Позначка: Тім Кейн

  • США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США відновили Україні повноцінний обмін розвідувальними даними, який повернувся до рівня, що існував до тимчасового призупинення співпраці у 2025 році. Американські сенатори з обох партій та експерти підтверджують, що посилення взаємодії вже вплинуло на ефективність українських ударів по російській території та змінило ситуацію на полі бою. Водночас у Білому домі утримуються від розкриття деталей, наголошуючи лише на прагненні адміністрації Дональда Трампа сприяти завершенню війни.

    Про повернення співпраці повідомило видання Politico, посилаючись на американських законодавців, колишніх дипломатів та військових аналітиків. За їхніми словами, інтенсивність обміну розвідувальною інформацією між Вашингтоном і Києвом фактично повернулася до попереднього рівня після періоду обмежень, який розпочався навесні 2025 року.

    Одним із перших про позитивні зміни заявив віцеголова Комітету Сенату США з питань розвідки Марк Ворнер. За його словами, він бачить очевидні ознаки покращення співпраці між американськими та українськими спецслужбами.

    «Я не хочу вдаватися в подробиці, але ситуація покращилася», – зазначив сенатор, додавши, що поєднання якіснішої розвідувальної підтримки та ефективної української стратегії застосування далекобійних безпілотників і ракет значно зміцнило позиції України у війні.

    Про відновлення взаємодії говорять і представники Республіканської партії. Сенатор Джон Корнін, який також входить до Комітету Сенату з питань розвідки, погодився, що обмін інформацією між двома країнами став активнішим саме у стратегічно важливий момент.

    За його словами, останні успіхи України на фронті та удари по території Росії змінили загальне сприйняття ситуації у Вашингтоні.

    «Усі люблять переможців, і схоже, що Україна змінила хід подій», – заявив Корнін.

    Схожу оцінку дав і голова Комітету Сенату США з питань збройних сил Роджер Вікер, який також підтвердив посилення співпраці між американськими та українськими структурами безпеки.

    Ще одним підтвердженням змін стали слова сенатора Тіма Кейна, який двічі відвідував Україну – у квітні 2025 року та в липні 2026-го. За його словами, під час останнього візиту він помітив значно більшу впевненість української сторони у взаємодії зі США.

    «Я відчуваю більше впевненості у комунікації», – сказав Кейн, коментуючи нинішній рівень контактів між Києвом і Вашингтоном.

    На думку директора з інновацій та відкритої аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) Джорджа Барроса, саме відновлення розвідувальної підтримки стало одним із ключових чинників, які дозволили Україні значно підвищити ефективність ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Експерт зазначив, що після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа рішення про передачу відповідної розвідувальної інформації українські атаки стали значно точнішими та перетворилися на елемент ширшої стратегії зі створення для Кремля суттєвих економічних і військових втрат.

    За словами Барроса, саме завдяки американським розвідданим такі операції були фактично «посилені» та стали значно результативнішими. Він також нагадав, що американські системи раннього попередження від початку повномасштабного вторгнення допомагають Україні своєчасно отримувати інформацію про запуски російських ракет і підготовку масованих атак.

    Водночас Білий дім не став офіційно підтверджувати масштаби нинішньої співпраці. Речник адміністрації лише заявив, що президент Дональд Трамп залишається зосередженим на пошуку шляхів завершення війни.

    «Президент хоче, щоб ця війна закінчилася, щоб безглузді вбивства припинилися. Президент та його команда залишаються відданими конструктивній ролі у припиненні війни між Росією та Україною і зберігають оптимізм щодо можливості досягнення мирної угоди», – заявили у Білому домі.

    При цьому ані Центральне розвідувальне управління США, ані Офіс директора Національної розвідки офіційних коментарів щодо нинішнього рівня співпраці не надали.

    Колишній посол США в Україні Джон Гербст звернув увагу, що співробітництво є взаємовигідним. За його словами, Україна володіє надзвичайно цінною інформацією про внутрішні процеси в Росії, яка становить інтерес і для американської сторони.

    «Немає жодних сумнівів, що Україна має видатні розвідувальні можливості щодо Росії», – наголосив дипломат.

    За інформацією Politico, відновлення співпраці відбувається на тлі активізації українських далекобійних ударів по території Росії. Останніми тижнями Сили оборони України дедалі частіше завдають ударів по об’єктах енергетичної, військової та логістичної інфраструктури РФ. На думку співрозмовників видання, саме ці операції дали Україні додаткові аргументи як на полі бою, так і у дипломатичних переговорах щодо завершення війни.

    Журналісти також нагадують, що навесні 2025 року співпраця між Києвом і Вашингтоном тимчасово ускладнилася після напружених переговорів між президентами України та США. Після цього адміністрація США на певний час обмежила передачу окремих видів розвідувальної інформації. Згодом ці обмеження поступово були зняті, а нині, за оцінкою американських законодавців і експертів, рівень взаємодії фактично повернувся до показників, які існували до паузи.

  • Навіть свої не підтримали: Сенат обмежив право Трампа атакувати Іран

    Навіть свої не підтримали: Сенат обмежив право Трампа атакувати Іран

    Сенат США ухвалив резолюцію, яка суттєво обмежує можливості президента Дональда Трампа одноосібно ухвалювати рішення щодо продовження або відновлення військових дій проти Ірану. Голосування завершилося з мінімальною перевагою прихильників документа — 50 сенаторів підтримали резолюцію, тоді як 48 виступили проти. Рішення стало однією з найгучніших політичних подій у Вашингтоні останніх місяців і продемонструвало зростання занепокоєння навіть серед частини республіканців щодо повноважень Білого дому у питаннях війни та миру.

    Документ, який просували переважно демократи, вимагає, щоб будь-які подальші військові операції США проти Ірану отримували попереднє схвалення Конгресу. Автором ініціативи став сенатор від штату Вірджинія Тім Кейн, який протягом багатьох років послідовно виступає за посилення ролі законодавчої влади у питаннях застосування американських збройних сил за кордоном. За словами Кейна, рішення про початок чи продовження війни не повинні залишатися виключно в руках президента, незалежно від того, хто саме перебуває у Білому домі.

    Голосування стало особливо показовим через те, що до демократів приєдналися четверо сенаторів-республіканців — Rand Paul, Susan Collins, Lisa Murkowski та Bill Cassidy. Водночас один демократ — John Fetterman — проголосував проти резолюції. Саме така конфігурація голосів забезпечила ухвалення документа.

    Резолюція була прийнята після кількох місяців гострих суперечок навколо американської участі у конфлікті з Іраном. Частина законодавців переконана, що адміністрація Трампа розширила масштаби військових дій без достатніх консультацій із Конгресом. Критики президента наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме законодавчій гілці влади, тоді як президент є головнокомандувачем і може діяти лише в межах наданих йому повноважень.

    Водночас юридичне значення резолюції залишається предметом дискусій. Документ ухвалено у формі так званої узгодженої резолюції Конгресу. Він не потребує підпису президента та не має статусу повноцінного закону. Однак його прихильники наголошують, що резолюція є офіційною позицією обох палат Конгресу щодо необхідності контролю за військовими операціями. Опоненти ж стверджують, що документ має переважно символічний характер і не здатний безпосередньо заблокувати дії президента.

    Важливим є і те, що Сенат підтримав резолюцію після того, як аналогічне рішення раніше схвалила Палата представників США. Таким чином, вперше з моменту ухвалення Закону про військові повноваження 1973 року обидві палати Конгресу висловилися за припинення або обмеження військових дій президента без окремого дозволу законодавців. Експерти називають це історичним прецедентом у сучасній американській політиці.

    У Білому домі на рішення Сенату відреагували стримано, але критично. Представники адміністрації заявили, що голосування не матиме практичних наслідків, оскільки активна фаза бойових дій уже завершилася після досягнення режиму припинення вогню. Там також наголосили, що американські війська наразі не ведуть масштабних бойових операцій проти Ірану, а тому немає потреби говорити про їхнє виведення.

    Сам Дональд Трамп відреагував значно жорсткіше. Президент назвав рішення Сенату «невчасним і безглуздим», заявивши, що воно ускладнює переговорний процес із Тегераном. За його словами, такі кроки можуть бути сприйняті Іраном як ознака внутрішньополітичної слабкості США. Трамп також розкритикував республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у підриві позицій американської адміністрації під час дипломатичних переговорів.

    Політичні аналітики звертають увагу, що голосування стало серйозним сигналом для президента. Хоча республіканці зберігають значний вплив у Конгресі, частина партійців дедалі частіше демонструє готовність дистанціюватися від зовнішньополітичних рішень Трампа. Особливо це стосується конфлікту з Іраном, який викликає неоднозначну реакцію серед американських виборців. За даними опитувань, значна частина громадян США не вважає війну з Іраном такою, що відповідає національним інтересам країни.

    Окрему увагу законодавці приділяють перспективам майбутніх домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Частина сенаторів переконана, що навіть якщо нинішнє припинення вогню збережеться, Конгрес повинен зафіксувати свою роль у прийнятті рішень щодо можливого відновлення бойових дій. Саме на цьому наголошував Тім Кейн, який заявив, що будь-які майбутні військові операції мають отримувати чітке схвалення народних обранців.

    Хоча ухвалена резолюція навряд чи негайно змінить американську політику щодо Ірану, вона стала потужним політичним попередженням для Дональда Трампа. Сенат продемонстрував готовність активніше втручатися у питання використання військової сили та нагадати президенту про конституційні повноваження Конгресу. У Вашингтоні вже називають це голосування одним із найболючіших політичних ударів по зовнішньополітичному курсу Трампа у 2026 році.