Позначка: Вадим Григор’єв

  • Хто стоїть за гучними забудовами: бізнес-інтереси Хорошковського та Григор’єва

    Хто стоїть за гучними забудовами: бізнес-інтереси Хорошковського та Григор’єва

    Попри війну, окремі українські бізнесмени продовжують мати справи з громадянами РФ, розвивати сумнівні проєкти та зберігати політичну недоторканність. У центрі уваги — Валерій Хорошковський, колишній очільник СБУ, віцепрем’єр та співвласник телеканалу «Інтер», який свого часу просував ідеї зближення з Росією.

    У 2014 році під час дебатів на національному телебаченні Хорошковський заявив: «Росія на сьогоднішній день не є і не визнана агресором». Ці слова прозвучали вже після анексії Криму. А в 2016-му він був помічений у російському фансекторі під час матчу Євроліги в Мадриді — на відстані кількох крісел від впливового силовика РФ Сергія Іванова, колишнього голови адміністрації Путіна та члена Радбезу РФ.

    Співпадіння? Навряд. Хорошковський у 2000-х був гендиректором Євраз-холдингу — компанії, пов’язаної з Романом Абрамовичем, близьким соратником Іванова.

    Після повернення в Україну ексчиновник зайнявся нерухомістю — і не без скандалів:

    • ТОВ «МАЯК-ВЕСТДОМ» — фірма, яка отримала 17,6 тис. кв. м державної нерухомості на Почайній (завод «Маяк», Укроборонпром). Справи порушувались, але не дали результатів. У фірмі працювала цивільна дружина зрадника Андрія Наумова, а сам Наумов отримав квартиру від директора компанії.

    • ТОВ «СЕСІЛЬ» — спільно з суддею Артуром Ємельяновим Хорошковський заволодів 7,5 га заповідного лісу на Жуковому острові. Судові спори програні державою.

    • «СІТКО-ПОДІЛ-КИЇВ» та «БІЗНЕС-ЦЕНТР САГА» — компанії, які знесли пам’ятку архітектури на Поштовій площі. Наслідки забудови загрожували навіть пам’ятнику князю Володимиру.

    Паралельно з Хорошковським активно розвиває бізнес його партнер Вадим Григор’єв. За останній час він скупив низку об’єктів у центрі Києва, зокрема:

    • БЦ на Прорізній, штаб-квартиру ВТБ на Шевченка/Пушкінській;

    • готель «Ермітаж»;

    • БЦ «Ренесанс» на Бульварно-Кудрявській.

    При цьому Григор’єв не уникає зв’язків із російськими бізнесменами. Зокрема, разом із громадянином РФ Євгенієм Шамаєвим він є власником ТОВ «АМПЛЕКС-ГРУП» та пов’язаний із компаніями «БУДКОНСАЛТ», «ІННОКОМ МЕНЕДЖМЕНТ», «БЮРО ПРОЕКТ».

    Крім того, теща Григор’єва, Саяпіна Надія Василівна, має російське громадянство і володіє нерухомістю в Криму — віллою в смт Масандра біля Нікітського ботанічного саду.

    На цьому тлі викликає запитання відсутність реакції з боку СБУ та РНБО. Чому ці особи не потрапляють під санкції? Чому українська влада закриває очі на зв’язки з Росією під час війни? І чи не залишилося в когось у владі політичних чи бізнесових зобов’язань перед ексвласником телеканалу «Інтер»?

    З огляду на міжнародний контекст, не виключено, що російський вплив зберігається навіть через нібито «український» бізнес. Іспанія, де неодноразово фіксували активність спецслужб РФ, — лише один з можливих осередків цих тіньових контактів.

  • Український блогер Бондаренко припустив, хто стоїть за вбивством Портнова

    Український блогер Бондаренко припустив, хто стоїть за вбивством Портнова

    Український блогер Володимир Бондаренко висунув нову гіпотезу щодо вбивства скандального юриста Андрія Портнова, акцентуючи увагу на давньому конфлікті між Портновим та суддею Артуром Ємельяновим. Згідно з його словами, зачіпки дедалі більше вказують на зв’язки між Ємельяновим та ексголовою СБУ Валерієм Хорошковським.

    У центрі уваги — ТОВ “Оздоровчий центр СЕСІЛЬ”, співзасновниками якого є Артур Ємельянов та Валерій Хорошковський. За словами Бондаренка, це підприємство може бути не простою формальністю, а ключем до розуміння структури бізнесових зв’язків, які протягом останніх років залишалися в тіні.

    Блогер також згадує Вадима Григор’єва — представника інтересів Хорошковського в Україні, який, попри формальну тишу навколо бізнес-активності ексголови СБУ, активно оперує на українському ринку.

    Цікаво, що юридичні інтереси Григор’єва в минулому представляла компанія “Адер Хабер”, яку пов’язують із соратником Портнова Валерієм Писаренком. Саме ця лінія могла стати джерелом конфлікту — Портнов, ймовірно, дізнався або вплинув на процеси, пов’язані з юридичною підтримкою бізнесів Хорошковського.

    Бондаренко не оминає прямі припущення: “Чи міг Валерій замовити Портнова? Чому ні? Він чоловік рішучий, з нульовою толерантністю до загроз”. За його словами, Хорошковський має тісні зв’язки з Росією, а отже — і потенційно з тими, хто міг реалізувати подібне замовлення.

    Ці тези поки не підкріплені фактами чи офіційними даними слідства, однак вони додають новий штрих до вже політизованого і заплутаного вбивства Портнова, яке досі залишається нерозкритим.