Mmakaje

Позначка: санкції проти Ірану

  • Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон навмисно не поспішатиме з укладенням нової ядерної угоди з Іраном, попри те, що переговори між сторонами просуваються «конструктивно».

    За словами американського лідера, нинішній переговорний процес відбувається значно професійніше та організованіше, ніж попередні спроби домовленостей із Тегераном.

    «Я повідомив своїх представників не поспішати з угодою, поки час на нашому боці. Обидві сторони повинні не поспішати та зробити все правильно. Помилок бути не може», — заявив Трамп.

    Президент США наголосив, що санкції та економічна блокада Ірану залишатимуться чинними доти, доки нову угоду не буде остаточно погоджено, підтверджено та підписано.

    Трамп також укотре заявив, що США не дозволять Ірану створити або отримати ядерну зброю.

    «Іран повинен чітко розуміти: їм не дозволять розробляти чи купувати ядерну бомбу», — підкреслив глава Білого дому.

    Окремо Трамп розкритикував ядерну угоду часів адміністрації Барак Обама, назвавши її «прямим шляхом» до появи в Ірану ядерного арсеналу.

    Напередодні американський президент уже заявляв, що масштабна домовленість між Вашингтоном і Тегераном «переважно узгоджена».

    За його словами, до переговорного процесу залучені також Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Пакистан, Туреччина, Єгипет, Йорданія та Бахрейн.

    Одним із ключових елементів майбутньої угоди Трамп назвав відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти та газу.

    Також президент США повідомив, що провів переговори з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньямін Нетаньягу щодо ситуації навколо Ірану.

    Водночас офіційний Тегеран уже заявив, що не погоджувався на обмеження власного контролю над Ормузькою протокою та не обговорював питання ядерних зобов’язань у форматі, який описує Вашингтон.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше анонсував «хороші новини» щодо переговорів, заявивши, що сторони суттєво просунулися у врегулюванні кризи навколо Ормузької протоки.

  • Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум про взаєморозуміння щодо мирної угоди між США та Іраном «здебільшого узгоджений». За його словами, документ передбачає відкриття Ормузької протоки та поступове зниження напруги на Близькому Сході.

    Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Інформацію також поширили Al Jazeera, The New York Times та Clash Report із посиланням на іранське агентство Fars.

    За словами Трампа, він провів серію телефонних переговорів із лідерами мусульманських країн, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну. Також американський президент окремо поспілкувався з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

    «Остаточні аспекти та деталі угоди наразі обговорюються і будуть оголошені найближчим часом. Окрім багатьох інших елементів угоди, буде відкрито Ормузьку протоку», — заявив Трамп.

    За даними медіа, проєкт мирної угоди передбачає припинення бойових дій у регіоні, зокрема деескалацію конфлікту в Лівані. Документ також містить положення про розморожування приблизно 25 мільярдів доларів іранських активів в обмін на стабілізацію безпекової ситуації.

    Крім цього, план нібито передбачає скорочення присутності ВМС США в районі Ормузької протоки та відведення частини американських військ далі від іранських кордонів.

    За інформацією західних медіа, після підписання меморандуму сторони матимуть 30 днів для остаточного погодження параметрів нової ядерної угоди. Паралельно Іран та Оман мають узгодити технічні умови транзиту суден і контролю над судноплавством в Ормузькій протоці.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів у світі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке загострення ситуації навколо протоки традиційно впливає на світові ціни на нафту та міжнародні ринки.

    Водночас у Тегерані вже поставили під сумнів частину заяв Трампа. Іранська сторона назвала неправдивими слова президента США про «повернення до нормального стану» в Ормузькій протоці.

    У Тегерані наголосили, що навіть у разі пожвавлення судноплавства Іран продовжить повністю контролювати протоку, включно з маршрутами руху, дозволами на проходження та графіками суден.

    Крім того, іранська влада заявила, що питання ядерних зобов’язань у нинішніх переговорах нібито не обговорювалося, а частина заяв Трампа розрахована насамперед на внутрішню американську аудиторію.

    Напередодні Трамп також заявляв, що планує зустрітися зі своїми переговірниками, щоб обговорити останню пропозицію Ірану та вирішити, чи будуть США відновлювати активну фазу конфлікту.

    На тлі цих заяв міжнародні ринки уважно стежать за ситуацією в районі Перської затоки. Раніше через загрозу блокування Ормузької протоки та ризики ескалації конфлікту між США та Іраном світові ціни на нафту різко зростали.

  • Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Ірак і Пакистан уклали нові енергетичні домовленості з Іраном щодо постачання нафти та скрапленого природного газу, що свідчить про суттєве посилення ролі Тегерана у регулюванні енергетичних потоків через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

    За даними агентства, нові угоди стали результатом різкого загострення енергетичної ситуації в регіоні Перської затоки, де війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила значні перебої в експортуванні нафти та газу. Регіон, який зазвичай забезпечує близько 20% світових поставок енергоносіїв, опинився в умовах нестабільності, а логістичні маршрути через Ормузьку протоку зазнали суттєвих обмежень.

    Останніми тижнями Сполучені Штати посилили тиск на іранську інфраструктуру, зокрема блокували окремі порти та намагалися обмежити морські поставки. Спочатку Іран погрожував повним перекриттям Ормузької протоки, однак згодом змінив підхід і фактично перетворив її на контрольований транзитний коридор, через який проходять енергетичні вантажі під певними умовами.

    Саме в цих обставинах Ірак і Пакистан опинилися серед країн, які найбільше постраждали від перебоїв у постачанні. Ірак традиційно експортує значну частину нафти через Ормузьку протоку, тому будь-які обмеження руху суден безпосередньо впливають на доходи держави. За словами представника іракського міністерства нафти, Багдад нині активно веде переговори з Тегераном щодо збільшення транзитних обсягів, оскільки доходи від нафти формують приблизно 95% державного бюджету країни, і навіть короткострокові перебої створюють серйозний фінансовий тиск.

    У рамках нових домовленостей, як зазначає Reuters, через протоку вже пройшли два великі іракські танкери, кожен із яких перевозить близько двох мільйонів барелів нафти. Це вважається одним із перших сигналів часткової стабілізації транзиту, але вже в новій конфігурації, де Іран відіграє ключову роль у регулюванні потоків.

    Пакистан, який також опинився під значним тиском через зростання цін на паливо та високий сезонний попит на електроенергію, уклав окрему домовленість щодо постачання скрапленого природного газу. Країна традиційно імпортує великі обсяги СПГ для забезпечення електростанцій і промисловості, а в літній період, коли різко зростає споживання через використання кондиціонування, потреба в енергоресурсах стає критичною.

    За даними джерел, до Пакистану вже прямують два танкери зі СПГ у межах нових угод. До початку конфлікту країна отримувала близько десяти партій СПГ щомісяця, однак нинішні перебої в глобальних ланцюгах постачання змусили Ісламабад шукати альтернативні та швидші механізми забезпечення енергією.

    Важливо, що, за інформацією Reuters, ані Ірак, ані Пакистан не здійснюють прямих фінансових розрахунків із Іраном або структурами Корпусу вартових ісламської революції. Така схема дозволяє сторонам формально уникати санкційних обмежень, які продовжують діяти проти Тегерана з боку США та низки західних країн.

    Окремо зазначається, що Катар, один із найбільших експортерів СПГ у світі, не бере прямої участі в укладених угодах, однак був поінформований про постачання до Пакистану перед відправкою вантажів. Це підкреслює складну багаторівневу систему координації енергетичних потоків у регіоні, де кожен крок узгоджується з урахуванням політичних ризиків.

    На тлі цих подій суттєво змінилася ситуація на світових енергетичних ринках. Через скорочення морського трафіку в Ормузькій протоці, який нині становить лише близько 5% від довоєнного рівня, глобальні поставки нафти та газу зазнали значних затримок. Це призвело до різкого зростання цін: нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 50% від початку конфлікту, а ціни на СПГ у Європі та Азії зросли на 35–50%.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове відновлення транзиту через протоку не гарантує стабілізації ринку, оскільки ключовим фактором залишається політичний контроль над маршрутом. Фактичне посилення ролі Ірану як регулятора енергетичного коридору створює нову геоекономічну реальність, у якій Тегеран може впливати на баланс постачання енергоносіїв у значній частині світу.

    Водночас Іран продовжує наполягати на тому, що контроль над Ормузькою протокою має залишатися за ним і після завершення конфлікту. У Тегерані також вимагають репарацій, скасування санкцій і доступу до заморожених активів як частини будь-якого майбутнього мирного врегулювання.

    Експерти попереджають, що така позиція може ускладнити подальші переговори між США, Іраном та регіональними державами, а також закріпити нову модель енергетичної залежності, де ключові потоки контролюються не лише ринковими механізмами, а й політико-військовим впливом у Перській затоці.

  • NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    Іран зміг зберегти та частково відновити значну частину свого ракетного потенціалу після тривалого військового протистояння зі США, попри заяви адміністрації Дональда Трампа про нібито “повний розгром” іранських збройних сил. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на засекречені оцінки американських розвідувальних служб та поінформованих співрозмовників серед посадовців США.

    За даними розвідки, Іран зберіг приблизно 70% свого довоєнного ракетного арсеналу, включно з мобільними пусковими установками, балістичними та крилатими ракетами. Американські спецслужби вважають, що Тегеран також відновив доступ до більшості ключових ракетних баз і підземних сховищ, що дозволяє країні підтримувати значну частину бойових можливостей навіть після масштабних ударів. Йдеться про 30 із 33 ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки, яка залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів у світі через постачання нафти та скрапленого газу.

    У розвідувальних документах зазначається, що Іран зберіг близько 70% мобільних пускових установок по всій країні, а також приблизно ту саму частку ракетного запасу. Це включає балістичні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в регіоні, та крилаті ракети, призначені для ударів по наземних і морських об’єктах на ближчих відстанях. Окремо американська розвідка оцінює, що Іран відновив доступ до близько 90% своїх підземних ракетних сховищ і пускових комплексів, які зараз класифікуються як частково або повністю боєздатні. Це означає, що в разі нової ескалації країна може досить швидко розгорнути масштабні ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння США викликає ситуація в районі Ормузької протоки, де, за даними розвідки, Іран здатний використовувати як мобільні пускові установки, так і стаціонарні системи з території військових баз. У деяких випадках ракети можуть запускатися безпосередньо з цих об’єктів, що ускладнює їхнє виявлення та знищення. Лише кілька баз уздовж протоки залишаються повністю недоступними для іранських сил, тоді як більшість інфраструктури потенційно може бути знову задіяна.

    Ці висновки суперечать публічним заявам керівництва США. Президент Дональд Трамп та міністр оборони Піт Гегсет неодноразово стверджували, що іранські військові можливості були фактично знищені або повністю нейтралізовані. Однак у Білому домі відкидають нові оцінки розвідки, заявляючи, що будь-які твердження про відновлення іранської армії є дезінформацією або перебільшенням, а сам Трамп раніше називав подібні припущення політично вмотивованими та неприйнятними.

    За даними джерел The New York Times, часткове збереження іранського потенціалу пов’язане з тактикою, яку використовували США під час ударів. Через обмежені запаси спеціальних протибункерних боєприпасів американські військові часто не знищували об’єкти повністю, а лише блокували входи до підземних комплексів. Це дозволило Ірану зберегти частину ракет і обладнання всередині захищених сховищ та поступово відновлювати їхню боєздатність.

    Водночас війна вже призвела до суттєвого виснаження американських арсеналів. За попередніми оцінками Пентагону, загальні витрати на конфлікт із Іраном становлять близько 29 мільярдів доларів. США використали приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що перевищує річні темпи виробництва окремих видів озброєнь і створює довгострокове навантаження на оборонну промисловість.

    Аналітики попереджають, що навіть за часткового відновлення іранського ракетного потенціалу ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною. Ормузька протока залишається ключовою точкою ризику для світової економіки, адже будь-яке загострення там може призвести до різкого зростання цін на нафту та порушення глобальних ланцюгів постачання. Розбіжності між розвідувальними оцінками та політичними заявами у Вашингтоні, за словами експертів, можуть ускладнити формування єдиної стратегії США щодо Ірану та підвищують ризик подальшої ескалації конфлікту.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.

  • Трамп жорстко відкинув умови Ірану

    Трамп жорстко відкинув умови Ірану

    Президент США Donald Trump жорстко розкритикував відповідь Ірану на американські пропозиції щодо припинення війни та фактично поставив під сумнів подальшу долю переговорного процесу між Вашингтоном і Тегераном. Американський лідер назвав позицію Ірану «абсолютно неприйнятною», а його коментарі вже спричинили нову хвилю напруження на Близькому Сході та занепокоєння серед міжнародних партнерів США.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на телефонну розмову з Трампом, а також низка американських і близькосхідних медіа. За даними журналістів, адміністрація США очікувала офіційну відповідь Ірану близько десяти днів. У Білому домі сподівалися, що Тегеран погодиться на частину умов Вашингтона або хоча б продемонструє готовність до компромісу. Однак після ознайомлення з документом Трамп публічно продемонстрував своє невдоволення.

    «Мені не подобається їхній лист. Він є недоречним. Мені не подобається їхня відповідь», — заявив президент США в коментарі Axios. Пізніше він повторив свою позицію у власній соцмережі Truth Social, де написав: «Я щойно прочитав відповідь так званих “представників” Ірану. Мені вона не подобається — це абсолютно неприйнятно».

    Американський президент також звинуватив Іран у багаторічній агресивній політиці на Близькому Сході. За словами Трампа, Тегеран «протягом 47 років атакував багато країн», натякаючи на діяльність іранських проксі-груп у Сирії, Лівані, Іраку та Ємені, а також на регулярні конфлікти навколо Ормузької протоки.

    За інформацією іранських державних ЗМІ, відповідь Тегерана зосереджувалася насамперед на гарантіях припинення війни та недопущенні нової ескалації після можливого підписання угоди. У документі, як стверджують іранські медіа, містяться вимоги про негайне припинення бойових дій на всіх фронтах, скасування американських санкцій та забезпечення іранського контролю над Ормузькою протокою — одним із найважливіших морських маршрутів у світі, через який транспортується значна частина глобального експорту нафти.

    Тегеран також наполягав на негайному припиненні морської блокади з боку США після підписання меморандуму про взаєморозуміння. Крім того, Іран вимагав розморожування своїх заморожених активів та скасування нафтових санкцій уже під час перших 30 днів переговорного процесу. Саме ці вимоги, за даними американських медіа, викликали найбільше роздратування у Вашингтоні.

    Журналісти Axios зазначають, що умови, озвучені Іраном, виявилися значно жорсткішими, ніж очікували американські перемовники. Особливе занепокоєння у США викликало те, що у відповіді Тегерана майже не було конкретики щодо ядерної програми країни. Американська сторона наполягала на обмеженні збагачення урану, посиленні міжнародного контролю та частковому демонтажі ядерної інфраструктури Ірану, однак у документі Тегерана ці питання або не згадувалися, або були сформульовані максимально розмито.

    За інформацією західних медіа, Вашингтон просував 14-пунктний проєкт угоди, який передбачав поступове зняття санкцій в обмін на суттєві поступки Ірану у сфері ядерної програми та регіональної безпеки. Проте Тегеран фактично відкинув вимоги щодо демонтажу частини своїх ядерних об’єктів та наполіг на тому, що будь-які переговори мають відбуватися виключно з урахуванням «прав іранського народу».

    Іранські державні медіа також процитували джерело, близьке до переговорного процесу, яке заявило, що «ніхто в Ірані не пише пропозицій, щоб догодити Трампу». За словами співрозмовника, переговорна команда Ірану повинна керуватися лише національними інтересами країни, а не очікуваннями Вашингтона.

    На цьому тлі ситуація у регіоні залишається надзвичайно напруженою. Напередодні військово-морські сили Islamic Revolutionary Guard Corps попередили, що будь-яка атака на іранські нафтові танкери або торговельні судна отримає «масовану відповідь» по американських військових базах та кораблях у регіоні. У заяві КВІР також йшлося про готовність Ірану завдати ударів навіть попри чинне хитке перемир’я.

    Такі заяви викликали нові побоювання щодо можливого масштабного конфлікту в районі Перської затоки. Особливу увагу міжнародна спільнота приділяє ситуації навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Будь-яке загострення у цьому районі може серйозно вплинути на глобальні енергетичні ринки та спричинити різке зростання цін на нафту.

    Після заяв Трампа міжнародні трейдери вже почали реагувати на ризики нової ескалації. Світові ціни на нафту продемонстрували зростання через побоювання, що переговори між США та Іраном можуть остаточно провалитися, а військове протистояння — відновитися з новою силою.

    Водночас дипломатичні контакти між сторонами поки не припинені. За інформацією американських медіа, спеціальний посланець США Стів Віткофф та держсекретар Марко Рубіоo провели переговори у Маямі з прем’єр-міністром Катару Мохаммедом Бінем Абдулрахманом Бінем Яссімом аль Тані. Катар останніми місяцями виступає одним із ключових посередників у переговорах між Вашингтоном і Тегераном.

    Окрім цього, американські та близькосхідні медіа повідомляють, що вже найближчим часом новий раунд переговорів між США та Іраном може відбутися в Ісламабаді за участі пакистанських посередників. Саме через Пакистан Іран наприкінці квітня передавав оновлені пропозиції Вашингтону.

    Нагадаємо, ще 1 травня Білий дім офіційно повідомив Конгрес США, що активна фаза бойових дій проти Ірану «завершилася», хоча американські військові сили продовжують залишатися у регіоні. Попри це, вже через кілька днів стало зрозуміло, що ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Сам Трамп наразі не відповів прямо, чи готовий він продовжувати дипломатичний процес, чи адміністрація США почне розглядати більш жорсткі сценарії, включно з військовим тиском. Водночас американські медіа повідомляють, що у Вашингтоні вже обговорюють можливі кроки на випадок остаточного зриву переговорів. Серед варіантів називають посилення санкцій, збільшення військової присутності США у регіоні та нові обмеження щодо іранського нафтового експорту.

    Аналітики зазначають, що нинішній етап переговорів може стати одним із найскладніших за останні роки. Обидві сторони демонструють жорстку позицію, а взаємна недовіра після багаторічного конфлікту лише посилює ризики нової ескалації. У разі провалу дипломатичних зусиль ситуація на Близькому Сході може знову перейти у фазу відкритого військового протистояння, що матиме наслідки далеко за межами регіону.

  • Іран змінює позицію в переговорах зі США: нові умови Тегерана

    Іран змінює позицію в переговорах зі США: нові умови Тегерана

    Іран заявив про готовність суттєво скоригувати свою позицію в переговорах зі Сполученими Штатами, зокрема погодившись обговорювати власну ядерну програму в ширшому дипломатичному форматі. Про це повідомляє Al Arabiya з посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин, і ця інформація вже стала одним із головних сигналів про можливу зміну динаміки у багаторічному протистоянні між Тегераном і Вашингтоном.

    За словами співрозмовників видання, Іран нібито відмовляється від частини своїх попередніх жорстких вимог, які раніше фактично гальмували будь-який прогрес у діалозі. Йдеться про те, що Тегеран готовий обговорювати обмеження рівня збагачення урану до 3,5 відсотка, що відповідає параметрам, які свого часу фігурували в ядерних домовленостях міжнародного формату. Крім того, іранська сторона, за даними джерел, погоджується поступово скорочувати запаси вже збагаченого урану, що може розглядатися як крок до зниження ризиків ескалації навколо ядерної програми країни.

    Окремо в оновлених пропозиціях Ірану згадується тема регіональної безпеки та стратегічних морських маршрутів. Джерела стверджують, що Тегеран висловлює готовність до поетапного перегляду режиму функціонування Ормузької протоки в межах потенційної угоди, яка могла б передбачати взаємні поступки. У публічному просторі ця протока має критичне значення для світових постачань нафти, і будь-які заяви щодо її роботи одразу привертають увагу глобальних ринків і великих держав.

    Водночас Іран, за інформацією Al Arabiya, переглянув і свою позицію щодо військової присутності США в регіоні. Якщо раніше Тегеран наполягав на повному виведенні американських сил із Близького Сходу як передумові будь-якої угоди, то тепер від цієї вимоги фактично відмовляються. Натомість іранська дипломатія, як стверджується, намагається змістити акцент на стримування подальшого нарощування американської військової присутності поблизу своїх кордонів та отримання міжнародних гарантій безпеки, які б унеможливили силовий сценарій у майбутньому.

    Ця інформація з’являється на тлі активізації дипломатичних контактів і взаємних сигналів між сторонами. Раніше повідомлялося, що Іран передав Сполученим Штатам альтернативний варіант домовленостей, який передбачав інші підходи до врегулювання напруги, зокрема щодо морської безпеки та економічних обмежень. Тоді йшлося про ідею взаємного зняття бар’єрів у районі Ормузької протоки, однак без включення ядерної програми до ключових переговорних пунктів, що одразу викликало скепсис у Вашингтоні.

    Після появи цих сигналів президент США Дональд Трамп у коментарі для журналістів заявив, що не може оцінити пропозиції до їхнього повного вивчення, але висловив сумнів щодо того, чи відповідають вони американським умовам. Тим часом у медіа з’являються повідомлення про те, що американська сторона вже передала відповідь Ірану, і тепер у Тегерані аналізують її зміст перед формуванням подальшої позиції.

    Паралельно дипломатичний трек залишається активним і на європейському рівні. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль провів телефонну розмову з іранським колегою Аббасом Арагчі, під час якої, як повідомляється, наголошувалося на необхідності запобігання появі ядерної зброї в Ірану та важливості забезпечення стабільності в регіональних морських маршрутах, включно з Ормузькою протокою.

    Фактично нинішній етап переговорної динаміки відбувається на тлі багаторічного загострення навколо іранської ядерної програми після виходу США з ядерної угоди 2015 року та поступового згортання її ключових механізмів. Відтоді спроби повернути сторони до повноцінного виконання домовленостей неодноразово зривалися, а рівень напруги періодично зростав через санкційний тиск, військові інциденти та політичні заяви.

    Аналітики зазначають, що нинішні сигнали з боку Ірану можуть свідчити про прагнення знайти компроміс на тлі економічного тиску та складної регіональної ситуації, однак підкреслюють, що реальний прогрес залежатиме від взаємних кроків обох сторін і готовності Вашингтона та Тегерана перейти від заяв до конкретних юридично закріплених домовленостей. Поки що ж обидві сторони продовжують обмін сигналами, які можуть або наблизити нову угоду, або знову відкласти її на невизначений термін.