Позначка: вчителі

  • Вчителі та керівники шкіл озвучили основні проблеми освіти в Україні

    Вчителі та керівники шкіл озвучили основні проблеми освіти в Україні

    Цифрова трансформація освіти є важливим етапом розвитку сучасного навчального процесу. В Україні вже активно впроваджуються цифрові технології, однак, як виявилося, багато шкіл стикаються з проблемами, які значно уповільнюють цей процес. Результати оцінювання цифрової готовності закладів освіти SELFIE, проведеного Міністерством освіти та науки України в 2024 році, показали важливі перешкоди, які потребують вирішення.

    SELFIE – це онлайн-інструмент для оцінювання готовності шкіл до цифрових змін, виявлення напрямів для вдосконалення та впровадження інноваційних підходів. За результатами опитування педагогів та керівників навчальних закладів, найбільшими проблемами для цифровізації виявилися:

    1. Брак фінансування – ця проблема стосується 68,37% керівників закладів освіти та 58,51% вчителів. Без належного фінансування впровадження сучасних технологій в освіту стає надзвичайно складним.
    2. Невідповідне комп’ютерне обладнання – 54,02% керівників та 44,68% вчителів зазначили, що наявні комп’ютери застарілі і не здатні ефективно підтримувати новітні освітні технології.
    3. Ненадійне підʼєднання до інтернету або низька швидкість – 46,78% вчителів і 41,41% керівників повідомили про проблеми з підключенням до інтернету, особливо у віддалених регіонах, що ускладнює доступ до онлайн-ресурсів.
    4. Брак часу для вчителів – багато педагогів зазначають, що для освоєння нових цифрових інструментів їм не вистачає часу, оскільки основний робочий час витрачається на підготовку до уроків і навчання учнів.
    5. Обмежена або відсутня технічна підтримка – для ефективної роботи вчителі та адміністрація шкіл потребують постійної технічної допомоги, особливо в процесі переходу до нових технологій.

    Попри ці проблеми, в Україні все більше шкіл переходять на електронні журнали та інші цифрові інструменти документообігу. Наприклад, на Волині вже 90% шкіл перейшли на е-журнали, що значно спрощує ведення документації та зберігання даних.

    Також учителі та школярі активно використовують штучний інтелект в навчальному процесі. Дослідження МОН показало, що 76% педагогів і 85% школярів хоча б раз використовували технології ШІ для навчання, що свідчить про високий рівень зацікавленості у новітніх освітніх технологіях.

    Таким чином, хоча цифровізація освіти стикається з численними викликами, її впровадження вже намагаються підтримувати на різних рівнях, що дозволяє сподіватися на позитивні зміни в майбутньому.

  • Критика від батьків: нововведення освітнього омбудсмена зустріло опір через війну

    Критика від батьків: нововведення освітнього омбудсмена зустріло опір через війну

    Ідея освітньої омбудсменки Надії Лещик про можливість залишення школярів на другий рік у разі неуспішності викликала обурення серед батьків. Пропозиція стала темою жвавої дискусії в соціальних мережах, де батьки висловили свою стурбованість щодо доцільності таких заходів у нинішній складній ситуації. Зокрема, вони звернули увагу на умови, в яких відбувається навчання в умовах війни та нестабільної енергопостачання.

    Одним з основних аргументів батьків стало питання справедливості: вони вимагали впровадження покарань не тільки для учнів, а й для вчителів, щоб обидві сторони були зацікавлені в результатах навчання. “Тоді введіть покарання і для вчителів теж. Нехай обидві сторони будуть зацікавлені в тому, щоб діти гарно вчились”, – написав один з коментаторів. Інші користувачі також висловлювали побоювання, що таке нововведення може стати приводом для корупційних схем і зловживань з боку вчителів та адміністрацій шкіл.

    Нерідко піднімалася тема відсутності належних умов для навчання через відключення електроенергії та постійні тривоги. “Цікаво наскільки доречно зараз питання стосовно залишення дитини на наступний рік через пропуски, враховуючи що зараз війна, безсонні ночі, відключення світла, уроки в темноті?!”, – зазначала одна з матерів, підкреслюючи, що діти і так стикаються з великими труднощами.

    Крім того, деякі батьки вказали на проблему військових дій та нестабільної ситуації на територіях, які постраждали від конфлікту. Вони нагадували, що в умовах війни багато дітей втрачають час на навчання, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях або виїжджаючи за кордон. Відсутність стабільного доступу до освіти, на їхню думку, повинна бути врахована при ухваленні таких рішень.

    Надія Лещик, у свою чергу, пояснила, що до Служби освітнього омбудсмена неодноразово зверталися батьки дітей з тимчасово окупованих територій, зокрема з проханням зарахувати їхніх дітей до того класу, в якому вони навчались раніше, оскільки деякі учні мають великі прогалини у знаннях. За її словами, ця норма необхідна для забезпечення доступу до освіти для таких дітей.

    “Якщо дитина не навчалася довгий час, перебувала за кордоном чи на ТОТ? До нас зверталися з цим проханням як батьки, так і педагоги, а законодавство не дозволяє”, – зазначила омбудсменка, підкреслюючи важливість розв’язання цієї проблеми для дітей, що постраждали від війни.

    Загалом, більшість батьків не підтримали ідею залишати школярів на другий рік, вважаючи, що в умовах війни і постійних стресів це може тільки погіршити ситуацію. Вони закликають уряд та Міністерство освіти більше уваги приділяти створенню нормальних умов для навчання, зокрема для дітей, які проживають на прикордонних територіях чи в районах, постраждалих від війни.

  • Кабмін знову відклав підвищення зарплат вчителям

    Кабмін знову відклав підвищення зарплат вчителям

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1286, якою переніс реалізацію попереднього рішення про підвищення мінімального окладу вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів. Це означає, що обіцяне збільшення зарплат освітянам відбудеться лише після закінчення воєнного стану і лише на наступний рік після цього.

    Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

    “Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

    Доплати замість підвищення

    Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

    • З 1 січня 2025 року — у розмірі 1300 грн;
    • З 1 вересня 2025 року до кінця календарного року, у якому скасують воєнний стан, — у розмірі 2600 грн.

    Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

    Реакція МОН

    Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

    “Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

    Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

    Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

  • Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

    Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

    В Україні за чотири роки закрили 2114 шкіл, і кількість першокласників зменшилася на понад 122 тисячі. Якщо у 2020/2021 навчальному році в країні функціонувало 14 815 навчальних закладів, то у 2023/2024 їх залишилося лише 12 701. Найбільше закриттів стосуються сільських шкіл, яких наразі налічується 7439, тоді як три роки тому було 9293.

    Уряд оголосив, що у 2025 році не фінансуватиме сільські школи, в яких навчається менше 45 учнів, а у 2026 році планується скорочення шкіл з кількістю учнів менше 60. За даними Міністерства освіти і науки України, у 2019 році в Україні було 3900 таких навчальних закладів, які підпадуть під ці обмеження.

    Ці ініціативи можуть призвести до закриття багатьох шкіл, оскільки громади не зможуть фінансувати зарплати вчителів з місцевих бюджетів. Дітей планують переводити до більших, опорних закладів освіти, однак виникає питання: як саме діти подолають відстань до нових шкіл, зважаючи на відсутність належної інфраструктури, зокрема доріг у сільській місцевості. Проблеми з транспортом, забезпеченням пальним та наявністю водіїв, що пройшли перевірку, залишаються невирішеними.

    Ситуація з освітою в Україні викликає занепокоєння. За словами Оксена Лісового, міністра освіти, який опинився в епіцентрі скандалу через плагіат у дисертації, обрані урядові рішення не завжди враховують реальні потреби дітей та їхніх батьків. Без комплексного підходу до реформування освітньої системи, учні, особливо в сільських районах, можуть залишитися без доступу до якісної освіти.

  • Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

    Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

    В українському бюджеті на 2025 рік спостерігається зростання витрат на міністерства та відомства, проте видатки на освіту та медицину виявилися удвічі меншими. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтервʼю.

    За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

    Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

    Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

    Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

    Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

    «А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

  • Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що може зобов’язати учнів та вчителів спілкуватися виключно українською мовою не лише під час занять, але й на всій території школи, включаючи перерви, шкільне подвір’я та стадіон. Ініціатором цього законопроєкту виступила народна депутатка Наталія Піпа, яка вважає, що це важливий крок до створення українськомовного середовища в навчальних закладах.

    Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

    За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

    «Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

    Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

    • Введення поняття «українськомовного середовища» в Закон «Про освіту».
    • Обов’язкове спілкування українською мовою на перервах, у їдальні та інших публічних місцях школи.
    • Заборона вчителям переходити на російську мову під час приватних розмов на території школи.

    Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

    Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.