Mmakaje

Позначка: Сергій Кропива

  • Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів опинилася в центрі нового скандалу навколо операції «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують імовірне прикриття мережі шахрайських колцентрів посадовцями прокуратури. Центр протидії корупції заявив, що комісія відмовилася розкривати інформацію про дисциплінарні провадження щодо Сергія Кропиви та Айдина Худієва, чиї імена фігурують у матеріалах резонансної справи.

    Про це 29 жовтня повідомляє видання ZN.UA з посиланням на Центр протидії корупції.

    За твердженням антикорупційної організації, КДКП відмовилася повідомити кількість дисциплінарних проваджень щодо Худієва, їхні реєстраційні номери, підстави для відкриття та результати розгляду. Аналогічні запитання активісти поставили щодо Сергія Кропиви, однак необхідної інформації також не отримали.

    Крім того, комісія не надала висновок службового розслідування стосовно Худієва. Раніше виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомляв, що перевірку завершено, а її результати передадуть до дисциплінарного органу.

    У відповіді на запит ЦПК комісія пояснила відмову необхідністю захисту персональних даних прокурорів та недопущення розголошення інформації до ухвалення відповідних рішень.

    Антикорупціонери наполягали, що суспільний інтерес до справи дозволяє розкривати частину таких відомостей, оскільки йдеться про посадовців, діяльність яких стала предметом масштабного корупційного розслідування.

    Однак КДКП відхилила ці аргументи, зазначивши, що статус Худієва не відрізняється від статусу інших прокурорів, а розголошення персональної інформації може створити небажаний прецедент.

    У Центрі протидії корупції розцінили таку позицію як свідчення закритості дисциплінарної системи прокуратури. На думку активістів, відсутність прозорої інформації ускладнює громадський контроль за тим, як розглядають справи посадовців, пов’язаних із резонансними розслідуваннями.

    Скандал розгортається на тлі операції «Карфаген», про яку НАБУ та САП повідомили 4 вересня. За версією слідства, організована група могла забезпечувати незаконне прикриття шахрайських колцентрів, зокрема координувати правоохоронні заходи таким чином, щоб одні офіси уникали перевірок, а проти інших проводили обшуки.

    За інформацією джерел ZN.UA, за таке сприяння організатори схеми могли отримувати від окремих колцентрів від 20 до 24 тисяч доларів щомісяця.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Канцлер».

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

    Ім’я Айдина Худієва також згадується в матеріалах справи. За повідомленнями ЦПК, у записах, які досліджували під час судового розгляду, йшлося про можливу координацію обшуків у колцентрах із його участю. Водночас згадування посадовця в матеріалах слідства саме по собі не доводить його причетності до злочину.

    Після розголосу розслідування Офіс генерального прокурора повідомив про кадрові та дисциплінарні заходи. Зокрема, було ліквідовано посади, які раніше обіймали Кропива та Худієв, а також завершено службову перевірку щодо останнього.

    Крім того, 7 жовтня КДКП ухвалила рішення про відсторонення Кропиви на час дисциплінарного провадження. Це сталося після звернення Офісу генпрокурора та розгляду матеріалів щодо можливого дисциплінарного проступку.

    9 жовтня Антон Ковальський повідомив, що після операції «Карфаген» із органів прокуратури звільнили вісьмох осіб, а 24 прокурори пройшли перевірку на поліграфі. Водночас ці кадрові рішення не означають завершення кримінального розслідування.

    Нинішня суперечка стосується вже не лише можливих корупційних дій окремих посадовців, а й прозорості органів, які мають оцінювати дисциплінарну відповідальність прокурорів.

    ЦПК наполягає, що суспільство повинно знати, чи відкриті відповідні провадження, на якому етапі вони перебувають та які рішення ухвалює комісія.

    Водночас сама відмова надати документи громадській організації не доводить приховування доказів від НАБУ чи САП. Також наразі немає підтвердження, що слідчі зверталися по ці матеріали та отримали аналогічну відмову.

    Станом на 29 жовтня антикорупціонери продовжують публічно вимагати прозорості дисциплінарних процедур. Остаточну юридичну оцінку діям осіб, які фігурують у справі «Карфаген», має надати суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили діє презумпція невинуватості.

  • Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    В Офісі генерального прокурора України тривають кадрові перевірки та службові розслідування після гучної антикорупційної операції «Карфаген». Уже звільнено вісьмох працівників прокуратури, 24 прокурори пройшли поліграф, а обставини виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка досі перевіряють.

    Про це 9 жовтня повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський на своїй сторінці у Facebook. Деталі кадрових рішень також оприлюднили «Главком» та Chas News.

    За словами Ковальського, після викриття ймовірної злочинної організації, яку пов’язують із прикриттям шахрайських колцентрів, з органів прокуратури звільнили вісьмох осіб. Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генпрокурора.

    Крім того, чотирьох посадовців звільнили з адміністративних посад. Серед них — начальник департаменту інформаційних технологій, начальник управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури. Посаду останнього ліквідували.

    Ще 24 прокурори пройшли поліграфічне дослідження. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Окрему увагу приділяють справі колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва. Службове розслідування щодо нього вже завершили, а матеріали планують передати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

    Триває перевірка й щодо Сергія Кропиви — посадовця департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманого в межах операції «Карфаген». Слід з’ясувати, чи використовував він службові повноваження у приватних інтересах та чи втручався в роботу інших прокурорів. Його посаду також ліквідували.

    Не менш резонансною залишається ситуація з ексгенпрокурором Русланом Кравченком.

    У вересні він оформив службове відрядження до Франції, однак після завершення поїздки, за повідомленнями ЗМІ, на роботу не повернувся. В ОГП перевіряють законність оформлення документів та дотримання встановленої процедури виїзду.

    Раніше «Інтерфакс-Україна» повідомляв, що Кравченко після звільнення з керівної посади залишався прокурором ОГП.

    Ковальський наголосив, що остаточних висновків щодо обставин відрядження поки немає.

    Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного прикриття незаконних колцентрів. При цьому він раніше заперечував власну причетність до протиправної діяльності.

    Наразі службові перевірки в прокуратурі тривають, а інформація про нові кадрові рішення може з’явитися після завершення відповідних процедур. Сам факт звільнення чи проходження поліграфа не означає доведеності кримінальної вини конкретної особи.

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.

  • Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко нібито виявили матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, їхніми близькими та підлеглими. Про це 8 вересня повідомила «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

    За даними видання, в Офісі генерального прокурора також могли збирати та систематизувати інформацію щодо представників НАБУ і САП. Журналісти припускають, що це могло бути частиною підготовки до своєрідної «контратаки» після спецоперації антикорупційних органів «Карфаген». Водночас ці твердження наразі базуються на інформації джерел УП і не були підтверджені офіційним рішенням суду чи публічними матеріалами слідства.

    Що нібито знайшли під час обшуків

    За інформацією «Української правди», матеріали, пов’язані з можливим стеженням за представниками антикорупційних органів, могли бути виявлені під час обшуків у Марії Вдовиченко.

    Раніше УП повідомляла, що 4 вересня НАБУ і САП проводили слідчі дії в службових приміщеннях, якими користувалися генпрокурор Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші посадовці.

    Йдеться, за словами співрозмовників видання, про інформацію щодо керівників НАБУ і САП, їхніх родин, а також окремих співробітників структур.

    Однак важливо, що ані НАБУ, ані САП станом на ранок 8 вересня публічно не підтверджували зміст таких матеріалів у повному обсязі. Тому твердження про стеження наразі слід розглядати саме як дані журналістських джерел.

    В ОГП могли наказати систематизувати матеріали щодо НАБУ і САП

    Окремо «Українська правда» повідомляє, що вранці 7 вересня в Офісі генерального прокурора нібито з’явилося розпорядження зібрати та систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП.

    Саме цей епізод журналісти трактують як можливу ознаку підготовки відповіді антикорупційним органам.

    Проте формулювання «контратака» є оцінкою журналістів та їхніх джерел, а не офіційно встановленим фактом. Публічних документів, які б прямо підтверджували наказ Руслана Кравченка організувати незаконне стеження за представниками НАБУ або САП, наразі не оприлюднено.

    Тому говорити про доведене перевищення повноважень чи інший злочин із боку керівництва ОГП на підставі лише цих повідомлень передчасно.

    Скандал розгорівся на тлі операції «Карфаген»

    Нові повідомлення з’явилися на тлі масштабної операції НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи розслідують діяльність злочинної організації, яка, за версією слідства, могла забезпечувати «кришування» шахрайських кол-центрів та легалізацію отриманих від них коштів.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Вищий антикорупційний суд 6 вересня взяв його під варту до 2 листопада з альтернативою внесення 120 млн грн застави.

    Кропиву підозрюють у «кришуванні» незаконних кол-центрів і легалізації майна на понад 89 млн грн. Водночас підозра ще не означає доведену вину — остаточне рішення має ухвалити суд.

    Скільки могли платити кол-центри

    За даними джерел УП у правоохоронних органах, представники Офісу генпрокурора могли отримувати близько $7 тисяч щомісяця з кожного шахрайського кол-центру.

    Журналісти наводять оцінку, що у випадку контролю над сотнею таких центрів потенційний щомісячний потік коштів міг сягати сотень тисяч доларів. УП також зазначає, що на піку активності у 2026 році під можливим контролем могли перебувати значно більше таких майданчиків.

    Однак і ці цифри наразі походять від джерел видання та матеріалів слідства, а не від обвинувального вироку.

    Кропиву пов’язували й із Кравченком

    Під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурор САП заявляв у суді, що той нібито координував ремонт у будинку Руслана Кравченка в Козині.

    Сам Кравченко публічно відкидав причетність до схеми з кол-центрами та заперечував, що отримував незаконну вигоду.

    Він також пояснював походження свого майна та коментував публічно обставини, пов’язані з будинком і витратами родини.

    Кравченко спочатку не хотів іти, але ввечері подав у відставку

    Ще вдень 7 вересня Руслан Кравченко заявляв журналістам, що не планує добровільно писати заяву про відставку. Він говорив, що готовий піти лише у разі відповідного політичного рішення.

    Того ж дня, за даними УП, президент Володимир Зеленський зустрівся з Кравченком та головою парламентської фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. На зустрічі обговорювали подальше перебування Кравченка на посаді генерального прокурора.

    А вже пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генпрокурора.

    Таким чином, повідомлення про можливе стеження за НАБУ і САП з’явилося вже після того, як він оголосив про своє рішення залишити посаду.

    Що ще відбувається в Офісі генпрокурора

    На тлі «Карфагена» Кравченко також заявляв, що щодо семи прокурорів із різних підрозділів ОГП можуть порушити питання про дисциплінарну відповідальність і звільнення.

    Окремі епізоди розслідування вже дійшли до Вищого антикорупційного суду.

    Зокрема, 7 вересня суд узяв під варту водія Сергія Кропиви Сергія Куцого з можливістю внесення застави у 3 млн грн.

    Також ВАКС раніше обрав запобіжний захід 24-річній Єлизаветі Івахненко, відомій у матеріалах справи як «Муза»: 60 діб арешту з альтернативою застави у 20 млн грн.

    Що важливо розуміти

    Найгучніша частина нової інформації — твердження про стеження за керівниками НАБУ, САП та їхніми родинами — поки що походить від анонімних джерел «Української правди».

    Наразі немає публічно оприлюдненого судового рішення, яке б встановлювало, що Руслан Кравченко особисто наказував здійснювати незаконне стеження.

    Так само не оприлюднено офіційної підозри Кравченку саме за такими фактами.

    Тому коректніше говорити, що, за даними ЗМІ, в ОГП могли збирати інформацію щодо представників антикорупційних органів, а журналісти розцінюють це як можливу підготовку до «контратаки».

    На тлі спецоперації «Карфаген», затримань співробітників ОГП та відставки самого Кравченка ця інформація може стати ще одним важливим епізодом у протистоянні всередині правоохоронної системи.

  • Голову Одеської ОВА Олега Кіпера підозрюють у виведенні активів за кордон через довірену особу

    Голову Одеської ОВА Олега Кіпера підозрюють у виведенні активів за кордон через довірену особу

    Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер опинився у центрі нового скандалу — його підозрюють у поступовому виведенні активів за межі України. Про це повідомляє Інсайдер UA.

    За наявною інформацією, Кіпер нібито дав таємну вказівку організувати виїзд до Австрії свого довіреного помічника Віталія Завертайла. Метою цього кроку може бути легалізація фінансових активів та нерухомості за кордоном.

    Віталій Завертайло — особистий водій, охоронець і радник патронатної служби ОВА, раніше працював у Київській міській прокуратурі під керівництвом Кіпера.

    За даними Інсайдер UA, для організації його виїзду за кордон заступник голови ОВА Сергій Кропива нібито домовився з австрійською компанією Belichberg GmbH про оформлення фіктивного запрошення. Офіційно Завертайло мав би перебувати у Відні з 28 квітня по 12 травня 2025 року “для розвитку міжнародної співпраці у сфері діджиталізації та інновацій”, хоча насправді не має відношення до цих галузей.

    Реальні цілі перебування Завертайла в Австрії залишаються невідомими.

    Нагадаємо, що Олег Кіпер вже фігурував у гучному скандалі — його нібито зафіксували за грою в казино Монте-Карло. В Одеській ОВА тоді заперечили, що на відео був саме їхній очільник.