Mmakaje

Позначка: ВАКС

  • САП через ВАКС вимагає спецконфіскацію авто екскерівника БЕБ

    САП через ВАКС вимагає спецконфіскацію авто екскерівника БЕБ

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів екскерівника підрозділу Бюро економічної безпеки України Олег Ящук. Позов подано до Вищий антикорупційний суд на підставі матеріалів, переданих Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Йдеться про дві автівки, які, за даними сторони обвинувачення, мають ознаки необґрунтованих активів: BMW X3 2023 року випуску (реєстраційний номер KA5800PC) та Toyota Camry 2023 року (номер AA9837PA). Обидва транспортні засоби були оформлені не на самого Ящука, а на інших осіб.

    BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

    Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

    Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

    Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

    Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

  • САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала процедуру спеціальної конфіскації активів екскерівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки Олега Ящука. Підставою для звернення до суду стали матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, яке виявило ознаки необґрунтованого майна.

    Йдеться про два автомобілі преміум-класу — BMW X3 2023 року випуску та Toyota Camry 2023 року. За даними матеріалів, транспортні засоби були зареєстровані на третіх осіб.

    BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

    Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

    САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

    Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

    За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

    Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

  • Фігуранту справи “Мідас” Галущенку знизять розмір застави до 100 млн гривень. Джерела

    Фігуранту справи “Мідас” Галущенку знизять розмір застави до 100 млн гривень. Джерела

    За інформацією наших джерел, підозрюваному у причетності до масштабної схеми відмивання коштів через офшорні компанії екс-міністру енергетики України Герману Галущенко знизять розмір застави до 100 мільйонів гривень, які будуть внесені.

    Нагадаємо, 17 лютого Вищий антикорупційний суд України призначив Герману Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Альтернативою суд визначив заставу у 200 млн гривень.

    Водночас Галущенко зазначив, що незадоволений таким рішенням та “збиратиме кошти не на заставу, а на адвокатів, щоб вони подали апеляцію на ухвалу ВАКС”.

  • До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

    До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

    До Вищого антикорупційного суду подано позов про визнання необґрунтованими активів, які у 2022 році придбав колишній заступник начальника Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеси Вадим Байштан.

    Як повідомляють правоохоронні органи, під час аналізу доходів і витрат посадовця та членів його родини було встановлено відсутність законних джерел для придбання квартири в одному з житлових комплексів Одеси та автомобіля Honda HR-V. Загальна вартість майна становить 2,9 млн гривень.

    З відповідним позовом до Вищий антикорупційний суд звернулася Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У відомстві просять суд визнати зазначені активи необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави.

    Наразі справа перебуває на розгляді суду. У разі задоволення позову майно може бути конфісковане в порядку цивільної конфіскації.

  • ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Олексія Панасенка винним у підбурюванні клієнтки до надання неправомірної вигоди прокурору Офісу Генерального прокурора. За вироком суду, юрист отримав 4 роки 6 місяців позбавлення волі із забороною протягом трьох років займатися адвокатською діяльністю. Його взяли під варту просто в залі суду. Рішення поки не набрало законної сили та може бути оскаржене.

    Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 січня.

    Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

    Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

    Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

    У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

    Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

    Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

    Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

    У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

  • Антикорупційний суд засудив Володимира Гончара до тюремного терміну з конфіскацією майна

    Антикорупційний суд засудив Володимира Гончара до тюремного терміну з конфіскацією майна

    В Україні ще один скандальний вирок антикорупційного суду показав, що для частини суддів правосуддя стає товаром, а закон — інструментом для торгівлі. Володимир Гончар, колишній суддя Кропивницького апеляційного суду, отримав 6 років і 6 місяців ув’язнення та заборону працювати у системі правосуддя за спробу домовитися про зміну вироку у справі смертельної ДТП.

    За даними ВАКС, у 2023 році апеляцію винуватця ДТП розглядала колегія суддів. Родичі засудженого, замість пошуку адвокатів, звернулися до знайомого Гончара, який виступав посередником. Спочатку пропонували 1,5 тисячі доларів, але під час обговорення «ціна» зросла до 10 тисяч доларів.

    Суддя Гончар у приватних розмовах прямо обговорював, яку суму готовий отримати, і навіть порівнював її із власною тижневою зарплатою: «П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — зафіксовано у матеріалах НАБУ.

    Лінія захисту Гончара намагалася пояснити його дії як дружню допомогу та п’яні розмови, проте ВАКС не врахував ці аргументи. Суд визнав, що він активно обговорював стратегію зміни вироку та розподіл коштів, нехтуючи позицією потерпілих.

    Вирок передбачає конфіскацію майна, включно з автомобілем Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку. Свідок-посередник отримав умовний термін за угодою зі слідством. Гончар працював суддею з 2003 року і тепер має час оцінити «вартість ризику» своїх дій.

    Ця справа ще раз нагадує про проблеми системи правосуддя та виклики боротьби з корупцією у регіонах України.

  • Перекваліфікація і давність: як у ВАКС закрили гучну справу проти силовика

    Перекваліфікація і давність: як у ВАКС закрили гучну справу проти силовика

    У Вищому антикорупційному суді майже непомітно завершилася одна з резонансних справ про корупцію в правоохоронних органах. Колишній начальник поліції Одеської області Дмитро Головін фактично уникнув кримінальної відповідальності у провадженні щодо заволодіння партією контрафактних сигарет вартістю понад пів мільйона доларів.

    Йдеться про тютюнові вироби, вилучені ще у 2017 році. За даними слідства, вартість контрафакту становила 13,5 млн гривень, що на той час відповідало приблизно 587 тисячам доларів США. Спочатку дії фігурантів кваліфікували за статтею про заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем — корупційний злочин, який передбачає реальне покарання у вигляді позбавлення волі.

    Однак фінал справи виявився показовим. Двоє інших обвинувачених уклали угоди зі слідством і погодилися повністю відшкодувати державі завдані збитки. Після цього прокурор змінив кваліфікацію дій Дмитра Головіна на службову недбалість. Така перекваліфікація принципово змінює суть обвинувачення: замість умисного злочину з корисливим мотивом йдеться про необережні дії без прямого умислу.

    Одразу після цього суд застосував строки давності та звільнив ексочільника одеської поліції від кримінальної відповідальності. Рішення ухвалили без вироку по суті, без будь-якого покарання і без юридичних наслідків для його кар’єри та репутації. Формально процедура відбулася в межах закону, але по суті справа завершилася класичним уникненням відповідальності через процесуальні механізми.

    Цей кейс демонструє типовий сценарій, за яким гучні корупційні провадження розчиняються на фінальному етапі. Частина фігурантів компенсує завдані збитки, тоді як ключова посадова особа позбувається обвинувачення за тяжкою статтею і виходить із процесу через строки давності. Контрафакт на сотні тисяч доларів у підсумку перетворюється на формальну «недбалість», а справа — на черговий рядок у судовій статистиці.

    Історія Дмитра Головіна не виглядає винятком. Вона радше ілюструє робочий механізм системи, за яким високопосадовець може перечекати процес, дочекатися відшкодування збитків іншими учасниками і завершити справу без судового розгляду по суті. При цьому так і залишається без відповіді ключове питання: яким чином контрафакт на сотні тисяч доларів опинився під контролем правоохоронних органів.

    У результаті держава отримує повернені кошти, але втрачає значно більше — принцип невідворотності покарання. А система отримує чергове підтвердження того, що посада, процесуальні рішення і час досі залишаються ефективним захистом від кримінальної відповідальності.

  • Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    У Вищому антикорупційному суді завершився розгляд гучної кримінальної справи щодо колишнього начальника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Його обвинувачували у заволодінні контрафактними цигарками на суму понад півмільйона доларів, однак у підсумку ексчиновник уникнув кримінальної відповідальності.

    Про перебіг справи повідомляє Судовий репортер. За даними видання, двоє інших фігурантів кримінального провадження уклали угоди зі слідством і погодилися відшкодувати державі 13,5 мільйона гривень збитків. Ця сума відповідає приблизно 587 тисячам доларів за курсом 2017 року — саме тоді, за версією слідства, було вчинено злочин.

    Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

    Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

    Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

    Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

  • ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    Вищий антикорупційний суд визнав винним у хабарництві суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Миколайовича Гончара та призначив йому реальний термін позбавлення волі.

    Вирок було оголошено 12 січня 2026 року у межах кримінального провадження щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

    Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

    Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

    Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

    Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

    Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

    Йому призначено покарання у вигляді:

    • 6 років і 6 місяців позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

    • повної конфіскації майна.

    Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

    До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

    Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

  • ВАКС конфіскував майно родини померлого ексочільника Держекоінспекції на 20 млн грн

    ВАКС конфіскував майно родини померлого ексочільника Держекоінспекції на 20 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна родини померлого колишнього керівника Держекоінспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість конфіскованих активів перевищує 20 мільйонів гривень.

    Рішення було ухвалене 12 січня 2026 року на підставі матеріалів, зібраних Державним бюро розслідувань у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції. Суд погодився з позицією прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо наявності необґрунтованих активів у колишнього посадовця та членів його родини.

    Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

    Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

    Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.