Mmakaje

Позначка: САП

  • САП просить конфіскувати активи Євгена Жука, начальника відділу Нацполіції

    САП просить конфіскувати активи Євгена Жука, начальника відділу Нацполіції

    Антикорупційна прокуратура України ініціює процедуру конфіскації майна Євгена Жука, керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції, зазначаючи, що його активи є необґрунтованими. Ця інформація стала відомою в контексті звернення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка вирішила розпочати правові процедури щодо майна високопосадовця.

    Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

    15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

    «Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.

  • Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

    Розслідування щодо суддів Київського апеляційного суду завершено

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) після 19 вересня скерує до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох суддів Київського апеляційного суду – Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В’ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи – які підозрюються у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів.

    За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

    Деталі справи

    НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

    Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

    Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

    Розслідування завершено

    НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

  • Збагачення під час війни стало звичкою для Слуг Народу

    Збагачення під час війни стало звичкою для Слуг Народу

    На Сумщині детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомили про підозру депутату від Слуги народу, який є членом парламентського комітету з бюджету, Миколі Задорожньому.

    Він був звинувачений у вимаганні хабара у розмірі 3,4 мільйона гривень за те, щоб не заважати при проведенні ремонтних робіт на водогоні в Охтирському районі.

    Миколу Задорожнього вже виключено з очолюваної ним тимчасової слідчої комісії з питань облаштування фортифікацій та закупівлі дронів, а його членство у фракції “Слуга народу” тимчасово призупинено.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Але не тільки на хабарах наживаються наші “Слуги”.

    Андрій Мотовиловць
    Андрій Мотовиловць

    Перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець, який в даний час очолює осередок партії в Київській області, не тільки не надає допомоги армії, але й інвестує (вказує значні та тіньові доходи) у облігації Міністерства фінансів.

    Лише кілька тижнів тому Мотовиловець придбав цінні папери на суму 5,6 мільйонів гривень.

    У 2023 році з погашення відповідних облігацій народний депутат отримав понад 10 мільйонів гривень прибутку. Як бачимо, збагачення під час війни – є нормою для представників партії “Слуга народу”.

    Підопічні Андрія Мотовиловця не відстають від “ідеології лідера”:

    – Депутат Київської обласної ради та голова комісії з медицини Андрій Кріпак у грудні 2022 року придбав для дружини автомобіль Jaguar F-PACE за 1,6 мільйонів гривень;

    – Депутат Київської обласної ради та голова комісії з капітального будівництва Роман Буковський у 2023 році купив 2 квартири в новобудовах Софіївської Борщагівки (Київська область) і 7 паркомісць у Вишгороді. Усі об’єкти оформлялись за заниженою вартістю;

    – Голова фракції “Слуга народу” Київської обласної ради Вадим Геращенко також оновив свій автопарк у грудні 2022 року – у колекцію було додано автомобіль Land Rover RANGE ROVER вартістю більше 130 тисяч євро;

    – Колишній голова фракції “Слуга народу” Київської області Олександр Поляруш, який відомий розкраданням державних земель та бюджетних коштів під час будівництва укриттів, купив Toyota LC 300 за 3,8 мільйона гривень.

  • НАБУ і САП викрили нардепа від «Слуги народу» на відкаті в 3,4 млн грн

    НАБУ і САП викрили нардепа від «Слуги народу» на відкаті в 3,4 млн грн

    НАБУ і  САП виявили корупційну схему у Верховній Раді, пов’язаної з нардепом від партії “Слуга народу”. На цей раз під прицілом правоохоронних органів опинився Микола Задорожній, якого підозрюють у вимаганні хабара у розмірі 3,4 млн гривень.

    Як повідомляють ЗМІ, ідеться про Миколу Задорожнього, якого підозрюють у вимаганні хабара за неперешкоджання в проведенні ремонту водопроводу.

    За даними слідства, у березні 2024 року нардеп запропонував дати йому відкат за неперешкоджання в проведенні тендера з ремонту водогону в Охтирському районі Сумської області.

    Як повідомляють НАБУ і САП, відкат становив 10% від загальної суми укладеного контракту, а ще 4% мали бути передані правоохоронцям, щоб ті “закрили очі” на порушення. За даними слідства, йдеться про суму 3,4 млн грн.

  • Антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго у справі Князєва

    Антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго у справі Князєва

    Сьогодні Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення заочно взяти під варту українського олігарха Костянтина Жеваго у справі про надання неправомірної вигоди колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву. Рішення суду було ухвалено після того, як прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) висловив прохання про обрання заходу запобіжного заходу.

    Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

    За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

    «10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

    Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

    Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

    У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

  • В Україні за мільйони доларів покупають посади в митній службі

    В Україні за мільйони доларів покупають посади в митній службі

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) виявили і припинили серйозну спробу корупції, пов’язану зі спробою за підкуп встановити осіб на керівні посади в територіальних органах Державної митної служби України. Група осіб намагалася організувати корупційні схеми через ці посади.

    За посади пропонували від 1млн до 200 тисяч доларів.

    Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

    За даними слідства, 1 млн доларів пропонували за посаду керівника Львівської митниці, а посади голів Волинської та Чернівецької митниць оцінили в 500 тис. доларів і 200 тис. доларів відповідно.

    Крім того, учасники групи розраховували на те, що керівництво Держмитслужби не помічатиме корупційні схеми на цих митницях в обмін на половину незаконно отриманих доходів.

    Двом особам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 і ч. 4 ст. 369 КК України, ініціатора злочину затримано на підставі ст. 208 КПК України.

  • Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Питання щодо адекватності застав, які встановлюються для осіб, обвинувачених у корупційних злочинах досить старе. Тому пропонуємо вам список 5 чиновників, що викрали астрономічні суми, заплатили застави у розмірі 10%-30% викраденого і насолоджуються життям на свободі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

    Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

    На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

    Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

    І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

    Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи - 908 тисяч

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

    Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

    Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

    Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

    У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

    25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

    ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

    Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

    Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення - застава 15 мільйонів

    13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

    Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

    Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

    Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

    За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

    Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

    А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

    У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

    Що відомо про Борисова:

    Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

    У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

    19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

    Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

    Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

    Зараз Борисов перебуває під вартою.

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

    Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

    Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

    15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

    Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

    16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

    18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

    Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

  • Розкрито схему заволодіння 17 млн гривень в Укрзалізниці

    Розкрито схему заволодіння 17 млн гривень в Укрзалізниці

    П’ятеро осіб, які вкрали кошти УЗ під час ремонту колійних машин, були розкриті. Згідно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), група, яка працювала в Черкаському колійному ремонтно-механічному заводі, використовувала фіктивні підприємства для підроблення документів і заволодіння коштами, які сягнули 17,1 млн грн.

    Ексдиректор заводу утворив цю групу в 2021 році, яка успішно маніпулювала закупівлями послуг з ремонту колійних машин. Замість реальних ремонтних робіт, кошти спрямовувались на рахунки фіктивних компаній, керівники яких також входили до групи.

    Після розслідування НАБУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою і Службою безпеки України було висунуто підозру п’ятьом учасникам схеми, а ексдиректора заводу вже затримали. Їхні дії кваліфікуються за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 7-12 років, заборону займати певні посади або здійснювати певну діяльність на термін до 3 років, а також конфіскацію майна.

  • НАБУ і САП оголосили про підозру тестю Насірова у найбільшому хабарі в історії України

    НАБУ і САП оголосили про підозру тестю Насірова у найбільшому хабарі в історії України

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

    Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

    «За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

    Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

    Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

    Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

    Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

    Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

    Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

    Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

    При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

  • Колишнього голову ДМСУ підозрюють у розкраданні понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції офісу

    Колишнього голову ДМСУ підозрюють у розкраданні понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції офісу

    Колишньому голові Державної міграційної служби України (ДМСУ) Максиму Соколюку повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами на суму понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції адмінбудівлі ДМСУ. Соколюк обіймав цю посаду з 7 грудня 2015 року до 29 вересня 2021 року, коли його звільнили після підозр у розкраданні коштів на будівництво нового офісу міграційної служби на вул. Павловська, 29 у Києві.

    Про це повідомили НАБУ та САП.

    За даними слідства, у 2015 році ДМС України отримала будівлю у центрі Києва для облаштування центрального офісу. Бізнесмен, який мав «дружні» стосунки з представниками ДМС та іншими високопосадовцями, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції будівлі з використанням підконтрольних осіб у структурі міграційної служби.

    Для реалізації злочинного задуму він змовився з тодішніми головою ДМС, начальником Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а згодом і з заступником голови ДМС. Вони заволоділи коштами, виділеними на облаштування будівлі, сприяючи бізнесмену в укладанні договорів з підконтрольними йому компаніями, спотворюючи результати торгів і здійснюючи оплату за невиконані роботи та ненадані послуги.

    Протягом кількох років злочинна група заволодівала бюджетними коштами шляхом завищення вартості та обсягів виконаних робіт. В результаті, реконструкцію будівлі центрального офісу ДМС не завершили, комп’ютерні комплекси з відповідним програмним забезпеченням існують лише на папері, а відповідальні за реконструкцію компанії припинили діяльність.

    У вересні 2023 року САП і НАБУ повідомили про підозру колишнім заступнику голови та начальнику Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а також організатору схеми – бізнесмену з РФ.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів звільнив Максима Соколюка з посади голови ДМС України та призначив Наталію Науменко виконуючою обов’язки голови ДМС. Верховна Рада розглядатиме питання кадрових перестановок в Кабінеті міністрів у першій декаді жовтня, про що повідомив глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук анонсував низку кадрових змін в уряді, зазначивши, що не всі міністри є ефективними на своїх посадах.