Mmakaje

Позначка: Сі Цзіньпін

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.

  • Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Російський диктатор Володимир Путін увечері 19 травня прибув до Пекіна з офіційним візитом, який у Кремлі вже назвали одним із ключових зовнішньополітичних заходів року. Літак глави РФ приземлився у столиці Китаю на тлі нової хвилі геополітичної напруги, переговорів США та КНР, а також дедалі складнішої ситуації для російської економіки через війну проти України та санкції Заходу.

    У китайській столиці Путіна зустрічали з помпою: в аеропорту вишикували почесний караул, а спеціально організовані групи людей із прапорами Росії та Китаю ритмічно скандували привітання на адресу російського диктатора. На оприлюднених відео видно, як десятки людей в однакових костюмах синхронно вигукують лозунги та махають прапорами двох держав.

    Основні переговори між Путіним та лідером КНР Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня у Пекіні. Як повідомляють китайські державні медіа, сторони мають обговорити двосторонні відносини, економічне співробітництво, енергетику, транспортні коридори та міжнародну ситуацію.

    Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що нинішня поїздка стане вже 25-м візитом Путіна до КНР. У Кремлі ж напередодні заявили про «особливо привілейоване стратегічне партнерство» між Москвою та Пекіном. Таке формулювання озвучив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    Однак за зовнішньою демонстрацією дружби приховується значно складніший контекст. Головною темою переговорів фактично може стати енергетика, а точніше — спроба Кремля знову переконати Китай погодитися на запуск масштабного газопроводу «Сила Сибіру-2». Проєкт Москва просуває вже понад десять років, але Пекін досі не дав остаточного схвалення.

    За даними Bloomberg, які цитують українські та міжнародні медіа, Путін уже вп’яте за останні чотири роки намагатиметься домовитися із Сі Цзіньпіном про запуск цього трубопроводу.

    Проєкт «Сила Сибіру-2» має постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку через територію Монголії. Для Росії цей маршрут критично важливий після фактичної втрати значної частини європейського газового ринку через повномасштабне вторгнення в Україну та санкції ЄС.

    До складу російської делегації увійшли керівники «Газпрому» та «Роснефти» Олексій Міллер і Ігор Сєчін, а також віцепрем’єри, міністри та представники російського енергетичного сектору. Це лише підкреслює, наскільки важливим для Кремля є енергетичний блок переговорів.

    Росія сподівається використати нинішню нестабільність на світових енергетичних ринках для тиску на Китай. Після загострення ситуації на Близькому Сході та ризиків для морських маршрутів постачання енергоносіїв Москва намагається переконати Пекін у необхідності збільшення сухопутних поставок газу.

    Втім, експерти зазначають, що Китай продовжує займати вичікувальну позицію. Основна проблема полягає у вартості газу та умовах контракту. Пекін прагне отримувати російський газ за ціною, максимально наближеною до внутрішньоросійської, тоді як Кремль намагається компенсувати втрати від європейського ринку.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що візит Путіна до Китаю відбувається майже одразу після переговорів Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Американсько-китайський саміт у Пекіні став одним із найгучніших дипломатичних заходів останніх місяців і засвідчив, що Китай намагається балансувати між Вашингтоном та Москвою.

    Як пише South China Morning Post, Пекін прагне зберігати стратегічну гнучкість і не хоче повністю ставати на бік Росії у глобальному протистоянні із Заходом. Для КНР критично важливими залишаються економічні зв’язки зі США та Європою, які значно перевищують обсяги торгівлі з РФ.

    Додатковий резонанс викликала й нещодавня публікація Financial Times, у якій стверджувалося, що Сі Цзіньпін під час переговорів із Трампом нібито критично висловився щодо дій Путіна та війни проти України. Однак МЗС Китаю офіційно спростувало цю інформацію.

    Політологи звертають увагу, що Кремль зараз особливо залежний від Китаю — як у питаннях експорту енергоносіїв, так і в технологічній та фінансовій сферах. Після кількох років санкцій Росія дедалі активніше переорієнтовує свою економіку саме на китайський ринок.

    Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що під час візиту Путін намагатиметься переконати китайське керівництво, що війна проти України нібито «йде за планом» і Росія контролює ситуацію.

    Попри гучні заяви Кремля про «безмежне партнерство», аналітики зазначають: сьогодні саме Китай диктує умови відносин із Росією. І нинішній візит Путіна до Пекіна може стати одним із найважливіших тестів того, наскільки далеко Сі Цзіньпін готовий підтримувати Москву в умовах затяжної війни та глобального геополітичного конфлікту.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки підготувало широкий перелік потенційних військових і стратегічних цілей на території Ірану на випадок, якщо президент США Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення або розширення ударів по країні. Про це повідомляє CNN із посиланням на поінформовані джерела в адміністрації та оборонному відомстві.

    За даними телеканалу, документ із варіантами ударів є частиною оновленого оперативного планування Пентагону, яке було активізоване на тлі загострення напруженості між Вашингтоном і Тегераном. У ньому, як стверджують співрозмовники, розглядаються сценарії точкових ударів, обмежених військових операцій, а також більш масштабних кампаній із застосуванням високоточної зброї по ключових об’єктах іранської інфраструктури.

    Ключовим тригером для активізації планування стала серія внутрішніх нарад у Білому домі. Зокрема, 16 травня Трамп провів зустріч із вищим керівництвом своєї команди з національної безпеки, під час якої обговорювалися різні варіанти політики щодо Ірану — від посилення дипломатичного тиску до потенційного відновлення військових ударів. Наступного дня президент США публічно заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше “від нього нічого не залишиться”, що було сприйнято як різке посилення риторики та сигнал про готовність до ескалації.

    За даними CNN, у цій зустрічі в гольф-клубі Трампа у Вірджинії брали участь віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф та спеціальний посланник Стів Віткофф. Саме там, за словами джерел, обговорювалися як дипломатичні механізми стримування Ірану, так і потенційні сценарії силового впливу у разі провалу переговорів.

    Окрему роль у дискусіях відіграє питання Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. За оцінками американських чиновників, будь-яка ескалація в регіоні може спричинити різке зростання цін на енергоносії та глобальну економічну нестабільність, що робить ситуацію особливо чутливою для США та їхніх союзників. Саме економічний фактор, за словами співрозмовників CNN, є одним із ключових у розрахунках Білого дому.

    Джерела в адміністрації також зазначають, що рішення щодо подальших дій щодо Ірану наразі не ухвалене остаточно. Білий дім тимчасово взяв паузу, щоб оцінити результати міжнародних контактів, зокрема переговорів між Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпін. У Вашингтоні розглядають ці перемовини як потенційно важливий фактор, який може вплинути на позицію Пекіна щодо Ірану та загальну динаміку глобального тиску на Тегеран.

    Водночас Пентагон, за даними джерел CNN, вже сформував попередній перелік об’єктів, які можуть стати цілями у разі ухвалення рішення про військову операцію. Йдеться про стратегічну інфраструктуру, включно з енергетичними об’єктами, транспортними вузлами та іншими критичними елементами економіки Ірану. Окремо розглядаються варіанти ударів по військових об’єктах, які можуть бути задіяні у потенційній ескалації в регіоні.

    За словами співрозмовників, планування носить багаторівневий характер і передбачає різні ступені інтенсивності операцій — від обмежених точкових ударів до масштабної кампанії, яка може суттєво змінити баланс сил у регіоні. При цьому наголошується, що мова поки що йде виключно про підготовку сценаріїв, а не про ухвалене рішення про застосування сили.

    У політичних колах Вашингтона, як зазначає CNN, зростає напруженість через дедалі жорсткішу риторику щодо Тегерана. Трамп, за словами його оточення, дедалі більше втрачає терпіння через затяжні переговори та відсутність відчутного прогресу у досягненні нової ядерної угоди або ширшого політичного компромісу. Окремим фактором роздратування називають ситуацію з Ормузькою протокою, яку в США розглядають як інструмент економічного тиску з боку Ірану.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що військові плани є стандартною практикою стратегічного планування і не означають автоматичного переходу до бойових дій. Однак масштаб і деталізація підготовлених сценаріїв свідчать про серйозність розгляду можливості ескалації у випадку провалу дипломатичних зусиль.

    Окремо медіа нагадують, що загальні витрати США, пов’язані з військовими діями та операціями проти Ірану, за оцінками Пентагону, вже досягли близько 29 млрд доларів. Це перевищує попередні офіційні оцінки, надані Конгресу, і підкреслює довготривалий характер напруженості між двома країнами.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація може стати одним із найсерйозніших етапів загострення у відносинах США та Ірану за останні роки. Поєднання військового планування, жорсткої риторики та нестабільності в регіоні створює передумови для швидкої ескалації, якщо дипломатичні канали не дадуть результату.

  • США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    Китай і Сполучені Штати досягли попередньої домовленості про взаємне зниження мит на низку товарів у межах спроб активізувати двосторонню торгівлю та зменшити напругу в економічних відносинах між двома найбільшими економіками світу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Міністерства торгівлі Китаю.

    Рішення було оголошене після дводенного саміту в Пекіні, у якому брали участь президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін. За підсумками переговорів сторони заявили про готовність поступово знижувати торговельні бар’єри, зокрема мита на окремі категорії товарів, що може стати одним із найбільш значущих кроків у двосторонніх економічних відносинах останніх років.

    У Міністерстві торгівлі КНР наголосили, що домовленість має рамковий характер і наразі не містить остаточних параметрів. Технічні деталі, включно з переліком товарів і масштабом зниження мит, залишаються предметом подальших переговорів між сторонами.

    Китайська сторона підкреслила, що однією з ключових цілей домовленостей є стимулювання двосторонньої торгівлі, зокрема у стратегічно важливих секторах, таких як сільське господарство. Саме аграрна продукція розглядається як один із напрямів, де потенційно можливе швидке розширення обсягів взаємних поставок.

    Окрім питання мит, сторони домовилися працювати над створенням нових інституційних механізмів для економічного діалогу. Зокрема, обговорюється формування спільних рад з інвестицій та торгівлі, які мають стати постійними майданчиками для вирішення спірних питань.

    За даними американської сторони, один із варіантів передбачає створення так званої «Торгової ради», яка може сприяти зниженню митного навантаження щонайменше на 30 млрд доларів у сегментах, що не належать до критично важливих для національної безпеки.

    Такі механізми, як очікується, мають зменшити ризик торговельних конфліктів і забезпечити більш передбачувані правила гри для бізнесу з обох боків.

    Китай у межах домовленостей підтвердив намір збільшити закупівлі американської продукції, зокрема літаків, однак без уточнення конкретних обсягів чи моделей. Це може стати одним із сигналів поступового відновлення великих контрактів між країнами після періоду торговельної напруги.

    Також Пекін заявив про намір вирішувати питання, пов’язані з доступом китайської агропродукції та харчових підприємств на американський ринок. Йдеться, зокрема, про ліцензування імпорту для м’ясопереробних заводів і спрощення процедур для експорту окремих категорій товарів, включно з птицею з окремих регіонів США.

    Водночас сторони визнають, що значна частина технічних і регуляторних питань залишається невирішеною. США розглядають занепокоєння Китаю щодо затримок імпорту окремих категорій продовольства, зокрема молочної продукції та морепродуктів, а також експорту рослинної продукції в горщиках.

    Американські регулятори раніше пояснювали подібні обмеження питаннями безпеки харчових продуктів та дотриманням стандартів, включно з випадками виявлення заборонених речовин у деяких поставках.

    Переговори проходили на тлі суперечливих заяв обох сторін щодо змісту обговорень. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що питання мит не були ключовою темою зустрічей із Сі Цзіньпіном, тоді як китайська сторона підкреслює саме економічний характер досягнутих домовленостей.

    Окремо в інформаційному полі з’являлися заяви щодо масштабних закупівель американських літаків Китаєм. Водночас пізніше уточнювалося, що обсяги таких угод значно менші за попередні очікування ринку.

    Аналітики розглядають досягнуті домовленості як спробу обох країн стабілізувати торговельні відносини після тривалого періоду напруги, тарифних обмежень і взаємних звинувачень. Водночас підкреслюється, що без деталізації параметрів угоди її практичний вплив на глобальну економіку поки залишається невизначеним.

    Подальший розвиток домовленостей залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити конкретні тарифні ставки, механізми контролю та довгострокові правила доступу до ринків.

  • Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Китай після переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна із президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність разом із Вашингтоном «відігравати конструктивну роль» у політичному врегулюванні війни Росії проти України.

    Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван І, підбиваючи підсумки дводенної зустрічі американського та китайського лідерів у Пекіні.

    У Пекіні вкотре назвали повномасштабну війну Росії проти України «кризою» та «конфліктом», однак наголосили, що і Китай, і США зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.

    «Складні проблеми не мають простих рішень. Мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. І Китай, і США готові продовжувати спілкування та відігравати конструктивну роль у політичному вирішенні війни», — заявив Ван І.

    За його словами, під час переговорів сторони окремо обговорювали війну в Україні, а також ситуацію на Близькому Сході. У китайському МЗС зазначили, що Пекін нібито продовжує «сприяти мирним переговорам» та виступає за дипломатичне завершення конфліктів.

    Заява пролунала після візиту Трампа до Китаю — першого за майже дев’ять років. Попереднього разу американський політик відвідував Пекін ще у 2017 році під час свого першого президентського терміну.

    Сам Трамп після зустрічі із Сі Цзіньпіном також торкнувся теми війни в Україні. Президент США заявив, що це питання було одним із ключових під час перемовин із китайським лідером.

    «Ми обоє хотіли б це вирішити», — сказав Трамп журналістам після завершення переговорів.

    Водночас він натякнув на погіршення ситуації на фронті після останніх масованих атак Росії по Україні.

    «До вчорашнього вечора все мало добрий вигляд, але вчора вони зазнали серйозного удару. Отже, це однаково відбудеться, але дуже прикро», — заявив американський президент.

    Напередодні Росія здійснила одну з найбільших дронових атак за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 16 травня російська армія випустила по Україні 294 безпілотники різних типів. ППО знищила або подавила 269 цілей, однак були зафіксовані влучання та падіння уламків у низці регіонів.

    Тема війни в Україні стала однією з центральних під час візиту Трампа до Китаю. Сі Цзіньпін, за інформацією китайських державних медіа, наголосив американському президенту на необхідності уникнення глобальної ескалації та виступив за «політичне врегулювання» міжнародних конфліктів.

    Окремо сторони обговорили ситуацію навколо Тайваню. Після зустрічі Трамп заявив, що США не підтримують офіційного проголошення незалежності Тайваню та не хочуть війни з Китаєм.

    На цьому тлі аналітики звертають увагу, що Китай продовжує публічно декларувати нейтралітет щодо війни Росії проти України, однак водночас не засуджує дії Москви та підтримує активні економічні зв’язки з РФ.

    За даними західних медіа та розвідок, Пекін після початку повномасштабного вторгнення значно збільшив товарообіг із Росією, а також став одним із головних покупців російських енергоносіїв.

    Водночас китайська влада намагається позиціонувати себе як потенційного посередника у можливих мирних переговорах між Києвом і Москвою.

    Тим часом у Кремлі вже підтвердили, що російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня також відвідає Китай із офіційним візитом. Очікується, що він проведе окремі переговори із Сі Цзіньпіном щодо двосторонніх відносин та міжнародної ситуації.

  • Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня здійснить офіційний візит до Китаю. У Кремлі заявили, що під час поїздки він проведе переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном та обговорить ключові міжнародні питання, зокрема двосторонні відносини, глобальну безпекову ситуацію та регіональні конфлікти.

    Про це повідомила пресслужба Кремля.

    У Москві зазначили, що візит приурочений до 25-річчя підписання Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між Росією та Китаєм, який у Кремлі називають базовим документом для стратегічного партнерства двох країн.

    За офіційною інформацією, Путін і Сі Цзіньпін планують «обмінятися думками щодо основних міжнародних та регіональних проблем», а також обговорити подальше розширення економічної, енергетичної та військово-політичної співпраці.

    За підсумками переговорів Москва та Пекін мають підписати спільну заяву та низку двосторонніх документів.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться одразу після поїздки президента США Дональда Трампа до Пекіна. Під час дводенного саміту Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали торговельні суперечки, ситуацію навколо Тайваню, війну на Близькому Сході та російсько-українську війну.

    Після переговорів Трамп заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути конфлікту з Китаєм. Водночас Сі Цзіньпін назвав тайванське питання одним із ключових у китайсько-американських відносинах і попередив про ризик великого конфлікту у разі «неправильного підходу» Вашингтона.

    На тлі активізації контактів між США та Китаєм візит Путіна до Пекіна виглядає як спроба Кремля зберегти стратегічну підтримку КНР в умовах міжнародної ізоляції та посилення санкційного тиску.

    Китай залишається одним із головних економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Саме через китайський напрямок Москва частково компенсує втрату західних ринків, збільшуючи постачання енергоносіїв, сировини та переорієнтовуючи фінансові потоки.

    Водночас Пекін офіційно намагається демонструвати нейтралітет щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Китай у непрямій підтримці російського військово-промислового комплексу через постачання технологій подвійного призначення.

    Аналітики також звертають увагу, що нинішній візит Путіна може бути спробою узгодити позиції після переговорів Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Останніми місяцями Кремль дедалі уважніше стежить за можливим потеплінням відносин між Вашингтоном і Пекіном, побоюючись втратити статус ключового партнера Китаю у протистоянні із Заходом.

    Раніше західні медіа повідомляли, що російське керівництво занепокоєне тим, що війна в Україні поступово перестає бути головним міжнародним пріоритетом США на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану й Тайваню.

  • Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Президент США Дональд Трамп після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпін у Пекіні заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути прямого конфлікту між Вашингтоном і Пекіном. Заява прозвучала на тлі різкого загострення дискусії навколо острова, який Китай вважає частиною своєї території.

    Дводенний саміт у Пекіні став першою поїздкою Трампа до Китаю майже за дев’ять років. Під час переговорів сторони обговорювали торговельні суперечки, війну на Близькому Сході, глобальну безпеку та ситуацію навколо Тайваню, яка залишається однією з головних точок напруги у відносинах між США та КНР.

    Після завершення зустрічі Трамп заявив, що Вашингтон не зацікавлений у війні з Китаєм і не прагне підштовхувати Тайвань до формального проголошення незалежності.

    “Я не прагну, щоб хтось проголошував незалежність”, — сказав американський президент.

    Водночас він підкреслив, що політика США щодо Тайваню не змінилася. За словами Трампа, Сполучені Штати продовжують підтримувати Тайбей і виконуватимуть свої зобов’язання щодо надання острову засобів самооборони відповідно до американського законодавства.

    Президент США також емоційно прокоментував перспективу можливого військового конфлікту з Китаєм.

    “Нам доведеться пролетіти 9500 миль, щоб вести війну. Я не прагну цього. Я хочу, щоб вони заспокоїлися. Я хочу, щоб Китай заспокоївся”, — заявив Трамп.

    За інформацією китайських державних медіа, Сі Цзіньпін під час переговорів дуже жорстко поставив питання Тайваню та попередив американську сторону про наслідки “неправильного підходу” до цієї теми.

    Китайський лідер назвав Тайвань “найважливішим питанням у китайсько-американських відносинах” та заявив, що будь-які спроби підтримки незалежності острова можуть призвести до прямого конфлікту між двома державами.

    Тайвань уже десятиліттями залишається однією з найнебезпечніших геополітичних точок світу. Пекін вважає острів невід’ємною частиною Китаю та неодноразово заявляв про готовність застосувати силу для “возз’єднання”, якщо Тайбей офіційно проголосить незалежність.

    Своєю чергою влада Тайваню наполягає, що острів фактично є самостійною державою. Президент Тайваню Лай Цінде раніше заявляв, що Тайваню “не потрібно проголошувати незалежність”, оскільки він уже функціонує як суверенна держава.

    Водночас, як зазначають міжнародні аналітики, більшість жителів острова підтримують збереження нинішнього статус-кво — без формального проголошення незалежності та без об’єднання з Китаєм.

    Окремою темою переговорів стали американські поставки озброєння Тайваню. Наприкінці 2025 року адміністрація Трампа схвалила великий пакет військової допомоги острову на 11 мільярдів доларів. До нього увійшли сучасні ракетні системи та боєприпаси, що викликало різку реакцію Пекіна.

    Після зустрічі із Сі Цзіньпіном Трамп заявив, що поки не ухвалив остаточного рішення щодо подальшої долі цієї угоди, хоча й підтвердив, що питання детально обговорювалося з китайським керівництвом.

    У Тайбеї слова Трампа сприйняли стримано, але закликали уважно аналізувати позицію Вашингтона. Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Міньчі наголосив, що постачання американської зброї острову є важливою складовою регіональної безпеки.

    “Продаж зброї Тайваню з боку США завжди був наріжним каменем миру та стабільності у регіоні”, — заявив він.

    Заяви Трампа вже викликали активне обговорення серед міжнародних експертів. Частина аналітиків вважає, що американський президент намагається уникнути різкої ескалації з Китаєм на тлі складної міжнародної ситуації та конфліктів на Близькому Сході. Інші ж побоюються, що така риторика може бути сприйнята Пекіном як сигнал про готовність Вашингтона до поступок у тайванському питанні.

    На тлі саміту у Пекіні західні медіа також звертають увагу на зміну глобальних пріоритетів США. Якщо раніше Вашингтон концентрувався насамперед на війні Росії проти України, то тепер дедалі більше уваги приділяється протистоянню з Китаєм та безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні.

  • Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Володимир Путін планує відвідати Пекін одразу після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, головна мета цієї поїздки — переконати китайське керівництво, що Росія нібито зберігає контроль над ситуацією у війні проти України.

    За даними South China Morning Post, візит Путіна до Китаю може відбутися 20 травня. Ця поїздка запланована лише через кілька днів після переговорів президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Шлінчак вважає, що для Кремля цей візит має не лише дипломатичне, а й демонстративне значення. Путін намагатиметься показати Китаю, що Москва не втратила ініціативи, не готова йти на поступки та продовжує вести війну за власним сценарієм.

    За словами експерта, масована атака Росії по Україні 14 травня могла бути сигналом після триденного перемир’я, яке ініціював Дональд Трамп на 9, 10 та 11 травня. На його думку, Кремль таким чином продемонстрував, що не збирається зупиняти бойові дії.

    «Багато хто сподівався, що перемир’я продовжиться якийсь період часу. Зараз уже зрозуміло, що Росія відтягнула той момент, коли вона збиралася внести цей “акт відплати” за приниження щодо параду. Ті, хто сподівався у Європейському Союзі, що війна йде до закінчення, все ще помиляються», — заявив Шлінчак.

    Експерт переконаний, що Путін ухвалив рішення продовжувати війну та посилювати внутрішній тиск у Росії. Саме з цим меседжем він, імовірно, вирушає до Пекіна, адже підтримка Китаю залишається для Москви критично важливою на тлі західних санкцій.

    Китай є одним із ключових економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Москва дедалі більше залежить від китайського ринку, технологій, імпорту товарів подвійного призначення та політичної підтримки на міжнародній арені.

    Водночас Пекін намагається балансувати між Росією та США. З одного боку, Китай зберігає стратегічні відносини з Москвою. З іншого — намагається не допустити повного погіршення відносин із Вашингтоном, особливо на тлі торговельних суперечок, ситуації навколо Тайваню та війни Росії проти України.

    Саме тому зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна могла викликати занепокоєння у Кремлі. Якщо США та Китай почнуть активніше домовлятися щодо глобальних питань, Росія ризикує втратити частину своєї ролі у великій геополітичній грі.

    Шлінчак вважає, що Китай теоретично може вплинути на Росію, якщо захоче домогтися принаймні припинення вогню.

    «Китай може натиснути на Росію з тим, щоб Росія, якщо й не підписувала мирний договір, то принаймні йшла на зупинку бойових дій. Тому і Україні, і європейцям важливо дипломатично пропрацювати цю історію та вести з Китаєм діалог щодо можливого припинення вогню», — зазначив він.

    На тлі цих процесів західні медіа пишуть, що візит Путіна до Китаю навряд чи буде таким урочистим, як поїздка Трампа. Для Пекіна прийом лідерів США та Росії в одному місяці є рідкісним дипломатичним маневром, який демонструє бажання Китаю одночасно підтримувати контакт із двома головними центрами сили.

    Однак для Путіна така поїздка може виглядати радше спробою терміново підтвердити свою значущість перед Сі Цзіньпіном. Особливо після того, як Трамп, за повідомленнями медіа, під час останніх контактів порадив Кремлю зосередитися на припиненні війни проти України.

    У Кремлі намагаються показати, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції та має сильних партнерів. Проте сама потреба терміново їхати до Пекіна після зустрічі Сі з Трампом свідчить про нервову реакцію Москви на можливе зближення Китаю зі США.

    Для України ця ситуація відкриває дипломатичне вікно. Київ та європейські партнери можуть активніше працювати з Пекіном, пояснюючи, що припинення російської агресії відповідає не лише інтересам України, а й стабільності світової економіки.

  • На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    Президент США Дональд Трамп опинився у центрі курйозної ситуації під час державного банкету у Пекіні, який китайський лідер Сі Цзіньпін влаштував для американської делегації. Відео моменту швидко стало вірусним у соцмережах та викликало бурхливе обговорення серед користувачів.

    Курйоз стався 14 травня під час офіційної вечері у Великому залі народних зборів у Пекіні. За столом Трамп сидів поруч із Сі Цзіньпіном, однак у певний момент китайський лідер підвівся та відійшов, імовірно, для виступу перед гостями.

    Саме тоді камери зафіксували незвичну поведінку президента США. На відео видно, як Трамп нахилився до місця Сі Цзіньпіна та зазирнув до його теки або записника, який лежав на столі. Кілька секунд американський президент уважно дивився всередину, після чого швидко закрив теку та зробив вигляд, ніби нічого не сталося.

    Ролик майже одразу почали активно поширювати у соцмережах. Користувачі жартували про «дипломатичну цікавість» Трампа, а також припускали, що саме могло бути всередині папки китайського лідера.

    Водночас офіційних коментарів щодо цього епізоду ні Білий дім, ні китайська сторона не робили.

    Сам банкет став частиною офіційного візиту Дональда Трампа до Китаю та його переговорів із Сі Цзіньпіном. Зустріч відбулася на тлі складних відносин між Вашингтоном і Пекіном, торговельних суперечок та обговорення війни Росії проти України.

    Американські та китайські делегації під час вечері пригощали традиційними китайськими стравами. За інформацією CNN, меню складалося з лобстера у томатному супі, хрустких яловичих реберець, качки по-пекінськи, тушкованих овочів, лосося у гірчичному соусі та смаженої свинини у булочці.

    На десерт гостям подали тістечка у формі мушлі, тірамісу, морозиво та фрукти.

    Журналісти звернули увагу, що деякі страви були підібрані з урахуванням гастрономічних вподобань Трампа. Зокрема, качка по-пекінськи вважається однією з головних кулінарних візитівок китайської столиці, а булочки зі свининою є популярною стравою у східних регіонах Китаю.

    Це вже не перший незручний момент під час візиту Трампа до Пекіна. Напередодні користувачі соцмереж активно обговорювали його рукостискання із Сі Цзіньпіном під час офіційної церемонії зустрічі біля Великого залу народних зборів. Частина експертів із невербальної комунікації звернула увагу на традиційно жорстку манеру рукостискання американського президента.

    Попри курйози, переговори між США та Китаєм мають важливе геополітичне значення. Сторони обговорювали економічну співпрацю, торговельні відносини, ситуацію у Тайванській протоці та війну в Україні.

    Раніше у МЗС Китаю підтвердили, що тема російсько-української війни також була частиною переговорів між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом.