Mmakaje

Позначка: суд

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.

  • ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента України Андрій Єрмак. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту фактичного затримання, а також встановив альтернативу — можливість внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.

    Про це стало відомо під час публічного оголошення судового рішення 14 травня. Як зазначив суддя під час засідання, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України НАБУ було задоволене частково. Таким чином, суд не погодився повністю з позицією сторони обвинувачення, однак обрав один із найсуворіших запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством.

    У судовій залі було оголошено: «Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання. Визначити підозрюваному заставу в розмірі 140 мільйонів гривень».

    У разі внесення застави на підозрюваного покладається низка процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі міста Києва без дозволу слідства, здати закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Також передбачено обов’язок утримуватися від контактів із низкою осіб, які фігурують у матеріалах справи або можуть бути свідками.

    Окремо суд визначив заборону на спілкування з іншими фігурантами провадження, серед яких названі Чернишов, Міндіч, Лисенко, Опальчук, Сіранчук та Медвєдєва. Крім того, у разі внесення застави може бути застосовано електронний засіб контролю (електронний браслет), що дозволяє відстежувати переміщення особи в межах встановлених обмежень.

    Ухвала суду підлягає негайному виконанню, тобто починає діяти одразу після оголошення. Водночас вона може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів із моменту проголошення рішення.

    Окремо повідомляється, що повний текст судового рішення буде оприлюднений 18 травня, після його остаточного оформлення та підписання суддею.

    Під час засідання сторона захисту заявила про намір оскаржувати ухвалу ВАКС, вважаючи її необґрунтованою та такою, що потребує перегляду в апеляційній інстанції. Сам Андрій Єрмак, за словами, озвученими в суді, заявив, що не має у своєму розпорядженні необхідної суми для внесення застави та розраховує на підтримку «друзів» у разі необхідності її сплати.

    Це рішення стало продовженням розгляду кримінального провадження, в межах якого раніше повідомлялося про підозру у ймовірній легалізації коштів у значних обсягах — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов’язує ці епізоди з реалізацією будівельного проєкту елітної нерухомості під Києвом.

    За даними, які озвучувалися у межах провадження, йдеться про можливі корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, а також про перевірку джерел походження коштів, які могли бути залучені до фінансування проєкту, зокрема у сфері енергетики.

    Правоохоронні органи раніше повідомляли про проведення слідчих дій, вилучення документів та інші процесуальні заходи в межах розслідування. Прокуратура у цій справі наполягала на більш суворому запобіжному заході та просила суд визначити заставу у розмірі 180 мільйонів гривень, однак суд встановив меншу суму.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а остаточні правові рішення щодо вини чи невинуватості фігурантів може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у встановленому законом порядку.

  • На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    У Миколаївській області суд взяв під варту військовослужбовця, якого підозрюють у вбивстві двох товаришів по службі під час конфлікту на місці несення служби. За даними слідства, трагедія сталася після спільного вживання алкоголю, а для стрілянини підозрюваний використав закріплений за ним автомат АК-74. Про це повідомили у поліції Миколаївщини та спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    Інцидент стався вночі 12 травня у Миколаївському районі. До відділення поліції №4 Миколаївського районного управління надійшло повідомлення про загибель двох військових від вогнепальних поранень. На місце події прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та представники військової прокуратури.

    У ході першочергових слідчих дій правоохоронці встановили, що напередодні ввечері троє військовослужбовців перебували на службі та разом вживали алкогольні напої. За даними слідства, між чоловіками виникла словесна сварка, яка згодом переросла у збройний конфлікт.

    Слідчі вважають, що 35-річний солдат під час суперечки схопив закріплену за ним автоматичну зброю та відкрив вогонь по двох співслужбовцях — чоловіках віком 58 та 38 років. Постріли були здійснені з автомата АК-74. Від отриманих поранень обидва військові загинули на місці ще до прибуття медиків.

    Після стрілянини підозрюваний був затриманий правоохоронцями. Його доставили до відділку поліції, де затримання оформили в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці злочину слідчі вилучили автомат АК-74, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе вилучене направили на експертні дослідження. Правоохоронці проводять балістичні, судово-медичні та інші експертизи, які мають допомогти встановити повну картину подій.

    13 травня суд за клопотанням прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    У прокуратурі повідомили, що військовослужбовцю інкримінують умисне вбивство двох осіб. Санкція статті передбачає покарання від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі деталі конфлікту, допитують свідків та перевіряють обставини перебування військових на службі у момент вживання алкоголю. Також правоохоронці мають з’ясувати, чи були порушені правила поводження зі зброєю та вимоги внутрішньої дисципліни.

    Подібні випадки всередині військових підрозділів під час повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс. На тлі тривалих бойових дій та високого психологічного навантаження питання психоемоційного стану військових дедалі частіше стає предметом дискусій серед експертів, психологів та представників сектору безпеки.

    Фахівці неодноразово наголошували, що постійний стрес, перевтома, проблеми з відпочинком і психологічною реабілітацією можуть призводити до конфліктів та непередбачуваної поведінки, особливо якщо йдеться про доступ до бойової зброї. Водночас офіційні органи підкреслюють, що кожен подібний випадок розглядається індивідуально, а всі висновки мають бути зроблені лише після завершення слідства та судового розгляду.

    Трагедія на Миколаївщині стала ще одним резонансним випадком застосування зброї серед військовослужбовців поза бойовими діями. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.

  • У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що рішення засекретити деталі угоди колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського зі слідством було ухвалене для захисту викривача та збереження ефективності інших антикорупційних розслідувань. Про це він розповів у матеріалі “Української правди” “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”.

    За словами Клименка, співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала довгий час і виявилася “дуже результативною”. Саме це, за його словами, стало однією з причин, чому зміст домовленостей між екснардепом та слідством вирішили не розкривати публічно.

    Очільник САП наголосив, що йдеться не лише про захист конкретної особи, а й про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами у майбутньому. На його думку, повне розкриття деталей таких угод може відлякувати інших фігурантів резонансних справ від надання свідчень або допомоги слідству.

    “Важливо зазначити, що він не обов’язково викривав злочини саме на ОПЗ – у рамках угоди фігурант міг надати цінну інформацію, яка допомогла розкрити корупцію в будь-якому іншому кримінальному провадженні”, – пояснив Клименко.

    Він також визнав, що угода зі слідством була вигідною для сторони обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. За словами голови САП, без компромісу справа могла роками залишатися в судах і зрештою бути закритою без вироку.

    “Альтернативою було б те, що справа не пережила строків давності та просто загинула в судових стінах. Але у підсумку все вийшло добре: Грановський отримав вирок та став засудженим, він відшкодував державі збитки та розкрив інформацію, важливу для нас у інших кримінальних провадженнях”, – заявив керівник САП.

    Йдеться про одну з найбільш резонансних антикорупційних справ останніх років — розслідування масштабної схеми на Одеському припортовому заводі. НАБУ та САП завершили слідство у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, у 2015 році на заводі діяла схема продажу мінеральних добрив за заниженими цінами наперед визначеній компанії, що призвело до багатомільйонних збитків для держави.

    Слідство вважало, що організатором оборудки був Олександр Грановський разом із довіреною особою. Також у справі фігурували посадовці ОПЗ та представник іноземної компанії.

    У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі ОПЗ. Вона передбачала повне відшкодування державі понад 77,5 мільйона гривень збитків. Крім цього, учасники угоди погодилися перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України через платформу UNITED24.

    Водночас покарання, яке отримав Грановський, викликало значний суспільний резонанс. Суд призначив йому штраф у розмірі 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу, за якою його обвинувачували. Критики угоди заявляли, що така відповідальність є надто м’якою з огляду на масштаби справи та політичну вагу фігуранта.

    Сам Олександр Грановський упродовж багатьох років залишався однією з найбільш впливових та суперечливих постатей української політики та судової системи часів президентства Петро Порошенко. У політичних та медійних колах його неофіційно називали “куратором президента у судах та прокуратурі”. Журналісти-розслідувачі неодноразово публікували матеріали про його контакти із суддями, прокурорами та представниками правоохоронних органів.

    Історія навколо Одеського припортового заводу тягнеться ще з 2015 року. Тоді НАБУ проводило обшуки в межах розслідування продажу карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited із 5-відсотковою знижкою, через що держава, за даними слідства, зазнала значних фінансових втрат.

    У центрі уваги опинилася членкиня правління ОПЗ Ольга Ткаченко, яку пов’язували з Грановським. Під час обшуків у неї вилучили телефон із листуванням у Viber, однак у 2016 році Солом’янський районний суд Києва заборонив НАБУ використовувати це листування як доказ у кримінальному провадженні.

    У серпні 2024 року Грановський також виграв справу у Вищому антикорупційному суді, який скасував повідомлення про підозру у справі щодо організації схеми на понад 93 мільйони гривень. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та критику з боку антикорупційних активістів.

    Нинішня угода між екснардепом і слідством знову підняла дискусію про баланс між ефективністю антикорупційної системи та справедливістю покарання для фігурантів гучних справ. Частина експертів вважає, що угоди зі слідством дозволяють швидше отримувати вироки, повертати державі кошти та викривати нові злочини. Інші ж переконані, що надто м’які покарання для впливових фігурантів можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних органів та судової системи загалом.

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак уперше публічно прокоментував оголошення йому підозри у справі про легалізацію коштів під час елітного будівництва на Київщині. Він заявив, що вважає справу проти себе результатом “безпрецедентного публічного тиску” на правоохоронні органи та наполягає на своїй невинуватості.

    Про це Єрмак повідомив у відповіді на письмовий запит журналістів LB.ua.

    За словами колишнього керівника ОП, останніми місяцями на слідство нібито чинився системний інформаційний та політичний вплив із вимогою ухвалити щодо нього конкретні процесуальні рішення.

    “Протягом останніх місяців відбувався безпрецедентний публічний тиск на правоохоронні органи з вимогою ухвалити щодо мене конкретні процесуальні рішення”, — заявив Єрмак.

    Він також наголосив, що після вручення підозри разом із адвокатами аналізує матеріали справи та вважає висунуті обвинувачення безпідставними.

    “Слідство має бути незалежним від політичних заяв, медійних кампаній чи будь-яких інших форм впливу”, — додав колишній очільник Офісу президента.

    Єрмак окремо підкреслив, що нинішня ситуація для нього “нічого не змінює”, і нагадав про події листопада минулого року, коли правоохоронці вже проводили в нього обшуки.

    “Нічого не змінилося зараз, як і після 28 листопада минулого року, коли я так само реагував на всі процесуальні дії та запити”, — зазначив він.

    Скандал навколо справи Єрмака став одним із найгучніших політичних та антикорупційних сюжетів останніх днів. Напередодні НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, могла бути причетною до легалізації близько 460 мільйонів гривень під час реалізації елітного будівельного проєкту в Київській області.

    У межах цієї справи Андрію Єрмаку офіційно повідомили про підозру. Уже 12 травня правоохоронці оголосили підозри ще шістьом фігурантам провадження. Серед них — колишній віцепрем’єр-міністр та відомий бізнесмен, імена яких офіційно наразі не розголошуються.

    Справу вже почали називати однією з найрезонансніших антикорупційних історій року. Особливий резонанс вона отримала через політичний статус Єрмака, який тривалий час був однією з найвпливовіших фігур в українській владі та найближчим соратником президента Володимира Зеленського.

    У вівторок, 12 травня, Вищий антикорупційний суд має розглянути клопотання про обрання Андрію Єрмаку запобіжного заходу. Саме це засідання може стати ключовим етапом розвитку справи.

    Поки що правоохоронці офіційно не оприлюднили всіх деталей обвинувачення. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють можливі політичні наслідки скандалу для влади та антикорупційної системи України.

    Справу Єрмака вже використовують у внутрішньополітичних дискусіях. Частина експертів називає підозру доказом того, що антикорупційні органи продовжують працювати навіть щодо представників найвищих ешелонів влади. Інші ж говорять про ризик політизації розслідування та можливу інформаційну кампанію навколо справи.

    Сам Єрмак фактично натякнув саме на другий сценарій, заявивши про медійний тиск та спроби впливати на слідство через публічний простір.

    На тлі війни та складної політичної ситуації в країні справа вже стала серйозним випробуванням для української влади та антикорупційної системи. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери України уважно стежать за роботою НАБУ, САП та судової системи в резонансних справах.

    Наразі Андрій Єрмак продовжує заперечувати всі звинувачення та готується до судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу. Водночас правоохоронці заявляють про продовження слідчих дій у межах масштабного розслідування.

  • Дуа Ліпа подала до суду на Samsung

    Дуа Ліпа подала до суду на Samsung

    Британська співачка Дуа Ліпа подала судовий позов проти південнокорейської технологічної корпорації Samsung Electronics, вимагаючи компенсацію у розмірі 15 мільйонів доларів за нібито несанкціоноване використання її фотографії на пакуванні телевізорів. Про це повідомляє видання Engadget, на яке посилаються міжнародні технологічні медіа.

    У позовних матеріалах стверджується, що зображення співачки було використано на картонних коробках телевізорів Samsung без її дозволу, ліцензійної угоди або будь-якої форми компенсації. Юристи артистки розцінюють це як порушення авторських прав, торговельних марок і неправомірне комерційне використання її образу, яке могло вводити споживачів в оману.

    За даними позову, співачка дізналася про використання свого фото лише у червні 2025 року. Після цього її представники неодноразово зверталися до Samsung із вимогою припинити використання зображення, однак, як стверджує сторона позивача, компанія не відреагувала належним чином. У документах також зазначається, що продукція з відповідним пакуванням продовжувала продаватися, попри ці звернення.

    Юридична команда Дуа Ліпи заявляє, що така практика створювала враження офіційного партнерства між співачкою та Samsung, хоча жодних домовленостей між сторонами не існувало. Це, на думку позивачів, могло впливати на поведінку покупців і навіть стимулювати продажі телевізорів завдяки впізнаваності артистки.

    У матеріалах справи також наводяться приклади публікацій користувачів соціальної мережі X, які нібито зазначали, що звернули увагу на телевізори саме через зображення Дуа Ліпи на упаковці. Адвокати вважають це доказом того, що використання образу мало комерційний ефект і принесло компанії додаткову вигоду.

    Окремо у позові наголошується, що авторські права на фотографію належать самій співачці. Знімок, за даними сторони позивача, був зроблений за лаштунками музичного фестивалю Austin City Limits у 2024 році, де Дуа Ліпа виступала як одна з хедлайнерок.

    Юристи артистки підкреслюють, що мова йде не лише про фінансову компенсацію, а й про захист репутації та контролю над використанням її образу у комерційних цілях. Вони стверджують, що дії компанії фактично знецінюють багаторічну роботу співачки над формуванням власного бренду, який має глобальне комерційне значення.

    Сума позову — 15 мільйонів доларів — обґрунтовується масштабом поширення продукції та потенційною вигодою, яку могла отримати Samsung від використання зображення без дозволу. У позові також згадується, що така практика може створити небезпечний прецедент для індустрії, де образи знаменитостей використовуються у маркетингу без належного погодження.

    Водночас це не перший випадок, коли Samsung Electronics опиняється у центрі юридичних суперечок у США та інших країнах. Компанія вже стикалася з позовами, пов’язаними з роботою смарт-телевізорів, рекламними технологіями та захистом даних користувачів, однак цей випадок стосується безпосередньо використання образу публічної особи в маркетингових матеріалах.

    Станом на момент публікації Samsung офіційно не надала публічного коментаря щодо нового позову. Очікується, що справа може стати одним із помітних прецедентів у сфері захисту прав знаменитостей на власний образ у цифрову епоху, коли маркетинг глобальних брендів дедалі частіше перетинається з питаннями авторського права та публічної репрезентації.