Mmakaje

Позначка: тарифи

  • Оператор lifecell піднімає тарифи одразу на кілька пакетів

    Оператор lifecell піднімає тарифи одразу на кілька пакетів

    Мобільний оператор lifecell з 2 квітня підвищить вартість низки своїх архівних тарифів. Здорожчання становитиме від 75 до 110 гривень залежно від тарифного плану та категорії абонентів.

    Про зміни повідомили у технічній спільноті телеком-ринку «MZU – Мобільний Зв’язок України». Зазначається, що перегляд цін торкнеться чотирьох тарифних пропозицій, при цьому оновлені умови залежатимуть також від статусу номера — чи він ідентифікований, персоніфікований або перенесений до мережі lifecell.

    Найбільше подорожчання очікується у тарифі «Просто Лайф». Його стандартна вартість зросте з 210 до 320 гривень за чотири тижні. Для ідентифікованих абонентів ціна підвищиться до 270 гривень, а для тих, хто переніс номер — до 200 гривень.

    У тарифі «Смарт Лайф» ціна збільшиться зі 300 до 400 гривень. Для окремих категорій користувачів вона становитиме 350 та 270 гривень відповідно.

    Тариф «Вільний Лайф» подорожчає на 75 гривень — до 500 гривень за стандартним пакетом. Для інших категорій абонентів ціна також зросте, але дещо менше.

    У пропозиції «Спека Лайт» зміниться лише стандартна вартість — із 195 до 275 гривень.

    Таким чином, у більшості тарифів оператор не лише підвищує базову ціну, а й переглядає умови для різних типів абонентів, що може вплинути на кінцеву суму платежу.

    Це вже друге підвищення тарифів lifecell за останній час. У лютому оператор переглянув ціни на тарифи «Максі» та «Мега». Тоді здорожчання торкнулося лише нових абонентів, тоді як чинні користувачі зберегли попередні умови.

    Очікується, що нове підвищення вплине на значну частину користувачів архівних тарифів і може змусити абонентів переглянути свої пакети послуг.

  • Відсутність каналізації може зробити Київ непридатним для життя за кілька днів

    Відсутність каналізації може зробити Київ непридатним для життя за кілька днів

    У разі ударів по каналізаційно-насосних станціях Київ може стати непридатним для життя вже за три дні. Таку оцінку озвучив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ефірі одного з телеканалів.

    За його словами, подібні об’єкти є критично важливими для функціонування міста, а їх відновлення після атак є надзвичайно складним і тривалим процесом. Він зазначив, що раніше подібних сценаріїв не виникало, тому готовність системи до таких викликів залишається обмеженою.

    Попенко пояснив, що у разі зупинки каналізаційних станцій Київ фактично залишиться без повноцінного водопостачання та каналізації. Єдиною альтернативою може стати підвезення питної води, однак цього недостатньо для нормального функціонування мегаполіса.

    За таких умов, наголосив експерт, існування міста опиняється під загрозою. Навіть за наявності питної води відсутність каналізації створює критичні санітарні ризики та робить повсякденне життя практично неможливим.

    Окрім цього, він попередив про можливе різке зростання тарифів на комунальні послуги. За його оцінками, суми в платіжках можуть подвоїтися, що поставить під питання платоспроможність значної частини населення.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про загрозу ударів по об’єктах водопостачання. За його словами, Росія може намагатися створити системні проблеми з водою в українських містах, тому громади мають готуватися до таких викликів, а держава — посилювати протиповітряну оборону.

    У парламенті також звертають увагу на ризики для критичної інфраструктури. Народний депутат та член профільного комітету Сергій Нагорняк зазначав, що українцям варто готуватися до складних сценаріїв і розуміти потенційні наслідки атак.

  • Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    В Україні зафіксовано один із найпотужніших цінових шоків за останні десятиліття. Після рішення Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг тарифи на енергоресурси для бізнесу різко зросли, що вже вплинуло на динаміку цін у промисловості.

    За даними економічних оцінок, тарифи для бізнесу підскочили на 53,1% лише за один місяць. Саме цей фактор став ключовим драйвером різкого стрибка індексу цін виробників, який зріс на 22,3% у місячному вимірі та на 34,5% у річному.

    Експерти наголошують, що таке зростання має адміністративний характер і не є наслідком ринкових процесів. Йдеться про прямий ефект від регуляторного рішення, яке суттєво змінило структуру витрат для підприємств.

    Найбільший удар припав на енергоємні галузі, для яких витрати на електроенергію становлять значну частку собівартості продукції. У таких умовах бізнес не має можливості компенсувати витрати за рахунок внутрішніх ресурсів.

    У результаті більшість компаній змушені закладати нові витрати у кінцеву ціну продукції. Це означає, що подорожчання електроенергії вже найближчим часом буде трансформоване у зростання цін на товари та послуги для споживачів.

    Економісти попереджають, що ефект від цього рішення матиме відкладений характер і проявлятиметься поступово — у вигляді підвищення вартості продукції в різних секторах економіки. Водночас масштаб стрибка вже зараз дозволяє говорити про найбільший ціновий шок з середини 1990-х років.

  • Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги продовжує зростати. За підсумками четвертого кварталу 2025 року загальна сума боргів сягнула 113,4 млрд гривень, що на 12,5% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    У жовтні–грудні 2025 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 64,1 млрд гривень. Це становить лише 83,1% від нарахованої суми, яка за цей період склала 77,1 млрд гривень.

    Найкращий рівень оплати зафіксовано за послугами централізованого водопостачання та водовідведення — споживачі заплатили навіть більше, ніж було нараховано, а саме 105,1%. Водночас найгірша ситуація спостерігається з оплатою теплопостачання та гарячої води: сплачено лише 59,3% від виставлених рахунків.

    Саме тепло і гаряча вода формують найбільшу частину боргів. Станом на кінець 2025 року заборгованість за ці послуги досягла 38 млрд гривень, що на 14,7% більше, ніж кварталом раніше.

    Значна сума боргів накопичилася і за природний газ. Заборгованість за постачання та розподіл газу становить 35,4 млрд гривень, збільшившись за квартал одразу на 26,8%.

    За електроенергію українці заборгували 17 млрд гривень, що на 2,7% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Водночас борги за водопостачання та водовідведення дещо зменшилися — до 10,1 млрд гривень, що на 2,8% менше. Заборгованість за управління багатоквартирними будинками становить 9,5 млрд гривень, а за вивезення побутових відходів — 3,2 млрд гривень.

    Найбільші борги за комунальні послуги зафіксовані у Дніпропетровській області — 18,3 млрд гривень. Далі йдуть Донецька область із боргом 4,1 млрд гривень та Полтавська область — 3,4 млрд гривень.

    Експерти пояснюють зростання заборгованості складною економічною ситуацією, високими тарифами на енергоресурси та зниженням платоспроможності частини населення.

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    В Україні найближчим часом можливий перегляд вартості комунальних послуг. Перші зміни у платіжках можуть з’явитися вже з початку літа. Про це заявив народний депутат Андрій Жупанин.

    За його словами, питання підвищення тарифів на водопостачання фактично стало неминучим. Крім того, можливі корективи вартості електроенергії та тепла. Ймовірною датою змін називають 1 червня, однак конкретні розрахунки наразі не оприлюднюються.

    Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

    Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

    У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

    У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

    Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

    Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

  • Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Підвищення тарифів на газ та електроенергію до завершення війни в Україні наразі не очікується. Проєкти рішень щодо зміни цін для населення відсутні, а можливе розроблення так званої «дорожньої карти» перегляду тарифів розпочнеться лише після завершення бойових дій.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ 24» заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За його словами, у жодному з профільних міністерств не готується проєкт постанови щодо зміни тарифів для домогосподарств ані на ринку електроенергії, ані на ринку природного газу.

    Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

    За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

    Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

    Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

    Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

  • Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Поки українці стикаються з подорожчанням світла та обмеженнями у постачанні електроенергії, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський задекларував майже 837 000 доларів США грошових активів, елітний годинник та дорогий електромобіль.

    У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав, що значна частина його статків — грошові заощадження та кошти на рахунках банків. Загальна сума фінансових активів перевищує 837 000 доларів, з яких 535 000 доларів він тримає готівкою, а ще понад 300 000 доларів знаходиться на банківських рахунках в ОТП Банку та ПриватБанку.

    Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

    Нерухомість і транспорт: що задекларовано

    Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

    • простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

    • ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

    • паркомісце площею 17,3 кв. м.

    Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

    Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

    Дохід на посаді: що вказано в декларації

    Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

    Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

    Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

  • Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський задекларував значні активи, серед яких елітний годинник IWC, автомобіль Tesla Model X та грошові заощадження на суму понад 837 тисяч доларів.

    Ущаповський обіймає посаду члена НКРЕКП з 2021 року. Раніше він очолював НЕК «Укренерго» у 2014–2015 роках, а в період з 2022 по 2024 роки був головою регулятора. Саме в цей час комісія ухвалювала ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.

    Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

    У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

    Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

    У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

    Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

    Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

  • АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    Антимонопольний комітет України повідомив, що комунальне підприємство Київтранспарксервіс виконало всі вимоги після справи про завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках столиці. Раніше АМКУ визнав, що підприємство, маючи монопольне становище, встановило економічно необґрунтовану ціну за експлуатацію та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць, включивши вартість додаткового «обов’язкового платежу», що порушувало законодавство про захист економічної конкуренції.

    23 грудня 2025 року Тимчасова адміністративна колегія АМКУ розглянула виконання зобов’язань та дійшла висновку, що підприємство повністю їх виконало. Правомірність рішення підтвердив Північний апеляційний господарський суд, а до Верховного Суду воно не оскаржувалося.

    У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

    • скасувало наказ про введення вартості послуг;

    • сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

    • повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

    • припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

    • скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

    • направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

    За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.