Позначка: Славнефть-ЯНОС

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Російський Ярославль у ніч на 6 серпня опинився під масштабною атакою безпілотників, після якої пожежа спалахнула на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — заводі «Славнефть-ЯНОС». Місцеві жителі повідомляли про вибухи, у мережі з’явилися кадри великих стовпів диму над промисловою частиною міста, а влада на певний час перекривала рух трасою з Ярославля у напрямку Москви. Паралельно безпілотники атакували Московський регіон. Російська влада назвала наліт на Ярославську область наймасовішим за весь час.

    Перші повідомлення про загрозу почали надходити глибокої ночі. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про оголошення безпілотної небезпеки, а невдовзі після цього в регіоні почали фіксувати атаку БПЛА. Через ситуацію влада перекрила виїзд із Ярославля в напрямку Москви. За повідомленнями російських та незалежних медіа, йшлося про ділянку поблизу великого нафтопереробного підприємства.

    Згодом Євраєв заявив, що Ярославська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотників від початку таких нальотів на регіон. Точну кількість дронів і ступінь пошкодження промислових об’єктів на момент перших повідомлень російська влада детально не розкривала. Водночас фотографії та відео, поширені очевидцями й OSINT-ресурсами, показували потужне задимлення в районі Ярославського нафтопереробного заводу.

    За результатами геолокації оприлюднених кадрів OSINT-аналітики дійшли висновку, що пожежа виникла саме на території «Славнефть-ЯНОС» — великого НПЗ у південній частині Ярославля. На ранкових відео було видно густий дим, який здіймався над територією підприємства. Незалежні російські медіа також повідомили про пожежу на заводі після атаки БПЛА.

    На момент появи перших повідомлень достовірних даних про конкретні установки, які могли бути пошкоджені внаслідок удару, не було. Тому оцінювати можливий вплив атаки на роботу всього підприємства поки зарано.

    Під ударом один із найбільших НПЗ Росії

    Ярославський НПЗ є далеко не пересічним об’єктом російської паливної промисловості. ПАТ «Славнефть-ЯНОС» називає себе одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод було введено в експлуатацію ще у 1961 році, а його встановлена потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.

    Підприємство виробляє автомобільний бензин і дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів, мастила, бітум, скраплені гази, мазут та інші продукти нафтопереробки. Територія промислового комплексу займає понад 800 гектарів.

    За оцінками Reuters, потужність Ярославського НПЗ становить приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу. Він розташований приблизно за 250 км на північний схід від Москви, що робить регулярні атаки на нього показовими з погляду дальності застосування ударних безпілотників.

    Завод уже неодноразово ставав ціллю атак. Зокрема, у грудні 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження «Славнефть-ЯНОС». Тоді джерела Reuters у галузі заявляли, що було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-4 та наливну естакаду. Роботу підприємства призупиняли, а пошкоджена установка забезпечувала близько третини його потужностей.

    У 2026 році повідомлення про атаки на цей завод також з’являлися неодноразово. Зокрема, наприкінці квітня місцеві жителі заявляли про численні вибухи в Ярославлі та атаку БПЛА в районі НПЗ. Тож наліт 6 серпня став продовженням серії ударів по одному з ключових об’єктів російської нафтопереробки.

    Безпілотники одночасно атакували Москву

    Неспокійною ніч була не лише для Ярославської області. У Московському регіоні також працювала російська протиповітряна оборона.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі та ранку повідомляв про безпілотники, які нібито прямували в бік російської столиці. За його твердженнями, російські сили ППО перехопили кілька апаратів. Загалом у повідомленнях Собяніна йшлося щонайменше про шість збитих дронів. Даних про значні пошкодження безпосередньо в Москві на момент ранкових повідомлень не було.

    Таким чином, атака охопила одразу кілька регіонів у центральній частині Росії, а її географія вкотре засвідчила здатність безпілотників долати значні відстані вглиб російської території.

    Удари по НПЗ створюють дедалі більше проблем російському паливному ринку

    Наліт на Ярославський НПЗ відбувається на тлі систематичних атак на російські нафтопереробні підприємства, нафтобази та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Такі удари мають особливе значення через специфіку нафтопереробки. Пошкодження навіть однієї критичної технологічної установки може змусити підприємство скорочувати переробку або повністю зупиняти окремі виробничі процеси на час ремонту. Відновлення складного обладнання іноді займає тижні або місяці, особливо в умовах санкцій та обмеженого доступу Росії до частини західних технологій.

    Сам Ярославський завод показує масштаб потенційного ефекту: переробка близько 15 млн тонн сировини на рік робить його важливим елементом російського паливного сектору. При цьому підприємство виробляє не лише автомобільне пальне, а й авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів.

    Російська нафтова інфраструктура стала однією з постійних цілей далекобійних атак. Через повторювані пошкодження НПЗ Москва змушена маневрувати між завантаженням вцілілих заводів, експортом сирої нафти, внутрішнім забезпеченням бензином і дизельним пальним та ремонтами пошкоджених установок.

    Саме тому важливим показником ситуації є не тільки факт пожежі після чергового удару, а те, чи доведеться підприємству зменшити обсяги переробки. На ранок 6 серпня достовірної інформації про масштаб зупинки Ярославського НПЗ не було.

    Масштаб наслідків ще встановлюється

    Найбільш показовим у нічній атаці стало одночасне поєднання двох факторів: удару по великому енергетичному об’єкту в Ярославлі та появи безпілотників поблизу Москви.

    Фактично йдеться про атаку в глибокому тилу Росії. Від українського кордону до Ярославля — сотні кілометрів, а сам НПЗ розташований відносно недалеко від російської столиці.

    При цьому офіційного повідомлення української сторони про причетність до конкретного удару станом на ранок 6 серпня не було. Тому твердження російських посадовців про українське походження всіх безпілотників залишаються заявами російської сторони.

    Натомість сам факт пожежі в районі «Славнефть-ЯНОС» підтверджується численними відеозаписами та повідомленнями незалежних російських видань і OSINT-аналітиків.

    Подальший вплив удару залежатиме від того, яке саме обладнання було пошкоджене. Якщо атака зачепила установки первинної чи вторинної переробки, це може позначитися на виробництві пального. Якщо ж пожежа була локалізована на допоміжній інфраструктурі, завод потенційно здатний відновити нормальну роботу значно швидше.

    Проте вже зараз зрозуміло, що атака 6 серпня стала однією з найпомітніших для Ярославської області. Російська влада сама назвала її наймасовішою для регіону, тоді як кадри густого диму над одним із найбільших НПЗ країни вкотре продемонстрували вразливість російської нафтової інфраструктури навіть за сотні кілометрів від кордону.