Позначка: військова служба

  • Понад 4,5 тисячі засуджених згодні вийти на фронт за контрактом, повідомляє Міністерство юстиції

    Понад 4,5 тисячі засуджених згодні вийти на фронт за контрактом, повідомляє Міністерство юстиції

    У квітні Міністерство юстиції провело опитування серед ув’язнених, щоб вивчити їхні думки щодо можливості звільнення шляхом укладання контракту на військову службу. За даними заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, понад 4,5 тисяч засуджених погодились із цією ідеєю. Проте варто відзначити, що у процесі опитування не брали участь в’язні, які відбувають покарання за статтями Кримінального кодексу, які не підпадають під мобілізацію. Також не враховувалася їхня медична історія. За словами Висоцької, найважливішим критерієм є мотивація.

    Вона також зазначила, що на початку повномасштабного конфлікту міністерство отримало понад тисячу заяв від засуджених, які виявили бажання брати участь у бойових діях. Однак ні військові, ні парламент тоді не були готові згодитися на їх мобілізацію. Проте ситуація змінилася під час суспільної дискусії про зміни до мобілізаційного законодавства, яка тривала вже з кінця минулого року.

    Відповідаючи на заяви нардепа Олександра Бакумова, який стверджував, що в Україні понад 20 тисяч в’язнів можуть потенційно бути мобілізовані, Висоцька пояснила, що з цієї кількості близько 4 тисяч осіб були виключені через суспільно небезпечні хвороби, такі як ВІЛ, гепатит, туберкульоз. Проте навіть серед тих, хто залишився, не всі виявили бажання брати участь у військових діях.

  • У Верховній Раді зареєстрували законопроект про скасування позбавлення волі за ухилення від мобілізації

    У Верховній Раді зареєстрували законопроект про скасування позбавлення волі за ухилення від мобілізації

    У Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо змін у відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Замість позбавлення волі на 3-5 років, як це передбачає чинне законодавство, пропонується встановити штраф від 51 000 до 85 000 гривень, громадські роботи на 160-240 годин, виправні роботи на 1-2 роки або обмеження волі на 1-2 роки.

    Зазначено, що законопроект також стосується статті 337 Кримінального кодексу, який передбачає відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних зборів.

    Автором законопроекту є народний депутат Анатолій Бурміч, який аргументує необхідність змін тим, що позбавлення волі в даному випадку може бути надто суворим покаранням, а застосування інших видів покарань дозволить зекономити ресурси держави та спрямувати їх на інші потреби.

    Однак, через те, що автором є лише один народний депутат, який не належить до коаліції, ймовірність прийняття цього законопроекту вважається низькою, особливо в умовах обговорюваної жорсткості заходів щодо мобілізації.

  • Нардеп Костенко: Ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби допоможе мобілізації

    Нардеп Костенко: Ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби допоможе мобілізації

    Роман Костенко, народний депутат від фракції “Голос”, активно просуває законопроєкт про мотивацію військової служби. Він висловив наполегливість у розгляді цього законопроєкту в профільному комітеті з метою включення його до порядку денного сесії.

    “Ми вже провели розмови з головою комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо повернення і розгляду нашого законопроєкту на комітеті”, – повідомив Костенко.

    Також народний депутат нагадав, що деякі положення законопроєкту про мотивацію військової служби було включено до законопроєкту про мобілізацію, який був прийнятий Верховною Радою в квітні. Проте, за його словами, багато положень, які стосувалися мотивації військових, залишилися в останньому законопроєкті і могли б вирішити питання мобілізації.

    “Наш законопроєкт містить конкретні пропозиції щодо стимулювання військовослужбовців, включаючи підвищення зарплат та фінансову підтримку тих, хто безпосередньо перебуває на передовій. Також ми пропонуємо безмитне завезення автомобілів для тих, хто активно долучився до бойових дій протягом певного періоду. Люди, що захищають нашу країну, повинні мати впевненість у тому, що їхні зусилля цінує держава”, – підкреслив Костенко.

    Народний депутат впевнений, що для досягнення цих цілей не варто економити кошти, і аргументи Міністерства Фінансів про можливі великі витрати на втілення законопроєкту не переконливі.

    “Чи можна говорити про великі витрати? Тут ми маємо справу з людьми, які виконують серйозні завдання, а це не всі громадяни України, а лише частина. Ми повинні провести обговорення. Нам треба знайти ці кошти. Поговорімо з громадськістю. У нас є мільйони людей, які воюють, і ще більше, хто не воює… Розмовляймо про підвищення податків. Це може не бути популярною темою, але ми повинні відкрито про неї говорити. Наприклад, про нову соціальну угоду – одні воюють, а інші підтримують їх”, – підкреслив Костенко.

    За його словами, ті, хто йде на фронт, хто ризикує життям, повинні мати стабільний фінансовий стан, а їхні сім’ї повинні бути повністю забезпечені.

    “Це завдання, яке ми маємо виконати в тилу”, – додав депутат.

    На думку Костенка, мотивація є ключовим фактором мобілізації.

    “Ми маємо залучати до армії в першу чергу тих, хто має мотивацію. Немає сенсу витрачати час на тих, хто не має мотивації: 100 невмотивованих осіб не будуть виконувати завдання, а потім нам доведеться їх шукати, коли вони покинуть частину без дозволу”, – підкреслив він.

    Також він нагадав, що згідно з українським законодавством, більша частина громадян у віці від 18 до 25 років не призивається до армії.

    “Саме такі солдати нам необхідні для боротьби у новій асиметричній війні. Ми стикаємося з викликами нової технологічної війни, і тому потрібно мотивувати цих людей. У складі армії є багато осіб після 40, які можливо ніколи у житті не мали справи з такими технологіями”, – підкреслив народний депутат.

    Костенко переконаний, що ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби сприятиме створенню більш професійної армії у майбутньому.

    “Якщо ми забезпечимо адекватну мотивацію, то не буде потреби у такій великій кількості мобілізацій, оскільки люди будуть добровільно служити, особливо молодь”, – підсумував він.

    Нагадаємо, законопроєкт №11012 про внесення змін до деяких законів щодо мотивації військової служби був зареєстрований у Верховній Раді 13 лютого групою депутатів на чолі з Костенком.

    Згідно з цим законопроєктом, військовослужбовці, які проходять військову службу протягом не менше ніж 12 місяців під час дії воєнного стану, з яких не менше ніж шість місяців виконують бойові завдання, матимуть право на посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 1,5.

    Також, військовослужбовці, які пройшли службу протягом не менше ніж 24 місяців під час дії воєнного стану, з яких не менше ніж 12 місяців виконували бойові завдання, отримають посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 2.

    Законопроєкт також включає положення щодо надання одноразової грошової допомоги особам, які уклали контракт на проходження військової служби на строк не менше трьох років або до моменту оголошення демобілізації. Суми цієї допомоги різняться в залежності від військового звання: рядовим виплачується 120 тисяч гривень, сержантам та старшинам – 160 тисяч, офіцерам – 200 тисяч гривень.

    Автори законопроєкту також пропонують підвищити суми винагороди за знищення або захоплення військової техніки противника. Наприклад, за танк, самохідну артилерійську установку або реактивну систему залпового вогню запропоновано виплачувати від 200 до 370 тисяч гривень, а за бойову машину десанту, бронетранспортер чи іншу техніку – від 30 до 100 тисяч гривень. За безпілотні літальні апарати, ракети, військові кораблі та інші об’єкти також передбачені відповідні суми винагороди відповідно до їхньої типової важливості та складності.

  • Валерія Залужного звільнено з військової служби

    Валерія Залужного звільнено з військової служби

    Указом № 309/2024, оприлюдненим Офісом Президента, Володимир Зеленський вирішив звільнити генерала Валерія Залужного з військової служби у зв’язку зі станом його здоров’я. Указ надає генералу право носити військову форму одягу після відставки.

    За рішенням Президента Зеленського, генерал Валерій Залужний був відсторонений від посади Головнокомандувача Збройних Сил України 8 лютого 2024 року. Його замінив на цій посаді генерал-полковник Олександр Сирський.

    Нагадаємо, що Володимир Зеленський раніше затвердив кандидатуру колишнього головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.

  • Справа голови “Центру протидії корупції” серед зупинених кримінальних проваджень через мобілізацію

    Справа голови “Центру протидії корупції” серед зупинених кримінальних проваджень через мобілізацію

    Українське видання “Закон і бізнес” повідомило про серйозний поворот у справі голови “Центру протидії корупції” Віталія Шабуніна, яка опинилася серед кримінальних проваджень, зупинених після масштабної мобілізації підозрюваних.

    Серед 11 тисяч кримінальних проваджень, зупинених після мобілізації підозрюваних, окрім ґвалтівників і торговців наркотиками, опинилася і справа голови “Центру протидії корупції” Шабуніна.

    Про це пише видання “Закон і бізнес”.

    За його даними, розслідування проти Шабуніна було зупинено постановою Дніпровського райсуду Києва. Йдеться про справу 2017 року, коли у нього був конфлікт із журналістом видання “Голос народу” Філімоненком, на якого, згідно з фабулою справи, напав Шабунін.

    За це проти Шабуніна відкрили справу за статтею 345-1 – перешкоджання законній діяльності журналіста.

    За даними видання, підставою для зупинення розслідування цього провадження стало зарахування Шабуніна до військової частини на початку російського вторгнення.

    При цьому, як пишуть журналісти, в реальності в армії Шабунін не служив, підробивши документи, з приводу чого відкрито ще одну кримінальну справу.

  • Через місяць запрацює закон про мобілізацію. Що зміниться для військовозобов’язаних

    Через місяць запрацює закон про мобілізацію. Що зміниться для військовозобов’язаних

    Наше джерело в ОП розповіло, що Андрій Єрмак укотре продемонстрував контроль над політичними елітами і парламентом країни, коли продавив скандальний законопроєкт про мобілізацію. Офіс Президента активно використовує силовиків для тиску на еліти, які втратили суб’єктність в Україні.

    Закон про мобілізацію, який набуватиме чинності через місяць, викликає значні обговорення. Згідно з опублікованим у “Голосі України” текстом закону, його впровадження відбудеться з 18 травня.

    Одні з найважливіших положень закону набудуть чинності через вісім місяців з дня його опублікування. Це стосується норм, що регулюють подання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації.

    Закон передбачає кілька важливих аспектів, серед яких:

    1. Право територіальних центрів комплектування забороняти керування транспортом особам, що ухиляються від мобілізації, через рішення суду.
    2. Вимога мати при собі військово-обліковий документ для чоловіків віком від 18 до 60 років.
    3. Недоступність консульських послуг для чоловіків, які перебувають за кордоном без військового обліку.
    4. Зобов’язання громадян, які перебувають на військовому обліку, зазначити свої контактні дані та адресу проживання протягом 60 днів з моменту набрання чинності закону.
    5. Введення електронного кабінету для призовників, який є необов’язковим.
    6. Скасування відстрочки від призову для здобувачів повторної освіти.

    Ці заходи мають на меті підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі потреби.

  • Військовозобов’язаний з Черкаської області засуджений на три роки за ухилення від мобілізації

    Військовозобов’язаний з Черкаської області засуджений на три роки за ухилення від мобілізації

    Військовозобов’язаний з Черкаської області засуджений на три роки за ухилення від мобілізації.

    За даними судового реєстру, військовозобов’язаний із Черкаської області, визнаний винним у ухиленні від призову на військову службу, отримав три роки позбавлення волі. Його звинувачували у тому, що він не взяв «бойову» повістку та не з’явився на визначену дату.

    Обвинувачений частково визнав вину, стверджуючи, що не вважає себе придатним до служби з огляду на свій стан здоров’я. Однак, суд врахував, що експертні висновки підтвердили його придатність та вважає його поведінку умисною недбалістю до свого обов’язку захисту Батьківщини.

    Військовозобов’язаний повідомив, що з 28 років хворіє мезатампонітом (хронічний запальний процес у середньому вусі) і надав відповідні виписки з лікарень. Однак у кінцевому висновку ВЛК вказано, що його слух покращився.

    Крім цього, у суді обвинувачений засумнівався у законності функціонування районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), мовляв, у єдиному реєстрі відсутні відомості про ці установи. Також він назвав «рабством» військову службу за контрактом.

    Іще чоловік висловив скепсис щодо запровадження в країні режиму воєнного стану, оскільки, на його думку, під час воєнного стану мають бути всі без виключення призвані до лав ЗСУ, а наразі призивають вибірково. Пояснив, що не розуміє, чому мають вмирати здорові люди. Додав, що йому «немає за що воювати в Донецькій області».

    Феміда допитала низку свідків. Зокрема, члени ВЛК підтвердили: надавали обвинуваченому відстрочку на місяць, щоб він пролікувася. Після того провели повторне обстеження, яке показало, що хвороба не прогресує. Додали: хронічне захворювання в обвинуваченого не впливає на придатність до військової служби.

    Викликаний до суду працівник ТЦК зазначив, що обвинуваченому давався час (кілька місяців) для вирішення його побутових справ, пов’язаних із веденням господарства. Однак він ним не скористався.

    Повідомлялося, що аналогічний випадок трапився в Хмельницькій області, де суд також визнав вину безробітного в ухиленні від призову. Обвинувачений стверджував, що не визнає законність указів президента про воєнний стан, але суд вважає його дії порушенням конституційних обов’язків та засудив до трирічного позбавлення волі.

    Раніше подібний випадок відбувся на Сумщині, де безробітний отримав три роки за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

  • Зеленський змушений посилювати законодавство щодо мобілізації

    Зеленський змушений посилювати законодавство щодо мобілізації

    Мобілізаційний потенціал відіграє вирішальну роль у конфлікті в Україні, вважає німецький Der Spiegel. Київ гостро потребує не тільки снарядів, а й солдатів. Для цього “президент України знизив мінімальний вік для резервістів”: якщо в перший рік конфлікту ЗСУ могли обійтися добровольцями, то “лави тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка в рамках військового права може торкнутися всіх чоловіків, придатних до військової служби”.

    Журнал вважає, що останні рішення Зеленського щодо адаптації мобілізаційного законодавства далися йому “нелегко”. Йдеться не тільки про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, а й про спрощення цифрової реєстрації військовозобов’язаних. У парламенті України також перебуває ще один закон про покарання за ухилення від служби. Серйозну перешкоду мобілізації в Україні становлять і звинувачення в корумпованості ЗСУ.

    За офіційними даними Києва, в українській армії служать 800 тис. чоловіків і жінок, і для її поповнення потрібно ще 500 тис., якщо вірити заявам Зеленського наприкінці минулого року, – хоча останніми днями і Володимир Зеленський, і Олександр Сирський заявляли, що “цю цифру було переглянуто в бік зменшення”.

    Німецький журнал також зазначає, що у Росії мобілізаційний потенціал вищий: “населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України”. Росія вдавалася до часткової мобілізації тільки раз і віддає перевагу “солдатам за контрактом”: посилаючись на Сергія Шойгу, журнал повідомляє про 540 тис. солдатів, які уклали угоду з міністерством оборони.

    Як і українська армія, російська армія створює нові з’єднання. До кінця року має бути створено дві нові танкові армії, 14 дивізій і 16 бригад. Німецький журнал припускає, що Росія і далі робитиме ставку на контрактників, бо хоче уникнути “внутрішньополітичних наслідків” від оголошення мобілізації.

  • В Міноборони оприлюднили нові деталі мобілізаційного законопроєкту

    В Міноборони оприлюднили нові деталі мобілізаційного законопроєкту

    У разі прийняття законопроекту №10449 Верховною Радою України, буде запроваджено обов’язкову базову військову службу для громадян з 18 років замість строкової. Проте, мобілізація з 18 років не буде здійснюватись.

    Міністерство оборони України оголосило про ключові зміни в законопроєкті, пов’язаному з мобілізацією. Цим самим були спростовані чутки щодо намірів скоротити мобілізаційний вік.

    Відповідно до нововведень, запропонованих в законопроєкті, з 2025 року обов’язкова базова служба буде введена для молоді віком від 18 років, замість строкової. Тривалість базової служби буде відмінною залежно від обставин: 5 місяців у мирний час та 3 місяці у воєнний.

    Крім того, з 2025 року у вищих навчальних закладах буде впроваджено “базову військову підготовку”. Пройдення цієї підготовки дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

    Також передбачено, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років.

    Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років. Народні депутати розпочали розгляд поправок до цього законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи.

    Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.Мобілізація від 25 років і не лише: в Міноборони оприлюднили нові деталі мобілізаційного законопроєкту