Mmakaje

Позначка: військовозобов’язані

  • Хто втратить бронювання і кого зможуть мобілізувати з 1 грудня

    Хто втратить бронювання і кого зможуть мобілізувати з 1 грудня

    Із 1 грудня в Україні набувають чинності оновлені правила бронювання військовозобов’язаних. Вони передбачають суттєві зміни в умовах надання відстрочок і торкаються як працівників, так і підприємств, які їх працевлаштовують. Військовий адвокат Роман Лихачов роз’яснив ключові аспекти цих змін і вказав на можливі ризики.

    Коли скасовують відстрочки?

    Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:

    • закінчення терміну її дії;
    • завершення підприємством робіт для потреб армії;
    • втрата підприємством статусу критично важливого;
    • звільнення або припинення трудового договору із працівником.

    Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.

    Хто може отримати бронювання?

    Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:

    • працівники критично важливих підприємств, чия зарплата перевищує 20 тисяч гривень;
    • ті, хто стоїть на військовому обліку і має уточнені дані;
    • особи, які не перебувають у розшуку.

    Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.

    Процедура бронювання через “Дію”

    Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.

    “Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.

    Що зміниться для підприємств?

    Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.

    Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.

  • В яких випадках студентів не випустять за кордон

    В яких випадках студентів не випустять за кордон

    В Україні з 28 лютого 2022 року, у зв’язку із введенням воєнного стану та загальною мобілізацією, діє заборона на виїзд студентів за кордон. Проте існують певні винятки, які стосуються студентів іноземних вищих навчальних закладів. Юрист Юлія Романенко на платформі B2B Consult роз’яснила деталі цієї політики.

    Кому дозволено виїзд і на яких умовах

    Право на перетин кордону під час війни мають лише студенти віком 18–22 років, які:

    1. Навчаються за денною формою навчання:
      • на бакалавраті;
      • на магістратурі (для спеціальностей фармацевтичного, медичного чи ветеринарного напрямів).
    2. Беруть участь у програмах академічної мобільності:
      • мають довідку про направлення на навчання до іноземного вишу;
      • підтвердили відповідний рівень володіння мовою викладання;
      • не мають негативних оцінок або фактів перескладання за останні два семестри.

    Для виїзду студентам необхідно мати:

    • е-квиток студента;
    • документ із Територіального центру комплектування (ТЦК і СП) із відповідними позначками;
    • завірену копію договору академічної мобільності, укладеного між українським і закордонним вишами.

    З 14 вересня 2022 року введено додаткову заборону для чоловіків-студентів, які навчаються за кордоном. Їхнє право на виїзд було обмежене у рамках мобілізаційної політики, що посилило загальні обмеження на перетин кордону.

    Юлія Романенко підкреслює, що порушення правил виїзду або спроба перетину кордону без відповідного пакету документів може спричинити серйозні правові наслідки. Студентам, які планують скористатися програмами академічної мобільності, важливо завчасно оформити всі документи та узгодити їх із українськими навчальними закладами та ТЦК.

    Багато студентів і експертів висловлюють занепокоєння щодо обмеження прав на освіту за кордоном. Проте уряд аргументує такі заходи необхідністю підтримувати мобілізаційний резерв країни в умовах війни.

  • Нові критерії бронювання: що чекає на підприємства з 1 грудня 2024 року

    Нові критерії бронювання: що чекає на підприємства з 1 грудня 2024 року

    З 1 грудня 2024 року в Україні відновлюється процес бронювання військовозобов’язаних через платформу Дія. Це стане можливим завдяки змінам, внесеним урядом до постанови №76, які затвердили нові критерії для визначення критично важливих підприємств та умови бронювання працівників.

    Ключові зміни та нові вимоги:

    1. Бронювання через Дію: Відтепер усі критично важливі підприємства зможуть подати списки своїх працівників для бронювання через платформу Дія. Підприємства, які хочуть забронювати своїх співробітників, мають підтвердити відповідність новим вимогам, що включають наявність середньої заробітної плати не менше 20 тисяч гривень у останньому календарному кварталі, а також відсутність заборгованості по податках.
    2. Визначення статусу критично важливого підприємства: Підприємства повинні підтвердити свою критичну важливість за новими критеріями до кінця лютого 2025 року. Це передбачає перевірку заробітної плати працівників, сплати податків та рівня військової мобілізації на підприємстві.
    3. Підвищення контролю: В уряді посилили моніторинг відповідності підприємств вимогам. Щомісячно буде перевірятися середня заробітна плата, рівень податкової дисципліни та кількість військовозобов’язаних працівників. У разі виявлення порушень підприємство може втратити статус критично важливого.
    4. Аудит критично важливих підприємств: 95% з усіх підприємств, що мали статус критично важливих, зберегли його після завершення урядового аудиту. Проте було виявлено порушення, зокрема зниження зарплати працівників без обґрунтування та необґрунтоване збільшення чисельності заброньованих.
    5. Обмеження на бронювання: Підприємствам заборонено бронювати працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають військово-облікових документів.

    Завдяки цим змінам уряд сподівається забезпечити більш прозорий і ефективний процес бронювання та уникнути зловживань, що могли виникати через старі правила.

  • У ЗСУ створять рекрутинг-підрозділи в кожній бригаді

    У ЗСУ створять рекрутинг-підрозділи в кожній бригаді

    Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський визначив нові завдання для командирів бригад. Відповідно до директиви Генерального штабу ЗСУ, тепер кожен командир бригади має створити штатний підрозділ рекрутингу. Цей крок, як зазначено у повідомленні на офіційній сторінці Генштабу у Facebook, сприятиме покращенню організації та супроводженню заходів з вербування добровольців.

    Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

    Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

    Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

    Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

    Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.

  • Новий законопроект пропонує зменшити граничний вік мобілізації

    Новий законопроект пропонує зменшити граничний вік мобілізації

    Фізичне здоров’я більшості чоловіків віком від 55 до 60 років виявляється незадовільним для активної військової служби. З цієї причини група народних депутатів ініціювала законопроект №12222, який пропонує зменшити граничний вік перебування у запасі та на військовій службі з 60 до 55 років.

    Що передбачає законопроект?

    Проект закону пропонує внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», встановивши граничний вік для військовослужбовців:

    • Рядовий, сержантський і старшинський склад, а також молодший і старший офіцерський склад – до 55 років.

    Водночас громадянам, які бажають продовжувати службу після досягнення граничного віку, дозволяється залишитися в строю.

    Законодавці аргументують свою ініціативу низкою причин:

    1. Стан здоров’я. У віці 55–60 років більшість чоловіків уже мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Це підтверджують дані військово-лікарських комісій (ВЛК).
    2. Перевантаження досвідчених воїнів. З початку повномасштабної війни багато військових старшого віку безперервно перебувають у строю. Спілка ветеранів АТО закликає дозволити таким людям повернутися до цивільного життя.
    3. “Старіння армії”. У Збройних силах визнають, що в окремих випадках люди старшого віку не можуть ефективно виконувати бойові завдання. Командири на передовій наголошують, що військові віком 50+ можуть приносити користь, але їх слід задіювати в тих сферах, де фізичні навантаження є менш критичними.

    Питання скорочення мобілізаційного віку викликало значний суспільний резонанс. На офіційному сайті Президента зареєстровано кілька петицій із вимогою знизити граничний вік мобілізації. Одна з таких петицій за два місяці набрала понад 25 тисяч підписів, що свідчить про високий рівень підтримки ініціативи.

    Попри очевидну логіку пропозиції, експерти вказують на важливість продуманого підходу до питання.

    • Сфера застосування людей старшого віку. Замість повного виключення людей 50+ із бойових завдань, варто створювати спеціалізовані підрозділи чи перевчати їх для виконання логістичних, штабних або інженерних завдань.
    • Комплексна медична оцінка. Не всі люди у віці 55–60 років мають однаковий стан здоров’я. Це означає, що індивідуальний підхід може бути ефективнішим.

    Зменшення граничного віку мобілізації може стати першим кроком до більш гнучкої моделі комплектування ЗСУ. Водночас держава має посилити роботу з навчання молодших вікових категорій та створити умови для повернення військових до цивільного життя.

  • Аспіранти-контрактники не зможуть отримати відстрочку наступного року

    Аспіранти-контрактники не зможуть отримати відстрочку наступного року

    В Україні вирішили скасувати відстрочку від мобілізації для аспірантів-контрактників. Про це заявив голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак, наголосивши, що така можливість існувала для зловживань, а не розвитку науки.

    Ключові зміни

    1. Відмова від відстрочки
      З 2025 року контрактне навчання за денною формою перестане бути підставою для отримання відстрочки від мобілізації.
    2. Масштабні зловживання
      За словами Бабака, під виглядом “прагнення до науки” в аспірантуру подали документи понад 90 тисяч осіб, що суттєво перевищує попередні роки, коли випускники аспірантури обчислювалися лише кількома тисячами.
    3. Фокус на якість освіти
      “Граніт науки” став радше прикриттям для ухилення від мобілізації, а не реальним прагненням до дослідницької роботи. Скасування цієї привілеї має на меті зменшити кількість фіктивних вступників і посилити контроль у сфері освіти.

    Чого очікувати?

    Рішення викликало змішані реакції. Прихильники змін вважають, що це дозволить зупинити зловживання. Натомість опоненти наголошують, що в умовах війни такі кроки можуть негативно вплинути на розвиток науки та спонукати молодь виїжджати за кордон у пошуках стабільності та перспектив.

  • Омбудсман пропонує надавати відстрочку ще одній категорії громадян

    Омбудсман пропонує надавати відстрочку ще одній категорії громадян

    В Україні розгортається дискусія щодо правового статусу цивільних осіб, які потрапили в російський полон і повернулися на батьківщину. Чинне законодавство надає певні гарантії військовополоненим, однак щодо цивільних немає чітких норм, які б захищали їх від примусової мобілізації.

    Закон №3633-ІХ, що набув чинності 18 травня 2024 року, визначає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не бажають її продовжувати, а також звільняє їх від примусової мобілізації. Проте це не стосується цивільних чоловіків, які, як і військовополонені, зазнали тортур та перебували у неналежних умовах.

    Родини звільнених цивільних звертаються до Омбудсмана України, вказуючи на несправедливість. Вони стурбовані тим, що мобілізація цих осіб, які вже пережили полон, може поставити під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я.

    “Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор порушує норми міжнародного гуманітарного права, затримуючи цивільних осіб. Нашій державі доводиться самостійно створювати правові стандарти, які можуть стати прикладом для інших країн,” — зауважив Омбудсман Дмитро Лубінець.

    Для врегулювання цього питання Омбудсман пропонує внести поправки до:

    • закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — щоб передбачити відстрочку від мобілізації для звільнених з полону цивільних;
    • закону «Про військовий обов’язок і військову службу» — щоб звільнені з полону могли припинити військову службу.

    За словами Лубінця, пропозиції вже передані до профільних комітетів Верховної Ради, але поки що конкретної реакції немає. Омбудсман наголошує, що це питання потребує суспільного розголосу, аби пришвидшити законодавчий процес.

  • Після аудиту десятки тисяч українців втратили бронь від армії, кожне десяте підприємство втратило статус критично важливого

    Після аудиту десятки тисяч українців втратили бронь від армії, кожне десяте підприємство втратило статус критично важливого

    Після проведення масштабного аудиту підприємств та організацій в Україні, десятки тисяч осіб втратили бронь від мобілізації, а кожне десяте підприємство втратило статус критично важливого для економіки країни. Цей крок є частиною реформ, спрямованих на оптимізацію мобілізаційного процесу та забезпечення ефективного використання ресурсів у часи війни.

    Про це повідомляють українські ЗМІ з посиланням на результати урядової перевірки.

    Також статус «критично важливих» тепер визначатимуть, зокрема, співробітники ТЦК, яких введуть до комісій, що вирішують це питання.

    Зокрема, воєнкоми будуть включені до комісій при обласних адміністраціях, які видають бронь малому і середньому бізнесу.

    Кількість заброньованих зараз сягає приблизно мільйона осіб.

  • Економічне бронювання: хто насправді отримує відстрочку від мобілізації

    Економічне бронювання: хто насправді отримує відстрочку від мобілізації

    Народний депутат України Ігор Кицак запевняє в ефірі Новини.live, що економічного бронювання не буде, бо начебто існує суспільний опір до цього. Проте реальність виявилася дещо іншою: економічне бронювання існує, але тільки для компаній, які відповідають низці критеріїв.

    Зокрема, бронюються підприємства, що генерують значні валютні надходження, не мають заборгованості зі сплати соціальних внесків і виплачують своїм працівникам середню зарплату, не нижчу за середньорегіональну.

    Водночас за допомогою зв’язків з необхідними структурами, виявляється, що деякі компанії отримують доступ до цього механізму. Так, серед організацій, що потрапляють під економічне бронювання, опинилися такі гіганти, як китайський агрохолдинг “COFCO” і тютюновий бізнес “Тедіс” Кауфмана. Обидві компанії мають сумнівну репутацію через зв’язки з офшорними схемами, що лише підсилює скептицизм щодо прозорості цього процесу.

    Особливу увагу привертає розслідування, яке наразі проводить Територіальне управління Бюро економічної безпеки (ТУ БЕБ) в Києві щодо діяльності агрохолдингу “COFCO”. Проти компанії порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 212 КК України, що стосується ухилення від сплати податків.

    Також не обійшлося без розслідувань стосовно тютюнового монополіста “Тедіс”, де ТУ БЕБ в Одеській області проводить перевірку у кримінальному провадженні № 72024171100000002 за ознаками порушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 Кримінального кодексу України. Ці провадження пов’язані із незаконним обігом товарів та фальсифікацією документів, що викликає сумніви щодо того, чи варто таким компаніям користуватися перевагами економічного бронювання.

  • В Україні виник хаос із доставкою повісток “Укрпоштою”

    В Україні виник хаос із доставкою повісток “Укрпоштою”

    “Укрпошта” нещодавно розпочала автоматичну розсилку повісток військовозобов’язаним, проте цей метод уже викликав чимало непорозумінь. Чоловіки, які вже проходять ВЛК або перебувають на обліку, знову отримують листи з вимогою оновити свої дані в ТЦК, що викликає великі запитання щодо ефективності цієї системи. У деяких випадках, поштові листи з повістками мають неправильні адреси або доставляються не за місцем проживання особи.

    Роман Ф., киянин, який проходить ВЛК, отримав повідомлення на телефон, що його повістка очікує на поштовому відділенні. Але вже коли він дійшов до пошти, виявив, що конверт був відкритим, а адреса на ньому — помилкова. Ще один чоловік із Хмельниччини отримав свою першу повістку від військкома без попередження, попри те, що намагався оформити відстрочку через догляд за інвалідом. В результаті, і він, і Роман Ф. знову отримали повістки на пошті, знову з вимогою оновити дані в ТЦК.

    Ці ситуації є не поодинокими, і часто виникають через недосконалу організацію процесу доставки повісток поштою. Народний депутат Ігор Фріс попереджав про можливі колапси у системі, коли доставка або неналежне оформлення повісток може призвести до серйозних наслідків, таких як кримінальні провадження за неявку особи до ТЦК.

    Поштарі повинні доставляти повістки особисто, а у разі відсутності адресата — залишати повідомлення або зв’язуватися з ним телефоном. Якщо людина не забере повістку протягом трьох днів, лист повертається до ТЦК. Але як показує практика, процедура часто порушується: поштарі не завжди здійснюють дзвінки або залишають повідомлення, а деякі повістки взагалі опиняються не у відповідних скриньках.

    Ситуація ускладнюється тим, що часто одразу надсилаються кілька повісток на різні адреси чи до різних відділів ТЦК, через відсутність загальної бази даних. В результаті, навіть коли повістка була вручена на одному місці, інша може бути надіслана на місце реєстрації. Така неорганізованість може призвести до виникнення юридичних проблем для військовозобов’язаних.

    Адвокати зазначають, що повістки повинні бути надіслані лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення, інакше процес визнання її врученою може викликати правові труднощі. У той же час нові постанови Кабміну нещодавно затвердили оновлену форму повісток, яка тепер має юридичну силу незалежно від того, чи була вона сформована вручну або через реєстр.

    Але, попри всі зміни та нововведення, процес вручення повісток по суті ще не належно налагоджений. За словами адвокатів, проблема полягає у відсутності належної координації та контролю з боку органів, які відповідають за доставку повісток, а також у тому, що навіть високопосадовці не можуть зрозуміти, як цей процес працює на практиці.

    У підсумку, хоча нові правила здаються простими і логічними, реальна ситуація на місцях доводить, що система доставки повісток за допомогою пошти потребує значних вдосконалень.