Mmakaje

Позначка: Володимир Путін

  • Представник США вперше за кілька років відвідає форум у Петербурзі

    Представник США вперше за кілька років відвідає форум у Петербурзі

    Офіційний представник Сполучених Штатів уперше за кілька років планує відвідати Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, де традиційно виступає президент Росії Володимир Путін. Про це повідомляє російське пропагандистське агентство РИА Новости, посилаючись на заяви організаторів та самого учасника.

    Йдеться про голову федеральної комісії мистецтв США Родні Мімса Кука, який, за даними російських медіа, має взяти участь у пленарному засіданні форуму та бути присутнім під час виступу Володимира Путіна. Якщо візит відбудеться, це стане першим за тривалий період випадком участі американського посадовця в заході такого рівня на території Російської Федерації.

    Сам Родні Мімс Кук у коментарі, який цитує російське інформагентство, заявив, що його участь нібито погоджена відповідними структурами: «Оргкомітет форуму і Держдеп США підтвердили, що я запрошений на пленарне засідання й виступ президента Путіна, і я буду там присутній». Жодних офіційних підтверджень цієї заяви з боку американських державних структур у відкритих джерелах наразі не наведено.

    Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ) традиційно вважається головною економічною подією Росії та проходить під патронатом Кремля. Захід регулярно використовується російською владою як майданчик для демонстрації міжнародних контактів, економічних ініціатив та політичних заяв. Цьогоріч форум запланований на 3–6 червня, і його центральною подією традиційно має стати виступ Володимира Путіна перед учасниками.

    За даними організаторів, у програмі форуму передбачені панельні дискусії, зустрічі бізнес-делегацій, а також обговорення глобальної економічної ситуації, енергетичних ринків та інвестиційних перспектив. Однак упродовж останніх років захід проходив на тлі суттєвого зменшення участі представників західних країн через політичну ізоляцію Росії та запроваджені санкції.

    Родні Мімс Кук, як зазначається, з січня 2026 року очолює федеральну комісію мистецтв США. Цей орган відповідає за художньо-архітектурні та естетичні рішення щодо федеральних об’єктів у США, включно з розглядом та затвердженням проєктів державного значення. У російських медіа також згадується, що комісія брала участь у погодженні суперечливих архітектурних ініціатив, зокрема проєкту великої бальної зали у Вашингтоні, який пов’язують із періодом адміністрації Дональда Трампа.

    Участь американського посадовця в ПМЕФ подається російськими ЗМІ як сигнал можливого відновлення окремих міжнародних контактів на тлі збереження політичної напруженості між Вашингтоном і Москвою. Водночас у попередні роки захід бойкотували або ігнорували більшість представників урядів країн Заходу, а також значна частина міжнародного бізнесу.

    Паралельно повідомляється, що на форум також може приїхати депутат Європейського парламенту від Люксембургу Фернан Картайзер, який раніше вже відвідував Москву та виступав із заявами про необхідність «мирного діалогу». Після попереднього візиту він зазнав політичної критики та був виключений із фракції «Європейські консерватори і реформісти».

    Аналітики зазначають, що російська сторона традиційно намагається використовувати участь іноземних політиків і чиновників у ПМЕФ як інструмент інформаційного впливу, демонструючи «міжнародну присутність» попри санкційний тиск та обмеження у відносинах із Заходом.

    Очікується, що форум цього року знову стане майданчиком для заяв російського керівництва щодо економічної політики, зовнішніх ринків та геополітичної ситуації, а також для обговорення альтернативних форматів міжнародної співпраці поза межами західних інституцій.

  • «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    Президент США Дональд Трамп відреагував на зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна, яка відбулася у Пекіні 19–20 травня. Американський президент заявив, що позитивно оцінює контакти між Москвою та Пекіном, однак не втримався від порівняння церемонії зі своїми міжнародними візитами.

    Під час спілкування з журналістами Трамп зазначив, що уважно стежив за зустріччю китайського та російського лідерів і навіть оцінив рівень організації заходу.

    «Я вважаю, що це добре. Я ладнаю з обома. Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився її. Гадаю, ми їх перевершили. Хороша команда», — сказав президент США.

    Заява Трампа пролунала на тлі підвищеної уваги міжнародної спільноти до візиту Путіна до Китаю, який аналітики вже назвали одним із ключових дипломатичних заходів Кремля цього року. Російський президент прибув до Пекіна одразу після серії контактів між США та Китаєм, що породило нову хвилю дискусій про формування глобальних геополітичних союзів.

    Візит Путіна до КНР тривав два дні. У центрі переговорів між Москвою та Пекіном були питання економічної співпраці, енергетики, міжнародної безпеки та війни в Україні. За інформацією західних аналітиків, Кремль особливо зацікавлений у поглибленні торговельних та фінансових зв’язків із Китаєм на тлі санкційного тиску Заходу.

    Під час зустрічі Сі Цзіньпін укотре заявив про необхідність «політичного врегулювання» війни в Україні та наголосив на важливості дипломатичних переговорів. Водночас Китай традиційно уникає прямої критики Росії, зберігаючи формально нейтральну позицію.

    Після переговорів Путін публічно подякував китайському лідерові за «добрі та дружні контакти» між двома державами. За словами російського диктатора, співпраця Москви та Пекіна нібито «не спрямована проти когось», а має на меті «загальне процвітання» та «вирішення глобальних проблем».

    На Заході дедалі частіше говорять про стратегічне зближення Китаю та Росії. Експерти звертають увагу, що Пекін фактично став головним економічним партнером Москви після початку повномасштабної війни проти України. Саме через Китай Росія значною мірою компенсує втрати від західних санкцій, нарощуючи експорт енергоресурсів і закуповуючи технологічну продукцію.

    Водночас у США уважно стежать за контактами між Кремлем і Пекіном. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що Китай відіграє ключову роль у глобальному балансі сил і може впливати на позицію Росії щодо війни.

    Останніми днями американські та європейські медіа також активно обговорюють можливу зміну риторики Пекіна щодо війни в Україні. Зокрема, Financial Times повідомляла про нові дипломатичні сигнали з боку КНР, після чого китайська влада була змушена окремо коментувати публікації про переговори Сі Цзіньпіна та Путіна.

    На цьому тлі увагу привернула і реакція самого Трампа. Американський президент не став критикувати сам факт зустрічі між Китаєм та Росією, а навпаки — наголосив, що підтримує контакти між світовими лідерами.

    Водночас традиційний для Трампа стиль спілкування з пресою знову проявився у його коментарях про «більш блискучі» американські церемонії. Політичні оглядачі вже звернули увагу, що глава Білого дому вкотре намагається подавати міжнародну політику через призму особистого іміджу та публічної демонстрації сили.

    Аналітики також нагадують, що саме відносини між США, Китаєм та Росією можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни в Україні та глобальної системи безпеки. Пекін намагається балансувати між партнерством із Москвою та бажанням уникнути прямої конфронтації із Заходом, тоді як Вашингтон прагне не допустити формування повноцінного антизахідного союзу між РФ та КНР.

    Тим часом сам Трамп останніми тижнями дедалі активніше коментує міжнародні переговори та війну в Україні. Президент США неодноразово заявляв про намір домагатися завершення війни дипломатичним шляхом, хоча конкретних механізмів такого врегулювання публічно поки не озвучував.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Китаю вкотре намагався просунути стратегічний для Кремля газовий проєкт «Сила Сибіру-2», однак замість очікуваного прориву Москва отримала вкрай стриману реакцію Пекіна. Попри гучні заяви про «безпрецедентне партнерство» між Росією та Китаєм, після переговорів Кремль був змушений визнати: остаточних домовленостей щодо нового газогону досі немає.

    Про це свідчать заяви речника Кремля Дмитра Пєскова після зустрічі Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна, а також публікації Bloomberg, Reuters і CNBC щодо результатів візиту російського президента до Пекіна.

    За словами Пєскова, Москва та Пекін «загалом досягли розуміння» щодо основних параметрів проєкту «Сила Сибіру-2», однак конкретики він не надав. Представник Кремля визнав, що сторони поки не узгодили остаточних умов реалізації проєкту та продовжують обговорювати «нюанси».

    «Розуміння вже є, залишилося домовитися про деякі нюанси», — заявив Пєсков, додавши, що деталі є «комерційною інформацією».

    Саме ця стриманість російської сторони різко контрастувала з традиційною риторикою Кремля про «всеосяжне стратегічне партнерство» між Росією та Китаєм. Аналітики звертають увагу: якби Москва справді отримала від Пекіна згоду на будівництво газогону, Кремль навряд чи обмежився б настільки розмитими формулюваннями.

    Газогін «Сила Сибіру-2» є одним із ключових геоекономічних проєктів Росії після втрати європейського газового ринку через війну проти України та санкції Заходу. Проєкт передбачає постачання до Китаю до 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку через територію Монголії.

    Після різкого скорочення експорту до Європи Москва фактично втратила свого головного покупця газу. До повномасштабного вторгнення РФ продавала до країн ЄС понад 150 мільярдів кубометрів газу щороку. Натомість нині Кремль намагається переорієнтувати енергетичні потоки на Китай та Азію.

    Однак Пекін не поспішає рятувати російський газовий сектор. Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що китайська сторона продовжує займати жорстку позицію щодо ціни на газ та умов фінансування проєкту. Китай прагне купувати російський газ за внутрішніми російськими цінами, що для «Газпрому» означало б суттєве зниження прибутковості.

    Ще однією проблемою для Кремля є те, що Китай не відчуває критичної потреби у новому російському газогоні. Пекін активно диверсифікував постачання енергоносіїв і має довгострокові контракти з Туркменістаном, Катаром та Австралією, а також нарощує закупівлі скрапленого природного газу.

    Аналітики CNBC зазначають, що Росія зараз перебуває у значно слабшій переговорній позиції, ніж кілька років тому. Через санкції та втрату європейського ринку Москва стала набагато більш залежною від Китаю, тоді як Пекін отримав можливість диктувати свої умови.

    Енергетична експертка Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анна Мікульська зазначила CNBC, що Китай «не поспішає підписувати угоду, оскільки чудово розуміє, наскільки Росія потребує цього проєкту».

    За даними Reuters, Кремль уже щонайменше п’ять разів намагався домогтися остаточної згоди Пекіна щодо «Сили Сибіру-2», однак переговори постійно заходять у глухий кут.

    Під час нинішнього візиту Путін також намагався використати кризу на Близькому Сході як аргумент на користь російського проєкту. Російська сторона розраховувала, що нестабільність на енергетичних ринках та ризики для постачання нафти й газу через Ормузьку протоку можуть підштовхнути Китай до швидшого рішення. Однак, судячи з результатів переговорів, Пекін не вважає ситуацію достатньо критичною для поспішних домовленостей.

    Попри відсутність прориву щодо газогону, Путін і Сі Цзіньпін продовжили публічно демонструвати політичну близькість. Під час зустрічі китайський лідер назвав президента РФ «дорогим другом», а сторони вкотре заявили про стратегічне партнерство та протидію «однополярному світу».

    Втім, за лаштунками переговорів ситуація виглядає набагато складнішою. Financial Times раніше повідомляло, що Китай дедалі обережніше ставиться до надмірної залежності від Росії та не хоче брати на себе ризики, пов’язані із західними санкціями. Крім того, Пекін намагається балансувати між підтримкою Москви та збереженням економічних відносин із ЄС і США.

    Для Кремля ж ситуація стає дедалі складнішою. «Газпром» продовжує втрачати прибутки, а експорт газу до Європи залишається на мінімальних рівнях. У 2025 році компанія зафіксувала один із найгірших фінансових результатів за останні десятиліття.

    На цьому тлі «Сила Сибіру-2» для Москви перетворилася не просто на економічний, а фактично на політичний проєкт виживання російської газової галузі. Однак нинішній візит Путіна до Китаю показав: попри всю риторику про «дружбу без меж», Пекін не готовий беззастережно рятувати Кремль від наслідків його власної війни та енергетичної ізоляції.

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.

  • Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Російський диктатор Володимир Путін увечері 19 травня прибув до Пекіна з офіційним візитом, який у Кремлі вже назвали одним із ключових зовнішньополітичних заходів року. Літак глави РФ приземлився у столиці Китаю на тлі нової хвилі геополітичної напруги, переговорів США та КНР, а також дедалі складнішої ситуації для російської економіки через війну проти України та санкції Заходу.

    У китайській столиці Путіна зустрічали з помпою: в аеропорту вишикували почесний караул, а спеціально організовані групи людей із прапорами Росії та Китаю ритмічно скандували привітання на адресу російського диктатора. На оприлюднених відео видно, як десятки людей в однакових костюмах синхронно вигукують лозунги та махають прапорами двох держав.

    Основні переговори між Путіним та лідером КНР Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня у Пекіні. Як повідомляють китайські державні медіа, сторони мають обговорити двосторонні відносини, економічне співробітництво, енергетику, транспортні коридори та міжнародну ситуацію.

    Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що нинішня поїздка стане вже 25-м візитом Путіна до КНР. У Кремлі ж напередодні заявили про «особливо привілейоване стратегічне партнерство» між Москвою та Пекіном. Таке формулювання озвучив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    Однак за зовнішньою демонстрацією дружби приховується значно складніший контекст. Головною темою переговорів фактично може стати енергетика, а точніше — спроба Кремля знову переконати Китай погодитися на запуск масштабного газопроводу «Сила Сибіру-2». Проєкт Москва просуває вже понад десять років, але Пекін досі не дав остаточного схвалення.

    За даними Bloomberg, які цитують українські та міжнародні медіа, Путін уже вп’яте за останні чотири роки намагатиметься домовитися із Сі Цзіньпіном про запуск цього трубопроводу.

    Проєкт «Сила Сибіру-2» має постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку через територію Монголії. Для Росії цей маршрут критично важливий після фактичної втрати значної частини європейського газового ринку через повномасштабне вторгнення в Україну та санкції ЄС.

    До складу російської делегації увійшли керівники «Газпрому» та «Роснефти» Олексій Міллер і Ігор Сєчін, а також віцепрем’єри, міністри та представники російського енергетичного сектору. Це лише підкреслює, наскільки важливим для Кремля є енергетичний блок переговорів.

    Росія сподівається використати нинішню нестабільність на світових енергетичних ринках для тиску на Китай. Після загострення ситуації на Близькому Сході та ризиків для морських маршрутів постачання енергоносіїв Москва намагається переконати Пекін у необхідності збільшення сухопутних поставок газу.

    Втім, експерти зазначають, що Китай продовжує займати вичікувальну позицію. Основна проблема полягає у вартості газу та умовах контракту. Пекін прагне отримувати російський газ за ціною, максимально наближеною до внутрішньоросійської, тоді як Кремль намагається компенсувати втрати від європейського ринку.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що візит Путіна до Китаю відбувається майже одразу після переговорів Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Американсько-китайський саміт у Пекіні став одним із найгучніших дипломатичних заходів останніх місяців і засвідчив, що Китай намагається балансувати між Вашингтоном та Москвою.

    Як пише South China Morning Post, Пекін прагне зберігати стратегічну гнучкість і не хоче повністю ставати на бік Росії у глобальному протистоянні із Заходом. Для КНР критично важливими залишаються економічні зв’язки зі США та Європою, які значно перевищують обсяги торгівлі з РФ.

    Додатковий резонанс викликала й нещодавня публікація Financial Times, у якій стверджувалося, що Сі Цзіньпін під час переговорів із Трампом нібито критично висловився щодо дій Путіна та війни проти України. Однак МЗС Китаю офіційно спростувало цю інформацію.

    Політологи звертають увагу, що Кремль зараз особливо залежний від Китаю — як у питаннях експорту енергоносіїв, так і в технологічній та фінансовій сферах. Після кількох років санкцій Росія дедалі активніше переорієнтовує свою економіку саме на китайський ринок.

    Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що під час візиту Путін намагатиметься переконати китайське керівництво, що війна проти України нібито «йде за планом» і Росія контролює ситуацію.

    Попри гучні заяви Кремля про «безмежне партнерство», аналітики зазначають: сьогодні саме Китай диктує умови відносин із Росією. І нинішній візит Путіна до Пекіна може стати одним із найважливіших тестів того, наскільки далеко Сі Цзіньпін готовий підтримувати Москву в умовах затяжної війни та глобального геополітичного конфлікту.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Росії заявили, що розраховують на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни проти України та очікують активнішої ролі Сполучених Штатів у можливих дипломатичних зусиллях. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи стан міжнародних контактів навколо війни, повідомляють російські державні медіа.

    За словами Пєскова, нині так званий “мирний процес” перебуває у стані паузи, однак у Кремлі сподіваються, що він буде відновлений у майбутньому. Він підкреслив, що Москва очікує продовження “посередницьких зусиль” з боку США та їхніх представників, які, на думку російської сторони, можуть відігравати ключову роль у поверненні сторін до переговорів.

    Фактично Пєсков дав зрозуміти, що Кремль продовжує розглядати США як одного з потенційних головних зовнішніх гравців у можливому форматі майбутніх перемовин, попри складні політичні відносини між Вашингтоном і Москвою через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Водночас представник Кремля повторив низку традиційних заяв російської пропаганди, стверджуючи, що Росія нібито завдає ударів виключно по “військових або навколовійськових об’єктах” на території України. Жодних доказів цих тверджень він не навів. Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли, що російські удари регулярно вражають цивільну інфраструктуру, житлові будинки та об’єкти енергетики.

    Окремо Пєсков також поскаржився на удари з боку Збройних сил України по інфраструктурі на території Росії, не уточнюючи деталей і не надаючи оцінки масштабам таких атак. Подібні взаємні звинувачення сторін стали постійною частиною інформаційного супроводу війни, яка триває вже понад два роки.

    Заяви з Москви пролунали на тлі тривалого фактичного застою у переговорному процесі. Дипломатичні контакти між Україною та Росією залишаються мінімальними, а будь-які спроби відновити повноцінні переговори поки що не призвели до конкретних результатів. Міжнародні посередницькі ініціативи також не змогли вивести процес на новий етап.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до відновлення переговорів у будь-якому форматі, якщо вони будуть спрямовані на досягнення реального і справедливого миру. Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності України та міжнародного права.

    У Кремлі ж продовжують наполягати на необхідності “дипломатичного врегулювання”, однак конкретних нових пропозицій або змін у своїй позиції публічно не озвучують. На цьому тлі міжнародні аналітики відзначають, що сторони залишаються на протилежних позиціях, а перспектива реального прориву в переговорах наразі виглядає віддаленою.

    Водночас у світовій дипломатії тривають дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів, ролі США, а також умов, за яких може бути відновлений повноцінний діалог. Поки що, однак, жодних офіційно підтверджених домовленостей або нових переговорних рамок не оголошено, а війна продовжується.

  • Молдова викликала посла РФ

    Молдова викликала посла РФ

    Міністерство закордонних справ Молдови вранці 18 травня викликало призначеного посла Російської Федерації Олега Озерова. Про це повідомляє Deschide.MD. Офіційні формулювання причини виклику наразі не розкриваються, однак дипломатичний крок Кишинева відбувається на тлі помітного загострення відносин із Москвою, яке пов’язане як із політичними рішеннями Росії щодо невизнаного Придністров’я, так і з серією інцидентів у повітряному просторі Молдови.

    Згідно з повідомленнями, особливе занепокоєння молдовської влади викликав указ президента Росії Володимира Путіна, яким запроваджується спрощена процедура надання російського громадянства жителям Придністровського регіону. Документ передбачає, що мешканці невизнаної республіки зможуть отримувати паспорти РФ без обов’язкового проживання на території Росії та без необхідності складати іспит на знання російської мови. У Кишиневі такі кроки традиційно сприймають як інструмент розширення російського впливу в регіоні та потенційне підсилення політичної залежності Придністров’я від Москви, що суперечить курсу Молдови на збереження територіальної цілісності та європейську інтеграцію.

    Придністров’я, яке фактично перебуває поза контролем центральної влади Молдови з початку 1990-х років, залишається однією з найчутливіших точок у регіоні Східної Європи. Будь-які кроки, пов’язані зі зміною статусу населення або розширенням російської присутності, Кишинів розглядає як потенційне втручання у внутрішні справи держави. Саме тому новий указ Москви викликав особливу стурбованість у політичних колах Молдови, де вбачають у ньому спробу юридично закріпити вплив Росії на жителів регіону та створити додаткові механізми політичного тиску.

    Додатковим фактором напруження стали повідомлення про інцидент із російським безпілотником, який, за даними молдовських джерел, пролетів через повітряний простір країни з півночі на південь і згодом зник із радарів. Хоча деталі цього випадку офіційно не були повністю оприлюднені, у Кишиневі його розцінюють як серйозне порушення суверенітету та потенційну загрозу безпеці держави. На тлі війни Росії проти України подібні інциденти викликають у молдовської влади підвищену увагу та посилюють занепокоєння щодо безпекової ситуації в регіоні.

    Сам виклик російського посла до Міністерства закордонних справ Молдови, за оцінками спостерігачів, є дипломатичним сигналом Москві про невдоволення Кишинева останніми діями Росії. Подібні кроки зазвичай передують офіційним демаршам або вимогам роз’яснень щодо конкретних інцидентів, однак наразі молдовська сторона утримується від публічних заяв про зміст розмови з російським дипломатом.

    На тлі цих подій ситуація навколо Придністров’я знову опинилася в центрі міжнародної уваги. Регіон, де розміщений російський військовий контингент та зберігається політична і військова залежність від Москви, залишається потенційною точкою напруги між Росією та Молдовою. Будь-які зміни у правовому статусі його населення або активізація російських політичних кроків у цьому напрямку сприймаються як фактор, що може вплинути на стабільність у всьому регіоні.

    Аналітики зазначають, що одночасний збіг кількох подій — указу про громадянство, інциденту з безпілотником і виклику посла — свідчить про чергове загострення відносин між Кишиневом і Москвою. У контексті триваючої війни в Україні та посилення геополітичного протистояння між Росією та Заходом ситуація в Молдові дедалі більше розглядається як частина ширшої регіональної кризи безпеки, де Придністров’я залишається одним із ключових потенційних осередків напруженості.

  • Грузія відмовилася підтримати спецтрибунал проти Путіна: у Тбілісі заговорили про «ризики»

    Грузія відмовилася підтримати спецтрибунал проти Путіна: у Тбілісі заговорили про «ризики»

    Грузія не приєдналася до угоди про створення комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Документ 15 травня у Кишиневі підтримали 36 держав та Європейський Союз, однак офіційний Тбілісі залишився осторонь ініціативи.

    Рішення Грузії вже викликало резонанс на тлі тривалих дискусій про зближення чинної грузинської влади з Москвою та охолодження відносин із Заходом.

    Угоду ухвалили під час засідання Комітету міністрів Ради Європи. Вона стала одним із ключових етапів на шляху до створення міжнародного трибуналу, який має розглядати злочин агресії Росії проти України та потенційну відповідальність вищого політичного й військового керівництва РФ.

    Серед держав, які підтримали створення механізму, — Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Нідерланди, Швеція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Румунія, Молдова, Австралія та інші країни. Окремо до ініціативи приєднався Євросоюз.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе назвав рішення історичним кроком до створення трибуналу.

    «Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Час притягнення Росії до відповідальності швидко наближається», — заявив він.

    Після завершення внутрішніх процедур країни-учасниці мають перейти до формування самого трибуналу — обрання суддів, прокурора та затвердження регламенту роботи.

    Створення окремого трибуналу активно обговорюється з 2023 року через те, що Міжнародний кримінальний суд не має достатніх юридичних механізмів для переслідування російського керівництва саме за злочин агресії. Росія не є стороною Римського статуту, тому виникла потреба у створенні окремого міжнародного механізму.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після голосування заявив, що спецтрибунал фактично вже став «юридичною реальністю».

    «Володимир Путін та інші російські керівники сьогодні отримали свій квиток до Гааги», — наголосив глава українського МЗС.

    Водночас грузинська влада пояснила свою відмову «ризиками для безпеки країни».

    Міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що нинішня міжнародна ситуація не дозволяє Тбілісі ухвалювати рішення, які можуть створити додаткові виклики для держави.

    «Позиція деяких держав-членів, включаючи держави-члени ЄС, щодо Грузії, безумовно, не дає нам можливості і розкоші приймати рішення, які створювали б додаткові ризики та загрози для нашої країни», — сказала вона журналістам.

    За словами міністерки, грузинська влада насамперед виходить із необхідності гарантувати безпеку, стабільність і мир усередині країни.

    Бочорішвілі також заявила про потребу «перегляду ставлення до Грузії» з боку окремих західних держав та поскаржилася на подвійні стандарти у політиці Європи.

    Її заява пролунала на тлі помітного пожвавлення дипломатичних контактів між Києвом і Тбілісі. Лише за першу половину травня Бочорішвілі тричі зустрічалася з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Це стало нетиповою активністю після кількох років напружених відносин між державами.

    Грузинська влада останніми роками регулярно зазнає критики з боку України та ЄС через звинувачення у проросійській політиці. У Тбілісі ці звинувачення відкидають і нагадують, що близько 20% території Грузії залишаються окупованими Росією після війни 2008 року.

    На цьому тлі рішення не підтримувати спецтрибунал уже викликало гостру реакцію частини грузинської опозиції та проєвропейських активістів, які вважають, що влада уникає кроків, здатних викликати роздратування Кремля.

    В Офісі президента України раніше заявляли, що очікують запуск повноцінного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ уже у 2027 році.