Mmakaje

Позначка: Віталій Кличко

  • Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    У Києві продовжуються аварійно-рятувальні роботи після однієї з наймасштабніших російських атак останнього часу. У неділю, 6 липня, рятувальники деблокували з-під завалів житлового будинку в Подільському районі тіло ще одного загиблого чоловіка. Таким чином кількість жертв масованого удару РФ по столиці зросла до 13 осіб, ще 56 людей дістали поранення, серед них — семеро дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, адже під руїнами можуть залишатися люди.

    Про виявлення ще одного загиблого повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, рятувальники ДСНС продовжують розбирати завали на місцях російських ударів, зокрема у Подільському районі, де було зруйновано житловий будинок.

    «Тривають розбори завалів на місцях російських ударів. Зараз у Подільському районі рятувальники деблокували тіло загиблого чоловіка», — повідомив Ткаченко.

    За оновленими даними міської влади та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок нічної атаки на Київ загинули 13 людей, ще 56 отримали травми різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих — семеро дітей. Медики продовжують надавати допомогу потерпілим, а рятувальні підрозділи працюють безперервно на найбільш зруйнованих локаціях.

    Масована комбінована атака Росії на Україну відбулася в ніч проти 6 липня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українські сили протиповітряної оборони знищили або подавили 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет прорвалася до цілей.

    Основний удар припав саме на столицю. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони. У Подільському районі ракета влучила у багатоповерховий житловий будинок, спричинивши масштабні руйнування конструкцій. Саме тут триває одна з найскладніших пошуково-рятувальних операцій. У Дарницькому районі також було частково зруйновано житловий будинок, де рятувальникам вдалося врятувати десятки мешканців, однак є загиблі та зниклі безвісти.

    За даними ДСНС, до ліквідації наслідків атаки залучено сотні рятувальників, важку інженерну техніку, автокрани, кінологічні розрахунки та психологів. Під час проведення робіт рятувальники регулярно оголошують хвилини тиші, щоб почути можливі сигнали від людей, які можуть перебувати під уламками. Також використовується спеціальне обладнання для пошуку постраждалих під завалами.

    Окрім людських втрат, російська атака спричинила значні руйнування цивільної інфраструктури. У різних районах Києва пошкоджено понад два десятки житлових будинків, виникли пожежі у багатоповерхівках, гаражних кооперативах, складських приміщеннях та на території нежитлової забудови. У деяких будинках були заблоковані мешканці, яких довелося евакуйовувати за допомогою автодрабин та спеціальної техніки.

    У зв’язку з великою кількістю жертв та масштабними руйнуваннями влада Києва оголосила 7 липня Днем жалоби. На адміністративних будівлях буде приспущено державні прапори, а всі розважальні заходи у столиці скасовано.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи наслідки атаки, заявив, що українські сили ППО успішно збили більшість крилатих ракет і безпілотників, однак цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети. За словами глави держави, причиною стала нестача ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання засобів протиповітряної оборони та боєприпасів до них.

    Паралельно ліквідація наслідків триває і на Київщині. Найскладніша ситуація склалася у Вишневому, де після ракетного удару виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів було тимчасово евакуйовано понад 500 мешканців. Також пошкодження зафіксовані у Бучанському, Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах області.

    Рятувальні служби наголошують, що роботи у Києві продовжуються безперервно. Через значні руйнування конструкцій пошукові роботи потребують особливої обережності, а кількість жертв може змінюватися у міру розбору завалів. Правоохоронці закликають мешканців не наближатися до місць проведення аварійно-рятувальних робіт і дотримуватися вказівок екстрених служб.

    Джерела: мер столиці Віталій Кличко, голова КМВА Тимур Ткаченко в соцмережах, ДСНС

  • “Де Ленін упав, стоятиме Мазепа”: у Києві готують архітектурний конкурс для нового монумента

    “Де Ленін упав, стоятиме Мазепа”: у Києві готують архітектурний конкурс для нового монумента

    Офіс президента провів першу нараду щодо встановлення пам’ятника гетьману Іванові Мазепі в центрі Києва — на місці, де до грудня 2013 року стояв пам’ятник Леніну. Ініціативу наприкінці червня озвучив президент Володимир Зеленський, запропонувавши встановити монумент на початку бульвару Тараса Шевченка, навпроти Бессарабського ринку.

    За повідомленнями медіа, до обговорення вже долучили представників Офісу президента, Верховної Ради, уряду та київської влади. На нараді йшлося не лише про сам пам’ятник, а й про облаштування громадського простору навколо нього, підготовку архітектурного конкурсу, громадські слухання та залучення експертів. Остаточні параметри проєкту ще не затверджені.

    Ситуація стала політично чутливою через позицію столичної влади. Ще кілька днів тому мер Києва Віталій Кличко заявляв, що КМДА не отримувала офіційних звернень щодо встановлення пам’ятника Мазепі, а про саму ідею він дізнався з медіа. Кличко також наголошував, що місто діятиме за передбаченою законом процедурою.

    До президентської ініціативи на цьому місці міська влада розглядала інший варіант оновлення простору — фонтан. Візуалізацію такого проєкту презентували ще навесні, а у ЗМІ повідомлялося, що фінансування могла взяти на себе власниця фармацевтичної компанії “Фармак” Філя Жебрівська.

    Зеленський, анонсуючи монумент, наголосив на символізмі локації: місце падіння Леніна під час Революції Гідності має стати простором української історичної пам’яті. Президент назвав Івана Мазепу видатним державним і військовим діячем та заявив, що його постать заслуговує на повноцінний пам’ятник у столиці.

    Тепер головне питання — як саме Київ юридично й архітектурно оформить це рішення. Попереду мають бути урядові рішення, конкурс проєктів, обговорення з архітекторами та громадськістю. Але політичний сигнал уже зрозумілий: ініціатива рухається з Банкової, а місто фактично долучається до процесу, який уже запущений.

  • Удар по Києву 2 липня: понад 30 локацій, десятки постраждалих і прямі влучання в будинки

    Удар по Києву 2 липня: понад 30 локацій, десятки постраждалих і прямі влучання в будинки

    Київ у ніч проти 2 липня пережив одну з найважчих масованих атак останнього часу. Російські війська били по столиці різними типами озброєння — ударними безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами. Повітряна тривога в місті тривала понад 11 годин, а наслідки ударів зафіксували у багатьох районах столиці. За офіційними даними, загинули щонайменше 13 людей, ще 86 отримали поранення. Частину постраждалих госпіталізували, а пошуково-рятувальні роботи тривають, адже під завалами ще можуть перебувати люди.

    Найбільше від російського удару постраждали житлові будинки та цивільна інфраструктура. За даними міської влади, пошкодження зафіксували щонайменше на 30 локаціях у Києві. Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що йдеться переважно про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що внаслідок атаки пошкоджено понад 20 житлових будинків.

    За інформацією рятувальників, пожежі та руйнування сталися у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському, Оболонському, Святошинському та Деснянському районах. У Дарницькому районі частково зруйновані житлові п’ятиповерхові та дев’ятиповерхові будинки, пошкоджені верхні поверхи 16-поверхівки, а також приватні будинки. Саме там тривають найскладніші пошуково-рятувальні роботи.

    У Шевченківському районі після ударів виникли масштабні пожежі. Горіла спільна покрівля семиповерхового житлового будинку та будівлі готелю, також повідомлялося про руйнування п’ятиповерхівки, займання у житловому будинку на площі близько 300 квадратних метрів і пожежу в нежитловій будівлі. У Печерському районі пошкоджена житлова дев’ятиповерхівка, там також спалахнула пожежа на перших поверхах. Одну людину рятувальникам вдалося врятувати.

    У Голосіївському районі горів технічний поверх 16-поверхового будинку. В Оболонському районі пожежу зафіксували на території складського майданчика. У Святошинському районі пошкоджені приватні будинки, а в Деснянському — житлова дев’ятиповерхівка. Окремо повідомлялося про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги: у Шевченківському районі поранень зазнали п’ятеро працівників екстренки — медики та водії.

    Станом на ранок 2 липня ДСНС повідомляла про 13 загиблих і понад 30 поранених, однак згодом мер Києва Віталій Кличко уточнив, що кількість постраждалих зросла до 86, із них 70 госпіталізували. Рятувальники врятували десятки людей, зокрема з пошкоджених багатоповерхівок. На кількох локаціях психологи ДСНС надавали допомогу мешканцям зруйнованих і пошкоджених будинків.

    До ліквідації наслідків атаки залучили майже 500 рятувальників і близько 100 одиниць спеціальної техніки, зокрема пожежно-рятувальні автомобілі та іншу техніку для розбору завалів. Пошуково-рятувальні роботи продовжуються на 15 локаціях. Найбільша увага прикута до Дарницького району, де після удару частина будинку перетворилася на руїни, а під завалами можуть залишатися люди.

    За даними Повітряних сил, Росія застосувала під час масованого удару 74 ракети та майже 500 дронів. Серед озброєння, про яке повідомляли українські військові та медіа, були балістичні ракети, крилаті ракети, ударні БпЛА та інші засоби повітряного нападу. Основним напрямком атаки став саме Київ. Українська ППО збила значну частину повітряних цілей, однак через масованість удару та одночасне застосування різних типів озброєння були влучання і падіння уламків.

    Через наслідки атаки у столиці також виникли проблеми з рухом громадського транспорту. Через пошкодження електромереж затримувався рух низки тролейбусів і трамваїв. Для частини маршрутів місто організувало додаткові автобуси, а через перекриття руху на бульварі Тараса Шевченка деякі автобуси курсували за зміненими схемами.

    Українська влада назвала цю атаку черговим воєнним злочином Росії. Київська прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Українські посадовці наголошують: ворог знову бив не лише по інфраструктурі, а й по житлових кварталах, де вночі перебували мирні люди.

    Після удару Україна знову закликала партнерів посилити протиповітряну оборону. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про необхідність термінових рішень щодо додаткових систем ППО, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що для зупинки російського терору потрібні не лише системи захисту, а й жорсткіші санкції проти російського оборонно-промислового комплексу.

    Масована атака на Київ 2 липня стала черговим доказом того, що Росія продовжує цілеспрямовано тероризувати цивільне населення. Поки рятувальники розбирають завали, кількість жертв і постраждалих може змінюватися. У місті працюють екстрені служби, медики, комунальники та штаби допомоги для мешканців пошкоджених будинків.

  • Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    В Печерському районі столиці, на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких  розпочалось зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів, щоб фактично перекрило краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, яка знаходиться за 800 метрів звідти.

    Кінцевими бенефіціарами забудови вважаються Сергій Льовочкін та пов’язаний з РФ бізнесмен Сергій Цюпко, а легалізацією проекта займався керівник апарату КМДА Олексій Комаров, у відношенні якого СБУ проводить перевірку на предмет його зв’язків з РФ.

    ФОТО:  Російський прапор на огорожі скандального будівництва на фоні Лаври

    До зведення багатоповерхівки має відношення ТОВ “Будінвестиції”, з яким пов’язують уроженця Сумщини Сергія Вікторовича Цюпко 1963 р.н., який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Сергія Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу.

    ФОТО: Сергій Цюпко має паспорт РФ та бізнес в Криму, але позиціонує себе як український бізнесмен та меценат

    У 2023 році Центр протидії корупції повідомив, що Сергій Цюпко був зареєстрований як власник бізнесу в окупованому Криму та отримав російський податковий номер. За даними ЦПК, цю інформацію виявили у російському реєстрі юридичних осіб.

    Також повідомлялося, що пов’язана з бізнесменом компанія “Кварцсамоцвіти” отримала спеціальний дозвіл на видобування топазу, берилу, моріону та кварцу в Житомирській області. Сам Сергій Цюпко в офіційній біографії називає себе українським “бізнесменом, меценатом і засновником Музею сучасного мистецтва України”.

    Водночас, Сергій Цюпко міг входити до опікунської ради російського фонду, який підтримує програму будівництва православних храмів у Москві. У матеріалі його ім’я згадується разом із російськими посадовцями та керівниками державних корпорацій.

    Зокрема, Сергій Цюпко входив до складу опікунської ради російського “Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві”. Це програма “200 храмів”, яку курує особисто патріарх Кирил Гундяєв. Посада Сергія Цюпко у Фонді вказана як голова правління ВАТ “Київський ювелірний завод”.

    Серед інших, до Ради фонду входять близькі до Володимира Путіна мер Москви Сергій Собянін, голова уряду РФ Михайло Мішустін, глава “Газпрому” Олексій Міллер, глава “Роснефти” Ігор Сєчін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов та член Ради безпеки РФ Ігор Щоголєв.

    Окремо варто відзначити контакти Цюпка з Єрусалимським патріархом Феофілом III. За даними джерел, цей зв’язок використовується для просування концепції “русского мира” на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ.

    ФОТО: Сергій Цюпко отримує нагороду від Єрусалимського патріархату

    Серед інших бенефіціарів скандальної забудови біля Лаври, афілійована з Сергієм Льовочкіним британська GMC ALLIANCE LLP

    За даними британського реєстру Companies House, серед партнерів GMC ALLIANCE LLP громадянин України Микола Косенко, 1967 р.н.. Косенко – багаторічний помічник і керівник юросіб, пов’язаних з Іваном Фурсіним. А Фурсін – молодший партнер Сергія Льовочкіна, колишнього глави Адміністрації Президента Януковича й одного з лідерів забороненої ОПЗЖ.

    Нагадаємо, за даними журналістських розслідувань Сергій Льовочкін, станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Незважаючи на наявність паспорта країни-агресора, бізнес-активи Сергія Льовочкіна досі функціонують в Україні через номінальних власників і заплутані корпоративні ланцюги.

    ФОТО: Сергій Льовочкін станом на 2023 рік мав чинний диппаспорт РФ

    На рівні КМДА лобіював незаконну забудову керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, це будівництво стало можливим, оскільки його тоді вже контролювали представники адміністрації Віталія Кличка, а наглядачем був керівник патронажної служби Олексій Комаров.

    ФОТО: Олексій Комаров курував незаконну забудову біля Лаври на рівні КМДА

    “Саме через Олексія Комарова передавали вказівки департаментам не втручатися. Саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися, а нещодавно не дав ходу петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.

    Після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради.

    З огляду на його зв’язки в правоохоронних органах, він багатьох добре тримає на короткому повідку.

    Фігуранти справи Комарницького його не люблять, бо він був їхнім конкурентом у боротьбі за вплив на мера, і зараз усі питання щодо будівництв вирішуються лише через нього” – зазначає джерело.

    Варто відзначити, що без колишнього міліціонера Олексія Комарова жоден документ не потрапляє на підпис і потрапити на прийом до мера неможливо. Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії:

     

    • Розпорядження міського голови – $10к;
    • Договір оренди землі (швидке підписання та нотаріат) – $5к;
    • Рішення Київради (залежно від терміновості) – $2-5к;
    • будь які інші питання з підписом мера Києва – $5-10к.

     

    Нагадаємо,  Олексій Комаров раніше засвітився вряді гучних скандалів, таких як “п’янка у день трауру на дні народженні Поворозника” яка коштувала імениннику посади та наявність у дружини Олексія Комарова – Аліни Комарової нерухомості в РФ.

    Зв’язки  Олексія Комарова з РФ навіть стали приводом для розслідування СБУ, але про результати розслідування громадськість до цього часу не була поінформована.

    В даному контексті цікаві також зв’язки Олексія Комарова російським мільярдером з литовським паспортом Буряком Дмітрієм Аркадійовичем.

    До переходу в КМДА, Комаров працював на Дмітрія Буряка в ТОВ “Княжий Затон”, а з початком роботи в столичній мерії,  ТОВ “Княжий Затон” Дмітрія Аркадійовича починає отримувати чималі куски столичної землі під забудову.

    Наразі під тиском громадськості скандальна забудова біля Лаври була поставлена на паузу, а КМДА видала приписи про зупинку будівництва. Але з урахуванням інтересу росіян до української святині та корумпованості окремих чиновників КМДА, не виключено що найближчим часом будівництво буде відновлено.

  • Росія вдарила балістикою по столиці, спалахнули пожежі, кількість постраждалих зросла

    Росія вдарила балістикою по столиці, спалахнули пожежі, кількість постраждалих зросла

    У ніч проти 28 червня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ, застосувавши балістичне озброєння. Повітряна тривога була оголошена не лише у столиці, а й у низці областей України після попередження Повітряних сил про загрозу пусків балістичних ракет. Незабаром після сигналу тривоги у Києві пролунала серія потужних вибухів, а сили протиповітряної оборони розпочали роботу по ворожих цілях. За офіційними даними, внаслідок атаки виникли пожежі у Дарницькому районі столиці, постраждали щонайменше двоє людей, а на місцях ударів працювали рятувальники, медики та правоохоронці.

    Близько другої години ночі Повітряні сили Збройних сил України повідомили про загрозу застосування Росією балістичного озброєння. Одразу після цього в багатьох регіонах країни, зокрема у Києві, була оголошена повітряна тривога. Незабаром військові уточнили, що балістичні ракети рухаються безпосередньо у напрямку столиці. Уже за кілька хвилин мешканці Києва почули перші потужні вибухи.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що по повітряних цілях працюють сили протиповітряної оборони, та закликав жителів не залишати укриттів до офіційного повідомлення про відбій тривоги. У цей же час керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко наголосив, що ворог здійснює атаку саме балістичними ракетами, які мають мінімальний час підльоту, тому перебування в укриттях є критично важливим.

    Після 2:30 ночі Повітряні сили повторно попередили про нову загрозу балістики на Київ. Майже одразу в різних районах міста знову пролунали вибухи. За словами представників міської влади, російські війська здійснили повторні пуски, що значно ускладнило роботу сил протиповітряної оборони та екстрених служб.

    Перші повідомлення про наслідки атаки надійшли о 2:47. Тимур Ткаченко повідомив, що у Дарницькому районі постраждала одна людина. Водночас почала надходити інформація про численні осередки займання. Згодом стало відомо, що пожежі виникли одразу на кількох локаціях району.

    За офіційними даними, одна з пожеж сталася поблизу житлового будинку. Окремо загорілася станція технічного обслуговування автомобілів, а також нежитлова будівля. На місця подій оперативно прибули підрозділи ДСНС, які розпочали ліквідацію загорянь та перевірку територій на наявність інших пошкоджень. Інформація щодо масштабів руйнувань уточнювалася протягом ночі.

    Повітряна тривога у Києві тривала приблизно годину. Близько 3:11 було оголошено її відбій, а вже через кілька хвилин Повітряні сили офіційно повідомили про завершення загрози застосування балістичного озброєння. Проте екстрені служби продовжували працювати на місцях влучань і падіння уламків ще до самого ранку.

    Згодом керівник КМВА повідомив оновлену інформацію щодо потерпілих. Якщо вночі було відомо про одного постраждалого, то вже вранці офіційно підтвердили, що кількість травмованих зросла до двох осіб. Інформації про їхній стан на момент ранкових зведень не оприлюднювали.

    За даними українських військових, атака здійснювалася саме із застосуванням балістичних ракет. Такий тип озброєння є одним із найнебезпечніших через дуже високу швидкість польоту, що суттєво скорочує час на реагування як для систем протиповітряної оборони, так і для цивільного населення. Саме тому українські військові вкотре наголошують, що під час повідомлення про загрозу балістики необхідно негайно переходити до найближчого укриття та залишатися там до офіційного сигналу про відбій тривоги.

    У КМВА також звернулися до громадян із проханням не фотографувати та не поширювати у соціальних мережах роботу української протиповітряної оборони, місця падіння уламків або наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі матеріали можуть бути використані противником для коригування подальших атак, а за їхнє поширення передбачена відповідальність згідно із законодавством України.

    Ця атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує застосовувати комбіновану тактику повітряних ударів по українських містах. Напередодні українські сили протиповітряної оборони вже відбивали масштабні атаки із застосуванням ударних безпілотників різних типів, а тепер окупанти знову використали балістичні ракети для удару по столиці. Подібні атаки становлять особливу небезпеку для цивільного населення через короткий проміжок часу між оголошенням загрози та безпосереднім ударом.

    Попри складні умови, сили ППО вкотре вступили у бій із повітряними цілями, а всі профільні служби оперативно розпочали ліквідацію наслідків обстрілу. Остаточні дані щодо характеру пошкоджень, масштабу руйнувань та можливих додаткових постраждалих можуть уточнюватися після завершення роботи всіх екстрених служб і проведення обстеження місць ударів. Наразі відомо, що найбільше від нічної атаки постраждав Дарницький район Києва, де зафіксовано кілька пожеж та двох потерпілих.

  • Закрите соціологічне дослідження показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка

    Закрите соціологічне дослідження показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка

    За інформацією наших джерел, одна із політичних сил провела закрите соціологічне дослідження по Києву ціллю якого стало визначення переліку партій, що мають шанс зайти до Київради та визначення рейтингів основних кандидатів на пост мера Києва.

    “Закрита соціологія показала цікаві цифри щодо Віталія Кличка та його політичної сили.

    Як показали дослідження, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.

    Тож у 2027 році в Києві ймовірно буде новий мер” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну зачистку найближчого оточення Віталія Кличка в КМДА

  • Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала одна з найвизначніших духовних та історичних святинь України – Києво-Печерська лавра. Ворожий удар спричинив масштабну пожежу на території національного заповідника, а найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину покрівлі.

    Про надзвичайну подію повідомили мер столиці Віталій Кличко, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними влади, займання сталося внаслідок прямого влучання під час масованої повітряної атаки російських військ. Пожежа швидко поширилася територією історичного комплексу, що змусило екстрені служби терміново розгорнути масштабну операцію з ліквідації наслідків удару.

    Першим про надзвичайну ситуацію повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа, а осередок займання був зафіксований на даху Успенського собору – головного храму монастирського комплексу.

    Невдовзі начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що за попередньою інформацією причиною пожежі стало саме пряме влучання російського засобу ураження.

    «Підтверджено займання споруд на території Києво-Печерської лаври. Попередньо – внаслідок прямого влучання. Наразі з’ясовуємо ступінь шкоди, якої завдали росіяни. Здійснюються заходи щодо локалізації в межах безпекових протоколів», – повідомив він.

    У подальшому очільник КМВА заявив, що масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж передбачалося спочатку. За оперативними даними, пошкодження на території святині є суттєвими, а пожежа набула серйозних масштабів.

    «За оперативною інформацією, пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь», – наголосив Ткаченко.

    Інформацію про масштаби пожежі підтвердили і в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, площа загоряння даху Успенського собору становила близько 800 квадратних метрів. Для ліквідації вогню були залучені численні пожежно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та додаткові сили реагування.

    Робота рятувальників ускладнювалася тим, що атака на столицю тривала, а ризик повторних ударів залишався високим. Водночас основним завданням було не лише загасити полум’я, а й не допустити подальшого поширення вогню на інші споруди монастирського комплексу, де зберігаються безцінні пам’ятки української історії, культури та релігії.

    Перші фотографії пожежі оприлюднив речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій (Зоря). На знімках видно густий чорний дим, який здіймається над територією лаври, а також масштабне займання на покрівлі історичної споруди. Після публікації фотографій інформація про удар по святині швидко поширилася українськими та міжнародними медіа.

    Згодом повідомлення про інцидент з’явилося і на офіційній сторінці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Представники заповідника наголосили, що фахівці працюють над оцінкою завданих пошкоджень, а також над забезпеченням збереження культурних цінностей, які перебувають на території комплексу.

    Києво-Печерська лавра є не лише одним із найвідоміших православних монастирів світу, а й унікальною історичною пам’яткою, яка має величезне значення для української державності та культури. Заснована ще в XI столітті, вона протягом століть залишалася важливим духовним центром Київської Русі, а згодом і всієї Східної Європи.

    Комплекс лаври входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є одним із найвідвідуваніших історико-культурних об’єктів України. Щороку тисячі паломників і туристів з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити стародавні храми, монастирські споруди та знамениті печери.

    Особливе значення має Успенський собор, який став епіцентром нинішньої пожежі. Це головний храм Києво-Печерської лаври, історія якого налічує понад дев’ять століть.

    Собор уже переживав масштабне руйнування під час Другої світової війни. У листопаді 1941 року святиня була знищена потужним вибухом, а її відновлення стало можливим лише наприкінці XX століття. Відбудований храм урочисто відкрили у 2000 році, після чого він знову став одним із символів Києва та незалежної України.

    Чергове пошкодження собору внаслідок російської атаки викликало широкий суспільний резонанс. Представники влади, духовенства та громадськості наголошують, що удар по об’єкту такого значення є не лише атакою на інфраструктуру чи культурну спадщину, а й ударом по історичній пам’яті та духовній ідентичності українського народу.

    Удар по Києво-Печерській лаврі став одним із найрезонансніших епізодів останньої атаки на столицю. Пошкодження об’єкта, який має виняткову культурну, історичну та релігійну цінність, викликало занепокоєння не лише в Україні, а й серед міжнародної спільноти, яка уважно стежить за станом пам’яток світової спадщини під час війни.

    На момент публікації рятувальні роботи на території лаври тривають. Фахівці продовжують встановлювати точний обсяг руйнувань, оцінювати стан пошкоджених конструкцій та визначати подальші заходи щодо відновлення святині.

    Остаточні висновки щодо масштабу збитків будуть зроблені після завершення роботи експертів, однак уже зараз зрозуміло, що російська атака завдала серйозної шкоди одному з найцінніших духовних та культурних об’єктів України. Подія стала ще одним трагічним епізодом війни, яка продовжує нести загрозу не лише життю людей, а й унікальній історичній спадщині держави.

  • Триває зачистка найближчого оточення Кличка: СБУ провела обшуки у Департаменті земельних ресурсів КМДА

    Триває зачистка найближчого оточення Кличка: СБУ провела обшуки у Департаменті земельних ресурсів КМДА

    За інформацією наших джерел, СБУ проводить обшук та вилучення документів у Департаменті земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

    “Деякий час тому СБУ вже проводило обшук у Київраді, і це також було пов’язано із земельними питаннями.

    Ймовірно, йдеться про великі розкрадання столичної землі за туалетними схемами. Але це не в рамках операції «Чисте місто» від НАБУ, там справу вже розділили на частини і тепер будуть нові підозри щодо окремих фігурантів.

    Від СБУ це нова і більш масштабна справа, де фігуруватимуть найближче оточення Кличка та великі бізнесмени-забудовники” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про корупційні схеми Київради на закупівлі юридичних послуг.

  • Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих внаслідок масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 червня продовжує зростати. Станом на вечір відомо вже про 90 поранених, тоді як кількість загиблих залишається незмінною — шість осіб.

    Про оновлені дані повідомив мер столиці Віталій Кличко. За його словами, значна частина постраждалих продовжує перебувати під наглядом медиків.

    «90 постраждалих наразі в Києві від масованої атаки ворога на столицю 2 червня. У стаціонарах перебувають 52 поранених. Із них двоє дітей. Шестеро людей загинули», – повідомив Кличко.

    Російські війська завдали по столиці одного з наймасштабніших ударів за останній час, застосувавши ударні безпілотники та ракети різних типів. Повітряна тривога тривала кілька годин, а вибухи лунали в різних районах міста.

    Найбільших руйнувань зазнав Подільський район, де внаслідок влучання стався частковий обвал конструкцій дев’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники тривалий час розбирали завали та шукали можливих постраждалих. Також у районі виникли численні пожежі, було пошкоджено автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Серйозні пошкодження зафіксовано і в Голосіївському районі столиці. Там ударом було зруйновано другий та третій поверхи поліклініки, що призвело до значних руйнувань будівлі та необхідності проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    У Солом’янському районі уламки ворожих засобів ураження влучили у верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Крім того, сталося загоряння у 24-поверховому будинку на рівні сьомого та восьмого поверхів. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно локалізували вогонь та евакуювали мешканців.

    Загалом наслідки російської атаки були зафіксовані у семи районах Києва. Окрім житлових будинків, пошкоджень зазнали об’єкти соціальної та комунальної інфраструктури, а також енергетичні мережі. Раніше повідомлялося про травмування двох працівників енергетичної компанії, які виконували роботи з ліквідації наслідків обстрілів.

    Медики продовжують надавати допомогу пораненим. Частина постраждалих отримала амбулаторне лікування, однак понад пів сотні людей залишаються у стаціонарах. Серед них є діти та пацієнти з тяжкими травмами.

    Рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи в окремих локаціях тривають. Міська влада та екстрені служби продовжують уточнювати масштаби руйнувань і остаточну кількість постраждалих.

  • Російська атака на Київ: кількість жертв зросла до 6

    Російська атака на Київ: кількість жертв зросла до 6

    Унаслідок нічного комбінованого російського удару по Києву загинули щонайменше 6 людей, ще 64 отримали поранення, серед постраждалих є діти та працівники енергетичної сфери.

    Про це повідомили мер Києва Віталій Кличко, ДСНС та начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в Telegram, а також речниця КМВА Катерина Поп в ефірі телемарафону.

    Спочатку повідомлялося про 4 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла. Після 11:00 речниця КМВА Катерина Поп уточнила, що кількість загиблих збільшилася до 5. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що ще одна людина померла в лікарні від отриманих поранень. Згодом начальник КМВА Тимур Ткаченко підтвердив остаточне на той момент число — 6 загиблих.

    «Станом на 12:00 медики підтверджують 64 поранених та 6 загиблих киян. На жаль, цифри можуть бути не остаточними», — зазначив Ткаченко.

    За словами Віталія Кличка, серед постраждалих щонайменше троє дітей віком 3, 11 та 17 років. Також поранення отримали двоє працівників енергетичної компанії ДТЕК.

    У ДСНС повідомили, що в Подільському районі внаслідок влучання в 9-поверховий житловий будинок сталося часткове руйнування верхніх поверхів. Під завалами можуть залишатися люди, рятувальні роботи тривають.

    Крім того, у цьому районі зафіксовано загоряння автомобілів на відкритій місцевості та пожежу у 4-поверховій будівлі на території одного з навчальних закладів. Також повідомляється про пожежі на території комунального підприємства, де горять автомобілі та складські приміщення.

    Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків атаки та розбір завалів у постраждалих районах столиці.

    Передісторія: у ніч проти 2 червня російські війська застосували по Україні ракети «Калібр» та ударні дрони. У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу балістичного озброєння. Внаслідок атаки у столиці зафіксовані руйнування у семи районах, пожежі в житлових будинках, медичних та адміністративних об’єктах.