Mmakaje

Позначка: удари по рф

  • СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    Сили спеціальних операцій Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України провели чергову операцію із застосуванням безпілотників, уразивши 16-й центр радіоелектронної розвідки ФСБ Росії, який розташований у Темрюцькому районі Краснодарського краю. Про це повідомили в Службі безпеки України.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт є одним із ключових елементів системи російської військової розвідки та забезпечує роботу підрозділів, що відповідають за наведення ракетних ударів і застосування ударних безпілотників по території України. Окремо наголошується, що центр також виконував функції з перехоплення, обробки та аналізу сигналів, зокрема з іноземних супутникових систем зв’язку, що дозволяло російській армії отримувати розширену розвідувальну інформацію для планування бойових операцій.

    Метою удару, за даними СБУ, стало виведення з ладу елементів управління та технічної інфраструктури центру, які забезпечували його оперативну діяльність. У результаті атаки безпілотників було уражено низку критично важливих об’єктів, що, за оцінками української сторони, суттєво знизило здатність центру виконувати свої функції в повному обсязі.

    У спецслужбі підкреслили, що 16-й центр радіоелектронної розвідки входить до структури Федеральна служба безпеки Росії та фактично виконує роль «очей» російських військових систем, забезпечуючи виявлення цілей, координацію ударів і підтримку роботи засобів протиповітряної оборони. Ураження таких центрів, за оцінкою СБУ, створює додаткові труднощі для РФ у формуванні цілісної картини повітряної та оперативної обстановки.

    Також наголошується, що подібні операції мають стратегічний характер, оскільки послаблюють можливості Росії щодо координації високоточних ударів по Україні та ускладнюють роботу розвідувальних систем у глибокому тилу. Втрата або часткове виведення з ладу центрів радіоелектронної розвідки, за словами українських військових, безпосередньо впливає на ефективність планування атак та знижує рівень інтеграції російських систем управління.

    У СБУ також зазначили, що подібні дії є частиною ширшої кампанії ураження критичних військових об’єктів противника, які забезпечують логістику, розвідку та наведення ударів. За їхніми словами, удари по таких цілях відкривають додаткові можливості для українських безпілотних систем, оскільки зменшують щільність і якість російського контролю над бойовим простором.

    Раніше українські сили вже завдавали ударів по об’єктах російської військової інфраструктури в тилу, включно зі штабами та навчальними центрами, які залучені до підготовки операторів безпілотних систем і координації бойових дій.

  • Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу на території Росії, а також ураження низки важливих командних пунктів, логістичних вузлів, складів боєприпасів та засобів управління російських окупаційних військ у межах комплексних дій Сил оборони.

    Про це йдеться у офіційному повідомленні Генштабу ЗСУ, оприлюдненому в Telegram.

    За даними українського військового командування, у період 25 травня та в ніч на 26 травня 2026 року Сили оборони України здійснили низку скоординованих ударів по об’єктах противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибині території Російської Федерації. У Генштабі наголошують, що ці дії спрямовані на послаблення системи управління, логістики та матеріально-технічного забезпечення російських військ.

    Зокрема, підтверджено ураження командного пункту російських підрозділів у районі Очеретиного Донецької області, який, за попередніми оцінками, використовувався для координації дій на окремих напрямках фронту. Також зафіксовано ураження пункту управління полку російських військ у районі Верхньої Криниці Запорізької області, що могло вплинути на керування підрозділами на південному напрямку.

    Окремо українські сили завдали ударів по об’єктах, пов’язаних із застосуванням безпілотних систем противника. Йдеться про пункти управління дронами російських військ у районах Нестерянки на Запоріжжі та Новогродівки на Донеччині. У Генштабі зазначають, що такі об’єкти відіграють ключову роль у веденні розвідки, коригуванні вогню та здійсненні ударів по українських позиціях, тому їхнє виведення з ладу має оперативне значення.

    Крім того, ураження зазнали склад безпілотних літальних апаратів противника, а також склад матеріально-технічних засобів у районі Новопетриківки на Донеччині. Ще один склад забезпечення, за даними Генштабу, було уражено безпосередньо в Донецьку. Також повідомляється про ураження залізничної цистерни з паливно-мастильними матеріалами в районі Дебальцевого, що могло ускладнити постачання пального для російських підрозділів на цьому напрямку.

    Окремим блоком у повідомленні Генштабу йдеться про результати попередніх ударів по території Російської Федерації. Зокрема, підтверджено зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу в Самарській області, по якому українські сили завдали удару 21 травня. Підприємство є частиною російської нафтопереробної інфраструктури, що забезпечує паливом як цивільний сектор, так і окремі логістичні потреби.

    Також 25 травня було уражено лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Ярославль”, де, за даними Генштабу, пошкоджено обладнання та частину резервуарних ємностей. Подібні об’єкти використовуються для транспортування та зберігання нафтопродуктів, що є критично важливими для функціонування енергетичного сектору РФ.

    Крім того, підтверджено ураження 24 травня російської радіолокаційної станції 1Л125 “Ніобій-СВ” у районі Ярська на тимчасово окупованій території Луганської області. За оцінками військових, такі системи забезпечують виявлення повітряних цілей і відіграють важливу роль у протиповітряній обороні російських військ.

    У Генеральному штабі ЗСУ підкреслили, що Сили оборони України продовжують системно реалізовувати заходи, спрямовані на зниження наступального потенціалу РФ, порушення її логістичних ланцюгів та ускладнення управління військами на різних рівнях. У відомстві наголосили, що подібні операції є частиною загальної стратегії стримування російської агресії та послаблення її військових можливостей.

    Військові також зазначили, що удари по об’єктах забезпечення та управління суттєво ускладнюють здатність російської армії підтримувати інтенсивність бойових дій, зокрема через перебої в постачанні пального, озброєння та засобів зв’язку.

    Раніше повідомлялося, що після серії атак українських безпілотників низка великих нафтопереробних підприємств у центральних регіонах Росії була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво, що вплинуло на внутрішній паливний ринок країни.

  • Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Удари України по російській нафтовій інфраструктурі дедалі більше виходять за межі атак лише на нафтопереробні заводи. Основною ціллю стає вся система паливного забезпечення російської армії — від видобутку й переробки нафти до логістики, транспортування та постачання пального для військ, авіації та промисловості.

    Про це у своїй колонці для Еспресо пише директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

    За його словами, особливе значення мають удари по так званому московському кільцю нафтопродуктопроводів — замкненій системі трубопроводів довжиною понад 400 кілометрів навколо Московського регіону.

    Йдеться не про одну трубу, а про цілу систему транспортування пального, яка складається з окремих ліній для бензину, дизельного пального та авіаційного гасу. Система пов’язана з Московським, Рязанським та Нижньогородським нафтопереробними заводами.

    У відкритих джерелах уже згадувалися удари по ключових вузлах цієї інфраструктури — зокрема по нафтопродуктоперекачувальній станції «Володарська» та наливній станції «Сонячногірська».

    Як пояснює Омельченко, саме такі об’єкти мають критичне значення, адже вони відповідають не за виробництво пального, а за його рух, накопичення та розподіл.

    «Удар по логістиці може бути не менш болючим, ніж удар по самому НПЗ», — наголошує експерт.

    За оцінками, які раніше наводили українські медіа з посиланням на ГУР, річна спроможність московського «паливного кільця» могла становити до 3 мільйонів тонн авіапального, 2,8 мільйона тонн дизеля та 1,6 мільйона тонн бензину.

    Хоча ці дані не підтверджені повною технічною документацією у відкритому доступі, вони демонструють масштаби інфраструктури, яка забезпечує паливну стійкість Московського регіону та значної частини військової логістики РФ.

    Омельченко зазначає, що удари по Московському НПЗ, Рязанському НПЗ та вузлах нафтопродуктопроводів уже створюють для Росії серйозні проблеми.

    Російська влада змушена перекидати потоки пального, збільшувати використання залізничних цистерн і автотранспорту, посилювати протиповітряну оборону та охорону об’єктів, а також пояснювати населенню, чому «глибокий тил» більше не є безпечним.

    На думку експерта, це має особливе значення напередодні нового опалювального сезону.

    Омельченко наголошує, що Росія майже напевно спробує повторити масовані удари по українській енергетиці взимку 2026–2027 років.

    Саме тому Україні важливо або завершити війну до початку нового зимового сезону, або суттєво підвищити для Росії ціну її продовження.

    «Ураження системи нафтопродуктозабезпечення московського регіону — один з інструментів такого тиску», — зазначає експерт.

    Водночас він підкреслює, що найбільше значення мають не лише удари по внутрішніх НПЗ, а й атаки на експортну нафтову інфраструктуру Росії.

    Йдеться про нафтові термінали, магістральні перекачувальні вузли та логістичні маршрути, через які Кремль отримує валютні надходження для фінансування війни.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів, за словами Омельченка, забезпечує федеральний бюджет РФ, закупівлю компонентів, військові витрати та можливість вести затяжну війну.

    «Удари по НПЗ і паливному кільцю створюють дефіцит гнучкості всередині РФ, а тиск на експортні термінали б’є по грошовому потоку війни», — пояснює експерт.

    На його думку, саме поєднання паливного та фінансового тиску може суттєво послабити здатність Росії продовжувати війну у нинішніх масштабах.

    Омельченко називає це сучасною енергетичною війною, де головною метою є не символічні удари чи пожежі, а системне руйнування можливостей агресора фінансувати, забезпечувати та підтримувати бойові дії.

  • ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    Сили оборони України продовжують системні удари по військовій інфраструктурі Росії та окупаційних військ. 18 травня українські підрозділи уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ, а також низку інших важливих військових об’єктів противника.

    Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За даними українського командування, удару було завдано по командно-спостережному пункту ворога, який використовувався для координації дій російських підрозділів на прикордонному напрямку.

    Крім того, українські військові уразили пункти управління безпілотними системами російської армії у районах Олександрівки Херсонської області та Біловодів на Сумщині.

    У Генштабі наголосили, що також було знищено дві понтонно-мостові переправи противника на тимчасово окупованій території Донецької області. Такі переправи російські війська активно використовують для перекидання особового складу, техніки, боєприпасів та забезпечення логістики на складних ділянках фронту.

    Окремо українські сили завдали ударів по місцях зосередження живої сили окупантів у районах Січневого Дніпропетровської області та Родинського на Донеччині.

    У Генштабі заявили, що Сили оборони й надалі системно знищуватимуть військову інфраструктуру РФ та окупаційних військ задля послаблення російської армії й зриву її бойових можливостей.

    «Сили оборони України й надалі системно вживатимуть заходів для повного припинення збройної агресії РФ проти України», — наголосили у командуванні.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала удари по військових і логістичних об’єктах Росії та окупаційних сил. Особливу увагу ЗСУ приділяють командним пунктам, системам управління дронами, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та військовим аеродромам.

    Напередодні Сили оборони також уразили низку стратегічних об’єктів на території РФ. Зокрема, повідомлялося про удари по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» та нафтоперекачувальній станції «Ярославль-3».

    Крім того, СБУ повідомляла про ураження підприємства військово-промислового комплексу у Московській області, кількох нафтових об’єктів та військового аеродрому «Бельбек» в окупованому Криму.

    Українська влада наголошує, що удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі мають не лише військовий, а й стратегічний економічний ефект. Ураження нафтопереробних заводів, логістики та командних центрів ускладнює забезпечення російської армії та знижує її можливості вести затяжну війну.

    На цьому тлі в Міністерстві оборони України раніше заявили, що «війна повертається туди, звідки прийшла», коментуючи регулярні удари безпілотників по російських регіонах і військових об’єктах.

    Водночас російська влада останніми місяцями дедалі частіше повідомляє про атаки дронів у прикордонних та центральних областях РФ. Частина російських військових об’єктів, які раніше вважалися недосяжними, тепер регулярно потрапляє під удари.

    Аналітики зазначають, що знищення пунктів управління БпЛА має особливе значення, адже саме дрони залишаються одним із головних інструментів російських атак по українських містах та позиціях Сил оборони.

  • Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував масовану атаку безпілотників на Москву та Московську область у ніч на 17 травня, назвавши її «цілком справедливою відповіддю» України на затягування Росією війни та постійні удари по українських містах і цивільній інфраструктурі. За словами глави держави, Україна продовжує демонструвати здатність завдавати ударів по стратегічних об’єктах на великій відстані від свого кордону, попри потужну систему протиповітряної оборони навколо російської столиці.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі після нічної атаки, яка стала однією з наймасштабніших по Москві за весь час повномасштабної війни.

    «Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну», — написав президент.

    Глава держави наголосив, що український оборонний сектор продовжує активно розвивати виробництво далекобійних дронів і ракет, які здатні вражати цілі за сотні кілометрів від державного кордону. За його словами, саме розвиток власних технологій дозволяє Україні відповідати на російські удари не лише обороною, а й атаками по критично важливих об’єктах на території РФ.

    Окремо президент подякував співробітникам Служба безпеки України, військовим та всім Силам оборони за проведення операції. Він звернув увагу на те, що удари були нанесені по об’єктах, розташованих більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону.

    «Вдячний СБУ та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України — понад 500 км. Концентрація російської ППО в Московському регіоні — найбільша. Але долаємо», — наголосив Володимир Зеленський.

    У ніч на 17 травня Москва та Московська область зазнали масованої атаки невідомих безпілотників. Російські Telegram-канали, місцеві чиновники та мешканці повідомляли про численні вибухи в різних районах столиці РФ та передмістях. У мережі з’явилися відео роботи російської ППО, а також кадри пожеж на окремих об’єктах після влучань.

    За інформацією російських джерел, вибухи лунали одразу у кількох районах Московської області. Через загрозу атак тимчасово обмежували роботу деяких аеропортів, а російські силові структури перевели частину систем протиповітряної оборони у посилений режим.

    Перед атакою на Москву вибухи також пролунали в тимчасово окупованому Криму. Російська влада повідомляла про роботу ППО над півостровом, однак офіційних деталей щодо наслідків тоді не наводилося.

    Згодом стало відомо, що внаслідок атаки у Московському регіоні були уражені кілька стратегічних об’єктів. Серед них — технопарк, промислове підприємство, нафтопереробний завод, аеропорт та наливна станція нафтопродуктів. Частина підприємств після ударів тимчасово припинила роботу, а на місцях виникли пожежі.

    Пізніше Міністерство оборони України офіційно підтвердило удари по низці об’єктів у Москві та Московській області. У відомстві повідомили, що серед цілей були нафтобаза, нафтопереробний завод, а також підприємства, пов’язані з виробництвом мікроелектроніки. Саме така продукція, за даними української сторони, використовується у військовій промисловості Росії для виготовлення високоточного озброєння, систем наведення та компонентів для ракет і дронів.

    В українському Міноборони наголосили, що удари були спрямовані виключно по об’єктах, які мають значення для забезпечення російської армії та функціонування військово-промислового комплексу РФ. У Києві неодноразово заявляли, що атаки по території Росії є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі останніх подій аналітики звертають увагу, що атаки українських дронів по території Росії стають дедалі системнішими та технологічно складнішими. Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони РФ, то тепер удари регулярно досягають Москви та центральних областей Росії.

    Крім безпосереднього військового ефекту, такі атаки мають і політичне значення. Вони демонструють, що навіть найбільш захищені регіони Росії залишаються вразливими для ударів, попри масштабну систему ППО та багатомільярдні витрати Кремля на оборону столиці.

    Останні атаки також стали черговим ударом по іміджу російської системи протиповітряної оборони, яку російська влада раніше називала однією з найпотужніших у світі. Попри концентрацію засобів ППО навколо Москви, безпілотники змогли прорватися до низки об’єктів, що викликало значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас українська влада продовжує наголошувати: головною умовою припинення подібних ударів є завершення Росією війни проти України та припинення атак по українських містах і цивільному населенню.

  • Лідерка АдН розкритикувала Україну за удари по РФ: у Німеччині знову заговорили мовою Кремля

    Лідерка АдН розкритикувала Україну за удари по РФ: у Німеччині знову заговорили мовою Кремля

    Лідерка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель розкритикувала Україну за далекобійні удари по території Росії та заявила, що такі атаки нібито створюють загрозу для безпеки Німеччини.

    Її заяву цитує видання Clash Report.

    Вайдель порівняла Росію з «великим ведмедем» і заявила, що удари українських безпілотників по об’єктах у глибині РФ можуть мати небезпечні наслідки.

    «Не можна постійно штрикати великого ведмедя розпеченим залізом в око — як це роблять безпілотники в глибині Росії — і потім очікувати, що нічого не станеться. Ведмідь врешті-решт накинеться», — сказала вона.

    За словами Вайдель, політика чинного уряду Німеччини щодо підтримки України нібито підвищує ризики для самої Федеративної Республіки Німеччина.

    Вона також заявила, що у разі приходу її партії до влади АдН проводитиме так звану «політику балансу».

    Партія «Альтернатива для Німеччини» відома критикою військової допомоги Україні, виступами проти санкцій щодо Росії та заявами про необхідність відновлення діалогу з Москвою. Її представників неодноразово звинувачували у використанні риторики, вигідної Кремлю.

    Найбільшу підтримку АдН має у східних землях Німеччини, зокрема на території колишньої НДР, де партія на регіональних виборах часто посідає перше або друге місце.

    На останніх парламентських виборах у Німеччині «Альтернатива для Німеччини» отримала рекордні 19,5% голосів і обійшла Соціал-демократичну партію Німеччини тодішнього канцлера Олафа Шольца.

    Раніше один із представників АдН заявляв, що Німеччина нібито даремно переймається через Володимира Путіна, тоді як потенційною загрозою для Берліна може бути Польща.

    На тлі війни Росії проти України позиція АдН регулярно викликає критику як у самій Німеччині, так і серед європейських партнерів. Опоненти партії вважають, що подібні заяви фактично перекладають відповідальність за ескалацію з агресора на Україну, яка захищається від російського вторгнення.

    Україна останніми місяцями посилила удари по військових, паливних та промислових об’єктах у Росії, які задіяні у забезпеченні війни. Серед цілей — нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів, пункти управління та підприємства оборонного комплексу.

    У Києві неодноразово наголошували, що такі удари спрямовані не проти цивільного населення, а проти інфраструктури, яка допомагає Росії вести війну проти України.

  • “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    В Офісі президента України заявили, що на нинішньому етапі досягнення мирної угоди з Росією є неможливим, а бойові дії триватимуть. У Києві наголошують: єдиний сценарій впливу на Кремль зараз — це “примус до миру” через системні удари по військовій інфраструктурі та логістиці РФ.

    Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, передає 24 Канал.

    За його словами, Україна продовжуватиме далекобійні атаки по території Росії, зосереджуючись на військових об’єктах, логістичних вузлах, підприємствах оборонного комплексу та інфраструктурі, яка забезпечує ведення війни проти України.

    “Станом на зараз домовитися про мирну угоду з Росією неможливо. Тому бойові дії триватимуть”, — наголосив Подоляк.

    Радник голови ОП також заявив, що в російському інформаційному просторі дедалі помітнішими стають “депресивні настрої” через війну та удари по тилових регіонах РФ.

    “Ця істерика в Росії підкреслила одну важливу річ. Україна почала робити такі дії щодо Росії, які ніхто раніше не хотів робити. Ми примушуємо Росію до відповідальності. Ці удари по РФ — це примус до миру”, — зазначив він.

    Фактично в Офісі президента прямо підтвердили: Україна робить ставку на посилення військового та економічного тиску на Росію, вважаючи, що лише зростання ціни війни для Кремля може змусити Москву до реальних переговорів.

    Заява Подоляка пролунала на тлі активізації українських далекобійних атак по території Росії та окупованих регіонах. Останніми місяцями українські дрони дедалі частіше атакують російські військові аеродроми, нафтобази, логістичні маршрути та оборонні підприємства.

    Особливо болючими для Росії стали удари по залізничній інфраструктурі та військовій логістиці на окупованих територіях півдня України. За оцінками аналітиків ISW, українські дрони вже створюють серйозні проблеми для російського постачання в районах Маріуполя, Бердянська та Мелітополя.

    На цьому тлі Кремль одночасно продовжує говорити про можливі переговори. Напередодні прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російський диктатор нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з Володимиром Зеленським. Однак Москва вкотре висунула власні умови та наголосила, що переговори мають завершитися “фіналізацією процесу”.

    У Києві до таких заяв ставляться скептично. Українська влада наголошує: попри мирну риторику, Росія продовжує масовані удари по українських містах та не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.

    Подоляк фактично підтвердив, що Банкова наразі не бачить реальних передумов для компромісу з Кремлем.

    Заяви представників української влади збігаються і з оцінками західних аналітиків. Раніше західні медіа повідомляли, що Путін, попри публічні сигнали про готовність до діалогу, досі переконаний у можливості продовжувати війну ще тривалий час.

    Водночас у Європі та США дедалі активніше обговорюють сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори без посилення тиску на Росію не дадуть результату.

    Окремо в МЗС України раніше заявляли, що Київ пропонував Кремлю продовжити часткове припинення вогню. Проте, за словами українських дипломатів, Росія відповіла новими масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі Україна дедалі активніше просуває концепцію “примусу Росії до миру”. Йдеться про поєднання військового тиску, санкцій, міжнародної ізоляції та ударів по критично важливій інфраструктурі, яка забезпечує російську військову машину.

    Паралельно в Києві дедалі частіше говорять про необхідність посилення ролі Європи у підтримці України. Після проблем із переговорами між Вашингтоном і Москвою українська влада закликає європейські країни активніше включатися у процес тиску на Кремль.

    Зокрема, останніми днями у європейських столицях активно обговорюють можливість нових форматів безпекової підтримки України, а також перспективи посилення військової допомоги та спільного виробництва озброєння.

    На тлі цих процесів заява Подоляка виглядає як чіткий сигнал: Київ не розраховує на швидке дипломатичне завершення війни та готується до продовження жорсткого протистояння з Росією.

  • Ракети на 1500 км: Володимир Зеленський підтвердив удари по Чебоксарах і назвав цілі

    Ракети на 1500 км: Володимир Зеленський підтвердив удари по Чебоксарах і назвав цілі

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив застосування українських далекобійних ракет для ураження об’єктів військово-промислового комплексу на території Росії. За його словами, у ніч на 5 травня було здійснено удари по цілях у місті Чебоксари, яке розташоване більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону.

    Про це глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому в соціальних мережах. За його словами, йдеться про бойове застосування крилатих ракет типу Flamingo в межах операції глибокого ураження, яку проводять Збройні сили України.

    “Наші далекобійні санкції продовжують цілком справедливо діяти у відповідь на російські удари. Минулої ночі були бойові пуски крилатих ракет Flamingo в межах операції Deep Strike по кількох цілях ворога”, — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами президента, однією з основних цілей стали об’єкти військово-промислового комплексу в Чебоксарах. Йдеться про підприємства, які займаються виробництвом систем релейного захисту, автоматики та низьковольтної апаратури. Такі компоненти використовуються у військовій техніці, зокрема у системах навігації для військово-морського флоту, авіації та ракетної галузі.

    Президент підкреслив, що ракети подолали значну відстань, що свідчить про розширення можливостей українських сил у сфері далекобійних ударів. За оцінками експертів, такі операції мають стратегічне значення, адже дозволяють впливати на виробничі та логістичні ланцюги противника далеко за межами фронту.

    Удар по Чебоксарах також супроводжувався повідомленнями про активізацію повітряної тривоги в різних регіонах Росії. За наявною інформацією, попередження про ракетну небезпеку оголошувалися щонайменше у 16 регіонах країни, а обмеження на польоти були введені в десятках аеропортів.

    Зокрема, вперше було зафіксовано сигнал ракетної небезпеки у Ханти-Мансійському автономному окрузі, який розташований приблизно за 2000 кілометрів від України. Це свідчить про значне розширення географії потенційних загроз для російської інфраструктури.

    У російських інформаційних ресурсах також з’являлися повідомлення про можливі влучання по підприємству «ВНДІР-Прогрес» у Чебоксарах, яке, за відкритими даними, пов’язане з виробництвом електронних компонентів. Окрім цього, повідомлялося про активність безпілотників у різних регіонах РФ.

    Водночас офіційна російська сторона традиційно обмежено коментує подібні інциденти, що ускладнює незалежну перевірку масштабів пошкоджень та наслідків ударів.

    Володимир Зеленський у своєму зверненні також наголосив на політичному аспекті таких операцій. За його словами, Україна змушена відповідати на постійні атаки з боку Росії, і саме такі удари є частиною стратегії стримування.

    “Росія має закінчувати свою війну і переходити до реальної дипломатії. Ми свою пропозицію зробили”, — підкреслив президент.

    Аналітики зазначають, що розвиток далекобійних можливостей України є одним із ключових факторів зміни характеру війни. Якщо раніше бойові дії були зосереджені переважно на лінії фронту, то нині дедалі більшу роль відіграють удари по тилових об’єктах, які забезпечують функціонування армії противника.

    Застосування ракет, здатних долати понад 1000–1500 кілометрів, відкриває нові можливості для ураження стратегічно важливих цілей, включно з виробничими потужностями, складами та логістичними центрами. Це, своєю чергою, може впливати на здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій.

    Водночас експерти застерігають, що подібні операції можуть призводити до подальшої ескалації конфлікту, адже розширення географії ударів змінює баланс ризиків для обох сторін.

    Підтвердження ударів по Чебоксарах стало ще одним сигналом про зміну тактики у війні. Україна демонструє здатність діяти на великій відстані, а також впливати на ключові елементи військової інфраструктури противника, що може мати довгострокові наслідки для перебігу війни.

  • Удар у глибокому тилу: як атака по аеродрому “Шагол” оголила вразливість російської авіації і що це означає для війни

    Удар у глибокому тилу: як атака по аеродрому “Шагол” оголила вразливість російської авіації і що це означає для війни

    У Росії зафіксовано ураження бойової авіації на військовому аеродромі “Шагол” у Челябінську — одному з ключових об’єктів базування тактичної авіації в глибині країни. За попередніми даними, пошкоджено щонайменше чотири літаки, серед яких новітні винищувачі п’ятого покоління Су-57 і фронтовий бомбардувальник Су-34. Інформацію про результати атаки оприлюднив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді з позивним “Мадяр”, а також підтверджено супутниковими знімками.

    Йдеться про подію, яка відбулася 25 квітня 2026 року. Сам факт ураження цілей на відстані приблизно 1700 кілометрів від державного кордону України став одним із найбільш резонансних сигналів за останній період війни. Така глибина удару демонструє не лише технологічні можливості українських засобів ураження, але й серйозні прогалини в системі протиповітряної оборони Російської Федерації.

    За наявною інформацією, удари припали безпосередньо по місцях базування бойової авіації. Серед уражених — два літаки Су-57, які вважаються одними з найсучасніших у російських повітряно-космічних силах, а також щонайменше один Су-34. Ще один літак сімейства “Су” отримав пошкодження, однак його точна модифікація наразі уточнюється. Ступінь ураження різний — від часткового пошкодження до серйозних втрат, які можуть вимагати тривалого ремонту або навіть списання техніки.

    Особливу увагу аналітиків привертає саме ураження Су-57. Ці літаки є обмеженим ресурсом для російської армії, оскільки їх виробництво складне і повільне, а кількість у строю — невелика. Будь-які втрати такого типу техніки мають не лише тактичне, а й стратегічне значення. Вони впливають на здатність Росії використовувати високоточну авіацію, а також на її імідж як держави, що декларує наявність сучасних озброєнь.

    Супутникова дорозвідка підтвердила щонайменше три точні влучання по території аеродрому. Знімки, оприлюднені після атаки, демонструють сліди ураження та характерні пошкодження інфраструктури і техніки. Це ще раз підтверджує, що удар був не випадковим, а добре спланованим і скоординованим.

    Аеродром “Шагол” має важливе значення для російської військової авіації. Він використовується як база для літаків, які можуть виконувати як бойові, так і навчальні завдання. Його розташування в глибокому тилу довгий час вважалося гарантією безпеки від ударів. Саме тому атака по цьому об’єкту стала показовою — вона демонструє, що навіть віддалені військові бази більше не є недосяжними.

    Військові експерти наголошують, що подібні удари мають одразу кілька вимірів. Перший — суто військовий: зниження бойового потенціалу противника, ускладнення логістики та необхідність перекидання ресурсів для захисту тилових об’єктів. Другий — психологічний: створення відчуття небезпеки навіть у регіонах, які раніше вважалися відносно безпечними. Це може впливати як на військових, так і на цивільне населення.

    Крім того, атака по “Шаголу” вписується в ширшу тенденцію останніх місяців — активізацію ударів по військовій інфраструктурі Росії. Раніше вже фіксувалися атаки на нафтобази, склади боєприпасів, аеродроми та інші об’єкти. Це свідчить про системний підхід до ослаблення тилового забезпечення російських військ.

    Не менш важливим є і технологічний аспект. Ураження цілей на такій відстані потребує високоточної розвідки, сучасних засобів навігації та ефективної координації між різними підрозділами. Це означає, що Україна поступово нарощує спроможності у сфері далекобійних ударів, що може змінити баланс сил у довгостроковій перспективі.

    Водночас офіційна російська сторона традиційно обмежено коментує подібні інциденти або намагається применшити їх масштаби. Це створює інформаційний вакуум, який заповнюється повідомленнями з відкритих джерел, супутниковими знімками та заявами української сторони. У таких умовах особливого значення набуває незалежна верифікація даних.

    Аналітики також звертають увагу на те, що подібні удари можуть змусити Росію переглянути підходи до розміщення авіації. Йдеться про можливе розосередження літаків, посилення систем ППО або навіть перенесення частини баз ближче до захищених районів. Усе це потребує часу і ресурсів, що додатково навантажує військову систему.

    У ширшому контексті атака на “Шагол” демонструє зміну характеру війни. Якщо раніше бойові дії були зосереджені переважно на лінії фронту, то тепер дедалі більше значення мають удари по тилових об’єктах. Це робить війну більш динамічною і непередбачуваною, а також розширює зону ризику.

    Ураження російських винищувачів на аеродромі “Шагол” є не просто окремим епізодом, а частиною більш широкої тенденції. Воно свідчить про зростання можливостей українських сил, вразливість російської інфраструктури і поступову трансформацію війни у більш технологічний і асиметричний конфлікт. Подальший розвиток подій залежатиме від того, як обидві сторони адаптуються до нових умов і які кроки зроблять у відповідь.

  • Зеленський попередив: без жорсткого тиску США Росія не піде на мир

    Зеленський попередив: без жорсткого тиску США Росія не піде на мир

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що без рішучого та системного тиску з боку США Росія не піде на припинення війни, а зміщення американського фокусу на Близький Схід уже впливає на загальну динаміку міжнародної підтримки України та може призвести до затягування бойових дій.

    Про це глава держави повідомив в інтерв’ю Newsmax.

    За словами Зеленського, ключовим фактором, який сьогодні впливає на перебіг війни, є трансформація зовнішньополітичних пріоритетів Вашингтона. На тлі ескалації на Близькому Сході увага американської адміністрації частково змістилася з України, що вже має конкретні наслідки.

    Президент прямо вказав: Росія реагує не на дипломатичні сигнали чи політичні заяви, а виключно на відчутний економічний, військовий і політичний тиск. Саме тому будь-яке його послаблення, навіть тимчасове, створює для Кремля “вікно можливостей”.

    Йдеться передусім про санкційну політику. Зеленський зазначив, що санкційний тиск міг би бути значно жорсткішим, однак зараз, за його словами, частина рішень відкладається або пом’якшується через інші глобальні виклики.

    У ширшому контексті це відповідає тенденціям останніх років: санкції проти Росія залишаються безпрецедентними за масштабом, однак їхня ефективність значною мірою залежить від координації між США, ЄС та іншими партнерами, а також від готовності посилювати обмеження.

    Зеленський окремо підкреслив, що Україна продовжує отримувати військову допомогу. Зокрема, йдеться як про американські пакети озброєнь, так і про використання європейських фінансових механізмів для закупівлі сучасних систем, включно з протибалістичними ракетами.

    Водночас президент наголосив: навіть значні обсяги зброї не можуть компенсувати відсутність довгострокового політичного та економічного тиску на Москву.

    Фактично Київ сигналізує партнерам, що стратегія підтримки має бути комплексною:

    • військова допомога — для стримування і оборони;
    • санкції — для виснаження економічного потенціалу РФ;
    • дипломатичний тиск — для ізоляції Кремля на міжнародній арені.

    Без поєднання цих елементів, за оцінкою української сторони, досягнення сталого миру виглядає малоймовірним.

    Попри критику, Зеленський підкреслив, що Україна підтримує постійний контакт з американськими партнерами. Комунікація відбувається на різних рівнях — від дипломатичних каналів до військово-технічної координації.

    Це свідчить про те, що стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном зберігається, однак Україна прагне його поглиблення саме в частині політичного тиску на Росію.

    Окрему увагу в інтерв’ю президент приділив темі атак на російську енергетичну інфраструктуру.

    За його словами, Україна отримувала сигнали від партнерів щодо доцільності обмеження таких ударів на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Ймовірно, це пов’язано з глобальною енергетичною стабільністю та ризиками для світових ринків.

    Втім, позиція Києва залишається незмінною: жодних односторонніх обмежень без взаємних кроків з боку Росії не буде.

    Зеленський підкреслив, що жодних офіційних домовленостей про “енергетичне перемир’я” не існує, Україна відкрита до таких форматів, але лише за умови взаємності, у разі продовження російських атак відповідь буде неминучою.

    Ця позиція вкладається у загальну стратегію стримування: Київ демонструє готовність діяти симетрично у відповідь на удари по власній інфраструктурі.

    Президент також різко відреагував на позицію віцепрезидента США Джей Ді Венс, який виступає проти подальшої масштабної допомоги Україні.

    Зеленський фактично поставив знак рівності між відмовою від підтримки України та посиленням позицій Росії. За його словами, Кремль сприймає будь-які прояви слабкості як сигнал до подальшої ескалації.

    Цей коментар відображає занепокоєння Києва внутрішньополітичними дискусіями у США, де питання допомоги Україні дедалі частіше стає предметом політичних суперечок.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі складної міжнародної ситуації, де увага провідних держав розподіляється між кількома кризами одночасно: війна Росії проти України, ескалація на Близькому Сході та напруженість у відносинах між глобальними гравцями.

    У таких умовах Україна намагається утримати питання війни в центрі міжнародного порядку денного, наголошуючи, що будь-яке зниження уваги чи тиску грає на користь Кремля.

    У своєму інтерв’ю Зеленський фактично сформулював ключовий сигнал союзникам: військова допомога залишається критично важливою, однак без посилення санкційного та політичного тиску на Росію вона не здатна забезпечити завершення війни.

    На думку Києва, саме рішучі дії США як глобального лідера можуть стати тим фактором, який змусить Москву переглянути свою позицію і відкрити шлях до реальних переговорів про мир.