Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які значно спрощують механізм отримання компенсацій для підприємств, що постраждали внаслідок російської агресії. Нові правила стосуються як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, так і компенсації страхових премій. Серед головних нововведень — можливість підтверджувати розмір збитків висновком судового експерта, скасування низки бюрократичних процедур та розширення строків подання заяв.
Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
У відомстві зазначили, що ухвалені урядом зміни спрямовані на те, щоб зробити державну програму максимально доступною для підприємств, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. Очікується, що оновлені правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво після російських атак, зберігати робочі місця та підтримувати економічну активність навіть у найбільш постраждалих регіонах.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що головною метою змін є скорочення часу між моментом завдання збитків та отриманням державної допомоги.
«Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив він.
Одним із найважливіших нововведень стало розширення переліку документів, які можуть використовуватися для підтвердження розміру збитків.
Раніше підприємства були змушені замовляти окремий звіт незалежного оцінювача майна навіть у випадках, коли вже мали результати судової експертизи. Це призводило до додаткових витрат і затягувало процедуру отримання компенсації.
Тепер уряд дозволив визначати суму відшкодування не лише за результатами оцінки майна, а й на підставі висновку судового експерта.
У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволить багатьом підприємствам уникнути дублювання процедур та суттєво прискорить розгляд заяв.
Особливо актуальним це рішення стане для компаній, які вже проходили експертні дослідження у межах кримінальних проваджень або судових процесів після російських обстрілів.
Ще одна важлива зміна стосується підприємств, що працюють у прифронтових регіонах України.
Досі підприємці були змушені подавати окрему заяву щодо кожної пошкодженої будівлі, виробничої лінії, споруди або іншого об’єкта майна.
Якщо підприємство зазнавало масштабних руйнувань, це означало необхідність оформлення десятків окремих пакетів документів.
Тепер Кабінет Міністрів скасував цю вимогу.
Відтепер підприємство може подати одну узагальнену заяву, яка охоплюватиме все пошкоджене чи знищене майно.
У Мінекономіки переконані, що це значно скоротить адміністративне навантаження на бізнес і пришвидшить виплату компенсацій.
Крім цього, уряд змінив процедуру подання документів щодо виробничого обладнання та інженерних мереж.
Раніше компанії були змушені чекати, поки інформація про пошкоджене майно з’явиться у державному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
На практиці це нерідко затягувало процес отримання компенсації на кілька тижнів або навіть місяців.
Тепер підприємства можуть звернутися по відшкодування одразу після того, як зберуть необхідний пакет документів.
До нього входять акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, документи, що підтверджують право власності, а також документи, які визначають розмір завданих збитків.
У міністерстві зазначають, що це дозволить підприємствам значно швидше розпочати процедуру відновлення виробничих потужностей.
Водночас уряд уточнив перелік майна, яке підпадає під дію програми.
Так, транспортні засоби, причепи, трактори, комбайни, самохідні машини та інша техніка, що підлягає державній або відомчій реєстрації, офіційно не належать до категорії виробничого обладнання.
Відповідно, державна програма страхування воєнних ризиків не передбачає компенсацію збитків за такі транспортні засоби.
У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволяє чітко розмежувати категорії майна та уникнути неоднозначного трактування правил програми.
Окремі зміни стосуються механізму взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами.
Якщо підприємство вже отримало відшкодування від страхової компанії або інших третіх осіб до моменту отримання державної допомоги, сума державної компенсації буде автоматично зменшена на відповідний розмір.
Якщо ж страхова виплата надійде вже після того, як компанія отримала державні кошти, і загальна сума компенсацій перевищить фактичний розмір збитків, підприємство повинне буде повернути державі різницю.
Уряд наголошує, що такий механізм дозволить уникнути подвійної компенсації та забезпечить справедливий розподіл бюджетних коштів.
Суттєві зміни внесено й до порядку компенсації страхових премій.
Раніше компанії повинні були звернутися за державною компенсацією не пізніше ніж через 60 днів після укладення договору страхування.
Якщо цей строк пропускався, підприємство втрачало можливість отримати державну підтримку.
Тепер ця вимога скасована.
Відтепер подати заявку можна починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування і протягом ще 30 днів після завершення його дії.
У Мінекономіки зазначають, що таке рішення дасть підприємствам значно більше часу для оформлення документів.
Крім того, уряд продовжив перехідний період для компаній, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не встигли своєчасно приєднатися до програми.
Тепер вони можуть звернутися до страховиків із відповідною заявою до 1 серпня 2026 року.
Попередній термін завершувався 1 травня.
Ще одним важливим нововведенням стало спрощення вимог до самого майна.
Якщо раніше підприємство повинно було доводити, що застраховане майно використовується саме в його основній господарській діяльності, то тепер ця вимога скасована.
Для отримання компенсації достатньо підтвердити право власності на відповідне майно.
Змінено також порядок розрахунку граничної суми державної допомоги.
Відтепер максимальний річний ліміт компенсації — до 3 мільйонів гривень — визначатиметься за датою укладення договору страхування, а не за датою його завершення, як це було передбачено попередньою редакцією правил.
У Міністерстві економіки нагадують, що державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу офіційно стартувала 1 січня 2026 року.
Її головною метою стало стимулювання підприємців страхувати власне майно від наслідків бойових дій, що має сприяти стабільнішій роботі українського бізнесу навіть в умовах постійних російських атак.
За даними міністерства, програма вже демонструє значний попит.
Станом на сьогодні за напрямом компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно погоджено 139 заяв.
Загальний обсяг потенційних компенсацій за ними оцінюється у 2,67 мільярда гривень.
Щодо компенсації страхових премій підприємства вже подали 63 заявки.
Загальна вартість страхового покриття за цими договорами становить 7,9 мільярда гривень, а потенційний обсяг державних компенсацій — 94,22 мільйона гривень.
У міністерстві також нагадали, що ще у травні 2026 року перші чотири українські компанії вже отримали часткову компенсацію страхових премій.
Тоді держава виплатила підприємствам 6,8 мільйона гривень, що стало першими фактичними виплатами у межах нової програми.
Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу в умовах війни. За її словами, особлива увага приділяється підприємствам, які працюють у прифронтових регіонах, регулярно зазнають руйнувань через російські обстріли, але попри це продовжують виробництво, сплачують податки та забезпечують українців робочими місцями.
Очікується, що ухвалені зміни зроблять державну програму страхування воєнних ризиків більш ефективною, дозволять скоротити бюрократичні процедури, прискорити виплати та забезпечити українському бізнесу додаткові фінансові інструменти для відновлення після наслідків війни.
