вже другою важкою за дві доби. Лише днем раніше, 23 вересня, внаслідок російської атаки у столиці загинули двоє людей, ще 22 постраждали. Шістнадцять із них станом на 13:00 перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Ще одним основним напрямком удару стала Одеса. У місті внаслідок нічної атаки пошкоджено медичний та освітній заклади, а також житлові будинки. За повідомленням керівника Одеської МВА Сергія Лисака, після ударів у місті почали розгортати оперативні штаби для допомоги мешканцям.

    Зокрема, повідомлялося про пошкодження даху та частини верхнього поверху медичного закладу. Вибуховою хвилею пошкодило вікна в прилеглих житлових будинках та одному з навчальних закладів. Інформація про масштаби руйнувань протягом ранку уточнюється.

    Особливістю нічної атаки стало масоване комбінування різних типів засобів ураження. Росія одночасно використовувала швидкі балістичні цілі, «Циркони», звичайні та реактивні Shahed, інші ударні безпілотники й дрони-імітатори. Така тактика створює для системи ППО одразу кілька різних завдань, оскільки для перехоплення балістичних ракет та повільніших дронів використовуються різні засоби.

    Попередження про підготовку саме такого удару пролунало ще ввечері 23 вересня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що російські війська готують балістичний обстріл і що відповідні ознаки вже були зафіксовані. Він закликав українців бути особливо уважними найближчими днями.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією чергової масованої атаки. Фактично вже за кілька годин ці попередження матеріалізувалися в одну з найпотужніших повітряних атак останнього часу.

    Важливим є і масштаб застосування «Цирконів». Це високошвидкісні ракети, протидія яким є складним завданням для ППО. За ранковим зведенням Повітряних сил, усі чотири «Циркони», які були враховані у звіті, вдалося збити. Так само українські військові заявили про знищення трьох балістичних ракет.

    Разом із тим самі 227 збитих або подавлених цілей не означають повної відсутності наслідків. Повітряні сили прямо повідомляють про влучання на 13 локаціях, а пошкодження у Києві та Одесі показують, що частині засобів ураження або їхнім уламкам вдалося досягти землі.

    Станом на ранок 24 вересня рятувальні та комунальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані щодо загиблих, постраждалих та остаточного переліку пошкоджених об’єктів можуть змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Головний підсумок ночі наразі виглядає так: Росія застосувала 282 дрони, «Циркони» та балістичні ракети, українська ППО заявила про 227 знешкоджених цілей, однак у Києві є загиблий і поранені, а в Одесі пошкоджено медичну, освітню та житлову інфраструктуру. Основними напрямками удару були Київщина й Одещина.

    Інформація оперативна та продовжує уточнюватися.

  • ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про чергову успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. На початку серпня оператори спецпідрозділу Group 13 завдали удару по елементах російської системи протиповітряної оборони та інфраструктурі безпілотної авіації. За даними розвідки, було уражено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», а також антену управління російськими безпілотниками «Оріон».

    Про результати операції ГУР повідомило, оприлюднивши відео бойової роботи. На кадрах зафіксовано застосування новітніх багатоцільових морських платформ Magura, які виступали носіями FPV-дронів. Саме за допомогою цих безпілотників українські розвідники завдали ударів по російських військових об’єктах на півострові.

    У розвідці зазначили, що під час операції були уражені дві пускові установки С-400 та антена, яка використовувалася для управління російськими ударно-розвідувальними безпілотниками «Оріон». Офіційної інформації про ступінь пошкодження комплексів або їхнє повне знищення наразі не оприлюднено. Також ГУР не розкриває точного місця проведення операції з міркувань безпеки.

    У повідомленні української розвідки наголошується, що орієнтовні втрати російської армії внаслідок цієї операції можуть сягати десятків мільйонів доларів. Така оцінка пов’язана з високою вартістю сучасних засобів протиповітряної оборони та обладнання для керування безпілотними комплексами.

    Особливістю операції стало використання нового підходу до застосування морських безпілотників. Якщо раніше платформи Magura переважно використовувалися як ударні морські дрони проти кораблів або для атак безпосередньо власною бойовою частиною, то цього разу вони виконували роль мобільних платформ для запуску FPV-дронів. Це дозволило значно розширити можливості українських морських безпілотних систем і збільшити дальність ураження наземних цілей.

    Система С-400 «Тріумф» є одним із найсучасніших російських зенітних ракетних комплексів великої дальності. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами, а також безпілотниками. Один дивізіон С-400 складається з кількох пускових установок, радіолокаційних станцій та командного пункту. Саме тому навіть ураження окремих пускових установок може суттєво знизити бойові можливості комплексу до моменту їхньої заміни або ремонту.

    Не менш важливою ціллю стала антена управління безпілотними літальними апаратами «Оріон». Ці російські БпЛА належать до класу середньовисотних ударно-розвідувальних безпілотників тривалого польоту та використовуються для ведення розвідки, коригування артилерійського вогню й нанесення ударів керованими боєприпасами. Пошкодження елементів системи управління може тимчасово обмежити можливості їхнього застосування на окремій ділянці.

    Спецпідрозділ Group 13 уже неодноразово проводив успішні операції проти російських військових об’єктів у Чорному морі та Криму. Саме цей підрозділ став відомим завдяки застосуванню морських дронів Magura проти кораблів Чорноморського флоту РФ, а також завдяки першому в історії знищенню повітряної цілі за допомогою морського безпілотника. За даними ГУР, за три роки діяльності підрозділ уразив понад два десятки російських військових цілей, включаючи кораблі, літаки та вертольоти.

    Це вже не перший успішний удар української розвідки по російських системах протиповітряної оборони у Криму. На початку серпня ГУР повідомляло про ураження двох російських радіолокаційних станцій за допомогою новітніх морських платформ Magura, оснащених FPV-дронами. Такі операції демонструють еволюцію українських безекіпажних морських систем, які дедалі частіше використовуються не лише проти кораблів, а й для високоточних ударів по наземних військових об’єктах.

    Офіційних коментарів Міністерства оборони Росії щодо заяви української розвідки на момент публікації не було. Також російська сторона не підтверджувала інформацію про втрати елементів комплексу С-400 або антени управління безпілотниками.

    Україна систематично завдає ударів по військовій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи півострів як важливий логістичний та військовий плацдарм Росії. Основними цілями таких операцій залишаються системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти, які забезпечують діяльність російських військ на південному напрямку. Остання операція Group 13 свідчить про подальший розвиток тактики застосування морських безпілотних платформ та їх інтеграції з FPV-дронами для ураження високовартісних військових цілей.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    У ніч на 5 серпня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останнього часу, застосувавши проти України 28 ракет різних типів та 115 ударних і безпілотників-імітаторів. Основною ціллю удару стала Київська область. Водночас українські сили протиповітряної оборони знищили майже сотню ворожих дронів, однак перехопити балістичні ракети цього разу не вдалося.

    Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    За даними військових, Росія використала чотири протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс”, запущені з території Курської та Ростовської областей РФ, а також 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400, які були випущені з Брянської та Курської областей.

    Крім ракет, окупанти застосували 115 безпілотників, серед яких ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих БпЛА, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з районів Курська, Міллерового, Орла, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередніми даними станом на 08:30, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 98 ворожих безпілотників різних типів на півночі, сході та півдні країни.

    Водночас Повітряні сили підтвердили влучання російських ракет і 17 ударних безпілотників на 26 різних локаціях. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксовано ще на шести локаціях.

    У військовому командуванні також наголосили, що повітряна атака тривала й після оприлюднення оперативного зведення. У повітряному просторі України залишалися ворожі безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

    Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії значних руйнувань зазнали Київ та Київська область. У столиці зросла кількість постраждалих, а в Київській області, зокрема на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, було виявлено загиблих.

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

  • Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина хоче позбутися російських С-400 заради F-35

    Туреччина розпочала переговори з Росією щодо можливості передачі придбаних раніше зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні. В Анкарі сподіваються, що такий крок допоможе усунути головну перепону для відновлення участі держави у програмі американських винищувачів п’ятого покоління F-35 та відкриє шлях до закупівлі сучасних бойових літаків у США. Водночас у Вашингтоні вже сигналізують, що навіть повна передача російських комплексів іншій державі може не стати достатньою підставою для скасування обмежень, оскільки питання безпеки залишається одним із ключових у відносинах між союзниками по НАТО.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на турецьких посадовців та поінформовані джерела.

    За інформацією агентства, останніми тижнями Туреччина звернулася до Росії з пропозицією погодити передачу комплексів С-400 третій країні. Такий варіант Анкара розглядає як компромісне рішення, яке могло б задовольнити вимоги США та дозволити відновити військово-технічне співробітництво із Вашингтоном.

    Співрозмовники Bloomberg зазначають, що переговори розпочалися напередодні саміту НАТО, який цього тижня проходить в Анкарі. Саме в цей період президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути можливість перегляду санкцій та обмежень, які були запроваджені проти Туреччини через закупівлю російських систем протиповітряної оборони.

    Ці заяви стали важливим політичним сигналом для турецького керівництва, яке вже кілька років намагається знайти спосіб повернутися до програми F-35.

    За словами джерел агентства, нинішня ініціатива не є першою спробою Анкари вирішити проблему.

    Кілька місяців тому президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган навіть висував ідею повернення комплексів С-400 Росії.

    Однак ця пропозиція не знайшла достатньої підтримки ні всередині Туреччини, ні серед російської сторони.

    Після цього турецька влада почала шукати інші варіанти компромісу.

    Одним із них стала пропозиція залишити комплекси С-400 на території Туреччини, але дозволити американським військовим або технічним спеціалістам здійснювати контроль за їхньою експлуатацією.

    В Анкарі вважали, що такий механізм дозволить розвіяти побоювання Вашингтона щодо можливого витоку секретної інформації про американські винищувачі.

    Проте, як повідомляє Bloomberg, американська сторона відкинула й цю пропозицію.

    У Вашингтоні наголосили, що сама присутність російських комплексів на території держави-члена НАТО становить потенційну загрозу для безпеки новітніх американських літаків.

    Основна проблема полягає у можливостях С-400.

    Американські військові та фахівці з безпеки неодноразово заявляли, що російські радари можуть збирати детальну інформацію про характеристики літаків F-35.

    Йдеться насамперед про параметри малопомітності (стелс-технологій), особливості роботи бортових систем, електронного обладнання та радіолокаційний “портрет” винищувача.

    На думку США, навіть потенційне потрапляння таких даних до Росії може поставити під загрозу одну з найважливіших військових програм американського оборонного комплексу.

    Саме тому Конгрес США ще кілька років тому ухвалив жорсткі законодавчі обмеження.

    Відповідно до чинного законодавства Туреччина не може придбати винищувачі F-35 доти, доки володіє російськими комплексами С-400.

    Навіть зараз, коли президент Дональд Трамп заявляє про готовність переглянути санкційну політику щодо Анкари, остаточне рішення значною мірою залежить від позиції американських законодавців.

    За інформацією Bloomberg, цього тижня американські сенатори під час спілкування з журналістами дали зрозуміти, що навіть передача комплексів третій країні автоматично не вирішить проблему.

    Вони наголосили, що Вашингтон має отримати повну впевненість у тому, що російські системи більше жодним чином не становитимуть ризику для американських технологій.

    Таким чином навіть у разі досягнення домовленості з Москвою Туреччина не має гарантій повернення до програми F-35.

    За словами турецьких чиновників, зараз комплекси С-400 фактично не використовуються.

    Попри те, що вони перебувають на озброєнні країни, їх не залучають до бойового чергування.

    Це також є частиною спроб Анкари продемонструвати союзникам по НАТО, що російські системи не інтегровані у національну систему протиповітряної оборони.

    Джерела агентства також повідомили, що питання майбутнього С-400 стало однією з головних тем під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана до Казані.

    Там він провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі Кремль офіційно підтвердив, що сторони обговорювали питання, пов’язані з поставленими Туреччині зенітно-ракетними комплексами.

    Водночас зміст переговорів російська сторона не розкрила.

    Історія із закупівлею С-400 стала одним із найсерйозніших кризових моментів у сучасних відносинах між Туреччиною та США.

    У 2017 році Анкара підписала контракт із Росією на придбання комплексів ППО, незважаючи на численні попередження Вашингтона.

    Перші елементи систем були доставлені до Туреччини у 2019 році.

    Після цього США офіційно виключили Туреччину з міжнародної програми створення винищувача F-35, хоча країна була одним із ключових партнерів проєкту.

    До запровадження санкцій турецькі підприємства виготовляли сотні компонентів для американських літаків, а сама Туреччина планувала закупити понад сто винищувачів нового покоління.

    Окрім виключення з програми F-35, Сполучені Штати застосували до Туреччини санкції відповідно до закону CAATSA, який передбачає обмеження щодо країн, які здійснюють великі оборонні закупівлі у Росії.

    Відтоді Анкара неодноразово заявляла про бажання нормалізувати відносини із Вашингтоном та повернутися до участі у програмі F-35.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому турецьке керівництво побачило нове політичне вікно можливостей.

    Напередодні саміту НАТО американський президент припустив, що може скасувати санкції, введені проти Туреччини, та сприяти укладенню нової оборонної угоди.

    Однак навіть у разі позитивної позиції Білого дому остаточне рішення залежатиме від Конгресу США, який традиційно займає значно жорсткішу позицію щодо військового співробітництва з країнами, які закуповують російське озброєння.

    Експерти зазначають, що нинішні переговори мають набагато ширше значення, ніж проста доля окремої системи ППО.

    Їхній результат може визначити майбутнє оборонного партнерства між Туреччиною та США, вплинути на баланс сил усередині НАТО, а також позначитися на подальших відносинах Анкари з Москвою.

    Якщо сторонам вдасться знайти компроміс, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів останніх років у сфері безпеки.

    Водночас відсутність домовленостей означатиме збереження санкцій, подальше відсторонення Туреччини від програми F-35 та продовження одного з найглибших конфліктів між двома союзниками по Північноатлантичному альянсу.

  • ЗСУ спалили С-400, з якої могли бити по Києву: оприлюднено відео удару

    ЗСУ спалили С-400, з якої могли бити по Києву: оприлюднено відео удару

    Українські оператори Сил безпілотних систем заявили про успішне знищення російського зенітного ракетного комплексу С-400 у Брянській області РФ. За інформацією 413-го полку СБС «Рейд», саме з цього району російські війська регулярно здійснювали пуски балістичних ракет у напрямку Києва та інших українських міст. Відео бойової операції вже оприлюднили військові.

    Про успішне ураження повідомив 413-й полк Сил безпілотних систем «Рейд». За словами військових, оператори безпілотників виявили пускову установку російського зенітного ракетного комплексу С-400, після чого завдали по ній точного удару. Опубліковані кадри демонструють влучання дронів та подальшу потужну пожежу на місці розташування комплексу.

    ЗРК С-400 (росЗМІ)

    У підрозділі зазначили, що Брянська область є одним із районів, звідки російська армія здійснює пуски балістичних ракет по українській столиці. Саме тому знищення такого комплексу, на думку військових, безпосередньо впливає на безпеку цивільного населення України.

    Водночас важливо зазначити, що С-400 «Тріумф» за своїм основним призначенням є зенітним ракетним комплексом великої дальності, створеним для ураження літаків, крилатих і балістичних ракет. Однак під час повномасштабної війни Росія неодноразово застосовувала ракети комплексу С-400 для ударів по наземних цілях в Україні. Саме про таке використання комплексу повідомляли українські військові та міжнародні аналітичні центри.

    За інформацією бійців «Рейду», під час останньої масованої атаки Росії по Україні комплекс перебував у районі, звідки здійснювалися ракетні пуски. У підрозділі наголосили, що успішне ураження установки могло зірвати або ускладнити подальше застосування балістичних засобів ураження проти українських міст.

    Офіційного підтвердження з боку Міністерства оборони Росії щодо втрати комплексу С-400 станом на момент публікації немає. Російська сторона традиційно не коментує або заперечує інформацію про втрати стратегічних систем ППО.

    С-400 «Тріумф» вважається одним із найдорожчих елементів російської протиповітряної оборони. До складу одного дивізіону входять командний пункт, радіолокаційні станції, пускові установки та транспортно-заряджальні машини. Комплекс здатний одночасно супроводжувати десятки повітряних цілей і застосовувати кілька типів ракет залежно від дальності та характеру загрози.

    З початку повномасштабного вторгнення українські Сили оборони неодноразово демонстрували здатність уражати російські системи ППО як на тимчасово окупованих територіях, так і безпосередньо в прикордонних регіонах РФ. Втрата таких комплексів не лише знижує можливості російської протиповітряної оборони, а й відкриває додаткові можливості для роботи українських далекобійних безпілотників.

    Останніми місяцями 413-й полк СБС «Рейд» регулярно повідомляє про успішні удари по військовій інфраструктурі противника. Раніше оператори підрозділу заявляли про ураження локомотивів, які забезпечували військову логістику окупантів у Брянській області, а також інших важливих військових об’єктів.

    Українське командування систематично наголошує, що пріоритетними цілями залишаються засоби протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, логістичні вузли та інші військові об’єкти, які забезпечують російські удари по території України.

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.

  • СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    Служба безпеки України спільно із Силами оборони України заявила про масштабну серію уражень стратегічних об’єктів на території Російської Федерації та в тимчасово окупованому Криму. За даними відомства, під удар потрапили підприємство оборонно-промислового комплексу, ключові нафтові об’єкти Московської області, а також військова інфраструктура аеродрому «Бельбек».

    Про це повідомили у Служба безпеки України, підкресливши, що операції були спрямовані на системне послаблення військового потенціалу Росії, порушення її логістики постачання пального та підрив роботи підприємств, які забезпечують армію РФ озброєнням, електронікою та технікою.

    За інформацією української спецслужби, у Московській області було уражено одразу кілька стратегічно важливих об’єктів. Серед них — завод «Ангстрем», який спеціалізується на виробництві напівпровідників і мікроелектроніки для потреб російського військово-промислового комплексу. Підприємство перебуває під санкціями США через його роль у забезпеченні оборонної промисловості РФ.

    Окрім цього, було уражено Московський нафтопереробний завод, який відіграє ключову роль у забезпеченні паливом транспортної та військової інфраструктури російської столиці та центрального регіону.

    Також під удар потрапили нафтоперекачувальні станції «Сонєчногорська» та «Володарськоє». За оцінками експертів, подібні об’єкти є критично важливими елементами паливної логістики РФ, оскільки забезпечують транспортування нафти до переробних заводів і далі — до систем постачання армії та цивільного сектору.

    Українська сторона наголошує, що ураження таких об’єктів безпосередньо впливає на здатність Росії підтримувати інтенсивні бойові дії, оскільки порушує стабільність постачання пального для військової техніки, авіації та транспортної інфраструктури.

    Окремо СБУ повідомила про ураження військового аеродрому «Бельбек» у тимчасово окупованому Криму, який використовується російською армією як один із ключових вузлів авіаційної та протиповітряної оборони на південному напрямку.

    За даними відомства, на території аеродрому було пошкоджено низку важливих елементів військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про зенітний ракетний комплекс «Панцирь-С2», який використовується для прикриття об’єктів від повітряних атак.

    Також було уражено ангар із радарним обладнанням до комплексу С-400 — однієї з основних систем дальньої протиповітряної оборони Росії.

    Окремо повідомляється про пошкодження системи керування безпілотниками «Оріон» та наземної станції керування БПЛА «Форпост», які використовуються для розвідки та коригування ударів.

    Крім того, за інформацією СБУ, уражено пункт передачі даних «земля-повітря», диспетчерську вишку та один із ангарів на території аеродрому.

    У спецслужбі наголошують, що такі втрати ускладнюють координацію авіаційних операцій російських сил у Криму та зменшують ефективність системи протиповітряної оборони на окупованому півострові.

    У СБУ підкреслили, що операції проти об’єктів у Росії та Криму є частиною системної стратегії, спрямованої на зниження воєнного потенціалу держави-агресора.

    «Такі спецоперації СБУ мають критичне значення для послаблення воєнного потенціалу РФ. Ураження підприємств ВПК, військової інфраструктури та нафтологістики знижує можливості ворога продовжувати війну проти України», — заявив представник відомства Служба безпеки України Євгеній Хмара.

    Він додав, що навіть найбільш захищені регіони Росії, включно з Московською областю, більше не можуть вважатися повністю безпечними для військових і промислових об’єктів.

    У ніч на 17 травня російська столиця та Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. У російських регіонах повідомляли про численні вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі на промислових і паливних об’єктах.

    Перед цим аналогічні інциденти фіксувалися й на території тимчасово окупованого Криму, де російська влада заявляла про роботу ППО та спроби відбиття повітряних атак.

    Згодом Міністерство оборони України підтвердило ураження низки цілей у Московському регіоні, зокрема нафтопереробних підприємств, нафтобаз і об’єктів мікроелектронної промисловості, які, за оцінками української сторони, можуть бути залучені до забезпечення російського військово-промислового комплексу.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по території Росії та окупованих регіонах є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі затяжної війни такі операції стають частиною ширшої стратегії виснаження військово-економічного потенціалу РФ, зокрема через ураження енергетичної інфраструктури, підприємств ВПК та логістичних вузлів, які забезпечують функціонування армії.