Mmakaje

Позначка: українці в Польщі

  • Українку роздягнули до білизни просто в залі аеропорту Варшави: родина заявила про приниження

    Українку роздягнули до білизни просто в залі аеропорту Варшави: родина заявила про приниження

    У варшавському аеропорту імені Фридерика Шопена стався резонансний інцидент з молодою українкою, яку під час проходження контролю нібито змусили роздягнутися до бюстгальтера та шортів просто в загальній залі. Про випадок публічно заявила мати дівчини — українська дизайнерка та художниця-постановниця Анастасія Снісаренко-Єржиковська.

    За її словами, співробітники, які проводили перевірку, не запросили пасажирку до окремого закритого приміщення, а вимагали знімати одяг у місці, доступному для інших людей. Жінка назвала те, що сталося, приниженням людської гідності та можливим порушенням прав її доньки. Історію вже поширили кілька українських медіа, однак станом на момент підготовки матеріалу публічної офіційної версії польської Прикордонної служби або адміністрації аеропорту щодо конкретного випадку не оприлюднювали.

    Інцидент, як стверджує Снісаренко-Єржиковська, стався з її донькою Поліною. Дівчина є акторкою театру, однак сама не захотіла детально коментувати ситуацію журналістам. За словами матері, спочатку Поліна взагалі не планувала розповідати про пережите публічно.

    У дописі в соціальній мережі мисткиня поставила питання, чи можна вважати нормальною ситуацію, коли молоду жінку під час паспортного контролю залишають у білизні та шортах не в спеціально відведеному приміщенні, а фактично на очах у сторонніх. Вона наголосила, що родина не могла залишити цей випадок без розголосу.

    У розмові з ТСН.ua мати дівчини повідомила, що під час перевірки її донька розгубилася і почала плакати. За її версією, працівники аеропорту або прикордонники пояснювали свої дії необхідністю проведення обшуку. Водночас точна причина поглибленої перевірки, її юридична підстава, а також те, яка саме служба її проводила, у повідомленнях родини не деталізовані.

    Це важлива обставина, оскільки в аеропортах різні процедури можуть виконувати різні служби. Паспортний контроль і перевірку документів здійснюють прикордонники, тоді як контроль авіаційної безпеки може належати до компетенції служби безпеки аеропорту. Без офіційного пояснення наразі неможливо достеменно встановити, хто саме віддав наказ роздягнутися і чому до пасажирки застосували таку процедуру.

    Що передбачають польські правила

    Польське законодавство дозволяє співробітникам Прикордонної служби проводити особисті огляди за наявності відповідних підстав. Водночас закон встановлює окремі вимоги до таких процедур.

    Зокрема, особистий огляд має проводити співробітник тієї самої статі, що й особа, яку перевіряють. Крім того, перевірка повинна відбуватися в місці, недоступному для сторонніх осіб. Винятки можливі у невідкладних ситуаціях, наприклад за наявності загрози життю, здоров’ю людей або майну.

    Таким чином, якщо опис родини відповідає дійсності й дівчину справді змусили частково роздягнутися перед іншими пасажирами без невідкладної безпекової необхідності, це може стати підставою для офіційного розгляду дій співробітників.

    Остаточну правову оцінку, однак, може надати лише польський компетентний орган після перевірки відеозаписів, службової документації, пояснень співробітників та самої пасажирки. Поки таких результатів немає, коректно говорити саме про заяву родини, а не про вже доведене порушення.

    Після публікації допису користувачі соцмереж почали радити родині подати офіційні звернення до керівництва аеропорту та польської Прикордонної служби. На сайті Прикордонної служби Польщі зазначено, що скарги можна подавати письмово, електронною поштою, через державну електронну систему або усно до протоколу. Аеропорт Шопена також має окрему процедуру для подання скарг пасажирів.

    Офіційне звернення дозволило б з’ясувати, чи зафіксована перевірка в журналах служби, чи існувала конкретна підстава для поглибленого огляду та чи дотрималися співробітники процедури захисту приватності.

    Історія викликала ширшу дискусію

    Інцидент в аеропорту швидко вийшов за межі обговорення конкретної перевірки. У соціальних мережах його почали пов’язувати із загальним погіршенням ставлення до українців у Польщі та низкою конфліктів, про які останнім часом повідомляли медіа.

    Політолог Максим Несвітайлов у коментарі ТСН.ua заявив, що нинішні проблеми у польсько-українських відносинах, на його думку, ще не досягли піка. Він пов’язав напруження з активністю окремих польських політиків, які використовують історичну тематику та антимігрантську риторику у внутрішній політичній боротьбі. Це є оцінкою експерта, а не офіційною позицією польської держави чи підтвердженим прогнозом подальшого розвитку подій.

    Несвітайлов також висловив побоювання, що подальша ескалація може призвести до збільшення кількості побутових конфліктів і вдарити по стратегічному партнерству України та Польщі. Водночас він сподівається на деескалацію і вважає, що обидві країни зацікавлені у збереженні безпекової, економічної та політичної співпраці.

    Політолог припустив, що українцям, які користуються польськими аеропортами як транзитними вузлами, варто уважно стежити за ситуацією та за потреби розглядати альтернативні маршрути. Проте поодинокий, ще офіційно не розслідуваний випадок не є доказом системної небезпеки для всіх українських пасажирів у Польщі.

    Чому не варто змішувати окремий випадок із політикою

    Історія в аеропорту Шопена потребує прозорої перевірки, однак поспішні висновки можуть лише посилити напруження. Поки польські органи не надали пояснення, невідомо, що стало причиною перевірки, чи існували безпекові ризики та чи була процедура проведена відповідно до закону.

    Так само немає підтвердження, що ставлення до пасажирки було пов’язане саме з її українським громадянством. Родина розцінює ситуацію як принизливу, проте для встановлення можливого дискримінаційного мотиву потрібні додаткові докази.

    Водночас навіть за наявності законної підстави для особистого огляду працівники служб повинні поважати людську гідність, приватність і процесуальні права пасажира. Саме тому ключовим питанням у цій історії є не лише те, навіщо проводилася перевірка, а й те, де та в який спосіб вона відбувалася.

    Розголос навколо випадку може змусити польські служби перевірити дії персоналу та пояснити алгоритм поглиблених оглядів у міжнародних аеропортах. Для самої родини найважливішим кроком залишається офіційна скарга із зазначенням дати, часу, номера рейсу, місця проведення контролю та максимально точного опису співробітників.

    До завершення такої перевірки історію слід сприймати як серйозне публічне звинувачення, яке потребує відповіді польської сторони. Родина українки заявляє про приниження в одному з найбільших аеропортів країни, тоді як офіційні органи поки не оприлюднили власної версії подій.

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.

  • «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    У польському місті Бєльсько-Бяла розгорівся гучний скандал після ксенофобського нападу на українських дівчат у громадському транспорті. Дорослий чоловік в автобусі почав кричати на неповнолітніх, ображати їх через українське походження, наказувати залишити Польщу та погрожувати одній із дітей. Інцидент потрапив на відео й після поширення в соціальних мережах викликав швидку реакцію польської поліції, міської транспортної компанії та урядів обох держав.

    За офіційною інформацією перевізника, подія сталася 11 липня в одному з міських автобусів Бєльсько-Бялої. У перших публікаціях у соціальних мережах фігурувала дата 12 липня, однак у заяві Miejski Zakład Komunikacyjny, міської транспортної компанії Бєльсько-Бялої, вказано саме 11 липня. За даними місцевих медіа, йдеться про автобус маршруту №8.

    Відео зняла одна з українських дівчат. На записі видно щонайменше двох неповнолітніх, хоча автори перших повідомлень стверджували, що в автобусі перебували троє українських підлітків. Одній із дівчат, за поширеними даними, 12 років.

    На відео чути агресивний чоловічий голос. Пасажир неодноразово використовує нецензурні та принизливі висловлювання, називає дітей образливими словами, заявляє, що їх нібито «виростили за польські гроші», і наказує їм повертатися до України.

    «Це скоро закінчиться. Ви будете забиратися до своєї України», — кричав чоловік.

    Коли одна з дівчат спробувала захистити себе та подругу, агресор заявив, що знає, де вона живе, і наказав їй «не огризатися». У певний момент дитина попросила чоловіка не торкатися її, після чого на записі чути метушню та нову порцію образ.

    Саме цей епізод змусив польських правоохоронців перевіряти не лише словесні образи та можливий національний мотив, а й те, чи не порушив чоловік фізичну недоторканність неповнолітніх. Речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Галецька підтвердила, що дівчата є громадянками України, а поліція встановлює, чи було фізичне насильство або небажані дотики.

    Пасажири не втрутилися

    Особливе обурення в соціальних мережах викликала поведінка інших пасажирів. На поширеному записі не чути, щоб хтось із дорослих став на захист дітей або різко зупинив агресора.

    Водночас транспортна компанія після перегляду повного запису з камер спостереження повідомила, що водій автобуса відреагував на крики. Він звернувся до агресивного пасажира із вимогою заспокоїтися, а на найближчій зупинці наказав йому залишити салон. За поясненням перевізника, водій намагався переключити увагу чоловіка з дівчат на себе.

    Одразу після того, як відео набуло розголосу, MZK Bielsko-Biała зберегло записи камер спостереження з автобуса, отримало пояснення від водія та передало матеріали правоохоронцям.

    Компанія також заявила, що самостійно звернеться до поліції із повідомленням про можливе вчинення злочину. У MZK наголосили, що будь-які прояви агресії, насильства, дискримінації та упередження за національною ознакою є неприпустимими.

    Нападником виявився водій MZK

    Під час внутрішньої перевірки з’ясувалася несподівана деталь: агресивний пасажир сам працював водієм у міській транспортній компанії Бєльсько-Бялої.

    Водночас під час інциденту він не виконував службових обов’язків, а їхав у салоні як звичайний пасажир. Компанія повідомила, що чоловік тривалий час перебував на лікарняному.

    За уточненими даними TVN24, затриманому 54 роки. Раніше він уже мав проблеми на роботі та повинен був отримати догану, однак після цього пішов на лікарняний. MZK анонсувало дисциплінарні заходи, передбачені трудовим законодавством. Польські медіа повідомляють, що чоловік має втратити роботу.

    Транспортна компанія окремо підкреслила: те, що агресор виявився її співробітником, не означає, що він представляв перевізника під час нападу. Він перебував не на зміні, проте його поведінку в MZK назвали неприйнятною та такою, що матиме службові наслідки.

    Поліція діяла без офіційної заяви

    Польська поліція розпочала перевірку після того, як відео з’явилося в інтернеті. На той момент формального звернення від потерпілих або їхніх батьків не було.

    Правоохоронці самостійно встановили особу чоловіка, а вранці 13 липня затримали його та доправили до відділку. Речник міської поліції Бєльсько-Бялої Славомір Коцур повідомив, що підозрюваного допитують, а слідчі аналізують записи та з’ясовують усі обставини події.

    «У нашому місті немає і не буде місця для ксенофобії», — наголосив представник поліції.

    Матеріали після завершення першочергових слідчих дій мають передати прокуратурі, яка визначить правову кваліфікацію поведінки чоловіка та вирішить питання про можливі обвинувачення.

    Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський особисто підтвердив затримання.

    «Кожна форма агресії зустріне рішучу реакцію держави. Нехай це буде попередженням кожному хейтеру — ви не залишитеся безкарними», — заявив польський міністр.

    Кароліна Галецька додала, що швидка реакція поліції була принциповою, оскільки напад був спрямований проти дитини та міг мати національне підґрунтя. За її словами, польська держава повинна провести чітку межу, адже безкарність може спричинити подальшу ескалацію агресії проти громадян України та представників інших національностей.

    Сибіга відреагував на приниження дітей

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що українська сторона після появи відео звернулася до польських правоохоронних органів і зажадала належної реакції на приниження українців за національною ознакою.

    «“Герой” у польському автобусі словесно “воював” з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба», — написав очільник українського МЗС.

    Сибіга подякував польській поліції за швидке встановлення та затримання нападника. Він наголосив, що агресія й ненависть не можуть толеруватися у європейському демократичному суспільстві.

    Український міністр також звернувся до окремих польських політиків із закликом припинити нагнітання ненависті до України та українців. На його думку, агресивна політична риторика безпосередньо впливає на поширення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.

    Водночас українська сторона окремо подякувала Польщі за оперативну реакцію у конкретній справі. Інцидент не залишився лише скандалом у соціальних мережах: поліція діяла з власної ініціативи, перевізник передав відеозаписи та оголосив про службові покарання, а міністр внутрішніх справ публічно попередив про невідворотність відповідальності.

    У Польщі говорять про небезпечну ескалацію

    Напад у Бєльсько-Бялій став черговим приводом для дискусії про зростання ксенофобії та антиукраїнських настроїв у Польщі. Особливу тривогу викликає те, що об’єктом агресії стали діти, які розмовляли між собою українською, але з нападником спілкувалися польською мовою.

    Авторка допису, яка першою широко поширила відео, пов’язала подібні настрої з російською пропагандою в соціальних мережах та агресивною риторикою частини польських політиків. Це є її оцінкою, а не встановленим слідством мотивом конкретного нападника.

    Польська поліція наразі перевіряє саме можливе національне підґрунтя інциденту. Остаточну правову оцінку мають дати слідчі та прокуратура після аналізу повного відео, допиту чоловіка, дітей, водія й інших можливих свідків.

    Інцидент у Бєльсько-Бялій показав одразу дві протилежні тенденції. З одного боку — небезпечну готовність дорослої людини відкрито принижувати українських дітей у громадському місці. З іншого — швидку реакцію польських правоохоронців, міської влади та транспортної компанії, які дали зрозуміти, що національна ненависть не повинна залишатися без наслідків.

    Затриманий чоловік на момент публікації не був визнаний винним судом. Поліція продовжує збирати докази, а рішення щодо можливих звинувачень ухвалюватиме прокуратура.

  • У Кракові пошкодили поховання видатного українця: що відомо

    У Кракові пошкодили поховання видатного українця: що відомо

    У польському Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили місце поховання видатного українського письменника, науковця, перекладача і професора Богдана Лепкого. З надгробка зник бронзовий барельєф із зображенням митця, встановлений у 1972 році. Українське Міністерство закордонних справ назвало інцидент свідомою провокацією та закликало польські органи влади провести всебічне розслідування.

    Про пошкодження поховання 5 липня повідомив львівський краєзнавець Ігор Мончук, який опублікував фото місця поховання до та після інциденту. За його словами, на гробниці Богдана Лепкого на Раковицькому цвинтарі раніше був барельєф роботи скульптора Григора Пецуха, однак тепер його на надгробку немає. Українські медіа з посиланням на МЗС повідомляють, що йдеться саме про викрадення барельєфа з надгробка.

    Пошкоджене місце поховання Богдана Лепкого у Кракові. Фото facebook/Ігор Мончук

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що українська сторона розцінює пошкодження місця поховання як акт вандалізму та провокацію, спрямовану на розпалювання напруження між Україною і Польщею. За його словами, Генеральне консульство України в Кракові вже звернулося до польської поліції, адміністрації Раковицького кладовища та міської влади Кракова із вимогою встановити всі обставини інциденту.

    Українська сторона очікує, що польські правоохоронці встановлять осіб, причетних до пошкодження поховання, а також забезпечать повернення або відновлення викраденого барельєфа. Крім того, МЗС просить вжити заходів для належної охорони місця поховання Богдана Лепкого, щоб подібні інциденти не повторювалися в майбутньому.

    Водночас польська поліція наразі не пов’язує інцидент із мотивами національного характеру. У коментарі польському виданню Fakt правоохоронці повідомили, що отримали заяву про пошкодження 5 липня близько 12:00. На місці провели огляд, а слідчі дії тривають. За попередньою оцінкою поліції, пошкодження могили могло статися протягом останніх двох тижнів.

    Богдан Лепкий — одна з помітних постатей української культури першої половини XX століття. Він був письменником, поетом, літературознавцем, перекладачем, педагогом і громадським діячем. Лепкий народився 1872 року на Тернопільщині, навчався у Львові, Відні та Кракові, а згодом працював у Ягеллонському університеті. Саме з Краковом пов’язана значна частина його життя й наукової діяльності.

    Лепкий відомий як автор численних поетичних і прозових творів, літературознавчих праць та перекладів. Одним із найвідоміших текстів, пов’язаних із його іменем, є пісня «Журавлі», відома також за першим рядком «Видиш, брате мій». Вона стала однією з найважливіших українських пісень про еміграцію, втрату дому й тугу за батьківщиною. Для українців у Польщі могила Лепкого є не лише місцем поховання письменника, а й важливим символом культурної пам’яті.

    Раковицьке кладовище у Кракові є одним із найвідоміших некрополів Польщі. Там поховані діячі польської культури, науки, політики, військові, а також представники інших національних спільнот, життя яких було пов’язане з Краковом. Саме тому інцидент із могилою Лепкого викликав широкий резонанс не лише серед українців у Польщі, а й в Україні.

    Ситуація набула особливого політичного звучання на тлі непростого періоду в українсько-польських відносинах. Останніми місяцями між Києвом і Варшавою виникали публічні суперечки навколо історичної пам’яті, зокрема щодо оцінки Української повстанської армії та вшанування українських військових формувань. Саме тому українське МЗС закликає не допустити використання інциденту для розпалювання ворожнечі між двома народами.

    Водночас важливо, що польська поліція поки не підтверджує політичного чи національного мотиву. Це означає, що остаточні висновки про причини пошкодження поховання можна буде робити лише після завершення розслідування. Наразі відомо лише те, що з надгробка зник бронзовий барельєф, а українська сторона офіційно вимагає встановити винних і відновити пошкоджене місце поховання.

    Українські дипломати наголошують, що збереження місць пам’яті є важливою частиною поваги між державами та суспільствами. У випадку з могилою Богдана Лепкого йдеться не просто про надгробок, а про пам’ять про людину, яка поєднувала українську й польську культурні традиції та тривалий час працювала в академічному середовищі Кракова.

    Нині українська сторона очікує від польських правоохоронців оперативного розслідування, встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності. Також Київ наполягає на поверненні або відновленні барельєфа, який десятиліттями був частиною поховання Богдана Лепкого на Раковицькому кладовищі.

  • «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав польських політиків не піддаватися антиукраїнській риториці та попередив про серйозні наслідки для польської економіки у разі масового відтоку українців з країни. Його заява пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

    Про це повідомляє Onet Wiadomości.

    За словами Кваснєвського, сьогодні на території Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, які мають чинні документи на перебування в країні. Українці вже давно стали важливою частиною польського ринку праці та допомагають компенсувати гострі демографічні проблеми, з якими стикається держава.

    Експрезидент наголосив, що Польща переживає нестачу робочої сили у багатьох галузях економіки, тому роль українців є надзвичайно важливою для стабільного функціонування країни.

    «Якщо антиукраїнські сили досягнуть своєї мети і українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки будуть відчутними практично одразу», – застеріг політик.

    За його словами, найбільший удар може припасти на сферу послуг, систему охорони здоров’я, сектор догляду за літніми людьми, логістику та будівництво. Саме в цих галузях працюють десятки тисяч українців, які фактично підтримують нормальне функціонування багатьох підприємств та установ.

    Кваснєвський підкреслив, що останніми роками українські працівники стали одним із ключових факторів економічної стабільності Польщі. Особливо це стало помітно після початку повномасштабної війни Росії проти України, коли польський ринок праці отримав значний приплив робочої сили.

    Політик також висловив занепокоєння через посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. На його думку, тема України дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент внутрішньої боротьби та мобілізації електорату.

    «Не можна дозволити, щоб питання України стало заручником політичних кампаній», – фактично наголосив експрезидент.

    Кваснєвський визнав, що історичні питання між двома країнами залишаються складними та емоційними. Водночас він закликав польських політиків вести відповідальний діалог і не допустити руйнування стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом.

    На його переконання, особливо важливо вже зараз думати про майбутні виклики, які постануть перед двома країнами у разі вступу України до Європейського Союзу. Саме тому політики мають шукати шляхи до порозуміння, а не розпалювати нові конфлікти.

    Заява Кваснєвського прозвучала на тлі безпрецедентного дипломатичного скандалу між Києвом та Варшавою.

    Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

    Після цього Навроцький заявив, що Польща не підтримуватиме вступ до Європейського Союзу тих держав, які, на його думку, не відмовляються від «культу тоталітаризму та насильства».

    Рішення польського президента викликало різку реакцію в Україні. Уже наступного дня Володимир Зеленський повідомив про повернення ордена Білого Орла до Польщі. Президент опублікував фотографії відправлення нагороди на адресу Кароля Навроцького та подякував польському народу за підтримку України у боротьбі проти російської агресії.

    Слідом за Зеленським про повернення польських нагород оголосили низка відомих українських політиків і державних діячів.

    Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким був нагороджений ще у 1997 році. Третій президент Віктор Ющенко також повідомив про аналогічне рішення, наголосивши на неприпустимості такого ставлення до чинного глави української держави.

    П’ятий президент України Петро Порошенко також повернув польську відзнаку, заявивши, що вона була вручена не лише йому особисто, а всьому українському народові. Згодом про аналогічний крок повідомив і колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

    Крім того, про відмову від польських державних нагород заявили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі заява Олександра Кваснєвського стала одним із перших голосів серед польських політиків найвищого рівня, який відкрито попередив про можливі негативні наслідки подальшого загострення відносин між двома країнами.

    Колишній президент переконаний, що Польща та Україна залишаються природними союзниками перед обличчям спільних безпекових викликів, а політичні суперечки не повинні ставити під загрозу стратегічне партнерство, яке формувалося протягом багатьох років.

    «Майбутнє польсько-українських відносин значно важливіше за короткострокові політичні дивіденди», — таким фактично став головний меседж заяви Кваснєвського на тлі найгучнішої дипломатичної кризи між Києвом та Варшавою за останні роки.

  • “Це руйнує суспільство”: Польський ПЕН різко засудив кампанію проти українців

    “Це руйнує суспільство”: Польський ПЕН різко засудив кампанію проти українців

    Польський ПЕН-клуб виступив із жорсткою заявою проти антиукраїнської кампанії, яка останнім часом набирає обертів у Польщі. Представники однієї з найавторитетніших культурних і правозахисних організацій країни закликали польську владу та громадянське суспільство активніше захищати українську громаду від дискримінації, наклепів, мови ворожнечі та політичних маніпуляцій.

    Відповідну заяву правління Польського ПЕН було ухвалено у Варшаві 15 червня 2026 року. Її текст оприлюднив Український ПЕН. Документ став реакцією на зростання кількості антиукраїнських висловлювань у польському публічному просторі, а також на спроби окремих політичних сил використовувати українську тематику для внутрішньополітичної боротьби.

    У заяві зазначається, що останнім часом у Польщі поширюються звинувачення на адресу уряду прем’єр-міністра Дональда Туска щодо нібито надмірного захисту українських інтересів. Одним із приводів для таких нападів стала присутність в уряді міністра Анджея Шептицького, який народився в Польщі та походить із відомого роду Шептицьких, що має як польське, так і українське історичне коріння.

    Представники Польського ПЕН наголосили, що в демократичній державі діяльність міністрів та державних службовців повинна оцінюватися виключно за результатами їхньої роботи, а не за національним походженням чи родинною історією. Автори заяви підкреслили, що подібні практики нагадують методи тоталітарних режимів, які використовували етнічне походження як інструмент політичного переслідування.

    Особливу стурбованість у ПЕН-клубі викликали заклики до так званої “люстрації” за національною ознакою. Організація нагадала, що подібні кампанії вже траплялися в історії Польщі та залишили болючий слід у суспільній пам’яті. Серед прикладів було згадано операцію “Вісла”, а також антисемітську кампанію 1968 року, коли тисячі громадян Польщі зазнали дискримінації через своє походження.

    Окрему увагу автори документа приділили ситуації навколо висловлювань міністра Анджея Шептицького щодо складних сторінок польсько-української історії. У Польському ПЕН зазначили, що слова посадовця не суперечили історичним фактам та не порушували законодавство, однак стали приводом для масштабної політичної кампанії та інформаційних атак.

    У заяві також критикується поширення тверджень про те, що кошти європейської програми SAFE нібито спрямовуються на фінансування Збройних сил України. Польський ПЕН наголошує, що подібні заяви неодноразово спростовувалися польським урядом, однак продовжують використовуватися окремими політиками для формування негативного ставлення до України.

    Представники організації звернули увагу на те, що випадки словесної та фізичної агресії проти українців у Польщі останнім часом стали значно помітнішими. За їхніми словами, прояви неприязні можна спостерігати як у політичних дискусіях, так і в повсякденному житті. У документі зазначається, що антиукраїнська риторика дедалі частіше з’являється у соціальних мережах, медіа та навіть парламентських дебатах.

    ПЕН-клуб наголосив, що така кампанія не лише порушує принципи демократичного суспільства, а й створює атмосферу страху серед українських біженців та їхніх родин. Особливе занепокоєння викликає становище українських дітей, які навчаються у польських школах. За оцінками організації, йдеться приблизно про 200 тисяч дітей, які можуть стати жертвами упереджень та дискримінації.

    У документі нагадується, що після початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних прихистків для українських біженців. Мільйони українців отримали можливість знайти безпечне місце для проживання, доступ до освіти, медичних послуг та соціальної підтримки. Саме тоді Польща здобула міжнародне визнання за прояв солідарності та гуманізму.

    Автори заяви наголошують, що така політика відповідала принципам, сформульованим польськими інтелектуалами Єжи Ґедройцем та Юліушем Мєрошевським. Їхня концепція передбачала, що без незалежної та вільної України неможлива повністю безпечна та незалежна Польща.

    Втім, на думку Польського ПЕН-клубу, нинішня хвиля антиукраїнських настроїв ставить під загрозу багаторічні досягнення польсько-українського партнерства. Представники організації застерігають від повернення до старих історичних конфліктів і закликають не дозволити політичним маніпуляціям зруйнувати взаємну довіру між народами.

    Наприкінці своєї заяви Польський ПЕН звернувся до державних інституцій, громадських організацій, медіа та всіх громадян Польщі із закликом об’єднати зусилля для захисту української громади від наклепів, мови ненависті та дискримінації. Організація підкреслила, що лише спільними діями можна зберегти атмосферу взаємоповаги та підтримки, яка стала одним із символів польсько-української солідарності після початку великої війни.

    Заява Польського ПЕН-клубу стала однією з найгучніших реакцій польського культурного середовища на посилення антиукраїнської риторики та засвідчила занепокоєння інтелектуальних кіл країни розвитком суспільних настроїв напередодні нових політичних кампаній.

    Що таке ПЕН?

    ПЕН (PEN International) — одна з найстаріших і найвпливовіших міжнародних організацій, яка об’єднує письменників, журналістів, перекладачів та інтелектуалів із понад 100 країн світу. Організація була заснована у 1921 році та виступає на захист свободи слова, прав людини, незалежності культури й літератури. Польський ПЕН-клуб є національним осередком міжнародної мережі PEN International та регулярно бере участь у суспільних дискусіях щодо демократії, прав людини та захисту громадянських свобод.

  • Українці масово скуповують квартири у Польщі: придбали більше житла, ніж громадяни 115 країн разом

    Українці масово скуповують квартири у Польщі: придбали більше житла, ніж громадяни 115 країн разом

    Громадяни України стали найбільшими іноземними покупцями житла у Польщі, суттєво випередивши всіх інших іноземців. За підсумками 2025 року українці придбали в сусідній країні близько 9300 квартир — це більше, ніж сумарно купили громадяни ще 115 держав.

    Про це свідчать дані аналітичного звіту польського сервісу GetHome.pl, які наводить InPoland.

    За останні роки польський ринок нерухомості переживає справжній бум іноземних покупців, а українці стали його головною рушійною силою. Якщо порівнювати з попереднім десятиліттям, кількість угод за участю іноземців у Польщі зросла приблизно у п’ять разів.

    Аналітики зазначають, що різке зростання попиту на польське житло серед українців почалося після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Частина українців виїхала до Польщі як біженці, однак із часом багато хто почав закріплюватися там надовго — шукати роботу, відкривати бізнес, перевозити родини та інвестувати у власне житло.

    Загалом у 2025 році іноземці придбали у Польщі понад 17,7 тисячі квартир. Це приблизно на 2% більше, ніж роком раніше. Майже кожна друга квартира серед усіх покупок іноземців припала саме на громадян України.

    Сумарна площа житла, яке українці придбали у Польщі протягом минулого року, сягнула близько 548 тисяч квадратних метрів. Для порівняння — це більше, ніж загальна площа житла, купленого громадянами інших 115 країн світу разом узятих.

    Другими за активністю серед іноземців стали громадяни Білорусі. У 2025 році вони придбали близько 2700 квартир загальною площею 192 тисячі квадратних метрів. Польські експерти пов’язують це з політичною ситуацією у Білорусі та еміграцією після протестів і репресій режиму Олександра Лукашенка.

    Також помітно активізувалися покупці з Індії. За рік вони придбали у Польщі житло загальною площею приблизно 16 тисяч квадратних метрів. Переважно йдеться про спеціалістів у сферах IT, технологій та бізнес-послуг, які працюють у польських компаніях або міжнародних корпораціях.

    Громадяни Туреччини купили близько 10 тисяч квадратних метрів житла. Подібні показники зафіксували й серед чеських покупців. Експерти вважають, що чехи часто розглядають польську нерухомість як інвестицію або варіант другого житла поблизу кордону.

    Найбільш популярними містами серед іноземних покупців залишаються Варшава, Краків, Вроцлав, Гданськ та Познань. Саме там найбільш активно розвивається ринок праці та зосереджені великі міжнародні компанії.

    Польські рієлтори зазначають, що українці найчастіше купують квартири середнього сегмента — як для власного проживання, так і для інвестицій. Частина покупців орієнтується на новобудови, інші — на вторинний ринок у районах із розвиненою інфраструктурою.

    Водночас експерти звертають увагу, що інтерес до польської нерухомості з боку громадян Західної Європи поступово слабшає. Причинами називають різке подорожчання квартир, зниження прибутковості оренди та погіршення умов іпотечного кредитування.

    За даними польських аналітиків, за останні кілька років ціни на житло у великих містах Польщі суттєво зросли. Найбільше подорожчали квартири у Варшаві та Кракові, де попит стабільно перевищує пропозицію.

    Окремо польські економісти наголошують, що активність українців суттєво вплинула на ринок оренди житла. Через збільшення кількості мешканців у багатьох містах ціни на оренду різко пішли вгору, а дефіцит доступного житла став однією з головних проблем великих польських мегаполісів.

    Водночас частина експертів вважає, що присутність українців позитивно впливає на польську економіку. Українські громадяни активно працюють, сплачують податки, відкривають підприємства та підтримують внутрішній попит.

    На цьому тлі в Україні ситуація на ринку нерухомості залишається складною. Через війну, економічну нестабільність та високі ризики частина українців відкладає купівлю житла в країні або шукає можливості для інвестицій за кордоном.

    Паралельно в Україні продовжують зростати ціни на оренду. У деяких містах оренда однокімнатної квартири вже перевищує середню заробітну плату, що додатково стимулює частину громадян розглядати переїзд до ЄС.

    Аналітики прогнозують, що попит українців на польську нерухомість залишатиметься високим і надалі, особливо якщо війна затягнеться, а Польща збереже стабільний ринок праці та програми підтримки іноземців.

  • У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    У Польщі з 5 березня змінюються правила перебування українців: що потрібно знати

    З 5 березня у Польщі починають діяти нові правила перебування громадян України. Зміни стосуються продовження легального статусу, перевірки цифрових документів, а також правил перетину кордону для дітей.

    Про це повідомив блогер Олександр Матвеєв.

    Однією з ключових змін є автоматичне продовження легального перебування українців у Польщі. Це правило стосується як громадян зі спеціальним статусом UKR, так і тих, хто проживає в країні на загальних умовах.

    Власникам статусу UKR більше не потрібно звертатися до державних установ для його продовження. Перевірити актуальність своїх даних можна через застосунок Diia.pl.

    Крім того, залишаються чинними польські візи та карти побиту, строк дії яких завершився під час воєнного стану. Українці, які перевищили дозволений термін перебування за безвізовим режимом, також можуть і надалі законно перебувати на території Польщі.

    Разом із цим польська прикордонна служба змінює правила перевірки електронних документів. Відтепер скріншоти з застосунку mObywatel або Diia.pl не вважаються офіційним підтвердженням статусу.

    Під час проходження прикордонного контролю необхідно показати активний застосунок у режимі реального часу. У разі потреби користувача можуть попросити оновити дані безпосередньо під час перевірки.

    Окремі зміни запроваджено для неповнолітніх, оскільки саме у цій категорії найчастіше виникають проблеми під час перетину кордону.

    Діти до 13 років повинні бути додані до цифрового статусу одного з батьків у застосунку.

    Підлітки від 13 років зобов’язані мати власний обліковий запис у Diia.pl.

    Водночас важливо врахувати ще один нюанс. Якщо один із батьків, наприклад мати, змінює статус UKR на карту побиту або візу, статус дитини, який був прив’язаний до її профілю, може бути анульований. У такому випадку дитина не зможе перетнути кордон, навіть якщо її перебування в Польщі залишається легальним.

    Батькам радять заздалегідь подбати про окрему легалізацію статусу дітей, щоб уникнути проблем під час подорожей.

    Нові правила також уточнюють порядок отримання спеціального статусу UKR. Відтепер його можна оформити лише у разі прямого в’їзду до Польщі з території України.

    Громадяни, які прибувають до Польщі з інших держав, можуть скористатися безвізовим режимом на 90 днів. Протягом цього часу їм потрібно офіційно працевлаштуватися та подати документи на отримання карти побиту.

    Таким чином, для українців у Польщі зберігається автоматичне продовження легального перебування, однак контроль за цифровими документами та правила перетину кордону, особливо для дітей, стають більш чіткими.

  • Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    У Польщі змінюються правила отримання соціальної допомоги 800 Plus для громадян України зі статусом UKR. Відповідно до останніх поправок до спеціального закону, право на виплату збережуть лише ті українці, які працюють у Польщі та сплачують податки.

    У ZUS повідомили, що виплата допомоги 800 Plus для українців зі статусом UKR буде призупинена 31 січня 2026 року. Щоб зберегти право на допомогу, заявникам необхідно буде подати нову заяву на період 2025/2026 років у термін з 1 лютого 2026 року.

    Нові правила охоплять приблизно 150 тисяч осіб. До заяв, поданих після 1 лютого 2026 року, потрібно буде додати номер PESEL заявника та дитини, інформацію про перетин кордону, підтвердження законності перебування в Польщі, дані про професійну активність, а також підтвердження того, що дитина відвідує школу або дошкільний заклад у Польщі. Крім того, у заяві з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

    Право на отримання допомоги переважно залежатиме від того, чи працював заявник у попередньому місяці. ZUS перевірятиме ці дані автоматично через страхові системи, і в більшості випадків подання додаткових документів не вимагатиметься.

    Професійна діяльність, яка дає право на 800 Plus, охоплює роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивної чи докторської стипендії, допомогу по безробіттю, а також навчання зі стипендією. Для більшості професійно активних українців мінімальний дохід має становити щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати. Водночас для окремих категорій, зокрема підприємців, які вперше розпочинають бізнес і не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню протягом перших шести місяців, цей поріг знижено до 30% мінімальної зарплати.

    Від вимоги обов’язкового працевлаштування звільняються батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяву на допомогу на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою умовою залишається залучення дитини до польської системи освіти. Допомога 800 Plus надаватиметься лише за умови відвідування школи або дитячого садка, а також фактичного проживання заявника і дитини в Польщі. У виняткових випадках, наприклад за відтермінування обов’язкового шкільного навчання, знадобиться відповідна довідка.

    ZUS може призупинити виплату допомоги, якщо виникнуть сумніви щодо проживання родини в Польщі, професійної активності батьків або участі дитини в освітній системі. Перевірка цієї інформації здійснюватиметься щомісяця.

    Аналогічні вимоги щодо професійної активності планують запровадити з 1 червня 2026 року для інших іноземців з країн поза межами ЄС та ЄАВТ, які легально проживають у Польщі та мають доступ до ринку праці.

  • Ринок праці Польщі для українців: де працюють і скільки заробляють

    Ринок праці Польщі для українців: де працюють і скільки заробляють

    Після переїзду до Польщі значна частина українців змінює сферу професійної діяльності. Як випливає зі звіту Польського економічного інституту (PIE), четверо з десяти громадян України, які працевлаштувалися в Польщі, почали працювати в новому для себе секторі економіки.

    Аналітики зазначають, що за останнє десятиліття частка українців на польському ринку праці зросла у десять разів. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять близько 5% усіх працюючих осіб, застрахованих у польській системі соціального страхування ZUS.

    Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

    Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

    У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

    Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.