Позначка: Японія

  • Китай оголосив морську спецоперацію біля Тайваню

    Китай оголосив морську спецоперацію біля Тайваню

    Китай оголосив про початок спеціальної морської операції у водах на схід від Тайваню, що стало черговим кроком Пекіна у зміцненні свого контролю над регіоном та демонстрації готовності відстоювати власні територіальні претензії. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство транспорту КНР, наголосивши, що операція спрямована на посилення адміністративно-правової юрисдикції Китаю на морі, збільшення інтенсивності патрулювання, правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки судноплавства у стратегічно важливих акваторіях.

    У Пекіні заявляють, що спецоперація має комплексний характер і передбачає не лише моніторинг морського простору, а й зміцнення державного контролю над віддаленими морськими районами. Китайська влада наголошує, що її метою є захист державного суверенітету, забезпечення національної безпеки, охорона морських прав та інтересів країни, а також підтримання стабільності навігації в регіоні. У заяві Міністерства транспорту підкреслюється, що операція покликана забезпечити ефективне управління морськими шляхами, які мають важливе економічне та стратегічне значення для Китаю.

    До реалізації операції залучені одразу кілька державних структур. Серед них – Міністерство транспорту КНР, управління морської безпеки провінцій Гуандун та Фуцзянь, а також служби навігаційного забезпечення і морського порятунку Східнокитайського моря. Така координація свідчить про масштабність заходів і демонструє, що Пекін розглядає їх не як короткострокову акцію, а як елемент довгострокової стратегії щодо зміцнення свого впливу у спірних морських районах.

    Китайська сторона прямо пов’язує початок операції з нещодавніми дипломатичними кроками Японії та Філіппін. У Пекіні різко розкритикували рішення Токіо та Маніли розпочати переговори щодо можливого розмежування морських зон на схід від Тайваню. Китайські чиновники вважають такі консультації односторонніми та такими, що порушують права КНР. На думку китайської влади, жодні переговори щодо визначення кордонів або розподілу морських просторів у цьому районі не можуть проводитися без безпосередньої участі Пекіна.

    У Міністерстві транспорту Китаю заявили, що дії Японії та Філіппін є серйозним посяганням на територіальний суверенітет країни та її законні морські інтереси. У Пекіні переконані, що такі ініціативи створюють небезпечний прецедент і можуть призвести до подальшого загострення ситуації у регіоні, де й без того існує значна кількість територіальних суперечок.

    Позицію китайського керівництва додатково озвучила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін. Вона заявила, що переговори між Японією та Філіппінами суперечать положенням Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права. За її словами, Китай має законне право на виключну економічну зону в районі на схід від Тайваню, а тому будь-які домовленості щодо делімітації морських просторів без участі китайської сторони не можуть вважатися правомірними або такими, що мають міжнародну легітимність.

    Заява Пекіна пролунала на тлі дедалі більшого загострення ситуації навколо Тайваню. Протягом останніх років Китай регулярно проводить масштабні військові навчання поблизу острова, відправляє до району кораблі військово-морських сил та бойову авіацію, а також демонструє готовність застосувати всі доступні засоби для недопущення формальної незалежності Тайваню. Китайське керівництво продовжує наполягати на принципі «єдиного Китаю» та розглядає Тайвань як невід’ємну частину своєї території, яка в майбутньому має бути возз’єднана з материковою частиною країни.

    Водночас Тайвань має власний уряд, збройні сили, економічну систему та демократичні інститути, фактично функціонуючи як окрема політична одиниця. Саме через це питання статусу острова залишається одним із найнебезпечніших потенційних джерел міжнародного конфлікту в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Будь-які дії Китаю поблизу Тайваню уважно відстежуються не лише сусідніми країнами, а й Сполученими Штатами та їхніми союзниками, які неодноразово заявляли про важливість підтримання миру та стабільності в Тайванській протоці.

    Окреме занепокоєння викликає той факт, що останнім часом дедалі більше держав регіону починають відкрито готуватися до можливих кризових сценаріїв. Зокрема, президент Філіппін Фердинанд Маркос-молодший нещодавно заявив, що його країна через своє географічне розташування практично неминуче буде втягнута в будь-який потенційний військовий конфлікт навколо Тайваню. Такі слова стали відображенням зростаючої тривоги серед держав Південно-Східної Азії щодо перспектив безпеки в регіоні.

    Аналітики зазначають, що нинішня морська операція Китаю має не лише практичне, а й потужне політичне значення. Вона демонструє намір Пекіна активніше використовувати інструменти цивільного та адміністративного контролю для зміцнення своїх позицій у спірних водах. Подібні кроки дозволяють Китаю поступово розширювати фактичну присутність у районах, які він вважає своїми, не вдаючись при цьому до прямого військового протистояння.

    Разом із тим експерти попереджають, що посилення активності Китаю в районі Тайваню може призвести до нових дипломатичних конфліктів із сусідніми державами та збільшити ризик інцидентів на морі. У регіоні вже існує складна система територіальних претензій, а будь-які односторонні дії можуть викликати відповідні кроки інших країн. На цьому тлі оголошення про початок морської спецоперації сприймається як ще один сигнал того, що боротьба за вплив у Східнокитайському морі та навколо Тайваню продовжує набирати обертів і залишається одним із ключових викликів міжнародній безпеці у XXI столітті.

  • Японія спрямувала перші $14,6 млн через програму PURL для України

    Японія спрямувала перші $14,6 млн через програму PURL для України

    Японія офіційно стала учасницею міжнародної програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List — Перелік пріоритетних потреб України), виділивши перші понад 14,6 мільйона доларів для забезпечення потреб Сил оборони України. Відповідне рішення ухвалив уряд Японії, а інформацію про початок фінансування підтвердили Міністерство закордонних справ країни та президент України Володимир Зеленський.

    Приєднання Токіо до механізму PURL стало черговим кроком у посиленні підтримки України з боку Японії та водночас свідченням розширення співпраці між Японією і НАТО в питаннях безпеки. Хоча сума першого внеску є порівняно невеликою на тлі загальних обсягів міжнародної військової допомоги Україні, сам факт участі Японії в програмі має значне політичне та стратегічне значення. Країна, яка традиційно дотримується обережної політики у військовій сфері через післявоєнні конституційні обмеження, дедалі активніше долучається до міжнародних безпекових ініціатив, спрямованих на підтримку України та стримування агресії Росії.

    Згідно з рішенням японського уряду, виділені кошти використовуватимуться виключно для закупівлі нелетального військового обладнання. Це відповідає чинним підходам Японії до надання військової допомоги іншим державам. Конкретний перелік обладнання та технічних засобів визначатиметься у координації з НАТО та українською стороною залежно від актуальних потреб Сил оборони.

    У Міністерстві закордонних справ Японії наголосили, що країна продовжить підтримувати Україну на міжнародній арені та сприятиме досягненню справедливого і тривалого миру. У відомстві також підкреслили намір поглиблювати співпрацю з Північноатлантичним альянсом, який останніми роками дедалі активніше розвиває контакти з державами Індо-Тихоокеанського регіону.

    У Токіо переконані, що безпека в Європі та безпека в Азії стають дедалі більш взаємопов’язаними. Саме тому російська агресія проти України розглядається японським керівництвом не лише як регіональний конфлікт, а як виклик міжнародному правопорядку та принципам, на яких ґрунтується сучасна система глобальної безпеки. Японська влада неодноразово заявляла, що результат війни в Україні матиме вплив далеко за межами європейського континенту і може визначити поведінку інших авторитарних держав у майбутньому.

    Президент України Володимир Зеленський привітав рішення Японії приєднатися до PURL та висловив вдячність японському народу й уряду за багаторічну підтримку України. За словами глави держави, Японія залишається одним із найпослідовніших партнерів Києва з початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

    Президент підкреслив, що підтримка Токіо охоплює широкий спектр напрямків — від фінансової та гуманітарної допомоги до відновлення пошкодженої інфраструктури, підтримки енергетичного сектору та участі у міжнародних санкційних механізмах проти Російської Федерації. За його словами, внесок Японії до програми PURL є ще одним важливим елементом міжнародної коаліції на підтримку України.

    Володимир Зеленський також повідомив, що з початку 2026 року через механізм PURL вже було профінансовано закупівлі озброєння та військового обладнання на суму близько 1,5 мільярда доларів. Наразі учасниками програми є 28 держав, які роблять внески до спеціального фонду НАТО для фінансування закупівель відповідно до пріоритетних потреб України.

    PURL є відносно новим, але вже одним із найважливіших механізмів міжнародної військової підтримки України. Програму було створено у 2025 році за ініціативою Сполучених Штатів та НАТО для того, щоб прискорити процес забезпечення української армії необхідним озброєнням та обладнанням. На відміну від традиційних схем допомоги, коли кожна країна окремо ухвалює рішення щодо передачі певних систем або техніки, PURL дозволяє централізовано фінансувати закупівлі відповідно до узгодженого списку пріоритетних потреб.

    Такий підхід значно скорочує час між виникненням потреби та фактичним отриманням необхідного обладнання українськими військовими. У межах програми НАТО координує внески держав-партнерів та забезпечує їхнє ефективне використання. Це дозволяє уникати дублювання допомоги та спрямовувати ресурси саме на ті напрямки, які мають найбільше значення для обороноздатності України.

    Особливо важливим є те, що через механізм PURL Україна отримує доступ до американських запасів озброєнь та обладнання. Завдяки цьому можна швидко постачати критично важливі системи без необхідності тривалих переговорів між окремими країнами щодо кожної поставки. Саме через цю програму фінансується значна частина закупівель ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, боєприпасів для реактивних систем HIMARS, засобів радіолокації та іншого обладнання, яке відіграє ключову роль у захисті українського неба та стримуванні російських атак.

    Раніше міністр оборони України Михайло Федоров заявляв, що наразі понад 90 відсотків українських протибалістичних спроможностей забезпечуються саме через механізм PURL. Йдеться насамперед про ракети для комплексів Patriot, які залишаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури значення цієї програми для України продовжує зростати.

    Про наміри Японії приєднатися до PURL стало відомо ще в лютому 2026 року. Тоді повідомлялося, що уряд країни розглядає можливість фінансування нелетальної військової допомоги через структури НАТО. Серед потенційних напрямків використання японських коштів називалися закупівля радіолокаційних станцій, засобів індивідуального захисту, бронежилетів, спеціалізованого обладнання для спостереження та інших систем, необхідних для забезпечення безпеки українських військових.

    Для Японії участь у програмі також має важливий зовнішньополітичний вимір. Останніми роками країна дедалі активніше переглядає власний підхід до питань безпеки на тлі зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні. У Токіо уважно стежать за розвитком подій навколо Тайваню, нарощуванням військової активності Китаю та ракетними випробуваннями Північної Кореї. У цьому контексті підтримка України розглядається як внесок у захист міжнародного порядку, заснованого на правилах, який має важливе значення і для безпеки самої Японії.

    Експерти зазначають, що рішення Токіо може стати сигналом для інших держав Азійсько-Тихоокеанського регіону щодо необхідності активнішої участі у підтримці України. Крім того, приєднання Японії до PURL розширює географію країн-донорів програми та зміцнює її фінансову базу. Це особливо важливо в умовах затяжної війни, коли потреби України в озброєнні, засобах захисту та військовому обладнанні залишаються надзвичайно високими.

    На тлі продовження російської агресії та регулярних атак на українські міста розширення міжнародної підтримки залишається одним із ключових факторів зміцнення обороноздатності країни. Приєднання Японії до PURL не лише збільшує обсяг доступних ресурсів для забезпечення української армії, а й демонструє, що міжнародна коаліція на підтримку України продовжує розширюватися навіть на четвертому році повномасштабної війни.

  • Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали чергову грантову угоду в межах програми екстреного відновлення, яка передбачає фінансування у розмірі близько 40 млн доларів США. Кошти спрямовуються на відновлення критичної інфраструктури, медичної сфери, агросектору та розвиток суспільного мовлення в Україні.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram.

    За його словами, нова грантова допомога є частиною вже п’ятої фази масштабної програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з урядом Японії та JICA. Ця програма стала одним із ключових інструментів міжнародної підтримки, спрямованої на швидке відновлення об’єктів життєзабезпечення, що постраждали внаслідок війни.

    Загальний обсяг фінансування в межах нового етапу становить близько 40 млн доларів США, і ці кошти розподіляються між кількома стратегічними напрямами. Понад 15 млн доларів передбачено на відновлення та модернізацію громадської інфраструктури. Йдеться про закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання для комунальних підприємств, відновлення та оновлення об’єктів критичної інфраструктури у громадах, а також підтримку морської інфраструктури, яка відіграє важливу роль у логістиці та економіці держави.

    Ще понад 15 млн доларів США буде спрямовано на медичні та оздоровчі послуги. Це включає відновлення медичних закладів, забезпечення лікарень сучасним обладнанням, підтримку реабілітаційних центрів та підвищення доступності медичної допомоги для населення, зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.

    Окремий напрям фінансування стосується аграрного сектору, який залишається одним із ключових для економіки України. Частина коштів буде використана для підтримки фермерських господарств, відновлення виробничих потужностей та забезпечення стабільності продовольчого ланцюга в умовах війни та післявоєнного відновлення.

    Також у межах гранту передбачено підтримку розвитку суспільного мовлення. Це включає зміцнення інформаційної інфраструктури, підвищення стійкості медіа та забезпечення доступу громадян до якісного, незалежного контенту, що є важливою складовою інформаційної безпеки держави.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що співпраця з Японією через механізми JICA вже охоплює широкий спектр сфер відновлення. Серед них — енергетика, транспорт, водопостачання, медицина, освіта, гуманітарне розмінування, управління відходами руйнувань та відновлення комунальної інфраструктури. Загальний обсяг японської підтримки в межах різних програм перевищує 700 млн доларів США.

    Окремо підкреслюється, що Японія вже надала Україні значну практичну допомогу в рамках попередніх етапів співпраці. Зокрема, Державна служба з надзвичайних ситуацій отримала спеціалізовану техніку та обладнання для гуманітарного розмінування, що дозволяє пришвидшити очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

    Також JICA передало Україні три потужні автотрансформатори вартістю понад 20 млн доларів США, які були критично важливими для стабілізації енергосистеми в умовах пошкоджень інфраструктури.

    Крім того, раніше Україна отримала грант у розмірі 690 млн доларів США від Японії та Канади в межах механізму ERA країн G7 через програму Світового банку PEACE in Ukraine. Ця підтримка стала частиною ширшої міжнародної фінансової допомоги, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності держави.

    Таким чином, новий грант JICA продовжує довгострокову стратегію підтримки України, спрямовану не лише на відновлення зруйнованого, але й на модернізацію ключових сфер економіки та зміцнення стійкості держави в умовах триваючої війни.

  • Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    За інформацією нашого джерела, наразі “Ніжинський кейс” з розкраданням міжнародної допомоги на відновлення енергетики мером Олександром Кодолою знаходиться на столі Прем’єра Юлії Свириденко.

    Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

    Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

    Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

  • Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Вчені з Кіотського університету представили унікальний матеріал — вирощену в лабораторії деревину, яка перевищує сталь за міцністю на одиницю маси і водночас в п’ять разів легша. Цей інноваційний матеріал вже розглядають як потенційну заміну металів та бетону у будівництві, транспорті, авіації та навіть космічних проектах.

    В основі матеріалу — целюлозні нановолокна (CNF), витягнуті з рослинної біомаси, такої як солома, тирса та сільськогосподарські відходи. Волокна обробляють на нанорівні, ущільнюють та з’єднують природною смолою на основі лігніну під високим тиском, створюючи монолітний блок з високою щільністю, термостійкістю та водозахистом.

    Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

    Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

    Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

    У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

    Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

    Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

    Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

  • Японія надасть Україні кредит у $3,3 млрд у рамках підтримки G7

    Японія надасть Україні кредит у $3,3 млрд у рамках підтримки G7

    Японія планує надати Україні кредит у розмірі $3,3 мільярда, що стане частиною пакету фінансової підтримки від країн “Групи Семи” (G7) на загальну суму $50 мільярдів. Цей кредит буде погашатися за рахунок відсотків із заморожених російських активів, що є реакцією на агресію Росії проти України.

    Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

    Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

    Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

    Японія та візовий режим

    Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

     

  • Євгену Клопотенко відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії

    Євгену Клопотенко відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії

    Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко заявив, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, мотивуючи це тим, що у сприйнятті японців борщ є російською стравою. Про це Клопотенко написав у фейсбуці.

    На цю заяву відреагував посол України в Японії Сергій Корсунський, який зазначив, що такі уявлення в Японії “не відповідають дійсності”.

    Але японський журналіст та письменник Такаші Хірано у розмові з ВВС Україна підтвердив, що багато японців дійсно раніше вважали борщ російським, але зараз ця ситуація стрімко змінюється.

    У своєму дописі Клопотенко розмістив скріншот електронного листа, в якому йдеться, що “в Японії дуже поширена думка, що борщ – це російська страва”.

    А оскільки ставлення японців до Росії є негативним, “це не формує у японців хорошого враження про борщ”.

    При цьому він не повідомив деталей щодо того, хто саме йому відмовив і з якою пропозицією він до них звертався.

    Клопотенко назвав це “чудовим прикладом російської пропаганди”:

    “Зрозуміло, що люди оминатимуть це місце десятою дорогою, бо притомні японці, на щастя, історично є русофобами. І от, ми наче на одному боці барикад, а виходить якась дурня”, – написав він і зазначив, що хотів відкрити “монозаклад з борщем”.

    Він також зазначив, що ця ситуація “лише означає, що треба працювати ще завзятіше над популяризацією української думки та української кухні в світі”.

    “Звісно, це одиничний випадок, бо рівень підтримки України в Японії просто неймовірний”, – додав ресторатор наприкінці свого допису.

    “Не відповідає дійсності”

    На заяву Клопотенка відреагував посол України в Японії Сергій Корсунський.

    “Ні, це не відповідає дійсності. В Японії протягом двох років відкрито з десяток ресторанів української кухні, де подають борщ”, – так він прокоментував новину про відмову Клопотенку у себе у фейсбуці.

    Він також зазначив, що українська громада постійно проводить по всій Японії фестивалі борщу, і “японці чудово знають, що борщ – то українська страва”.

    “Думка одного японця, який “відмовив”, свідчить, що він чи вона просто не компетентний у тій справі, якою намагається займатися”, – додав пан посол.

    У коментарях до допису він також розповів, що в Японії видали три книги про українську кухню японською мовою, і навів кілька прикладів українських ресторанів, які відкрили у різних містах.

    Його допис також прокоментувала дослідниця гастрокультури Олена Брайченко.

    “Ми насправді теж отримали чимало схвальних відгуків на нашу книжку “Україна. Їжа та історія”, яка продається в Японії, японською мовою, там аж 6 різних видів борщів, – написала вона. – Думаю, проблема у заголовках, які завжди намагаються гіперболізувати”.

    борщ

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    Не варто узагальнювати

    У розмові з ВВС Україна Такаші Хірано – японський журналіст, дипломат та письменник, який давно живе в Україні, – порадив не узагальнювати ставлення до борщу за одним випадком.

    “Думаю, що це точка зору тільки одного японця, тож не варто узагальнювати пану Клопотенку. Я особисто добре знаю, що багато японців нарешті почали знати, що борщ – це українська страва”, – каже Хірано.

    Він додає, що прекрасно розуміє розчарування команди Клопотенка щодо цього інциденту.

    “Я почув цю історію від своєї близької подруги в його команді. Але я як людина, яка багато років намагалася поширювати подібне знання в Японії, маю зауважити, що сказане йому є думкою лише одного японця”, – наполягає Хірано.

    За його словами, до повномасштабного вторгнення Росії багато японців не суттєво цікавилися Україною, відповідно багато людей дійсно вважали, що борщ є російським.

    “І я давно боровся, щоб мої співвітчизники зрозуміли, що це не так, що борщ є українською стравою, і намагався довести це у своїй япономовній книжці про Україну, та писав тисячу разів про це у соцмережах. Зміни відбувалися до початку великої війни, але лише поступово. І таки найбільша зміна виникла через те, що японці масово зацікавилися Україною, на жаль, через повномасштабне вторгнення”, – розповів Такаші Хірано ВВС.

    Він каже, що не тільки він, а доволі багато людей, японців і українців у Японії, зараз розповідають іншим людям, що борщ є українським. І тепер зміни в сприйнятті цього там точно помітні, твердить Хірано.

    “Хоча, ясна річ, ніколи не можливо сказати, що всі люди змінили своє сприйняття однієї миті, дуже важливо зрозуміти динаміку таких змін і для маркетингу, зокрема на такому специфічному ринку, як японський”, – розповів він.

    І додав, що зусилля у цьому напрямку і далі потрібні, і сам він займається цим щодня.

    борщ

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    Борщ і політика

    “Війна за борщ” між Україною та Росією триває вже багато років, а після російської анексії Криму, війни на Донбасі та повномасштабного вторгнення Росії це стало для українців особливо чутливим питанням.

    У 2022 році речниця російського МЗС Марія Захарова звинуватила українців у тому, що вони “не хотіли ділитися борщем”.

    “На компроміс іти не хотіли. Так це і є ксенофобія, нацизм, екстремізм у всіх видах”, – заявила Захарова.

    У лютому 2020 року вже колишній радник президента Росії та “куратор по Донбасу” (сам він останній титул заперечує) Владислав Сурков згадував про борщ у своєму “світоглядному” інтерв’ю.

    “України немає. Є українство. Тобто специфічний розлад умів, дивовижним чином доведений до крайньої межі захоплення етнографією. Таке криваве краєзнавство. Сумбур замість держави. Борщ, Бандера, бандура є, а нації немає”, – заявив Сурков під час смс-листування з журналістом видання “Актуальные комментарии”.

    А в грудні того ж року російський комедійний актор Андрій Бочаров (“Бочарик”) опублікував пост про “російський борщ”.

    “Після ковзанки чудово заходить російський борщ”, – написав він з відповідним фото.

    Під дописом розгорнулася справжня баталія за те, чий же насправді борщ – більше 11 тис. коментарів, дискусія тривала кілька тижнів.

    Також у грудні 2020 міжнародний ресторанний рейтинг Michelin оприлюднив пресреліз, в якому анонсував, що його представники прибули до Москви, аби оцінити місцеві ресторани й серед “російських страв” там згадали і борщ.

    “Ганьба вам. Борщ – Український. Як ви можете відносити його до російської їжі? Це непрофесійно. Ви не знаєте, про що говорите. Українці чекають на вашу заяву із вибаченнями”, – писали українські користувачі.

    Згодом Michelin вибачилися за “російський борщ” і “гастрономічну необачність з неочікувано політичною конотацією”, повідомило українське посольство у Франції, з якими спілкувалися представники гастрогіду.

    А в 2019 році в офіційному акаунті МЗС РФ опублікували твіт, в якому було зазначено: “Вічна класика, #борщ – одна з найвідоміших і найулюбленіших російських #страв і символ національної кухні”.

    А вже у лютому “український борщ” потрапив до топ-20 найкращих світових супів за версією американського CNN Travel.

    “І хоча цей суп іноді відносять до російської кухні, це твердження викликає гарячі суперечки. Зараз українські кухарі ведуть кампанію з включення їхньої позиції до Списку світової спадщини ЮНЕСКО”, – написали CNN Travel.

    У 2021 році Україна вирішила офіційно відстояти від зазіхань Росії борщ як свою культурну спадщину й під егідою Мінкульту провела подію, під час якої приготували 25 борщів за рецептами кожного з українських регіонів.

    Це стало частиною кампанії з подання заявки до ЮНЕСКО про “Культуру приготування українського борщу”.

    Активним учасником акції був і “захисник українського борщу” Євген Клопотенко, який збирав рецепти в різних регіонах.

  • Японія та ООН спільно закупили 70 тонн ліків для пологових будинків України

    Японія та ООН спільно закупили 70 тонн ліків для пологових будинків України

    Правительство Японії та Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні об’єднали зусилля для придбання 70 тонн ліків та медичних засобів для 93 пологових будинків по всій Україні. Цю інформацію розкрило посольство Японії в Україні через соціальну мережу “Х”.

    “Розпочато надання фармацевтичної допомоги для підтримки репродуктивного здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій. Уряд Японії разом з Представництвом Фонду ООН у сфері народонаселення в Україні спільно придбали 70 тонн життєво важливих препаратів та медичних товарів для 93 пологових будинків України”, – повідомили у дипломатичному представництві.

    Цього зимового періоду за підтримки Японії до України також надійшло п’ять мобільних газотурбінних генераторів та було доставлено сім трансформаторів.

  • Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Український Прем’єр-міністр провів зустріч з Міністром закордонних справ Японії, Йоко Камікавою, під час якої обговорили широкий спектр питань співпраці між обома країнами.

    Серед основних тем розмови були підтримка Формули миру Президента України, впровадження реформ, співпраця в інфраструктурному секторі, цифровій та атомній галузях, а також підготовка до Конференції відновлення в Токіо. Прем’єр-міністр також висловив інтерес України до можливого розміщення виробництва провідних японських компаній на своїй території.

    “Наша мета – зміцнення торговельних зв’язків та розвиток співпраці між українськими та японськими бізнес-структурами”, – наголосив Прем’єр-міністр у своєму заявленні.

    Він також висловив надію, що на майбутній Конференції відновлення в Токіо буде досягнуто практичні результати. У свою чергу, Йоко Камікава підтвердила готовність японської сторони підписати важливі документи та взяти участь у відновленні України.

    Обговорені також були питання залучення японських компаній до відбудови України. Прем’єр-міністр висловив подяку Японії за підтримку та важливу гуманітарну та фінансову допомогу. Він відзначив рішення Японії виділити 1 мільярд доларів на гуманітарні проєкти, з можливістю збільшення цієї суми до 4,5 мільярдів через міжнародні інституції.

    Окремо були висловлені слова подяки за зусилля Японії у забезпеченні участі Президента України у саміті G7 в Хіросімі.