Позначка: Тегеран

  • Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

    Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав телефонний дзвінок від представників Ірану, які нібито висловили зацікавленість у досягненні угоди. Про це повідомляє Sky News із посиланням на заяву американського президента.

    За словами Трампа, контакт відбувся на тлі нещодавніх переговорів між сторонами, що проходили за участі американських високопосадовців. Зокрема, у процесі були залучені віцепрезидент США Джей Ді Венс, а також спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які, як зазначив президент, “проробили хорошу роботу”. Трамп наголосив, що саме американська сторона активно веде дипломатичні зусилля, однак отримала сигнал від іранської сторони про готовність до подальшого діалогу.

    Він також заявив, що ключовим питанням переговорів залишається ядерна програма Ірану. За його словами, позиція Вашингтона є незмінною — Іран не повинен отримати ядерну зброю. “У Ірану не буде ядерної зброї. Ми погодилися на багато що, але вони не погодилися на це. І я думаю, що вони погодяться”, — сказав Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас у США визнають, що попередні раунди переговорів не завершилися успіхом. Віцепрезидент Джей Ді Венс раніше повідомляв, що перемовини тривали тривалий час і включали складні дискусії, однак остаточної угоди досягти не вдалося.

    Дипломатичні контакти відбуваються на тлі тривалого протистояння навколо ядерної програми Ірану. Після виходу США з ядерної угоди 2015 року у 2018-му та відновлення санкцій Тегеран поступово скоротив виконання своїх зобов’язань. Це призвело до загострення напруги між сторонами та зростання занепокоєння щодо рівня збагачення урану в Ірані.

    Попри це, обидві сторони періодично заявляють про готовність до відновлення переговорів. Наразі ключовими залишаються питання контролю за ядерною програмою Ірану, зняття санкцій та гарантії безпеки. Офіційного підтвердження нового раунду домовленостей поки немає, однак заяви сторін свідчать про можливість подальших дипломатичних контактів.

  • Україна підтримала іранський народ на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході

    Україна підтримала іранський народ на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході

    Україна підтримує іранський народ, однак не чинний політичний режим Ісламської Республіки. Таку позицію озвучив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на тлі різкого загострення ситуації навколо Ірану після масштабних військових ударів по країні.

    За словами очільника МЗС, українська позиція залишається незмінною щодо влади в Тегерані.

    «Іранський режим десятиліттями тероризує регіон, підтримує та фінансує тероризм та бойовиків, які несуть нестабільність в інші країни, знущається зі свого народу. Тому ми завжди на стороні іранського народу», — заявив Сибіга.

    Заява пролунала після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали координованих авіаударів по військових і державних об’єктах Ірану, зокрема у Тегерані. За даними міжнародних медіа, вибухи пролунали поблизу урядових установ та об’єктів, пов’язаних із військовою інфраструктурою країни. Операцію пояснили спробою знищити ракетні та військові можливості Ірану і стримати його ядерну програму.

    Іран у відповідь розпочав ракетні та безпілотні атаки по території Ізраїлю, що спричинило запровадження надзвичайних заходів безпеки та закриття повітряного простору в низці країн регіону.

    Ескалація відбувається на тлі глибокої внутрішньої кризи в самому Ірані. Наприкінці 2025 року та на початку 2026-го країну охопили масштабні антиурядові протести, викликані економічною кризою, падінням національної валюти та зростанням цін. Акції швидко переросли у зіткнення із силовиками та стали найбільшими виступами проти влади за останні десятиліття.

    Міжнародні організації та країни Заходу раніше звинувачували іранську владу у жорстокому придушенні протестів, застосуванні бойової зброї проти демонстрантів та масових арештах.

    На цьому тлі нинішній конфлікт розглядається аналітиками як потенційний початок ширшого протистояння на Близькому Сході, яке може вплинути на глобальну безпекову ситуацію та енергетичні ринки.