Mmakaje

Позначка: ВЛК

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.

    Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».

    За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.

    Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.

    «Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.

    За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.

    Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.

    За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.

    «Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.

    Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.

    Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.

    Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.

    За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.

    «В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.

    Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.

    Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.

    Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.

    Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.

    Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.

    На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.

    Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.

    Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.

    Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.

  • Хотів заробити $23 тисячі на «списанні» військового: на Одещині затримали офіцера

    Хотів заробити $23 тисячі на «списанні» військового: на Одещині затримали офіцера

    В Одеській області правоохоронці викрили військовослужбовця, якого підозрюють у вимаганні 23 тисяч доларів США за вплив на рішення військово-лікарської комісії (ВЛК). За версією слідства, офіцер обіцяв допомогти військовому отримати висновок про непридатність до служби та звільнення зі Збройних сил України.

    Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, фігурантом справи є 33-річний офіцер батальйону резерву. У червні 2026 року він запропонував одному з військовослужбовців свої послуги з організації повторного проходження військово-лікарської комісії.

    Слідчі стверджують, що підозрюваний запевняв клієнта у наявності зв’язків серед посадових осіб ВЛК та обіцяв вплинути на ухвалення необхідного рішення. Йшлося про скасування чинного медичного висновку та оформлення нового рішення, яке б визнавало військового непридатним до подальшого проходження служби.

    За свої послуги офіцер, за інформацією правоохоронців, вимагав 23 тисячі доларів США.

    У разі успішної реалізації схеми військовослужбовець отримував би підстави для звільнення зі служби на підставі висновку військово-лікарської комісії.

    Затримання відбулося під час передачі коштів. Правоохоронці провели операцію відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та затримали підозрюваного безпосередньо під час отримання неправомірної вигоди.

    Під час проведення слідчих дій було вилучено грошові кошти, мобільний телефон та автомобіль, яким користувався підозрюваний.

    Суд уже обрав військовослужбовцю запобіжний захід. На період слідства він перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом.

    У прокуратурі наголошують, що боротьба зі схемами незаконного впливу на рішення військово-лікарських комісій залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів. Після початку повномасштабної війни кількість спроб незаконного отримання висновків про непридатність до служби суттєво зросла, що призвело до посилення контролю за діяльністю ВЛК.

    Останніми місяцями правоохоронці регулярно повідомляють про викриття подібних схем у різних регіонах України. Найчастіше йдеться про посередників, посадовців або осіб, які обіцяють вплинути на рішення комісій за значні суми грошей.

    Зокрема, нещодавно у Дніпрі до суду було передано справу щодо чоловіка, який, за даними слідства, вимагав 16 тисяч доларів за сприяння в отриманні потрібного рішення ВЛК. Аналогічні кримінальні провадження раніше фіксувалися у Києві, Львові, Харкові, Вінниці та інших регіонах.

    Військово-лікарські комісії під час воєнного стану відіграють важливу роль у визначенні придатності громадян до військової служби. Саме на підставі їхніх висновків ухвалюються рішення щодо придатності, обмеженої придатності або непридатності до служби за станом здоров’я.

    Через це будь-які спроби незаконного впливу на рішення ВЛК розглядаються як серйозна загроза системі мобілізації та комплектування війська.

    Правоохоронці наголошують, що особи, які пропонують «вирішити питання» з проходженням комісій або отриманням необхідних медичних висновків за винагороду, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб, а також встановлюють усі обставини справи.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Скандал на Одещині став черговим резонансним випадком викриття ймовірних корупційних схем навколо військово-лікарських комісій, які перебувають під особливою увагою держави в умовах воєнного стану.

  • Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    В Україні продовжує набирати обертів робота Офісу військового омбудсмана, створеного для захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни. За перші чотири місяці роботи до установи надійшло понад 8 тисяч звернень від військових, а тисячам захисників уже вдалося поновити порушені права.

    Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За її словами, кількість звернень свідчить про значний суспільний запит на ефективний механізм захисту прав військовослужбовців, які сьогодні виконують бойові завдання на фронті та забезпечують оборону держави.

    «За чотири місяці роботи ми опрацювали понад 8 тисяч скарг. Тисячам військовослужбовців уже поновлено їхні права», — повідомила Решетилова.

    Найчастіше військові звертаються до омбудсмана через проблеми з лікуванням, проходженням військово-лікарських комісій та отриманням необхідної медичної допомоги. Саме питання медичного забезпечення сьогодні є одним із найболючіших для багатьох військовослужбовців, які після поранень або тривалого перебування в зоні бойових дій потребують якісного лікування та належного оформлення документів.

    За словами омбудсманки, значна частина звернень стосується направлення на ВЛК, тривалих бюрократичних процедур, затримок із проходженням комісій та труднощів із підтвердженням стану здоров’я після отриманих поранень чи захворювань під час служби.

    Окремим напрямком роботи Офісу військового омбудсмана залишається захист прав іноземців та осіб без громадянства, які вступили до лав українських Сил оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами Решетилової, офіс уже провів комплексне дослідження проблем, з якими стикаються іноземні добровольці, та підготував відповідні пропозиції щодо їх вирішення.

    Під час зустрічі з президентом також обговорювалися системні порушення прав військовослужбовців в окремих підрозділах Сил оборони України. Омбудсманка наголосила, що ключовим завданням залишається не лише реагування на конкретні скарги, а й усунення причин, які призводять до їх виникнення.

    «Важливо, щоб була готовність командирів не замовчувати, а вирішувати проблеми та взаємодіяти з Офісом військового омбудсмана», — зазначила Решетилова.

    Володимир Зеленський підтримав подальше посилення інституції військового омбудсмана та обговорив із керівницею офісу питання співпраці з Міністерством оборони, Генеральним штабом ЗСУ та іншими структурами сектору безпеки і оборони.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили міжнародному напрямку роботи. Президент погодив проведення першого міжнародного форуму військових омбудсманів у Києві. Очікується, що захід стане майданчиком для обміну досвідом між Україною та країнами-партнерами щодо захисту прав військовослужбовців в умовах воєнних конфліктів.

    Зеленський наголосив, що Україна вже має унікальний досвід створення механізмів захисту прав військових під час повномасштабної війни та готова ділитися цими напрацюваннями на міжнародному рівні.

    «Україна має унікальний досвід розбудови системи захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни й готова ділитися своїми напрацюваннями з партнерами», — заявив глава держави.

    Інститут військового омбудсмана в Україні почав формуватися наприкінці 2024 року. Саме тоді президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову на цю посаду. Вже за перші 20 днів роботи вона повідомила про отримання 3876 звернень від військовослужбовців, що продемонструвало масштаб проблематики та необхідність створення окремого механізму захисту прав захисників.

    Важливим етапом розвитку інституції стало ухвалення у вересні 2025 року закону про військового омбудсмана. Документ визначив правові засади діяльності установи та встановив, що військовий омбудсман призначається строком на п’ять років.

    Того ж року указом президента було офіційно створено Офіс військового омбудсмана як постійний допоміжний орган при Президентові України. Його головною функцією став цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців усіх складових Сил оборони.

    Створення такої інституції стало однією з відповідей держави на виклики повномасштабної війни. Умови тривалих бойових дій, масштабна мобілізація та значне навантаження на військову систему призвели до виникнення великої кількості питань щодо соціального захисту, медичного забезпечення, проходження служби та забезпечення законних прав військових.

    Сьогодні Офіс військового омбудсмана фактично став додатковим механізмом комунікації між військовослужбовцями та державними структурами. Кількість звернень продовжує зростати, а результати перших місяців роботи демонструють, що запровадження такого інструменту стало важливим кроком для посилення захисту українських захисників під час війни.

  • «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що завершив службу у Збройних силах України через погіршення зору. Його заява одразу спричинила гостру дискусію в соцмережах: частина користувачів висловила недовіру до підстав звільнення, інші закликали не робити висновків без офіційних медичних документів та рішення військово-лікарської комісії.

    Про завершення служби Шабунін повідомив 19 травня у своїх соцмережах. За його словами, він залишає ЗСУ після понад чотирьох років у Силах оборони. Активіст також оприлюднив свідоцтво про хворобу та заявив, що рішення про звільнення ухвалене на підставі висновку ВЛК.

    «Мою службу завершено. Втративши більшу частину зору, я залишаю ЗСУ, куди добровільно мобілізувався в перший день великої війни», — написав Шабунін.

    Він зазначив, що понад чотири роки перебував у Силах оборони: частину часу — на Харківщині та на сході України, зокрема в Дружківці, решту — у Харкові та Києві. За словами Шабуніна, до армії він зайшов солдатом, а завершив службу у званні старшого сержанта.

    Шабунін також заявив, що нині перебуває вдома, планує стабілізувати стан здоров’я і повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

    Однак заява про звільнення через втрату зору одразу викликала хвилю критики. У соцмережах частина користувачів почала ставити під сумнів серйозність діагнозу та порівнювати ситуацію з випадками, коли військовослужбовці з тяжкими пораненнями чи хронічними захворюваннями продовжують службу. Водночас підтверджених доказів того, що рішення ВЛК було незаконним або підробленим, наразі публічно не оприлюднено.

    Окремо користувачі звернули увагу на те, що сам Шабунін не відмовляється від кермування автомобілем, хоча, на думку критиків, серйозні проблеми із зором можуть бути несумісними з безпечним водінням. Це стало одним із головних аргументів тих, хто звинувачує активіста у можливому «списанні» з армії за сумнівними підставами.

    Водночас частина коментаторів стала на захист Шабуніна. Вони наголошують, що медичний стан людини не можна оцінювати за дописами в соцмережах, а рішення про придатність або непридатність до служби ухвалює не аудиторія Facebook, а військово-лікарська комісія. Прихильники активіста також нагадують, що Шабунін мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення та перебував у Силах оборони понад чотири роки.

    Скандал навколо демобілізації Шабуніна наклався на попередні кримінальні провадження щодо нього. У 2025 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру військовослужбовцю, якого ЗМІ ідентифікували як Віталія Шабуніна. Йшлося про підозру в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом шахрайства.

    У серпні 2025 року ДБР заявило про завершення розслідування у цій справі. За версією слідства, фігурант нібито систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини. Водночас Шабунін та його прихильники раніше називали справу політично мотивованою.

    Після оголошення підозри низка громадських організацій виступила із заявою на підтримку Шабуніна, заявивши про ризики використання правосуддя для політичного тиску на громадський сектор.

    На цьому тлі нинішнє звільнення активіста із ЗСУ стало ще одним приводом для суспільної поляризації. Для критиків Шабуніна це виглядає як підтвердження старих претензій щодо його служби. Для прихильників — як чергова хвиля публічного тиску на антикорупціонера, який перебуває у конфлікті з частиною політичного та силового середовища.

    Реакцію на звільнення Шабуніна також опублікував громадський рух «Чесна мобілізація». Його представники заявили, що такі випадки, на їхню думку, можуть підривати довіру до мобілізаційної системи та викликати обурення серед військових і цивільних. Водночас ці твердження є позицією громадського руху, а не офіційним висновком державних органів.

    Ситуація зі Шабуніним порушила ширшу проблему — довіру суспільства до рішень військово-лікарських комісій. На тлі війни українці гостро реагують на будь-які випадки звільнення від служби, особливо коли йдеться про публічних осіб. При цьому суспільна недовіра часто виникає ще до появи повної медичної або юридичної інформації.

    Наразі офіційних повідомлень про оскарження рішення ВЛК щодо Шабуніна або відкриття нового провадження саме через його демобілізацію немає. Відомо лише, що він заявив про завершення служби за станом здоров’я, оприлюднив медичний документ і планує повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

  • Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Печерський районний суд Києва оштрафував депутата Почаївської міської ради Валерія Зіневича, який за хабарі організовував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації через фіктивне працевлаштування на підприємство Міністерства оборони.

    Як випливає з вироку суду від 21 квітня, депутат пропонував клієнтам повний пакет “послуг” — від зняття з розшуку ТЦК до оформлення бронювання на “критично важливому” підприємстві.

    Слідство встановило, що у червні 2025 року Зіневич зустрівся у Києві з військовозобов’язаним та заявив, що завдяки своїм зв’язкам може допомогти оновити військово-облікові дані, пройти ВЛК, зняти чоловіка з розшуку та фіктивно працевлаштувати його до структури, яка має право бронювати працівників від мобілізації.

    Спочатку свої послуги депутат оцінив у 4 тисячі доларів, однак згодом сума зросла до 10 тисяч доларів США.

    За даними суду, під час подальших зустрічей та телефонних розмов Зіневич озвучував окремі “тарифи” за кожен етап схеми. Зокрема, 25 тисяч гривень — за оплату штрафу через порушення правил військового обліку, ще 1 тисяча доларів та 10 тисяч гривень — за “домовленості” у ТЦК щодо зняття з розшуку та оновлення документів. Окремо депутат просив 30 тисяч гривень за вплив на посадовців для проходження військово-лікарської комісії.

    Уже на початку 2026 року фігурант запропонував нову схему — за 10 тисяч доларів організувати внесення необхідних даних до реєстру “Оберіг” та відображення інформації у застосунку “Резерв+”. Крім цього, він обіцяв вплинути на службових осіб Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони, щоб оформити чоловіка на роботу без фактичного виконання обов’язків.

    За задумом депутата, військовозобов’язаний мав отримати посаду менеджера на підприємстві, яке належить до критично важливих для економіки та оборони. При цьому працювати фактично не потрібно було — достатньо лише кілька разів на місяць з’являтися на підприємстві.

    У лютому 2026 року правоохоронці затримали Зіневича під час отримання хабаря.

    У суді депутат визнав провину, розкаявся та повідомив, що добровільно перерахував 250 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Зрештою суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначив штраф у розмірі 31,6 тисячі гривень.

    Історія викликала резонанс на тлі численних викриттів схем із незаконним бронюванням військовозобов’язаних через підприємства критичної інфраструктури. Раніше правоохоронці повідомляли про подібну схему у Києві, де група осіб фіктивно працевлаштовувала чоловіків до компанії, яка мала статус критично важливої для економіки.

    На тлі війни та мобілізації подібні схеми залишаються однією з найбільш прибуткових сфер корупції. Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання посадовців, працівників ТЦК, медиків ВЛК та посередників, які за гроші допомагають уникати служби або оформлювати незаконні відстрочки.

  • Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    В Україні готуються суттєві зміни у підходах до мобілізації. У Міністерстві оборони України повідомили про розробку комплексного рішення, яке має усунути проблеми, що виникали під час проходження військово-лікарських комісій, а також підвищити якість формування мобілізаційного ресурсу. Йдеться не лише про вдосконалення медичних оглядів, а й про ширшу трансформацію системи — з акцентом на цифровізацію, прозорість і більш точний відбір військовозобов’язаних.

    Як зазначили у відповіді відомства на запит hromadske, процедура військово-лікарської експертизи вже поступово змінюється. Зокрема, триває активна цифровізація процесів і оновлення правил медичних оглядів, що має зробити систему більш об’єктивною та зрозумілою як для громадян, так і для держави. У Міноборони визнають, що раніше під час роботи військово-лікарських комісій виникали помилки та непорозуміння, і саме їхній аналіз зараз лежить в основі майбутніх змін.

    У відомстві наголошують, що нині триває системна робота з виявлення похибок, які мали місце під час проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями при ТЦК та СП, а також розробляються механізми, які дозволять не лише виправити допущені помилки, а й запобігти їх повторенню в майбутньому. При цьому підкреслюється, що військово-лікарська комісія визначає виключно придатність особи до військової служби. Якщо людина не має скарг або документально підтверджених захворювань, огляд може обмежуватися базовими процедурами та стандартними аналізами.

    Водночас у випадках, коли висновок комісії не відповідає реальному стану здоров’я, його можна оскаржити — як у регіональних або Центральній військово-лікарській комісії, так і в судовому порядку. У Збройних силах України визнають, що окремої статистики щодо успішності таких оскаржень наразі не ведуть, однак запевняють, що якість роботи комісій контролюється через регулярні перевірки та діяльність спеціальних наглядових груп.

    Зокрема, лише за 2025 рік було проведено 318 перевірок діяльності військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. За їхніми результатами було змінено або перепризначено понад 130 голів комісій, що свідчить про намагання підвищити рівень відповідальності та професійності у цій сфері.

    Окремий блок змін стосується цифровізації та інтеграції державних реєстрів. У Міністерстві оборони України повідомляють, що планується вдосконалити обмін даними між системою «Оберіг», базами Національної поліції України та Державної прикордонної служби України. Це дозволить значно швидше перевіряти статус громадян на блокпостах і пунктах пропуску, а також зменшить кількість помилок, пов’язаних із людським фактором.

    Крім того, передбачено повноцінний запуск електронного кабінету у застосунку «Резерв+», який дасть змогу військовозобов’язаним оновлювати свої персональні дані дистанційно, без необхідності відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це має не лише спростити взаємодію громадян із системою, а й знизити навантаження на адміністративні органи.

    Суттєвим нововведенням стане також надання лікарям військово-лікарських комісій доступу до цифрових медичних історій пацієнтів у цивільних медичних закладах. Такий крок дозволить отримувати більш повну та об’єктивну інформацію про стан здоров’я людини, що, своєю чергою, зменшить ризик помилкових рішень щодо придатності до служби.

    Однією з ключових змін, які плануються, є перехід від масового оповіщення до принципу професійного відбору. Це означає, що акцент буде зроблено на залученні спеціалістів, які дійсно потрібні конкретним підрозділам. Такий підхід, за оцінками Міністерства оборони України, дозволить підвищити ефективність використання людського ресурсу та зробити мобілізацію більш цільовою.

    У межах цієї реформи також передбачено інтеграцію різних державних реєстрів, щоб у системі «Оберіг» відображалася розширена інформація про військовозобов’язаних — зокрема їхня цивільна професія, рівень освіти та медичний стан. Це має забезпечити більш точне планування та розподіл ресурсів.

    Окремо у відомстві наголошують на необхідності створення чіткого механізму взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Національною поліцією України та органами військового управління. Така координація має підвищити ефективність мобілізаційних заходів і зменшити кількість конфліктних ситуацій.

    У Міністерстві оборони України підкреслюють, що всі ці кроки спрямовані на впровадження системи таргетованого оповіщення військовозобов’язаних. Це означає, що виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть більш адресними та обґрунтованими, що, як очікується, дозволить не лише підвищити ефективність мобілізації, а й знизити соціальну напругу в суспільстві.

    Загалом запропоновані зміни свідчать про спробу перейти від екстрених рішень воєнного часу до більш системної та технологічно розвиненої моделі мобілізації. Якщо ці ініціативи буде реалізовано, вони можуть суттєво змінити як сам процес призову, так і рівень довіри громадян до нього.

  • Зміни у мобілізації: поліція може отримати право затримувати осіб зі статусом «у розшуку» в системі «Оберіг» — ЗМІ

    Зміни у мобілізації: поліція може отримати право затримувати осіб зі статусом «у розшуку» в системі «Оберіг» — ЗМІ

    В Україні можуть змінити підхід до роботи з громадянами, які мають статус «у розшуку» в державній системі військового обліку «Оберіг». Зокрема, розглядається можливість розширення повноважень поліції — від перевірок документів до затримання таких осіб і відкриття проваджень.

    Як повідомляє видання NV з посиланням на джерела у владі, у Міністерстві оборони обговорюють оновлення механізмів взаємодії з військовозобов’язаними, які ігнорують повістки або не з’являються на військово-лікарську комісію.

    Наразі у подібних випадках переважно застосовують адміністративні процедури. Поліція може перевіряти документи під час патрулювання, а також складати адміністративні протоколи, зазвичай за участі представників територіальних центрів комплектування.

    Водночас чинна практика не передбачає цілеспрямованого розшуку таких осіб правоохоронцями. У майбутньому це може змінитися: обговорюється варіант, за якого поліція отримає ширші повноваження — зокрема щодо оформлення матеріалів, проведення розшукових заходів і доставлення громадян до ТЦК.

    Для реалізації таких змін, імовірно, знадобляться коригування кримінального та кримінального процесуального законодавства.

    Окремо розглядається питання розширення доступу поліції до даних системи «Оберіг». У ній міститься інформація про сотні тисяч громадян, включно з персональними даними, адресами та контактами. Такий доступ може суттєво змінити ефективність пошуку осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку.

    У Міністерстві внутрішніх справ офіційно не підтвердили й не спростували інформацію про підготовку змін. Водночас у правоохоронних органах визнають, що можливе розширення участі поліції в мобілізаційних заходах обговорюється, зокрема для зменшення навантаження на ТЦК.

    При цьому раніше керівництво Національної поліції зазначало, що участь у мобілізаційних процесах уже створює додаткове навантаження на правоохоронців, які паралельно виконують основні функції із забезпечення громадського порядку.

    Зміни до підходів мобілізації готуються в межах ширшої реформи, яку ініціює Міністерство оборони. За словами представників парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, законодавчі новації можуть бути представлені найближчим часом.

    Очікується, що реформа передбачатиме як спрощення окремих процедур, так і посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації, зокрема осіб зі статусом «у розшуку».

    Також повідомляється, що найближчим часом можуть змінитися правила оформлення та продовження відстрочок. Частині військовозобов’язаних доведеться повторно підтверджувати своє право на відстрочку або перевіряти її актуальність.

    Держава поступово переходить до більш системного й жорсткого підходу у сфері мобілізації, намагаючись підвищити ефективність обліку та контролю за військовозобов’язаними в умовах війни.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Депортації українців із США та ЄС: що відбувається і чи можуть їх мобілізувати після повернення

    Депортації українців із США та ЄС: що відбувається і чи можуть їх мобілізувати після повернення

    Окремі країни Європейського Союзу та Сполучені Штати почали депортувати українських громадян, які порушили місцеве законодавство. Після повернення в Україну такі особи проходять перевірки та можуть потрапити під дію мобілізаційних процедур. Про це в ефірі Вечір.LIVE розповів нардеп від “Слуги народу” Руслан Горбенко.

    За його словами, йдеться не про масову тенденцію, а про поодинокі випадки, які вже фіксуються в різних країнах. Найчастіше депортації стосуються чоловіків, які перебували за кордоном і порушили правила перебування або інші норми законодавства.

    «Практика повернення вже існує. Українців, які порушили закони США чи країн ЄС, депортують і передають на кордоні українським службам», — зазначив Руслан Горбенко.

    Після повернення в Україну таких громадян зустрічають представники правоохоронних органів і територіальних центрів комплектування. Далі вони проходять процедури, передбачені законодавством, зокрема військово-лікарську комісію (ВЛК). Якщо підстав для кримінальної відповідальності немає, їм можуть вручити повістку.

    За оцінками депутата, кількість таких випадків наразі обмежена — йдеться про десятки осіб, а не сотні. Зокрема, лише зі США, за його інформацією, зафіксовано понад десять подібних випадків.

    Ситуація відбувається на тлі посилення міграційної політики у США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про жорсткі заходи щодо нелегальної міграції, що впливає і на іноземців, які перебувають у країні з порушенням правил.

    У країнах Європейського Союзу також спостерігається тенденція до більш суворого контролю за мігрантами. Водночас питання українських біженців має особливий статус через війну, однак це не звільняє від дотримання місцевих законів.

    Паралельно з цим у Європі тривають дискусії щодо перебування українських чоловіків призовного віку за кордоном. Зокрема, канцлер Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина співпрацюватиме з Україною у питаннях повернення таких громадян.

    Президент України Володимир Зеленський також наголошував, що чоловіки призовного віку мають брати участь у захисті країни. Ця позиція неодноразово звучала під час міжнародних зустрічей і переговорів.

    Експерти зазначають, що депортація — це стандартна юридична процедура, яка застосовується до іноземців у разі порушення законів країни перебування. Вона не є спеціальною політикою щодо українців, однак у контексті війни її наслідки можуть мати додатковий вимір.

    Після повернення до України громадяни підпадають під дію національного законодавства. Це означає, що чоловіки призовного віку можуть бути перевірені на предмет військового обліку та придатності до служби.

    Водночас юристи підкреслюють, що кожен випадок розглядається індивідуально. Наявність депортації не означає автоматичну мобілізацію — рішення залежить від стану здоров’я, віку, військової спеціальності та інших факторів.

    Окремо варто зазначити, що більшість українців за кордоном перебувають легально і користуються тимчасовим захистом. За даними європейських інституцій, мільйони українців отримали цей статус після початку повномасштабної війни, що дозволяє їм працювати, навчатися та проживати в країнах ЄС.

    Проте порушення законодавства — навіть незначні — можуть призвести до втрати цього статусу і подальшої депортації. Саме тому українські дипломатичні установи регулярно закликають громадян дотримуватися правил перебування в інших країнах.

    Аналітики також звертають увагу на соціальний аспект проблеми. Повернення українців з-за кордону може впливати на ринок праці, систему мобілізації та загальну демографічну ситуацію в країні.

    Депортації українців зі США та ЄС наразі мають поодинокий характер, але вони демонструють нову тенденцію — посилення контролю за дотриманням законів мігрантами. Для України це означає додатковий виклик, пов’язаний із поверненням громадян і їх інтеграцією в умовах війни.

    Влада наголошує: головне — діяти в межах закону як за кордоном, так і після повернення в Україну. Адже саме правовий статус визначає подальші кроки — від перевірок до можливого проходження військової служби.