Mmakaje

Позначка: Україна

  • Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Уряд Молдови ухвалив рішення розпочати масштабне інженерне та технічне переобладнання контрольно-пропускних пунктів уздовж усього спільного кордону з Україною. Пріоритетним завданням нової програми визначено встановлення спеціальних засобів захисту від безпілотних літальних апаратів, а також створення захищених зон безпеки для співробітників митної служби, прикордонної поліції та цивільних осіб, які перетинають державний рубіж. Заходи покликані мінімізувати ризики для життя людей на тлі постійних загроз із повітря.

    Особлива увага приділятиметься інфраструктурі, розташованій у зонах підвищеного ризику, зокрема об’єктам, де здійснюється спільний прикордонний контроль. За словами міністерки внутрішніх справ Молдови Даніели Місаіл-Нікітін, влада країни детально аналізує безпекову ситуацію та не виключає можливості перегляду протоколів розміщення персоналу. У разі зростання прямої загрози молдовських прикордонників, які працюють на спільних пунктах пропуску на українській території, можуть тимчасово повернути до Молдови. Водночас на самих митницях розгортають спеціальні фортифікаційні зони та мобільні укриття, здатні вберегти співробітників відомств і пасажирів від уламків та вибухових хвиль під час раптових атак.

    Посилення заходів безпеки стало прямою відповіддю на систематичні інциденти з порушенням повітряного простору країни. Під час регулярних російських ударів по логістичній, енергетичній та припортовій інфраструктурі українського Подунав’я та південних областей дрони неодноразово залітали на територію Молдови та сусідньої Румунії. Неодноразові факти падіння залишків бойових частин «Шахедів» у прикордонних районах створили безпрецедентне напруження для місцевого цивільного населення та продемонстрували вразливість пунктів перетину кордону, які щодня обслуговують тисячі громадян і вантажівок.

    Інженерне оснащення кордону відбувається в умовах загального зростання гібридної агресії на європейському континенті, де фіксується сплеск диверсій, кібератак і провокацій проти критичної інфраструктури. Для Кишинева забезпечення безперебійного та безпечного функціонування транспортних коридорів із Києвом є критичним економічним і стратегічним пріоритетом. Створення захищеного периметра на КПП дозволить гарантувати безперервність товарообігу, гуманітарного руху та пасажирських перевезень навіть в умовах збереження регулярних повітряних тривог у сусідніх українських регіонах.

  • Неочікуваний розворот: резонансні заяви Гончаренка щодо перемовин із РФ викликали подив усередині «Європейської солідарності»

    Неочікуваний розворот: резонансні заяви Гончаренка щодо перемовин із РФ викликали подив усередині «Європейської солідарності»

    Публічні висловлювання народного депутата Олексія Гончаренка щодо перебігу російсько-української війни та необхідності пошуку форматів домовленостей із Російською Федерацією спричинили помітний резонанс і відверте здивування серед його колег по фракції «Європейська солідарність». За інформацією представників політсили, різка зміна тональності та акцентів у риториці одного з найактивніших медійних парламентарів виявилася цілковитою несподіванкою не лише для представників депутатського корпусу партії, а й особисто для її лідера, п’ятого президента України Петра Порошенка.

    Політична сила «Європейська солідарність» упродовж усіх років повномасштабного вторгнення послідовно відстоює максимально безкомпромісну позицію щодо протистояння агресору. Офіційна лінія партії традиційно базується на неприпустимості будь-яких кулуарних поступок Кремлю, необхідності збереження територіальної цілісності, форсованому русі до НАТО та притягненні вищого керівництва РФ до міжнародної кримінальної відповідальності. На цьому тлі меседжі Гончаренка щодо потреби виходити на переговорні треки та домовлятися з Москвою виглядають як відчутний ідеологічний дисонанс. Ситуація набуває особливої ваги з огляду на масштабну присутність депутата в інформаційному просторі: його персональні медіаресурси охоплюють мільйонну аудиторію, яка нерідко ототожнює його персональні заяви зі спільною стратегією всієї парламентської фракції.

    Після скандальних тез усередині політсили виникла необхідність проведення внутрішніх розмов і консультацій щодо комунікаційної дисципліни. Представники партії вказують, що подібні некоординовані демарші створюють суттєві репутаційні виклики та дезорієнтують виборців, які розраховують на послідовну та чітку позицію опозиції в питаннях національної безпеки. Попри відсутність офіційних дисциплінарних заяв чи кадрових рішень, інцидент оголив приховану напругу між автономною медійною діяльністю популярних блогерів-депутатів і необхідністю підпорядковуватися спільним політичним директивам лідерів партії.

    Цей прецедент показово відображає ширші суспільно-політичні процеси, що відбуваються в Україні на тлі обговорення можливих моделей деескалації та міжнародних ініціатив щодо припинення вогню. Тривалий виснажливий конфлікт, активізація посередницьких зусиль глобальних гравців і системний тиск на українську інфраструктуру дедалі частіше змушують окремих політиків зондувати суспільні настрої за допомогою ризикованих тез. Проте спроби вийти за межі усталеного військово-політичного консенсусу свідчать про наростання складної внутрішньої дискусії щодо пошуку реалістичних сценаріїв завершення війни та збереження державності.

     

  • Дипломатичні треки миру: Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню та чекає на кроки Москви

    Дипломатичні треки миру: Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню та чекає на кроки Москви

    Україна спільно з міжнародними партнерами веде детальне опрацювання п’яти різнопланових моделей можливого перемир’я та висловлює готовність до практичних рішень задля встановлення справедливого миру. Про це під час брифінгу заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, деталізуючи раніше оголошені зовнішньополітичні орієнтири глави відомства Андрія Сибіги. В українському міністерстві підкреслюють, що запропоновані формули є повністю прагматичними, реалістичними та взаємовигідними. Проте головним бар’єром на шляху до їхньої імплементації залишається позиція Кремля: будь-яке припинення вогню вимагає дзеркальної згоди російської сторони, оскільки конструктивний процес неможливий в односторонньому порядку.

    Оприлюднені мирні треки охоплюють як глобальне зупинення збройного протистояння, так і секторальні безпекові домовленості. Першим і найбільш всеосяжним сценарієм залишається повне та безумовне припинення вогню. Українська держава погодилася на такий режим ще в березні 2025 року, і ця згода залишається незмінною в очікуванні відповідних рішень РФ. Другий і третій формати зосереджені на деескалації в басейні Чорного моря. Йдеться про окремий комплекс пропозицій щодо гарантування безпеки торговельного судноплавства, який Україна координує разом із Туреччиною та Єгиптом, а також про окремий механізм захисту аграрного експорту й продовольчої безпеки, розроблюваний за активної участі Індії.

    Ще два формати безпосередньо стосуються захисту цивільної інфраструктури напередодні зимового періоду. Четвертий напрямок передбачає так зване енергетичне перемир’я — взаємне припинення ударів по генерації та енергомережах, над модальностями якого наразі активно працює офіційний Нью-Делі. П’ятий вектор також фокусується на енергетичній сфері, але вже в межах американського посередницького треку: питання припинення вогню на об’єктах енергетики раніше детально обговорювали президент України Володимир Зеленський та лідер США Дональд Трамп.

    На тлі дипломатичної активізації речник МЗС закликав українське суспільство критично сприймати будь-які інформаційні вкиди. Спроби звинуватити Київ у небажанні зупиняти кровопролиття є цілеспрямованою маніпуляцією опонентів, спрямованою на паразитування на суспільній втомі від війни. На противагу цьому Україна демонструє конструктивність і вже погодилася на запропоновану Сполученими Штатами тристоронню технічну зустріч за участю представників Росії. Такий консультативний майданчик може бути розгорнутий в Об’єднаних Арабських Еміратах або іншій визначеній Вашингтоном державі.

     

  • Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Україна та Угорщина розпочали перезавантаження двосторонніх відносин після тривалого періоду дипломатичного охолодження та блокування європейської інтеграції Києва. Сигналом до врегулювання суперечностей стало термінове внесення до Верховної Ради законопроєкту, який суттєво розширює права національних меншин — передусім угорської громади — у сферах освіти та використання рідної мови. Ухвалення цього документа відкриває шлях до зняття Будапештом багаторічного вето на початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Потеплінню передувала нова хвиля політичного напруження у вересні. Новосформований уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром спершу дистанціювався від спільних ініціатив: Будапешт відмовився від участі в проєкті «Карпатська інтеграційна ініціатива», спрямованому на економічну та безпекову співпрацю восьми держав регіону, а також розірвав угоду між нафтогазовими компаніями MOL і «Нафтогаз» щодо будівництва спільних нафтосховищ для потреб українського ринку.

    Переломним моментом для виходу з глухого кута стали двосторонні переговори очільників зовнішньополітичних відомств обох держав на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Після зустрічі діалог повернувся у конструктивне русло: Будапешт заявив про готовність переглянути позицію щодо блокування євроінтеграційних кроків України та не виключив можливого приєднання до Карпатської ініціативи, якщо законодавчі гарантії прав угорської меншини будуть повноцінно імплементовані українським парламентом.

  • Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Попри постійні цілеспрямовані удари російських окупантів по продовольчій логістиці та розподільчій інфраструктурі, в Україні відсутній загальний дефіцит продуктів харчування. Внутрішній аграрний сектор продовжує стабільно забезпечувати країну необхідним обсягом провізії, зберігаючи високий експортний потенціал. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, виробничі потужності українських підприємств у більшості категорій суттєво перевищують внутрішній рівень споживання.

    Головним викликом на сьогодні залишається не нестача самої продукції, а своєчасне транспортування товарів до кінцевих точок продажу. Тимчасове зникнення окремих найменувань із полиць магазинів має виключно локальний характер і не пов’язане з кризою певної галузі. Такі перебої виникають суто внаслідок точкових ворожих влучань у конкретні розподільчі центри та складські комплекси, де знищуються саме ті партії товарів, що перебували в ураженому секторі.

    Водночас воєнний стан та руйнування критичної інфраструктури чинять неминучий тиск на собівартість продукції. Найбільш уразливими до подорожчання залишаються групи товарів повсякденного попиту: овочі, молочна продукція та безалкогольні напої. Основними драйверами інфляційного тиску виступають значне зростання вартості моторного палива, яке формує основу транспортних витрат, а також загальний стан енергетичної системи. Підприємства змушені масово використовувати автономні генератори, електрика від яких є значно дорожчою, а дизельне пальне для їхньої роботи за останній рік зросло в ціні вдвічі.

    Паралельно аграрний сектор стикається з масштабними викликами у сфері морського експорту. Внаслідок ворожих обстрілів глибоководних портів Великої Одеси обсяги закордонних постачань української агропродукції ризикують скоротитися з очікуваних 64,4 мільйона тонн до 29,6 мільйона тонн. Це вимагає екстреного переорієнтування вантажопотоків на альтернативні суходільні маршрути через кордони країн Європейського Союзу та розв’язання проблеми покриття додаткових логістичних витрат.

  • Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    В Україні розпочинається масштабна оптимізація системи державного управління, спрямована на зменшення зайвої бюрократії та підвищення ефективності владних інституцій. На першому етапі реформи в центральних органах виконавчої влади ліквідують понад чотири тисячі вакантних посад. Зміни торкнуться не лише скорочення формальних штатів, а й безпосередньо вищої керівної ланки: кількість заступників міністрів планують зменшити орієнтовно на 20%, а кількість заступників керівників інших центральних органів влади скоротять майже на 18%.

    Перед остаточним затвердженням нової структури та чисельності відомств проводиться комплексна функціональна діагностика всього державного апарату. Профільні фахівці перевіряють, які саме повноваження закріплені за кожним окремим органом і наскільки вони відповідають сучасним викликам та стратегічним пріоритетам держави. Розрахунок чисельності заступників керівників відтепер безпосередньо прив’язуватимуть до реального обсягу та складності завдань, щоб усунути дублювання обов’язків і зайве навантаження на державний бюджет.

    Окремим пріоритетом реформи визначено системне оновлення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації держслужбовців. Система підготовки кадрів буде безпосередньо адаптована під конкретні вимоги кожної посади. Для залучення нового покоління фахівців розпочинається кампанія інформування та оплачуваних стажувань для молоді. Водночас формується окрема державна програма для швидкої та безперешкодної інтеграції ветеранів війни на ключові позиції в органах виконавчої влади.

    Для системного контролю над трансформаціями роботу відновила Рада з питань державного управління, до складу якої увійшли урядовці, народні депутати та незалежні профільні експерти. На установчому засіданні координаційний орган уже затвердив покроковий план дій та визначив персональну відповідальність за кожен сектор реорганізації. Кінцевою метою перетворень є створення професійного, мобільного та компактного державного апарату, здатного оперативно реагувати на виклики та результативно виконувати державні завдання.

  • Польща підняла в небо бойову авіацію через масований ракетний удар Росії по Україні

    Польща підняла в небо бойову авіацію через масований ракетний удар Росії по Україні

    Уранці 7 жовтня польські військові терміново підняли в повітря чергові ланки бойової авіації через масований комбінований ракетний напад Російської Федерації на українські міста. Оперативне командування Збройних сил Польщі перевело у стан максимальної готовності власні системи протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження, реагуючи на смертельну небезпеку безпосередньо біля східних рубежів Північноатлантичного альянсу. Винищувачі розпочали патрулювання о 06:46 за київським часом, коли десятки російських крилатих ракет продовжували маневрувати в українському повітряному просторі, наближаючись до західних кордонів.

    У польському військовому відомстві наголосили, що задіяли абсолютно всі наявні чергові сили та ресурси для запобігання порушенню суверенного повітряного простору та гарантування безпеки цивільного населення.

    «Увага. У зв’язку з активністю далекомагістральної авіації Російської Федерації, яка завдає ударів по території України, у польському повітряному просторі розпочалися операції військової авіації», – зазначили військові.

    Паралельно з підйомом бойових літаків у прикордонних воєводствах розгорнули комплекс превентивних оборонних заходів, покликаних миттєво відреагувати на будь-яку збройну провокацію чи аварійне відхилення ворожих повітряних цілей.

    «Наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перейшли у стан готовності. Ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до зон, що перебувають під загрозою», – підкреслили в польському командуванні.

    Масштабний напад агресора розпочався ще посеред ночі. Близько 03:09 у Києві та більшості регіонів оголосили масштабну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння високої швидкості. Майже одразу після попереджень про фіксацію цілей у напрямку столиці прогриміла серія потужних вибухів, викликаних бойовою роботою підрозділів протиповітряної оборони. Уже на світанку ворог продовжив хвилю терору, запустивши крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників, які складно маневрували областями та створювали критичне напруження біля кордонів союзних держав.

    Рішення щодо негайного підняття винищувачів стало наслідком перегляду безпекових протоколів Варшави. З 1 жовтня польське командування офіційно змінило процедури протиповітряної оборони у відповідь на регулярні російські удари поблизу території країн Альянсу. Крім того, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про суттєве посилення та розширення підрозділів регулярної армії на території прикордонного Люблінського воєводства на сході країни. Зростаюча агресія з боку Москви змушує європейських партнерів посилювати східний фланг і діяти на випередження заради захисту власного суверенітету.

  • Розгром ворога під Добропіллям: штурмовики «Скелі» та бійці «Азову» відкинули окупантів і зачистили десятки позицій

    Розгром ворога під Добропіллям: штурмовики «Скелі» та бійці «Азову» відкинули окупантів і зачистили десятки позицій

    Українські захисники завдали потужного удару по позиціях російської армії на Донеччині, зірвавши спроби противника розвинути наступ у бік важливих тилових вузлів. Підрозділи 425 окремого штурмового полку «Скеля» разом із бійцями першого корпусу Національної гвардії «Азов» провели блискучу спільну наступальну операцію на Добропільському напрямку. У результаті рішучих дій штурмових груп просування окупаційних підрозділів у районі населених пунктів Грузьке та Новомиколаївка було повністю зупинено, а передові сили загарбників відкинуто далеко назад.

    Наступальна операція розгорталася у складних умовах лісосмуг, де противник тривалий час вибудовував глибоко ешелоновану систему інженерних фортифікацій. Українські штурмові групи методично прорвали ворожі рубежі оборони та зачистили десятки підготовлених позицій окупантів. Одразу після вибиття противника з укриттів підрозділи «Азову» заводили на відвойовані рубежі власні групи закріплення, забезпечуючи надійну фіксацію результатів наступу та відбиття можливих контратак.

    Бої на цій ділянці фронту вирізнялися надзвичайною динамікою і точилися на надблизьких дистанціях безпосередньо в окопах та бліндажах. Лише у контактних стрілецьких сутичках бійці підрозділу «Скеля» ліквідували 46 російських військовослужбовців. При цьому вказана кількість не враховує колосальних втрат ворожої піхоти від вогню мінометів, артилерії та скидів з ударних безпілотників. На окремих відтинках запеклого бою захисники діяли настільки швидко, що використовували захоплену трофейну зброю та боєприпаси противника для знищення його ж підрозділів.

    Операція дозволила зірвати показову інформаційну провокацію Кремля. Російське командування тривалий час концентрувало піхотні групи, плануючи просочитися до Новомиколаївки та демонстративно встановити там свій прапор для чергового пропагандистського звіту. Українські штурмовики вщент розбили цю групу, а заготовлений російський триколор захопили як трофей, остаточно ліквідувавши загрозу прориву в населений пункт.

    Успіх на Добропільському напрямку має фундаментальне стратегічне значення для стабільності всієї лінії оборони на сході України. Цей відтинок є невіддільною складовою глобальної битви за оборонний пояс українських міст-фортець Дружківка – Краматорськ – Слов’янськ. Будь-яке просування окупантів у цьому районі несло пряму загрозу критичним логістичним шляхам Сил оборони та могло відкрити загарбникам плацдарм для флангового наступу на Краматорськ із заходу. Завдяки спільним діям українських воїнів ворожі плани були вчасно перекреслені, а стратегічна ініціатива на цій ділянці перейшла до рук українських захисників.

  • Морський терор Кремля: Росія атакує цивільні судна біля берегів НАТО та намагається паралізувати Чорне море

    Морський терор Кремля: Росія атакує цивільні судна біля берегів НАТО та намагається паралізувати Чорне море

    Російська Федерація цілеспрямовано намагається перетворити західну частину Чорного моря на зону тотальної небезпеки, непридатну для міжнародного цивільного судноплавства. Чергові зухвалі удари окупаційної армії по цивільних торговельних суднах вийшли далеко за межі української портової інфраструктури і тепер фіксуються безпосередньо у водах держав Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Про системну повзучу агресію та свідоме розширення театру воєнних дій заявив президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього звернення до народу.

    Безпрецедентним інцидентом стала атака на комерційні судна біля узбережжя Болгарії, яка продемонструвала готовність Москви відкрито загрожувати країнам НАТО. Після отримання інформації про напад представники Військово-морських сил Збройних сил України негайно вийшли на прямий зв’язок із болгарськими колегами для детального аналізу ситуації. У ході оперативної координації було встановлено, що агресор провів складну комбіновану атаку із залученням як морських надводних ударних дронів, так і безпілотних літальних апаратів повітряного базування. Фактично кремлівський режим розпочав масштабну гібридну операцію в морському просторі європейських держав.

    За словами українського лідера, подібні ворожі операції мають системний характер і спрямовані на створення постійного напруження на міжнародних морських шляхах. Кремль намагається шантажувати світ і руйнувати стабільність глобальних логістичних маршрутів.

    «Росіяни планують саме це – постійно нарощувати ескалацію. Їхні дрони вже постійно залітають у Молдову… постійно тривають атаки на наші порти», – наголосив Володимир Зеленський.

    Реагуючи на зростаючу небезпеку та збройні провокації у водах країн Альянсу, президент дав невідкладні вказівки військовому керівництву держави. Зокрема, Збройні сили України, Міністерство оборони, органи зовнішньої та військової розвідки, а також профільні спеціальні служби отримали наказ суттєво посилити взаємодію з міжнародними партнерами для формування надійного механізму захисту морських коридорів. Глава держави окремо закликав західних лідерів до чітких, рішучих та безкомпромісних дій у відповідь, наголосивши, що демонстративна безкарність лише заохочує агресора до ще більш зухвалих нападів.

    Спроби зробити Чорне море небезпечним для цивільного руху несуть критичну загрозу не лише для безпеки Європи, а й для світового продовольчого ринку. Західна морська акваторія слугує головною артерією для експорту української аграрної продукції до десятків країн світу, які залежать від стабільних постачань хліба. Цілеспрямований терор комерційного флоту та поширення бойових дій на морську територію Євросоюзу свідчать про намір Кремля використати продовольчу кризу як важіль глобального політичного тиску.

  • Партія капітулянтів та ілюзія миру: чому Росія ніколи не зупиниться і навіщо політики грають на втомі від війни

    Партія капітулянтів та ілюзія миру: чому Росія ніколи не зупиниться і навіщо політики грають на втомі від війни

    В українському політичному просторі дедалі частіше лунають заклики до негайних мирних переговорів із державою-агресором, які експерти вже охрестили риторикою партії капітулянтів. Народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко різко розкритикував подібні ініціативи своїх колег по парламенту, зокрема Данила Гетманцева та Олексія Гончаренка. За його словами, розмови про швидкі компроміси з Кремлем є виключно політичним хайпом, який базується на цинічних маніпуляціях навколо втоми суспільства від тривалих бойових дій.

    Парламентар наголосив, що Москва насправді не має жодного наміру вести конструктивний чи рівноправний діалог. Те, що російська сторона називає переговорами, є лише вимогою повної капітуляції та беззаперечного виконання всіх диктаторських умов. Досвід попередніх дипломатичних контактів яскраво продемонстрував, що ворог відправляє на зустрічі делегатів низького рівня, які не орієнтуються в ситуації та приїжджають виключно для затягування часу. Головна і незмінна мета агресора полягає у тотальній поразці та знищенні української держави.

    «Усе це – лише слова. Ми повинні розуміти одне: зараз немає чого пропонувати. Що Росія має на увазі під «домовлятися»? Це виконання всіх її умов. По-перше, вона і не хоче домовлятися», – зазначив політик.

    Він переконаний, що для примусу ворога до реального діалогу необхідно спочатку створити відповідні жорсткі умови на полі бою та міжнародній арені, яких наразі ще не досягнуто. Російське командування бачить, що не може досягти стратегічних цілей на землі, але використовує тимчасову перевагу в повітрі для масштабного терору. Ворог розуміє, що таким чином може чинити колосальний психологічний тиск на цивільне населення. Саме цією емоційною вразливістю, на думку парламентаря, намагаються скористатися окремі діячі для нарощування власних рейтингів.

    Відповідаючи на закиди про те, що хтось нібито зацікавлений у продовженні бойових дій, секретар Комітету наголосив на абсурдності таких заяв. За його словами, вигоду з цього можуть отримувати хіба що ті поодинокі особи, які фігурують у корупційних скандалах та наживаються на державних закупівлях, проте абсолютна більшість громадян щиро прагне миру.

    «Хтось хоче, щоб війна продовжувалася? Я впевнений, що таких людей немає. Можливо, за рідкісним винятком – тих, хто на цьому наживається. Але більшість, звісно, хоче, щоб вона закінчилася. Я, в тому числі. Однак війна повинна закінчитися не поразкою України, а як мінімум на умовах, прийнятних для нас», – підкреслив Костенко.

    Ілюзії щодо того, що віддача певних регіонів зупинить російську експансію, є небезпечною та наївною помилкою. Історія укладених домовленостей з 2014 року безапеляційно доводить, що Росія ніколи не дотримується жодних взятих на себе зобов’язань. Наразі ключовим завданням для українського народу залишається збереження монолітної єдності та недопущення безпідставних звинувачень на адресу Збройних сил України. Водночас суспільство зобов’язане продовжувати жорстко контролювати владу, вказувати на помилки та вимагати безкомпромісної прозорості, не забуваючи про головну мету – виживання нації.