Mmakaje

Позначка: СЗРУ

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Російські спецслужби можуть організувати серію резонансних провокацій і терористичних актів на тимчасово окупованих територіях України під час виборів до Державної думи РФ, а відповідальність за них спробувати перекласти на Київ. Служба зовнішньої розвідки України попереджає, що особливо небезпечними можуть стати дні основного голосування 18–20 вересня, коли на окупованих територіях очікується найбільше скупчення людей біля так званих виборчих дільниць.

    За даними СЗРУ, можливий сценарій передбачає провокації під «прапором України». Серед потенційних варіантів українська розвідка називає підриви виборчих дільниць або місць зберігання бюлетенів у неробочий час, диверсії на транспортній інфраструктурі та замахи на представників окупаційних адміністрацій і колаборантів. Після таких інцидентів російська пропаганда може звинуватити Україну та використати події для посилення репресій проти мешканців захоплених територій.

    Розвідка пов’язує ризик таких дій одразу з кількома завданнями Кремля. Йдеться про створення інформаційного приводу для посилення контролю на окупованих територіях, виправдання репресивних заходів, дискредитацію України на міжнародній арені та можливе інформаційне забезпечення нової хвилі мобілізації в Росії. Окремою метою СЗРУ називає спробу зірвати або ускладнити дипломатичні зусилля щодо завершення війни, зокрема ті, до яких залучені Сполучені Штати.

    Цей контекст особливо важливий через те, що українські спецслужби вже кілька тижнів попереджають про можливу нову мобілізаційну кампанію в РФ після парламентських виборів. Наприкінці серпня ГУР і СЗРУ повідомляли, що російська влада опрацьовує можливість додатково залучити близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще приблизно стільки ж у 2027-му. Розвідка тоді прямо зазначала, що найбільш імовірним моментом для політичного рішення про мобілізацію може стати період після голосування 18–20 вересня. За даними спецслужб, у Росії вже посилюють військовий облік, розширюють мобілізаційні підрозділи на підприємствах і готують додаткові механізми примусу.

    Тема можливої мобілізації помітно впливає і на настрої всередині самої Росії. Reuters 10 вересня повідомило про зростання тривоги серед росіян напередодні парламентських виборів. Однією з причин видання називає саме побоювання нового призову після завершення голосування, а також дедалі відчутніші для російського населення наслідки війни. Водночас «Єдина Росія», як очікується, збереже контроль над Держдумою в умовах жорстко контрольованої політичної системи.

    На тимчасово окупованих територіях підготовка до російського голосування розпочалася значно раніше. Центр протидії дезінформації повідомляв, що на окупованій частині Донеччини «дострокове голосування» вирішили розпочати ще 30 серпня — за 21 день до основної дати. У ЦПД вважають, що настільки тривалий період створює сприятливі умови для неконтрольованого використання бюлетенів та інших маніпуляцій із результатами.

    Паралельно окупаційні адміністрації проводять подомові обходи мешканців Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Формально такі візити називають «інформуванням про вибори», однак Центр протидії дезінформації звертав увагу, що вони також дозволяють окупаційній владі актуалізувати дані про населення, виявляти людей без російських паспортів, збирати заявки на «голосування вдома» і контролювати настрої населення.

    Більше того, українська сторона заявляє, що бажані результати голосування могли бути визначені ще до його початку. Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомляв, що адміністрація Кремля нібито поставила перед окупаційною владою завдання показати явку понад 65–70%, а результат партії «Єдина Росія» — не нижче 70%. Саме такі цифри, за інформацією ЦПД, мають створити пропагандистську картинку масової підтримки російської влади населенням окупованих українських територій.

    Уже на початку вересня ЦПД фіксував активну інформаційну кампанію навколо «дострокового голосування». Російські медіа поширювали сюжети про нібито високу активність місцевих жителів, тоді як український Центр зазначав, що за «добровільних виборців» можуть видавати працівників бюджетної та комунальної сфер, залежних від окупаційної адміністрації.

    Москва намагається надати процесу й міжнародного вигляду. Російське МЗС заявляло про готовність спостерігачів із десятків країн приїхати на вибори. Проте Центр протидії дезінформації наголошував, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів не бере участі у спостереженні за цим процесом.

    Більше того, сама Росія не запросила на парламентські вибори спостерігачів ОБСЄ. 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея організації заявили, що таке рішення Москви суперечить зобов’язанням, які держави-учасниці взяли на себе відповідно до Копенгагенського документа 1990 року. Українське МЗС зазначало, що це буде вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у РФ без незалежного спостереження ОБСЄ.

    Окремо Київ застеріг потенційних іноземних спостерігачів від поїздок на окуповані території. Міністерство закордонних справ України наголосило, що проведення Росією голосування на суверенній території України є незаконним, а його результати не створюють жодних юридичних наслідків. У МЗС також підкреслили, що присутність іноземних спостерігачів не може легітимізувати такий процес.

    Аналогічну позицію висловив Європейський Союз. У заяві при ОБСЄ ЄС наголосив, що не визнаватиме ні так звані вибори, які Росія проводить на окупованих територіях України, ні їхні результати, та закликав інші держави не брати участі у спостереженні за незаконним голосуванням.

    СЗРУ, попереджаючи про можливі провокації, проводить паралелі з подіями минулих десятиліть. Серед них розвідка згадує вибухи житлових будинків у Росії 1999 року на тлі початку Другої чеченської війни, кризу із захопленням заручників у московському театральному центрі на Дубровці у 2002 році, а також російські псевдореферендуми й виборчі кампанії на захоплених територіях України після 2014 року. При цьому щодо вибухів 1999 року існують різні й суперечливі версії, тому твердження про їх використання Кремлем як свідомої провокації слід розглядати саме як позицію української розвідки, а не як остаточно встановлений міжнародним розслідуванням факт.

    Найбільш конкретне попередження СЗРУ стосується найближчих днів. Розвідка називає території окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим. Саме там у період активної фази голосування 18–20 вересня, за оцінкою спецслужби, ризик провокацій може бути найвищим. У СЗРУ наголошують, що потенційною ціллю може стати будь-яке масове скупчення людей, якщо російським спецслужбам знадобиться резонансна подія для подальшої інформаційної кампанії.

    Таким чином, вибори до Держдуми для Кремля можуть мати значення далеко за межами формального оновлення парламенту. Українські спецслужби розглядають їх як потенційну точку для одночасного вирішення кількох завдань — демонстрації контрольованої «підтримки» окупації, створення підстав для нових репресій на ТОТ, посилення антиукраїнської пропаганди та підготовки російського суспільства до можливого нового етапу мобілізації. Саме тому період до 20 вересня розвідка вважає часом підвищеного ризику.

  • Енергетичний маневр повз Москву: Азербайджан та Узбекистан витісняють Росію зі своїх ринків

    Енергетичний маневр повз Москву: Азербайджан та Узбекистан витісняють Росію зі своїх ринків

    Країни Південного Кавказу та Центральної Азії стрімко нарощують пряму економічну інтеграцію та вибудовують спільні енергетичні проєкти, послідовно зменшуючи залежність від енергоносіїв і транзитного контролю Російської Федерації. Зокрема, Азербайджан та Узбекистан уклали низку стратегічних домовленостей щодо спільного виробництва нафтопродуктів та видобутку викопних ресурсів. Про це офіційно повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    За заявою міністра енергетики Узбекистану Шерзода Ходжаєва, партнерство двох держав передбачає запуск спільних виробничих ліній із випуску авіаційного й автомобільного палива безпосередньо для внутрішнього узбецького ринку, а також спільний видобуток вуглеводнів на стратегічному плато Устюрт. Окрім традиційного паливного сектору, Баку і Ташкент активно розвивають напрям відновлюваної енергетики, готуючи інфраструктуру для транзиту «зеленої» електроенергії до європейських споживачів.

    В українській розвідці наголошують, що подібна самостійна активність партнерів у Центральній Азії завдає відчутного удару по геополітичних амбіціях Москви, яка десятиліттями вважала цей регіон власною безальтернативною монополією. Держави Кавказу й Азії все активніше шукають прямі альтернативні торговельні маршрути, орієнтуючись виключно на власні національні та комерційні інтереси.

    Водночас дипломатичний діалог між Баку та Кремлем ускладнюється. Посол Азербайджану в РФ Рахман Мустафаєв зазначив, що хоча його країна формально відкрита до збереження контактів, реальній взаємодії суттєво заважає постійна хвиля агресивних матеріалів та негативного інформаційного фону щодо Азербайджану в підконтрольних Кремлю медіа.

    Показово, що паралельно зі зміцненням регіональних союзів Азербайджан демонструє готовність диверсифікувати допомогу європейським партнерам: країна офіційно підтвердила готовність за необхідності постачати природний газ до України та продовжувати поглиблення двостороннього енергетичного співробітництва з Києвом.

  • Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія почала офіційну перевірку інформації про своїх громадян, яких Росія могла завербувати для участі у війні проти України. Міністерство закордонних справ країни заявило, що з’ясовує особи цих людей, їхній статус громадянства, обставини вербування та характер можливої участі в російських збройних силах. Водночас Джакарта вже наголосила: якщо інформація підтвердиться, рішення окремих громадян воювати на боці Росії не представляє позицію чи політику держави.

    Речниця МЗС Індонезії Івонн Мевенканг повідомила, що перевірка здійснюється через закордонні дипломатичні представництва країни та у координації з іншими міністерствами й державними установами. За її словами, владі ще необхідно встановити не лише громадянство згаданих осіб, а й те, яким саме способом вони могли потрапити до російської армії. Окремо Джакарта перевіряє версію, що людей могли завербувати через шахрайські пропозиції роботи, експлуатацію або фактично ввести в оману щодо справжнього характеру майбутньої діяльності.

    Підставою для перевірки стала інформація Служби зовнішньої розвідки України, яка 27 серпня заявила, що отримала документи щонайменше восьми громадян Індонезії, завербованих до російської окупаційної армії. Українська розвідка оприлюднила дані, які, за її твердженням, підтверджують залучення цих людей Росією. Серед документів, про які повідомляли міжнародні медіа, були сім заявок на електронні візи та одна міграційна карта.

    За версією української розвідки, Росія використовує для вербування іноземців уже відпрацьовану схему. Потенційним рекрутам пропонують високу зарплату, соціальні пільги, прискорене отримання російського громадянства та нерідко обіцяють роботу, нібито не пов’язану з безпосередньою участю у бойових діях. Однак СЗРУ стверджує, що значна частина таких іноземців зрештою потрапляє саме на передову, часто без належної підготовки. Подібні випадки Україна раніше фіксувала серед громадян Непалу, Куби, Кенії та Індії.

    Індонезійська сторона поки не підтвердила українські дані щодо всіх восьми людей. В офіційному повідомленні МЗС зазначається, що висновки можна буде робити лише після завершення перевірки фактів. Водночас у Джакарті чітко заявили, що навіть у разі підтвердження добровільної служби громадян Індонезії в російських військах це буде розглядатися виключно як їхній особистий вчинок, який не має відношення до зовнішньої політики країни.

    Ситуація для ймовірних найманців може мати й серйозні юридичні наслідки. Індонезійське законодавство містить окремі норми щодо громадян, які вступають на військову службу до збройних сил інших держав, і за певних обставин це може призвести навіть до втрати індонезійського громадянства. У МЗС наголосили, що будь-які рішення повинні ґрунтуватися на підтверджених фактах і прийматися відповідно до встановленої юридичної процедури.

    Зовсім іншим буде підхід, якщо з’ясується, що громадяни Індонезії стали жертвами обману. Мевенканг заявила, що влада окремо вивчає можливі випадки торгівлі людьми, шахрайства та пропозицій працевлаштування, які приховували реальну мету поїздки до Росії. Якщо буде доведено, що люди стали жертвами такого механізму, Джакарта обіцяє надати їм необхідний консульський та правовий захист. Громадян країни вже закликали особливо обережно ставитися до вакансій у регіонах воєнних конфліктів або пропозицій, які можуть бути пов’язані з військовою діяльністю.

    Важливо й те, що Індонезія намагається дистанціювати цю історію від своєї офіційної зовнішньої політики. Країна традиційно позиціонує себе як держава, що не стає безпосередньо на бік одного з учасників війни і закликає до дипломатичного врегулювання. У відповідь на інформацію про можливих індонезійців у російській армії МЗС знову наголосило на підтримці мирного вирішення російсько-українського конфлікту, дотриманні міжнародного права та принципів Статуту ООН.

    Вербування іноземців стало для Росії одним зі способів поповнення особового складу на тлі великих втрат у війні. Західні посадовці нещодавно оцінювали, що російська армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж здатна набрати, незважаючи на масштабну контрактну кампанію. Москва при цьому намагається уникати нової відкритої хвилі масової мобілізації, яка після оголошення часткової мобілізації восени 2022 року спричинила значний суспільний резонанс та виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме на цьому тлі українська розвідка розглядає вербування громадян віддалених країн як частину ширшої кадрової стратегії Кремля. За оцінкою СЗРУ, іноземні рекрути потрібні Росії не лише для поповнення підрозділів, а й для пропаганди — їхня участь може використовуватися для створення враження, нібито Москва має міжнародну підтримку своєї війни. Українська сторона водночас стверджує, що для частини завербованих обіцянки високої зарплати та небойової служби не відповідають реальним умовам після прибуття до Росії.

    Індонезійський випадок при цьому має особливий дипломатичний підтекст. Москва підтримує активні контакти з Джакартою, а президент Індонезії Прабово Субіанто мав стати головним іноземним гостем Східного економічного форуму у Владивостоці на початку вересня. На цьому тлі інформація про вербування індонезійців до російської армії потенційно створює для Джакарти незручну ситуацію: владі доводиться одночасно зберігати дипломатичні відносини з Росією та чітко показувати, що участь громадян країни у війні не санкціонована державою.

    Наразі ключовим залишається результат індонезійської перевірки. Якщо особи та документи, отримані українською розвідкою, будуть підтверджені, Джакарті доведеться встановити, чи пішли ці громадяни на службу добровільно, чи стали жертвами шахрайської схеми вербування. У першому випадку для них можливі серйозні правові наслідки, включно з питанням громадянства; у другому — держава обіцяє захищати своїх громадян. Тому твердження, що Індонезія вже офіційно підтвердила наявність восьми своїх громадян у російській армії, наразі було б передчасним: підтверджена саме перевірка українських даних і відмежування уряду від можливої участі цих людей у війні.

  • Росіяни втрачають віру в економіку: забирають гроші з банків і переходять на вживані товари

    Росіяни втрачають віру в економіку: забирають гроші з банків і переходять на вживані товари

    У Росії погіршуються споживчі настрої населення на тлі економічних проблем, високих державних витрат на війну та невизначеності щодо майбутнього. Росіяни дедалі менше відкладають гроші, скорочують заощадження, виводять кошти з банківських депозитів і частіше обирають дешевші вживані товари замість нових.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, індекс споживчих настроїв у Росії знизився до 89,5 пункту. Це найнижчий показник із травня 2022 року, тобто фактично від перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

    Падіння індексу свідчить про посилення невпевненості росіян у власному матеріальному становищі та перспективах економіки країни. Населення дедалі обережніше оцінює власні фінансові можливості, а споживча поведінка змінюється у бік економії.

    Одним із ключових показників погіршення ситуації є скорочення можливостей росіян формувати заощадження. Частка населення, яке має можливість відкладати так звані вільні кошти, зменшилася на 6,5% і становить 47,9%.

    Водночас третина росіян — близько 34% — вважає, що зараз невдалий час для накопичення грошей. Лише 26% опитаних дотримуються протилежної думки та вважають поточний період сприятливим для заощаджень.

    За оцінкою СЗРУ, обидва показники стали найгіршими приблизно за останні два з половиною роки. Це може свідчити про зниження довіри населення до економічної стабільності Росії та зростання побоювань щодо власного фінансового майбутнього.

    Зміна настроїв помітна і в поведінці російських вкладників. У червні населення РФ вивело з банківських депозитів близько 0,5 трлн рублів. Водночас обсяг нових вкладів за той самий період становив лише приблизно 0,2 трлн рублів.

    Таким чином, приплив нових коштів не компенсував відтік грошей із депозитів. Більше того, за наведеними СЗРУ даними, він не перекрив навіть суму відсотків, які банки нарахували вкладникам.

    Це означає, що росіяни не лише менше накопичують, а й починають використовувати раніше сформовані заощадження. Така поведінка може бути ознакою зростання фінансової невизначеності, коли домогосподарства воліють мати доступ до грошей у готівковій або ліквідній формі замість того, щоб залишати їх на довгострокових депозитах.

    За оцінками експертів, у першому кварталі реальні заощадження населення Росії скоротилися на 32,1%. Якщо тенденція збережеться, це може додатково обмежити можливості росіян фінансувати великі покупки та збільшити попит на дешевші товари.

    Про погіршення фінансового становища населення також свідчить зміна структури споживання. Росіяни дедалі частіше обирають уживані товари, намагаючись зменшити витрати.

    Особливо помітною ця тенденція стала на автомобільному ринку. У першому півріччі 2026 року витрати росіян на придбання вживаних автомобілів зросли на 13%.

    При цьому співвідношення нових та вживаних автомобілів на російському ринку суттєво змінилося. Нині на один новий автомобіль припадає майже п’ять уживаних.

    Одночасно скорочується частка відносно молодих автомобілів. За рік частка машин віком до п’яти років зменшилася з 30% до 25%.

    Натомість зростає попит на старіші транспортні засоби. Частка автомобілів віком понад десять років збільшилася до 41%.

    Така динаміка може свідчити про те, що російські споживачі дедалі частіше відмовляються від дорожчих нових автомобілів на користь машин із пробігом. Для домогосподарств це дозволяє скоротити одноразові витрати в умовах невизначеності щодо доходів та майбутньої економічної ситуації.

    На споживчі настрої також впливає загальний стан російської економіки. Війна проти України, міжнародні санкції, масштабне перенаправлення державних ресурсів на військові потреби та проблеми з реальними доходами створюють додатковий тиск на населення.

    При цьому російський уряд продовжує витрачати значні кошти на війну. Зростання військових видатків відбувається на тлі погіршення бюджетного балансу.

    У першому півріччі 2026 року дефіцит російського бюджету досяг 5,73 трлн рублів. Це у 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Погіршення фінансового становища держави може створювати додаткові ризики для економіки, особливо якщо доходи бюджету не встигають за темпами зростання витрат. Для населення це потенційно означає подальше посилення податкового та інфляційного тиску, а також скорочення можливостей держави підтримувати цивільні сектори економіки на колишньому рівні.

    Ще одним фактором невизначеності для росіян залишається війна та можливість нової мобілізації. Перспектива продовження бойових дій змушує частину населення побоюватися повторного призову та пов’язаних із цим економічних і соціальних наслідків.

    На цьому тлі знову активізуються розмови про можливість нової хвилі мобілізації після осінніх виборів до Державної думи РФ. Офіційного рішення про нову мобілізацію у наведеній інформації немає, однак самі побоювання впливають на настрої частини населення.

    Додатковим індикатором таких настроїв називають зростання попиту росіян на житло за кордоном. Зокрема, за останні три місяці оренда квартир у Вірменії подорожчала приблизно на 30%. Цю тенденцію пов’язують зі збільшенням кількості громадян РФ, які розглядають можливість виїзду з країни.

    Водночас із Росії продовжують виводити капітал і заможні громадяни. За даними української розвідки, російські олігархи та великі інвестори дедалі активніше переводять активи за межі країни, зокрема у криптовалюту, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди.

    Таким чином, зміна поведінки різних груп населення демонструє загальну тенденцію до зростання економічної невизначеності в Росії. Частина звичайних громадян скорочує заощадження та переходить на дешевші товари, тоді як заможні росіяни намагаються диверсифікувати активи та вивести частину капіталу за кордон.

    Погіршення споживчих настроїв саме по собі не означає неминучого обвалу російської економіки, однак воно свідчить про те, що наслідки війни та пов’язаних із нею економічних рішень дедалі помітніше позначаються на поведінці населення.

    Якщо тенденція до скорочення заощаджень та переходу на дешевші товари продовжиться, це може вплинути і на внутрішній попит. А зменшення споживання, своєю чергою, здатне створювати додатковий тиск на цивільні сектори російської економіки, які вже конкурують за ресурси з військово-промисловим комплексом.

  • У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії фіксують нові ознаки підготовки до мобілізації

    У Росії дедалі більше ознак свідчать про посилення мобілізаційної готовності. На тлі зниження темпів набору контрактників Кремль, імовірно, шукає нові способи поповнення армії, зокрема через підготовку інфраструктури військового обліку, залучення роботодавців та створення резерву трудових мігрантів.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    За даними української розвідки, в російському інформаційному просторі останнім часом з’являється дедалі більше сигналів, які можуть свідчити про підготовку влади РФ до посилення мобілізаційних заходів.

    Однією з головних ознак у СЗРУ називають уповільнення темпів набору військовослужбовців за контрактом.

    За словами заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, у січні-червні 2026 року контракти з Міністерством оборони Росії підписали близько 200 тисяч осіб, ще 16 тисяч вступили до добровольчих формувань.

    Для порівняння, за аналогічний період минулого року ці показники перевищували 210 тисяч контрактників та 18 тисяч добровольців.

    Водночас, як зазначає німецький дослідник Яніс Клюге, реальне скорочення темпів набору навесні могло досягати близько 20%.

    Ще одним показником можливої підготовки до мобілізації в українській розвідці називають різке збільшення кількості вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку.

    Наприкінці липня на російській платформі HeadHunter було опубліковано понад 2,5 тисячі таких вакансій, причому майже третина з них з’явилася лише протягом останнього тижня.

    Працівників шукають у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Нижньому Новгороді, Бєлгороді, Казані, Уфі, Краснодарі, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі та Хабаровську.

    Серед роботодавців — великі державні компанії та підприємства, зокрема “Роскосмос”, “Почта России” та “Ростелеком”.

    Крім цього, за інформацією СЗРУ, губернатор Московської області розширив повноваження регіонального штабу, який відповідає за дії у разі мобілізації або запровадження воєнного стану.

    Також Міністерство праці Росії, як стверджує українська розвідка, рекомендує регіонам заздалегідь готувати трудових мігрантів для заміни працівників, яких у майбутньому можуть призвати до війська.

    Зростає і занепокоєння серед російського населення.

    За даними СЗРУ, протягом липня кількість пошукових запитів про мобілізацію в пошуковій системі “Яндекс” сягнула 1,2 мільйона.

    Водночас частка росіян, які оцінюють суспільні настрої як тривожні, за тиждень зросла з 53% до 57%.

    Окремо розвідка звернула увагу на різке збільшення попиту на оренду житла у Вірменії, який уже перевищує показники лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

    Попри це, у Службі зовнішньої розвідки зазначають, що наразі немає ознак підготовки до масштабної нової хвилі мобілізації резервістів.

    Зокрема, обсяги закупівель медичного майна та військового спорядження залишаються приблизно на рівні минулого року.

    На думку СЗРУ, до парламентських виборів Кремль навряд чи наважиться оголосити нову мобілізацію. Натомість дефіцит особового складу, ймовірно, намагатимуться компенсувати шляхом збільшення фінансових виплат, тиску на роботодавців, активнішого залучення добровольців та перекидання військових між різними підрозділами.

    Раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що через нестачу охочих воювати російська влада дедалі частіше застосовує примусове вербування. За інформацією газети, чоловіків затримують на вулицях, залякують, застосовують фізичне насильство та погрожують кримінальним переслідуванням, щоб змусити їх підписати контракт із Міністерством оборони РФ.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Москва фактично віддала Пекіну ще один сегмент газового ринку

    Росія почала передавати Китаю контроль над важливою частиною свого енергетичного сектору — страхуванням постачань скрапленого природного газу. Таким чином Кремль намагається зменшити фінансове навантаження та компенсувати втрату доступу до західних страхових ринків після санкцій.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, Центробанк РФ розіслав великим російським страховим компаніям рекомендації перестраховувати ризики постачань СПГ до Китаю через китайські страхові структури.

    Після 2022 року російські страховики фактично втратили доступ до міжнародного ринку перестрахування, а власних ресурсів дедалі менше вистачає для покриття масштабних ризиків енергетичного експорту та складної логістики.

    У результаті Москва дедалі сильніше залежить від Пекіна не лише як від покупця газу, а й як від фінансового та логістичного партнера.

    У СЗРУ наголошують, що така співпраця відкриває Китаю додаткові механізми впливу на Росію, адже саме страхування визначає умови перевезень, маршрути постачань і загальну стабільність експорту.

    Фактично Пекін отримує можливість впливати на ціну російського газу, вимагати додаткових поступок та диктувати власні умови співпраці.

    За даними китайської митниці, у 2025 році імпорт російського СПГ до КНР зріс на 18,3%. Лише у першому кварталі 2026 року Росія поставила до Китаю 1,4 мільйона тонн скрапленого газу — це на 6,72% більше, ніж роком раніше.

    У розвідці зазначають, що Китай уже фактично став головним і майже безальтернативним ринком для російського СПГ.

    Втім, така залежність несе для Москви серйозні ризики. Китайські компанії враховуватимуть у страховій вартості санкційні, політичні та логістичні ризики, що означає для РФ додаткові витрати та жорсткіші умови.

    Серед потенційних проблем — посилена бюрократія, додаткові вимоги до розкриття інформації та залежність від рішень китайських регуляторів.

    Крім того, Пекін у будь-який момент може змінити умови співпраці: підвищити тарифи, скоротити страхове покриття або вимагати нижчих цін на російський газ.

    У Службі зовнішньої розвідки України заявили, що так званий «розворот Росії на Схід» фактично перетворюється на поступову економічну залежність від Китаю.

    Водночас, попри санкції, Європа продовжує закуповувати російський СПГ. За перші чотири місяці 2026 року країни ЄС імпортували рекордні обсяги скрапленого газу з російського проєкту «Ямал», заплативши за нього майже 3,9 мільярда євро.

  • Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    У Росії готують масштабну реформу цифрової сфери, яка може суттєво змінити принципи доступу до інтернету та посилити державний контроль над мережею. Йдеться про комплекс ініціатив Міністерства цифрового розвитку РФ, які передбачають нову модель тарифікації інтернет-трафіку, перегляд системи ліцензування провайдерів та фактичну централізацію ринку телекомунікацій. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, ключовим елементом нової політики може стати запровадження окремої плати за використання міжнародного інтернет-трафіку для абонентів мобільного зв’язку. Орієнтовно йдеться про тариф на рівні близько 2 доларів за гігабайт. Формально така зміна може подаватися як оновлення тарифної системи або адаптація ринку до нових економічних умов, однак аналітики вважають, що реальна мета полягає у створенні фінансових бар’єрів для використання VPN-сервісів і обходу державних обмежень в інтернеті.

    У разі реалізації такої моделі значна частина трафіку користувачів може автоматично класифікуватися як міжнародна передача даних, навіть якщо людина користується звичайними сервісами, переглядає новини або стрімінгові платформи, які фізично можуть бути розміщені за межами Росії. Це означає, що для активних користувачів інтернету витрати можуть суттєво зрости, особливо якщо VPN буде постійно увімкнений у фоновому режимі. За оцінками, середній користувач споживає близько 25–30 гігабайтів даних на місяць, і за новими тарифами це може призвести до значного фінансового навантаження.

    Паралельно з тарифними змінами російська влада просуває реформу ліцензування у сфері телекомунікацій. Замість нинішніх 17 типів ліцензій планується залишити лише три базові категорії, але при цьому значно підвищити вимоги до фінансової спроможності компаній, які хочуть працювати на ринку. Така зміна, за оцінками аналітиків, може призвести до різкого скорочення кількості операторів зв’язку.

    У Росії зараз працюють понад чотири тисячі провайдерів широкосмугового доступу, однак після запровадження нових правил більшість із них можуть втратити можливість продовжувати діяльність. Це стосується насамперед малих регіональних компаній, локальних інтернет-провайдерів та операторів кабельного телебачення. У Служба зовнішньої розвідки України прогнозують, що понад 90% таких гравців можуть або припинити роботу, або бути поглинутими великими федеральними структурами.

    У результаті ринок може бути консолідований навколо кількох великих операторів, які матимуть значно тісніші зв’язки з державними структурами. Це, як зазначається у звітах, фактично означатиме подальшу централізацію контролю над інтернет-інфраструктурою та зменшення конкуренції у сфері телекомунікацій.

    Окремо звертається увага на технічні труднощі впровадження нової системи. Російські оператори зв’язку вже повідомили, що не готові до настільки швидкого переходу на нову модель тарифікації та попросили відтермінування щонайменше до 1 вересня. Це свідчить про те, що навіть всередині галузі існують сумніви щодо реалістичності запропонованих змін у короткостроковій перспективі.

    Аналітики зазначають, що паралельне запровадження фінансових обмежень на інтернет-трафік і скорочення кількості провайдерів може суттєво змінити цифровий ландшафт Росії. У довгостроковій перспективі це може призвести до більш жорсткого контролю держави над інформаційними потоками, обмеження доступу до зовнішніх ресурсів і зниження рівня цифрової конкуренції.

    У контексті цих змін експерти нагадують, що російська влада вже протягом кількох років послідовно посилює регулювання інтернету, розширює інструменти моніторингу онлайн-активності та обмежує доступ до окремих платформ. Нові ініціативи можуть стати наступним етапом цієї політики, спрямованої на більш глибоку інтеграцію цифрової інфраструктури з державним управлінням.

    На цьому тлі дискусія про баланс між безпекою, економічною ефективністю та свободою доступу до інформації в Росії лише загострюється, а запропоновані зміни вже зараз викликають занепокоєння щодо майбутнього розвитку інтернет-ринку та цифрових прав користувачів у країні.

  • У ЗМІ з’явилися дані про підготовку документів для можливого виїзду Андрія Єрмака

    У ЗМІ з’явилися дані про підготовку документів для можливого виїзду Андрія Єрмака

    За інформацією наших джерел, екс-глава ОП Андрій Єрмак продовжує “співпрацювати з лобістами”, а його візит до Служби зовнішньої розвідки України 5 грудня був пов’язаний з підготовкою “таємної поїздки до Британії”.

    Нагадаємо, раніше журналісти видання  ZN.UA з посиланням на інформованих співрозмовників повідомляли, що колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 5 грудня відвідав офіс Служби зовнішньої розвідки України.

    За інформацією  ZN.UA, Андрій Єрмак  пробув там 45 хвилин, а відразу після його від’їзду голова СЗРУ Олег Іващенко викликав до себе керівника департаменту, який займається документами прикриття.

    За словами джерел видання, Іващенко вважається “стовідсотковою людиною Єрмака” і, за інформацією цих же співрозмовників, зобов’язаний йому своїм призначенням.

    Джерела ZN.UA допускають, що документи прикриття могли готуватися для можливого перетину кордону екс-очільником ОП.

    Є інформація, що його зустріч у зовнішній розвідці була підготовкою до його таємної поїздки до Британії.

    Питання його повернення в Україну поки що незрозуміле, але те, що він продовжує працювати з лобістами, є фактом.

    Крім того, саме Єрмака називають режисером інформаційної війни Буданова з Федоровим. По першому вдарили санаторієм Жовтень і розтратами коштів (буде продовження цієї історії і ще вдарять колумбійськими терористами, які воюють під прапором ГУР), а по другому б’ють по плей-сіті (абсолютно законно) і юнайтед-24 (там ще ніхто до ладу не копався).

    Таким чином Єрмак хоче втягнути нейтральну фігуру Шмигаля, хоча у обох конкурентів потужне лобі (в тому числі російське у Федорова і вплив через Віткоффа).