Mmakaje

Позначка: верховна Рада

  • З 18 травня в Україні набирає чинності закон про посилення мобілізації та відповідальність за ухилення

    З 18 травня в Україні набирає чинності закон про посилення мобілізації та відповідальність за ухилення

    З 18 травня в Україні вступає в силу закон про посилення мобілізації, який має на меті зміцнення обороноздатності країни у зв’язку з загостренням ситуації на сході та загрозою з боку Росії. Однак, це не єдиний закон, що буде мати важливе значення для національної безпеки України.

    Паралельно з ним має запрацювати ще один закон, ухвалений Верховною Радою, про відповідальність для “ухилянтів” (штрафи від 17 000 до 25 500 гривень, для посадових осіб – від 34 000 до 59 500 гривень). Він поки ще президентом не підписаний, але, найімовірніше, це буде зроблено найближчим часом.

    Навколо теми, яка і на кого чекає відповідальність, уже багато дуже суперечливої інформації.

    Наприклад, деякі депутати заявляють, що нібито після того, як людина не сплатить кілька штрафів, їй загрожує кримінальна відповідальність. Усі опитані “Страной” адвокати та юристи це спростували. Немає ніякої кримінальної відповідальності за те, що не оновив свої дані або не прийшов за повісткою. Тільки штраф, незалежно від того, скільки разів він на людину накладається.

    Кримінальна відповідальність виникає у двох випадках. Якщо людина не прийшла після попередження керівника ТЦК (не плутати з повісткою). При цьому, що важливо, попередження має бути вручено особисто людині.

    По-друге, кримінальна відповідальність настає, якщо людина пройшла військово-лікарську комісію і їй було вручено повістку про мобілізацію в армію (“бойову”) і вона за нею не з’явилася. Але для цього потрібно пройти ВЛК.

    За несплату штрафу може загрожувати арешт майна та списання коштів з рахунку.

    Крім того, накладення штрафів можна оскаржити в суді. І юристи це рекомендують робити, бо, заплативши штраф, людина фактично визнає себе винною в порушенні правил військового обліку. А це загрожує тим, що далі такому військовозобов’язаному, якщо його знайдуть, уже можуть поставити попередження від ТЦК, за ухилення від якого настає кримінальна відповідальність.

  • Корнієнко розкрив кадрові плани Ради на майбутнє

    Корнієнко розкрив кадрові плани Ради на майбутнє

    У найближчі пленарні тижні Верховна Рада може розглянути ряд кадрових питань, оскільки уряд має декілька вакантних посад. Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час телемарафону.

    Корнієнко наголосив на готовності до прийняття кадрових рішень та висловив переконання, що деякі з цих питань можуть бути вирішені протягом найближчих тижнів. Він вказав на приклад швидкого звільнення Олександра Кубракова, яке, на його думку, не було докладно сплановане.

    Урядовий віце-спікер також зазначив, що в уряді деякі посади вже тривалий час виконуються тимчасово, зокрема у сферах спорту, культури, ветеранів та сільського господарства. За його словами, звільнення Кубракова було пов’язане з необхідністю утворення нових міністерств.

    Щодо потенційних кандидатів на керівні посади у новостворених міністерствах, Корнієнко зазначив, що наразі немає конкретних претендентів, проте це питання може бути вирішене найближчим часом, коли монобільшість внесе свої пропозиції, які буде розглядати уряд та Верховна Рада.

  • Верховна Рада підтримала збільшення штрафів за порушення мобілізаційного законодавства

    Верховна Рада підтримала збільшення штрафів за порушення мобілізаційного законодавства

    9 травня депутати Верховної Ради прийняли у другому читанні законопроєкт про збільшення штрафів за порушення мобілізації та військового обліку. Цю ініціативу, яка передбачає значне підвищення штрафів для ухилянців, підтримали 256 народних обранців. Тепер законопроєкт очікує на підпис очільника Верховної Ради та президента Володимира Зеленського.

    Ярослав Железняк, народний депутат від партії “Голос”, пояснив, що парламент підтримав законопроєкт зі внесенням змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення у зв’язку з порушенням мобілізації. Він також зазначив, що всі обіцяні комітетом зміни, спрямовані на пом’якшення, були внесені, а багато негативних норм було виключено.

    Законопроєкт передбачає наступні суми штрафів:

    • За порушення правил військового обліку: від 3 400 до 5 100 гривень, за повторне порушення або в особливий період – від 17 000 до 25 500 гривень;
    • За порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час: від 5 100 до 8 500 гривень для громадян, від 17 000 до 34 000 гривень для посадових та юридичних осіб;
    • За порушення законодавства про оборону та мобілізацію у воєнний час: від 17 000 до 25 500 гривень для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень для посадових та юридичних осіб.

    Цей закон набуде чинності через місяць після підпису президентом України.

  • Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію до ЗСУ для деяких ув’язнених

    Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію до ЗСУ для деяких ув’язнених

    У другому читанні Верховна Рада України прийняла законопроєкт, який надає деяким категоріям ув’язнених можливість вступу до Збройних Сил України (ЗСУ). За цим законопроєктом, особам, які відбувають покарання за нетяжкі злочини, буде надано можливість вступати до ЗСУ.

    Йдеться про нетяжкі статті.

    “Засуджені за тяжкі: умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство; за злочини проти основ національної безпеки не будуть мобілізовані”, – уточнює нардеп Гончаренко.

    А Железняк додає, що “ризики щодо антикорупції (зокрема щодо топ-корупціонерів), на яких наголошував антикорупційний комітет, прибрали тільки частково”.

    Цей законопроєкт дає змогу ув’язненим за нетяжкими статтями за бажанням укласти контракт із ЗСУ й отримати за це умовно-дострокове звільнення.

    При цьому згоду на прийом ув’язнених повинен буде дати командир підрозділу.

    У Мін’юсті говорили, що для них створюватимуть окремі підрозділи.

  • Верховна Рада розкрила плани щодо вирішення проблеми “хрущівок” та застарілого житла

    Верховна Рада розкрила плани щодо вирішення проблеми “хрущівок” та застарілого житла

    Український парламент вивчає європейський досвід для розв’язання проблеми застарілого житлового фонду, зосереджуючись на малометражних “хрущівках” та інших типах житла. Новину оприлюднила Олена Шуляк, очільниця партії “Слуга народу” та народна депутатка.

    У 2021 році був зареєстрований законопроєкт №6458, спрямований на реконструкцію застарілого житла різних типів будівель. Проте ця спроба була не такою успішною через втручання інших пріоритетів.

    “Багато країн світу стикаються з проблемою застарілого житлового фонду. Вибір моделей та механізмів залежить від рівня розвитку економіки та соціальної орієнтації країни”, – зазначила Шуляк.

    У Європейському Союзі діє програма ліквідації непридатних для проживання будівель, що супроводжується субсидіями на їх знесення та реконструкцію без виселення мешканців.

    Україна може використовувати різні підходи, такі як надбудови, реконструкція без виселення та модернізація будівель для енергоощадження. Це стане частиною нової житлової політики, яка буде орієнтована на досвід Європейського Союзу.

    Український парламент розглядає можливості використання європейського досвіду у вирішенні проблеми застарілого житлового фонду, зокрема, у відношенні малометражних “хрущівок” та інших об’єктів. Про це повідомила народна депутатка від партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

    Остання спроба вирішення цієї проблеми в Україні був законопроєкт №6458, який був зареєстрований у 2021 році. Проте, за словами Шуляк, він не отримав достатньої підтримки через інші важливі завдання.

    “Багато країн стикаються з проблемою застарілого житлового фонду, і вирішення цієї проблеми залежить від багатьох факторів, включаючи рівень розвитку країни та її соціальну політику”, – зазначила Шуляк.

    У країнах Європейського Союзу існує програма ліквідації непридатних для проживання будівель, яка супроводжується субсидіями на їх знесення та реконструкцію без виселення мешканців.

    Україна розглядає різні можливості вирішення проблеми, включаючи надбудови, реконструкцію без виселення та модернізацію будівель для підвищення енергоефективності. Це стане частиною нової житлової політики, яка буде орієнтована на досвід країн Європейського Союзу.

  • Верховна Рада збільшила чисельність Прикордонної Служби

    Верховна Рада збільшила чисельність Прикордонної Служби

    Верховна Рада прийняла закон про збільшення чисельності Державної Прикордонної Служби (ДПСУ) на 15 тисяч військовослужбовців.

    За законом №11091 проголосували 327 народних депутатів. Це означає, що протягом року з дня припинення чи скасування воєнного стану, чисельність ДПСУ зросте до 75 тисяч осіб, у тому числі до 67 тисяч військовослужбовців.

    У пояснювальній записці до закону зазначається, що збільшення чисельності ДПСУ необхідне для формування та нарощування бойових резервів. Це також дозволить службі взяти під контроль державний кордон для його ефективної охорони у післявоєнний період.

    Збільшення чисельності ДПСУ на 15 тисяч передбачається для:

    • формування прикордонних загонів за новою організаційно-штатною структурою (бригадного типу);
    • впровадження нової моделі охорони державного кордону на деокупованих ділянках та при звільненні тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей;
    • готовності до відновлення кордону після повного звільнення всіх тимчасово окупованих територій України, у тому числі Криму.
  • Закон про бавовник прийнятий в Україні: очікується збільшення вирощування бавовни

    Закон про бавовник прийнятий в Україні: очікується збільшення вирощування бавовни

    Верховна Рада схвалила закон №10427-1, ініціативу до якого висунув народний депутат Степан Чернявський. За документ проголосували 291 парламентарій. Мета закону – забезпечити ресурсні потреби промисловості, що є критично важливим під час воєнного конфлікту та на протязі трьох років після його завершення.

    Закон передбачає спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, який необхідний для виробництва пороху. Він спрощує процедури державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них без кваліфікаційної експертизи. Закон також спрощує введення в обіг насіння сортів бавовнику та їх використання без сертифікації.

    “Дякую своїм колегам за підтримку важливого законопроєкту №10427-1, ініціатором якого є я. Його прийняття дуже важливе для нашої країни, особливо в умовах стратегічної потреби у вирощуванні цієї сировини, яка використовується для виробництва пороху. Це значний внесок у розвиток сільського господарства та економічне благополуччя аграріїв, які зазнають фінансових втрат через війну, а також важлива допомога оборонному сектору України”, – підкреслив Степан Чернявський.

  • Мобілізація жінок у 2024 році: хто може бути призваний на службу за оновленим законодавством

    Мобілізація жінок у 2024 році: хто може бути призваний на службу за оновленим законодавством

    11 квітня Верховна Рада прийняла закон про мобілізацію, що вносить істотні зміни в систему призову до військової служби. Закон зменшує призовний вік, впроваджує електронні кабінети для військовозобов’язаних та замінює строкову службу базовою військовою підготовкою. Також в ньому передбачено умови щодо призову жінок до військової служби.

    Умови мобілізації для жінок становлять, що вони можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте всі жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту, повинні бути включені до військового обліку. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте бути військово облікованими не означає автоматичну мобілізацію жінок.

    Згідно з цим законом, жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

    Жінки з військово-обліковою спеціальністю, згідно зі списком, схваленим Міністерством оборони, не зобов’язані автоматично включатися до військового обліку. Вони також можуть це зробити добровільно. Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

    Щодо базової військової служби для жінок, за законом про мобілізацію, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. І чоловіки, і жінки мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

    Хто не включається до обов’язкового призову на військову службу?

    Жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають:

    • дружини, якщо обидва подружжя проходять військову службу і мають дитину до 18 років;
    • жінки і чоловіки, що виховують троє або більше дітей до 18 років (з умовою відсутності заборгованості з аліментів понад три місяці);
    • особи, які виховують дитину до 18 років, якщо другий батько або мати помер, був позбавлений батьківських прав, оголошений безвісно зниклим, або перебуває в місці позбавлення волі;
    • опікуні або прийомні батьки, що доглядають за дитиною з інвалідністю до 18 років, або якщо дитина повнолітня з I або II групою інвалідності;
    • усиновлювачі, що доглядають за дитиною до 18 років, яка раніше була сиротою;
    • особи, чиї чоловіки або дружини мають інвалідність І або ІІ групи;
    • особи, чиї чоловіки або дружини мають інвалідність ІІІ групи, внаслідок втрати кінцівок, рук або ніг, органів або через онкологію чи психічні розлади;
    • особи, яких батьки мають інвалідність І або ІІ групи, або чиї батьки чоловіка або дружини мають інвалідність І або ІІ групи (якщо немає інших військовозобов’язаних, які можуть за ними доглядати);
    • у випадку смерті або безвісти зникнення близьких родичів під час АТО або участі в бойових діях під час воєнного стану;
    • коли близьким родичам присвоєно звання “Герой України”.

    Також не підлягають призову заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

  • Верховна Рада відпрацювала до пізньої ночі, але все ж розглянула поправки до законопроєкту про мобілізацію

    Верховна Рада відпрацювала до пізньої ночі, але все ж розглянула поправки до законопроєкту про мобілізацію

    Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Прогнозується, що протягом дня 11 квітня парламент перейде до розгляду рекомендованих поправок від відповідних комітетів та до голосування в цілому.

    Як зазначив Железняк, розгляд 4294 відхилених поправок до законопроєкту про мобілізацію завершився близько 2:00. Це зайняло 11 годин, і до завершення процедури в залі залишилося лише 30 депутатів. “Зараз перерва до ранку, потім ранковий “мотиваційний” виступ військових. Після цього буде 31 голосування за 31 враховану поправку до закону. І останнє голосування за законопроєкт в цілому”, — пояснив депутат щодо наступних кроків.

    За висловами нардепів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, протягом більшої частини 11-годинного процесу в сесійній залі було недостатньо депутатів для ефективного голосування. Тому ймовірніше, що всі розглянуті поправки залишилися відхиленими.

    Автор кожної з поправок міг наполягати на її включенні до голосування, однак для прийняття такої поправки необхідно було б отримати 226 голосів.

    Щодо законопроєкту щодо мобілізації, нагадаємо: 30 січня уряд зареєстрував у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про мобілізацію (№ 10449). Він передбачає, серед іншого, введення повісток через електронний кабінет призовника.

    Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

    7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації підтримали в парламенті на першому читанні. 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання.

    9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту про мобілізацію і завершив його розгляд.

    Член комітету, народна депутатка Ірина Фріз, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту про мобілізацію.

    Наприклад, надання консульських послуг громадянам України за кордоном буде здійснюватися за умови, що вони протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону оновили свої персональні дані в консульських установах, відповідно до вимог умов воєнного стану.

    Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається правом (можливістю), а не обов’язком.

  • Основні положення затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію

    Основні положення затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію

    Нардеп Гончаренко наводить основні положення затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, після чого він іде на друге читання.

    – введено обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів.

    – також залишили обмеження на керування транспортними засобами ухильникам на вимогу ТЦК

    – ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби.

    – визнані обмежено придатними зобов’язані будуть повторно прийти на новий медогляд протягом 12 місяців.

    Також є низка нововведень для військових. А саме:

    – право на демобілізацію людей з інвалідністю,

    – демобілізація у зв’язку зі звільненням із полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу),

    – військовослужбовці в разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.

    – усім військовослужбовцям хочуть виплачувати щомісячну винагороду за особливості проходження служби в розмірі 10 тисяч гривень,

    – 70 тисяч гривень щомісячних виплат тим, хто бере участь у бойових діях “на нулі-нулі” і виконує завдання з контрнаступу, контратаки аж до ротного опорного пункту включно, а також на території, підконтрольній РФ.

    У законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом Ради, йдеться про те, що військовий квиток зможуть перевіряти на кордоні, під час виїзду і в’їзду в країну.

    Це торкнеться всіх чоловіків, від 18 до 60 років, незалежно від їхньої придатності до служби або відстрочок.

    У висновках комітету, які публікують нардепи, йдеться про те, що кожен чоловік зазначеного віку буде зобов’язаний носити при собі військовий квиток. І пред’являти його на вимогу поліцейських, співробітників ТЦК, а також прикордонників – як на пунктах пропуску, так і в прикордонній смузі.

    Таким чином, відсутність військового квитка, цілком ймовірно, може стати приводом для відмови в перетині кордону.

    А також, можливо, підставою для затримання чоловіка і перепровадження його в ТЦК для уточнення даних.

    Новий законопроєкт від мобілізації звільнив від армії дві категорії громадян, які доглядають за інвалідами:

    – членів сім’ї першого ступеня споріднення (не більше одного) інваліда I або II групи, зайнятих постійним доглядом за ним,

    – членів сім’ї другого ступеня споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або їхньої фізичної неспроможності, що підтверджується висновком ЛКК).

    Ще один важливий аспект необхідності носити військовий квиток  для всіх чоловіків від 18 до 60 років.

    Оформлення консульських послуг за кордоном буде здійснюватися тільки за наявності військово-облікових документів.

    При цьому в затвердженому сьогодні законопроєкті про мобілізацію прямо йдеться про те, що військовий квиток у консульствах вимагатимуть, зокрема, у 18-річних українців.

    Тобто тим юнакам, які виїхали з України до цього віку, потрібно буде повернутися додому і стати на облік у ТЦК, щоб мати можливість оформляти українські документи за кордоном.

    Щоправда, після повернення юнакові це вже навряд чи знадобиться, бо за кордон його, найімовірніше, вже не випустять.

    Кожен нардеп зможе забронювати від армії по два своїх помічника.

    Про це йдеться в затвердженому сьогодні законопроєкті про мобілізацію.

    Реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного залишається добровільною.

    Про це йдеться у версії закону про мобілізацію, проголосованій оборонним комітетом.

    Усі військовозобов’язані, які досі не уточнили свої дані в ТЦК, зобов’язані будуть зробити це протягом 60 днів після чергового указу Зеленського про продовження мобілізації.

    Про це йдеться у версії закону, затвердженій оборонним комітетом Ради.

    Згаданий указ очікується 13 травня і, виходячи з планів парламенту, приблизно в ці ж дні почне діяти новий закон про мобілізацію. Тобто оновити дані, за цією логікою, потрібно буде приблизно до середини липня.

    При цьому в законопроєкті обумовлюється ще один дедлайн: уточнити свої дані потрібно через 60 днів після набуття законом чинності.

    Судячи з усього, цей пункт вставили з тим розрахунком, якщо законопроект почне діяти раніше або пізніше 13 травня.

    Оновити свої дані можна через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет, створення якого добровільне.

    Зокрема це вимагається і від військовозобов’язаних, які перебувають за кордоном. Вони зможуть це зробити через електронний кабінет – або на електронну пошту свого ТЦК, або зателефонувавши туди за телефоном, який вкажуть на сайті військкомату.