Mmakaje

Позначка: військова допомога Україні

  • ЄС закликає терміново віддати Україні ракети для Patriot: Каллас звернулася до країн-членів

    ЄС закликає терміново віддати Україні ракети для Patriot: Каллас звернулася до країн-членів

    Європейський Союз закликає країни-члени терміново передати Україні ракети для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які наразі зберігаються на їхніх складах. У Євросоюзі наголошують, що посилення української протиповітряної оборони залишається одним із безумовних пріоритетів на тлі російських атак.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Гіппер під час брифінгу.

    За її словами, із закликом до урядів країн ЄС, які мають ракети для систем Patriot на власних складах, виступила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

    Європейська дипломатія наголошує на необхідності не лише збільшити обсяги допомоги Україні, а й пришвидшити її постачання. За словами Гіппер, Каллас перебуває у постійному контакті з урядами держав-членів, щоб переконати їх активніше передавати Україні необхідні боєприпаси.

    «Посилення української протиповітряної оборони є безумовним пріоритетом», — зазначила представниця Єврокомісії.

    Особливу увагу в ЄС приділяють саме ракетам до Patriot. Ці системи є одними з ключових елементів української протиповітряної оборони, оскільки дозволяють перехоплювати частину найскладніших повітряних цілей, зокрема балістичні ракети.

    Однак запаси ракет-перехоплювачів у європейських країн обмежені. Раніше ЗМІ повідомляли, що держави Європи фактично вичерпують власні можливості щодо передачі Україні боєприпасів для Patriot. Це створює додатковий тиск на союзників, які мають відповідні ракети на складах.

    Саме тому Кая Каллас закликає країни ЄС переглянути доступні запаси та, за можливості, передати частину ракет Україні вже зараз, не чекаючи тривалих процедур закупівель нового озброєння.

    Паралельно Європейський Союз працює над механізмами спільних закупівель озброєння. Зокрема, Брюссель прискорює процедури в межах програми SAFE, яка передбачає фінансову підтримку спільних оборонних закупівель та посилення оборонно-промислових спроможностей європейських держав.

    Україна також бере участь у програмі SAFE, що відкриває можливості для її залучення до відповідних оборонних проєктів і закупівель.

    Таким чином, ЄС намагається одночасно вирішити два завдання: забезпечити Україну ракетами з уже наявних запасів європейських країн та створити механізми для збільшення обсягів виробництва і закупівель у перспективі.

    Однією з країн, яка зараз розглядає можливість нової передачі ракет для Patriot, є Польща. Варшава може ухвалити відповідне рішення вже найближчими днями.

    Потреба в додаткових ракетах для української ППО особливо загострюється через інтенсивність російських повітряних атак. Росія регулярно застосовує проти України ракети та ударні безпілотники, змушуючи українські сили ППО витрачати значні запаси боєприпасів.

    Раніше Politico повідомляло, що європейські союзники практично вичерпали доступні запаси ракет для Patriot, які вони могли передати Україні. Через це Київ змушений шукати додаткові джерела постачання та буквально боротися за кожен доступний перехоплювач.

    Проблемою залишається і можливість самостійного виробництва таких ракет в Україні. Американські виробники систем Patriot наразі не поспішають передавати Києву технології, необхідні для самостійного виготовлення ракет-перехоплювачів. Серед причин називають побоювання, що Україна зможе виробляти їх швидше та дешевше.

    На цьому тлі європейські союзники намагаються знайти додаткові можливості для підтримки української протиповітряної оборони. Зокрема, Велика Британія закликала партнерів посилити українську ППО ще до початку зими, коли через опалювальний сезон та ймовірне збільшення російських ударів навантаження на систему протиповітряної оборони може зрости.

    Для України наявність достатньої кількості ракет для Patriot має критичне значення. Системи використовуються для захисту великих міст, стратегічних об’єктів та енергетичної інфраструктури від найнебезпечніших повітряних атак.

    Заклик Каллас фактично означає, що Європа намагається максимально швидко використати доступні запаси ракет у країнах-членах, поки паралельно створюються довгострокові механізми спільного виробництва та закупівель.

    Водночас конкретні обсяги ракет, які можуть бути передані Україні кожною з країн ЄС, наразі не оголошені. Рішення залежатимуть від наявних запасів, власних оборонних потреб держав та політичних домовленостей.

  • Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Як пише The Atlantic, українська влада намагається домогтися від Маска дозволу на використання можливостей Starlink для операцій, спрямованих проти російських ракетних установок. Ідеться, зокрема, про комплекси, які Росія використовує для запуску балістичних ракет по Києву та інших українських містах.

    Минулого тижня видання повідомляло, що президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом звертався до нього з проханням посприяти отриманню відповідної допомоги від Маска.

    Starlink працює завдяки супутниковій мережі компанії SpaceX і вже тривалий час використовується українськими військовими для забезпечення зв’язку. Однак розширення можливостей системи для наведення ударів по цілях на території Росії може мати значно серйозніші політичні наслідки.

    За даними The Atlantic, Зеленський прагне використовувати Starlink у ситуації, коли Україна стикається з дефіцитом ракет для систем протиповітряної оборони. Одним із запропонованих варіантів є ураження російських пускових установок, які застосовуються для атак балістичними ракетами по українських містах. Знищення таких комплексів могло б, за задумом української сторони, зменшити кількість ракетних ударів.

    Водночас президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, не дав однозначної відповіді на українське прохання щодо допомоги Маска.

    Паралельно українська сторона намагається комунікувати з мільярдером безпосередньо. За даними The Atlantic, із Маском через закулісні канали намагається домовитися Михайло Федоров, який раніше обіймав посаду міністра оборони України.

    Проте співрозмовники видання стверджують, що Маск поки не погодився на пропозицію Києва. Один із джерел повідомив, що станом на середу позитивного рішення немає.

    За інформацією The Atlantic, Маск продовжує обговорювати з Федоровим ризики подальшої ескалації війни. Позиція американського мільярдера полягає в тому, що використання Starlink для ударів по цілях у Росії може призвести до небажаного загострення протистояння.

    «Ілон постійно каже, що настав час укладати угоду», — розповів один із соратників Федорова.

    Таким чином, позиція Маска наразі залишається перешкодою для розширення використання Starlink у рамках українських ударних операцій. Україна, зі свого боку, розглядає можливість ураження російських пускових установок як один зі способів зменшити загрозу балістичних атак на українські міста.

    Питання набуває особливої актуальності на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів для української ППО. Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна має намір знищувати російські пускові установки, щоб зменшити інтенсивність балістичних ударів.

    Водночас остаточного рішення щодо використання Starlink у такому форматі, за даними The Atlantic, наразі немає. Маск продовжує виступати за припинення війни та виступає проти кроків, які, на його думку, можуть призвести до її подальшого загострення.

  • США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США відновили Україні повноцінний обмін розвідувальними даними, який повернувся до рівня, що існував до тимчасового призупинення співпраці у 2025 році. Американські сенатори з обох партій та експерти підтверджують, що посилення взаємодії вже вплинуло на ефективність українських ударів по російській території та змінило ситуацію на полі бою. Водночас у Білому домі утримуються від розкриття деталей, наголошуючи лише на прагненні адміністрації Дональда Трампа сприяти завершенню війни.

    Про повернення співпраці повідомило видання Politico, посилаючись на американських законодавців, колишніх дипломатів та військових аналітиків. За їхніми словами, інтенсивність обміну розвідувальною інформацією між Вашингтоном і Києвом фактично повернулася до попереднього рівня після періоду обмежень, який розпочався навесні 2025 року.

    Одним із перших про позитивні зміни заявив віцеголова Комітету Сенату США з питань розвідки Марк Ворнер. За його словами, він бачить очевидні ознаки покращення співпраці між американськими та українськими спецслужбами.

    «Я не хочу вдаватися в подробиці, але ситуація покращилася», – зазначив сенатор, додавши, що поєднання якіснішої розвідувальної підтримки та ефективної української стратегії застосування далекобійних безпілотників і ракет значно зміцнило позиції України у війні.

    Про відновлення взаємодії говорять і представники Республіканської партії. Сенатор Джон Корнін, який також входить до Комітету Сенату з питань розвідки, погодився, що обмін інформацією між двома країнами став активнішим саме у стратегічно важливий момент.

    За його словами, останні успіхи України на фронті та удари по території Росії змінили загальне сприйняття ситуації у Вашингтоні.

    «Усі люблять переможців, і схоже, що Україна змінила хід подій», – заявив Корнін.

    Схожу оцінку дав і голова Комітету Сенату США з питань збройних сил Роджер Вікер, який також підтвердив посилення співпраці між американськими та українськими структурами безпеки.

    Ще одним підтвердженням змін стали слова сенатора Тіма Кейна, який двічі відвідував Україну – у квітні 2025 року та в липні 2026-го. За його словами, під час останнього візиту він помітив значно більшу впевненість української сторони у взаємодії зі США.

    «Я відчуваю більше впевненості у комунікації», – сказав Кейн, коментуючи нинішній рівень контактів між Києвом і Вашингтоном.

    На думку директора з інновацій та відкритої аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) Джорджа Барроса, саме відновлення розвідувальної підтримки стало одним із ключових чинників, які дозволили Україні значно підвищити ефективність ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Експерт зазначив, що після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа рішення про передачу відповідної розвідувальної інформації українські атаки стали значно точнішими та перетворилися на елемент ширшої стратегії зі створення для Кремля суттєвих економічних і військових втрат.

    За словами Барроса, саме завдяки американським розвідданим такі операції були фактично «посилені» та стали значно результативнішими. Він також нагадав, що американські системи раннього попередження від початку повномасштабного вторгнення допомагають Україні своєчасно отримувати інформацію про запуски російських ракет і підготовку масованих атак.

    Водночас Білий дім не став офіційно підтверджувати масштаби нинішньої співпраці. Речник адміністрації лише заявив, що президент Дональд Трамп залишається зосередженим на пошуку шляхів завершення війни.

    «Президент хоче, щоб ця війна закінчилася, щоб безглузді вбивства припинилися. Президент та його команда залишаються відданими конструктивній ролі у припиненні війни між Росією та Україною і зберігають оптимізм щодо можливості досягнення мирної угоди», – заявили у Білому домі.

    При цьому ані Центральне розвідувальне управління США, ані Офіс директора Національної розвідки офіційних коментарів щодо нинішнього рівня співпраці не надали.

    Колишній посол США в Україні Джон Гербст звернув увагу, що співробітництво є взаємовигідним. За його словами, Україна володіє надзвичайно цінною інформацією про внутрішні процеси в Росії, яка становить інтерес і для американської сторони.

    «Немає жодних сумнівів, що Україна має видатні розвідувальні можливості щодо Росії», – наголосив дипломат.

    За інформацією Politico, відновлення співпраці відбувається на тлі активізації українських далекобійних ударів по території Росії. Останніми тижнями Сили оборони України дедалі частіше завдають ударів по об’єктах енергетичної, військової та логістичної інфраструктури РФ. На думку співрозмовників видання, саме ці операції дали Україні додаткові аргументи як на полі бою, так і у дипломатичних переговорах щодо завершення війни.

    Журналісти також нагадують, що навесні 2025 року співпраця між Києвом і Вашингтоном тимчасово ускладнилася після напружених переговорів між президентами України та США. Після цього адміністрація США на певний час обмежила передачу окремих видів розвідувальної інформації. Згодом ці обмеження поступово були зняті, а нині, за оцінкою американських законодавців і експертів, рівень взаємодії фактично повернувся до показників, які існували до паузи.

  • Зеленський здійснив у Вашингтоні те, що ще рік тому здавалося неможливим

    Зеленський здійснив у Вашингтоні те, що ще рік тому здавалося неможливим

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Вашингтона зумів суттєво змінити ставлення американського політичного істеблішменту до перспектив України у війні з Росією. Як пише Politico, український лідер здійснив те, що ще рік тому здавалося майже неможливим, – переконав Вашингтон, що Україна здатна перемогти у війні та потребує подальшої масштабної підтримки.

    За оцінкою видання, нинішній візит Зеленського до США разюче відрізнявся від його поїздки до Білого дому у лютому 2025 року, коли переговори з президентом США Дональдом Трампом завершилися гострою суперечкою в Овальному кабінеті. Цього разу, зазначає Politico, атмосфера була зовсім іншою, а президент України залишив зустріч із Трампом у значно кращому настрої.

    Автори матеріалу наголошують, що політичний клімат у Вашингтоні останнім часом змінився на користь України. Одним із підтверджень цього стало процедурне голосування в Сенаті США щодо законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

    На думку Politico, підтримка законопроєкту стала ще одним важливим успіхом української дипломатії. Голосування наблизило Конгрес до можливого ухвалення нового пакета санкцій, спрямованого, зокрема, проти країн, які продовжують закуповувати російську нафту. Видання зазначає, що це відповідає одному з головних пріоритетів, які Зеленський просував під час переговорів у США, і свідчить про зміцнення позицій Києва не лише на фронті, а й у політичному діалозі з американськими партнерами.

    Водночас журналісти зауважують, що законопроєкт ще має пройти всі необхідні етапи законодавчої процедури, а остаточна позиція адміністрації Білого дому щодо окремих положень документа поки залишається невизначеною.

    За інформацією американських законодавців, під час зустрічі Зеленського із сенаторами ключовими темами стали подальше посилення санкційного тиску на Москву, продовження військової допомоги Україні та перспективи дипломатичного врегулювання війни.

    Президент України, як зазначає Politico, переконував американських політиків, що нові санкції можуть допомогти закріпити успіхи українських Сил оборони на полі бою та посилити тиск на Кремль, змусивши Росію повернутися до реальних мирних переговорів. За даними видання, ці аргументи знайшли підтримку серед представників обох партій у Сенаті.

    Окрему увагу під час переговорів було приділено подальшому зміцненню обороноздатності України. Зокрема, сторони обговорили можливість отримання ліцензій на виробництво в Україні ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, постачання ракет PAC-3, а також забезпечення безперебійного доступу до супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими.

    Нагадаємо, 28 липня Володимир Зеленський прибув із візитом до Вашингтона, де провів переговори з президентом США Дональдом Трампом. За словами американського лідера, зустріч “пройшла дуже добре”. Крім того, український президент зустрівся із понад 60 американськими сенаторами. Після цих переговорів Сенат підтримав процедурне рішення щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії, що відкрило шлях до його подальшого розгляду. Для остаточного набуття чинності документ ще має пройти фінальне голосування в Сенаті та отримати схвалення Палати представників США.

  • Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кабінет Міністрів України звільнив Сергія Боєва з посади заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції. Відповідне рішення уряд ухвалив у понеділок, 13 липня, на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та підготовки до чергового перезавантаження Кабміну. Згідно з урядовим розпорядженням №683-р, Боєв залишив посаду за власним бажанням. Інших причин звільнення в офіційному документі не зазначено. Також поки що невідомо, хто замінить його та надалі відповідатиме за європейський напрям у Міністерстві оборони.

    Звільнення Сергія Боєва привернуло увагу через роль, яку він відігравав у переговорах із західними партнерами. Посадовець відповідав за інтеграцію українського оборонного сектору до європейської системи, залучення міжнародного фінансування, розвиток спільних виробництв і координацію частини програм військової допомоги. Рішення було ухвалене в особливо насичений для української оборонної дипломатії день. Саме 13 липня українська делегація в Парижі обговорювала з партнерами створення антибалістичної коаліції, постачання винищувачів Rafale, ракет і систем протиповітряної оборони, а також ліцензування виробництва західного озброєння в Україні.

    Формулювання «за власним бажанням», використане в урядовому розпорядженні, означає, що звільнення офіційно не пов’язують із дисциплінарними порушеннями, службовими розслідуваннями або незадовільними результатами роботи. Сам Сергій Боєв станом на вечір 13 липня публічно не пояснив причин свого рішення та не повідомив про подальші професійні плани. Міністерство оборони також не оголосило, кому тимчасово передадуть його повноваження.

    Боєв приєднався до команди Міністерства оборони восени 2024 року. Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра з питань європейської інтеграції за поданням тодішнього очільника відомства Рустема Умєрова. До цього посадовець працював у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості та був залучений до розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    29 квітня 2025 року Сергія Боєва призначили першим заступником міністра оборони. На цій посаді він мав координувати роботу інших заступників, забезпечувати єдиний курс від нагальних потреб фронту до довгострокової трансформації українського війська, а також відповідати за міжнародні партнерства й залучення інвестицій в оборонну промисловість. Після подальших кадрових змін у керівництві Міноборони Боєв знову обійняв посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції, зберігши напрям міжнародної взаємодії, залучення партнерів і оборонної співпраці з Європейським Союзом.

    Упродовж роботи в Міністерстві оборони Боєв був одним із посадовців, які регулярно представляли Україну на переговорах із представниками ЄС, НАТО, держав Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та міжнародними оборонними компаніями. Одним із ключових напрямів його роботи було залучення фінансування для української оборонної промисловості. Він закликав партнерів не обмежуватися передаванням готової зброї, а вкладати кошти у виробництво техніки, боєприпасів, ракет і безпілотників безпосередньо в Україні.

    Під час засідань Контактної групи Боєв неодноразово наголошував, що найгострішими потребами української армії залишаються боєприпаси, системи протиповітряної оборони, важка та інженерна техніка. Він також просував створення спільних підприємств між українськими та західними виробниками, які мали б забезпечити довгострокове й стабільне постачання необхідного озброєння.

    Сергій Боєв брав участь у переговорах із Європейською службою зовнішньої діяльності щодо програм підтримки України. Серед пріоритетів називалися ракети-перехоплювачі, системи протиповітряної та протиракетної оборони, реактивні системи залпового вогню, озброєння для бойової авіації та боєприпаси різних калібрів. Він також проводив консультації з представниками Франції щодо довгострокових оборонних проєктів, промислової співпраці та фінансування українського ОПК. Ці переговори стосувалися не лише термінових постачань для фронту, а й запуску виробництв, здатних працювати протягом багатьох років.

    Одним із найпомітніших проєктів за участю Боєва стало започаткування співпраці між Міністерством оборони України та Європейською комісією у сфері оборонних інновацій. У квітні 2026 року Україна та ЄС оголосили про програму обсягом понад 160 мільйонів євро для розвитку інноваційних технологій подвійного призначення. Вона передбачала підтримку рішень, які вже продемонстрували ефективність у бойових умовах, зокрема безпілотних систем, програмного забезпечення, засобів зв’язку та інших технологій.

    Боєв тоді заявляв, що метою програми є створення системної співпраці з Європейською комісією та залучення інвестицій у технології, які визначають перевагу в сучасній війні. Іншим важливим напрямом було фінансування українського виробництва дронів. За словами посадовця, виготовлення безпілотників в Україні могло бути приблизно втричі дешевшим, ніж у державах Європейського Союзу. Він закликав партнерів спрямовувати більше коштів на українські підприємства, щоб швидше масштабувати виробничі потужності та забезпечувати потреби фронту.

    Сергій Боєв народився в Алчевську Луганської області. Він здобув ступінь бакалавра з міжнародної економіки в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, а згодом отримав ступінь MBA у Вортонській бізнес-школі Університету Пенсильванії у Сполучених Штатах Америки. Професійну кар’єру він розпочинав у міжнародному фінансовому секторі. Боєв працював у JPMorgan Chase і Credit Suisse у Великій Британії, а після повернення до України — у Boston Consulting Group. Згодом він обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та НАК «Нафтогаз України», де займався стратегією, розвитком і корпоративними трансформаціями.

    У 2023 році Боєв став радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, а пізніше — заступником міністра з питань європейської інтеграції. На цій посаді він був залучений до переговорів із міжнародними компаніями щодо створення виробництв озброєння в Україні. Після переходу до Міністерства оборони його досвід у фінансах, консалтингу та управлінні державними компаніями використовували для залучення іноземного капіталу в оборонний сектор.

    Відставка Боєва відбулася на тлі ширшої кадрової динаміки в українському уряді. Президент Володимир Зеленський напередодні анонсував значні зміни в Кабінеті Міністрів, пояснивши їх необхідністю оновити політичну та управлінську стратегію держави. Паралельно повідомлялося, що прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради заяву про відставку. Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати мають розглянути це питання найближчим часом.

    Відставка глави уряду відповідно до Конституції України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, однак уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового складу. У таких умовах звільнення окремих заступників міністрів може бути частиною підготовки до ширшого переформатування центральних органів влади. Водночас офіційного підтвердження того, що рішення щодо Сергія Боєва безпосередньо пов’язане із запланованим оновленням Кабміну, немає.

    Посада заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції має особливе значення під час повномасштабної війни. Від цієї посадової особи значною мірою залежить координація переговорів із Євросоюзом, розвиток спільного виробництва, залучення фінансування та інтеграція України до європейської оборонної архітектури. Україна поступово переходить від моделі разових пакетів допомоги до довгострокових угод, які передбачають ліцензійне виробництво ракет, створення спільних підприємств, постачання бойових літаків, розвиток протиракетної оборони та участь українських компаній у європейських програмах.

    Людина, яка замінить Сергія Боєва, повинна буде швидко долучитися до переговорів і забезпечити безперервність уже запущених ініціатив. Особливо це важливо на тлі домовленостей із Францією щодо винищувачів Rafale, ракет SCALP, перехоплювачів Aster-30 і керованих авіабомб AASM, створення антибалістичної коаліції та збільшення фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Станом на вечір 13 липня Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не назвали нового відповідального за європейську інтеграцію. Також залишається невідомим, чи буде посада заповнена окремим кадровим рішенням, чи її функції тимчасово розподілять між іншими членами керівництва оборонного відомства.

  • Помер один із головних друзів України в Сенаті США

    Помер один із головних друзів України в Сенаті США

    Американський сенатор-республіканець від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Про смерть 71-річного політика офіційно повідомив його офіс, зазначивши, що родина просить поважати право на приватність у цей складний період.

    У заяві офісу сенатора йдеться, що Ліндсі Грем помер увечері суботи, 11 липня, внаслідок «короткочасної та раптової хвороби». Інших подробиць щодо причини смерті поки що не оприлюднено. Родина подякувала всім за підтримку та молитви й попросила громадськість і медіа поважати її приватність.

    Смерть одного з найвідоміших американських сенаторів стала несподіванкою для політичного Вашингтона. Ще напередодні Грем був активним у публічному просторі та продовжував виконувати свої обов’язки. За повідомленнями української сторони, лише за день до смерті він відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall, де ознайомився з сучасними розробками оборонної промисловості України. Під час візиту політик високо оцінив потенціал українських виробників дронів та наголосив на необхідності розширення співпраці між Києвом і Вашингтоном у сфері безпілотних технологій.

    Протягом останніх років Ліндсі Грем залишався одним із найпослідовніших прихильників України серед американських законодавців. Він регулярно закликав адміністрацію США збільшувати військову допомогу Києву, пришвидшувати постачання сучасного озброєння та посилювати санкційний тиск на Росію. Сенатор неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення РФ і зустрічався з українським керівництвом та військовими.

    Останніми місяцями Грем активно просував законодавчі ініціативи щодо жорсткіших економічних санкцій проти Росії та її торговельних партнерів. Він також виступав за поглиблення співпраці США й України у виробництві та розвитку безпілотних систем, наголошуючи, що український бойовий досвід є цінним і для американської оборонної промисловості.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема тривала понад три десятиліття. До Сенату США він був уперше обраний у 2002 році, представляючи штат Південна Кароліна, а до цього кілька каденцій працював у Палаті представників. За роки роботи він очолював або входив до складу ключових комітетів Сенату, зокрема із судових питань та бюджету. До приходу в політику Грем служив у Військово-повітряних силах США як військовий юрист і завершив службу у званні полковника резерву.

    У 2016 році Ліндсі Грем балотувався на посаду президента США від Республіканської партії. Під час передвиборчої кампанії він критикував Дональда Трампа, однак після завершення праймеріз став одним із його найближчих союзників у Сенаті. Надалі Грем відігравав важливу роль у просуванні законодавчих ініціатив республіканців і залишався впливовою фігурою у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

    Особливу репутацію Грем здобув як прихильник жорсткої зовнішньої політики США. Він послідовно виступав за посилення американської ролі у світі, підтримував союзників Вашингтона та наголошував на необхідності стримування авторитарних режимів. Саме тому після початку повномасштабної війни Росії проти України сенатор став одним із найактивніших американських політиків, які відкрито підтримували Київ.

    Смерть Ліндсі Грема може мати й політичні наслідки для Республіканської партії та роботи Сенату США. Він був одним із найбільш впізнаваних республіканців у сфері зовнішньої політики та безпеки, а також впливовим голосом у питаннях підтримки України. Його відхід, як зазначають американські медіа, може позначитися на внутрішньопартійних дискусіях щодо подальшої військової допомоги Києву та санкційної політики стосовно Росії.

    Наразі офіційної інформації про дату церемонії прощання чи поховання сенатора поки не оприлюднено. Очікується, що найближчими днями керівництво США та представники обох партій виступлять із заявами щодо його смерті та вшанують пам’ять одного з найвідоміших американських законодавців останніх десятиліть.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Україна закликала Радбез ООН негайно ухвалити резолюцію про припинення вогню

    Україна закликала Радбез ООН негайно ухвалити резолюцію про припинення вогню

    Україна закликала членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй невідкладно винести на розгляд проєкт резолюції щодо негайного та безумовного припинення вогню. У Києві наголошують, що міжнародна спільнота більше не може миритися з бездіяльністю Ради Безпеки у питанні російської агресії, а світові держави повинні продемонструвати готовність захищати міжнародне право та заснований на правилах світовий порядок.

    Відповідну заяву зробив заступник постійного представника України при Організації Об’єднаних Націй Олександр Павліченко під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного на вимогу української сторони після чергового масованого російського обстрілу території України.

    У своєму виступі український дипломат наголосив, що Рада Безпеки, яка відповідно до Статуту ООН відповідає за підтримання міжнародного миру та безпеки, вже тривалий час не здатна ефективно реагувати на повномасштабну агресію Росії через право вето, яким користується Москва. За словами Павліченка, така ситуація фактично паралізує роботу одного з ключових міжнародних органів та підриває довіру до всієї системи колективної безпеки.

    «Параліч Ради Безпеки ООН у питанні злочинів Росії повинен бути припинений міжнародною спільнотою, яка досі поважає заснований на правилах міжнародний порядок. Тому ми знову закликаємо членів Радбезу негайно внести проєкт резолюції щодо негайного та безумовного припинення вогню», – заявив Павліченко.

    Він підкреслив, що внесення та розгляд такої резолюції матиме не лише практичне, а й важливе політичне значення. За словами дипломата, це стане чітким свідченням того, що міжнародна спільнота не готова миритися з продовженням війни та підтримує відновлення всеосяжного, справедливого і тривалого миру відповідно до принципів Статуту ООН та міжнародного права.

    Український представник наголосив, що припинення вогню має бути безумовним, а не використовуватися Росією як можливість для перегрупування військ або накопичення нових сил. Він зазначив, що лише виконання міжнародного права, повага до територіальної цілісності та суверенітету України можуть стати основою для досягнення справедливого миру.

    Окрему увагу Павліченко приділив необхідності подальшої військової підтримки України з боку міжнародних партнерів. Він наголосив, що допомога українським Силам оборони не є чинником ескалації війни, а навпаки – залишається єдиним ефективним інструментом стримування російської агресії та захисту цивільного населення.

    «Це – не ескалація, а єдина дієва стратегія відновлення миру та порятунку життів», – наголосив український дипломат.

    За його словами, саме завдяки міжнародній військовій допомозі Україна продовжує стримувати російські війська, захищати свої міста від ракетних та дронових атак і створювати передумови для майбутнього справедливого миру. Павліченко підкреслив, що скорочення або затримка військової підтримки лише заохочуватиме Росію до продовження агресії та нових ударів по українських містах.

    Україна також наголосила, що Росія систематично порушує основоположні принципи міжнародного права, здійснюючи масовані атаки по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах, лікарнях, навчальних закладах та енергетичних об’єктах. Саме тому, за словами української сторони, міжнародна спільнота має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними рішеннями, які здатні посилити дипломатичний і санкційний тиск на державу-агресора.

    Українська делегація також звернула увагу членів Ради Безпеки на те, що війна Росії проти України вже давно вийшла за межі двостороннього конфлікту та створює серйозні ризики для глобальної безпеки. Зокрема, тривають атаки на цивільне населення, руйнується критична інфраструктура, погіршується гуманітарна ситуація, а також зберігаються загрози для світової продовольчої та енергетичної безпеки.

    Павліченко наголосив, що відповідальність міжнародних інституцій полягає не лише у засудженні агресії, а й у пошуку дієвих механізмів її припинення. Саме тому Україна вкотре закликала держави-члени ООН не допустити подальшого блокування рішень через політичні інтереси окремих країн та проявити єдність у питаннях захисту міжнародного права.

    Передумовою для проведення засідання Ради Безпеки став черговий масований російський обстріл України, здійснений у ніч на 6 липня. Після цієї атаки українська сторона ініціювала термінове засідання Радбезу ООН, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до нових воєнних злочинів Росії та необхідності посилення міжнародної реакції.

    Під час засідання Україна вкотре наголосила, що кожна нова масована атака Росії свідчить про небажання Кремля припиняти війну дипломатичним шляхом. Саме тому, на переконання української влади, світ повинен поєднувати дипломатичні зусилля із посиленням санкційного тиску, міжнародної ізоляції Росії та безперервною військовою підтримкою України.

    У Києві переконані, що лише рішучі дії міжнародної спільноти, посилення підтримки українських Сил оборони та збереження єдиного фронту демократичних держав здатні наблизити завершення війни, відновлення територіальної цілісності України та встановлення справедливого й тривалого миру в Європі.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    У Як пише Bloomberg, столиці Туреччини 7 липня стартував дводенний саміт НАТО, який уже називають одним із найскладніших за останні роки. На зустріч до Анкари прибули лідери всіх 32 держав-членів Альянсу, а також президент України Володимир Зеленський. Однією з головних подій стане його зустріч із президентом США Дональдом Трампом, запланована на 8 липня. Саме від позиції Вашингтона значною мірою залежить, чи отримає Україна нові системи протиповітряної оборони, додаткові ракети до Patriot, підтримку оборонного виробництва та подальші гарантії безпеки. Водночас саміт проходить на тлі дискусій про майбутню роль США в європейській безпеці, зростання оборонних витрат союзників і необхідність переозброєння НАТО.

    Першим і найнагальнішим питанням для України залишається посилення протиповітряної оборони. Після масованих російських ударів останніх днів українська влада неодноразово наголошувала на гострому дефіциті ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент Володимир Зеленський уже заявив, що саме ця тема стане ключовою під час переговорів із Дональдом Трампом. Україна прагне отримати не лише нові ракети та батареї Patriot, а й американську ліцензію на їх виробництво, що дозволило б у перспективі забезпечувати власні потреби та зміцнювати оборонний потенціал Європи.

    Напередодні саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що союзники не мають необмежених запасів ракет Patriot, однак Альянс працює над пошуком додаткових можливостей для підтримки України. Водночас під час Форуму оборонної промисловості НАТО в Анкарі Зеленський закликав партнерів прискорити створення європейських виробничих потужностей для випуску сучасних систем протиракетної оборони та заявив, що чекати до 2030 року вже неможливо.

    Другим ключовим питанням є фінансування військової допомоги Україні. На саміті союзники мають підтвердити довгострокову підтримку Києва. За інформацією Reuters, країни НАТО планують оголосити про допомогу Україні на суму близько 70 млрд євро у 2026 році, хоча значна частина цих коштів уже врахована в національних програмах підтримки окремих держав. Одночасно союзники активно розширюють виробництво озброєнь, збільшують закупівлі та інвестують у нові оборонні технології.

    Одним із механізмів забезпечення України озброєнням стала програма Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), через яку фінансуються закупівлі американського озброєння відповідно до визначених Україною пріоритетів. Саме через цю систему партнери можуть фінансувати придбання ракет до Patriot, артилерійських боєприпасів та іншої критично важливої зброї.

    Третім важливим питанням є майбутня роль США в європейській безпеці. Адміністрація Дональда Трампа відкрито заявляє про намір поступово перекладати більшу відповідальність за оборону континенту на європейських союзників. У Пентагоні триває перегляд американської військової присутності в Європі, а результати цього аналізу можуть вплинути на чисельність американських військ на континенті. Водночас у Вашингтоні наголошують, що перегляд не означає автоматичного згортання гарантій безпеки, а має забезпечити більш справедливий розподіл відповідальності між союзниками.

    Саме тому одним із головних завдань саміту стало демонстрування США того, що європейські країни вже суттєво збільшили свої оборонні витрати. За словами Марка Рютте, лише протягом 2025 року європейські члени НАТО та Канада витратили на оборону понад 570 млрд доларів, а Альянс продовжує реалізацію плану поступового доведення оборонних видатків до 5% ВВП. Крім того, на форумі в Анкарі було оголошено про нові великі контракти у сфері виробництва озброєнь, зокрема безпілотних систем, літаків раннього радіолокаційного виявлення та високоточних ракет.

    Четвертим питанням залишається місце України в майбутній системі безпеки НАТО. Виступаючи на Форумі оборонної промисловості, Зеленський заявив, що Україна вже довела свою здатність захищати не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту. Президент наголосив, що українська армія має унікальний бойовий досвід, який повинен стати частиною колективної оборони Альянсу. Він також підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься країною, яка безпосередньо межує з Росією, а тому її інтеграція до системи безпеки НАТО є стратегічно важливою для всіх союзників.

    Як пише Bloomberg, цього року саміт проходить у непростій міжнародній атмосфері. Відносини між Вашингтоном і низкою європейських союзників залишаються напруженими після розбіжностей щодо політики на Близькому Сході та вимог США щодо збільшення оборонних витрат. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що очікує від європейських партнерів більшого внеску у власну безпеку, тоді як НАТО намагається продемонструвати єдність і готовність адаптуватися до нових викликів.

    Для України ж центральним результатом саміту стануть не декларації, а конкретні рішення щодо посилення протиповітряної оборони, збільшення військової допомоги, розвитку оборонної промисловості та поглиблення співпраці з Альянсом. Саме ці питання перебувають у центрі переговорів української делегації в Анкарі й визначатимуть практичні наслідки нинішнього саміту для безпеки держави.