Mmakaje

Позначка: законопроєкт

  • Законопроєкт про довічне ув’язнення за привласнення державних функцій: Що це означає для України?

    Законопроєкт про довічне ув’язнення за привласнення державних функцій: Що це означає для України?

    Комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності розглядає законопроєкт, що передбачає кримінальну відповідальність за “привласнення державних функцій”. Автори законопроєкту пропонують суворе покарання – позбавлення волі на 15 років або навіть довічне ув’язнення. Ініціаторами проєкту є народні депутатки від фракції “Слуга Народу” – Галина Третьякова та Мар’яна Безугла. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, документ передано для ознайомлення профільному комітету.

    Згідно з текстом законопроєкту, запропоновано доповнити Кримінальний кодекс України статтею, що передбачає відповідальність за “привласнення громадянами державних функцій”. За це порушення будуть покарані ті, хто виступає від імені України без необхідних повноважень та дозволів на міжнародних заходах або перед представниками іноземних держав та міжнародних організацій через різноманітні форми зв’язку, такі як листування чи телефонні розмови.

    Запропоновані санкції включають позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, а також конфіскацію майна. Під час воєнного стану карантин може бути збільшено до позбавлення волі на 15 років або довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

    Автори законопроєкту вважають його необхідним для боротьби з “ганебними громадянами”, які, за їх словами, намагаються привласнити державні функції для власної користі, хоча конкретні приклади не наводяться.

    Мар’яна Безугла у себе в Facebook прокоментувала реакцію медіа та соціальних мереж на законопроєкт так: «Це так мило, як працює законопроєктний жарт. Завтра можу зареєструвати відміну росії».

  • У новому законі про мобілізацію передбачено мобілізацію з 18 років

    У новому законі про мобілізацію передбачено мобілізацію з 18 років

    Таку заяву зробив нардеп Дмитро Разумков.

    “Там прописано, якщо людина пройде базову військову підготовку у 18 років, то вона отримає військово-облікову спеціальність, стане на облік, і це призведе до того, що ТЦК зможуть її мобілізувати у 19 років”, – пояснив він.

    Така норма, про можливість мобілізації з 18 років після базової військової підготовки, мабуть, є ключовим моментом обговорюваного нині в Раді скандального законопроєкту.

    Тобто таким чином обходиться норма про те, що військовозобов’язаного можна призвати тільки з 27 років. У законопроєкті цю планку пропонують знизити до 25, але в реальності, як випливає зі слів ексспікера Дмитра Разумкова, її знизять до 18.

    Тому що і зараз людину, яка пройшла строкову службу в армії, можна призвати і до 27 років. Не можна до цього віку призивати тільки тих, хто не служив в армію строкову службу. І таких зараз більшість (призивали на строкову службу в Україні дуже небагатьох, а з початку війни призов і зовсім припинився).

    Але якщо строкову службу замінять на базову військову підготовку на 5 місяців (у воєнний час на 3 місяці), то відразу після її проходження вже можна призивати в армію. Тобто, з 18 років. Причому повістку можна виписувати одразу в день закінчення підготовки, відправивши людину прямо в армію. І, таким чином, “базова військова підготовка” перетвориться на звичайну “учебку” перед відправкою на фронт.

    І це буде радикальною зміною ситуації.

    Причому влада на цей нюанс у законопроєкті, як бачимо, не акцентувала уваги, імовірно, побоюючись скандалу і негативного суспільного резонансу.

    Тепер ключове питання – чи втримається ця норма в підсумковому варіанті законопроєкту.

    Якщо утримається, то вона торкнеться дуже багатьох молодих людей. І, цілком імовірно, активізує процес від’їзду за кордон хлопців до 18 років.

  • Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо підвищення соціального захисту військових

    Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо підвищення соціального захисту військових

    Законопроєкт про забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист був прийнятий Верховною Радою України під час засідання 21 березня, повідомили народні депутати Ірина Фріз та Ярослав Железняк.

    Законопроєкт, що мав на меті покращення механізмів забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських, зокрема, у сферах інформаційного доступу, медичного обслуговування та відпочинку, отримав підтримку 296 народних обранців у другому читанні.

    У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що в ньому передбачено можливість лікування військовослужбовців протягом 12 місяців, включаючи за кордоном, без необхідності періодичного проходження медичних комісій через кожні 4 місяці.

    Згідно із законопроєктом, у разі загибелі військовослужбовця його родина має право на отримання грошової виплати у розмірі 15 мільйонів гривень. Також було відхилено норми, які обмежували свободу слова військовослужбовців та поліцейських у соціальних мережах, а також введено заборону на призначення священиків УПЦ Московського патріархату на посади військових капеланів.

    Ірина Фріз також відзначила, що в законопроєкті були відкинуті норми, що регулювали ввезення гуманітарної допомоги, оскільки вони вже врегульовані відповідним законодавством.

  • Оборонний комітет Ради проголосував деякі правки до законопроєкту про мобілізацію

    Оборонний комітет Ради проголосував деякі правки до законопроєкту про мобілізацію

    Оборонний комітет Ради проголосував за правку до законопроєкту про мобілізацію, за якою тих, хто потрапив до армії через рекрутинг, не посилатимуть куди завгодно.

    Про це повідомив народний депутат В’ятрович у своєму Facebook.

    За його словами, представники Міноборони і Генштабу наполягали на праві відправити чоловіка служити куди завгодно. Тоді як поправка №1197 гарантує призов у ту частину, до якої він завербувався.

    “Поправка гарантує, що, якщо людина самостійно прибула до ТЦК зі зверненням від військової частини, яка хоче саме цього фахівця взяти на конкретну посаду, людину відправлять саме в цю частину, а не куди завгодно”, – написав В’ятрович.

    За його словами, у комітеті обговорення було “бурхливим”. Представники Міноборони і Генштабу наполягали на праві відправляти людину куди завгодно, а рекрутинг обмежити малою кількістю підрозділів, визначених як пріоритетні.

    Водночас Оборонний комітет парламенту підтримав поправку до закону про мобілізацію, згідно з якою співробітники ТЦК повинні будуть представлятися і пред’являти свої посвідчення під час вручення повісток.

    Про це повідомив нардеп Дмитро Разумков.

    Згідно з поправкою, під час вручення повістки представники ТЦК зобов’язані будуть назвати свої прізвища, ім’я, по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення на вимогу громадянина, якому вручається повістка.

    “Однак комітет не підтримав ще одну правку, яка надає право громадянам також вести фото- і відеофіксацію під час вручення їм повісток. Будемо наполягати на її врахуванні під час розгляду законопроєкту в сесійній залі”, – додав Разумков.

    Вчора нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що оборонний комітет розглянув близько 600 поправок і дійшов до правки 1505. Загалом їх понад 4 тисячі.

  • Скільки правок в новому законопроєкті про мобілізацію розглянули в Комітеті з нацбезпеки

    Скільки правок в новому законопроєкті про мобілізацію розглянули в Комітеті з нацбезпеки

    На основі інформації від джерел у парламенті стає відомо, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту щодо мобілізації до кінця цього тижня. Генеральний штаб терміново вимагає ухвалити закон із жорсткими нормами, щоб поповнити резерви до кінця весни. Робота Комітету з національної безпеки щодо розгляду правок у законопроєкті триває. Сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій.

    Цю інформацію оприлюднив на своїй сторінці в соціальній мережі народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, Комітет продовжує розгляд правок, і це займає час. “Сьогодні ми дійшли до 875 правок. На завтра плануємо розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо це виконати – питання, але я буду тримати вас в курсі подій”, – підкреслив Гончаренко.

    Нагадаємо, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію уповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і розглядаються правки тільки в присутності їхніх авторів.

  • Степанчук прокоментував відміну засідань Ради: дві фракції втратили конструктивність у діалозі

    Степанчук прокоментував відміну засідань Ради: дві фракції втратили конструктивність у діалозі

    Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що пленарні засідання парламенту минулого тижня були відмінені через загрози з боку фракцій “Європейська солідарність” і “Голос” затягувати голосування над рядом законопроєктів.

    За його словами, представники цих фракцій відмовилися допомагати у розгляді законопроєктів та намагалися відтермінувати перше читання. Зокрема, вони не погоджувалися з пропозиціями розглядати питання мобілізації, оборонних укріплень і навчальних програм для солдатів.

    Депутати фракції “Слуга народу” висловили бажання виїхати на фронт для ознайомлення з ситуацією на місцях. За словами Стефанчука, це право вони мали згідно з регламентом, тому частина фракції відправилася на місцевості.

    Зазначено, що організація засідань була також ускладнена вимогами опозиційних фракцій, зокрема, стосовно дозволів на закордонні поїздки та відрядження.

    Варто відзначити, що Рада вирішила перенести заплановані на 6, 7 та 8 березня засідання. Причини цього рішення розглядалися різними, але однією з них є невдоволення опозиційних фракцій, які вимагають дозволів на закордонні поїздки та відрядження. Глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія пояснив, що пауза у засіданнях пов’язана з потребою роботи депутатів у зоні дислокації військових.

  • Крим — це Україна! – реакція МЗС України на законопроєкт, передбачаючий незаконну передачу Криму Україні

    Крим — це Україна! – реакція МЗС України на законопроєкт, передбачаючий незаконну передачу Криму Україні

    Українське Міністерство закордонних справ відреагувало на законопроєкт, внесений до Держдуми Російської Федерації, який стосується “незаконної” передачі Криму з Української Радянської Соціалістичної Республіки до складу Російської Федерації.

    До Державної Думи Російської Федерації внесли законопроєкт про визнання недійсним рішення Верховної ради СРСР про включення Криму до складу Української РСР у 1954 році. Документ опубліковано на офіційному сайті відомства.

    Авторами законопроєкту виступили російські депутати від “Единой России” Костянтин Затулін і Сергій Цеков. За їхніми словами, рішення про передачу півострова нібито було ухвалено “без урахування волевиявлення російського народу”.

    У пояснювальній записці йдеться, що документ спрямований на “очищення правової спадщини” Росії від “нікчемних актів, які не мали правових підстав”. Автори законопроєкту також стверджують, що після ухвалення відповідного закону, союзникам України нібито стане складніше підтримувати Київ у його прагненні звільнити Крим.

    Видання Sota зазначає, що за останні сім років Костянтин Затулін тричі пропонував визнати передачу Криму УРСР незаконною.

    У Міністерстві закордонних справ України назвали внесення до Держдуми РФ законопроєкту про визнання “незаконним” рішення радянської влади про передачу Криму УРСР “нікчемною спробою російської диктатури легітимізувати власні грубі порушення міжнародного права”.

    У відомстві підкреслили, що раніше Москва юридично визнала кордони сучасної України як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях, а зараз порушує взяті на себе зобов’язання.

    Як зазначають у МЗС, згаданий законопроєкт лише зайвий раз показує, що в РФ усвідомлюють неминучість звільнення півострова.

    “Сотні разів спіймана на брехні та скомпрометована російська влада може скільки завгодно продовжувати свою пропаганду, зокрема під виглядом законотворчості, але це не змінить визнаної світовою спільнотою реальності: Крим — це Україна”, — заявили в міністерстві.

  • Новий Головком Сирський підтримує мобілізацію ув’язнених у ЗСУ для створення загонів штурмовиків-смертникі

    Новий Головком Сирський підтримує мобілізацію ув’язнених у ЗСУ для створення загонів штурмовиків-смертникі

    За інформацією від наших джерел в Генштабі, Генеральний командувач Залужний виявляв принциповий протест проти мобілізації ув’язнених до Збройних Сил, але зміни у цьому плані сталися з приходом Сирського. Новий керівник хоче створити спеціальні загони засуджених, які готові стати штурмовиками-смертниками та вирушати на найгарячіші ділянки фронту.

    Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у телемарафоні, оголосив, що наступного тижня законопроєкт про дозвіл на мобілізацію засуджених та ув’язнених буде зареєстрований у Верховній Раді.

    “Я вважаю, що наступного тижня цей законопроєкт буде зареєстрований, а на найближчому засіданні Ради він буде проголосований у першому читанні, а також в другому. Я сподіваюся, що це відбудеться весною, якнайшвидше”, – підкреслив Малюська.

    Він зазначив, що серед ув’язнених і засуджених є тисячі людей, готових стати військовослужбовцями та допомогти у забезпеченні оборони країни.

    “З метою забезпечення військової дисципліни та підтримки військових командувань, ми не плануємо мобілізувати тих, хто порушував дисципліну у військовій службі або вчиняв злочини проти держави. Таким чином, ці категорії осіб, ймовірно, не будуть включені до мобілізації”, – підкреслив міністр.

    Він також наголосив, що не очікує опозиції у парламенті стосовно цього законопроєкту, оскільки не зустрів жодного депутата, який би був проти.

    “Хоча не всі військові командири готові приймати засуджених та ув’язнених, ми не будемо нав’язувати таких мобілізованих нікому. Ймовірно, це будуть окремі спеціальні загони”, – пояснив Малюська.

  • Малюська: Проект щодо мобілізації засуджених можуть внести до Ради найближчим часом

    Малюська: Проект щодо мобілізації засуджених можуть внести до Ради найближчим часом

    У Верховній Раді наступного тижня можуть внести законопроєкт про можливість мобілізації засуджених, повідомив міністр юстиції Денис Малюська у телемарафоні ввечері 9 березня.

    За його словами, існують “тисячі ув’язнених та засуджених”, які готові стати військовослужбовцями.

    Малюська також зазначив, що на вимогу військових з законопроєкту виключили можливість мобілізації тих засуджених, які порушували військову дисципліну, вчиняли злочини, пов’язані з виконанням свого військового обов’язку, або злочини проти державності. Крім того, він зауважив, що не всі командири готові приймати засуджених до своїх підрозділів.

    “Ми не будемо і не плануємо нікому нав’язувати таких мобілізованих військовослужбовців. Можливо, це будуть окремі загони. Але в будь-якому випадку, лише командири, які розуміють, з ким матимуть справу, як працювати з цим, отримають відповідні підрозділи”, – пояснив Малюська.

    Міністр підкреслив, що останнє слово буде за парламентом, який, за його словами, може прийняти законопроєкт до кінця весни.

    Щодо попередніх подій:

    У лютому в Міністерстві юстиції заявили, що планують пропонувати “більш радикальні” заходи щодо мобілізації засуджених. Крім того, у відомстві оголосили, що працюють над питанням мобілізації ув’язнених.

    Це сталося після того, як Верховна Рада у першому читанні підтримала оновлений урядовий законопроєкт №10449 щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.

    Загалом у новому законі передбачені такі нововведення:

    • якщо військовослужбовець безперервно перебував на службі протягом 36 місяців, це стане підставою для звільнення. Законопроєкт також передбачає зміну призовного віку з 27 до 25 років;
    • людям не потрібно буде йти до ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн у особистому кабінеті або ЦНАП;
    • після мобілізації всі громадяни пройдуть обов’язкові військові навчання протягом 2-3 місяців. Уряд підкреслює, що людей не можуть відправляти на фронт одразу після мобілізації;
    • передбачається, що грошове забезпечення становитиме не менше 20 тисяч гривень на місяць без урахування додаткової винагороди, яка на період дії воєнного стану становить від 30 до 100 тисяч гривень.

    Крім того, у новому законопроєкті запропоновано за бажанням призивати на військову службу засуджених, які були звільнені від покарання з випробуванням.

    Проте депутати подали понад чотири тисячі поправок: як вручну, так і електронно. Внаслідок цього, за словами секретаря Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Романа Костенка, законопроєкт може в остаточному підсумку пройти значні зміни.

  • Верховна Рада України може проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації вже до кінця березня

    Верховна Рада України може проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації вже до кінця березня

    Федір Веніславський, народний депутат та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, заявив, що законопроєкт щодо мобілізації може бути винесений на голосування в парламенті до кінця поточного місяця.

    “Я думаю, що комітет, і ми так налаштовані з колегами з комітету, витратить на те, щоб остаточно сформулювати свій висновок від одного до двох тижнів. Відповідно, після цього буде проголосовано висновок комітету, який є обов’язковим для розгляду законопроєкту в парламентській залі. Я думаю, що є всі шанси для того, щоб цей законопроєкт потрапив вже у фіналізованому вигляді, у зведеній порівняльній таблиці до другого читання до кінця цього місяця,” – повідомив Веніславський.

    Законопроєкт про мобілізацію має на меті уникнути зловживань правом на відстрочку від призову. Зокрема, це стосується норм щодо навчання у вишах та деяких норм щодо опіки над особами з інвалідністю.

    “Нинішній закон не обмежує кількість вищих освіт, тобто людина може здобувати другу, третю, п’яту вищу освіту. І це буде підставою для отримання відстрочки від призову. Ми це точно виправимо і буде вже послідовна вища освіта, тобто бакалаврат, магістратура і аспірантура,” – зазначив він. Крім того, Федір Веніславський вказав і на певні норми, які не будуть підставами для відстрочки, щодо опіки над особами з інвалідністю, зокрема коли на одну недієздатну особу оформлювалися як опікуни багато військовозобов’язаних.