Mmakaje

Позначка: США

  • «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США заганяє Трампа в глухий кут жорсткими санкціями проти Кремля

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США заганяє Трампа в глухий кут жорсткими санкціями проти Кремля

    Масовані повітряні удари російських окупаційних військ по цивільній інфраструктурі українських міст спровокували потужну хвилю обурення на Капітолійському пагорбі. У Вашингтоні стрімко посилюється скоординований двопартійний та двопалатний тиск на президента Сполучених Штатів Дональда Трампа з вимогою негайно застосувати весь арсенал нових економічних обмежень проти Москви. Американські законодавці переконані, що радикальне посилення фінансового зашморгу на шиї російської економіки є безальтернативним важелем для реального примусу агресора до завершення війни.

    Головним інструментом тиску на Білий дім став так званий «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», який наділяє главу держави безпрецедентно широкими повноваженнями. Представники обох провідних партій закликають адміністрацію припинити зволікання та перейти від дипломатичних реверансів до нищівних фінансових ударів.

    «Президент повинен діяти швидко, щоб скористатися законопроєктом про санкції Грема», – заявив представник Республіканської партії Дон Бейкон, додавши, що абсолютна більшість американських громадян вимагає негайних кроків у відповідь на варварські бомбардування мирного населення.

    Кінець ілюзіям щодо Путіна

    До жорстких закликів відкрито приєднався впливовий сенатор-республіканець, очільник комітету з питань збройних сил Роджер Вікер. Він прямо наголосив на необхідності тверезого погляду на політику Кремля, який демонстративно нехтує будь-якими спробами мирного врегулювання. Сенатор підкреслив, що законодавство надає президентові право вдарити по найболючіших місцях: ввести тотальні фінансові обмеження проти найближчого оточення російського диктатора, паралізувати підприємства, залучені до виробництва зброї, вдарити по великих покупцях російських енергоресурсів та ліквідувати так званий «тіньовий флот», створений для обходу ембарго.

    «Він насміхається над мирним процесом, але, можливо, його вдасться змусити ставитися до нього серйозніше, якщо під загрозою опиниться його банківський рахунок», – підкреслив Вікер, акцентувавши, що справедливий мир настане лише завдяки силі США та України, а не добрій волі Кремля.

    Блокада енергетичних надходжень

    Представники Демократичної партії зайняли не менш безкомпромісну позицію, зосередившись на перекритті ключових каналів фінансування російської воєнної машини. Демократи вимагають від Білого дому нещадного удару по країнах, які продовжують скуповувати енергоносії в агресора, зокрема виділяючи деструктивну роль Китаю.

    «Ми будемо дуже уважно стежити за реалізацією. Ми вважаємо важливим не лише санкційну складову, але й, як я вже сказала, перекриття доходів», – заявила сенаторка від Демократичної партії Джин Шахін.

    Вона окремо наголосила на необхідності тотальної ліквідації лазівок у морських перевезеннях, аби покупці були позбавлені можливості купувати російські нафту і газ через непрозорі мережі посередників за зниженими цінами.

    Фахівці з питань міжнародної безпеки додають, що чимало важелів впливу вже перебували в руках американського лідера, проте ухвалений закон створює потужний імпульс для ревізії чорних списків. Пріоритетними мішенями стають саме судна тіньового флоту, які досі уникали блокування, а також китайські корпорації та постачальники обладнання для підсанкційних інфраструктурних проєктів Росії. Ситуація набуває особливої гостроти на тлі суперечливих намірів запросити Володимира Путіна на майбутній саміт G20 у Флориді, адже Конгрес чітко дав зрозуміти: умиротворення агресора через політичні поступки лише підживлює його подальші атаки.

     

  • «Прогин заради перемир’я»: чому Трамп зустрів Сі біля трапа, але не дотиснув щодо Путіна

    «Прогин заради перемир’я»: чому Трамп зустрів Сі біля трапа, але не дотиснув щодо Путіна

    Пишний протокольний антураж навколо зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Вашингтоні виявився разючим контрастом до фактичних підсумків переговорів лідерів двох наддержав. Американський президент особисто вирушив зустрічати очільника Китаю на авіабазу Ендрюс, провівши кілька хвилин в очікуванні біля літака, що дипломати оцінюють як показову демонстрацію миролюбності та небажання загострювати конфронтацію. В умовах наближення проміжних виборів до Конгресу та численних внутрішніх викликів Білий дім категорично прагне уникнути одночасної війни на кілька фронтів. Проте за фасадом урочистостей та продовження торгівельного перемир’я криється суто тактична пауза: жоден із базових вузлів протистояння — від доступу до напівпровідників і систем штучного інтелекту до контролю за рідкісноземельними металами та долі Тайваню — так і не зрушив з мертвої точки.

    Ілюзія швидкої перемоги одного гіганта над іншим розбивається об їхню критичну взаємозалежність, що перетворює будь-який саміт на спробу торгу, а не капітуляції. Як зазначає колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, Вашингтон і Пекін не здатні розірвати зв’язки без катастрофічних наслідків для власних економік, тому змушені шукати приховані важелі впливу. Зокрема, ухвалений американським законодавчим органом механізм сенаторів Грема та Блюменталя, що дозволяє запроваджувати мита до ста відсотків проти покупців російської сирої нафти, дає Трампу потужний інструмент тиску на Китай та Індію. Проте господар Білого дому воліє використовувати цей санкційний важіль не для нищівного удару, а для кулуарного обміну поступками, виторговуючи лояльність Пекіна в обмін на незастосування драконівських обмежень.

    Найбільш показовим і тривожним сигналом для Києва стала повна безрезультатність обговорення російсько-української війни. Попри те, що українська тематика лунала за зачиненими дверима, Сі Цзіньпін не надав жодних натяків на готовність використати потужні економічні важелі впливу Пекіна для реального примусу Володимира Путіна до миру. Китайське керівництво обмежилося черговими ритуальними заявами про необхідність перемовин, зберігши зручний для себе нейтралітет і фактичну підтримку російської економіки. Аналогічна ситуація склалася і довкола кризи з Іраном, де Сполучені Штати марно сподівалися на посередництво Пекіна. Зустріч наддержав зафіксувала статус-кво: сторони домовилися не переходити до відкритої війни між собою, залишивши долю глобальної безпеки заручником тактичного торгу.

  • «Гроші в обмін на уран»: Трамп пропонує Тегерану зняти зашморг

    «Гроші в обмін на уран»: Трамп пропонує Тегерану зняти зашморг

    Білий дім демонструє готовність до радикальної зміни тактики щодо Тегерана: адміністрація Дональда Трампа висловила згоду пом’якшити економічні санкції та розблокувати заморожені іранські авуари, проте висунула безапеляційну ціну — реальні та незворотні поступки згортання ядерної програми Ісламської республіки. Черговий раунд непрямої дипломатії розгорнувся в Нью-Йорку за посередництва Катару та Пакистану, чиї емісари намагаються запобігти великій війні на Близькому Сході. Переговори глави іранського МЗС Аббаса Арагчі з посередниками засвідчили певний сигнал Тегерана щодо готовності до гнучкості в атомі, однак прірва між базовими вимогами ворогуючих сторін залишається критичною.

    Головний вузол протистояння зосереджений навколо пріоритетів і послідовності кроків. Іран прагне насамперед припинити морську блокаду США в Ормузькій протоці, відновити експорт власної нафти та домогтися регіонального припинення вогню, наївно розраховуючи відкласти ядерні дискусії на потім. Вашингтон натомість категорично відкинув такі компроміси, розглядаючи зняття зашморгу виключно як фінальну винагороду за повну нейтралізацію ядерної загрози. У Білому домі відкрито дають зрозуміти, що час грає проти аятол: судноплавство під контролем західної коаліції зростає, санкційний пресинг виснажує іранську скарбницю, а будь-які домовленості неможливі без залізобетонних гарантій і визначення жорстких термінів виконання зобов’язань.

    Американська сторона демонструє глибокий скептицизм щодо щирості Тегерана, пам’ятаючи липневі удари по комерційних танкерах, якими режим намагався дестабілізувати Ормузьку артерію. У Вашингтоні переконані, що нинішні мирні сигнали противника — це не зміна стратегії, а спроба відчайдушного порятунку від економічного колапсу. Трамп публічно заявляє про впевненість у швидкій перемозі в протистоянні, підвищуючи ставки до максимуму: або Іран остаточно згортає військові ядерні розробки в обмін на доступ до своїх коштів, або блокада остаточно зруйнує залишки іранської економіки.

  • Трамп заявив, що просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по НПЗ Росії

    Трамп заявив, що просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по НПЗ Росії

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто попросив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських нафтопереробних заводах. За версією американського президента, Зеленський нібито відповів, що Україна «ймовірно» так і зробить.

    Трамп пояснив своє прохання тим, що українські атаки на НПЗ РФ впливають на виробництво дизельного пального та можуть мати ширші наслідки для світового енергетичного ринку.

    Водночас важливий нюанс: пряма заява Зеленського про згоду припинити або суттєво скоротити удари по НПЗ публічно не оприлюднювалася. Наразі така відповідь відома лише зі слів Трампа. Офіс президента України окремого підтвердження цієї домовленості не публікував.

    Тема ударів по російській енергетичній інфраструктурі вже була однією з ключових у переговорах Зеленського і Трампа в Нью-Йорку. Перед зустріччю Reuters повідомляв, що український президент планував обговорити енергетичне перемир’я — взаємне припинення атак на енергетичні об’єкти Росії та України.

    Українська сторона раніше заявляла, що готова розглядати такий формат лише за умови взаємності. На тлі цього удари по російських НПЗ продовжувалися, а сама Росія не припиняла атак по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    Ефект українських атак уже відчутний у російській паливній галузі. Reuters повідомляв, що після удару 20 вересня Московський НПЗ зупинив переробку нафти через пошкодження двох основних установок. Ремонт, за оцінками джерел агентства, може тривати кілька тижнів.

    Паралельно Росія була змушена коригувати експорт дизпалива. За даними Reuters, Москва зберігала обмеження на поставки пального на зовнішні ринки, хоча окремі країни Центральної Азії продовжували отримувати дизель за міжурядовими угодами. Однією з причин тиску на внутрішній ринок агентство називало саме українські атаки на НПЗ.

    Ще 20 вересня після телефонної розмови з Трампом Зеленський заявляв, що серед тем майбутніх переговорів є деескалаційні кроки, енергетична безпека та завершення війни.

    Однак поки що немає публічно підтвердженої двосторонньої домовленості про повне припинення ударів по енергетичних об’єктах. Тому слова Трампа про те, що Зеленський погодився «пригальмувати», слід сприймати саме як переказ американського президента, а не як офіційно оголошене рішення Києва.

  • «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов обережно відреагував на сподівання президента США Дональда Трампа щодо можливого завершення війни Росії проти України ще до настання суворої зими. За словами Буданова, Україна може сподіватися на позитивний сценарій, однак повинна одночасно готуватися до продовження бойових дій узимку.

    «Давайте вірити в щось добре, але ми маємо бути реалістами і готуватись до найгіршого варіанту», — сказав Буданов у коментарі Новини.LIVE. Він додав, що якщо завершити війну вдасться раніше, це буде позитивним результатом, однак будувати підготовку лише на такому сценарії не можна.

    Так Буданов прокоментував слова Дональда Трампа, який 26 вересня знову висловив сподівання, що Україна та Росія зможуть домовитися про припинення війни в найближчому майбутньому. Американський президент заявив, що хотів би побачити домовленість між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним ще до приходу суворої зими.

    Трамп аргументував необхідність якнайшвидшої угоди великими людськими втратами у війні. При цьому наведені ним цифри — 25 тисяч, 32 тисячі та 33 тисячі загиблих за окремі місяці — є саме заявою президента США; незалежного підтвердження такої помісячної статистики у відкритих джерелах немає.

    Обережна позиція Буданова збігається з його іншими останніми заявами. 26 вересня він наголошував, що Україна підтримує негайне припинення вогню, однак Росія наразі не демонструє готовності погодитися на нього. За його словами, вплив Вашингтона залишається одним із ключових факторів, який може допомогти зрушити переговорний процес.

    При цьому тема можливого результату ще до зими не нова. 22 вересня Зеленський зустрічався з Трампом у Нью-Йорку. Білий дім офіційно підтвердив проведення цієї двосторонньої зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що напередодні переговорів Київ розглядав серед ключових тем енергетичну деескалацію, зміцнення ППО, підготовку України до зими та можливі дипломатичні кроки.

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від зустрічі Зеленського з Трампом

    Ще 7 вересня Зеленський після консультацій із представниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером заявляв, що українська сторона має розуміння кроків, які повинні «спрацювати до зими». Тоді серед тем також були дипломатія, ППО, гарантії безпеки та підготовка енергетики до холодного сезону.

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Водночас нинішній переговорний порядок денний за останні тижні змінився. Зеленський 24 вересня заявив, що так звані «анкориджські домовленості» та частина попередніх російських територіальних вимог більше не розглядаються як основа нинішніх переговорів.

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Попри активізацію дипломатії, конкретної погодженої дати завершення війни або публічно підтвердженої домовленості між Україною та Росією наразі немає.

    Тому заява Буданова фактично зводиться до двох паралельних сценаріїв: Київ продовжує працювати над дипломатичним завершенням війни та припиненням вогню, але водночас військове й державне планування має виходити з того, що бойові дії можуть продовжитися і взимку.

    Саме цей підхід — сподіватися на дипломатичний результат, але не будувати оборонні плани виключно на оптимістичному прогнозі — Буданов і сформулював у відповіді на слова Трампа.

  • Крах «духу Анкориджа»: як стійкість армії змусила світ відмовитися від російських ультиматумів на Алясці

    Крах «духу Анкориджа»: як стійкість армії змусила світ відмовитися від російських ультиматумів на Алясці

    Глобальна архітектура мирного врегулювання війни в Україні зазнає суттєвої трансформації, остаточно відкидаючи нав’язані агресором наративи капітуляції. Під час розширеної зустрічі з українською громадою у Сполучених Штатах президент України відверто заявив про кардинальну зміну риторики в міжнародному переговорному процесі. Глава держави наголосив, що світова дипломатія змогла успішно відійти від неприйнятних російських ультиматумів, які Кремль намагався диктувати під час сумнозвісного двостороннього саміту на Алясці в серпні дві тисячі двадцять п’ятого року. За словами лідера країни, дискусії про примусовий нейтральний статус України, обмеження її суверенітету та інші капітулянтські формули остаточно залишилися в минулому. Замість цього на перший план вийшло жорстке відстоювання українських національних інтересів та права на самовизначення. Цей переломний геополітичний злам став можливим не лише завдяки послідовній і консолідованій роботі американських дипломатів, але, насамперед, завдяки титанічним зусиллям українських Збройних Сил. Саме непохитність вітчизняних воїнів на полі бою перекреслила будь-які спроби змусити Київ піти на фатальні компроміси, які загрожували б самому існуванню незалежної держави.

    У центрі російських дипломатичних маніпуляцій тривалий час перебувала так звана «Анкориджська домовленість», яка в уяві кремлівських ідеологів мала стати основою для нового переділу сфер впливу. Спроби агресора нав’язати світу цей примарний «дух Анкориджа» зводилися до ультимативної вимоги за формулою «три плюс два». Цей абсурдний формат передбачав беззастережне визнання міжнародним співтовариством російського суверенітету над п’ятьма українськими регіонами: анексованим Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також частково окупованими територіями Херсонщини та Запоріжжя. Як згодом пояснив керівник Офісу президента та учасник переговорної делегації Кирило Буданов, саме такий сценарій розчленування України та легалізації територіальних захоплень росіяни намагалися видати за узгоджений план завершення війни. Однак незламна позиція українського суспільства та міцність фронту перетворили ці імперські зазіхання на політичну фікцію, змусивши партнерів переглянути підходи до можливих мирних ініціатив.

    Героїчний та самовідданий опір української армії остаточно позбавив Москву інструментів для геополітичного шантажу. Президент підкреслив, що незважаючи на надзвичайно складну та виснажливу ситуацію на лінії зіткнення, російські окупаційні війська не здатні продемонструвати жодних глобальних чи стратегічних просувань, які могли б змінити хід кампанії. Кожен метр української землі, де ворог намагається просуватися вперед, дається йому ціною неймовірних зусиль та катастрофічних людських втрат. Лише за неповний дві тисячі двадцять шостий рік збройні сили держави-агресора безповоротно втратили понад двісті шістдесят п’ять тисяч своїх військовослужбовців. Ця страшна демографічна статистика, яка навіть перевищує показники попередніх років найбільш інтенсивних боїв, яскраво ілюструє справжню ціну російських наступальних операцій. Лідер держави зауважив, що хоча агресору стає дедалі важче і дорожче підтримувати такий темп, кремлівське керівництво продовжує безжально спалювати власні резерви у спробах прорвати лінію оборони.

    Сама ж міфологема про нібито досягнуті кулуарні домовленості народилася одразу після закритої зустрічі між диктатором Володимиром Путіним та президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, яка відбулася на американській військовій базі в місті Анкоридж. Російська пропагандистська машина миттєво почала тиражувати гучні заяви про остаточне вирішення «українського питання» за спиною офіційного Києва. Проте ці інформаційні маніпуляції зазнали повного краху, коли влітку дві тисячі двадцять шостого року американський Державний секретар Марко Рубіо категорично спростував факт укладання будь-яких угод. Високопосадовець офіційно підтвердив, що на Алясці лунали виключно попередні пропозиції щодо можливих шляхів врегулювання, які не мали жодної юридичної чи політичної сили. Сьогодні ж, цілком усвідомлюючи провал своїх дипломатичних ілюзій та неспроможність зламати українську оборону військовим шляхом, військово-політичне керівництво Росії продовжує істерично відкидати будь-які конструктивні заклики до припинення бойових дій, остаточно заганяючи себе у глухий кут.

  • Велика гра наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та визначили долю регіональних криз від України до Азії

    Велика гра наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та визначили долю регіональних криз від України до Азії

    У Вашингтоні відбулася історична зустріч двох найвпливовіших світових лідерів, яка здатна кардинально переформатувати глобальний геополітичний ландшафт і вплинути на розв’язання найгостріших міжнародних криз сучасності. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прийняв у Білому домі очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, який прибув до США з триденним державним візитом уперше за понад десять років. Рівень безпрецедентної дипломатичної уваги до цієї події підкреслив сам американський президент, особисто зустрівши високого гостя біля трапа літака на військовій базі поблизу Вашингтона. Головною метою масштабних кількаденних консультацій став пошук надійних механізмів стабілізації взаємин між двома провідними економіками світу та спільне обговорення найбільш вибухонебезпечних конфліктів, серед яких ключове місце посіла російська війна проти України, ескалація на Близькому Сході та загроза загострення на Корейському півострові.

    Переговори в американській столиці засвідчили намір обох лідерів суттєво знизити градус взаємної конфронтації та перейти до прагматичного політичного діалогу заради глобального миру. За підсумками закритої бесіди високі сторони дійшли згоди щодо необхідності вибудовувати конструктивні, стратегічні та передбачувані відносини між Вашингтоном і Пекіном, наголосивши, що така довгострокова стабільність принесе відчутні дивіденди не лише китайському та американському народам, але й усьому міжнародному співтовариству. Особливу увагу політики зосередили на подіях в Україні, обмінявшись прямими оцінками поточного стану протистояння та шляхів до реального припинення бойових дій. Важливим практичним результатом саміту стала підтримка обома лідерами організації низки регіональних дипломатичних зустрічей уже протягом найближчих тижнів, що відкриває шлях до активнішого залучення ключових світових гравців до мирного процесу.

    Цей діалог набуває особливої ваги на тлі формування оновленого міжнародного порядку та насиченого календаря майбутніх глобальних форумів. Уже в листопаді Китай готується прийняти щорічний саміт лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, тоді як Сполучені Штати цьогоріч стануть господарями великої зустрічі країн «Великої двадцятки» у Флориді. Попри те, що протокольні деталі участі лідерів у цих масштабних заходах ще узгоджуються, відновлення прямого особистого контакту між лідерами двох наддержав закладає міцний фундамент для запобігання новим глобальним катастрофам. Світова спільнота розглядає цей візит як потужний сигнал до пошуку компромісів, адже саме від готовності Білого дому та Пекіна узгоджувати спільні червоні лінії залежить майбутня безпекова архітектура та припинення тривалих кровопролитних воєн.

     

  • Три кроки до деескалації: Вашингтон запропонував формулу перемир’я з порятунком енергетики та поновленням зернового коридору

    Три кроки до деескалації: Вашингтон запропонував формулу перемир’я з порятунком енергетики та поновленням зернового коридору

    Адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа суттєво активізувала кулуарні дипломатичні зусилля, прагнучи досягти негайної деескалації у війні Росії проти України та відновити прямі дипломатичні контакти з Кремлем. Американська сторона розробила та запропонувала комплексний план, що базується на трьох невідкладних практичних кроках. За словами президента України Володимира Зеленського, Вашингтон наполягає на терміновому запровадженні двостороннього мораторію на удари по критичній енергетичній інфраструктурі, повноцінному розблокуванні та відновленні безпечної роботи зернового коридору через акваторію Чорного моря, а також на організації тристоронньої переговорної платформи за участю делегацій США, України та Росії, ймовірним майданчиком для якої розглядається столиця Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

    Питання припинення повітряних ударів по енергетиці наразі є найбільш критичним пунктом переговорного процесу напередодні настання зимових холодів. Український лідер підтвердив, що ініціатива щодо взаємного припинення вогню по об’єктах генерації та розподільчих мережах надійшла безпосередньо від американських партнерів, і Київ висловив абсолютну готовність прийняти ці умови: «На столі лежить пропозиція: енергетичне перемир’я. Ми готові». Глава держави розраховує, що Білий дім зосередить свої головні зусилля саме на цьому треку, оскільки збереження тепла та світла для цивільного населення є питанням національного виживання. Втім, напружені кількаденні консультації на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку продемонстрували, що швидке досягнення енергетичного перемир’я все ще стикається з колосальними перепонами через відсутність твердих гарантій з боку агресора.

    Що стосується безпосередніх переговорів, американська сторона висунула пропозицію розпочати діалог не із зустрічі вищих посадових осіб, а на рівні профільних технічних та експертних груп. Офіційний Київ демонструє максимальну гнучкість, наголошуючи на відкритості до будь-яких конструктивних форматів та нейтральних локацій, здатних зрушити безпекову ситуацію з мертвої точки. Паралельно українське керівництво веде інтенсивний діалог із лідерами впливових держав Глобального Півдня та регіональними гравцями – зокрема з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, а також урядовцями з Індії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Єгипту. Усі ці країни проводять власні непублічні консультації з Москвою, намагаючись схилити російську верхівку до відновлення стабільного морського транзиту та припинення атак на цивільні судна й портову інфраструктуру.

    Наразі експертні команди та дипломати продовжують узгоджувати тонкі деталі та юридичні формулювання запропонованого пакета мирних ініціатив. Очікується, що процес доопрацювання займе близько двох наступних тижнів, після чого Вашингтон має офіційно представити фіналізований документ Кремлю. Чи стане цей амбітний план першим кроком до реального миру, покаже найближчий час, адже головним випробуванням для американської ініціативи залишається здатність змусити Москву дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Федеральний суд у США зобов’язав адміністрацію президента Дональда Трампа відновити доступ до Білого дому журналістам CNN, MS NOW та Politico, яких кількома днями раніше позбавили акредитації. Суддя Тімоті Келлі дійшов попереднього висновку, що заборона, ймовірно, суперечить Конституції США, повідомляє Reuters.

    Йдеться про тимчасове рішення на час розгляду справи. Суд зобов’язав Білий дім негайно повернути журналістам постійні перепустки та заборонив застосовувати обмеження щонайменше протягом 14 днів.

    Конфлікт почався 18 вересня, коли Трамп заявив, що CNN, MS NOW і Politico не повинні мати постійного доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «вигадками» та «брехнею». Наступного дня представників трьох редакцій перестали пропускати на територію президентського комплексу, а частину їхніх перепусток деактивували або вилучили.

    «Ненька інфо» вже писала про початок цього конфлікту: Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    21 вересня три медіа подали спільний позов проти Трампа та його адміністрації. Вони заявили, що заборона порушує Першу поправку до Конституції США, яка захищає свободу слова та преси, а також право на належну правову процедуру.

    Юристи адміністрації наполягали, що доступ до Білого дому є привілеєм, а не безумовним правом, і посилалися, зокрема, на міркування національної безпеки.

    Суддя цей аргумент не прийняв. За його словами, у матеріалах справи не було достатніх фактичних доказів того, що присутність журналістів CNN, MS NOW та Politico створювала реальну загрозу національній безпеці.

    Келлі також звернув увагу на процедуру анулювання перепусток. За його оцінкою, Білий дім, імовірно, не надав редакціям реальної можливості оскаржити рішення до того, як їхніх журналістів позбавили доступу.

    Сам Трамп ще 22 вересня заявляв, що «ймовірно» дозволить цим медіа повернутися до Білого дому, якщо відповідне рішення ухвалить суд.

    Це не перший подібний конфлікт між адміністрацією Трампа та пресою. Ще під час його першого президентського терміну Білий дім позбавляв перепустки журналіста CNN Джима Акости, однак після судового розгляду доступ було відновлено.

    Окремий конфлікт уже під час другого терміну виник із Associated Press через редакційну політику агентства щодо назви Мексиканської затоки.

    На тлі нинішньої суперечки понад 50 американських медіа та організацій із захисту свободи преси публічно підтримали CNN, MS NOW і Politico, заявивши, що доступ до влади не повинен залежати від того, чи подобається президенту редакційна політика конкретного видання.

    Остаточного рішення по суті справи поки немає. Нинішня ухвала лише тимчасово відновлює доступ журналістів і фактично заморожує заборону Трампа на період подальшого розгляду.

    Ще один релевантний матеріал «Ненька інфо» про конфлікт Трампа з CNN: «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина