Mmakaje

Позначка: військові технології

  • “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    Австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян заявив, що західні армії демонструють небезпечну інтелектуальну пиху, відмовляючись повною мірою вчитися на досвіді України у війні проти Росії. На його думку, Київ за кілька років створив такі далекобійні, дронові та оборонні спроможності, які ще нещодавно були доступні лише наддержавам. Раян вважає, що ігнорування українського досвіду може дорого коштувати Заходу.

    Про це генерал говорив в інтерв’ю Frontline на фестивалі Chalke History. Раян, який понад 30 років служив в австралійській армії, нині є старшим науковим співробітником Інституту Лоуї, запрошеним експертом Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та автором книги “Війна за Україну”.

    Однією з головних тем розмови стали українські далекобійні удари по російській території. За словами Раяна, здатність бити по цілях на сотні кілометрів у глибині території противника ще п’ять років тому була фактично монополією великих держав. Тепер Україна довела, що середня за розміром країна може побудувати власну ефективну систему далекого удару — із технологіями, підготовленими підрозділами, розвідданими партнерів і роками практичного бойового досвіду.

    Раян наголосив, що українські атаки по російських НПЗ та інших стратегічних цілях не є випадковими одиничними ударами. Це результат багаторічної роботи: створення технологій, виснаження російської ППО, вивчення принципів далекого удару та формування підрозділів, здатних проводити такі операції. Саме тому, за його словами, далекобійний удар XXI століття фактично “досяг зрілості” саме в Україні.

    Окремо генерал пояснив, як дрони змінили поле бою. На його думку, безпілотники не замінюють піхоту, артилерію, танкові підрозділи чи командирів. Вони розширюють можливості кожного солдата: дозволяють бачити далі, точніше викликати удари, утримувати ширшу ділянку фронту та швидше реагувати на дії противника. Тобто дрони не скасовують класичну армію, а роблять її значно ефективнішою.

    Раян також застеріг від перебільшення тези про те, що дрони повністю змінять роль ядерної зброї у світі. Він визнав, що рої дронів можуть бути надзвичайно руйнівними, однак нагадав: засоби боротьби з ними розвиваються так само швидко. У перспективі, вважає генерал, може виникнути новий паритет між дроновими атаками та протидроновою обороною, подібний до нинішнього балансу на землі в Україні.

    Важливий блок інтерв’ю стосувався Криму. За словами Раяна, Україна не робить ставку на прямий лобовий штурм півострова, адже такий сценарій навряд чи був би ефективним. Натомість Київ вибудовує кампанію ізоляції Криму — через удари по логістиці, мостах, паливній інфраструктурі, складах і маршрутах постачання. Генерал вважає, що саме поєднання тактичної оборони, ударів середньої дальності та далекобійних операцій створює нову якість української стратегії.

    На думку Раяна, Україна поступово поєднала ближній бій, оперативні удари та стратегічні атаки в єдину систему. Це дозволяє не лише оборонятися, а й системно впливати на здатність Росії вести війну. Саме таку модель він називає одним із головних уроків для західних армій.

    Генерал також прокоментував можливу загрозу для Костянтинівки та подальший тиск Росії на Донбасі. Він вважає, що навіть якщо Росія зможе захопити окреме місто, стратегічно це не означатиме обвалу української оборони. За його словами, можливе падіння Костянтинівки насамперед матиме інформаційний ефект для Кремля, який спробує подати це як ознаку повернення ініціативи. Але на реальну здатність Росії швидко прорватися до Краматорська чи всього “поясу фортець” Донбасу це автоматично не вказує.

    Раян нагадав, що Бахмут, Покровськ та інші укріплені міста росіяни штурмували роками, зазнаючи величезних втрат. На його думку, Краматорськ, який десятиліттями готувався до оборони, не стане легкою ціллю. Генерал підкреслив, що українці добре опанували оборонні дії проти нинішньої російської армії, а сама армія РФ у 2026 році не демонструє високої наступальної ефективності.

    Найжорсткіше Раян висловився про небажання Заходу засвоювати українські уроки. Він заявив, що західним військовим організаціям забракло смирення, щоб уважно вивчати досвід України й адаптувати його до власних умов. За словами генерала, надто часто старші офіцери у Європі, Північній Америці та Австралії відмахувалися від українського досвіду, заявляючи, що “це не стосується наших обставин”.

    Раян назвав таку позицію небезпечною, адже кожен висновок із війни в Україні є релевантним. Він визнає, що досвід не можна механічно копіювати: його потрібно адаптувати до іншої географії, політики, суспільства та театру бойових дій. Але саме цю “важку інтелектуальну роботу”, на його думку, Захід і не виконав.

    Як приклад генерал навів боротьбу з іранськими дронами Shahed. Україна протидіє таким БпЛА з 2022 року і за роки війни створила багаторівневу, відносно дешеву систему перехоплення. Водночас Раян у своєму аналізі для Lowy Institute писав, що західні та близькосхідні військові структури погано засвоїли цей досвід, хоча мали достатньо часу для навчання.

    У розмові з Frontline він назвав особливо непростимим те, що українські дешеві перехоплювачі, розроблені протягом останніх півтора року, були фактично проігноровані. На його думку, це “вершина інтелектуальної пихи”, яку не можна повторювати.

    Фактично Раян описує Україну як головну лабораторію сучасної війни. Саме тут одночасно тестуються масові дронові атаки, протидронова оборона, далекобійні удари, нові підходи до ізоляції окупованих територій, цифрова розвідка та адаптація класичних сухопутних операцій до надзвичайно прозорого поля бою.

    Головний висновок генерала простий: якщо Захід справді хоче бути готовим до майбутніх воєн, він має не просто допомагати Україні, а й учитися в неї. І робити це не колись після війни, а вже зараз — поки українська армія щодня виробляє унікальні рішення в реальному бою.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Британія готує революцію в армії: ставка на дрони та досвід України

    Британія готує революцію в армії: ставка на дрони та досвід України

    Велика Британія готує одну з наймасштабніших трансформацій своєї армії за останні десятиліття, орієнтуючись на бойовий досвід України у війні проти Росії. Нова оборонна стратегія передбачає глибоку перебудову Збройних сил, переозброєння сучасними технологіями, масове впровадження безпілотних систем, розвиток штучного інтелекту та суттєву зміну підходів до ведення бойових дій. Про це повідомляє Politico.

    Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало ключовим фактором переосмислення британським військово-політичним керівництвом характеру сучасної війни. Лондон дійшов висновку, що традиційні моделі ведення бойових дій, які довгий час залишалися основою оборонного планування НАТО, більше не відповідають реаліям поля бою, де ключову роль відіграють масові безпілотники, швидка адаптація технологій та цифрові системи управління.

    У межах нової стратегії Велика Британія планує зробити свої Збройні сили значно більш гнучкими, мобільними та технологічно інтегрованими. Одним із центральних напрямків реформи стане повномасштабне розгортання безпілотних систем різного призначення — від розвідувальних і спостережних до ударних платформ. Передбачається, що дрони стануть невід’ємною частиною всіх рівнів військового планування — від тактичного до стратегічного.

    Окремий акцент робиться на розвитку автономних систем, роботизованих комплексів та інтеграції штучного інтелекту у процеси управління військами. У британському оборонному відомстві вважають, що саме ці технології визначатимуть ефективність армії у майбутніх конфліктах, дозволяючи швидше обробляти інформацію, приймати рішення та координувати дії підрозділів у режимі реального часу.

    Важливою частиною реформи стане також суттєве прискорення оборонних закупівель. Уряд Великої Британії планує реформувати систему державних контрактів, щоб скоротити час від розробки до впровадження нових зразків озброєння. Йдеться про зменшення бюрократичних процедур, які раніше могли затягувати процес на роки, що, на думку Лондона, є неприйнятним в умовах швидко змінюваної воєнної технологічної конкуренції.

    Прем’єр-міністр Кір Стармер, за даними Politico, підтримує курс на значне збільшення інвестицій у сферу оборони. Стратегічний оборонний огляд передбачає багатомільярдні вкладення у виробництво безпілотних систем, далекобійного високоточного озброєння, модернізацію протиповітряної оборони, а також розвиток кіберзахисту та технологій штучного інтелекту, які можуть бути використані у військових операціях.

    У британському уряді підкреслюють, що війна Росії проти України стала практичним доказом того, що сучасні конфлікти все більше визначаються доступністю дешевих, масових і швидко адаптованих технологій. Особливо увагу в Лондоні звертають на досвід України у використанні безпілотників, які дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці, а також на здатність українських військових оперативно змінювати тактику відповідно до умов фронту.

    Окремо наголошується, що британська армія планує не лише закуповувати нові технології, а й змінювати саму структуру військових підрозділів. Очікується, що майбутні формування стануть більш децентралізованими, з підвищеною автономністю командирів на місцях і широким використанням цифрових систем координації.

    Паралельно уряд розглядає масштабні зміни у сфері військово-морських сил. Як повідомлялося раніше, Велика Британія поступово відходить від концепції виключно традиційних бойових кораблів, зокрема есмінців, і робить ставку на гібридні платформи, які можуть працювати у взаємодії з безпілотними морськими системами та автономними апаратами.

    Водночас у британських оборонних структурах визнають наявність певних проблем із технічним станом частини флоту та обмеженими ресурсами для повноцінного патрулювання підводного простору. Це, за оцінками експертів, також стимулює прискорення реформ і пошук нових технологічних рішень.

    Окремим елементом дискусії в британському суспільстві та політичних колах є кадрові зміни у військовому керівництві, а також загальна стабільність управління оборонним сектором на тлі масштабних реформ. Уряд наполягає, що трансформація є системною і довгостроковою та не залежить від окремих політичних перестановок.

    Аналітики зазначають, що запропонована реформа фактично означає перехід Великої Британії до нової моделі армії XXI століття, де ключову роль відіграватимуть не лише традиційні види озброєння, а й цифрові технології, автономні системи та швидкість адаптації до умов бою. Досвід України у цій моделі розглядається як один із найважливіших сучасних прикладів ведення високотехнологічної війни.

    Таким чином, Велика Британія фактично закладає основу для довгострокової трансформації своєї оборонної доктрини, яка має забезпечити країні готовність до конфліктів нового типу, де вирішальну роль відіграватимуть технології, дані та швидкість прийняття рішень.

  • Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    В Україні почали діяти єдині правила взаємодії у сфері розвитку оборонних технологій спільно з міжнародними партнерами, що формують нову архітектуру співпраці у defense tech секторі. Про запуск системного механізму заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд затвердив чіткий порядок реалізації міжнародної ініціативи Brave International, яка має об’єднати державні інституції, оборонні кластери, інвесторів та технологічні компанії.

    За словами Свириденко, нова система покликана усунути фрагментованість у співпраці з іноземними партнерами та створити єдині, зрозумілі правила запуску спільних оборонних проєктів. Вона охоплює як уже оголошені програми, так і майбутні ініціативи, серед яких UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Уряд підкреслює, що йдеться про формування довгострокової інституційної моделі співпраці, а не разових проєктів.

    Фактично Brave International стає рамковою платформою, яка дозволяє Україні та її партнерам швидше переходити від концепції до реалізації оборонних інновацій. Однією з ключових цілей є пришвидшення створення та тестування технологій, які безпосередньо відповідають на потреби фронту, включно з безпілотними системами, засобами розвідки, комунікаційними технологіями та рішеннями у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Окремо уряд акцентує, що новий механізм відкриває можливість швидкого запуску спільних грантових конкурсів. Участь у них зможуть брати як українські оборонні компанії та стартапи, так і міжнародні розробники з різних юрисдикцій. Загальний бюджет перших програм підтримки вже перевищує 100 мільйонів євро, що робить ініціативу однією з найбільш масштабних у сфері оборонних інновацій в Україні за останній період.

    У рамках Brave International передбачено три ключові стратегічні напрями розвитку. Перший — пошук та впровадження нових технологічних рішень, які відповідають актуальним потребам фронту та змінюваним умовам сучасної війни. Другий — залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів, які працюють у сфері dual-use та військових технологій. Третій — інтеграція українського defense tech сектору у глобальний ринок, що має забезпечити масштабування рішень за межами України.

    Важливим елементом нової системи є модель фінансування, яка базується на спільних грантових фондах із паритетною участю України та держав-партнерів. Такий підхід, за задумом уряду, дозволяє не лише розподіляти фінансове навантаження, а й посилює залученість іноземних урядів і компаній у кінцевий результат розробок. Це також сприяє швидшій комерціалізації технологій та їхньому впровадженню у виробництво.

    Окремо передбачено обов’язкову систему тестування всіх розробок на території України через платформу Test in Ukraine. Вона дозволяє перевіряти ефективність нових технологій у реальних бойових умовах або максимально наближених до них сценаріях, що, за оцінками уряду, є ключовою перевагою українського defense tech середовища у світовому масштабі.

    Очікується, що кластер Brave1, який відповідає за розвиток оборонних інновацій, уже найближчим часом запустить перші міжнародні конкурси в межах нової системи. Це стане першим практичним етапом реалізації Brave International і дозволить протестувати ефективність нової моделі взаємодії між державами та приватним сектором.

    Паралельно Україна продовжує розширювати міжнародну оборонну кооперацію, зокрема у сфері виробництва безпілотних систем. Спільні виробничі проєкти вже реалізуються або готуються до запуску в Норвегії, Нідерландах, Румунії, Німеччині та низці інших європейських країн. Така модель дозволяє поєднувати український бойовий досвід із фінансовими, промисловими та технологічними можливостями партнерів.

    У межах ініціативи Build with Ukraine відкриваються виробничі лінії на території держав-союзників, що забезпечує додатковий рівень безпеки та стійкості виробництва. Найбільш активно такі проєкти наразі розвиваються у Німеччині, Великій Британії, Данії, Фінляндії, Норвегії та Латвії, де формується спільна інфраструктура для виробництва та тестування оборонних технологій.

    Додатково Україна розширює фінансову та інституційну співпрацю з європейськими партнерами. Зокрема, українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та польський Bank Gospodarstwa Krajowego підписали меморандум про взаєморозуміння, який відкриває можливості залучення фінансування Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це дозволить підтримати розвиток безпілотних систем та технологій подвійного призначення, які мають критичне значення для обороноздатності України та її партнерів.

  • 50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    Україна стрімко нарощує використання наземних бойових роботів на передовій, намагаючись замінити людей у найризикованіших місіях. Безпілотні наземні платформи вже доставляють боєприпаси, вивозять поранених, мінують підступи до позицій росіян, запускають FPV-дрони та виконують ударні завдання там, де для звичайного військового ризик загибелі є надто високим.

    Про це пише Business Insider, аналізуючи новий етап роботизації українського фронту. За даними видання, Україна фактично перетворює війну на полігон для масового застосування наземних безпілотних систем, які ще кілька років тому залишалися експериментальними зразками, а тепер дедалі частіше працюють у реальних бойових умовах.

    Головна причина такого прориву — надзвичайна небезпека так званої “кілзони” на передовій. Через мінні поля, артилерійські удари, FPV-дрони та постійне спостереження з повітря навіть доставка води, боєприпасів чи їжі на позиції може перетворитися на смертельну місію.

    Командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрій Кушнєров пояснив Business Insider, що відправляти водія-людину на такі маршрути означає фактично наражати його на величезну загрозу. Саме тому українські підрозділи дедалі частіше використовують роботизовані платформи, які можуть рухатися під вогнем без ризику для життя військових.

    Одним із символів цього нового напрямку стала українська компанія Ratel Robotics. Її перші розробки з’явилися наприкінці 2023 року й були доволі простими: фактично це були самохідні платформи з протитанковими мінами, які могли під’їжджати до ворожих цілей. Тепер компанія виробляє сотні наземних роботів щомісяця, а їхня вартість залежить від розміру, призначення та обладнання — від приблизно 2 тисяч до 40 тисяч доларів.

    Сучасні українські наземні роботи вже давно не обмежуються роллю “візків” для перевезення вантажу. Вони можуть транспортувати сотні кілограмів боєприпасів, доставляти продукти та воду, евакуювати поранених, встановлювати міни, підвозити FPV-дрони до зони запуску та навіть атакувати російські позиції.

    За інформацією Business Insider, у першій половині 2026 року Україна замовила 25 тисяч наземних роботизованих комплексів. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. До кінця року планується виготовити близько 50 тисяч таких машин.

    Ці цифри свідчать про те, що йдеться вже не про окремі експериментальні поставки, а про масштабну зміну підходу до ведення війни. За даними українського віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, лише з початку 2026 року українські військові виконали понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів.

    В Україні нині працюють близько 280 виробників, які створюють понад 550 моделей наземних роботів. Державна оборонна екосистема Brave1 підтримує розвиток таких рішень, адже головна мета — максимально замінити людей машинами там, де це можливо.

    Генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк наголосив, що Україна не повинна ризикувати солдатами у завданнях, які можуть виконувати дрони та роботи. За його словами, усе, що можна замінити безпілотною системою, має бути замінене.

    Окремий напрямок — перетворення роботів на мобільні бойові платформи. Business Insider повідомляв, що українська компанія Frontline Robotics встановлює на наземні роботи бойові турелі Buria, які перетворюють їх на своєрідні “малі танки” для боротьби з російськими штурмовими та диверсійними групами. Такі машини можуть діяти у лісосмугах і підходити до небезпечних ділянок без присутності оператора поруч.

    За словами представників Frontline Robotics, оператори можуть керувати такими системами на відстані 20–50 кілометрів від небезпечної зони. Це дозволяє тримати людей подалі від прямого вогню, але при цьому зберігати можливість впливати на ситуацію на передовій.

    Водночас наземні роботи залишаються витратним матеріалом війни. За словами українських військових, поблизу лінії фронту така машина часто витримує лише від п’яти до десяти місій. Її можуть уразити FPV-дрони, артилерія, міни або стрілецька зброя. Проте українська логіка проста: якщо робот втрачено, але врятовано життя солдата, місія вже виправдана.

    Саме тому виробники працюють над підвищенням живучості техніки. На роботи встановлюють протиосколкове бронювання, покращують прохідність, додають засоби захисту від дронів і системи зв’язку, які мають працювати навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби.

    Українські військові вважають, що масове використання дешевих і швидкозамінних роботизованих систем може змінити саму логіку сучасної війни. Якщо раніше головну роль відігравала дорога бронетехніка, то тепер дедалі важливішою стає здатність швидко виробляти багато дешевих платформ, втрати яких не є критичними для армії.

    Досвід України вже уважно вивчають інші держави. Експерти наголошують, що майбутні війни можуть вигравати не лише країни з найсучаснішими одиничними системами озброєння, а ті, хто здатен швидко масштабувати виробництво роботів, дронів і автономних платформ.

    Для України ж це питання не лише технологічної переваги, а й виживання. Кожен робот, який доставив боєприпаси, вивіз пораненого або прийняв на себе удар замість людини, означає збережене життя. Саме тому наземні бойові роботи дедалі частіше стають не фантастикою з майбутнього, а буденною частиною українського фронту.

  • НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    Нідерланди вперше за останні десятиліття розпочали масштабні навчання з розгортання спеціальних таборів для військовополонених. Новий центр, який створюється на полігоні Марнехейзен у провінції Гронінген, розрахований на одночасне утримання до двох тисяч полонених військових. Особливістю об’єкта стане використання сучасних технологій спостереження, зокрема безпілотників, які цілодобово патрулюватимуть територію.

    Проєкт став частиною ширшої підготовки країн НАТО до можливих масштабних військових сценаріїв у Європі. Про це повідомляє нідерландське видання NL Times із посиланням на командування Збройних сил Нідерландів.

    За словами представників армії, нинішні навчання є найбільшими подібними маневрами за останні 30 років. Військові відпрацьовують ситуацію, за якої країнам Альянсу доведеться одночасно приймати та обробляти велику кількість військовополонених після можливого масштабного конфлікту.

    Бригадний генерал Nicole de Wolf наголосила, що сучасний табір кардинально відрізнятиметься від моделей часів Холодної війни. За її словами, старі проєкти використовувалися лише як довідковий матеріал для розуміння базових потреб, а сама концепція була повністю переосмислена відповідно до сучасних стандартів безпеки та міжнародного гуманітарного права.

    Однією з найпомітніших особливостей нового центру стане відсутність класичних сторожових веж із озброєними охоронцями. Натомість територію контролюватимуть сучасні камери спостереження та безпілотні літальні апарати.

    Дрони виконуватимуть постійне патрулювання над табором, передаючи відео в режимі реального часу до центрального командного пункту. Такий підхід дозволяє скоротити кількість персоналу, необхідного для охорони, а також забезпечити повний контроль над територією з повітря.

    Військові зазначають, що розвиток технологій значно змінив підходи до охорони стратегічних об’єктів. Якщо раніше основний акцент робився на фізичній присутності великої кількості військовослужбовців, то сьогодні дедалі більше функцій беруть на себе автоматизовані системи спостереження та безпілотники.

    Полонених планують розміщувати у компактних житлових модулях білого кольору. Усередині встановлять двоярусні ліжка та необхідні побутові умови для тривалого перебування.

    Цікаво, що проєкт не передбачає окремого розселення офіцерського складу та рядових військових. За задумом організаторів навчань, полонених розміщуватимуть змішаними групами.

    Для утримуваних осіб також передбачені відкриті дворики для прогулянок, спільні душові приміщення, їдальня, медичний пункт та інші об’єкти інфраструктури, необхідні відповідно до вимог міжнародного права.

    Після прибуття до табору всі особисті речі, включно з мобільними телефонами та електронними пристроями, вилучатимуться на зберігання. Водночас військовополонені матимуть можливість підтримувати зв’язок із родичами через листування звичайною поштою.

    Командування армії Нідерландів підкреслює, що умови утримання повинні відповідати положенням Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    “Вони можуть розраховувати на житло, яке буде щонайменше таким самим комфортним, як і те, в якому проживають наші власні військові”, — заявила бригадний генерал Ніколь де Вольф.

    Навчання відбуваються на тлі зростання занепокоєння в країнах НАТО щодо безпекової ситуації в Європі. Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато держав Альянсу розпочали перегляд оборонних стратегій та планів реагування на можливі кризові сценарії.

    Останніми роками країни НАТО суттєво збільшили оборонні бюджети, активізували спільні навчання та прискорили модернізацію збройних сил. Особлива увага приділяється східному флангу Альянсу, який межує з Росією та Білоруссю.

    Паралельно із навчаннями в Нідерландах союзники продовжують відпрацьовувати різні сценарії оборони. Зокрема, Литва, Польща та Франція проводять масштабні маневри поблизу Сувалкського коридору — стратегічної ділянки між Білоруссю та Калінінградською областю Росії, яка вважається одним із найбільш вразливих напрямків у разі потенційного конфлікту між НАТО та РФ.

    Експерти зазначають, що підготовка таборів для військовополонених є стандартною практикою для сучасних армій. Подібні об’єкти створюються не через очікування неминучої війни, а як елемент комплексного військового планування, що дозволяє бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій.

    Водночас сам факт проведення найбільших за три десятиліття навчань такого типу демонструє, наскільки серйозно європейські держави оцінюють ризики безпеки на континенті після початку російсько-української війни.

    Наразі табір у Марнехейзені залишається навчальним проєктом. Проте отриманий під час випробувань досвід може бути використаний для створення подібних центрів у майбутньому, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація в Європі.

  • Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Українські інженери представили нову ракету DART, яку планують запускати не з наземних установок і не з літаків, а зі стратосферних аеростатів. Розробка одразу привернула увагу через нестандартну концепцію застосування: снаряд підіймається на велику висоту за допомогою повітряної платформи, після чого відокремлюється та рухається до цілі.

    Головна заявлена перевага DART — стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. У сучасній війні РЕБ стала одним із ключових чинників на полі бою: вона здатна глушити навігацію, збивати з курсу дрони та ускладнювати роботу високоточної зброї. Саме тому українські розробники зробили акцент на рішенні, яке має мінімізувати вплив ворожих систем глушіння.

    Українська ракета DART. Рендер: Center of Innovative Technologies Program

    За відкритими даними, ракету DART створила українська компанія Center of Innovative Technologies Program. Про розробку повідомляє Мілітарний. Вона призначена для запуску зі стратосферних аеростатів на висоті від 12 до 18 кілометрів. Довжина корпусу ракети становить 1,84 метра, маса — близько 13 кілограмів. Бойова частина може важити від 3,5 до 10 кілограмів залежно від конфігурації.

    Особливу увагу привертає склад бойової частини. Повідомляється, що вона може містити уражальні елементи з графіту. Такі елементи здатні впливати на енергетичні об’єкти, зокрема трансформатори та розподільчі вузли, без необхідності повного руйнування конструкцій. Це робить DART потенційно важливим інструментом для ураження критично важливих об’єктів противника.

    Розробники пояснюють, що ракета використовує навігаційну систему лише на початковому етапі польоту. Коли вона знижується приблизно до висоти 6 кілометрів, навігація вимикається, після чого активується твердопаливний двигун. Далі DART продовжує рух до цілі без корекції курсу. Саме цей принцип і має забезпечувати захист від РЕБ: якщо ракета на фінальному відрізку не приймає зовнішні сигнали, її складніше збити з траєкторії радіоелектронним впливом.

    Ще одна особливість розробки — використання аеростатів як стартової платформи. Такий підхід дає змогу підняти снаряд на велику висоту без використання літака або складної наземної пускової установки. З висоти 12–18 кілометрів ракета отримує інші стартові умови, ніж при запуску із землі. Водночас самі аеростати, за словами розробників, є спільною роботою з партнерами, а Center of Innovative Technologies Program відповідає саме за ракетну частину проєкту.

    Наразі DART ще не перебуває у масовому використанні. Представники компанії заявили, що найближчим часом ракета має пройти кодифікацію в Міністерстві оборони України. Це важливий етап для будь-якого нового зразка озброєння, адже після кодифікації техніка або боєприпас можуть бути офіційно допущені до використання в Силах оборони.

    Поява DART вписується у ширший тренд розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Україна під час повномасштабної війни активно нарощує власне виробництво дронів, боєприпасів, ракетних систем та засобів ураження великої дальності. На тлі постійних атак Росії по українській енергетиці, містах і військовій інфраструктурі Київ дедалі більше робить ставку на власні технології, які можуть швидко адаптуватися до умов фронту.

    Важливо, що українські виробники не просто копіюють наявні рішення, а шукають нестандартні підходи. Аеростати, які ще донедавна багатьом здавалися застарілою технологією, знову повертаються у військову сферу. Їх використовують для ретрансляції зв’язку, спостереження, розвідки та потенційно — для запуску ударних засобів. В умовах війни дронів і радіоелектронного протистояння висотні платформи можуть стати окремим напрямом технологічної гонки.

    DART також демонструє, наскільки важливою стала боротьба з РЕБ. Росія активно застосовує системи глушіння, намагаючись знижувати ефективність українських дронів та високоточних боєприпасів. У відповідь українські розробники створюють системи, які або працюють без постійної залежності від супутникової навігації, або переходять на автономний режим на критичних ділянках польоту.

    Поки що про бойове застосування DART офіційно не повідомлялося. Також немає відкритих підтверджень щодо дальності польоту, серійного виробництва чи кількості готових зразків. Тому говорити про реальний вплив ракети на ситуацію на фронті зарано. Водночас сама поява такої розробки свідчить про те, що український ОПК продовжує шукати асиметричні рішення проти російської армії.

    Якщо ракета успішно пройде всі необхідні процедури та буде допущена до використання, Україна може отримати ще один незвичний інструмент для ураження ворожих об’єктів. А головна інтрига полягає в тому, чи зможе DART перейти від перспективної розробки до реального серійного озброєння, здатного змінювати правила гри у війні технологій.

  • Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українська оборонна галузь отримала потужний міжнародний сигнал довіри. Один із найбільших оборонних концернів світу Airbus Defence and Space офіційно уклав угоду про стратегічне партнерство з українською компанією SkyFall, яка виробляє відомі дрони-перехоплювачі P1-Sun, повідомляє Forbes. Відповідний меморандум сторони підписали 12 червня під час міжнародної авіакосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Німеччині.

    Співпраця між українським виробником безпілотників та європейським оборонним гігантом може стати одним із найважливіших технологічних партнерств для української оборонної промисловості від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про спільні розробки, а й про інтеграцію українських бойових технологій у майбутню систему протиповітряної оборони Європи.

    Згідно з домовленостями, сторони працюватимуть над інтеграцією українських дронів-перехоплювачів P1-Sun із системою управління повітряним простором Airbus Air C2. Це комплексне рішення для командування, координації та контролю засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

    Фактично мова йде про створення нової моделі захисту повітряного простору, де перевірені в реальних бойових умовах українські безпілотники працюватимуть у зв’язці з сучасними цифровими системами управління НАТОвського рівня.

    У SkyFall наголошують, що дрони P1-Sun вже продемонстрували свою ефективність на полі бою. За даними компанії, від початку використання цих перехоплювачів було знищено близько 10 000 російських безпілотників різних типів. Саме цей бойовий досвід став головною причиною інтересу з боку Airbus.

    Генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн заявив, що партнерство дозволить поєднати багаторічний досвід Airbus у сфері командування та управління військами із технологіями, які Україна створила під час війни.

    За його словами, сучасні конфлікти змінюються настільки швидко, що традиційні оборонні системи вже не завжди встигають адаптуватися до нових загроз. Саме тому європейські компанії дедалі активніше звертають увагу на українські розробки, які проходять випробування безпосередньо на фронті.

    Особливу увагу експертів привертає саме P1-Sun. Україна сьогодні має найбільший у світі практичний досвід боротьби з дронами типу Shahed, які Росія спочатку закуповувала в Ірану, а згодом налагодила власне виробництво під назвою «Герань».

    Масовані атаки ударних безпілотників змусили українських інженерів шукати дешевші та ефективніші способи протидії. Так з’явився новий клас безпілотників-перехоплювачів, які коштують значно дешевше за ракети ППО та здатні збивати повітряні цілі без використання дорогих комплексів.

    За оцінками експертів, вартість одного ударного дрона Shahed може становити від 20 000 до 50 000 доларів залежно від модифікації. Натомість українські дрони-перехоплювачі обходяться значно дешевше, що дозволяє ефективніше витрачати ресурси під час відбиття атак.

    SkyFall є одним із лідерів цього напрямку. Компанія відома не лише перехоплювачем P1-Sun, а й ударними безпілотниками Vampire, які військові часто називають «Баба Яга», а також FPV-дронами Shrike.

    За останній рік українські виробники безпілотників дедалі активніше виходять на міжнародний ринок. Раніше стало відомо, що SkyFall веде переговори про запуск виробництва окремих моделей у Данії, а українські виробники дронів зверталися до уряду з проханням частково відкрити експорт оборонної продукції для масштабування виробництва та залучення нових інвестицій.

    Підписання угоди з Airbus може стати важливим кроком на цьому шляху. У компаніях наголошують, що партнерство відповідає завданням Європейської ініціативи Sky Shield (ESSI), яка передбачає посилення спільної системи протиповітряної оборони європейських держав.

    Крім того, співпраця сприятиме розвитку так званого технологічного суверенітету Європи — здатності самостійно створювати сучасні оборонні рішення без критичної залежності від зовнішніх постачальників.

    Для України ж ця угода має ще ширше значення. Вперше один із найбільших оборонних концернів світу не просто купує український досвід чи окремі технології, а фактично інтегрує їх у власні системи.

    Це свідчить про те, що українські військові розробки поступово переходять із категорії локальних рішень воєнного часу до рівня технологій, які можуть використовуватися для захисту всієї Європи.

    На тлі зростання загроз з боку ударних безпілотників та розвитку нових форм повітряної війни досвід України стає дедалі ціннішим для західних партнерів. А підписаний у Берліні меморандум може стати лише першим кроком до масштабнішої інтеграції українських оборонних технологій у європейську систему безпеки.

  • Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Міноборони України повідомляє про суттєве підвищення ефективності ударів по російській військовій інфраструктурі на оперативній глибині, яке за останні місяці зросло приблизно в чотири рази. У відомстві пов’язують це з активним впровадженням технологій штучного інтелекту у сучасні безпілотні системи, що застосовуються Силами оборони.

    Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони України.

    За даними відомства, нове покоління ударних безпілотників, які виконують так звані middle strike місії, дедалі частіше оснащується бортовими обчислювальними модулями та системами комп’ютерного зору. Це дозволяє апаратам діяти автономніше та зберігати ефективність навіть в умовах інтенсивної протидії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    У Міноборони зазначають, що особливо складною для навігації є зона на відстані понад 50 кілометрів від лінії фронту. Саме там російські системи РЕБ активно придушують або підміняють супутникові сигнали, що ускладнює точне наведення традиційних безпілотників. Для подолання цих викликів застосовуються алгоритми штучного інтелекту, які поєднують навігацію за зображенням місцевості та аналіз супутникових даних.

    Фактично, як пояснюють у відомстві, дрон у польоті постійно сканує підстильну поверхню — дороги, рельєф, річки, інфраструктурні об’єкти — і порівнює отриману картинку з попередньо завантаженими високоточними супутниковими знімками. Це дає змогу визначати своє місцеположення навіть за відсутності стабільного сигналу GPS або при його навмисному спотворенні.

    Окремий етап роботи штучного інтелекту починається на фінальній ділянці польоту, коли безпілотник входить у зону безпосереднього ураження цілі. У цей момент система переходить у режим автономного аналізу відеопотоку з камер, використовуючи нейромережі для розпізнавання військових об’єктів.

    За інформацією Міноборони, алгоритми навчено розрізняти характерні силуети військової техніки, зокрема елементи систем протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, транспортні засоби та об’єкти логістичної інфраструктури. Після ідентифікації цілі система автоматично формує “маркер захоплення” та коригує траєкторію польоту для максимально точного ураження.

    Окремо зазначається, що сучасні нейромережі здатні відрізняти справжню військову техніку від макетів і імітаційних конструкцій. Для цього аналізуються геометричні параметри, текстура поверхні, а також можливі теплові сигнатури, що дозволяє підвищити точність ударів і зменшити вплив хибних цілей.

    Крім наведення, штучний інтелект активно використовується і на етапі планування місії. Перед запуском дрона система обробляє дані розвідки, включно з інформацією про розташування російських систем ППО, і формує оптимальний маршрут польоту.

    Такі маршрути не є прямолінійними: вони враховують рельєф місцевості, висоти, можливі “сліпі зони” радарів і радіус дії засобів ППО противника. За даними відомства, це дозволяє значно знизити ризики втрати безпілотника ще до моменту виходу на ціль.

    У Міноборони підкреслюють, що максимальна дальність таких місій може сягати до 200 кілометрів, а ключовою метою є ураження логістичних вузлів, складів, техніки та командних пунктів противника, розташованих у глибині окупованих територій.

    За оцінкою військових, саме синергія штучного інтелекту, розвідувальних даних і дронових технологій стала одним із факторів різкого зростання ефективності ударів по російській логістиці, зокрема на південному напрямку, де проходять ключові маршрути постачання до окупованого Криму.

    Окремо у матеріалі нагадується, що українські сили останніми місяцями посилили тиск на транспортну інфраструктуру РФ на півдні, включно з дорогами, мостами та залізничними вузлами, які забезпечують сполучення з Кримським півостровом. Це вже призвело до ускладнення постачання російських військ та перегляду маршрутів військової логістики.

    У відомстві підкреслюють, що розвиток таких технологій є частиною ширшої трансформації сучасної війни, де вирішальну роль дедалі більше відіграють автоматизовані системи, дані розвідки та штучний інтелект, а не лише традиційні засоби ураження.

  • В Україні офіційно з’явилося нове свято

    В Україні офіційно з’явилося нове свято

    В Україні з’явилося нове державне військове свято — День Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Рішення про його запровадження ухвалено на найвищому державному рівні з метою підкреслення зростаючої ролі безпілотних технологій у сучасній війні та формування нових військових традицій у Силах оборони.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський, посилаючись на указ №485/2026, оприлюднений на офіційному сайті глави держави. Згідно з документом, нове професійне свято встановлюється в Україні та відзначатиметься щороку 11 червня.

    Указ передбачає, що запровадження Дня Сил безпілотних систем має на меті не лише відзначення військовослужбовців, які служать у цьому роді військ, а й формування сучасної військової культури, в якій технологічні підрозділи відіграють одну з ключових ролей у забезпеченні обороноздатності держави. Окремо наголошується на важливості Сил безпілотних систем у контексті захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, а перше офіційне відзначення нового свята відбудеться 11 червня наступного календарного циклу.

    Рішення про запровадження окремого дня для Сил безпілотних систем ухвалено на тлі стрімкого розвитку цього роду військ, який за останні роки став одним із найдинамічніших елементів у структурі Збройних сил України. Безпілотні системи активно використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження ворожих цілей на глибину оборони противника, а також для морських операцій, що дозволяє значно розширювати можливості українських сил оборони.

    Сили безпілотних систем ЗСУ були сформовані як окремий напрям у відповідь на зміну характеру сучасної війни, де дедалі більшу роль відіграють дрони різних типів — від малих тактичних до ударних далекобійних комплексів. Україна стала однією з перших держав, де безпілотні технології були інтегровані в бойову систему настільки масштабно та системно.

    Останнім часом підрозділи Сил безпілотних систем демонстрували високу активність на різних напрямках фронту. Зокрема, повідомлялося про удари по російських логістичних маршрутах на півдні України, що, за оцінками військових, суттєво ускладнило постачання матеріальних ресурсів окупаційних сил і знизило інтенсивність перевезень військових вантажів на окремих ділянках.

    Також у відкритих джерелах згадувалися операції, пов’язані з ураженням об’єктів інфраструктури, які противник використовував як елементи військової логістики та базування. Окремо підкреслюється роль безпілотників у морських операціях, де вони використовуються для ураження кораблів, спостереження та контролю акваторій, що суттєво змінює баланс сил у прибережних районах.

    Військові експерти зазначають, що розвиток безпілотних систем став одним із ключових факторів адаптації Збройних сил України до умов сучасної високотехнологічної війни. Саме дрони дозволяють виконувати завдання з мінімальним ризиком для особового складу, забезпечуючи при цьому високу точність і оперативність ударів та розвідки.

    Запровадження окремого державного свята також має символічне значення для суспільства, оскільки підкреслює трансформацію української армії та визнання нових військових спеціальностей, які виникли внаслідок війни. Воно відображає зміни у структурі ЗСУ, де технологічні підрозділи стають невід’ємною частиною загальної системи оборони.

    Очікується, що відзначення Дня Сил безпілотних систем включатиме як офіційні державні заходи, так і внутрішні військові церемонії, присвячені вшануванню військовослужбовців, які працюють у сфері безпілотних технологій, розробляють та застосовують сучасні системи у бойових умовах.

    Таким чином, поява нового військового свята фіксує не лише формальне рішення держави, а й фактичне визнання безпілотних систем як одного з ключових елементів сучасної української армії, що суттєво впливає на хід бойових дій і розвиток оборонних спроможностей країни.