Mmakaje

Позначка: ЄС

  • Україна на порозі промислового безвізу з ЄС

    Україна на порозі промислового безвізу з ЄС

    Україна підготовлюється до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), що іноді називають “промисловим безвізом”, з Європейським Союзом. Ця угода передбачає взаємне визнання сертифікатів, виданих обома сторонами, що означає, що українським експортерам більше не доведеться витрачати час і гроші на повторну сертифікацію продукції для продажу в Європі.

    На початковому етапі “промисловий безвіз” буде діяти для трьох ключових секторів: машинобудування, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність. В подальшому його дію можуть розширити на 27 секторів промисловості загалом. За оцінками експертів, укладення Угоди АССА допоможе зменшити експортні витрати на 4,9% та витрати на імпорт на 2,3%.

    Про перспективи підписання Угоди АССА та завдання, які для цього потрібно виконати, розповів заступник міністра економіки Віталій Кіндратів. За його словами, укладення Угоди АССА передбачає отримання українськими експортерами рівних з усіма умов на європейському ринку шляхом зменшення технічних бар’єрів для промислових товарів через взаємне визнання еквівалентності регулювання та механізми економічної інтеграції.

    Укладення Угоди АССА сприятиме спрощенню торгівлі, відновленню економіки та підвищенню конкурентоспроможності української промислової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

  • В Україні запрацював Координаційний центр інтегрованого управління кордонами

    В Україні запрацював Координаційний центр інтегрованого управління кордонами

    На базі ситуаційного центру МВС відкрито Координаційний центр інтегрованого управління кордонами, що став важливим кроком на шляху України до вступу до ЄС. Про це повідомила Держмитслужба.

    Новий центр, який буде працювати цілодобово, відповідатиме за моніторинг ситуації на державному кордоні, аналіз ризиків та формування оперативної картини в сфері захисту та охорони кордону.

    Для формування цієї картини Держмитслужба надаватиме наступні дані:

    • Оперативна інформація про боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил.
    • Деталі щодо виявлень контрабандних предметів, таких як зброя, наркотики, підакцизні товари, а також порушення у сферах екології, здоров’я та прав інтелектуальної власності.
    • Інформація про кількість транспортних засобів та вантажів, які пропустили через кордон за певний період.

    У складі центру представлені представники Держприкордонслужби, Держмитслужби, Нацполіції, Нацгвардії та Державної міграційної служби.

    “Цей центр сприятиме зміцненню комунікаційних зв’язків між різними органами, що займаються інтегрованим управлінням кордонами”, – підкреслили у пресслужбі.

  • ЄС поверне мита на українські сільськогосподарські продукти – Das Erste

    ЄС поверне мита на українські сільськогосподарські продукти – Das Erste

    Євросоюз пішов назустріч своїм фермерам: на великі партії деяких українських сільськогосподарських продуктів незабаром знову стягуватимуться мита, повідомляє телеканал Das Erste. Учасники переговорів з Європарламенту та країн-членів ЄС досягли попередньої угоди про нові правила імпорту аграрної продукції з України. Угода ще має бути схвалена країнами-членами та парламентом.

    Нові правила поширюватимуться лише на певні продукти харчування з України. Зокрема, вони торкнуться м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, манної крупи та меду. Ці сільськогосподарські продукти можуть безмитно ввозитися в ЄС тільки до певної кількості. Після досягнення цієї кількості знову необхідно буде сплатити митні збори. Мета нинішньої угоди – підтримати фермерів у ЄС. Однак багатьом здається, що цього недостатньо.

    Угорщина виступила за те, щоб у майбутньому українську пшеницю також можна було ввозити до ЄС безмитно лише до певної кількості. З Франції також лунали голоси, що закликають до посилення митних правил. Поки що вони не поширюються на пшеницю, проте Єврокомісія, ймовірно, вживе заходів, якщо, наприклад, ціни на пшеницю в ЄС різко впадуть через український імпорт. Ступінь впливу українського імпорту на ринок ЄС зараз є предметом дискусій.

    Після схвалення Європарламентом і країнами ЄС нові правила набудуть чинності 6 червня і діятимуть протягом одного року. Нинішні митні пільги для України закінчуються влітку. Якщо до того часу не буде затверджено нової постанови, пільги буде скасовано без заміни.

  • Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    До кінця червня Кабмін і Верховна Рада мають втілити в життя дев’ять пунктів за планом, за яким Україна має отримати €50 млрд у найближчі чотири роки. У найближчі три місяці уряд має виконати дев’ять пунктів за Ukraine facility, який Кабмін затвердив 18 березня. Майже половину зобов’язань уже виконано. Достроково закрито три пункти.

    У лютому парламент ухвалив закон про корпоративне управління державних компаній, Мінфін – план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

    Серед невирішених завдань – реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ):
    – підготовка бюджетної декларації,
    – затвердження стратегії з протимінної діяльності,
    – затвердження Національного плану з енергетики та клімату, – затвердження плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями.

    Ціна своєчасного виконання – €4 млрд із €16 млрд, які Кабмін має отримати цього року.
    Чи встигає уряд здійснити заплановане і як виглядають реформи зсередини?

    Реформа БЕБ
    До кінця червня 2024 року парламент планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. Наприкінці лютого Верховна Рада (ВР) провалила урядову версію законопроєкту про БЕБ. Депутати вимагали переглянути два ключові питання, такі як:
    1) переатестація співробітників
    2) відбір директора бюро

    Тепер уряд має заново подавати законопроєкт до ВР. Ймовірно, це станеться в середині квітня.

    Бюджетна декларація
    Мінфін до 15 травня має підготувати бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Кабмін уже схвалив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Тепер підтримати це рішення має парламент. Якщо всю процедуру буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні почнеться з цього року, йдеться в письмовій відповіді прес-служби Мінфіну. Якщо ні, то з наступного.
    Пріоритетні сфери видатків:
    – забезпечення сил оборони;
    – соціальна підтримка;
    – відновлення зруйнованого або пошкодженого майна;
    – виконання всіх боргових зобов’язань.

    Реформа управління державними компаніями
    У плані Ukraine Facility цей індикатор стоїть на другий квартал 2024-го, але парламент і уряд уже виконали його. Закон ухвалено наприкінці лютого 2024 року.

    Національний план з енергетики та клімату
    Документ узгоджує всі зобов’язання, які уряд давав у рамках різних міжнародних програм з реформування енергетики та кліматичної політики, а також встановлює нові цілі, передбачені європейським законодавством.

    Стратегія протимінної діяльності до 2033 року
    Національний орган з протимінної діяльності розглянув стратегію 12 лютого 2024-го. Тепер документ має бути схвалений Радою національної безпеки і оборони (РНБО) і підписаний президентом. У рамках стратегії до кінця квітня Мінекономіки запускає програму для аграріїв і фермерів із компенсації розмінування територій. Для цього компанії слід подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР), далі фахівці Центру гуманітарного розмінування мають її опрацювати і сформувати початкову вартість робіт.

    Потім заявку на розмінування виносять на Prozorro і оператор протимінної діяльності, який запропонував нижчу ціну, отримає замовлення. Держава покриває 80% витрат, а підприємство – решту 20%. У бюджеті на цей рік на програму закладено 3 млрд грн. Також найближчими місяцями має запрацювати Єдиний державний реєстр забруднених земель. У ньому будуть вказані безпечні ділянки, які пройшли обстеження або потребують розмінування.

    Цифровізація Державної митної служби
    Міністерство фінансів у лютому 2024-го схвалило план цифровізації митниці, розрахований до 2028 року. У рамках стратегії до кінця другого кварталу 2024-го має завершитися розробка двох цифрових інструментів:

    – Автоматизована система митного оформлення “Центр”, у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій;

    – Оновлена національна система гарантій (GMS-UA) забезпечить гарантію товарів у режимі спільного транзиту. В електронному вигляді можна буде зареєструвати фінансову гарантію, внести до неї зміни.

    Ще до кінця другого кварталу на митниці почне впроваджуватися система рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів за форматом обміну даними, що використовується в ЄС.

    У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою і піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, зразки захищеної продукції тощо.

    Також ведуться переговори з Мінінфраструктури про надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, наприклад, комп’ютеризовану транзитну систему (New Computerized Transit System – NCTS). Йдеться, наприклад, про переваги в користуванні застосунком “єЧерга”, додають у пресслужбі міністерства.

    Цифровізація митниці чинить і антикорупційний ефект – не лише шляхом мінімізації людського фактора, а й поліпшення обміну інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн, додають у пресслужбі Мінфіну.

    Дорожня карта реформування управління державними інвестиціями
    Дедлайн – до червня 2024-го. Документ розділений на два етапи – перехідний період (2024-2025 роки) і повноцінна імплементація (2026-2028 роки).
    Ключові завдання для першого етапу :
    – запровадження стратегічного планування публічних інвестицій;
    – законодавче унормування;
    – оновлення методологічної бази;
    – створення ІТ-архітектури.

    Мінфін уже отримав низку інвестиційних проєктів на 2025-2027 роки. Наразі проєкти проходять етап скринінгу та пріоритизації. Далі їх має розглянути Стратегічна інвестиційна рада, яку буде створено незабаром, стверджують у пресслужбі Мінфіну. На законодавчому рівні буде посилено вимогу щодо включення до бюджету тільки тих проєктів, які пройшли оцінку і відбір, ідеться у відповіді прес-служби відомства.

    Стратегія термомодернізації будівель на період до 2050-го
    На початку січня 2024 року уряд затвердив стратегію термомодернізації будівель, цей індикатор також можна вважати виконаним. До того ж це один із пунктів Угоди про асоціацію з ЄС.
    Документ містить такі пріоритети :
    – швидкі темпи термомодернізації громадських будівель;
    – постійне фінансування;
    – цифровізація процесів;
    – створення ринкових умов і залучення людського потенціалу в цю сферу.

    Виконання має зменшити споживання енергії в секторі громадських і житлових будівель на 15% до 2030-го, на 30% до 2040 року і на 40% до 2050-го.

  • Підтримку ЗСУ підриває розкол у ЄС 

    Підтримку ЗСУ підриває розкол у ЄС 

    Лідери ЄС пообіцяли підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”. Але, незважаючи на різкі заяви, блоку, як і раніше, вкрай бракує “економічної базуки”, яка дала б змогу усунути кричущий розрив між геополітичними амбіціями та реальністю в Європі, яка роками заощаджувала на обороні й виявилася надмірно залежною від США, пише оглядач Bloomberg Ліонель Лоран.

    За його словами, європейці знають, що їм необхідно “виправитися”. Однак вузькі місця у виробництві, роздробленість ВПК і обмеженість державних фінансів гальмує процес. Зокрема, снаряди, які Франція може виробити за один день, на українському фронті витрачаються за лічені хвилини.

    Усередині Європи все ще існують глибокі розбіжності з приводу того, як саме розв’язувати проблеми, що стоять перед нею. У той час як французький президент Еммануель Макрон розкидається словами про “військову економіку” і погрожує відправити війська в Україну, Німеччина та інші “ощадливі” країни виступають проти потенційного розпорошення фінансового і політичного капіталу, зазначає автор статті.

    ЄС необхідне створення єдиного оборонного інвестиційного фонду в розмірі близько €100 млрд. Але, судячи з усього, поки що Європа не збирається робити подібний крок і, можливо, цілком усвідомить своє скрутне становище тільки після ще одного терміну Трампа, міркує Лоран.

  • У Європи немає політичної волі надати військову допомогу Україні

    У Європи немає політичної волі надати військову допомогу Україні

    У Європейського союзу є кошти для того, щоб заповнити прогалину, яка виникла за відсутності військової допомоги Україні з боку США, однак політичної волі на це у країн ЄС поки що не видно, пише журналіст CNN Люк Макгі.

    На запитання, чи зможуть вони заповнити залишену Сполученими Штатами в Україні прогалину, лідери ЄС цього тижня спробували відповісти на дводенному саміті в Брюсселі. Блок погодився вивчити нові способи залучення коштів для України, зокрема шляхом залучення позик на фінансових ринках і використання прибутку від заморожених російських активів. Так, прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо заявив, що існує “відкритість, принаймні з нашого боку” до нових способів фінансування, і багатозначно додав, що Європа не може “чекати, поки США ухвалять рішення”.

    Однак на саміті лідери країн ЄС утрималися від узгодження будь-яких нових коштів на озброєння для Києва, незважаючи на неодноразові запевнення Володимира Зеленського в тому, що саме ця проблема для ЗСУ зараз стоїть найгостріше.

    Макгі підкреслює, що з $85 млрд, переданих Євросоюзом Україні, лише $5,6 млрд були спеціально виділені на військову допомогу. Причиною тому журналіст називає усталене розуміння ролі ЄС під час конфлікту, яка полягала в наданні фінансової допомоги та прийомі біженців, тоді як саме США займалися питаннями надання озброєння.

    Макгі закликає не забувати, що ЄС складається з 27 суверенних держав, які проводять незалежну зовнішню політику. Деякі є членами НАТО, деякі ні і офіційно нейтральні. Одних влаштовує купівля американської зброї та відправлення її на Україну, інших – ні. Деякі з них географічно близькі до Росії і побоюються, що військові дії перекинуться на їхні кордони, інші захищені кілометрами землі між ними і Росією і десятиліттями підтримували хороші економічні відносини з країною.

  • Додаткову зброю від ЄС Україна навряд чи отримає

    Додаткову зброю від ЄС Україна навряд чи отримає

    Наше джерело в ОП розповіло, що зустріч у Рамштайні 19 березня ризикує стати найбільш безрезультатною за всю історію. Додаткової зброї Україна не отримає – її немає, але найгірше йдуть справи з боєприпасами. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії про збір грошей на закупівлю старої радянської зброї не дадуть змоги ЗСУ заповнити втрати на фронті.

    Прага очолює ініціативу щодо закупівлі для Києва 500 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм і 300 000 122-мм калібру.

    Загалом 18 країн погодилися фінансувати закупівлі в рамках чеської ініціативи. У той час як деякі уряди, зокрема Норвегії, Бельгії та Нідерландів, оголосили про фактичні фінансові зобов’язання, інші, наприклад Франція та Німеччина, не надали точних цифр.

    Президент і прем’єр-міністр Чехії наводять дуже різні цифри щодо того, скільки боєприпасів закупила країна.

    Прем'єр-міністр Чехії Фіала зустрічається з президентом Філіппін Маркосом
    Прага очолює ініціативу закупівлі для Києва 500 тис. артилерійських снарядів калібру 155 мм і 300 тис. 122-мм | Езра Акайян/Getty Images

     

    Чехія зібрала достатньо грошей, щоб закупити для України лише 300 тис. боєприпасів, а не 800 тис., як пропонував раніше президент країни.

    «Нам вдалося зібрати достатньо грошей, щоб закупити першу партію в 300 тисяч артилерійських снарядів. Але наша мета – поставити набагато більше!» Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала опублікував пост на X , що суперечить попередній заяві президента Петра Павела.

    Напередодні Павел  сказав журналістам, що його країна забезпечила достатньо грошей, щоб купити 800 000 артилерійських снарядів за межами ЄС для України, яка відчуває брак боєприпасів.

  • ЄС вже у липні хоче передати Україні прибутки від заморожених російських активів

    ЄС вже у липні хоче передати Україні прибутки від заморожених російських активів

    Єврокомісія хоче прискорити передання Україні прибутку, отриманого від заморожених російських активів, і переспрямувати його на закупівлю зброї, а не на післявоєнне відновлення.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на поки що не опублікований проєкт рішення.

    Якщо рішення буде схвалено найближчим часом, то перший транш може бути спрямовано в липні. Загалом цього року може бути виділено 2-3 млрд євро. А до 2027 – під 20 млрд.

    Президент ЄК Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати кошти на військову підтримку, що може зіткнутися з опором низки країн, пише FT. Зокрема, Угорщини.

    Брюссель пропонує привласнити 97% чистого прибутку, отриманого від заморожених російських активів в інвестфонді Euroclear, і передати їх до бюджету ЄС. Потім гроші будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і “можуть бути використані на благо України відповідно до різних домовленостей”.

    План ЄС не матиме зворотної сили, і майже 4 млрд євро вже накопиченого прибутку залишаться у Euroclear, переважно для покриття судових витрат унаслідок судових розглядів із Росією, яка завалила фонд позовами.

  • Понад 4,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС

    Понад 4,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС

    За останні часи все більше українських переселенців обирають Німеччину, Чехію та Іспанію як своє нове місце проживання. На даний момент понад 4,3 мільйона громадян України отримали статус тимчасового захисту в Європейському Союзі, переважно в ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).

    За останнім підрахунком, станом на кінець грудня 2023 року, найбільше абсолютне зростання кількості переселенців спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%).

    Протилежна тенденція відзначалася у п’яти країнах ЄС, зменшення кількості біженців в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; – 0,3%) та Люксембурзі (-10; -0,2%).

    За загальним показником, серед українських переселенців, найбільшу частку становлять жінки — 46,1%, тоді як дітей складає 33,2%, а дорослих чоловіків-переселенців — 20,7%.

    28 вересня 2023 року Європейська Рада прийняла рішення продовжити тимчасовий захист для осіб, які втікають від повномасштабної війни Росії проти України, з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.

    Нагадаємо, що згідно з дослідженням, проведеним Національним банком Польщі, кожен п’ятий дорослий біженець з України, який знаходиться в цій країні, є чоловіком.

    У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер відзначив, що в Німеччині проживає “до десяти дивізій” українських чоловіків, які можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше він виступав за посилення озброєння України. Слід зазначити, що у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.

  • Часові рамки для вступу України до ЄС

    Часові рамки для вступу України до ЄС

    На конференції, присвяченій боротьбі з корупцією в Україні та її прогресу на шляху до вступу в Європейський Союз, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина висловила важливі погляди, які визначили курс нашої країни у найближчі роки. Стефанішина підтвердила, що Україна прийняла курс на виконання “домашньої роботи”, необхідної для вступу до ЄС, протягом наступних двох років. Проте вона підкреслила, що це лише початок довгого шляху реформ, необхідних для повноцінної інтеграції країни в європейську спільноту.

    “Я підтверджую: нам потрібні два роки, щоб виконати домашню роботу. Але реформи не закінчуються з вступом. Це лише початок”, — сказала вона, наголошуючи, що робота, зроблена до цього моменту, є лише вершиною айсберга. Україна активно працює над відповідністю всім критеріям вступу, зокрема, у сфері боротьби з корупцією, впровадження демократичних стандартів та забезпечення прав людини. За словами Стефанішиної, попри отримання рішення про початок переговорів, “нам треба виконати у сто разів більше роботи”. Процес інтеграції в ЄС — це не лише технічне виконання вимог, але й глибока трансформація країни, що охоплює всі сфери життя. Вона вимагає від кожного готовності до змін, гнучкості та відповідальності. У той же час, важливу роль відіграють Європейський Союз та його країни-члени, від яких залежить не лише прийняття України до своїх рядів, але й подальша підтримка на шляху реформ. Саме тому Стефанішина підкреслює важливість єдності та співпраці з європейськими партнерами.