Mmakaje

Позначка: Європа

  • Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Президента України Володимира Зеленського разом із народом України номіновано на Нобелівську премію миру 2026 року. Висунення відбулося за внесок у протидію російській агресії, захист держави та відстоювання демократичних цінностей.

    Ініціатором подання став професор Університету Осло, який скористався правом висувати кандидатів відповідно до процедур Нобелівського комітету. Щороку на премію подають сотні кандидатур — серед них політичні діячі, громадські організації та навіть цілі народи.

    У поданні наголошується, що боротьба українського суспільства має глобальне значення. Йдеться не лише про захист власної території, а й про підтримання міжнародного правопорядку та безпеки в Європі. Окремо відзначено роль Володимира Зеленського як лідера, який став символом спротиву та об’єднав українців у період повномасштабної війни.

    Це не перша спроба висунення. Раніше Зеленського вже номінували на Нобелівську премію миру у 2022, 2023 та 2024 роках, однак він не став лауреатом. Водночас увага міжнародної спільноти до ролі України у забезпеченні стабільності та безпеки продовжує зростати.

    Остаточне рішення щодо лауреатів традиційно ухвалює Норвезький Нобелівський комітет після аналізу всіх поданих кандидатур. Імена переможців, як правило, оголошують восени.

    Нова номінація підкреслює значення українського спротиву не лише для майбутнього країни, а й для всієї європейської спільноти.

  • Чотириденний робочий тиждень довів ефективність у світі: в Україні досі тривають дискусії

    Чотириденний робочий тиждень довів ефективність у світі: в Україні досі тривають дискусії

    Ідея чотириденного робочого тижня поступово набирає популярності у світі та знаходить підтримку серед українців. Водночас в Україні вона поки що залишається на рівні обговорень, хоча окремі країни вже мають практичний досвід впровадження такого формату.

    Про це свідчать результати опитування порталу “Мінфін”.

    Згідно з дослідженням, 48% українців вважають, що скорочений робочий тиждень може підвищити продуктивність, ще 19% підтримують цю модель як перспективу після завершення війни.

    Чотириденний робочий тиждень передбачає різні формати. Найпоширеніший варіант — чотири робочі дні зі скороченням годин і збереженням зарплати. Інша модель — стиснутий графік, коли 40 годин роботи розподіляються на чотири дні, що означає довші зміни. Також існує варіант скорочення тривалості робочого дня без зменшення кількості робочих днів.

    Світовий досвід демонструє, що така система може працювати, але не універсально.

    В Ісландії експеримент із коротшим робочим тижнем, розпочатий ще у 2015 році, охопив тисячі працівників і показав позитивні результати. Рівень стресу знизився, задоволеність працею зросла, а продуктивність залишилася стабільною. Згодом скорочений робочий час закріпили на рівні колективних договорів.

    Бельгія обрала іншу модель — без скорочення загальної кількості годин. Однак практика показала, що десятигодинні робочі дні виявилися надто виснажливими, тому цей формат не набув популярності серед працівників.

    У Португалії експеримент проходив у приватному секторі на добровільній основі. Більшість компаній відзначили, що ефективність не знизилася, а працівники отримали кращий баланс між роботою та особистим життям.

    Швеція пішла шляхом скорочення робочого дня до шести годин. Це позитивно вплинуло на стан працівників і якість послуг, однак потребувало збільшення штату, що підвищило витрати.

    Загалом досвід різних країн показує, що чотириденний робочий тиждень може зменшити рівень вигорання, підвищити продуктивність і покращити утримання працівників. Водночас така модель найкраще працює у сферах, де процеси можна оптимізувати — зокрема в IT, консалтингу чи креативних індустріях.

    Для галузей із безперервним циклом роботи — медицини, освіти, транспорту або енергетики — впровадження такого графіка значно складніше. Також існує ризик посилення нерівності між різними секторами економіки.

    В українських умовах, з урахуванням війни та дефіциту кадрів, перехід на чотириденний робочий тиждень наразі виглядає малоймовірним. Однак точкові експерименти в окремих галузях можливі вже зараз.

    Попри це, сама дискусія має значення, адже формує майбутню модель ринку праці — з акцентом не лише на відпрацьованих годинах, а й на ефективності, добробуті працівників і запобіганні професійному вигоранню.

  • Через конфлікт із союзниками Трамп може залишити Україну без підтримки

    Через конфлікт із союзниками Трамп може залишити Україну без підтримки

    Політика Дональда Трампа на Близькому Сході може мати прямі наслідки для України, оскільки на тлі загострення відносин із союзниками президент США здатен переглянути підтримку Києва.

    Війна проти Ірану послаблює політичні позиції президента США Дональда Трампа і підриває його ключові інструменти впливу. Про це пише The Economist, аналізуючи наслідки його зовнішньої політики.

    За оцінкою видання, конфлікт створює для Трампа одразу кілька проблем. Зокрема, він втрачає можливість формувати вигідну для себе політичну реальність, тиснути на партнерів і зберігати повний контроль над Республіканською партією. Окрім цього, війна сприяє зростанню цін на нафту, що посилює економічний тиск.

    Напруження між США та союзниками проявилося під час обговорення ситуації навколо Ормузької протоки. Трамп закликав партнерів допомогти її відкрити, попередивши про негативні наслідки для НАТО у разі відмови. Втім, союзники не підтримали цю ініціативу, після чого американський президент змінив риторику.

    Аналітики вважають, що у разі подальшого ослаблення політичних позицій Трамп може вдатися до більш жорстких і непередбачуваних кроків. Серед можливих сценаріїв називається навіть перегляд зобов’язань США в межах НАТО.

    У цьому контексті Україна також опиняється в зоні ризику. Видання допускає, що Трамп може скоротити або повністю припинити підтримку Києва, використовуючи це як інструмент тиску на європейських партнерів.

    Крім того, серед потенційних кроків американського президента називаються посилення тиску на країни Латинської Америки під приводом боротьби зі злочинністю, фінансові вимоги до союзників у Азії та жорстка тарифна політика.

    Навіть якщо такі сценарії не будуть реалізовані повністю, сама їх поява може суттєво підірвати систему союзів США. Це, своєю чергою, створює додаткові можливості для Китаю та Росії посилити свій вплив на глобальній арені.

  • У Шенгенській зоні запроваджують нову систему контролю: що зміниться для подорожувальників

    У Шенгенській зоні запроваджують нову систему контролю: що зміниться для подорожувальників

    З 10 квітня країни Шенгенської зони почнуть повноцінно використовувати нову цифрову систему контролю на кордонах — Entry/Exit System (EES). Вона поступово замінить традиційні штампи у паспортах і суттєво змінить процедуру проходження прикордонного контролю.

    Головна зміна полягає у переході на біометричну реєстрацію. Під час перетину кордону у мандрівників збиратимуть відбитки пальців і робитимуть фото обличчя. Усі ці дані зберігатимуться в електронній системі та використовуватимуться під час наступних поїздок.

    Фактично, Європа відмовляється від паперових відміток у паспортах. Біометричні дані поступово замінять штампи, які раніше були звичними для багатьох туристів.

    Як працюватиме нова система

    Для тих, хто вже подорожував до країн Шенгену, процедура стане швидшою. Якщо дані вже є в системі, прикордонники просто звірятимуть їх без повторного збору біометрії.

    Втім, у деяких випадках інформацію можуть знімати повторно — наприклад, якщо система не зможе коректно ідентифікувати людину або дані потребуватимуть оновлення.

    Власники біометричних паспортів зможуть користуватися автоматичними терміналами контролю там, де вони встановлені. Це має пришвидшити проходження кордону, однак повністю уникнути черг, за прогнозами, не вдасться.

    Важливі правила для подорожуючих

    Для громадян країн, що не входять до ЄС, зокрема Казахстану, візовий режим залишається без змін. Система EES не скасовує необхідності отримання шенгенської візи.

    Крім того, нова система автоматично фіксуватиме всі випадки перевищення дозволеного строку перебування в Шенгенській зоні. Навіть незначне порушення може мати наслідки — від штрафів до відмови у видачі віз у майбутньому.

    Європейський союз також планує можливі зміни у візовій політиці. Зокрема, обговорюється угода про спрощення візових процедур, яка може передбачати скорочення термінів розгляду заяв, зменшення кількості документів, зниження зборів і розширення можливостей отримання багаторазових віз.

  • Українці витрачають 84% доходів на їжу і комунальні послуги: шокуючі цифри дослідження

    Українці витрачають 84% доходів на їжу і комунальні послуги: шокуючі цифри дослідження

    Українці змушені витрачати більшу частину своїх доходів на базові потреби. За результатами дослідження, близько 84% щомісячного бюджету громадян іде на їжу, ліки та оплату комунальних послуг.

    Ці витрати суттєво перевищують показники європейських країн. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах на базові потреби припадає лише 56–59% сімейного бюджету.

    Найменше українці витрачають на дозвілля — лише близько 1%. Для порівняння, у країнах Європи цей показник сягає 16–17%, що свідчить про значно вищий рівень фінансової стабільності та можливостей для відпочинку.

    Експерти зазначають, що така структура витрат демонструє високий рівень фінансового навантаження на домогосподарства в Україні. Переважання базових витрат над іншими категоріями обмежує можливості людей інвестувати у розвиток, освіту чи якісний відпочинок.

    Дослідження також підкреслює значну різницю у рівні життя між Україною та країнами Європейського Союзу, де частка витрат на базові потреби є значно нижчою.

  • Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    У Німеччині правоохоронці розслідують загибель 19-річної громадянки України, тіло якої виявили у лісовій місцевості неподалік міста Мангайм. Про інцидент повідомило видання Der Tagesspiegel.

    За попередніми даними слідства, йдеться про насильницьку смерть. Обставини трагедії наразі встановлюються, однак правоохоронці вже затримали підозрюваного.

    Ним виявився 17-річний мігрант сирійського походження, який проживав неподалік місця події. За інформацією слідчих, між ним і загиблою тривалий час існували особисті стосунки — імовірно, понад рік.

    Слідство розглядає версію, що трагедія могла статися на тлі конфлікту між молодими людьми. Наразі встановлюються всі деталі події, а також мотиви й обставини, що передували інциденту.

    Правоохоронні органи Німеччини продовжують досудове розслідування.

  • Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Експерти Європейського Союзу прибули до України для оцінки пошкоджень на нафтопроводі «Дружба». Делегація інженерів уже перебуває в Києві та найближчим часом вирушить на місце руйнування інфраструктури.

    Метою візиту є аналіз технічного стану об’єкта, визначення масштабів пошкоджень і оцінка необхідних робіт для відновлення функціонування трубопроводу. Очікується, що за результатами огляду фахівці нададуть рекомендації щодо термінів і обсягів ремонтних робіт.

    Організацією поїздки та логістикою делегації займається представництво Європейського Союзу в Україні. До складу групи входять інженери, які мають досвід роботи з великими енергетичними об’єктами.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів транспортування нафти в Європі, тому його пошкодження має значний вплив як на енергетичну безпеку регіону, так і на стабільність постачання.

    Візит європейських експертів свідчить про зацікавленість партнерів у якнайшвидшому відновленні інфраструктури та мінімізації наслідків інциденту.

  • Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ у своїй колонці пояснює, як ескалація на Близькому Сході може вплинути на європейський газовий ринок, чому ціни на енергоносії вже зростають та які сценарії має Україна, щоб уникнути дефіциту газу наступної зими.

    На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору. Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні близько €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі — до €60 за МВт·год і вище.

    Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко.

    Є кілька джерел, де Україна потенційно може взяти додатковий ресурс.

    Перший варіант — імпорт газу з Європи. Це найшвидший інструмент, але і найдорожчий. Крім того, у разі дефіциту країни ЄС передусім забезпечуватимуть власні потреби, що робить імпорт менш передбачуваним.

    Додатковий тиск створює і ситуація із власними запасами європейців: вони входять у сезон закачування газу з рівнем заповненості сховищ приблизно на 60%. Це не тільки значно нижче, ніж торік — 68%, а й взагалі один із найнижчих показників за останні п’ять років.

    Невизначеність і слабка ринкова кон’юнктура посилюють конкуренцію за ресурс і підвищують ризик нових цінових стрибків.

    Другий варіант — нарощувати власний видобуток.

    При споживанні 19–20 млрд кубометрів у 2025 році видобуток природного газу в Україні впав до 16,9 млрд кубометрів проти понад 19 млрд кубометрів роком раніше. А от імпорт блакитного палива навпаки зріс майже в дев’ять разів — з 724 млн кубометрів до рекордних 6,5 млрд.

    Тобто країна майже покриває власні потреби, але у пікові періоди все одно змушена імпортувати газ.

    Водночас запуск нових свердловин — це тривалий процес, який потребує значних інвестицій, часу і певної стабільності та передбачуваності. Через російську агресію на жодну з цих складових не можна покладатися: росіяни продовжують атакувати газову інфраструктуру і, схоже, будуть це робити, поки війна триватиме.

    Нарешті, третій варіант — запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Найшвидший спосіб отримати додатковий ресурс — відновити роботу тих підприємств, які вже мають інфраструктуру і можуть видобувати газ. Частина таких ліцензій сьогодні заблокована, хоча родовища могли б давати додаткові обсяги вже зараз.

    Наприклад, британська компанія Enwell Energy раніше заявляла, що за наявності стабільних умов з боку регулятора могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку.

    Схожі дискусії точаться і навколо інших активів.

    У ситуації, коли енергетичні ризики для Європи лише зростають, затягування таких рішень виглядає дедалі менш зрозумілим. Після зміни частини управлінської команди у владі з’являється можливість переглянути рішення, які блокують видобуток, і нарешті запустити ресурси, що могли б працювати на економіку країни вже сьогодні.

    Принаймні заяви Міністерства економіки про намір розібратися з проблемою ліцензій додають обережного оптимізму.

    У підсумку варіанти на столі добре відомі: імпорт, збільшення власного видобутку і запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Питання лише в тому, як швидко будуть прийматися рішення.

    Адже до початку нового сезону закачування газу залишається зовсім небагато часу. Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв.

  • Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    У Німеччині за рік суттєво збільшилася кількість українських чоловіків віком 18–63 років серед біженців, попри діючу заборону на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебувало 1 340 362 українці, які втекли через війну.

    Серед них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки віком від 18 до 63 років. Кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 000 за рік, тоді як жінок – на майже 24 000.

    Аналіз Федерального агентства зайнятості показав, що частка чоловіків серед біженців тепер становить 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%.

    Після оголошення загальної мобілізації чоловіки віком 18–60 років не мали права залишати Україну. У серпні 2025 року виїжджати дозволили особам до 22 років, і ця можливість активно використовувалася.

    У лютому 2026 року Німеччина зареєструвала 8 783 українських шукачів притулку, з яких 4 392 були чоловіки, включно з неповнолітніми.

    Експертка Лівої партії Клара Бюнґер зазначила, що багато українців рятуються від війни втечею і це зрозуміло. Водночас критика надходить від керівної коаліції ХДС/ХСС. Представник партії Александр Тром заявив, що юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення та закликав до справедливого розподілу біженців у Європі.

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.