Mmakaje

Позначка: Єврокомісія

  • Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Європейська комісія очікує, що перший транш фінансової допомоги Україні в межах кредитного пакета на 90 млрд євро може бути спрямований до кінця другого кварталу 2026 року. Про це повідомляє речник Єврокомісії Балажа Уйварі.

    У Єврокомісії наголошують, що йдеться про довгостроковий фінансовий інструмент, погоджений на рівні лідерів Європейського Союзу, який має забезпечити стабільну підтримку України у 2026–2027 роках. Наразі триває фіналізація юридичних і технічних процедур, необхідних для запуску виплат.

    Речник Єврокомісії підкреслив, що Брюссель залишається відданим виконанню домовленостей і працює над тим, щоб забезпечити першу виплату в заплановані строки.

    «Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань», — зазначив Балаж Уйварі.

    Пакети макрофінансової допомоги такого масштабу в ЄС зазвичай проходять складну багаторівневу процедуру погодження. Вона включає політичне рішення на рівні Європейської ради, після чого Єврокомісія готує правову основу — регламенти, меморандуми та кредитні угоди.

    Після цього відбувається узгодження з державами-членами ЄС і Європейським парламентом (залежно від типу інструменту), а також формування механізму фінансування — тобто, звідки саме надходитимуть кошти та як вони будуть гарантовані.

    У випадку України мова йде про поєднання бюджетної підтримки та кредитних інструментів, які дозволяють ЄС розподіляти виплати у кілька траншів залежно від виконання умов.

    Єврокомісія повідомляє, що наразі триває робота над ключовими елементами пакета, серед яких:

    – Меморандум про взаєморозуміння, який визначить принципи та умови надання допомоги
    – оновлений План України в межах механізму Ukraine Facility
    – кредитна угода, яка закріпить фінансові зобов’язання сторін

    Ці документи є критично важливими для запуску фінансування, оскільки саме вони визначають як технічні параметри виплат, так і політичні зобов’язання України щодо реформ.

    Ukraine Facility залишається центральним інструментом підтримки України з боку ЄС. Він передбачає багаторічну програму фінансування, яка поєднує три основні компоненти: макрофінансову підтримку бюджету, інвестиційний фонд та технічну допомогу для реформ.

    Фінансування в межах цього механізму надається поетапно. Кожен транш залежить від виконання Україною узгоджених індикаторів, які стосуються реформ у сфері державного управління, економічної політики, енергетики та верховенства права.

    У Брюсселі підкреслюють, що пакет на 90 млрд євро є частиною ширшої стратегії довгострокової підтримки України. ЄС намагається забезпечити передбачуваність фінансування, щоб зменшити ризики для макроекономічної стабільності України в умовах війни.

    Водночас такі рішення потребують політичного консенсусу між країнами-членами ЄС, що часто ускладнює і уповільнює процес ухвалення остаточних рішень. Саме тому частина роботи з підготовки пакета триває паралельно з політичними консультаціями.

    З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз став одним із ключових донорів фінансової допомоги Україні. Підтримка охоплює як безповоротні гранти, так і кредити, а також гарантії для залучення інвестицій.

    Новий пакет на 90 млрд євро розглядається як продовження цієї політики, але з більш довгостроковим горизонтом планування — на 2026–2027 роки, що має забезпечити стабільність бюджетного планування України.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    Європейський Союз вимагає від уряду Угорщини термінових пояснень після появи інформації про можливу координацію її позиції щодо України з Росією. У Брюсселі вважають, що дії Будапешта могли узгоджуватися з Москвою під час блокування рішень ЄС.

    Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо. За її словами, оприлюднені деталі контактів між міністрами закордонних справ Угорщини та Росії викликають серйозне занепокоєння.

    У Єврокомісії наголосили, що йдеться про потенційно небезпечну ситуацію, коли держава-член ЄС може діяти всупереч спільним інтересам Союзу.

    «Це є вкрай тривожним. Уряд відповідної держави-члена має надати пояснення у терміновому порядку», — заявила Піньо.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планує винести це питання на рівень лідерів країн ЄС.

    Ситуація виникла на тлі оприлюднених даних про контакти між главою МЗС Угорщини Петером Сійярто та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, які могли стосуватися позиції Будапешта щодо рішень ЄС у питаннях України.

    Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення рішень Євросоюзу, зокрема щодо фінансової допомоги Україні, санкцій проти Росії та просування переговорів про вступ України до ЄС.

  • Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Європейська комісія визначила перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких відкриє для України можливість отримати близько 4 млрд євро фінансової допомоги. Відповідний сигнал був переданий до Верховної Ради у листі єврокомісара Марти Кос на ім’я спікера парламенту Руслана Стефанчука.

    У документі окрему увагу приділено реформам у сфері правосуддя. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи щодо виконання та цифровізації судових рішень, а також запровадження декларацій доброчесності суддів. У Єврокомісії вважають, що ці кроки мають посилити довіру до судової системи в Україні.

    Крім того, серед ключових вимог — зміни до законодавства про державну службу, а також реформи в енергетичному секторі та сфері залізничного транспорту. У Брюсселі наголошують, що ці перетворення є необхідними для подальшої інтеграції України до європейського ринку та стандартів управління.

    Водночас частина законопроєктів передбачає посилення ролі міжнародних партнерів у процесах відбору керівників правоохоронних органів і контролюючих структур, а також у нагляді за державними підприємствами. Саме ці положення викликають дискусії всередині країни та зустрічають опір з боку окремих представників влади.

    Фактично йдеться про продовження курсу на глибокі інституційні зміни, які є умовою не лише фінансової підтримки, а й подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    Очікується, що Верховна Рада розглядатиме відповідні законопроєкти найближчим часом, оскільки від їхнього ухвалення залежить доступ до значного обсягу європейського фінансування.

  • Дипломатичний конфлікт: у ЄС різко відреагували на слова Зеленського про Орбана

    Дипломатичний конфлікт: у ЄС різко відреагували на слова Зеленського про Орбана

    У Європейській комісії різко відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, в якій пролунали погрози на адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. У Брюсселі заявили, що подібна риторика щодо держав-членів Європейського Союзу є неприйнятною.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Олоф Жилл, коментуючи ситуацію навколо гучної заяви українського президента.

    За словами представника Єврокомісії, у ЄС чітко наголошують на неприпустимості будь-яких погроз у бік країн-членів союзу.

    «Європейська комісія дуже чітко заявляє, що такий тип висловлювань є неприйнятним. Не повинно бути погроз на адресу держав-членів Європейського Союзу. Я також повторю, що ми ведемо активні обговорення з усіма сторонами щодо цього питання», — заявив Жилл.

    Раніше президент України Володимир Зеленський у публічній заяві пригрозив передати українським військовим адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб вони могли «поговорити з ним своєю мовою».

    Ці слова викликали гостру реакцію не лише на міжнародному рівні, але й усередині самої Угорщини. Зокрема, заяву розкритикували представники угорської опозиції, які також назвали подібні висловлювання неприйнятними.

    Інцидент став черговим епізодом напружених відносин між Києвом і Будапештом. Останні роки між Україною та Угорщиною регулярно виникають дипломатичні суперечки, пов’язані як із питаннями національних меншин, так і з політичною позицією угорського уряду щодо війни та санкцій проти Росії.

    У Брюсселі підкреслюють, що продовжують консультації з усіма сторонами та очікують на деескалацію риторики.

    Тим часом лідер угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр посилив критику на адресу Володимира Зеленського.

    Сьогодні він закликав Європейський Союз розірвати відносини з Україною доти, доки Зеленський не вибачиться перед Віктором Орбаном через вчорашні погрози.

    «Жоден іноземний глава держави не сміє погрожувати жодному громадянину Угорщини. Енергопостачання Угорщини — це національне питання, яке стоїть вище партійної політики та передвиборчих кампаній. Я очікую від керівництва Європейського Союзу, що воно розірве всі відносини з Україною, доки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма громадянами Угорщини за свої висловлювання», — заявив Мадяр.

  • У Єврокомісії допустили завершення тимчасового захисту для українців

    У Єврокомісії допустили завершення тимчасового захисту для українців

    Європейський Союз може не продовжувати дію механізму тимчасового захисту для українських біженців у нинішньому вигляді. Про це заявила спеціальна посланниця Європейської комісії з питань українців у ЄС Ілва Йоханссон.

    Її заява пролунала під час конференції «Що буде після тимчасового? Майбутнє українців у ЄС через чотири роки». За словами посадовиці, п’яти років дії такого механізму може бути достатньо.

    «Мене дуже здивувало б, якби тимчасовий захист продовжили у нинішньому форматі. Думаю, для тимчасового заходу п’яти років достатньо», — зазначила Йоханссон.

    Вона пояснила, що українці, які вже кілька років проживають у країнах Євросоюзу, з часом можуть перейти на інші правові підстави перебування. Йдеться, зокрема, про отримання дозволів на проживання від національних урядів, оформлення робочих або студентських віз, а також інших форм легального перебування.

    Водночас у Єврокомісії наголошують, що у разі тривалої війни підтримка людей, які змушені залишати Україну, збережеться. Проте підхід до надання захисту може змінитися. Зокрема, йдеться про можливість надання такого статусу лише громадянам із регіонів, які залишаються небезпечними через бойові дії.

    За словами Йоханссон, у Єврокомісії також бачать, що значна частина українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, з часом вирішили залишитися в країнах ЄС.

    Паралельно Європейська комісія працює над програмою добровільного повернення українців додому. Вона передбачає підтримку місцевих громад в Україні, а не одноразові виплати людям, які вирішать повернутися.

    «Ми не плануємо надавати гроші безпосередньо людям. Натомість хочемо інвестувати в місцеві громади», — пояснила Йоханссон.

    За задумом європейських інституцій, така підтримка має допомогти відновленню українських міст і громад та створити умови для повернення громадян після завершення війни.

  • Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Європейська Комісія розробляє правове рішення, яке дозволить позбавити Будапешт можливості заблокувати продовження санкцій проти Росії, що є ключовою умовою для використання понад 140 мільярдів євро російських активів на підтримку України. Про це повідомляють джерела Politico.

    Бельгія, на території якої розміщений кліринговий гігант Euroclear, побоюється: якщо санкційний режим проти Москви не буде продовжено одностайно, країна буде змушена повернути Росії відсутні мільярди з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме тому Брюссель наполягає на механізмі, який зніме ризики одностайного голосування.

    Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

    Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

    Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

    — позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;
    — продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;
    — гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

    Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

    Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

    За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

    Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

    18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

  • Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Дипломати ЄС називають «огидною» масштабну корупцію в енергетичному секторі України, проте поки не планують зупиняти фінансову допомогу. Про це повідомляє газета Politico.

    Союзники з Євросоюзу вимагають від Києва пояснень у зв’язку зі скандалом навколо «Енергоатома», в якому фігурує близький соратник президента України Тимур Міндич. Європейські чиновники відзначають, що цей скандал негативно впливає на репутацію України у міжнародних партнерів.

    «Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

    З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

    При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

    Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист українців до 2027 року: далі — план повернення

    ЄС продовжив тимчасовий захист українців до 2027 року: далі — план повернення

    Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року, що забезпечило мільйонам громадян стабільність, доступ до житла, освіти та працевлаштування. Однак, як наголошують у Міністерстві соціальної політики, нині Україна та ЄС переходять до нової фази співпраці — планування подальших кроків після завершення дії тимчасового захисту.

    На 45-му засіданні Платформи солідарності з Україною, організованому Європейською комісією, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила підходи до координованого завершення дії директиви про тимчасовий захист. Захід відбувся за участі Спеціальної представниці ЄС з питань українців Ільви Йоганссон, представників Єврокомісії, урядів держав-членів та міжнародних організацій.

    За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

    Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

    «Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

    У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

    «Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

    Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.