Mmakaje

Позначка: водопостачання

  • У Львові з 1 серпня вдвічі подорожчає вода: скільки платитимуть мешканці

    У Львові з 1 серпня вдвічі подорожчає вода: скільки платитимуть мешканці

    Із 1 серпня 2026 року у Львові набудуть чинності нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість послуг для населення зросте більш ніж удвічі — з 25,88 гривні до 56,38 гривні за один кубометр. У міській владі пояснюють таке рішення різким збільшенням витрат підприємства та наголошують, що навіть новий тариф покриватиме лише поточні потреби, без фінансування модернізації мереж.

    Про це повідомила Львівська міська рада.

    Виконавчий комітет міськради затвердив нові тарифи, відповідно до яких водопостачання коштуватиме 36,04 гривні за кубометр, а водовідведення — 20,34 гривні. Таким чином загальна вартість послуг становитиме 56,38 гривні за кубометр замість 25,88 гривні, які діяли з 2022 року.

    У міській раді зазначили, що тариф не переглядали понад чотири роки. За цей час суттєво зросли витрати підприємства, зокрема майже у 1,7 раза подорожчала електроенергія. Також збільшилися витрати на паливо, реагенти, матеріали та оплату праці працівників.

    Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив, що новий тариф є мінімально необхідним для забезпечення безперебійної роботи комунального підприємства і не покриває всіх його потреб. За його словами, він не є повністю економічно обґрунтованим, а лише дозволяє підтримувати стабільне функціонування системи водопостачання.

    У “Львівводоканалі” також пояснили, що отримані кошти спрямовуватимуться виключно на покриття поточних операційних витрат — оплату електроенергії, пального, реагентів та заробітної плати. Фінансування масштабної модернізації чи розвитку інженерної інфраструктури новим тарифом не передбачено.

    Директор підприємства Дмитро Ванькович зазначив, що Львів має одну з найскладніших систем водопостачання в Україні, адже воду доводиться транспортувати на значні відстані через сотні кілометрів магістральних трубопроводів, що суттєво збільшує витрати на її доставку.

    У міській раді нагадали, що громадяни, для яких оплата комунальних послуг є надмірним фінансовим навантаженням, можуть скористатися державною програмою житлових субсидій. Для мешканців, які вже отримують таку допомогу, після набуття чинності нового тарифу Пенсійний фонд автоматично перерахує її розмір. Повторно звертатися із заявою не потрібно.

    Тим, хто ще не оформлював субсидію, рекомендують подати відповідну заяву до сервісного центру Пенсійного фонду, Центру надання адміністративних послуг, органу місцевого самоврядування або скористатися онлайн-сервісами через вебпортал Пенсійного фонду, застосунок “Дія” чи поштове відправлення.

    Раніше у “Львівводоканалі” заявляли, що економічно обґрунтований тариф, який дозволив би не лише покривати поточні витрати, а й проводити модернізацію мереж та розвиток інфраструктури, мав би становити близько 100 гривень за кубометр.

  • У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    На півночі тимчасово окупованого Криму розпочався екстрений збір гуманітарної допомоги для місцевих жителів. Найбільша потреба, за словами волонтерів та організаторів ініціатив, нині існує у питній воді. Причиною стали тривалі перебої з водопостачанням та електроенергією, які, за повідомленнями російських і місцевих джерел, посилилися після українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі півострова.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Агентство. Новини”.

    За інформацією видання, ініціативи зі збору гуманітарної допомоги почали активно з’являтися у соціальних мережах ще з початку тижня. До них долучилися волонтерські організації, благодійні фонди, місцеві підприємці та небайдужі мешканці. У більшості оголошень людей просять насамперед приносити бутильовану питну воду, оскільки саме вона стала найдефіцитнішим ресурсом у постраждалих районах.

    Однією з перших про початок збору повідомила організація “Ми разом – Севастополь”. Волонтери наголосили, що ситуація на півночі Криму залишається складною, а звичайна питна вода нині є найнеобхіднішою допомогою для місцевого населення.

    Згодом до ініціативи приєднався благодійний фонд “Ачикъ юреклер” (“Відкриті серця”). Представники організації заявили, що для багатьох родин звичайна склянка чистої води стала справжньою цінністю через тривалі перебої з комунальними послугами.

    Про масштаби проблеми свідчать і розповіді волонтерів, які вже доставляли гуманітарну допомогу до населених пунктів північного Криму. Тренер Федерації кіокушин Денис Трачук повідомив, що привіз до Джанкоя близько однієї тонни питної води — приблизно 200 п’ятилітрових пляшок. За його словами, увесь запас роздали менш ніж за двадцять хвилин.

    Він розповів, що зупинив автомобіль біля одного із супермаркетів, після чого запропонував воду кільком перехожим. Інформація швидко поширилася серед місцевих жителів, і невдовзі біля машини утворилася черга. Люди брали воду переважно для своїх сімей — по дві пляшки, хоча окремі просили більше через великі родини. Волонтер зазначив, що вже готує наступну поїздку, під час якої планує доставити півтори тонни питної води.

    Про критичну ситуацію також повідомляють самі мешканці окупованого півострова. У соціальних мережах поширюється відео, на якому жителька Красноперекопська розповідає, що місто вже другий тиждень залишається без стабільного електропостачання та води. За її словами, люди змушені шукати альтернативні джерела водозабезпечення та покладатися на допомогу волонтерів.

    Як зазначає “Агентство. Новини”, інформації про масштабну централізовану гуманітарну допомогу з боку окупаційної адміністрації наразі не оприлюднювали. Єдиним винятком стали повідомлення Російського Червоного Хреста про підтримку окремих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

    За даними видання, проблеми з водопостачанням на півночі Криму фіксуються ще з 8 липня, тоді як перебої з електропостачанням тривають понад тиждень. У низці населених пунктів ситуація залишається нестабільною, що ускладнює забезпечення населення базовими ресурсами.

    На цьому тлі українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по військових та енергетичних об’єктах, які використовуються російськими окупаційними силами. Зокрема, у ніч на 14 липня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій України спільно з підпіллям Руху опору, за попередніми даними, атакували Балаклавську теплоелектростанцію в окупованому Севастополі. Повідомлялося про пошкодження машинного залу та системи охолодження однієї з газових турбін, що могло вплинути на стабільність енергопостачання окремих районів півострова.

  • У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    В окупованому Криму 7 липня розпочалися масштабні перебої з водопостачанням. Без централізованої подачі води або з істотними обмеженнями залишилися мешканці дев’яти міст та трьох районів півострова. Про це повідомило підконтрольне окупаційній владі підприємство «Вода Криму».

    За офіційною версією окупаційної адміністрації, причиною відключень стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопостачання. Водночас проблеми охопили значну частину півострова та збіглися з нещодавніми масштабними перебоями в електропостачанні.

    Під обмеження потрапили:

    • Сімферополь (частина міста);
    • Феодосія;
    • Саки;
    • Армянськ;
    • Яни Капу (колишній Красноперекопськ);
    • Керч;
    • Євпаторія;
    • Джанкой;
    • Білогірськ.

    Також перебої з водопостачанням торкнулися населених пунктів Білогірського, Джанкойського та Курманського районів.

    Напередодні окупаційна адміністрація міста Саки повідомляла, що місто залишилося без води через відсутність електропостачання. Одночасно супутникові знімки зафіксували пожежі в районі електропідстанції «Саки» та залізничної станції, що могло вплинути на роботу критичної інфраструктури.

    Проблеми з водопостачанням на півострові накопичуються вже кілька тижнів. Із 1 липня в низці населених пунктів південного Криму запровадили погодинні графіки подачі води. У Євпаторії питну воду частково доставляють автоцистернами.

    У селі Верхня Кутузівка Ялтинського району воду подають лише з 06:00 до 22:00, а в селі Лучисте окремі райони отримують водопостачання лише кілька годин увечері.

    Серед причин обмежень окупаційна влада називає перебої з електропостачанням, аварії на мережах та зниження запасів води у водосховищах.

    Ситуація загострилася після масштабного блекауту, який стався в окупованому Криму 6 липня. Крім того, останніми днями на півострові повідомляли про удари по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, що також могло вплинути на функціонування систем життєзабезпечення.

    Офіційних прогнозів щодо повного відновлення стабільного водопостачання окупаційна адміністрація наразі не оприлюднила.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні можуть істотно зрости у разі, якщо центральна влада не компенсує багатомільярдну заборгованість перед підприємствами галузі. Про це заявила Асоціація міст України (АМУ), попередивши, що ситуація у сфері водоканалів наближається до критичної межі та може безпосередньо вплинути на вартість базових комунальних послуг для населення по всій країні.

    У зверненні правління АМУ, оприлюдненому на офіційному сайті організації, наголошується, що ключовою причиною фінансового дисбалансу у водопостачанні стала тривала невідповідність між фактичними витратами підприємств і тарифами, які встановлювалися раніше. Протягом останніх років тарифи на воду залишалися незмінними понад чотири роки, тоді як витрати водоканалів суттєво зросли через подорожчання електроенергії, пального, реагентів для очищення води, обладнання, запасних частин, а також підвищення заробітних плат працівників критичної інфраструктури.

    За оцінками АМУ, така ситуація призвела до формування значної заборгованості з різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактично затвердженими. Загальний обсяг боргу наразі оцінюється приблизно у 7 мільярдів гривень. Ці кошти, як зазначають у асоціації, мали б компенсуватися з державного бюджету, однак відповідного механізму або фінансування не було забезпечено в повному обсязі, що поставило підприємства водопостачання у складне фінансове становище.

    У зверненні підкреслюється, що водоканали в Україні є об’єктами критичної інфраструктури, які працюють в умовах постійних викликів, пов’язаних із війною. Багато підприємств змушені самостійно відновлювати пошкоджені або зруйновані мережі, забезпечувати резервне живлення через перебої з електропостачанням, а також підтримувати стабільне водопостачання навіть під час аварійних відключень. Усе це потребує додаткових фінансових ресурсів, яких підприємства наразі не мають.

    Асоціація міст України звернулася до центральної влади та президента із закликом ініціювати повне погашення заборгованості з державного бюджету. На думку представників організації, саме держава має взяти на себе відповідальність за накопичений борг, який виник унаслідок попередніх рішень щодо тарифної політики та регулювання галузі.

    В АМУ наголошують, що без термінового фінансового втручання ситуація може розвиватися у двох негативних напрямках: або подальше накопичення боргів підприємств і погіршення стану інфраструктури, або вимушене підвищення тарифів на місцях. У другому випадку рішення про зростання вартості води можуть ухвалювати органи місцевого самоврядування, які вже зараз попереджають про обмежені можливості компенсувати дефіцит коштів.

    Окрему увагу в асоціації звертають на нещодавні законодавчі зміни, зокрема закон №4777-IX, який передбачає удосконалення функціонування енергетичних ринків та посилення енергетичної стійкості. Документ, що набув чинності у березні, передав частину повноважень щодо встановлення тарифів на воду органам місцевого самоврядування. Водночас, як зазначають в АМУ, закон не передбачив чіткого механізму компенсації різниці в тарифах, яка накопичувалася протягом попередніх років.

    Представники асоціації вважають, що таким чином фінансове навантаження фактично було перекладене на місцеві громади, які не мають достатніх ресурсів для покриття багатомільярдних боргів. Це, на їхню думку, створює ризик нерівномірного підвищення тарифів у різних регіонах України та посилення соціальної напруги серед населення.

    У зверненні також зазначається, що водопостачальні підприємства працюють у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та необхідність резервних систем живлення додатково збільшують витрати галузі. Попри це, тарифи для населення залишалися незмінними, що ще більше поглибило фінансовий розрив.

    У разі відсутності компенсації з державного бюджету, як підкреслюють в АМУ, органи місцевого самоврядування можуть бути змушені ухвалювати рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Це означатиме пряме зростання витрат для домогосподарств, підприємств та бюджетних установ, які користуються послугами водоканалів.

    В Асоціації міст України закликають центральну владу розглянути ситуацію як системну кризу у сфері житлово-комунального господарства та невідкладно ухвалити рішення щодо фінансового врегулювання заборгованості. У зверненні підкреслюється, що йдеться не лише про економічне питання, а й про забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст і громад по всій Україні.

    Ситуація з тарифами на воду, за оцінками експертів, може стати одним із ключових викликів для уряду та місцевої влади у найближчий період, оскільки поєднує у собі фінансові, соціальні та інфраструктурні ризики.

  • Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Дніпро залучив один із найбільших муніципальних кредитів від початку повномасштабної війни. Ощадбанк та Дніпровська міська рада підписали кредитну угоду на суму 1,5 млрд гривень, кошти з якої спрямують на модернізацію критичної інфраструктури міста, насамперед систем водопостачання, водовідведення та енергозабезпечення.

    Про це повідомив Ощадбанк. У фінустанові наголосили, що реалізація проєкту має посилити стійкість та енергонезалежність одного з найбільших міст України в умовах війни та постійних загроз для інфраструктурних об’єктів.

    Згідно з умовами угоди, залучене фінансування буде спрямоване на капітальні потреби громади. Насамперед йдеться про нове будівництво, реконструкцію та модернізацію об’єктів водопостачання та водовідведення.

    Окремим напрямком стане оновлення систем електропостачання, які забезпечують роботу критично важливих комунальних об’єктів.

    Для Дніпра питання стабільного водопостачання та енергозабезпечення залишається стратегічним. Місто є одним із найбільших промислових і логістичних центрів України, а також важливим гуманітарним хабом, який від початку повномасштабної війни прийняв десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб.

    Саме тому модернізація інженерної інфраструктури стала одним із ключових пріоритетів міської влади.

    У банку зазначають, що реалізація проєктів дозволить підвищити надійність роботи комунальних мереж, знизити ризики аварій та забезпечити безперебійне надання базових послуг мешканцям навіть в умовах воєнних викликів.

    Одним із головних завдань проєкту стане посилення енергетичної стійкості міста.

    Після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономності та резервного живлення об’єктів водоканалу стало критично важливим для багатьох громад.

    Модернізація електропостачання дозволить зменшити залежність від зовнішніх факторів, підвищити надійність функціонування насосних станцій та інших стратегічних об’єктів життєзабезпечення.

    Експерти зазначають, що саме інвестиції в критичну інфраструктуру сьогодні є одним із головних напрямків розвитку українських міст. У багатьох випадках громади вимушені не лише відновлювати пошкоджені об’єкти, а й модернізувати їх відповідно до нових викликів воєнного часу.

    У державному банку наголошують, що підтримка муніципалітетів залишається одним із ключових напрямків діяльності.

    Директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков підкреслив, що банківське кредитування стало одним із найефективніших інструментів фінансування розвитку громад в умовах війни.

    За його словами, Дніпро демонструє професійний підхід до управління міськими фінансами та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.

    «Банківські кредити є одним із найефективніших способів фінансування відбудови та розвитку громад під час війни. Ми бачимо відповідальний підхід Дніпра до реалізації інфраструктурних проєктів і готові підтримувати такі ініціативи», — наголосив Черніков.

    Він також повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг кредитних угод Ощадбанку з українськими громадами вже досяг 5,2 млрд гривень.

    Станом на 1 травня 2026 року Ощадбанк залишається найбільшим кредитором українських громад.

    За даними банку, його частка на ринку фінансування муніципалітетів становить 39% від загального кредитного портфеля місцевих громад.

    У банку переконані, що залучення фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури є необхідною умовою збереження економічної активності регіонів та підготовки до майбутньої відбудови країни.

    Окрім роботи з муніципалітетами, державна фінустанова активно фінансує енергетичні проєкти. Станом на кінець травня банк опрацьовував близько тисячі заявок на фінансування об’єктів енергетичної інфраструктури із загальним попитом близько 2,5 млрд гривень.

    Для міста залучення 1,5 млрд гривень відкриває можливість не відкладати реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів на невизначений термін.

    Фактично йдеться про ресурс, який дозволить модернізувати стратегічні об’єкти вже зараз, не чекаючи завершення війни чи надходження зовнішнього фінансування.

    Для всієї України ця угода може стати показовим прикладом того, як місцеві громади використовують механізми банківського кредитування для підтримки життєво важливої інфраструктури в умовах війни.

    На тлі постійних атак на енергетичні та комунальні об’єкти питання модернізації систем водопостачання, водовідведення та електропостачання стає не лише економічним, а й безпековим завданням.

    Саме тому кредитна угода між Дніпром та Ощадбанком уже зараз називається однією з найбільших інфраструктурних фінансових угод року на рівні українських громад.

  • Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія цієї зими може суттєво розширити перелік цілей для масованих ударів по території України, змістивши фокус із традиційних атак на енергетичну інфраструктуру на більш широкий спектр критично важливих об’єктів. Йдеться, зокрема, про залізничну інфраструктуру та системи водопостачання, що, за оцінками західних аналітиків, може мати на меті посилення гуманітарного та логістичного тиску в холодний період року.

    Про це повідомляє New York Post із посиланням на аналітичні оцінки експертів у сфері оборони та міжнародної безпеки.

    За даними видання, після невдалого весняного наступу, який не приніс Росії очікуваних стратегічних результатів, Кремль може перейти до нової фази війни, де ключову роль відіграватиме системний тиск на цивільну інфраструктуру України. Такий підхід, за оцінками експертів, спрямований не лише на військовий ефект, а й на створення умов для внутрішньої дестабілізації та посилення суспільного навантаження.

    Аналітики зазначають, що зима традиційно розглядається російським військовим плануванням як період підвищеної вразливості України через залежність від стабільної роботи енергетики, теплопостачання та транспортних систем. Саме тому потенційні удари можуть бути більш масштабними та комплексними, ніж у попередні роки.

    Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марія Снєгова наголошує, що Росія, ймовірно, знову намагатиметься використати зимовий період як інструмент стратегічного тиску. На її думку, йдеться про спробу створення керованої гуманітарної кризи, яка мала б вплинути як на внутрішню ситуацію в Україні, так і на міжнародні переговорні позиції.

    Експертка підкреслює, що попередні зимові кампанії Росії вже демонстрували системний характер атак по критичній інфраструктурі, включно з енергетичними об’єктами, підстанціями та об’єктами генерації. Однак у новій фазі війни можливе розширення цього переліку.

    За оцінкою аналітикині Інституту вивчення війни (ISW) Катерини Степаненко, Росія може спробувати вивести з ладу українську залізничну систему, яка є ключовим елементом логістики як для військових потреб, так і для забезпечення цивільного населення. Окрім того, потенційними цілями можуть стати об’єкти водопостачання та водоочисні системи, від яких залежить функціонування великих міст.

    Експерти зазначають, що такі удари мають не лише практичний, а й психологічний ефект. Порушення роботи транспорту, перебої з водою та можливі проблеми з опаленням у зимовий період можуть створювати додатковий тиск на суспільство та регіональні адміністрації.

    Окрему увагу аналітики приділяють загальному стану російської економіки, який, за їхніми оцінками, демонструє ознаки поступового погіршення. Зазначається, що дефіцит федерального бюджету РФ за останні місяці зріс, тоді як доходи від експорту енергоносіїв зменшилися на тлі санкційного тиску та ринкових змін.

    Також повідомляється про скорочення частини резервів і зростання бюджетного навантаження, пов’язаного з воєнними витратами. Це, на думку експертів, може посилювати внутрішній економічний тиск і змушувати російську владу шукати додаткові джерела фінансування війни.

    Паралельно фіксуються проблеми з комплектуванням російської армії. Темпи набору контрактників, за оцінками аналітиків, знизилися до рівня, який не перекриває втрати на фронті. Це змушує російську владу активніше залучати нові категорії населення, зокрема студентів, а також посилювати фінансові стимули для підписання контрактів.

    Аналітики не виключають, що у разі подальшого погіршення ситуації Кремль може вдатися до більш жорстких внутрішніх заходів, включно з посиленням контролю над інформаційним простором, обмеженням цифрових сервісів та можливим запровадженням додаткових мобілізаційних рішень.

    Українська сторона, своєю чергою, вже готується до зимового періоду. Влада спільно з енергетичними компаніями посилює захист критичної інфраструктури, впроваджує регіональні плани стійкості та розширює систему резервного забезпечення для проходження опалювального сезону.

    Таким чином, за оцінками аналітиків, майбутня зима може стати одним із найбільш напружених етапів війни, де ключовим фактором буде не лише ситуація на фронті, а й здатність обох сторін витримувати довготривалий тиск на інфраструктуру, економіку та цивільне населення.

  • В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    За інформацією наших джерел, в Оболонському та Деснянському районах столиці вже понад місяць не можуть підключити гарячу воду через борги населення та знос мереж.

    “Гідравлічні випробування продовжують уже вдруге, але, як зазначають експерти, причина в іншому: борги населення за гарячу воду зростають, а комунальні підприємства не мають достатньої кількості оборотних коштів.
    Крім того, як показав аналіз системи подачі гарячої води, знос системи посилився, заміни обладнання та труб були мінімальними, і загроза проривів лише збільшується. Практично щодня з’являється інформація про нові аварії.
    Щороку в Києві заявляли про безпрецедентні інвестиції в ремонти, а насправді ситуація погіршилася.
    Це може свідчити про те, що на Київ чекають нові кримінальні справи.
    Крім того, є претензії до комунальників, які списують на населення втрати води (не нагрітої) на приватних споживачів.
    За інформацією нашого джерела, відключення гарячої води можуть повторитися і влітку у зв’язку з тим, що у Києва досі немає необхідної кількості труб та обладнання” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, за інформацією ПрАТ АК Київводоканал загальний ступінь зносу мереж централізованого водопостачання Києва становить 68,9%, водовідведення – 64,1%, при цьому близько третини мереж водопостачання експлуатується понад 50 років.

  • Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Російські війська завдали удару по критичній інфраструктурі Харківської області, скинувши шість керованих авіабомб на Печенізьку дамбу в Чугуївському районі. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

    За його словами, удар був спрямований по одному з ключових гідротехнічних об’єктів регіону, розташованому на Печенізькому водосховищі. Це водосховище є найбільшим у Харківській області та має стратегічне значення для забезпечення водою значної частини регіону, включно з Харковом та низкою прилеглих громад.

    Синєгубов наголосив, що російські війська системно продовжують атаки на цивільну та критичну інфраструктуру області, застосовуючи різні типи озброєння, зокрема керовані авіабомби та безпілотники. Майже одночасно з ударом по дамбі Харків зазнав комбінованої атаки із застосуванням дронів типу “Молнія” та “Шахед”, що свідчить про синхронізований характер ударів по різних цілях у регіоні.

    На місці події працюють підрозділи ДСНС, Національної поліції та екстреної медичної допомоги. Рятувальники проводять обстеження території, ліквідацію можливих наслідків вибухів, а також перевіряють стан гідротехнічних споруд.

    Фахівці оцінюють можливі пошкодження конструкцій дамби, стан водозливних механізмів і вплив удару на прилеглі території. Окрему увагу приділяють безпеці нижчих за течією населених пунктів та екологічному стану водойми.

    Наразі офіційної інформації про критичні руйнування або зміни у роботі гідроспоруди не повідомлялося, однак оцінка наслідків триває.

    Печенізьке водосховище є одним із ключових водних ресурсів Харківської області. Воно виконує одразу кілька функцій — забезпечує централізоване водопостачання, регулює рівень води в річковій системі регіону та використовується для потреб промисловості й сільського господарства.

    Гідротехнічні споруди такого типу є критично важливими об’єктами інфраструктури, оскільки їх пошкодження може мати наслідки не лише для водопостачання, а й для екологічної рівноваги, включно з ризиками підтоплення або, навпаки, порушення водного балансу в регіоні.

    Печенізька дамба вже ставала ціллю російських атак у 2022 році, коли удари по гідротехнічній інфраструктурі створювали ризики різких змін рівня води у водосховищі. Тоді йшлося про потенційні загрози для населених пунктів уздовж течії, а також про можливі екологічні наслідки.

    Відтоді об’єкт залишається в зоні підвищеної уваги через свою стратегічну роль у системі водопостачання Харківщини.

    Останнім часом російські війська системно завдають ударів по об’єктах енергетики та гідротехнічної інфраструктури України. Українська влада та міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі атаки мають значний вплив на життєзабезпечення цивільного населення, особливо в регіонах, які залежать від централізованих систем водо- та енергопостачання.

    Комбіновані удари із застосуванням авіабомб, ракет і безпілотників ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та аварійних служб.

    Наразі триває уточнення наслідків удару по Печенізькій дамбі. Регіональна влада та профільні служби продовжують моніторинг ситуації, оцінюють стан гідротехнічних споруд і можливі ризики для населення.

  • Українські міста можуть залишитися без води через удари РФ

    Українські міста можуть залишитися без води через удари РФ

    В Україні зростають ризики зупинки систем водопостачання, що може призвести до значно серйозніших наслідків, ніж тривалі відключення електроенергії. Фахівці попереджають про можливість так званого «вотер-ауту» — масштабного припинення подачі води, яке становить пряму загрозу санітарній безпеці.

    Про це заявив президент асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький на тлі застережень президента Володимира Зеленського щодо можливих ударів Росії по водній інфраструктурі.

    За словами експерта, просте посилення фізичного захисту об’єктів, зокрема будівництво бетонних укриттів, не здатне вирішити проблему комплексно. Ключовим є створення автономних систем, які можуть працювати навіть у разі повної втрати електропостачання. Йдеться про генератори, резервні джерела енергії та когенераційні установки, що дозволяють підтримувати тиск у мережах.

    Водночас універсальних рішень не існує — кожне місто має власні технічні особливості, які потребують індивідуального підходу.

    Експерт наголосив, що водопровідно-каналізаційна система є складною інфраструктурою, відновлення якої у разі пошкодження займає значно більше часу, ніж енергомереж. Особливо небезпечними є збої у роботі каналізації: у разі зупинки насосних станцій стоки можуть потрапляти назовні, що загрожує масштабною екологічною та санітарною кризою.

    Окремим викликом залишаються кіберзагрози. За словами Новицького, втручання в роботу SCADA-систем, які керують водопостачанням, може спричинити аварії навіть без фізичних атак.

    «Системи SCADA потребують посиленого захисту, адже дистанційне втручання може викликати катастрофічні гідроудари. Це реальна загроза», — зазначив він.

    Попри ризики, підприємства галузі вже впроваджують заходи для підвищення стійкості. Серед них — автономізація насосів у житлових будинках, розвиток бюветів із незалежним живленням, використання мобільних систем очищення води та гідравлічне зонування мереж.

    Втім, ключовою проблемою залишається фінансування. За словами експерта, чинні тарифи покривають лише близько 75% реальної вартості послуг, що призводить до значних збитків.

    «За 2024 рік збитки галузі перевищили 5 мільярдів гривень, а у 2025-му можуть сягнути 12,7 мільярда. У таких умовах підприємства не мають змоги створювати резерви та закуповувати необхідне обладнання», — пояснив Новицький.

    За оцінками міжнародних партнерів, прямі збитки водної інфраструктури вже обчислюються мільярдами доларів, а для повного відновлення упродовж наступного десятиліття знадобляться десятки мільярдів інвестицій.

    Крім того, значна частина критичного обладнання не виробляється в Україні, що посилює залежність від міжнародної допомоги, зокрема від гуманітарних організацій.

    Фахівці наголошують: нині система водопостачання значною мірою тримається на зусиллях працівників галузі. Однак без системних змін гарантувати стабільну подачу води у майбутньому буде дедалі складніше.